Від 1 січня 2025 року мінімальна зарплата в Польщі зросла на 366 злотих – до 4 666 злотих або $1 132 за поточним курсом на місяць брутто (до вирахування податків).

Також зросла мінімальна погодинна ставка оплати праці: від 28 злотих і 10 грошів до 30 злотих і 50 грошів на годину, повідомляє “Польське радіо“.

Для порівняння, мінімальна зарплата в Україні становить 8 000 гривень на місяць або $190 за поточним курсом НБУ (після сплати 18% ПДФО та 5% військового збору працівник отримає “на руки” 6 160 грн). Тож мінімальна зарплата в Польщі перевищила українську вшестеро.

Загалом за останні два роки мінімальна заробітна плата в Польщі зросла вдвічі. Від 1 січня 2024 року вона становила 4 242 злотих, а від 1 липня – 4 300 злотих. 2023 року відповідно – 3 490 злотих від 1 січня та 3 600 злотих від 1 липня.

Як повідомлялося, від березня мінімальна пенсія в Польщі зросте з поточних 1 780,96 злотих брутто на місяць (1 620,67 злотих нетто, тобто скільки пенсіонери отримують на руки) до 1 884,61 злотих брутто (1 715 злотих нетто).

В перерахунку за поточним курсом у гривні польський пенсіонер отримуватиме мінімальну пенсію, еквівалентну 17 551 грн. В Україні розмір мінімальної пенсії становить 3 370 грн на місяць для людей з достатньою кількістю років стажу та 2 725 грн – з недостатнім стажем.

Нагадаємо, в Україні розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2024 року, за даними ПФУ, становить 5 816 грн (140 євро).

Сообщение Мінімальна зарплата в Польщі перевищила українську вшестеро появились сначала на Український репортер.

Кабінет Міністрів пропонує у 2022 році підняти мінімальну зарплату на 18,5% з 6500 до 7700 гривень. Надалі зростання мінімалки сильно сповільниться.

Сообщение Кабінет Міністрів хоче у наступному році підвищити мінімальну зарплату появились сначала на Український репортер.

За відповідне рішення проголосували 295 народних депутатів при мінімально необхідних 226.

З ініціативою підвищення зарплати виступив Глава держави. Сьогодні мінімальна зарплата у держбюджеті-2020 закладена на рівні 4723 гривень.

Рішення парламенту гостро і аргументовано розкритикували опозиційні депутати від “ЄС”, незалежні аналітики. Вони стверджують, що влада таким чином намагається підвищити свій рейтинг напередодні виборів, піариться.

Кабмін не пояснив, з яких джерел візьмуть кошти для таких виплат.

Говорять також про те, що нині країна перебуває у глибокій кризі, тому немає можливостей для збільшення мінімалки. Лунають і думки про те, що це рішення вдарить по бізнесу.

Для економіки країни така ініціатива Зеленського коштуватиме, за підрахунками незалежних економістів, 4 мільярди гривень.

Сообщение Зарплата збільшиться. Напередодні виборів Верховна Рада згадала про народ появились сначала на Український репортер.

У порівнянні з європейськими чи американськими стандартами зарплати українців дуже низькі, заявив на пресконференції президент Володимир Зеленський.

У них 250 доларів – це мізерні зарплати. У нас це теж маленька зарплата, але не бідність,
– зазначив президент.

Так Зеленський відреагував на прогнози ЮНІСЕФ щодо бідності в Україні. Він додав, що у найближчі місяці прем’єр-міністр Денис Шмигаль представить програму збільшення мінімальних зарплат.

Сообщение Володимир Зеленський: 250 доларів – це маленька зарплата, але це не бідність появились сначала на Український репортер.

Заяви окремих політиків про необхідність уже цього року підняти мінімальну заробітну плату до 9 тис. грн. несуть загрозу для економічної та соціальної безпеки України.

Таке підняття спровокує гіперінфляцію в нашій країні на рівні до 200% та обвал курсу національної валюти в три рази.

За будь-якою політичною заявою в соціально-економічній галузі повинні стояти розрахунки. Підвищити стандарти життя є суперважливим завданням на найближчі роки, але саме підняття, а не ще більше поглиблення соціальної кризи.

Яке співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати в країнах Європи? У країнах розвинутих економік співвідношення менше, тому що всі громадяни користуються перевагами соціальних досягнень країни.  Скажімо, у Великій Британії працівники найнижчої кваліфікації отримують 58% від середнього розміру по країні, в Нідерландах – 55%, а у Франції – 51%.

У країнах Східної Європи різниця більш суттєва. У Чехії мінімальна зарплата складає 39% від середньої, у Польщі – 43%, а в Литві – 45%. А у Греці  найменш оплачувані громадяни отримують 63% від середнього рівня. Але існують країни з величезною різницею.

Найбільша різниця в цих двох зарплатах в Іспанії та Люксембурзі – 34% та 40%, відповідно. Можна вважати, що середній показник в країнах ЄС складає 46%. У той же час в Італії не існує мінімально встановленого розміру оплати праці, як його довго не існувало і в Німеччині.

У більшості цих країн мінімальна оплата праці переглядається раз на рік. Це є необхідністю, у першу чергу, для країн-нових членів Європейського Союзу, через поступове підняття стандартів життя до рівня країн із розвинутими економіками. За умов низької інфляції співвідношення на початок та на кінець кожного року не сильно відрізняється між собою. Тому окремі країни переглядають цей показник раз на 2 роки, або за необхідності.

В Україні на січень 2018 року мінімальна зарплата становила 48% від середньої, тобто середня заробітна плата складала 7711 грн., а мінімальна – 3723 грн. До цього максимальне співвідношення між середньою та мінімальною заробітними платами в 44% було досягнуте в 2000 році.

У листопаді минулого року мінімальна зарплата була на рівні 3723 грн., а середня по країні (останній місяць, дані за який оприлюднено Держстатом) – 9161 грн.

Тобто показник складав 40%. Зміна показника з 48% до 40 є ознакою того, що в країні висока інфляція і корегування необхідно робити кожного року. У той же час мінімальна зарплата не повинна бути наближена до середньої, оскільки це не призведе до підвищення останньої, а лише до скорочення офіційних робочих місць.

Тіньовий сектор значно зросте з сьогоднішніх 40%, до можливих 50, і навіть 60%. Бізнес сьогодні може платити більше, але запас міцності невеликий. Мінімальна оплата праці становить із 1 січня 2019 року 4173 грн.

Підсумовуючи вище сказане зазначу, що мінімальну оплату праці треба підвищувати кожен рік, але робити це в залежності від рівня середньої. Можна навіть на законодавчому рівні встановити таке співвідношення, наприклад 0,45 (45%), і мінімальна зарплата буде пропонуватись не Урядом і не окремими політиками, а визначатися автоматично.

Найкращий варіант для України – коефіцієнт від середньої за попередні 12 місяців, тобто наприклад із січня 2019 року, порахована як середня за грудень 2017 – листопад 2018 року. І цей показник можна буде підвищити, коли ВВП в країні почне зростати темпами від 5% на рік. Тоді можна буде скоротити різницю між найменш оплачуваними та середньою ланкою зробивши, наприклад, 0,48 (48%).

Олексій ДОРОШЕНКО,
генеральний директор Асоціації постачальників торговельних мереж

Сообщение Думка експерта: значне підвищення мінімалки призведе до гіперінфляції та масових звільнень появились сначала на Український репортер.

«Установити у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні», – йдеться в документі.

1 січня 2018 року мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3723 грн. У 2017-му вона становила 3200 грн.

Сообщение З 1 січня мінімальна зарплата становитиме 4 тисячі 173 гривні появились сначала на Український репортер.

Також мінімальна зарплата у ЄС має досить широку варіативність: від 261 євро на місяць у Болгарії до 1999 євро у Люксембурзі (станом на 1 січня 2018 року). Мінімальна зарплата, як правило, є найнижчою у країнах, розташованих на сході Євросоюзу, та набагато вищою у країнах північно-західної частини.

Загалом, країни ЄС за розміром мінімальних зарплат можна умовно розділити на 3 групи:

перша група – національна мінімальна зарплата є нижчою за 500 євро на місяць. На сьогодні до складу цієї групи входять 8 країн (Болгарія, Литва, Румунія, Латвія, Угорщина, Хорватія, Чехія та Словаччина);

друга група – національна мінімальна зарплата від 500 до 1000 євро на місяць. Група нараховує 7 країн (Естонію, Польщу, Португалію, Грецію, Мальту, Словенію та Іспанію);

третя група, де національна мінімальна зарплата перевищує 1000 євро на місяць, включає 7 країн (Великобританію, Німеччину, Францію, Бельгію, Нідерланди, Ірландію та Люксембург).

Для порівняння, у січні 2018 року мінімальна зарплата в Україні, у перерахунку на євровалюту, склала 108 євро, що майже у два з половиною рази менше від найнижчого її рівня серед країн Європейського Союзу.

А федеральна мінімальна заробітна плата у США у січні 2018 року становила 1 048 євро, тобто була нижчою, ніж у найбагатших країнах ЄС (третя група).

Упродовж останнього десятиліття (з 2008 року) для всіх країн ЄС, за винятком Греції, характерним було підвищення рівня мінімальної заробітної плати.

За період з січня 2008 року по січень 2018 року середньорічні темпи зростання мінімальної заробітної плати були найвищими у Румунії (11,4%). Ще у п’яти країнах (Болгарії, Словаччині, Латвії, Естонії, Литві) середньорічний темп приросту перевищив 5%.

Натомість національна мінімальна заробітна плата у Греції за останнє десятиліття знизилася на 14%, тобто середньорічний темп зміни склав «мінус» 1,5%.

Корегування мінімальної заробітної плати з урахуванням відмінностей у рівнях цін шляхом застосування паритету купівельної спроможності (PPS − purchasing power standard) зменшує розбіжності між країнами ЄС щодо цього показника.

Наприклад, якщо розбіжність між найвищим та найнижчим рівнем фактично встановленої мінімальної зарплати у країнах ЄС становить майже 8 разів, то за перерахунку зарплати за паритетом купівельної спроможності таке співвідношення становить лише 3 рази (від 546 PPS у Болгарії до 1597 PPS у Люксембурзі).

Частка мінімальної заробітної плати у середньому (медіанному) заробітку у країнах ЄС варіює від 39% в Естонії до 64% у Португалії.

За розрахунками ЕДК, для України це співвідношення на сьогодні орієнтовно становить 48%.

Частка працівників, які отримують мінімальну заробітну плату, у розрізі країн ЄС має помітні відмінності.

Так, питома вага працівників, які отримували менше 105% від встановленого національного рівня мінімальної зарплати у 4 країнах ЄС (Словенії, Румунії, Португалії та Польщі), становить понад 10%.

Натомість у Бельгії, Іспанії та Чехії цей показник не перевищив 2%.

За попередніми статистичними даними, в Україні  минулого року частка працівників, які мали нарахування у межах мінімальної заробітної плати, становила 3%.

Олег ПЕНДЗИН, економіст

Сообщение Якою є мінімальна заробітна плата у країнах Європи? Цікаве дослідження появились сначала на Український репортер.

Зросли тарифи на електроенергію

З 1 січня електроенергія подорожчала на 9,5%. Наступне підвищення цін заплановано на 1 квітня – на 6,1%.

Загалом у 2018 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), планує підвищити оптово-ринкову ціну на електроенергію на 16,2%.

Зростання тарифів регулятор пояснює інфляцією, зростанням зарплат, девальвацією гривні, а також подорожчанням газу (+16,7%) і вугілля (+38,3%).

Зросли прожитковий мінімум і мінімальна зарплата

З 1 січня зросли мінімальна зарплата та прожитковий мінімум.

Мінімальна зарплата зросла на 16,3% – до 3 723 грн на місяць. З цієї суми держава утримає 18% податку на прибуток і 1,5% військового збору.

Прожитковий мінімум встановлено на рівні 1700 грн. З 1 липня 2018 року його підвищать до 1777 грн, а з 1 грудня – 1853 грн.

Прожитковий мінімум з 1 січня становить:

• для дітей віком до 6 років – 1492 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років – 1860 грн;
• для працездатних осіб – 1762 грн;
• для осіб, які втратили працездатність— 1373 грн.

Зростуть і зарплати військовослужбовців, посадові оклади яких прив’язані до прожиткового мінімуму.

Порадіти можна і за вчителів, яким у держбюджеті на 2018 рік передбачено підвищення зарплат на 25%.

Нові норми пенсійної реформи

З 1 січня мінімальний страховий стаж для отримання пенсії зріс з 15 до 25 років. Упродовж наступних 10 років вимоги до страхового стажу зростатимуть на один пункт щороку, поки в 2028 році він не підніметься до 35 років.

Тобто, якщо у 2018 році українцю виповнюється 60 років, то 25 років страхового стажу буде достатньо, щоб піти наступного року на пенсію. Якщо ж виповнюється 60 років у 2023 році, то страхового стажу повинно бути уже не менше 30 років, а якщо 60 “стукне” у 2028 році або пізніше, тоді знадобиться не менше 35 років стажу.

Громадяни, яким не вистачає років стажу, щоб відповідати вимогам стосовно мінімального стажу, матимуть можливість сплатити внески за відсутні роки (не більше 5 років), тобто “докупити” страховий стаж.

На сьогоднішній день мінімальний страховий внесок становить 704 грн/місяць (22% від мінімальної зарплати в 3200 грн), і для докупки стажу ця сума множиться на 2. Таким чином “вартість” одного року страхового стажу становить майже 17 тис. грн.

Обмеження швидкості в містах

В Україні набрали чинності зміни до правил дорожнього руху. Відтепер максимально дозволена швидкість руху в населених пунктах становить 50 км/год.

“Просте порівняння: при швидкості 60 км/год – зупинковий шлях становить 55 метрів, а ймовірність летального результату при зіткненні із пішоходом – 82%. Натомість при швидкості 50 км/год – зупинковий шлях складе 40 метрів, а ймовірність летальних наслідків знизиться до 20%”, – пояснював нововведення очільник МВС Арсен Аваков.

На трасах і магістралях місцева влада має право встановлювати вищу швидкість. Також у конкретно визначених місцях органи місцевого самоврядування за погодженням з поліцією можуть встановлювати окремі швидкісні режими.

Нові штрафи за порушення ПДР

За перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше ніж на 50 км/год каратимуть штрафом у розмірі 3 400 грн (510 грн зараз). За залишення місця ДТП – штраф у розмірі 3 400 грн і позбавлення права керувати автомобілем на термін до шести місяців.

За управління транспортом без прав – штраф до 10 200 грн, за повторне порушення – 40 800 грн. Особи, яких позбавлено права керування, але сіли за кермо, сплачуватимуть штраф у розмірі 20 400 грн, повторно – 40 800 грн.

Акциз на сигарети зріс майже на 30%

З 1 січня акцизи на тютюнові вироби зросли на 27,8%. Експерти вже підрахували, що в 2018 році сигарети подорожчають приблизно на 7 гривень.

Щороку акцизи зростатимуть приблизно на 20% і до 2025 року будуть доведені до 90 євро за 1000 штук.
Зараз мінімальне податкове зобов’язання для тютюнових виробів в Україні становить 20 євро за 1000 штук.

Такі зміни передбачають зобов’язання нашої держави в рамках реалізації Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом у частині наближення ставок акцизного збору на тютюнові вироби до рівня ЄС. В Європі акцизи у роздрібній ціні продажу цигарок мають становити як мінімум 60%.

Водночас з 1 січня на 20% підняли акциз на коньяк, тож можна очікувати відповідного подорожчання напою.

Дешевшають електромобілі, іномарки – поки що ні

Ввезення електромобілів в Україну з 1 січня звільнили від сплати ПДВ та акцизу. Щоправда, лише на рік – до 1 січня 2019 року.

У будь-якому випадку українці зможуть купити електромобіль дешевше, ніж зараз. Зі скасуванням ПДВ вони подешевшають на 20%, крім того, не доведеться платити акциз у розмірі 109 євро.

Раніше при ввезені електромобілів потрібно було платити ще й мито у розмірі 8% від вартості авто. Його прибрали ще в 2015 році.

Водночас дешевих іномарок доведеться почекати. З 1 січня Україна досить символічно знизила мита на нові легкові автомобілі, які завозяться з Європейського Союзу.

Бензинові автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більше 1000 см3 – 6,3% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості (у 2017 році було 8,2%);
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2 200 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна більше 2 200 см3, але не більше 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 7,5%);
• З об’ємом двигуна понад 3000 см3 – 5% від митної вартості (у 2017 році було 5%).

Дизельні автомобілі:

• З об’ємом двигуна не більш як 1500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна понад 1500 см3, але не більше 2500 см3 – 7,3% від митної вартості;
• З об’ємом двигуна циліндрів двигуна понад 2500 см3 – 6,3% від митної вартості;

Угодою про асоціацію передбачено, що впродовж семи років перехідного періоду, які європейці дали українським виробникам для адаптації, ставки ввізного мита мають бути знижені до нуля. Для автомобілів з об’ємом двигуна понад 1000 см3, але не більше 1500 см3 перехідний період становить 10 років.

Крім мита, при розмитненні легкового автомобіля треба заплатити акциз, який залежить від об’єму двигуна, ПДВ (20%) і збір до Пенсійного фонду (3-5% ).

Нові правила в’їзду іноземців до України

На кордоні України з Росією з 1 січня почала діяти система контролю відбитків пальців й інших біометричних даних. Росіяни на в’їзді до нашої держави мають робити цифрову фотографію, здавати відбитки пальців “і весь комплект біометричних даних”. Ці норми не стосуються осіб до 18 років.

Всі КПП на кордоні з державою-агресором вже обладнані новітніми системами зняття біометричних даних і підключені до бази Інтерполу та Європолу.

У Держприкордонслужбі пояснюють, що для поїздки в Україну іноземцям необов’язково мати закордонний паспорт з електронним чіпом (на якому записана біометрична інформація), оскільки всі необхідні дані знімають прямо на кордоні.

Для росіян пообіцяли запровадити подвійний контроль, зобов’язавши їх заздалегідь повідомляти до МЗС України про свою поїздку.

Замовляти товари за кордоном стало складніше

З 1 січня 2018 року діють нові обмеження на безмитне ввезення товарів в Україну. Відтепер, повертаючиьс додому з-за кордону, українці зможуть ввозити товари загальною вартістю до 1000 євро літаком і 500 євро (вагою до 50 кг) іншими видами транспорту за умови, що були відсутні в країні більше 24 годин і в’їжджають не частіше одного разу за 72 години.

Якщо ці часові норми не дотримуються – ввозити товари можна на суму до 50 євро. Раніше можна було ввозити товари вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу.

А норму про “три посилки в одні руки на місяць” відклали ра рік – до 1 січня 2019 року. З-за кордону можна буде отримувати до трьох посилок на місяць, кожна вартістю до 150 євро. З четвертої посилки (скажімо, з товарами із закордонних інтернет-магазинів, наприклад, AliExpress) українцям доведеться платити податки, мито й акциз.

Текст правки, яка описує нові обмеження, в законопроекті №6776-д, яким вносять зміни до Податкового кодексу України, звучить досить дивно і дозволяє припускати, що загальна вартість товарів у трьох посилках не повинна перевищувати 150 євро: “…ввезення на митну територію України на адресу одного одержувача (фізичної особи) у перших трьох міжнародних поштових та/або міжнародних експрес-відправленнях протягом одного календарного місяця товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях”.

Раніше сумою в 150 євро обмежувалася вартість однієї посилки, щодня можна було отримувати по одній.

Змінилися правила виїзду до ЄС на автомобілі

З 1 січня українці, які прямують до Євросоюзу  власною автівкою, зобов’язані мати при собі талон технічного огляду, який необов’язковий у самій Україні.

Головний сервісний центр МВС склав перелік документів, які повинні мати власники авто для виїзду за кордон:

• національне посвідчення водія, яке має відповідати міжнародним вимогам, зокрема, повинно мати строк дії;
• розпізнавальний знак України на транспортному засобі;
• договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
• свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  видане на особу, яка перетинає кордон;
• державний номерний знак на автомобілі.

Індивідуальні номерні знаки транспортних засобів дійсні лише на території України, за кордон необхідно виїжджати на державних номерних знаках, різних “Лоліт” і “Буржуїв” іноземці просто не пропустять.

У разі відсутності права власності на автомобіль, слід оформити документи для поїздки за кордон. Для цього необхідна заява власника транспортного засобу або документ, що підтверджує право на користування транспортним засобом.

Українцям, які виїжджають за кордон на автомобілі, видається свідоцтво про реєстрацію на їхнє ім’я.

Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника транспортного засобу, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, зберігаються у сервісному центрі МВС. Після подорожі таке свідоцтво про реєстрацію потрібно повернути в сервісний центр упродовж 10 днів.

Транспортні засоби, на які накладено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім транспортних засобів, придбаних у розстрочку), до поїздок за кордон не допускаються.

Польща змінила трудові правила для українців

З 1 січня у Польщі змінилися правила працевлаштування, у тому числі для польських компаній, які наймають на роботу громадян України. Тепер польські підприємства більше не зможуть безкоштовно подавати заявки на видачу віз українцям, білорусам, росіянам, грузинам, молдованам і вірменам. З 1 січня 2018 року за це доведеться платити 30 злотих – це приблизно $7,5.

Половина цієї суми залишатиметься місцевій владі, яка вноситиме дані про працевлаштування іноземців у спеціальний реєстр.

Дозволи на роботу до трьох років видаватиме воєвода, дозволи на сезонну роботу (на період восьми місяців упродовж календарного року) видаватиме староста. Насамперед це спричинить бюрократичну тяганину, адже у деяких воєводствах черга за дозволами на працевлаштування тягнеться по півроку.

Прикордонники і державна інспекція праці контролюватимуть законність працевлаштування іноземців, у тому числі й українців. Торік польські компанії попросили надати візи для 1,3 млн вихідців з країн колишнього СНД. Більшість із них – громадяни України. Водночас лише 300 тис. заробітчан зареєструвалися у державних установах Польщі, решта працювали у тіні.

“Укрпошта” змінює тарифи

З 1 січня граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку зросли в середньому на 16%: на пересилання поштових відправлень у межах України на 12,3% та до іноземних держав – на 43,2%.

Водночас із 1 січня “Укрпошта” знизила тарифи на деякі види посилок, щоб скласти конкуренцію приватним компаніям.

Посилка до 10 кг по області тепер коштує 20 грн (було 24). Така ж вага по Україні – 25 грн (було 33,6).

Натомість важкі посилки подорожчали: до 30 кг по області коштує 66 грн (було 38), по країні – 72 грн (було 48).

Зросли тарифи і на експрес-відправлення: 10 кг по області коштують 36 грн (раніше 30), по Україні – 48 грн (42 грн), 30 кг по області – 72 грн (48 грн раніше), в межах України – 78 грн (60 грн).

“Укртелеком” підвищив тарифи на стаціонарний зв’язок

З 1 січня 2018 року “Укртелеком” підвищив тарифи на послуги фіксованого телефонного зв’язку. Зросте вартість пакетних хвилин, в які включено місцеві розмови, дзвінки на міжмісто, мобільні телефони і SIP-телефонію.

Для абонентів, які мешкають у містах, тарифи на стаціонарний зв’язок зросли на 7,3% (близько 5 грн на місяць), а для сільських жителів – на 14,5% (близько 8 грн).

Таким чином, вартість тарифу “Домашній Безліміт” для жителів міст складає 69-73 грн на місяць, для жителів села – 61,57-67,99 грн на місяць. Тариф “Домашній Базовий” коштуватиме 62-68 грн на місяць для міста і 54,57-63 грн на місяць для села. Для порівняння, ТУТ тарифи станом на 1 жовтня 2017 року.

Вартість тарифних планів, які включають лише абонплату, і відповідають граничним тарифам, встановленим Нацкомісією з питань регулювання зв’язку та інформації, не зміниться.

Сортування сміття

З Нового року набрали чинності нові правила сортування сміття. З 1 січня забороняється зберігати його на полігонах в непереробленому вигляді. Тобто, відходи доведеться сортувати за видами матеріалів для полегшення утилізації: органіка, метал, скло, пластик, папір.

Тепер у кожному дворі мають з’явитися окремі контейнери для кожного виду сміття.

Чиновників за відсутність умов для сортування сміття жителями (наявності різних контейнерів) штрафуватимуть на 2550 грн.

Шоколад стане смачнішим

З 1 січня 2018 року в Україні почали діяти нові європейські стандарти харчових продуктів з какао та шоколаду, що загалом покращить їхню якість і безпечність для споживачів. Вони обов’язкові для виконання всіма виробниками.

• “Шоколадом” може називатися лише той продукт, який містить не менше 35% загальної кількості какао-продуктів.
• “Молочний шоколад” має містити не менше 25% какао-продуктів і не менше 14% молочних продуктів.
• “Білий шоколад” має містити не менше 20% какао-масла та понад 14% молочних продуктів.
• “Какао” – харчовий продукт, де частка какао-масла становить не менше 20%.
• “Шоколадна цукерка” з начинкою має містити не менше 25% шоколаду.
• У шоколад і продукти на його основі можна додавати цілі та подрібнені горіхи, цукати, родзинки, сухофрукти, кокосову стружку, печиво тощо.
• Під забороною ароматизатори, що імітують смак шоколаду або молока.

Якщо ж продукт не відповідає цим вимогам, він не може називатися “шоколадом” або “шоколадним” – лише “солодкий батончик” або “глазурована цукерка”.

Сообщение Що змінилося в Україні з 1 січня 2018 року появились сначала на Український репортер.

За словами голови держави, минулої п’ятниці підприємці поскаржилися йому на дефіцит робочих кадрів.

“Цей дефіцит означає, що в Україні почала зростати вартість робочої сили”, – сказав Порошенко.

Президент додав, що минулого року мінімальну заробітну плату вже було збільшено з 1 600 до 3 200 гривень.

“Це було правильне рішення, і його слід продовжувати. Тому я написав листа до Кабінету Міністрів і тепер публічно звертаюся до прем’єр-міністра із пропозицією наступного року вийти на рівень мінімалки в 4100 гривень”, – сказав гарант.

Він зазначив, що підприємцям слід наближати рівень заробітної плати до європейського рівня.

“І той, хто хоче, щоб кваліфікована робоча сила працювала на підприємстві, має думати, як наближати рівень заробітних плат до рівня заробітних плат у сусідніх країнах, в тому числі країнах Європейського Союзу. Якщо там пропонують українцям зараз по 400, 500, 600 євро, то ми маємо також здійснювати кроки для того, щоб наближати заробітну плату. Я вважаю, що зростання заробітної плати – це позитивний наслідок реформ, відкритості кордонів, орієнтації на європейські показники”, – заявив Порошенко.

Ініціативу Президента України вже підтримав міністр соціальної політики Павло Розенко.

“Абсолютно правильна ініціатива Президента України Петра Порошенка щодо підвищення мінімальної зарплати в країні до 4100. Повністю підтримую!

Рівень життя і добробут працюючої людини має бути підвищено. Переконаний, ми маємо всі шанси досягнути мінімальної зарплати 4100 грн у 2018 році у неінфляційний спосіб.

Такий крок також дасть нам додатковий ресурс надходжень до Пенсійного фонду, що надасть нам можливості для чергового підвищення пенсій в Україні”, – написав Розенко у Фейсбуку.

Нагадаємо, що бюджетною резолюцією пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3 723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень.

Сообщение Порошенко хоче, щоб у 2018 році мінімальна зарплата була 4100 гривень (+відео) появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Укрінформ, очільник президентської фракції звернувся до Кабінету Міністрів України із закликом підвищити мінімальну заробітну плату українців до рівня чотирьох тисяч гривень.

Нагадаємо, на даний час мінімальна зарплата в Україні становить 3200 гривень.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Фракція БПП у Верховній Раді закликає уряд підвищити мінімальну зарплату в Україні появились сначала на Український репортер.