Бюджетна декларація на 2022-2024 роки – це бачення Урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2022 рік.

Як повідомляє Мінфін, йдеться про загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.

У середньостроковому періоді зусилля Уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами у зв’язку із COVID-19.

У Бюджетній декларації передбачений фіскальний простір, який розподілятиметься в рамках державного бюджету на пріоритетні напрями.

Серед пріоритетів бюджетної політики, визначених Бюджетною декларацією, є:

посилення обороноздатності і безпеки держави;
розвиток агропромислового комплексу;
формування чистого та безпечного довкілля;
розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація;
посилення енергонезалежності;
створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення;
забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти;
забезпечення якісного рівня медицини;
підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.

У схваленій Урядом Бюджетній декларації надано пропозиції щодо змін до Податкового кодексу України, що стануть ресурсною базою для збільшення доходів держбюджету в середньостроковий період.

Бюджетна декларація разом із фінансово-економічним обґрунтуванням буде подана на розгляд до Верховної Ради України.

Сообщение Уряд визначив: оборона і безпека – найголовніші в Бюджетній декларації появились сначала на Український репортер.

Про це розповів заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Гелетій, передає Укрінформ.

“Сьогодні ми запускаємо в дію третій та четвертий компоненти цієї Програми, яка направлена на підтримку податкових та митних реформ і нарощування потенціалу з управління державними фінансами”, – заявив Гелетій.

Програма ЄС з управління державними фінансами України є частиною Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки.

Метою EU4PFM є покращення системи управління фінансами в Україні, а також системи оподаткування і надання митних послуг.

Впровадження програми, очікують у Мінфіні, дозволить Україні покращити свої позиції в рейтингу Doing Business за показниками “оподаткування” та “міжнародна торгівля”.

Основними напрямками EU4PFM стануть: допомога державним установам з бюджетним плануванням та контролем, розвиток системи розслідування економічних злочинів, підтримка реформи податкової та митної служб, а також допомога в управлінні державними інвестиціями та сприяння посиленню відповідальності державних компаній.

Програма Європейського Союзу з управління державними фінансами в Україні виконуватиметься Литовським Центральним агентством з управління проєктами за підтримки Представництва ЄС в Україні з грудня 2019 року по грудень 2023 року. Загальний бюджет програми – 55,5 млн. євро.

Сообщение В Україні запрацювала програма Євросоюзу із підтримки податкової та митної реформ появились сначала на Український репортер.

“Із 16 квітня усі митні оформлення товарів підприємств будуть здійснюватися виключно через єдиний рахунок”, – повідомляється на офіційному сайті Міністерства фінансів України.

У Мінфіні пояснили, що раніше у кожної митниці був власний рахунок для зарахування митних платежів. “Тому підприємець, який здійснював митне оформлення у різних митницях, змушений був перераховувати митні платежі на кілька окремих рахунків”, – додали у відомстві.

“Новий порядок перерахування до бюджету митних платежів дозволяє значно зменшити час митного оформлення товарів, адже кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому рахунку суб’єкта ЗЕД”, – наголосили у Мінфіні.

Так, підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів на один рахунок ДФС, подавати митні декларації будь-якій митниці та сплачувати митні платежі з єдиного авансового рахунку.

Нагадаємо, 18 грудня 2018 року Кабмін схвалив постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби, у результаті якої буде створено Державну податкову і Державну митну служби:

• Уряд знову створив податкову і митну служби

Сообщение Для митних платежів тепер діятиме єдиний рахунок появились сначала на Український репортер.

Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра фінансів Сергій Верланов, пише Економічна правда.

«Щодо тих, хто не скористається правом розмитнення, то ми бачимо дві опції – це вивезення авто за межі України та продаж на запчастини», – сказав Сергій Верланов.

Завтра, 22 лютого, опівночі закінчується пільговий період для розмитнення авто на єврономерах. Із цього часу до 24 травня триватиме перехідний період, після якого порушників почнуть штрафувати. Максимальний штраф, який може накласти митниця, – 170 тис. грн, поліція ж може стягнути з порушника від 8,5 тисяч до 17 тис. грн.

Водночас у митниці наголошують, що вона спроможна обслужити всі авто на іноземній реєстрації, які залишаються в Україні.

Додамо, що митниця прийматиме документи до опівночі 22 лютого. Всі, хто встигнуть подати їх до вказано часу, ще зможуть розмитнити авто з 50% знижкою.

Сообщение Що чекає на нерозмитнені євробляхи? появились сначала на Український репортер.

Як розповів заступник міністра фінансів Сергій Марченко, контроль почнеться вже на етапі нарахувань у територіальних підрозділах Мінсоцполітики.

Окрім того, залучатимуться дані реєстрів Державної фіскальної служби, Державної міграційної служби, Мін’юсту (облік майна), а також банків (відомості про безготівкові операцій з оплати коштовних покупок).

Уся інформація буде збиратися та оброблятися в Мінфіні. Це дозволить в автоматичному режимі виявляти одержувачів, чий майновий стан викликає сумніви та потребує додаткової перевірки.

Як пояснив Сергій Марченко, моніторинг доходів та витрат громадян, котрі претендують на субсидії, потрібен, «щоб упередити момент, коли громадянин починає обманювати як державу, так і платників податків, прикидаючись неплатоспроможним».

Сообщение Субсидії видаватимуть під суворим контролем появились сначала на Український репортер.

“Я вважаю, що це спроба політичного тиску. Міністерство фінансів повністю профінансувало всі запити Міністерства оборони і зробило це вчасно”, – заявив Данилюк 4 жовтня перед початком засідання Кабінету Міністрів.

У своєму коментарі Міністерство фінансів стверджує, що фінансує утримання арсеналів у рамках закону.

“Міністерство фінансів повідомляє, що фінансування бюджетної програми Міністерства оборони, що передбачає заходи зі збереження та вибухопожежобезпеки боєприпасів, в тому числі на складі в Калинівці, надійшло в повному обсязі у відповідності до запиту Міністерства оборони”, – йдеться в повідомленні.

Фінансування заходів щодо забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України здійснюється у складі видатків бюджетної програми Міністерства оборони “Утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України”.

Цього року на цю програму передбачено 140,8 млн грн, що на 64,6 млн грн. або 84,8% більше, ніж у 2016 році (76,2 млн. грн). Зокрема, Міністерству оборони на забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів ЗСУ – 92,3 млн грн (56,2 млн грн у 2016 році). Станом на 29.09.2017 Казначейством виділено 94,7 млн грн, з яких Міноборони використало 63,3 млн грн.

“Розподіл та фінансування цих видатків за відповідними напрямами використання, у тому числі на заходи щодо охорони конкретних арсеналів, баз і складів Збройних Сил України, здійснюється Міноборони як головним розпорядником бюджетних коштів”, – наголошує Мінфін.

“Міністерство фінансів вважає, що заяви Генерального прокурора щодо можливої опосередкованої провини Міністерства фінансів України у подіях, що відбулися у Калинцівці на військових складах, є суто політичними”, – йдеться у заяві.

Нагадаємо,  3 жовтня Юрій Луценко заявив, що слідство у справі про вибухи на складах із боєприпасами в Калинівці вивчає також версію службового недбальства Міністерства фінансів при виділенні коштів на утримання арсеналу.

Раніше секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов заявив, що відповідальність за пожежу і вибухи на складах боєприпасів у Калинівці несе вся вертикаль оборонного керівництва країни, починаючи від начальника Генерального штабу Віктора Муженка.

Сообщение Міністерство фінансів відкинуло звинувачення Генпрокурора у своїй провині за вибухи в Калинівці появились сначала на Український репортер.

Основними покупцями нових 15-річних єврооблігацій України (кінцевий термін погашення – 25 вересня 2032 року) на $3 млрд виступили інвестори зі США (46%) і Великої Британії (36%).

Євробонди — це облігації, випущені в іноземній валюті, що розміщуються серед зарубіжних інвесторів на тривалий термін (від 7 до 40 років).

За даними Міністерства фінансів, державний борг України на кінець липня становив 1,971 трлн грн ($76,06 млрд) проти 1,957 трлн грн ($75,01 млрд) місяцем раніше. Держборг становить 66,8% національного ВВП.

Сообщение В Україну надійшли 1,3 мільярда доларів від розміщення євробондів появились сначала на Український репортер.

Про це свідчать дані Міністерства фінансів.

Державний і гарантований державою борг на кінець липня становив 1,971 трильйона гривень, або 76,06 мільярда доларів, проти 1,957 трильйона гривень, або 75,01 мільярда доларів місяцем раніше – пишуть Контракти.

Загальний розмір прямого держборгу станом на 31 липня становив 1,659 трильйона гривень (64,04 мільярда доларів) проти 1,651 трильйона гривень, або 63,26 мільярда доларів місяцем раніше.

При цьому прямий зовнішній борг за місяць збільшився на 0,19 мільярда доларів до 37,44 мільярдів, тоді як прямий внутрішній борг виріс до 689,42 мільярда гривень (26,60 мільярда доларів).

Гарантований державою борг на 31 липня склав 311,46 мільярда гривень, або 12,02 мільярда доларів.

Відзначимо, що збільшення суми державного боргу в доларовому еквіваленті при її зниженні в гривневому еквіваленті є наслідком зміни офіційного курсу гривні.

До відома, 31 липня 2017 року офіційний курс гривні до долара, за даними НБУ, склав 25,91, тоді як 30 червня 2017 року – 26,09 гривні за долар.

Сообщение Держборг України досяг 76 мільярдів доларів, або 1,971 трильйона гривень появились сначала на Український репортер.