Про таке повідомили в Американському аерокосмічному агентстві (NASA).

Саме його астронавтка Кейт Рубінс 30 листопада зібрала перший врожай. Вона загорнула кожну з 20 рослин у фольгу та помістила в холодильник. Згодом їх мають забрати на Землю для досліджень.

Експеримент називається Plant Habitat-02 (PH-02). Під час його проведення NASA вперше виростило редиску на орбіті нашої планети. Цю рослину вибрали, оскільки вона добре вивчена науковцями й дозріває всього за 27 днів. Також редиска їстівна, поживна та генетично схожа на арабідопсис — невелику квіткову рослину, родичку капусти, яку вчені часто досліджують в умовах мікрогравітації.

Раніше на МКС астронавти успішно вирощували лише карликову пшеницю.

«Вирощування різних культур допомагає нам визначити, які рослини найкраще розвиваються в умовах мікрогравітації й можуть запропонувати астронавтам під час тривалих польотів найкраще різноманіття та харчовий баланс», — пояснив менеджер цієї програми NASA Ніколь Дюфур.

Експеримент дозволить NASA визначити оптимальний баланс догляду й живлення для редису в невагомості. Зазначається, що рослина практично не вимагала догляду від екіпажу.

У попередніх дослідах, коли вирощували пшеницю, астронавти використовували пористий глинистий матеріал, у який помістили добрива, що повільно потрапляли туди.

У новому досліді мінерали визначили в точній кількості. Це дозволить краще вирахувати поживні речовини, які потрапляють у ґрунт і поглинаються рослинами.

У камері використовували червоні, сині, зелені та білі світлодіоди з широким спектром, щоб забезпечити різноманіття світла. Вода надходила автоматично, а 180 датчиків дозволяли спостерігати за ростом із Землі.

NASA планує досліджувати Місяць та Марс і знає, що астронавтам для цього потрібно буде вирощувати власні продукти для підтримки довготривалих місій далеко від дому.

Сообщение На Міжнародній космічній станції вперше зібрали врожай редиски, вирощеної в невагомості (+відео) появились сначала на Український репортер.

За словами італійського космонавта Лукі Пармітано, в американському сегменті туалет не працював через постійні індикації про несправність, а в російському – через сигналізацію переповненого бака.

Відзначається, що туалети також є у двох пілотованих кораблях “Союз”, які пристиковані до станції.

Але вони використовуються лише у разі крайньої потреби. Тому космонавтам довелося використовувати памперси.

Через деякий час космонавтам вдалося полагодити всі туалети. В “Роскосмосі” додали, що туалети вийшли з ладу вночі, і з того моменту екіпаж проводив ремонт.

Сообщение На Міжнародній космічній станції зламалися всі туалети. Космонавти мусіли вдягнути памперси появились сначала на Український репортер.

Головний розробник ракети-носій Antares – корпорація Orbital ATK (США). Ракета-носій складається з двох ступенів і космічного буксира Cygnus (третій ступінь).

LIFTOFF! @OrbitalATK’s #Antares rocket just launched from @NASA_Wallops in Virginia at 4:44am ET. Heading to @Space_Station, the #Cygnus cargo vehicle will deliver ~7,400 pounds of @ISS_Research and cargo. Watch as it continues its journey into space: https://t.co/FxJB3yIcaR pic.twitter.com/KSVQZkdyfr

— NASA (@NASA) May 21, 2018

Після відділення від “Антареса” Cygnus розгорне свої сонячні батареї і за командою проведе серію включень рухової установки, щоб підняти орбіту, і наблизиться до МКС на відстань 4 км.

Коли Cygnus наблизиться до МКС на відстань 12 метрів, астронавти “зловлять” його за допомогою руки-маніпулятора.

Основну конструкцію першого ступеня “Антареса” розробило конструкторське бюро “Південне”, а виготовив Південний машинобудівний завод у кооперації з українськими підприємствами “Хартрон-АРКОС” (Харків), “Київприлад” (Київ), “Хартрон-ЮКОМ” (Запоріжжя), “ЧЕЗАРА”,”РАПІД” (Чернігів) та інші.

Cygnus проведе приблизно п’ять тижнів в стикуванні з МКС, після чого виконає серію включень двигуна, і буде спалений в атмосфері над Тихим океаном.

Це дев’ятий з десяти запланованих польотів компанії Orbital ATK за контрактом з NASA і шостий політ корабля Cygnus.

Сообщение NASA запустило до МКС ракету-носій з українським двигуном появились сначала на Український репортер.

Українські космічні технології обговорювалися на заходах, проведених цієї осені. У жовтні пройшов Форум «Космос і майбутнє», перший у світі Космохакатон, розпочалася серія зустрічей-мітапів «Космічні запуски». А вантаж Cygnus на МКС приймав Ренді Бресник – він раніше проводив телеміст з Україною, в якому взяв участь і автор цієї статті, співорганізатор форуму та Космохакатону.

Можливості української космічної індустрії розкрили на Форумі «Космос і майбутнє» фахівці КБ «Південне» в рамках панелі, яку провів Сергій Яцков (УМАКО «Сузір’я»).

Роман Міхальчишин розповів про двигунні установки ракет-носіїв КБ «Південне». Його двигуни підтвердили свою надійність у численних запусках ракет, а зараз на завершальних стадіях випробувань уже готуються удосконалені моделі двигунів.

В перспективі КБ «Південне», як і інші розробники світового рівня, планує випускати принципово нові моделі двигунів. Двигуни, які працюватимуть на метані, будуть надійнішими, екологічнішими, дозволять збільшити корисне навантаження та відкрити нові можливості для багаторазових космічних систем.

Перспективною є концепція потенційного об’єднання аероповітряного та ракетного двигунів. Такий двигун може використовувати повітря на початку, а потім – власне пальне (кисень). Це мінімізує розмір баків паливного модуля, робить можливими горизонтальний зліт та посадку, безпечне повернення на землю.

Є також клас двигунів, які здатні до ефективних міжпланетних перельотів – наприклад, іонні двигуни. Проте внаслідок малої тяги політ триватиме роками. Можливо, вдасться розробити великі іонні двигуни. Найбільш перспективні двигуни використовують термоядерний синтез, проте з точки зору екологічної безпеки їхнє випробування є проблематичним.

Федір Палямар розповів про майбутнє космічної техніки та можливості України. Сучасний ракетно-космічний комплекс включає, крім самої ракети, досить дороге наземне обладнання, а також значні зони відчуження для падіння відпрацьованих частин ракет. Знайти ділянки для зони відчуження в Україні важко – вільних територій для цього немає. Це є проблемою при створенні нових космодромів.

Альтернативою є аерокосмічні ракетні комплекси. Старт ракети-носія здійснюється з повітряної стартової платформи, наприклад, літака. «Південне» розробило кілька проектів таких комплексів – «Світязь» на базі літака АН-225, АКРК на базі Ан-124, європейських літаків A-400M та A310, а також надзвукових літаків – Су-27, F15 тощо. Запуск можливий у будь-якій частині світу в будь-якому напрямку, причому ракета вже має початкову швидкість та висоту.

Сьогодні у світі є розробки спеціалізованих літаків для АКРК – наприклад, «Південне» розробляє безпілотну транспортно-космічну систему. Є також проекти багаторазових одноступеневих ракет, для яких не потрібна зона відчуження, але для цього потрібні принципово нові двигуни. Такі проекти відкривають можливості для індивідуальних замовників, яким потрібний оперативний запуск вантажів на орбіту.

Середньострокові перспективи освоєння космосу включають розробки проекту бази на Місяці – найбільш імовірного напрямку розвитку космічної індустрії. Про це на форумі розповів Олексій Пономарьов.

На створення бази потрібні десятки років та зусилля багатьох країн. Перший етап – підготовчий, який включає дослідження Місяця і створення космічної транспортної системи Земля-Місяць-Земля та елементів інфраструктури бази – енергетичних блоків, місячного транспорту тощо. На другому етапі конструюється база мінімальної конфігурації – шлюзовий та житловий модуль. На третьому етапі добудовуються додаткові модулі – командний, науковий та інші – й готується майданчик для виробництва. Саме виробництво починається на четвертому етапі – з місячної сировини виробляються ресурси для забезпечення бази та транспортування на Землю. Постійна база забезпечуватиме, крім виробництва, наукові дослідження та космічний туризм.

Оксана Пронцевич розповіла, на якому паливі зможе працювати місячна база, – це гелій-3, який практично відсутній на Землі, але на Місяці його запаси складають 500 млн тонн. Вона описала технологічні аспекти отримання цього нового, екологічно чистого та безпечного палива.

Про участь керівництва КБ «Південне» в роботі Міжнародної федерації астронавтики IAF і зусилля із залучення молоді та стартапів до роботи великих космічних компаній розповіла Марія Кузнєцова.

Зокрема, вже започатковано інтернет-платформу IAF-Connect.

Станіслав Цигічко, голова Ради молодих працівників космічної галузі України, розповів учасникам форуму про роль молоді в космічній індустрії України. Рада займається популяризацією космосу та досягнень молодих фахівців у його освоєнні.

На першому мітапі «Космічні запуски» організатор Мирослав Василенко подякував SpaceHub, UNIT City, UkraineIS та іншим партнерам, які сприяли його проведенню. Діяльність Ради молодих працівників космічної галузі України на цьому заході представив Сергій Волков, провідний інженер відділу експлуатації космічних апаратів ДП “Укркосмос”. Він розповів також про проект першого українського телекомунікаційного супутника “Либідь”, в якому брав участь.

Назар Бендаcюк – аспірант Інституту телекомунікаційних систем Київського політехнічного інституту розповів про українські наносупутники. Зокрема, він є членом наукової групи, що створила другий український наносупутник «PolyITAN-2-SAU», виведений на орбіту цього року для вивчення атмосфери.

На другому мітапі Сергій Яцков (УМАКО «Сузір’я) розповів про величезну роботу, яку «Сузір’я» проводить у сфері аерокосмічної освіти в Україні протягом останніх 25 років.

Команду «Марсхоппер», яка здобула перше місце у світі на конкурсі NASA Space Apps Challenge за сприяння UkraineIS, представили Олександр Буткалюк та Андрій Музиченко. Вони розповіли про історію перемоги, своє захоплення космосом та нові проекти.

Дмитро Хмара, розробник команди Space Cossacks, учасник Чемпіонату світу з ракетомодельного спорту-2016, розповів про аматорські космічні ініціативи та ракетомоделювання в Україні.

А наочно побачити моделі ракет, зокрема прототип орбітального літака, учасники змогли завдяки іншому розробнику з Дніпра – Дмитру Костренку.

Сергій ВАКАРІН,
Голова правління UkraineIS

Сообщение Космічна індустрія України сьогодні та завтра: знакові події осені появились сначала на Український репортер.

Під час двадцятихвилинного зв’язку астронавт розповів, що нещодавно провів у відкритому космосі шість годин. Також відповів на численні запитання. Багатьох молодих людей цікавило, як стати астронавтом Міжнародної космічної станції. Виявилося, що астронавтами можуть бути не лише космонавти, а й інженери, лікарі, пілоти, вчителі. Обов’язковою при цьому є спеціальна підготовка – щоб виходити у відкритий космос, а у разі потреби навіть уміти ремонтувати обладнання станції.

Ренді розмовляв на фоні двох прапорів – американського й українського. На борту Міжнародної космічної станції поки що немає українців, тож звідки у космосі з’явився прапор України?

З’ясувалося, що Ренді всиновив хлопчика родом із Дніпра і привіз український прапор з поїздки до Дніпра і Києва. Він узяв цей прапор із собою на МКС.

На запитання про улюблену їжу на борту астронавт розповів, що там не можна пити газовану воду. Тож перше, що він зробить на Землі, – вип’є кілька ковтків мінералки, а також не відмовиться від гамбургера і шматочка піци.

Наукова програма є найцікавішою в діяльності МКС. Історія про експеримент NASA з вирощування овочів на полюсі, яку розповів на Форумі «Космос і майбутнє» Монті Міртл, отримала своє продовження: астронавт Джо Акаба вирощує на МКС 5 видів салату. Тепер навіть на МКС можна отримати свіжий салат на обід. Цей експеримент стане у пригоді під час колонізації планет.

Розмова тривала 20 хвилин. Аудиторія мала ще багато запитань, проте на астронавтів чекали наступні співрозмовники – на МКС зателефонував Папа Римський Франциск.

Сообщение Цікавинки з Міжнародної космічної станції: у космосі є український прапор появились сначала на Український репортер.