“У Меджлісі кримськотатарського народу констатують, що через особливі обставини, пов’язані з позицією США, у проєкті “мирного плану” відсутні положення, що мали б безперечно сприяти досягненню справедливого і сталого миру. Особливу тривогу […] викликає те, що в тексті проєкту документа не зафіксовано завдання відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах”, – ідеться в пості.
Меджліс звернув увагу, що в “мирному плані” “взагалі не згадуються” тимчасово окуповані Росією Крим і Севастополь, територія яких є невіддільною частиною України.

“Вважаємо, що у проєкті документа має бути чітко й недвозначно зафіксовано, що суверенітет України поширюється на всю її територію в межах міжнародно визнаних кордонів”, – ідеться в документі.

У представництві кримських татар вважають, що “запропонований навіть у такому вигляді” проєкт “мирного плану” не задовольнить країну-агресора, і вона й далі висуватиме ультимативні вимоги.

“Прийняття таких вимог Україною та її партнерами означало б капітуляцію України й остаточну руйнацію основоположних принципів і норм міжнародного права, що регулюють відносини між державами й закріплені у Статуті ООН”, – наголосили в Меджлісі.

У його заяві підкреслено “категоричне неприйняття будь-яких спроб визнання Криму російською територією – ані де-факто, ані де-юре, незалежно від того, із чиєї б сторони вони не робилися”.

Також у Меджлісі назвали незаконними будь-які угоди щодо статусу Криму, укладені або прийняті без участі та згоди Української держави й корінного кримськотатарського народу.

Сообщение Меджліс кримськотатарського народу розкритикував проєкт “мирного плану” появились сначала на Український репортер.

Сьогодні, 13 листопада, дисиденту, лідеру кримськотатарського народу, колишньому голові Меджлісу кримськотатарського народу (1991–2013) дисиденту, народному депутату України Мустафі Джемілєву виповнюється 80 років.

Він боровся з радянською системою за повернення свого депортованого народу в Крим, провів 15 років у російських таборах, а на знак протесту – 303 дні голодував. Кремлівський режим до 2034 року заборонив йому в’їзд до Криму.

Мустафа Джемілєв – символ єднання кримськотатарського народу та його повернення на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, за що провів 15 років у місцях позбавлення волі. Після окупації Криму Росією Мустафа Джемілєв продовжує відстоювати права свого народу.

Мустафа Джемілєв народився 13 листопада 1943 року у селі Ай-Серез поблизу міста Судак у Криму. На той час Крим перебував під німецькою окупацією.

Ай-Серез – родове село Мустафи Джемілєва, де жило кілька поколінь його пращурів. У 1930-ті роки його батьків розкуркулили й депортували з рідного села на Урал.

Після приходу радянських військ, 18 травня 1944 року, разом з усім кримськотатарським народом Мустафа та його сім’я були депортовані радянською владою до Узбекистану.

Мустафа Джемілєв – один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політв’язень. Радянська влада виключила Джемілєва з ВНЗ у Ташкенті за його політичні погляди й сім разів судила. Загалом він провів у місцях позбавлення волі в Якутії 15 років.

Джемілєв – один із засновників та член Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР, створеної у травні 1969 року в Москві. Після проголошення незалежності України він став активним діячем політичного життя країни.

Джемілєв неодноразово голодував на знак протесту проти грубого порушення прав людини у СРСР. Так, зокрема, наприкінці 60-х Мустафа провів 30-денне політичне голодування у Ташкентському слідчому ізоляторі.

1991-го на скликаному вперше після 1917 року національному з’їзді кримськотатарського народу – Курултаї – Мустафу Джемілєва обрали першим головою Меджлісу кримськотатарського народу. Меджліс – подібний до парламенту представницький орган кримських татар, який ставить за мету подолання наслідків геноциду кримськотатарського народу, відновлення прав і національно-територіальне самовизначення.

У роки до окупації Мустафа Джемілєв як народний депутат половину часу працював у Києві, а коли не було сесій – повертався до Криму. Востаннє він був у Криму 19 квітня 2014 року. Коли виїздив з півострова на чергову сесію Верховної Ради, на одному з постів, що відокремлюють Крим від материкової України, російський офіцер зачитав Мустафі розпорядження про заборону в’їжджати на територію Російської Федерації протягом п’яти років (згодом подовжили ще на 15 років).

Під час Кримської кризи у 2014 році Джемілєв займав позицію недоторканності кордонів України й не визнав референдум. За підтримку територіальної цілісності України та невизнання псевдореферендуму Росія заборонила Джемілєву в’їзд до рідного Криму до 2034 року.

Мустафа Джемілєв завжди закликав до мирної ненасильницької боротьби за повернення кримськотатарського народу на батьківщину і солідарності з правами інших поневолених народів і захисту прав людини. Наприкінці 1980-х років він очолив процес репатріації. Джемілєв виступає прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів демократії, що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який повертається на свою історичну територію – Крим – складову частину Української держави.

На честь лідера кримськотатарського народу названо декілька вулиць у різних містах Туреччини. Крім того, Джемілєв – почесний громадянин турецьких міст Кастамону та Кириккале.

Джерело: Главком

Сообщение Мустафі Джемілєву – 80 років появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Фейсбуку активісти “Кримської солідарності”.

Сообщение В Бахчисараї окупанти обшукують оселі кримських татар появились сначала на Український репортер.

Про це він заявив на засіданні Ради Безпеки ООН за формулою Аррії, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

“Ми не підтримуємо нескінченні розмови про відсутність ефективних механізмів, які могли б змусити агресора і окупанта дотримуватися міжнародного права”, – заявив Чубаров.

Він відзначив, що часто ті, хто говорять про це, згадують можливість Росією накладати вето в РБ ООН або ж питання про консенсус в ОБСЄ.

“У такій ситуації Междліс кримськотатарського народу виступає з публічною ініціативою про підготовку та проведення міжнародної ненасильницької акції “Світ проти насильства і окупації, марш гідності”, – заявив представник кримських татар.

Він пояснив, що це ініціатива передбачає пішу ходу з території материкової України на територію окупованого РФ Криму. За його словами, метою цієї акції є “сприяння міжнародним організаціям, включаючи ООН, ОБСЄ, ЄС, Ради Європи та інші, в реалізації іміджу прийнятих рішень на підтримку суверенітету, територіальної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах”. Крім того, марш спрямований на дотримання прав кримськотатарського народу – корінного народу Криму, етнічних українців і всіх громадян України, які проживають у Криму, незалежно від їх національності.

“Ми запрошуємо і розраховуємо на присутність (на акції – ред.) представників національних парламентів, членів парламентських асамблей парламентських органiзацiй 3 травня 2020 року на адміністративному кордоні між материковою Україною і тимчасово окупованим РФ Кримом”, – заявив Чубаров.

Сообщение Меджліс проведе Марш гідності. Подробиці мирної ходи на територію Криму появились сначала на Український репортер.

Виступаючи на форумі “Age of Cimea”, Глава держави сказав:

“В цей день рівно 6 років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності нашої держави. Вшановуючи мужність та героїзм усіх учасників мітингу, сьогодні мною підписується указав про День спротиву окупації Автономної республіки Крим та міста Севастополь. Цей день буде відзначатися щорічно 26 лютого”.

Фото: “Український репортер”

На цю тему:

• День опору Криму окупації РФ. “Російські літаки мали б горіти і в повітрі, і на землі” – Костянтин Морозов

Відео:

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/2346868228701753/

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/2597087990328522/

Сообщение День спротиву окупації Криму відзначатимуть 26 лютого. Щорічно появились сначала на Український репортер.