Про це посадовець написав у Фейсбуку.

“Сьогодні за рішенням уряду на мене було покладено тимчасове виконання обов’язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України”.

За словами Кухти, для його команди важливо, щоб зміни та реформи, які вдалося запустити за 6 місяців роботи (ринок землі, запуск приватизації, реформа держпідприємств, створення інструментів для залучення інвестицій та багато іншого), “не пропали безслідно та продовжувалися на благо народу України”.

Тимчасово в.о. міністра також пообіцяв докласти “максимум зусиль для того, щоб процес зміни уряду ніяким чином не позначився на злагодженості та якості роботи Міністерства та пройшов непомітно для наших громадян, а всі напрацювання були передані наступникам”.

Нагадаємо, що 4 березня Верховна Рада звільнила Олексія Гончарука з посади прем’єр-міністра на підставі поданої ним заяви та проголосувала відставку його уряду.
Цього ж дня Верховна Рада 291 голосом проголосувала за призначення прем’єр-міністром в.о. віцепрем’єра Дениса Шмигаля та за новий склад уряду.
Але ще чотири посади міністрів залишалися вакантними.

Сообщение Кабмін призначив тимчасового міністра економіки появились сначала на Український репортер.

Про це йдеться у відповіді Мінекономіки РБК-Україна.

За першим сценарієм вплив на економіку України може виявитися мінімальним і таким, що не спричинятиме значних поштовхів у структурі фінансів, виробництва та споживання, вважають у Мінекономіки.

За другим сценарієм для України можуть бути як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, за рахунок “вимивання” дешевого китайського імпорту за певними категоріями високотехнологічної продукції, їх місце займатимуть більш коштовні товари аналогічного призначення.

“Взагалі, зменшення пропозиції на світових ринках призводитиме до певного зростання цін. З іншого, вочевидь існуватимуть можливості для збільшення обсягів українського експорту продовольства і сировини”,- йдеться у відповіді.

За даними Мінекономіки, у 2019 році спостерігалася тенденція до збільшення товарообігу між Україною та КНР. Так, за 11 місяців 2019 року товарообіг становив $11,683 млрд, що на 32,5% перевищує показник аналогічного періоду 2018 року. Питома вага українського експорту товарів до Китаю за 11 місяців 2019 року становила 7,2% від загального обсягу товарів. Питома вага імпорту товарів з Китаю в Україну за 11 місяців 2019 року становила 15,2% від загального обсягу імпорту товарів.

Сообщение Уряд розглядає два сценарії впливу коронавірусу на економіку України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономрозвитку на своїй сторінці у Фейсбуку.

“Запущено всеукраїнську базу небезпечної нехарчової продукції від Мінекономрозвитку – наш аналог європейського Rapex. Що це дає споживачу? Можливість перевірити безпечність продукції, яка його цікавить. Зараз на ресурсі є декілька дитячих товарів. Вказано, який тип ризику несуть іграшки, як саме вони можуть зашкодити. Класну та корисну інформацію: як купувати онлайн безпечно, що робити у разі придбання небезпечної техніки чи іграшок, як і куди звертатись у випадку порушення прав. Контактні дані усіх органів ринкового нагляду та чітко вказану сферу їх повноважень”, – ідеться в повідомленні

У міністерстві зазначили, що для бізнесу цей ресурс надає рекомендації щодо безпечного імпорту в легкому форматі, а також інформацію про те, як повідомляти державу про продукцію, що не відповідає вимогам безпечності, та загальні поради для виробників, розповсюджувачів та імпортерів іграшок.

Сообщение У базі небезпечних товарів – техніка, будматеріали та дитячі іграшки появились сначала на Український репортер.

Мінекономрозвитку посилається на ст. 41 Конституції, яка визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. А також на висновок Європейського суду з прав людини, який визнав, що абсолютна заборона відчуження сільгоспземель порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За оцінками Світового банку, запровадження ринку землі створило б можливості для зростання ВВП України щороку на додаткові 0,6-1,6% та дозволило б залучати близько $1,5 млрд. додаткових інвестицій на рік.

«З другого боку, відсутність ринку землі погіршує добробут 6,9 млн. українців – власників земельних паїв. В умовах послабленої конкуренції через відсутність ринку землі власники отримують за оренду ділянок плату, яка занижена в 5 разів: $50 за гектар на рік замість $250 – як у Болгарії чи Польщі.

Крім того, відсутність ринку землі спонукає фермерів інвестувати у вирощування переважно однолітніх культур – соняшнику або ріпаку, які найбільше виснажують землю. З 2004-го до 2012 року Україна втратила до 43 тис. га площ багаторічних культур. За розрахунками Світового банку, інвестуючи в однолітні культури замість багаторічних, фермер щороку втрачає близько $1 тис. доданої вартості з кожного гектара», – констатує Мінекономрозвитку.

Нарешті, додають у міністерстві, через відсутність легального оформлення угод з фактичного продажу ділянок місцеві громади та держбюджет щороку недоотримують близько 2,8 млрд. грн. податкових надходжень.

З огляду на все це Мінекономрозвитку запропонувало Президенту України застосувати право вето щодо Закону №2666-VIII.

Сообщение Мінекономрозвитку: збитки від земельного мораторію сягають багатьох мільярдів, його треба скасувати появились сначала на Український репортер.

У Мінекономрозвитку нагадують, що відповідно до Програми діяльності Кабміну, у 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» видало накази про цілковиту відмову від технічних стандартів СРСР, починаючи з 1 січня 2019 року. Загалом мало бути скасовано 12 тисяч 90 радянських ГОСТів.

Протягом 2016-2018 років надходили пропозиції щодо подовження термінів чинності деяких ГОСТів. У результаті консультацій Національний орган стандартизації ухвалив низку наказів, згідно з якими 1173 радянські стандарти залишаються чинними станом на 1 січня 2019 року.

Вони діятимуть до 1 січня 2022 року.

З переліком чинних радянських стандартів можна ознайомитися на офіційному сайті ДП «УкрНДНЦ».

Сообщение Українську економіку декомунізовано на 90% появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє КОДА, у рамках семінару було презентовано програми:

• COSME (Competitiveness of Small and Medium Enterprises) – європейський проект підтримки малого й середнього підприємництва;
• підтримки українського бізнесу та зовнішньоекономічної співпраці між Україною та Німеччиною Fit for Partnership with Germany.

Учасники також ознайомилися з можливостями Європейської мережі підприємств (Enterprise Europe Network)  як інструмента пошуку партнерів за кордоном.

Окрім того, було обговорено інструменти підтримки малого й середнього бізнесу від фінансових установ та платформ, смарт-спеціалізацію та представлено діяльність індустріальний парків “Біла Церква” і “Мироцьке”.

Сообщение Як знайти бізнес-партнера в Європейському Союзі? появились сначала на Український репортер.

Документ розробила експертна група, яку очолює “Офіс реформи адміністративних послуг”, і не є урядовим законопроектом.

Зараз в Україні люди мають зареєструвати своє місце проживання, тобто отримати так звану “прописку”, впродовж 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового.

Водночас більше 10 млн. українців не можуть скористатися послугою реєстрації через обтяжливі процедури. Понад 63% дітей проживають без “прописки”.  Крім того, громадяни змушені звертатись за послугами посередників, які за винагороду (від 3 тис. грн.) реєструють місце проживання у потрібній місцевості.

Офісом реформи адміністративних послуг, що працює над спрощенням надання 15 найпопулярніших адміністративних послуг, розроблений проект закону, який передбачає наступні зміни:

• для реєстрації місця проживання (отримання так званої “прописки”) достатньо подати он-лайн або особисто лише 1 документ – декларацію (зараз необхідні 4-5 документів та особиста присутність в органі реєстрації чи ЦНАПі);
• реєстрація здійснюється у момент звернення (зараз – 1 день за Законом, від 15 хвилин до 10 днів на практиці);
• скасовується потреба у довідках, які підтверджують місце проживання та склад сім’ї – всі органи, що мають право знати про місце проживання, отримають інформацію з Єдиної інформаційної системи (зараз такі довідки вимагаються під час надання 19 адміністративних послуг);
• скасовується внесення відомостей до паспортів як обов’язкову умову реєстрації, поставити відмітку можливо буде за бажанням особи;
• власники (інші розпорядники) житла, батьки, органи опіки інформуються про реєстрацію.

Проект закону не передбачає штрафів за проживання не за місцем реєстрації, але на 1700 грн. можуть покарати за подання неправдивих відомостей з метою реєстрації місця проживання (тобто за бажання зареєструватись там, де особа фактично не проживає). Проект закону також передбачає штраф  у розмірі 340-850 грн. за проживання громадян без реєстрації місця проживання понад 90 календарних днів після зняття з попереднього місця реєстрації.

Сообщение Мінекономіки пропонує відмовитися від штампу про прописку в паспорті появились сначала на Український репортер.