Про це повідомляє сайт Фонду Нобеля.

Зазначається, що троє науковців відзначені Нобелівською премією з фізіології та медицини 2025 року за свої революційні відкриття в галузі периферичної імунної толерантності, яка запобігає шкоді, яку імунна система може завдати організму.

Лауреати виявили захисників імунної системи – регуляторні Т-клітини, які запобігають атаці імунних клітин на наш власний організм. «Їхні відкриття мали вирішальне значення для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми хворіємо на серйозні аутоімунні захворювання», – каже голова Нобелівського комітету Олле Кемпе.

Шимон Сакагучі йшов проти течії в 1995 році, коли зробив перше ключове відкриття. Він довів, що імунна система є більш складною, і відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань.

Мері Бранков і Фред Рамсделл зробили інше важливе відкриття у 2001 році, коли вони представили пояснення того, чому певний штам мишей був особливо вразливий до аутоімунних захворювань. Вони виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Вони також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання, Ipex.

Через два роки після цього Шимон Сакагучі зміг пов’язати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, які зараз відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини і забезпечують толерантність нашої імунної системи до власних тканин.

Нагадаємо, у 2024 році Нобелівську премію з фізіології та медицини отримали науковці Віктор Амброс та Гері Равкан за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційній регуляції генів.

Сообщение Названо лауреатів Нобелівської премії-2025 з медицини та фізіології появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

За попередньою інформацією, у дитини зупинилося серце після введення наркозу під час прийому у стоматолога. На місці події працювала бригада швидкої медичної допомоги, яка протягом двох годин намагалася реанімувати хлопчика, але, на жаль, ці зусилля виявилися безуспішними.

На місці події працюють слідчо-оперативні групи Святошинського управління поліції та столичного главку, судово-медичний експерт, а також співробітники ювенальної поліції.

Обставини інциденту встановлюються, а також вирішується питання щодо правової кваліфікації події.

Фото: поліція Києва.

Сообщение У стоматологічній клініці померла дитина появились сначала на Український репортер.

Протягом дня 26 пацієнтів отримали загалом 252 медичні послуги, серед яких було виконано 88 ультразвукових досліджень (УЗД). Всі пройшли обстеження, отримали консультації спеціалістів та рекомендації щодо подальшого лікування.

Керівниця FRIDA Ukraine Владислава Романюк підкреслила важливість ранньої діагностики для збереження життя: «В умовах війни та вимушеного переселення багато людей залишаються без можливості планового медичного огляду. Нашою місією було донести, що вчасне виявлення онкологічних захворювань може врятувати життя. Ми не просто проводимо скринінг – ми даємо людям надію, пояснюємо важливість профілактики та допомагаємо знайти шляхи для подальшого лікування. У багатьох випадках саме така увага до здоров’я дозволяє виявити проблему на ранній стадії, коли шанси на успішне одужання є найбільш високими. Саме тому ми й надалі плануємо проводити такі заходи, аби допомогти якомога більшій кількості людей».

FRIDA Ukraine закликає всіх, хто потребує медичної допомоги, не зволікати з обстеженнями та піклуватися про власне здоров’я. Разом ми можемо змінювати життя на краще!

Сообщение У Києві медико-волонтерська місія FRIDA Ukraine провела онкологічний скринінг для переселенців з Херсонщини появились сначала на Український репортер.

П’ять згод на посмертне донорство – і 17 трансплантацій протягом двох днів. Серед посмертних донорів – підліток.

У 13-річного хлопця з Одещини діагностували інсульт. Попри всі зусилля медиків, врятувати його, на жаль, не вдалося. Родина хлопця прийняла непросте рішення: аби після смерті його органи могли продовжити чиєсь життя. Єдина державна інформаційна система трансплантаціі (ЄДІСТ) визначила пари «донор-реципієнт». Їх розділяли сотні кілометрів, але було зроблено все необхідне, аби претенденти на трансплантацію, а особливо діти, не втратили цей шанс.

Працівники УЦТК забезпечили супровід кондиціонування донора, оперативно доставили до міжрегіональної лабораторії в Києві зразки крові для дослідження на гістосумісність, також УЦТК було забезпечено перевезення бригади медиків одного з центрів трансплантаціЇ і транспортування анатомічного матеріалу.

Серед тих, кому провели рятівні пересадки – четверо дітей і 35-річна багатодітна мама. Проведення трансплантацій припало на день Святого Миколая.

В Інституті серця МОЗ України пересадили серце семирічному Тихону. Після важкого вірусного захворювання у хлопчика розвинулася дилятаційна кардіоміопатія. Нове серце – його порятунок.

Також трансплант-команда Інституту пересадила легені 35-річній пані Маргариті, матері п’ятьох дітей. Жінка очікувала цієї трансплантаціі понад 4 роки. Для фахівців Інституту серця це перша пересадка легень. До цього в Україні було проведено 5 трансплантацій легень, але з початку 2024 року таку пересадку провели вперше.

Двоє дітей отримали нові нирки: у Львівському КНП «Клінічний центр дитячої медицини» пересадили нирку 9-річному Олегу, другу нирку трансплантували 6-річному Дмитру у Київському міському центрі нефрології та діалізу.

Ніч проти Святого Миколая провели в операційній і трансплантологи НДСЛ «Охматдит». Майже півтора року очікувала пересадки печінки 17-річна Олена. Аутоімунний гепатит спричинив у дівчини цироз печінки – тільки пересадка донорського органу дає їй шанс на життя.

«У кожного свої подарунки на день Святого Миколая. Понад 800 км шляху, 10 годин в дорозі, 16 годин операційного часу і результат – посмішка пацієнтки сьогодні», – так написав у соцмережах лікар-трансплантолог Охматдиту Олег Годік.

Згода ще чотирьох родин на посмертне донорство дала змогу пересадити органи 12 українцям. Протягом цих трьох днів органні трансплантації провели також у Першому медичному об’єднанні Львова, КНП “Київська міська клінічна лікарня 1” та Національному науковому Центрі хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова.

Дмитро Коваль, генеральний директор СДУ «Український центр трансплант-координації»: «П’ять донорів протягом двох днів – це певний виклик для нашої системи трансплантації. Але чітка координація роботи всіх служб, співпраця медичних закладів та, найважливіше, професійність наших трансплант-команд дали бажаний результат – 17 українців отримали шанс на якісне повноцінне життя. Ще раз мали змогу переконатися – система працює. Дякуємо всім причетним».

Стан усіх пацієнтів відповідає тяжкості перенесеного втручання. Світла пам’ять померлим донорам. І вдячність родинам за ухвалені рішення і довіру до медиків.

Сообщение Протягом двох днів в Україні проведено 17 органних трансплантацій появились сначала на Український репортер.

В Україні кожен п’ятий пацієнт дізнається про свій онкодіагноз на останній стадії. Кожен четвертий хворий не переживає року з моменту діагностики. Це стосується навіть тих видів раку, які можна виявити без складного обладнання, як от рак шкіри чи грудей. При цьому, від 30% до 50% онко недуг можна уникнути, якщо вести здоровий спосіб життя, зазначають у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Саме тому громадська організація “Центр дієвих рішень” започаткувала проєкт “ОнкоПросвіта”. Це просвітницька ініціатива, створена з метою зменшення рівня смертності від онкологічних захворювань шляхом підвищення обізнаності суспільства щодо профілактики, діагностики та новітніх методик лікування раку.

“ОнкоПросвіта” — здоров’я починається з освіти” — під таким гаслом об’єдналися провідні онкологи з різних регіонів України, пацієнти в ремісії та психоонкологи, щоб допомогти тисячам українців в умовах війни і постійного стресу навчитися стежити за своїм здоров’ям та профілактувати рак.
В рамках проєкту експерти створили понад 20 корисних інформаційних відео про те, як і коли проходити профогляди, як побороти психологічні бар’єри профілактичних обстежень та як попередити різні види раку.

Проєкт може бути цікавим не тільки пацієнтам з онкодіагнозом та їх родинам, а й широкому колу українців, що переймаються своїм здоровʼям.

У  відео розглянуті найпоширеніші питання про онкологію: 

• Як попередити рак? Онкоскринінг – профілактика та раннє виявлення раку;
• Підозра на рак: що робити на перших етапах?;
• Рак. Як прийняти діагноз і побороти хворобу? Історія онкоодужавшої;
• Рак виникає через стрес і образи? Канцерофобія – як позбутися страху онкології? Психосоматика раку; 
• Що таке метастази, як їх лікувати? Чи можуть зникнути метастази? Розповідає онкохірург; 
• Рак: що впливає на шанси одужати? Пояснює онкохірург.

Переглянути всі ролики можна на YouTube-каналі інформаційного партнера проєкту MEDplus.

Мета проєкту — розвивати культуру проходження профілактичних обстежень та чекапів для виявлення онкологічних захворювань на ранніх стадіях, що сприятиме більш ефективному лікуванню та збереженню здоров’я населення.

Зокрема:

• допомагати долати бар’єри суспільства щодо профілактики, діагностики та лікування раку;
• розвіювати міфи та формувати правильні уявлення про хворобу;
• підвищувати довіру до медичної системи та спеціалістів;
• покращувати  обізнаність щодо необхідності профоглядів та ведення здорового способу життя.

“Пухлини на ранніх стадіях з невеликими розмірами майже ніколи не здатні викликати якісь скарги у пацієнта. Для того, щоб скарги на біль, закрепи чи кровотечу з’явилися — ця пухлина має дорости до таких розмірів, щоб почати заважати проходженню якихось біологічних рідин в організмі. Тільки тоді зазвичай виникають клінічні прояви, але тоді вже лікувати рак значно складніше”, — пояснив експерт проєкту, онкохірург Харківського обласного центру онкології  Антон Осокін. 

“Раннє виявлення хвороби напряму впливає на прогноз ефективності лікування раку. І це зона відповідальності пацієнтів. Тобто, всі умовно здорові люди повинні безсимптомно проходити профілактичний огляд. Якщо ми виявляємо маленьку пухлину — ми можемо говорити про повне одужання від раку”, — зазначив  експерт проєкту,  завідувач онкохірургічного відділення №2 Дніпропетровського обласного онкологічного диспансеру Дмитро Савенков.

Крім того, в межах “ОнкоПросвіти” створені  анімаційні ролики, що спростовують найпоширеніші міфи про онкологію. Та відеоподкасти з психоонкологом й людьми, які хворіли на рак і знаходяться в ремісії, в яких детально висвітлюється все про психологічні аспекти онкологічних хвороб. 

Реалізація “ОнкоПросвіти” стала можлива завдяки грантовому проєкту “Міжнародного фонду медичних інновацій”. 

Про авторів проєкту:

“Центр дієвих рішень” — громадська організація, що має на меті формування свідомого підходу до здоров’я та довкілля, спрямованого на покращення якості життя. Організація створює програми та ініціативи для підвищення обізнаності громадян у сферах охорони здоров’я та екології, а також надає практичні інструменти для створення здорового та екологічно безпечного середовища.

Довідково: Приблизно 20 мільйонів нових випадків раку було зафіксовано у світі в 2022 році і 9,7 мільйона смертей. Кількість людей, які залишалися живими протягом 5 років після діагнозу рак, становила 53,5 мільйона,  свідчать останні дані ВООЗ. 

В Україні через війну ситуація значно змінилася — люди стали менше звертатися за медичною допомогою. Активні бойові дії, руйнування медичних закладів та міграція суттєво ускладнили доступ до діагностики та лікування онкологічних захворювань. Це призвело до зниження кількості виявлених випадків раку у 2022 році на 14,4%, порівняно з попередніми роками.  Найбільше падіння показників спостерігалось у зонах активних бойових дій — на 36,2-82%, свідчать останні дані Національного Канцер Реєстру. 

Інформація пресслужби проєкту “ОнкоПросвіта”.

Фото з відкритих джерел.

Сообщение В Україні стартував проєкт по боротьбі з раком в умовах війни “ОнкоПросвіта” появились сначала на Український репортер.

Ними стали американські вчені Віктор Амброс та Гері Равкун, повідомляють у Фонді Нобеля.

Нагороду присудили їм за відкриття мікроРНК та її ролі у посттранскрипційній регуляції генів.

Як зазначають у Фонді Нобеля, йдеться про “фундаментальний принцип”, який визначає, як регулюється активність генів.

“Інформацію, що зберігається в наших хромосомах, можна порівняти з інструкцією для всіх клітин нашого організму. Кожна клітина містить однакові хромосоми, а отже – абсолютно однаковий набір генів та інструкцій.

Проте різні типи клітин, такі як м’язові та нервові, мають дуже різні характеристики. Як виникають ці відмінності? Відповідь – у площині генної регуляції, яка дозволяє кожній клітині вибирати лише відповідні інструкції. Це гарантує, що тільки правильний набір генів є активним у кожному типі клітин”, – пояснюють у Фонді.

Віктор Амброс та Гері Равкун зацікавилися тим, як розвиваються різні типи клітин. Вони відкрили мікроРНК – новий клас крихітних молекул РНК, які відіграють вирішальну роль у регуляції генів.

Новий принцип регуляції виявився надзвичайно важливим для багатоклітинних організмів, зокрема для людини, геном якої кодує понад тисячу мікроРНК.

“Їхнє дивовижне відкриття відкрило абсолютно новий вимір генної регуляції. МікроРНК виявляються фундаментально важливими для розвитку та функціонування організмів”, – додали у Фонді Нобеля.

70-річний Віктор Амброс народився у місті Ганновер, штат Нью-Гемпшир. Він – професор Медичної школи Массачусетського університету.

Гері Равкуну 72 роки. Він родом з міста Берклі, штат Каліфорнія. Равкун працює молекулярним біологом у Массачусетській лікарні загального профілю та професором генетики в Гарвардській медичній школі.

Нагадаємо, минулого року лауреатами Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини стали угорсько-американська біохімікиня Каталін Каріко та американський імунолог Дрю Вайсман.

Їхні відкриття мали вирішальне значення для розробки ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19 під час пандемії.

Сообщение Першими лауреатами Нобелівської премії 2024 стали американські вчені з медицини появились сначала на Український репортер.

Український центр трансплант-координації запустив  онлайн-ресурс «Донорська платформа» – donor.utcc.gov.ua.  Це загальнонаціональний майданчик,  на якому зібрано  важливу і достовірну інформацію про донорство крові та її компонентів.

Кому можна здавати кров,  чи є протипокази, як підготуватися до здачі,  чи варто взяти вихідний, як відновитися після донації – на цьому ресурсі легко знайти відповіді на всі запитання, які можуть виникнути у донора.

Унікальний розділ порталу – донорський світлофор. Тільки на Донорській платформі зібрана і регулярно оновлюється  інформація про наявність запасів груп крові та резус–належності у всіх регіонах країни. І кожен українець може легко з’ясувати чи  є дефіцитною саме його група крові й, відповідно, запланувати донацію.

Що таке запаси крові та її компонентів і чому вони важливі?

Навіть у мирний час система охорони здоров’я  підтримує сталі запаси крові та її компонентів, аби кожен, хто потребує медичної допомоги, отримав її вчасно і достатньо. У розвинених країнах, які живуть без війни, середня кількість донацій на 1 тисячу осіб становить 15,9. В Україні ж цей показник  – лише 11 донацій на 1 тисячу  осіб.  До того ж, через російську агресію багато українців вимушені були виїхати з країни.  А у час війни потреби  в донорській крові зростають в рази, до  того ж  через обстріли і ракетні атаки можуть виникати ситуації, коли в одному місці  раптово потрібна буде велика кількість компонентів крові.

Тому  національна система  крові налаштована, аби  усі регіони  регулярно  проводили заготівлю  донорської крові і формували її запаси. А відтепер  ще й кожен українець може відстежувати і сприяти тому, аби ці запаси були  сталими і надійними.

Сообщение Донорська платформа – можливість кожного долучитися до управління запасами крові в країні появились сначала на Український репортер.

Було непросто доправити донорське серце до реципієнта, адже це понад 600 кілометрів, кожна хвилина була важлива, йдеться на Фейсбук-сторінці Національного інституту Амосова.

«Те, що колись було буденністю, в часи війни стало справжнім викликом. Але завдяки злагодженій роботі Центру авіаційного забезпечення Національної поліції України та МВС нам це вдалося – в небо підняли гелікоптер», — розповіли в Міністерстві охорони здоров’я України.

Поки вирішувалися організаційні питання з санітарною авіацією, трансплант-команда Інституту Амосова у супроводі екіпажу Нацполіції вже долала на автомобілі сотні кілометрів до Одещини, аби провести забір органів. Коли це зробили, на майданчик біля лікарні опустився гвинтокрил поліції.

В Інституті Амосова зазначають: «Низький уклін та величезна подяка родині донора, завдяки рішенню яких людина отримала другий шанс на життя. Сьогодні стан пацієнтки стабільний. Попереду – етап реабілітації».

Фото ілюстративне.

Відео про санітарну авіацію, 2021 рік.

Сообщение Трансплантація: донорське серце доставили гвинтокрилом появились сначала на Український репортер.

До Оболонського управління поліції надійшла заява від представників відомої медичної лабораторії про те, що невідомі вкрали конфіденційну інформацію стосовно лікарів та клієнтів з їх бази даних.

У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що двоє експрацівників медичної лабораторії – чоловік, 1983 року народження, та жінка, 1976 року народження, скопіювали конфіденційну інформацію відносно лікарів та клієнтів медлабораторії та переслали собі. В подальшому зловмисники хотіли отримати гроші від керівництва установи за нерозповсюдження викраденої інформації.

Під час обшуків за місцями мешкання фігурантів поліцейські виявили на їх комп’ютерах викрадену інформацію. Слідчі повідомили фігурантам про підозру. Наразі зібрано усі докази злочинних дій правопорушників, а обвинувальний акт скеровано до суду, повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

Сообщение У Києві викрали конфіденційну інформацію з медичної лабораторії появились сначала на Український репортер.

22 жовтня хлопцям провели трансплантацію нирок від посмертного донора.

«Складність трансплантації у цих випадках полягає в тому, що ми одночасно пересадили нирки обом пацієнтам. Чому ж одночасно, а не етапно? Бо трупна трансплантація має обмеження по часу – чим він довший, тим більше впливатиме на подальше функціонування органа. Тому дуже важливо провести операцію якнайшвидше, аби уникнути можливих ускладнень та покращити успішність пересадки», – пояснює хірург-трансплантолог Охматдиту Олег Годік.

9-річний Сашко з Чернівецької області має особливий діагноз – цистиноз. Це рідкісне спадкове захворювання, що характеризується порушенням амінокислотного обміну та викликає функціональні порушення в діяльності внутрішніх органів, зокрема нирках. В Україні лише троє людей з такою хворобою, серед них і рідний брат нашого пацієнта Юрчик. Декілька років тому він також переніс трансплантацію нирки, проте в Білорусі. Адже в Україні на той момент пересадки від неродинних донорів не проводились.
З 10 місяців Сашко обстежується в різних клініках Києва, постійно проходить лікування. Протягом багатьох років вдавалося підтримувати роботу нирок, проте їхній стан погіршувався. У січні 2023 року хлопчик приїхав на обстеження до Охматдиту, а у вересні, коли нирки перестали справлятися, був госпіталізований. Тут Сашко проходив процедуру гемодіалізу, щодня очікуючи на рятівну трансплантацію. Через цистиноз родинна пересадка неможлива, тому єдиним варіантом для дитини була нирка від посмертного донора.

10-річний Даня з Одещини почав страждати від дисфункції нирки влітку цього року. Хлопець впав з велосипеду та сильно вдарився животом. Унаслідок такої травми опинився в лікарні в Одесі, де пролікувався півтора місяці. Саме там під час обстеження лікарі виявили, що хлопчик має вроджену ваду розвитку – одна нирка була гідронефротичною (характеризується підвищенням розмірів нирки, пов’язане з ускладненням відтоку сечі з органу), а інша – нерозвиненою. Для дообстеження та подальшої терапії Даню направили до Охматдиту.

Рятівним варіантом для хлопчика була трансплантація нирки. Тому Даня почав проходити процедуру гемодіалізу та готуватися до пересадки органу від родинного донора – мами.

22 жовтня лікарі Охматдиту повідомили, що є посмертний донор для кількох діток. Того ж дня Сашкові та Дані провели успішні операції з пересадки нирок.

«Тепер на хлопців чекає шлях реабілітації та періодичні обстеження. Вони перебуватимуть на контролі у відділенні інтенсивної та еферентної терапії хронічних інтоксикацій до 18 років. Тут здаватимуть аналізи, спостерігатимуться в наших спеціалістів», – розповідає Ольга Бабічева, завідувачка відділення інтенсивної та еферентної терапії хронічних інтоксикацій НДСЛ «Охматдит».

Інформація пресслужби Охматдит.

Сообщение Успішна трансплантація: в Охматдиті пересадили нирки двом хлопчикам появились сначала на Український репортер.