Як стверджує міністр інфраструктури Владислав Криклій, це важливо робити для розвитку та модернізації компаній, а також для позбавлення їх від зайвих витрат на утримання та обслуговування таких активів.

Розпочато продаж перших 30 об’єктів, на черзі ще 62. Продаж нерухомості, що не використовується у господарській діяльності компанії, здійснюватиметься через електронну торгову систему “ProZorro. Продажі”. Загальна стартова ціна обєктів відповідно до незалежної оцінки становить 82,6 млн грн. На другому етапі буде виставлено на продаж ще 62 об’єкти, вартість яких оцінена у 189 млн грн.

«В Укрпошти понад 12 тисяч об’єктів нерухомості, з них у власності близько 5 тисяч. І лише половина із тих, що належать підприємству, використовується за призначенням та приносить прибуток. Решта — баласт: бази відпочинку, кузні, лазні, магазини, ангари, склади та інше. На їх утримання ми щороку витрачаємо близько 10 млн грн на податки, охорону, тощо. Укрпошта не турбаза і не склад. Якщо ми хочемо розвиватися і ставати кращими для наших клієнтів, то всі наші активи повинні приносити дохід. Це звичайний бізнес підхід. Звичайно, ми не будемо продавати нерухомість собі у збиток чи нижче балансової вартості. Отримані від продажу кошти будуть інвестовані в ремонти, оренду нових і кращих приміщень, будівництво нових сортувальних центрів та оновлення іншої інфраструктури. Сподіваюся, продані об’єкти швидко знайдуть нових власників і теж стануть чимось корисним для людей. Всі будуть в плюсі – і держава, і клієнти, і нові власники нерухомості», – зазначив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

Серед перших лотів, що виставила Укрпошта на продаж, — одним лотом дві поруч розташовані турбази в Києві – у Конча-Заспі, а ще турбази на узбережжі Азовського моря – в с. Ялта на Донеччині та у Бердянську, передмісті Дніпра та у Чернігівській області, а також виробничі приміщення у Львові біля залізничного вокзалу, приміщення у Боярці.

Для об’єктів, початкова вартість яких не перевищує 10 млн грн, період прийому пропозицій триватиме протягом 14 днів, а для тих, що мають ціну вищу за 10 млн грн — він триватиме 28 днів. В разі, якщо переможця не буде визначено або не буде учасників, лот буде повторно виставлено на аукціон.

Всього Укрпошта проведе незалежну оцінку 801-го об’єкта нерухомого майна (окрім земельних ділянок) , що не використовуються у господарській діяльності компанії.

Фото із сайту 5.ua

Сообщение Укрпошта продає турбази в Кончі-Заспі появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на  сайті Мінінфраструктури.

За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, повернутися українці зможуть лише за умови обов’язкової обсервації протягом 14 днів після повернення у спеціалізованих закладах або вдома, дотримуючись режиму самоізоляції.

“Контроль за останнім буде здійснюватися за допомогою додатку “Дій вдома” на платформі “ДІЯ”, – зазначив Криклій.

Міста, з яких плануються рейси: Маямі, Гельсінкі, Неаполь, Стокгольм, Єреван, Париж, Ніцца, Софія, Ларнака, Тель-Авів, Амстердам, Дюссельдорф, Цюрих, Лісабон, Женева, Дубай, Франкфурт, Прага, Мілан, Торонто, Осло, Аліканте, Ер-Ріяд, Бангкок, Пхукет, Балі.

Інформація про рейси доступна на сайтах авіакомпаній МАУ, SkyUp Airlines, Windrose Airlines і Azur Air Ukraine, додали у міністерстві.

Раніше посольство України у Швеції повідомило про відкриття продажу квитків на 28 квітня для евакуації українських громадян.

Україна протягом місяця не евакуювала “застряглих” громадян. 28 березня державний кордон України було закрито. Після 27 березня повернутися в Україну можна лише пішки чи автомобілем.

Сообщение В уряді оприлюднили список міст світу, з яких евакуюють українців появились сначала на Український репортер.

Його прізвище назвали ЗМІ. Також про це розповів у Фейсбуку колишній радник керівника ГУНП в Одеській області Руслан Форостяк.

Як повідомила СБУ,  “задокументовано протиправну діяльність високопосадовця одного із міністерств України, який незаконно передавав таємні документи. Правоохоронці встановили, що чиновник, державний службовець категорії «А», скопіював та переслав електронною поштою, поки що невстановленим особам, таємний документ. Він стосується комплексу заходів Міністерства оборони, прикордонних, правоохоронних та інших органів державної влади щодо захисту національних інтересів на півдні та сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці.

Своїми діями чиновник завдав шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, обороноздатності та державній безпеці України.

2 квітня проведено слідчі дії у робочому кабінеті та за місцем проживання держслужбовця. Правоохоронці вилучили мобільний телефон і електронний планшет, в яких виявлено переправлений таємний документ та інші службові документи з грифом «Для службового користування».

З біографії державного секретаря Міністерства інфраструктури України Андрія Галущака, яка розміщена на сайті відомства, читаємо, що він народився 19 січня 1974 року в Івано-Франківську.

Освіта і наукова діяльність Галущака:
у 1992 році здобув перемогу на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з правознавства та одержав спеціальний диплом «За розум і талановитість»;
у 1997 році з відзнакою здобув вищу юридичну освіту у Прикарпатському університеті ім.В.Стефаника за спеціальністю «Правознавство».

Трудова діяльність:
1994 – 1997 – помічник начальника, головний юрисконсульт Управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
1998 – 2005 – завідувач юридичного відділу виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради;
2005 – 2006 – заступник директора юридичного департаменту НАК «Нафтогаз України»;
2006 – 2014 – радник голови правління ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»;
2015 – 2016 – заступник начальника РФ «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»;
2016 – 2017 – директор інвестиційного департаменту ПАТ «Укрзалізниця».

З січня 2017 року – Державний секретар Міністерства інфраструктури України.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Сообщение Чиновник, який “злив” таємні документи, був відзначений на олімпіаді “За розум і талановитість” появились сначала на Український репортер.

В Міністерстві інфраструктури вважають, що одним із шляхів подолання кризи є зміна моделі організації приміських перевезень.

«Угодою про Асоціацію України та ЄС передбачено запровадження Регламенту європейської моделі організації пасажирських перевезень залізничним транспортом. Відповідно до даної моделі перевезення, що визнані суспільно важливими, переводяться на контрактну основу із забезпеченням відповідної оплати за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Для приміських поїздів предметом контракту з перевізником стане замовлення конкретного графіка руху поїздів у складі конкретної кількості вагонів залежно від потреб регіону, аналізу пасажиропотоку, включаючи години пік тощо», – вважаає перший заступник міністра Дмитро Абрамович.

Отож запровадження даної моделі дозволить місцевим громадам самостійно визначати потребу у приміських перевезеннях залізничним транспортом, впливати на складання графіка руху приміських поїздів та контролювати якість послуг, що надаються пасажирам.

Аналогічну реформу організації пасажирських перевезень проведено у всіх країнах ЄС. Основи для запровадження європейської моделі закладені в законопроекті «Про залізничний транспорт України».

Сообщение Реформа залізниці: приміські потяги передадуть у відання територіальним громадам появились сначала на Український репортер.

Як стверджує заступник міністра інфраструктури Наталія Форсюк, новим законопроєктом планується дерегулювати процедури набуття права на  пасажирські перевезення автомобілями таксі та легквками на замовлення (заміна ліцензій на повідомлення), надання Укртрансбезпеці повноважень щодо державного контролю за дотриманням законодавства про автотранспорт шляхом «контрольного придбання послуг», а також надання їй функції ведення (адміністрування) державного реєстру перевізників.

Фахівці обговорюють, чи варто «прописати» в законопроекті обов’язкове страхування пасажирів, введення відповідальності інформаційно-диспетчерських служб та нагляду/контролю за такими службами, введення прямої вимоги до водіїв щодо підтвердження їх психіатричного  здоров’я, відсутності наркозалежності та причетності до злочинів проти життя і здоров’я, а також норм щодо блокування чи виключення з реєстру перевізника за систематичні порушення ПДР тощо.

Сообщение Таксистів можуть зобов’язати показувати довідку від психіатра появились сначала на Український репортер.

Про це заявив міністр інфраструктури України Владислав Криклій. Таке рішення прийнято на основі світової практики, адже маяки це не тільки навігаційні об’єкти, а й культурна та історична спадщина країни.

До Міністерства інфраструктури України надходило багато звернень з проханням відкрити маяки для відвідування. Наразі для відвідування відкрито: Воронцовський маяк в Одесі, Сіверсів Передній маяк у  Миколаєві, Генічеський та Станіслав-Аджигольський Задній маяки у Херсонській області.

Згодом планують розширити цей перелік. Забезпечуватиме відвідування маяків ДУ «Держгідрографія». Такі заходи не перешкоджатимуть роботі маяка, адже для туристів відведено певний час у вихідні дні.

Міжнародна асоціація навігаційного забезпечення мореплавства та маякових служб, членом якої є Україна, рекомендує вживати заходи щодо збереження і маркетингу історичних маяків, інформування громадськості про роль маяків як об’єктів, які забезпечують безпеку мореплавства у водах України. Популяризація маяків дає можливість інформувати громадськість про обов’язки держави щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, захисту морського середовища, пошуку і рятування на морі, інформує Мінінфраструктури.

Сообщение Маяки запрошують туристів появились сначала на Український репортер.

Лише одна область – Хмельницька – успішно справилася з цим завданням, досягнувши стовідсоткового освоєння фінансових ресурсів.

Найнижчі показники мають Одеська та Луганська області. На адресу Київщини також не лунають оплески, адже тут – 84 відсотки освоєння коштів на ремонт доріг місцевого значення.

Про повільні темпи у столичному регіоні вже давно говорять. Шляховики дуже довго “запрягають”, беручись за ту чи іншу ділянку дороги. Відтак ремонт затягується на роки. Яскравий приклад – облаштування кільцевої розв’язки на виїзді з Борисполя в напрямку Харкова, Полтави.

Упродовж року тут працювали як мокре горить… Дорожня техніка з’являлася вряди-годи. За сухої, літньої погоди тижнями тут не бачили ремонтників. Зате нинішньої зимової пори шляховики заметушилися на цій ділянці, мабуть, дощ, сніг, мороз їм на руку. Отож і бачимо: за рік не впоралися з невеликою дорожньою розв’язкою. Почекаємо ще років три?

На фото: Дорожня розв’язка на виїзді з Борисполя. Тут працювали як мокре горить.
Фото “Українського репортера”

На цю тему також читайте:

• Володимир Кістіон: “За I півріччя виконано більше 50% плану ремонту доріг”
• Голова Рахункової палати: “Дуже часто дороги ремонтуються лише на папері”

Сообщение Хто “сидить” на мільйонах і не хоче ремонтувати дороги появились сначала на Український репортер.

Ідею інноваційної транспортної системи Hyperloop («Гіпер-петля») запропонував у 2013 році Ілон Маск, засновник ракетно-космічної компанії SpaceX та виробника електромобілів Tesla.

Почалося все з того, що Маску не сподобався проект швидкісної залізниці між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско (занадто повільно – якихось 322 км/год.), і він пообіцяв, що зробить усе дешевше і краще.

Ідея, до речі, не нова (щось подібне до пневматичної пошти, яка була дуже популярна на початку минулого століття): у велику сталеву трубу поміщається капсула з пасажирами або вантажем. Систему вже назвали «вакуумним тунелем», але це трохи неправильно – повітря, хоч і дуже розріджене, всередині таки буде.

За допомогою електродвигуна капсула рушає рейкою завдовжки 15 метрів. Компресор на носі капсули спрямовує розряджене повітря вниз, створюючи повітряну подушку. Іззаду утворюється тиск значно вищий, ніж спереду, і капсула летить зі швидкістю 1100 км/год. Де треба – зупиняється за рахунок регулювання роботи компресора. По всій довжині тунелю через кожні 30 метрів встановлюються рейки, для коригування руху.

Американська компанія Hyperloop Transportation Technologies (HTT) вже підписала договори на проектування та будівництво ліній високошвидкісного транспорту з Австрією, Угорщиною, ОАЕ, Словаччиною та Францією. Зараз проводяться випробування на тестових майданчиках в Дубаї, неподалік Лас-Вегаса та у французькій Тулузі. Будівництво транспортної системи може розпочатися у 2020 році, в Дубаї, а запустити тестові поїздки вантажних і пасажирських капсул передбачається у 2021-му.

Уперше про можливість появи в Україні Hyperloop міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив у лютому цього року. Повідомлення викликало легкий ажіотаж з домішкою скептицизму, однак 14 червня було підписано меморандум про співпрацю з головним виконавчим директором HTT Дірком Алборном. Це, звичайно, не договір, але хоч якесь просування вперед.

Експертів спочатку трохи спантеличило, що проект буде називатися HypeUA – мовляв, за це діло весь світ береться гуртом, а ми хочемо самі все побудувати? Потім, правда, з’ясувалося, що так називатиметься компанія, яка займеться проектуванням і випробуванням нового транспорту (тестовий майданчик у Каліфорнії, наприклад, збудувала компанія Virgin Hyperloop One).

Передбачається, що вже цього року завершиться техніко-економічне обґрунтування проекту, а в 2019-му в Дніпрі розпочнуть будівництво тестового майданчика на базі місцевого космічного кластера. До речі, партнерами Міністерства інфраструктури у створенні Hyperloop виступають, зокрема, НАНУ, «Укроборонпром», «Південмаш» та компанія «Інтерпайп».

Зауважу, що сама по собі настільки інноваційна транспортна система України не потрібна. Торік фахівці аналітичного центру «Український інститут майбутнього» порахували, у скільки обійдеться будівництво Hyperloop з Києва до Одеси. Виявилося – $3,6 млрд. І щоб відшкодувати витрати, квиток має коштувати близько 4 тис. грн.

«Та про що цей Омелян говорить?! – обурився екс-міністр транспорту і зв’язку Євген Червоненко на прохання «Українського репортера» прокоментувати реальність цього проекту. – Один кілометр труби коштує 20-30 мільйонів доларів. І він хоче будувати Hyperloop у нашій злиденній країні?! Та нехай хоча б залізничне полотно відновить, яке не бачило ремонту з часів Сталіна й Кагановича. А сама ідея Ілона Маска, звісно, добра».

Слід відзначити, що ця ідея має глобальний масштабу. Hyperloop – справді  петля, точніше, мережа, якою намічається обтягнути всю планету (дивіться приблизну схему – її складено ще в 2008 році, як карту всесвітнього метрополітену, але в HТТ нею охоче скористалися). Загалом планується прокласти 11 гілок надшвидкісного наземного транспорту, і п’ять із них перетнуть територію України. Виключно завдяки географічному положенню.

Три гілки – з Європи до Китаю – мають пройти через Київ, це аналог Великого шовкового шляху. Гілка від Одеси, через Харків, Білорусь і Польщу – це шлях «із варягів у греки» (до речі, практично дублює маршрут поїзда комбінованого транспорту «Вікінг», який мав сполучити Чорне й Балтійське моря, але так до пуття і не з’єднав). І ще одна гілка – через Дніпро, з Індії – і чомусь на Урал.

На думку експерта у сфері транспорту, колишнього заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, для Володимира Омеляна Hyperloop – просто піар. І з цим складно сперечатися, адже в Україні проект можливий, тільки якщо буде розбудовуватися всесвітня мережа.

А поки що до її створення дуже й дуже далеко. Тому Володимиру Омеляну варто було б зосередитися на створенні локальних «Гіперлупів». Хоча б, наприклад, на Троєщину.

Хоча це, ясна річ, не так цікаво.

Андрій КУЗЬМІН

Фото avtomir.ua

Що з цього приводу пишуть у Фейсбуку:

Mendosa:

– Гиперлуп нужнее! Ремонт мостов – это старо и неинтересно, нерейтингово, а вот Гиперлуп – это да! Это ноухау!

Алексей Васильев

– Предлагаю Омеляну проехать в вагоне №1 поезда «Львов-Харьков» или просто в поезде. Такое впечатление, что люди живут в своем мире (с нереальными зарплатами, в недоступных кабинетах) или курят всякую дрянь.

На цю тему читайте також: 

• Євген Червоненко подає до суду на Оксану Сироїд. Ціна позову – мільйон гривень

Сообщение Міністр Омелян хоче Hyperloop. «Нехай хоча б рейки відновить, які не бачили ремонту з часів Сталіна», – Євген Червоненко появились сначала на Український репортер.

Серед пріоритетних пропозицій, за словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, – добудова автомобільної складової залізнично-мостового переходу через Дніпро у Києві, модернізація та оновлення рухомого складу «Укрзалізниці», будівництво хвилерізу та днопоглиблення в акваторії Одеського порту.

Найперше – міст . «Добудова мосту для Києва потрібна, і я думаю, що німецька сторона підтримає цей проект. Оновлення та модернізація рухомого складу теж є пріоритетним для “Укрзалізниці”, це економічно аргументовано», – розповів Володимир Омелян.

Йдеться про міст Кирпи. Саме так його назвали в народі.

Залізнично-автомобільний мостовий перехід  — комбінований залізнично-автомобільний міст через  Дніпро в Києві, який було споруджено у 2004—2011 роках.

Будівництво мостового переходу було розпочато у 2004 році за ініціативою міністра транспорту Георгія Кирпи.
Майже весь проект мостового переходу було здано в експлуатацію. Окрім лівобережних заїздів та з’їздів з мосту на Дніпровську набережну, будівництво яких призупинено.

Міст Кирпи поєднує дві складові: залізничну — дві колії, а також автомобільну — дорога із шести смуг (по три у кожному напрямку) пропускною спроможністю 35 тисяч автомобілів за добу.

Довжина мосту — 1066,2 м, будівельна довжина залізничних колій — 32,71 км.

Сообщение Міст Кирпи в Києві добудують за німецькі гроші появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман за підсумками спеціальної наради, якого цитує сайт Кабміну.

Голова уряду наголосив, що статистика підтверджує зростання попиту на послуги повітряного транспорту. Річний пасажиропотік аеропорту «Бориспіль» становить 7-8 млн пасажирів.

Але на сьогодні пасажири не мають зручного способу дістатися до аеропорту або з аеропорту до Києва. Саме тому технічне рішення цієї проблеми було напрацьовано в стислі терміни і має бути реалізовано вже до кінця року.

«У нас якісні транспортні показники. 7-8 мільйонів українців та гостей України прилітають до Борисполя, але дістатися Києва – важко, – сказав Володимир Гройсман. – Ми говорили, що потрібно опрацювати нормальний проект, аби забезпечити сполучення. Зараз маємо реальне технічне рішення. Приступаємо до його реалізації. Всі процедурні моменти треба вирішити до 1 червня. І до кінця року треба, щоб пасажири могли  користуватися якісним залізничним транспортом».

Згідно з проектом будівництва, лінію  прокладуть від вокзалу «Київ-Пасажирський», через станцію «Видубичі» до терміналу D аеропорту «Бориспіль». Час у дорозі – 35 хвилин. Фактично добудувати потрібно лише 4 кілометри шляху.

Рухомий склад, який  використовуватиметься на лінії – 11 поїздів PESA 620м на 91 місце та 2 поїзди PESA 630м на 192 місця.

Всі поїзди протягом 6 місяців будуть підготовлені до експлуатації. Вони зможуть перевозити не менше 2,67 млн пасажирів на рік.

За розрахунками «Укрзалізниці», загальний обсяг інвестицій в проект становитиме 600-800 млн грн. В доларовому еквіваленті це більш ніж в 10 разів дешевше за сумнозвісний проект «Повітряний експрес», який розглядався в 2012-2013 роках.

До цієї інформації з Кабміну варто додати такий штрих. Раніше, за часів Януковича, держава також розглядала проект залізничного сполучення з аеропортом. Витратили багато мільйонів доларів, проект накрився мідним тазом, а за ґрати ніхто не сів. 50 мільйонів доларів “загубила” держава, готуючи такий “сюрприз” пасажирам. Про це у січні 2018 року сказав заступник міністра інфраструктури.

Сообщение Аеропорт “Бориспіль” прийматиме потяги з Києва появились сначала на Український репортер.