“Львів готовий бути містом-плацдармом, де можна реалізовувати круті проєкти, зокрема освітні”, – сказав під час зустрічі Андрій Садовий.

Зі свого боку заступник міністра освіти і науки запропонував провести у Львові освітній захід з енергоефективності, адже ця тема є особливо актуальною сьогодні.

Несподівано теми візиту перебила інша тема, аж ніяк не освітянська. У соцмережах з’явилися світлини з цього візиту, на яких видно, що поруч із чиновниками на офіційній зустрічі в мерії присутня жінка, яка  позує у сукні з відвертим декольте і високим розрізом, ботфортах на шпильках та з хрестиком на шиї. Стало відомо, що це помічниця заступника міністра Ігоря Гарбарука Христина Тишкун.

На іншому фото вона також у шубі.

Після досить неприємного розголосу Христина Тишкун  закрила особистий акаунт в Instagram. Вона звернулася до підписників – мовляв, не знала, що потрібно ретельно добирати вбрання для офіційної зустрічі у міськради. Написала також, що кожен одягається, як йому зручно і комфортно.

Користувачі соцмереж поширили декілька світлин Христин Тишкун, які були на її сторінці ще до того, як вона закрила свій Instafram.

Видання DailyLviv повідомило, що Гарбарук приїхав подивитися, як працюють навчально-практичні центри у профтехучилищах.

Цей же сайт розповідає:

Журналіст BIHUS.info Олександр Курбатов уточнив, що у реєстрі юридичних осіб Христина Тишкун зазначена вже як колишня власниця БК Забудова.

На фото Христина Тишкун стоїть між заступником міністра освіти Ігорем Гарбаруком (ліворуч) та мером Львова Андрієм Садовим (праворуч) (Фото: christina_tyshkun / Instagram via tabloid.pravda.com.ua)

Сообщение Скандал: заступник міністра освіти Гарбарук приїхав до Львова з помічницею, яка була в одязі відвертого стилю появились сначала на Український репортер.

У зв’язку з карантинними обмеженнями студія «Брістар», що розробляє цікаві ігри та інтерактивні підручники для освіти та розвитку у співпраці з МОН, розробила платформу для дистанційного навчання UNIMASRET.

Завдяки їй:

1. Вчитель швидко та легко створює урок на комп’ютері, зберігає власний час, якого потребує підготовка «паперового» уроку;
2. Надсилає посилання на цей урок учням класу через кабінет вчителя та може бачити, хто пройшов урок. Це набагато ефективніше, ніж zoom заняття.
3. Демонстрація уроку в класі не потребує підключення до інтернету. Достатньо проектор та комп’ютера;
4. Інтеграція платформи з інтерактивними навчальними іграми та електронними підручниками;
5. Інтеграція з персонажем школяра «Юні герой», якого учень «прокачує» та купує одяг за бали, які заробляються в процесі проходженням навчальних ігор та уроків;
6. Створення класів, табелів та відстежування успіхів учнів.

Платформа безкоштовна з частковим функціоналом.

Розроблено також освітні, навчальні ігри для дітей:

• Елементоманія. Інтерактивна гра охоплює принципи періодичної таблиці Менделєєва;
• Знаю Де. Інтерактивна гра-тренажер з географії;
• Бонсай. Гра про обмін речовин в природі;
• Школа Панди. Інтерактивна гра, яка навчає англійському алфавіту;
• Капітан Вектор. Шукаючи скарби та під керівництвом капітана учень вчиться працювати з векторами;
• Піаніссімо. Ця гра дозволяє грати мелодії на різних музичних інструментах: фортепіано, банджо, ксилофон та флейта. Вивчати ноти та ритм;
• Флагоманія. Гра пропонує запам’ятати прапори країн світу, обираючи правильний варіант з кількох пропозицій.

За допомогою навчальних ігор учні “прокачують” своїх персонажів та навички та ускладнюють дії з азартом та бажанням вивчити більше. Вчителі своєю чергою можуть бачити успіхи проходження гри та збирати аналітику. Адміністрація шкіл в режимі онлайн має можливість проводити турніри серед учнів класу, школи, районів, областей та всеукраїнські турніри. У всіх охочих є можливість безкоштовно випробувати демоверсію ігор.

Регулярно артстудія «Брістар» оголошує ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТУРНІР для школярів-учасників гри, переможці якого отримають цінні призи та безкоштовний доступ до цікавих ігор і підручників.

Наступний турнір заплановано на весну 2021 року, березень-квітень.

Для дітей молодшого шкільного віку була розроблена захоплива гра «Герої Матемагії», яка поєднує гру та навчання. Гравець перевтілюється в учня чарівника і рятує казкову країну від злих монстрів. Ця гра – одна з небагатьох в Україні, яка схвалена Міністерством освіти і науки України.

Суть в тому, що перемогу над лиходіями можна одержати тільки вирішуючи математичні приклади. По ходу проходження приклади стають все складніше, а гра все більш захоплює.
Учасниками турніру стають усі гравці в гру “Герої Матемагії”. Учасники повинні в рамках турніру:

● Перемогти у грі монстрів в чотирьох зонах: додавання, віднімання, множення та ділення. Таким чином довести, що спроможні брати участь у турнірі.
● Після відкриття порталу – грали та заробляти бали.
● Три гравці, які на цей час набирають найбільше рейтингових очок, отримають відповідну винагороду.

«Брістар» – це студія, що розробляє цікаві ігри та інтерактивні підручники для освіти та розвитку. Компанія існує вже 7 років.

Сообщение В Україні створено платформу для дистанційного навчання в ігровій формі появились сначала на Український репортер.

«З року в рік Міністерство освіти неякісно проводить кампанію з друкування нових підручників. Ще гірше вирішується проблема з електронними навчальними посібниками», – сказав він.

Аудитори виявили, що у 2018 році 48 мільйонів гривень витратили з бюджету на створення Національної освітньої електронної платформи, яка має забезпечити доступ до електронних підручників учнів та вчителів. «Проте вона не використовується. І це в умовах, коли зростає важливість онлайн-освіти, коли діти вимушені залишатися вдома», – додав він.

Щодо ситуації з паперовими підручниками: у 2019 році Міністерство освіти отримало 681 мільйон гривень на видання підручників та їхню доставку в області, з яких використано 97%. Голова Рахункової палати нагадав, що закупівлями займається державний Інститут модернізації змісту освіти, який уклав договори на видання підручників та посібників на суму 593 мільйони гривень.

«Як засвідчив аудит, понад 250 мільйонів гривень витрат – тобто майже половина – не мали економічного обґрунтування», – стверджує керівник Рахункової палати.

Крім того, за його словами, через нестачу коштів МОН не забезпечує у запланованих обсягах потреби шкіл. Торік через менші від запланованих видатки вийшло друком на чверть менше видань підручників і на 43% тиражів. Як наслідок – майже 400 тисяч учнів мали проблеми із забезпеченням підручниками у 2019/2020 навчальному роц.

Валерій Пацкан також підкреслив, що Інститут модернізації змісту освіти неналежно контролював питання доставки підручників.

Зокрема, 6 мільйонів підручників (понад 43%) у 2019 році доставлені після початку навчального року. Загалом до шкіл навчальна література надходила із затримкою від 16 до 149 календарних днів.

«Окрім того, школи отримували підручники нерівномірно. За даними Інституту модернізації змісту освіти, учні окремих класів на 100% забезпечені підручниками, що друкувалися в 2019 році. Проте у розрізі областей та найменувань видань розподіл нерівномірний – від 22% до 783%. Простіше кажучи, деякі школи могли отримати по одному підручнику на п’ять учнів, а інші – майже вісім на одного», – говорить Валерій Пацкан.

Фото: Укрінформ

Сообщение Рахункова палата розкритикувала діяльність Міністерства освіти і науки появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє столична прокуратура, цей освітянський діяч, перебуваючи на посаді генерального директора одного з Директоратів міністерства, вимагав гроші від представника державного підприємства за перемогу в конкурсі на здійснення дослідно-конструкторської роботи зі створення новітніх технологій з призовим фондом 3 мільйони гривень.

Чиновника затримали під час одержання обумовленої суми (5 тисяч доларів США та 165 тисяч гривень).

У приміщенні Директорату Міністерства освіти і науки України проведено невідкладні слідчі (розшукові) дії.

Затриманому готується повідомлення про підозру. Досудове розслідування триває.

Фото: прокуратура Києва

Сообщение 300 000 гривень. Таким був “тариф” керівника директорату Міносвіти (+фото) появились сначала на Український репортер.

Про одну із підступних атак розповіла доктор філологічних наук, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Віра Агеєва. Її матеріал на цю тему розмістив “ЛітАкцент”. Ми вирішили познайомити також і читачів “Українського репортера” з надзвичайно злободенною статтею.

Цією дивною й небезпечною справою мусила б негайно зайнятися РНБО. Але з огляду на складну ситуацію в країні спробуємо здолати проблему без її втручання. Я не жартую, бо йдеться не більше й не менше, як про зазіхання на найважливіші базові засади національно-культурної ідентичності, а відтак про серйозні втрати в гібридній війні, яка вже стільки триває.

Загроза, яку важко перебільшити, має безневинну, на перший погляд, назву. На сайті МОН оприлюднено проєкт «Державного стандарту базової середньої освіти». Автори проекту пропонують ось таку новацію: «об’єднати українську мову, українську та зарубіжну літератури» в «інтегрований предмет» «українська мова». Тобто тепер Шекспір, Шевченко і Гомер – це все «українська мова»… (Окрім того, варто звернути увагу, що диявол, як здебільш, ховається в деталях; от і ці години можуть ще розподілятися на вивчення мов національних меншин, і тоді вийде, що й російських класиків, – а про них відповідна меншина точно не забуде! – вивчатимуть у курсі української мови. Пушкін на уроках української мови – це ж найкрутішим чорносотенцям і не снилося аж таке досягнення!)

Отже, літературу вчити не треба, вона зводиться, як сказано в документі, до ілюстративного матеріалу для вивчення мови. До речі, методологічно зовсім безглузда пропозиція, бо класики не завжди шанували нормативну граматику. Краще вже вчити за кулінарною книжкою якоюсь. Там менше незрозумілого.

Одразу ж застерігаюся, що я зараз дуже мало уваги звертаю на проблему естетичного виховання. Це треба обговорювати окремо, але маю тверде переконання: без уміння аналізувати художній текст і отримувати насолоду від класичної поезії естетичний смак сформувати неможливо. Принаймні на такому рівні, аби людина вміла відрізнити низькопробний телесеріал від роману, покладеного нібито в основу сценарію.

Та я не про естетику, я, нагадаю, таки про держбезпеку. Націю як уявлену спільноту об’єднує не подібність форми черепа чи носа. Її згуртовує не тільки мова, а ще й колективна пам’ять, культурний спадок, ритуали, традиції. Усі імперії завжди колонізували не лише територію, а й минуле, позбавляючи підпорядкованих права розповідати власну історію. Вивчаючи нашу літературу, ми водночас розгортаємо хроніку культурного спротиву русифікації та й загалом зазіханням на все те, що й визначало тожсамість, а відтак і національну гідність. Наші белетристичні тексти в силу обставин іноді ставали псевдонімами політичних памфлетів та ідеологічних програм, доводячи, що й найпильніші цензори часом недобачають.

Вилучити зі шкільної програми українську літературу – це найпевніший спосіб позбавити національно-культурної ідентичності. Чи автори проєкту «Державного стандарту базової середньої освіти» ставлять перед собою якраз це завдання? Коли так, то вони все зробили бездоганно правильно! Кілька років не вчити Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку – і їхні портрети зостануться лише такими собі милими зображеннями на наших чи не найлітературніших у світі грошах. Більше ми нічого про них не знатимемо. Вигнати зі шкіл учителів української словесності – і справді невдовзі стане байдуже, під яким пам’ятником призначати побачення.

Постає ще й питання (знов же, ті диявольські дрібниці!) про те, як зміниться саме функціонування української мови. Так, читання Лесі Українки чи Миколи Хвильового потребує інтелектуальних зусиль. А нащо їх робити? Можна вчити мову, добираючи «ілюстративний матеріал» з найпримітивніших інформаційних сайтів. Усім життя спроститься…

Утім, може, розробники проєкту дбали про економію державного бюджету? Бо ж коли не вивчати літературу в школі, враз поменшає поетів, романістів, драматургів. Як же навчитися писати, коли про класиків і не чув? А відтак не треба підтримувати книговидання, дбати про бібліотеки. А далі можна подумати й про те, щоб перестати вчити дітей читати. Тільки клопіт із тими розумними критиками влади…

Російський президент Путін останнім часом дуже перейнявся українською минувшиною. Зокрема, пам’ятаємо, заявив, ніби українців вигадав чи то Потоцький, чи то австрійський генштаб під час Першої світової. Хто б міг подумати, що вигадана при початку ХХ століття «австрійська інтрига» знов послужить великодержавній імперській пропаганді?! Так от, коли не вивчати нашу багатющу барокову спадщину, коли не мати уявлення, що там писав Сковорода й Котляревський, кому присвячував свої вірші гетьман і поет Мазепа, – то й заперечити видатну роль Потоцькогого як фокусника, котрий дістав з чарівного капелюха Україну, буде ніяк. Вигадали австрійські генерали, та й по всьому. Коли ми не знаємо свого письменства (може, у нас його й зовсім не було?), то чим же ми відрізняємося від інших народів?

Чому не хочемо стати федеральним округом сусідньої держави? Навіть у найгірші десятиліття сталінського великого терору українську літературу скорочували, марґіналізували в шкільних програмах, але вилучити зовсім не зважилися.

Незбагненна для мене також логіка, за якою прокламований із високих трибун курс на європейську інтеґрацію може означати вилучення зарубіжної літератури. Ми тому і європейці, що маємо спільну античну спадщину, спільний культурний код. Чи для дипломатів уведемо спецкурс, де пояснюватимуть, хто такий Гамлет і чому не можна їхати послом у Німеччину, не прочитавши «Фауста»? Звісно, людиною, яка нічого про них не чула, легше маніпулювати. Вона до решти втратить здатність розпізнавати за ідеологічною тріскотнею базові людські цінності й психологічні мотиви. Бо наша природа не так уже, зрештою, й змінилася за якусь тисячу років.

Серед інших чільних імен античність зберегла й Герострата. Не мавши жодних талантів, аби здобути визнання у віках, цей грек спалив храм Артеміди в рідному Ефесі. Хоч так змусив себе не забути.

Уся ця історія з модернізацією нашої освіти – насправді потребує якнайшвидшої реакції держави. Бо йдеться про зазіхання на її цілісність і безпеку. Греки покарали Герострата дуже суворо.

Віра АГЕЄВА

Фото: “Український репортер”

Читайте також:

• Архітектори химерних “мостів”, чи “прораби” чужинецьких “спецбудів”?
• Правда проти безпросвітності. Відповідь Путіну про “ідентичність” українського й російського народів

Відео на цю тему:

Сообщение Навіть у найгірші десятиліття сталінського терору українську літературу вилучити зовсім не зважилися появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. “Під час пандемії непросто робити навіть звичайні речі. А те, що і зазвичай є непростою операцією, стає інколи майже неможливим. 16 березня команда 25-ї УАЕ оперативно вирушила в Антарктиду, намагаючись подолати довгий шлях раніше, ніж карантинні обмеження зробили би це неможливим. Однак карантин у Чилі та майже всіх країнах Південної Америки змусив зкоригувати плани. Три дні експедиція перебувала в Стамбулі й була змушена повернутися до Києва”, – розповів очільник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Під час поїздки команда була максимально захищена від коронавірусу – всіх забезпечили респіраторами, окулярами, антисептиками тощо. Всі пройшли навчання за рекомендаціями ВООЗ щодо профілактики коронавірусної інфекції.

Зараз учасники експедиції почуваються добре, після приземлення літака вони пройшли температурний скрінінг. Попри це, весь склад експедиції добровільно поїхав на тимчасову обсервацію.

Тим часом МОН та Національний антарктичний науковий центр у тісній співпраці з МЗС України та постійним представництвом України у Республіці Чилі шукають шляхи, щоб доправити експедицію на станцію “Академік Вернадський”. Там 25-та УАЕ має змінити на станції своїх колег, які працюють на “Вернадському” вже близько року.

До складу річної 25-ї експедиції входить 12 учасників – 10 чоловіків і 2 жінки.

Фото: прес-служба НАНЦ

Сообщение Карантин у Чилі завадив українській експедиції дістатися Антарктиди появились сначала на Український репортер.