Як передає LB.ua, відповідно до меморандуму МВФ, передбачається підвищення тарифів на опалення з 1 січня 2019 року, а також посилення вимог до регулятивного капіталу банків (це має бути зроблено ще в цьому році).

До кінця березня Верховна Рада повинна ухвалити закон поділ Нацфінпослуг між Національним банком і Нацкомісією з цінних паперів і фондового ринку. Також має бути оприлюднено перший звіт про повернення активів та судові процеси, пов’язані з чотирма держбанками.

До кінця квітня Державна фіскальна служба має бути розділена на Податкову службу та Митну службу. Окрім того, належить призначити щонайменше 35 антикорупційних суддів з “ідеальною репутацією і відповідними професійними навичками”.

Нарешті, влітку 2019 року Національний банк повинен вжити заходів щодо банків, які не відповідають вимогам щодо капіталу.

Виконання положень меморандуму дозволить до кінця дії програми залучити $3,9 млрд. фінансової підтримки від МВФ, які підуть у резерви Національного банку. Як очікується, це зміцнить національну валюту і допоможе створити стабільний і прогнозований інвестиційний клімат.

На цю тему також читайте: 

• Віддаємо борги і просимо знову. Україна перерахувала МВФ 373 мільйони доларів
• Нацбанк погрожує валютними обмеженнями у разі відсутності траншу МВФ

Сообщение Меморандум МВФ: чого ще вимагають від України появились сначала на Український репортер.

5 лютого Нацбанк провів платіж на суму 257,250 млн СПЗ за програмою Stand by Arrangement від квітня 2017 року.

Наступний платіж за цією програмою запланований на сьогодні, 6 лютого, у розмірі 114,334 млн СПЗ – $87 млн. Таким чином 5-6 лютого Україна віддасть МВФ борг на загальну суму $460 млн. І чекає на новий транш від донора, який можемо отримати вже в квітні цього року.

Нагадаємо, у березні 2015 року МВФ відкрив для України чотирирічну програму розширеного фінансування EFF на суму $17,25 млрд, і було підписано відповідний Меморандум. З них Україна вже освоїла $8,7 млрд. Кредити МВФ надає під 1,5-2,5% річних.

Перший транш Україна отримала у березні 2015 року в розмірі $5 млрд, другий транш ($1,7 млрд) – у серпні, третій ($1 млрд) – у вересні 2016 року, четвертий ($1 млрд) – у квітні 2017 року.

У МВФ заявляють, що для продовження співпраці Україна має розпочати реальну приватизацію, зняти мораторій на продаж землі, створити Антикорупційний суд і підняти ціни на газ. З останнього питання з донором у Вашингтоні вів переговори міністр фінансів Олександр Данилюк, однак вони завершилися безрезультатно.

За даними НБУ, в поточному році НБУ і Кабмін мають заплатити за державним боргом в іноземній валюті майже $7,4 млрд доларів, у тому числі – за зобов’язаннями перед МВФ.

Загальний державний борг України на кінець вересня становив 2,043 трлн грн, або $77,03 млрд. У Держбюджеті-2018 передбачено, що на кінець року державний борг зросте до 1,999 трлн грн (747,6 млрд грн – гарантовано державою). На виплату боргу у 2018 році планується витратити 305,9 млрд грн.

Сообщение Віддаємо борги і просимо знову. Україна перерахувала МВФ 373 мільйони доларів появились сначала на Український репортер.

Про це прем’єр-міністр України Володимир Гройсман сказав під час прес-конференції “Рік роботи Уряду”.

“У нас не було формату й моделі обігу земель. Ми її запропонували. Ми не підтримуємо передачу землі іноземцям та великим холдингам. І ми будемо розвивати фермерство”, – сказав Гройсман.

Саме в такому форматі земельна реформа має бути підтримана Верховною Радою. Наразі в коаліції пропозиції уряду обговорюються, і розуміння є.

Нагадаємо, що Меморандум з МВФ передбачає, що до кінця травня 2017 р Верховна Рада має затвердити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення мають відмінити з кінця 2017 р. Таким чином буде дозволено продаж землі, що знаходиться в державній та приватній власності.

Сообщение Жодного сантиметра української землі не дістанеться іноземцям – Гройсман появились сначала на Український репортер.

МВФ нарешті вирішив надати Україні черговий кредитний транш – за програмою розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility).

Меморандум між МВФ та урядом містить умови, які Україна мусить прийняти, аби отримати подальше фінансування.

Та обставина, що виконання багатьох з цих умов призведе до подальшої соціально-економічної деградації країни, вже особливо нікого не дивує, навіть сприймається як належне.

Водночас були озвучені останні цифри зовнішніх боргових зобов’язань України, передусім тих боргів, які треба виплатити найближчим часом. Саме ці дані пояснюють, чому уряд докладає великих зусиль, аби навіть ціною деградації отримати подальше зовнішнє кредитування. Без зовнішніх кредитів країна ризикує скотитися у прірву дефолту. Утім видається, що подальше кредитування лише відкладає дефолт, все більше затягуючи країну в болото величезних боргів.

Борговий камінь на шиї

За словами заступника голови Нацбанку Олега Чурія, до кінця 2019 року для обслуговування державного боргу в іноземній валюті доведеться витратити 12,8 млрд доларів. Нове кредитування необхідне для того, аби розрахуватися за старими боргами, уникнути дефолту та забезпечити фінансову стабільність.

На кінець лютого 2017 року державний та гарантований державою борг склав 71,76 млрд доларів.

Окрім отриманого 3 квітня 1 млрд доларів, Нацбанк розраховує у 2017 році отримати від МВФ ще три транші на суму 4,5 млрд дол., а також 1,3 млрд дол. від Єврокомісії, 2,5 млрд дол. від ЄС та США. Тобто всього 8,3 мільярда. У 2018 році Нацбанк сподівається отримати від МВФ 4 транші по 955 мільйонів доларів кожний.

За оцінками МВФ, лише у нинішньому році Україна потребує зовнішніх кредитів на суму 12,4 млрд доларів. Із них 4,4 мільярда забезпечує реструктуризація боргів за єврооблігаціями, а решту – 8 мільярдів Україна планує отримати за вказаним вельми сумнівним сценарієм, оскільки виконання вимог МВФ видається утопією та аферою.

Корупція – це наше все!

Чи не найважливішою вимогою МВФ лишається боротьба з корупцією. Загалом це дійсно справедлива вимога, хоча деякі моменти також є сумнівними.

Зокрема, МВФ вимагає прийняти відповідний закон та сформувати спеціальний антикорупційний суд. Однак ми вже маємо купу антикорупційних установ, але корупції жодним чином не стало менше.

Навряд чи буде виконано вимогу МВФ надати антикорупційному бюро права проводити прослуховування, оскільки це становить загрозу багатьом у правлячій верхівці. Так само не викорінять корупцію перейменування податкової міліції на поліцію з розслідування фінансових злочинів й об’єднання податкової і митної служб в одну юридичну особу, як це вимагає МВФ.

Корупція є несучою конструкцією суспільства в Україні. Відтак проблема не у поверхневих маніпуляціях та формальних законах, а в реальних огидних відносинах, що склалися у суспільстві.

Соціально-економічна деградація і боргова яма

Виконання цілої низки вимог МВФ вкрай негативно позначиться як на мільйонах громадян, так і на соціальній ситуації в країні загалом. Мова про чергові пенсійні новації, запровадження ринку землі, підвищення тарифів на комунальні послуги, подальше урізання субсидій, монетизація пільг.

Для виконання більшості цих вимог треба вже у квітні-травні прийняти низку вкрай неоднозначних нормативів, проходження яких через парламент видається надто сумнівним. Відтак такими ж сумнівними є і перспективи отримання від МВФ вказаних 4,5 мільярда у 2017 році.

Запровадження в Україні з її галопуючою інфляцією та безперервним падінням гривні накопичувальних пенсійних рахунків, розрахованих на десятиліття, видається аферою. Жорстка прив’язка отримання пенсії до наявності офіційного трудового стажу тривалістю 35 років для чоловіків і 30 років для жінок в умовах зростаючого безробіття та тінізації трудових відносин може залишити величезну кількість громадян без пенсій взагалі. Можливо, саме ця мета і переслідується, аби скоротити видатки Пенсійного фонду?

Прийняття до літа закону про ринок землі та його запровадження з 2018 року видається вкрай сумнівним, а сама ситуація із землею стає дедалі загрозливішою. Існують впливові сили, перш за все так звані агрохолдинги, яким ринок землі та відповідний її переділ не потрібні, оскільки вони і так напівтіньовим способом контролюють величезні угіддя, що формально належать мільйонам переважно безправних та люмпенізованих власників. Часто ці землі експлуатуються у варварський спосіб – достатньо згадати величезне зростання виробництва соняшника та інших олійних культур, що виснажують землю.

Водночас є і вельми впливові сили, зацікавлені у відкритті ринку землі для її переділу. Продану землю або експлуатуватимуть таким самим варварським способом, або вона стане об’єктом спекуляцій, а країна остаточно позбудеться найголовнішого надбання.

Відтак будь-яке рішення тягне за собою негативні наслідки. Не вдаючись у подальші подробиці, зауважимо, що проблема полягає навіть не у ринку землі, а в огидній системі соціальних відносин і такій самій психології суспільства.

А от вимоги МВФ у соціальній та комунальній галузі влада може виконати не надто вагаючись. Передбачається подальше скорочення пільгових норм споживання комунальних послуг із метою зниження кількості отримувачів та розміру виплат. Зокрема, планується зменшити норму витрати газу та електроенергії з 5,5 до 4,5 куб. м та з 65 до 51 кВт/г на 1 кв. м у місяць. Скасують розстрочку на оплату комунальних послуг для тих, кому субсидії не надаються.

З 2018 року очікується введення монетизації пільг. Це боляче вдарить по малозабезпечених громадянах, оскільки монетизація не перекриє витрат, наприклад, на безкоштовний проїзд. Що стосується монетизації комунальних субсидій, то це взагалі афера, оскільки грошей катастрофічно не вистачає і за нинішньої системи.

Ввести зазначені обмеження владі буде не надто складно, оскільки надання багатьох пільг регулюється навіть не законами, а нормативами уряду та Нацкомісії з енергетики і комунальних послуг.

Вельми ідіотичною складається ситуація довкола вимог МВФ приватизувати низку підприємств, зокрема Одеський припортовий завод, харківський «Турбоатом», усі обленерго, «Укрспирт» тощо. Річ навіть не у тому, чи варто розпродавати такі унікальні підприємства, як «Турбоатом». Є безліч прикладів, коли приватизація призводила до знищення унікальних, перш за все високотехнологічних виробництв. Але річ у тім, що за нинішньої політичної та соціально-економічної ситуації купувати ці підприємства взагалі ніхто не має наміру, до того ж за серйозні гроші.

Їх можна хіба що віддати задарма або за копійки, фактично знищивши виробництва. Тобто зиску від їхнього продажу не буде жодного, але величезною є вірогідність втратити цілі галузі, тисячі робочих місць та кадровий потенціал. Ясна річ, що Міжнародний валютний фонд усе це не обходить, але вітчизняна влада мусить виявляти хоча б мінімум елементарного патріотизму, вирішуючи реальні соціально-економічні питання, а не лише одягаючи вишиванки у святкові дні.

Резюме

Такими є основні вимоги МВФ, виконання яких, як планує влада, забезпечить подальше кредитування України. Утім маємо звичайний у таких випадках сценарій: замість припинення грабунку країни та народу, владна верхівка має намір забезпечити хоча б мінімальну фінансову стабільність держави за рахунок рядових громадян та остаточного розтягування залишків суспільного багатства. А країна тим часом балансує на краю боргової безодні…

Олександр КАРПЕЦЬ

Сообщение Боргова безодня та черговий меморандум з МВФ про деградацію країни появились сначала на Український репортер.

Документ у перекладі містить 34 сторінки тексту, він майже не відрізняється від тексту, який 13 березня опублікувала партія “Батьківщина”. Єдині відмінності – відкореговані терміни виконання низки заходів. В обмін на транші Україна зобов’язується:

• Пенсійна реформа. До кінця квітня 2017 р Верховна Рада ухвалить комплексну пенсійну реформу. Вона передбачатиме новий набір варіантів виходу на пенсію з ширшим, ніж зараз, діапазоном пенсійного віку. Зміни заохочуватимуть громадян працювати і пізніше виходити на пенсію. Кожному громадянину пропонуватиметься на вибір термін і умови виходу на пенсію, які залежатимуть від загального трудового стажу. Є рекомендація підвищити пенсійний вік до 63-65 років: для чоловіків до 2026 р, для жінок – до 2031 р.
• Ринок землі. До кінця травня 2017 р Верховна Рада має затвердити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення мають відмінити з кінця 2017 р. Таким чином буде дозволено продаж землі, що знаходиться в державній та приватній власності. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман уже виступив з заявою, що купувати-продавати землю дозволять лише фізичним особам з українським громадянством.
• “Борг Януковича”. Пропонується реструктуризація “боргу Януковича” в $3 млрд, суд за який Україна нещодавно програла у Високому суді Лондона. Цей борг Київ має реструктуризувати на загальних засадах разом із іншими українськими єврооблігаціями.
• НАБУ. Національне антикорупційне бюро України до кінця травня 2017 р має отримати право самостійного прослуховування і проведення слідчих дій під прикриттям. Верховна Рада має внести відповідні законодавчі зміни. Реєстрація досудових справ і постанов слідчих суддів, які мають відношення до НАБУ, повинні бути захищені від витоку інформації шляхом обмеження доступу до неї офіцерів НАБУ і Спеціальної антикорупційної прокуратури до тих пір, поки розслідування справи не завершено або закрито.
• Антикорупційний суд. Для того, щоб забезпечити переслідування корупційних діянь з боку посадових осіб високого рівня, започаткують діяльність Антикорупційного суду. До середини квітня 2017 р. до Верховної Ради подадуть відповідні проекти законодавчих актів. Ці законопроекти забезпечуватимуть бюджетну автономію та відповідне забезпечення системи антикорупційних судів і визначатимуть процес відбору антикорупційних суддів.
• Докапіталізація банків і ФГВФО. Україна в 2017 р має випустити облігацій на 98 млрд грн для докапіталізації банків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. До середини липня 2017 р всі банки матимуть принаймні мінімальний статутний капітал в розмірі 200 млн грн. Банки, які не зможуть виконати цю вимогу, будуть виведені з ринку.
• Оподаткування. Уряд буде утримуватись від будь-яких істотних урізань податків і не буде пропонувати нових звільнень від оподаткування та схем амністування. Будуть посилені вимоги до режиму спрощеного оподаткування і скасований мораторій на проведення податкових аудитів і трудових перевірок малих підприємств.
• Бурштин і азартні ігри. Видобуток бурштину та азартні ігри будуть легалізовані не пізніше ніж у 2018 р.
  Фінансова поліція. Буде створена фінансова поліція, яка консолідує в собі повноваження боротьби з фінансовими злочинами проти Держави (замість ДФС) під управлінням Мінфіну.
• Зарплати. Уряд утримується від подальшого підвищення мінімальної зарплати в 2017 р. Мінімальний прожитковий мінімум в 2017 р буде скоригований з урахуванням інфляції.
• Зайнятість. Стартує програма скорочення зайнятості у державному секторі: кількість бюджетників (за винятком військових) до кінця 2017 р. скоротять мінімум на 4%, і ще на 10% до кінця 2019 р. Зростуть штрафи за неофіційне працевлаштування
• Медицина. З липня 2017 р. сфера надання первинних медичних послуг фінансуватиметься з бюджету з урахуванням кількості громадян, які зареєструються у конкретного лікаря. Будуть сформовані майже 100 регіональних лікарняних округів на визначеній території у кожній області, щоб скоротити надлишкових лікарів і покращити якість послуг. Закупівлю медичних послуг проводитиме єдине національне агентство з закупівель (Національна медична служба). Вона ж відповідатиме і за фінансування спеціалізованої і стаціонарної медичної допомоги, а також закуповуватиме амбулаторні ліки. Буде запроваджно програму відшкодування вартості амбулаторних ліків, поступово розширюватимуть перелік препаратів.
• Соцдопомога. Мінфін отримає доступ до баз даних для перевірки соціальних призначень. Верховна Рада затвердить закон про перевірку доходів отримувачів соціальної допомоги на основі доходів домогосподарств та їх активів. На основі цієї інформації держава припинить виплату соціальної допомоги тим, хто не відповідає критеріям для її нарахування. Уряд працюватиме у напрямку монетизації комунальних субсидій на рівні домогосподарств. Скасують схеми, за якими домогосподарства, що не отримують субсидій, могли здійснювати оплату за опалення протягом 12 місяців (“у розстрочку”).
• Енергетика. З 1 травня 2017 р. знизили норми споживання з 5.5 до 5.0 м3 на 1 кв.м. для індивідуального опалення, і з 65 до 51 кВт/г за 1 кв.м. електроенергії, що використовується для індивідуального опалення, і з 0.0548 до 0.0431 Гкал на 1 кв.м. для централізованого опалення. Переглянуть інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам, запровадять коригування соціальних норм у не-пікові місяці впродовж опалювального сезону, застосують тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності. Щопівроку (з 1 квітня 2017 р.) будуть коригуватися ціни на газ внутрішнього видобутку, аби його ціна залишалася паритетною до ціни імпортованого газу. Цікаво, що в Меморандумі прописана скандальна абонплата за підлючення газу: тарифи на постачання і розподіл газу мають відокремити від ціни на газ як товару до кінця вересня 2017 р.
• Бізнес-омбудсмен. Верховна Рада до кінця березня 2017 р. прийме закон про Установу бізнес-омбудсмена, який захищатиме підприємців від свавілля держорганів і судів і реагуватиме на їхні скарги.
• Приватизація. Україна підтверджує свої зобов’язання щодо приватизації ПАТ “Одеський припортовий завод”. Паралельно, ініціюватимуть приватизацію великої кількості ДП, визначених для приватизації до кінця вересня 2017 р: ПАТ “Центренерго”, “Турбоатом”, та регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго. Аналогічним чином, уряд очікує затвердження законодавства, яке дозволить повну приватизацію ДП “Укрспирт”. Разом із тим прискорять приватизацію малих ДП та тисяч дрібних активів (будинків, обладнання тощо), які зараз належать державі. Їх продаватимуть шляхом проведення електронних аукціонів через нашу систему ProZorro.

Сообщение Опубліковано Меморандум з МВФ: всі деталі появились сначала на Український репортер.

Більшість документу, автентичність якого не підтвердили і не спростували можновладці, є перерахунком зобов’язань, які беруть на себе Кабінет Міністрів і НБУ в обмін на отримання чергового траншу розміром $1 млрд. Фінансування для України рада директорів МВФ обговорить 20 березня.

Зокрема, Україна в обмін на новий транш зобов’язується:

Фіскальна політика і доходи держави

Уряд буде утримуватись від будь-яких істотних урізань податків і не буде пропонувати нових звільнень від оподаткування та схем амністування. Будуть посилені вимоги до режиму спрощеного оподаткування.

Видобуток бурштину та азартні ігри будуть легалізовані не пізніше ніж у 2018 році.

Буде створена фінансова поліція, яка консолідує в собі повноваження боротьби з фінансовими злочинами проти Держави (замість ДФС).

Буде скасовано мораторій на проведення податкових аудитів і трудових перевірок малих підприємств, зростуть штрафи за неофіційне працевлаштування.

Доходи і соціальний захист населення

Уряд утримується від подальшого підвищення мінімальної зарплати в 2017 році. Мінімальний прожитковий мінімум в 2017 р буде скоригований з урахуванням інфляції.

Верховна Рада ухвалить комплексну пенсійну реформу. Вона передбачатиме новий набір варіантів виходу на пенсію з ширшим, ніж зараз, діапазоном пенсійного віку. Зміни заохочуватимуть громадян працювати і пізніше виходити на пенсію.

Стартує середньострокова програма скорочення зайнятості у державному секторі. Планується скоротити кількість працівників у бюджетній сфері (за винятком військових) мінімум на 4% до кінця 2017 року, і ще на 10% до кінця 2019 р.

Система охорони здоров’я

З липня 2017 р. сфера надання первинних медичних послуг отримуватиме бюджетне фінансування з урахуванням кількості громадян, які зареєструються у конкретного лікаря у певному медзакладі, або клініці. Таке фінансування буде універсальним, а його розмір варіюватиметься з віком.

Закупівлю медичних послуг проводитиме єдине національне агентство з закупівель (Національна медична служба). Вона також відповідатиме за фінансування спеціалізованої і стаціонарної медичної допомоги, а також фінансуватиме закупівлі амбулаторних ліків.

З початку 2017 р. почнеться формування близько 100 регіональних лікарняних округів на визначеній території у кожній області. Це допоможе скоротити надлишковий потенціал у лікарняному сегменті і покращити якість послуг.

У 2017 р. запровадять програму відшкодування вартості амбулаторних ліків, поступово буде розширено перелік препаратів.

Енергетичний сектор

Мінфін отримає доступ до єдиної бази даних цивільного статусу, реєстру виборців та інших відповідних баз даних у процесі перевірки соціальних призначень. До кінця червня 2017 р. парламент затвердить закон про перевірку доходів отримувачів соціальної допомоги на основі доходів домогосподарств та їх активів. На основі цієї інформації держава припинить виплату соціальної допомоги тим, хто не відповідає критеріям для її нарахування.

З 1 травня 2017 р. мають знизити норми споживання з 5.5 до 5.0 м3 на 1 кв.м. для індивідуального опалення, і з 65 до 51 кВт/г за 1 кв.м. електроенергії, що використовується для індивідуального опалення, і з 0.0548 до 0.0431 Гкал на 1 кв.м. для централізованого опалення.

До кінця липня 2017 р. переглянуть інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам. Запровадять коригування соціальних норм у не-пікові місяці протягом опалювального сезону, буде застосовано тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності. Це дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці. Ці зміни набудуть чинності з 1 травня 2017 р.

Щопівроку (з 1 квітня 2017 р.) будуть коригуватися ціни на газ внутрішнього видобутку, аби його ціна залишалася паритетною до ціни імпортованого газу.

До кінця серпня 2017 р. законодавчо оформлять монетизацію допомоги у рамках субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на рівні компаній, що надають комунальні послуги. Таким чином, приватні газові трейдери зможуть конкурувати з “Нафтогазом” у поставках газу.

Уряд працюватиме у напрямку монетизації комунальних субсидій на рівні домогосподарств.

До кінця вересня 2017 р. тарифи на постачання і розподіл газу відокремлять від ціни на газ як товару. Скасують схеми, за якими домогосподарства, що не отримують субсидій, могли здійснювати оплату за опалення протягом 12 місяців (“у розстрочку”).

Антикорупційний суд

Для того, щоб забезпечити переслідування корупційних діянь з боку посадових осіб високого рівня, започаткують діяльність Антикорупційного суду. До середини квітня 2017 р. до Верховної Ради подадуть відповідні проекти законодавчих актів. Ці законопроекти забезпечуватимуть бюджетну автономію та відповідне забезпечення системи антикорупційних судів і визначатимуть процес відбору антикорупційних суддів.

Бізнес-омбудсмен

Верховна Рада до кінця березня 2017 р. прийме закон про Установу бізнес-омбудсмена. З моменту початку діяльності бізнес-омбудсмен отримав більше 1450 скарг, при чому рівень задоволення вимог скаржників складає 95%, а прямий фінансовий результат від його втручання оцінюється у 8 млрд грн.

Земельна реформа

Для сприяння реалізації потенціалу зростання в Україні необхідно лібералізувати ринок землі, у тому числі дозволити продаж земель сільськогосподарського призначення за належних запобіжних заходів. Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 р. Це дозволить чинному мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року. Таким чином буде дозволено продаж землі, що знаходиться в державній та приватний власності.

Державні підприємства

Україна підтверджує свої зобов’язання щодо приватизації ПАТ “Одеський припортовий завод”. Паралельно, ініціюватимуть приватизацію великої кількості ДП, визначених для приватизації до кінця вересня 2017 р.: ПАТ “Центренерго”, “Турбоатом”, та регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго. Аналогічним чином, уряд очікує затвердження законодавства, яке дозволить повну приватизацію ДП “Укрспирт”.

Разом із тим, прискорять приватизацію малих ДП та тисяч дрібних активів (будинків, обладнання тощо), які зараз належать державі. Їх продаватимуть шляхом проведення електронних аукціонів через нашу систему ProZorro.

Сообщение Опублікований текст Меморандуму України з МВФ: що вимагає донор появились сначала на Український репортер.

Сьогодні варто згадати про надзвичайно важливу для України міжнародну угоду, яку путінський Кремль, на відміну від цивілізованих країн світу, вважає “папірцем”.

5 грудня 1994 року Україна, США, Росія та Великобританія підписали Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв’язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї. Цей документ є обов’язковим до виконання усіма учасниками Меморандуму.

Наша держава добровільно відмовилася від ядерної зброї, сподіваючись, що натомість одержить надійні гарантії безпеки. На жаль, США та Великобританія поки що лише на дипломатичному, економічному “фронтах” підтримують Україну в боротьбі з російською агресією і не наважуються надати нам летальну зброю.

Малюнок Олега СМАЛЯ

Сообщение Меморандум так і не став нашою “ядерною” зброєю появились сначала на Український репортер.