Жоден із цих злочинів окупантів не повинен лишитися безкарним.

На цьому наголосили в управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ.

Так, окупанти вбили 88 медійників, з яких 11 загинули під час виконання своїх завдань.

29 журналістів було викрадено.

14 журналістів зникли безвісти.

40 медійників було поранено.

43 рази журналістів було обстріляно.

Загалом 235 медіа припинили роботу через російське вторгнення.

Сообщение За час повномасштабного вторгнення окупанти скоїли 637 злочинів проти українських журналістів і медіа появились сначала на Український репортер.

Асоціація інноваційної та цифрової освіти та Детектор медіа, за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України і Національного демократичного інституту (NDI) розробили інноваційний інструмент “Калькулятор фейків”, спрямований на допомогу користувачам у розпізнаванні маніпулятивного контенту.

“Україна бореться як на військовому, так і на інформаційному фронті, тому вкрай важливо, щоб всі без виключення українці мали належний рівень медіаграмотності. І ми сподіваємось, що ця ініціатива буде ефективним інструментом для українців у боротьбі з фейками”, – сказав т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Вебресурс “Калькулятор фейків” працює цілодобово безплатно та без реєстрації, адже ним зможуть також користуватись українці, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Користування інструментом дуже просте. Платформа пропонує набір запитань, розподілених на п’ять тематичних блоків, для детального аналізу новинної статті.

Крок 01. Заходимо на сайт www.fakecheck.in.ua та натискаємо кнопку “Розпочати”.
Крок 02. Обираємо відповіді на 5 питань (основні ознаки “фейковості” інформаційного повідомлення), які вбудовані у сайт.
Крок 03. Після відповідей, система автоматично визначить це новина правдива чи фейк.

На основі відповідей калькулятор оцінює ймовірність правдивості поданого матеріалу. Весь процес займає всього декілька хвилин.

Відеоінструкцію до “Калькулятора фейків” можна подивитись на YouTube.

“Ми створили цей інструмент не тільки інформативним, але і навчальним, адже він демонструє українцям, які критерії має правдива новина, а які ознаки притаманні фейковим новинам. Таким чином, користувачі через деякий проміжок часу використання цього порталу вже зможуть самостійно легко та точно відрізняти правду від фейків. Ми чекаємо, що вже найближчим часом ним скористаються понад 100 000 осіб”, – пояснює виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти, координаторка Мережі Українських освітніх хабів Марія Богуслав.

Даний інструмент розроблено в рамках всеукраїнського проєкту “Інформаційна безпека”, який, крім “Калькулятора фейків”, також містить в собі:
мультимедійний освітній курс підвищення кваліфікації у міжнародному форматі SCORM “Медіаграмотність”, який вже є у вільному доступі для всіх українців, вебінари з медіаграмотності для окремих цільових аудиторій (освітяни, молодь, журналісти, державні службовці, представники громадських організацій та українці, які проживають за кордоном), тренінги для найактивніших учасників проєкту, які пройдуть у Києві, Хмельницькому, Тернополі та Луцьку впродовж літа. Всі заходи – безкоштовні.

Пресслужба Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Малюнок Андрія Петренка.

Сообщение В Україні розробили “Калькулятор фейків” появились сначала на Український репортер.

«Нація переможців: розповідаю світові про перемоги українців» — під таким гаслом проводиться XIV всеукраїнський конкурс учнівських творчих робіт «Я — журналіст!». Його учасниками можуть стати учні 5-11 класів та студенти. А підтримати проведення конкурсу можуть усі бажаючі.

Щороку учасники конкурсу «Я — журналіст!» надсилають твори, фото і відео на теми, які визначають організатори. Проводиться він з 2009 року. Свій початок взяв у Рівному, а з 2016 року став всеукраїнським.

— Учасники можуть розкривати конкурсну тему, розповідаючи про перемоги українців як на фронті, так і у різних сферах діяльності у тилу, — розповідає засновник всеукраїнського конкурсу «Я — журналіст!», секретар Національної спілки журналістів України Віталій Голубєв. — Про маленькі щоденні перемоги, з яких складатиметься майбутня велика спільна перемога. Про перемоги, які зміцнюють дух українців і слугують прикладами, що надихають. Героями конкурсних робіт можуть бути як військовослужбовці, так і цивільні. Наприклад, волонтери, медики, освітяни, енергетики, журналісти. А ще в межах конкурсної теми ми цьогоріч запровадили спеціальну тему «Надійний тил» для висвітлення позитивних прикладів роботи соціально відповідального бізнесу.

Багато років ініціативу засновника конкурсу «Я — журналіст!» підтримують Департамент освіти і науки Рівненської обласної військової адміністрації та Національний університет «Острозька академія». Департаменти освіти і науки інших областей долучаються до розсилки інформації про конкурс, завдяки чому він щороку збирає 500-800 учасників з усіх областей нашої держави. У 2022/2023 навчальному році учасниками конкурсу стали 808 дітей з усіх областей України і 13 країн світу. Нагородження переможців традиційно відбувається в Національній спілці журналістів України.

У 2023/24 навчальному році конкурс стартував 1 листопада. Роботи учасників прийматимуть до 15 лютого, а нагородження переможців відбудеться у квітні 2024 року. Роботи переможців і учасників публікують на спеціальному сайті «Я — журналіст!» за посиланням ij.ogo.ua.

Участь у конкурсі «Я — журналіст!» — безкоштовна. Про призовий фонд дбає його засновник, залучаючи, за можливості, меценатів. Цього року Віталій Голубєв оголосив збір для підтримки проведення конкурсу, щоб відзначити якомога більшу кількість талановитих дітей та їхніх педагогів.

Підтримати конкурс «Я — журналіст!»:

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3GzccH7zzo

Номер картки банки
5375 4112 1006 9972

Ознайомитись із умовами конкурсу «Я — журналіст!» можна за посиланням:

Сообщение Школярів запрошують до участі у всеукраїнському конкурсі «Я — журналіст!» появились сначала на Український репортер.

Порівняльну таблицю до законопроєкту про медіа, яка станом на 12 грудня складається з 959 сторінок, надав у розпорядження НСЖУ один із народних депутатів. Натомість, офіційно ані цей документ, ані оновлену версію законопроєкту не опубліковано.

Минулого тижня профільний парламентський комітет (з питань гуманітарної та інформаційної політики) рекомендував Верховній Раді схвалити законопроєкт.

«Журналістів та медіа із остаточним варіантом законопроєкту, на жаль, ніхто не ознайомив, – каже голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Закон, який може кардинально змінити медіаландшафт, суттєво вплинути на роботу журналістів, запровадити для ЗМІ нові механізми покарання, може бути ухвалено без жодного представлення медіаспільноті. Уже зараз очевидно, що в разі схвалення цей законопроєкт спричинить для ЗМІ, які з ним не знайомі і думку яких не враховано, безліч проблем».

Як повідомлялося, законопроєкт №2693-д «Про медіа» парламент прийняв за основу (в першому читанні) 30 серпня. Цей документ гостро критикували НСЖУ та інші журналістські організації, журналістська спільнота та редактори українських ЗМІ, а також Європейська федерація журналістів, американський Комітет захисту журналістів. Документ журналістська спільнота називає «законом про Нацраду», тому що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримує повноваження контролювати і регулювати діяльність усіх медіа, в тому числі друкованих та онлайн-видань.

Про це інформує НСЖУ.

Ознайомитися із законопроєктом «Про медіа»

Сообщение ЗМІ не ознайомили з остаточним варіантом законопроєкту “Про медіа”, заявили у Спілці журналістів появились сначала на Український репортер.

Як інформує народний депутат України Ярослав Железняк (фракція “Голос”), “згідно з проєктом кошторису парламенту на наступний рік, у 2023 році на телеканал “Рада” планується витратити 49,2 млн грн”.

Згідно з проєктом кошторису, оприлюдненого Железняком, фінансування газети “Голос України” становитиме 23,8 млн грн.

Нагадаємо: нещодавно міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час брифінгу у «Медіа Центрі Україна — Укрінформ» заявив, що українські медіа та культура потребують термінової підтримки від міжнародної спільноти у розмірі 250 млн євро.

«Загальна сума термінових потреб, яку ми склали, на сьогоднішній день складає 250 млн євро. Мова йде про сьогоднішній день, бо ситуація набуває критичного значення. Ми отримали запевнення від німецької сторони, що найближчим часом німці, як головуючи у G7 будуть скликати зустріч міністрів культури та медіа стосовно продовження дискусії щодо медіа, де ми запропонуємо наше розуміння того, що ми вкладаємо у назву умовний інформаційний “Рамштайн” – тобто, плану дій зі спільної протидії російській пропаганди, а також мати ресурси для українських медійників – і телемарафону і незалежних медіа, і онлайн-медіа», – каже міністр.

Ткаченко зауважив, що аналогічна розмова відбувалась і з новою міністеркою культури Франції Рімою Абдул Малак.

Він нагадав, що у червні державна міністерка ФРН з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот під час візиту до України оголосила програму німецького уряду з допомоги українській культурі та медіа в розмірі 20 млн євро.

«Але під час мого перебування в Німеччині в мене була нагода дізнатись більше про те, на що власне підуть ці кошти. Дізналися ми дещо цікаве, наприклад, кошти, заплановані для медіа, в певній пропорції підуть на підтримку українських журналістів, які перебувають в Німеччині, і значною мірою підуть на підтримку опозиційної російської преси…Мені щиро жаль російські опозиційні медіа, але також мені щиро байдуже, в якому вони зараз стані, мене непокоїть стан справ з українськими медіа, які потребують допомоги тут і зараз».

За словами Ткаченка, конкретна допомога для сфери культури та медіа з початку повномасштабної війни надходила в першу чергу, від країн Східної Європи – Польщі, Литви, Словаччини. Тому наразі важливо доєднати до цього процесу Францію та Німеччину.

Тим часом голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що в Україні можуть створити окремий грантовий фонд для підтримки медіа. Зокрема, по гранти зможуть звертатися як регіональні газети та онлайн-видання, для яких ці кошти є питанням подальшого існування, так і великі медіа, яким фонд може допомогти з реалізацією окремого проєкту – програми чи серіалу тощо.

Як йдеться на офіційному сайті міністерства культури та інформаційної політики, благодійний рахунок за дорученням міністра вже відкрито Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Кошти, зібрані на благодійний рахунок, будуть направлені на охорону, евакуацію, оцифрування, захист і збереження культурних цінностей, підтримку діяльності закладів культури та мистецтва, креативних індустрій, телебачення та радіомовлення, що постраждали, були пошкоджені чи зруйновані внаслідок бойових дій під час збройної агресії проти України.

«Під час окупації саме культура однією з перших піддається тотальній нарузі зі сторони загарбників. росія зараз намагається знищити українську культуру як явище і підмінити її власними «цінностями». Не вийде! Кошти акумульовані на благодійному рахунку, стануть надійним плацдармом для захисту української культури і її блискавичного відродження після перемоги над окупантами», – заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Вся інформація про надходження коштів на благодійний рахунок, а також звітність щодо їх використання буде відображатись на вебсайті Держмистецтв.

Оскільки міністерство анонсувало, що благодійні кошти будуть спрямовані в тому числі для підтримки медіа, то “Український репортер” просить міністра Олександра Ткаченка публічно повідомити, яким конкретно ЗМІ планується направляти меценатські кошти з цього благодійного рахунку. За яким принципом будуть відбирати претендентів на одержання фінансової допомоги?

На цю тему: Інформаційний фронт. Звернення «Українського репортера» до читачів

Сообщение На телеканал “Рада” виділять майже 50 мільйонів гривень. Чи виживуть прості ЗМІ? появились сначала на Український репортер.

Текст документу розповсюджено на офіційній сторінці Національної спілки журналістів України у Telegram.

“У зв’язку з тривалою повномасштабною агресією країни-терориста рф проти України, ми, представники українських ЗМІ, закликаємо світову спільноту притягнути до відповідальності не лише військовослужбовців російської окупаційної армії, а й так званих “журналістів”, які насправді є рупорами кремлівської пропаганди.

За варварські злочини, скоєні російськими загарбниками на території незалежної України, несуть відповідальність не лише їхні безпосередні виконавці, а й пропагандисти, що породжують спіраль ненависті до всього українського народу.

Ольга Скабєєва, Владімір Соловйов, Дмітрій Кісєльов, Маргаріта Сімоньян – лише вершина айсберга зграї брехунів і рейдерів, які прикидаються журналістами. За ними стоять сотні, якщо не тисячі, працівників геббельсівської машини сучасності.

Розпалювання міжнаціональної ворожнечі, шахрайство, брехня, дезінформація та виправдання вбивств десятків тисяч невинних людей не можуть вважатися журналістикою, а державні центри російської пропаганди ніколи не стануть ЗМІ. Кожен російський пропагандист, що вніс свою лепту в існування цієї фабрики зла, мусить понести цілком виправдану відповідальність у рамках міжнародного трибуналу.

Цьогорічний Конгрес Міжнародної Федерації Журналістів (IFJ в Омані визнав, що “більшість “російських ЗМІ” розпалюють істерику та ворожнечу”, а Конгрес Європейської Федерації Журналістів (EFJ) відзначив, що серед “осіб, відповідальних за розпалювання війни… – журналісти, керівники, співробітники федеральних і місцевих ЗМІ, які свідомо працювали і працюють на зміцнення диктаторського режиму, порушуючи при цьому всі професійні стандарти”.

Ми закликаємо світові журналістські організації та національні медіа-асоціації різних країн постійно чинити тиск на уряди держав, міжнародні інституції з метою визнання усіх представників/представниць кремлівської машини брехні винуватими в геноциді українського народу та злочинах проти миру та безпеки людства.

Сьогодні світова журналістська спільнота стоїть перед драматичним вибором – витримати натиск пропаганди і зберегти професію, довіру своєї авдиторії чи… дозволити і надалі пропагандистам називати себе журналістами та глумитися над журналістськими стандартами

Але…Світло переможе темряву! Як і Правда – переможе брехню!”.

Під текстом даного документу вже залишили свої підписи керівники провідних вітчизняних професійних об’єднань медійників та відомі українські журналісти Сергій Штурхецький(Незалежна медіа-профспілка України),Сергій Томіленко (Національна спілка журналістів України) Наталія Лигачова (“Детектор медіа”), Оксана Романюк (Інститут масової інформації), Олексій Погорєлов (Комісія з журналістської етики), Оксана Максименюк (Інститут розвитку регіональної преси) та багато інших.

Заява відкрита для підписів. Для долучення свого підпису ініціатори акції просять надіслати зголошення про підтримку Заяви української медіа-спільноти на пошту info@detector.media у форматі: Ім’я/Прізвище/Організація(медіа).

Малюнок: Радіо Свобода

Сообщение Українська медіа-спільнота закликає притягти кремлівських пропагандистів до відповідальності появились сначала на Український репортер.

«Загальна сума термінових потреб, яку ми склали, на сьогоднішній день складає 250 млн євро. Мова йде про сьогоднішній день, бо ситуація набуває критичного значення. Ми отримали запевнення від німецької сторони, що найближчим часом німці, як головуючи у G7 будуть скликати зустріч міністрів культури та медіа стосовно продовження дискусії щодо медіа, де ми запропонуємо наше розуміння того, що ми вкладаємо у назву умовний інформаційний “Рамштайн” – тобто, плану дій зі спільної протидії російській пропаганди, а також мати ресурси для українських медійників – і телемарафону і незалежних медіа, і онлайн-медіа», – каже міністр.

Ткаченко зауважив, що аналогічна розмова відбувалась і з новою міністеркою культури Франції Рімою Абдул Малак.

Ткаченко нагадав, що у червні державна міністерка ФРН з питань культури та ЗМІ Клаудія Рот під час візиту до України оголосила програму німецького уряду з допомоги українській культурі та медіа в розмірі 20 млн євро.

«Але під час мого перебування в Німеччині в мене була нагода дізнатись більше про те, на що власне підуть ці кошти. Дізналися ми дещо цікаве, наприклад, кошти, заплановані для медіа, в певній пропорції підуть на підтримку українських журналістів, які перебувають в Німеччині, і значною мірою підуть на підтримку опозиційної російської преси…Мені щиро жаль російські опозиційні медіа, але також мені щиро байдуже, в якому вони зараз стані, мене непокоїть стан справ з українськими медіа, які потребують допомоги тут і зараз».

Міністр наголосив, що підтримка необхідна суттєво більша і не тільки тим людям, які перебувають зараз в Німеччині.

За словами Ткаченка, конкретна допомога для сфери культури та медіа з початку повномасштабної війни надходила в першу чергу, від країн Східної Європи – Польщі, Литви, Словаччини. Тому наразі важливо доєднати до цього процесу Францію та Німеччину.

Нагадаємо, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що в Україні можуть створити окремий грантовий фонд для підтримки медіа. Зокрема, по гранти зможуть звертатися як регіональні газети та онлайн-видання, для яких ці кошти є питанням подальшого існування, так і великі медіа, яким фонд може допомогти з реалізацією окремого проєкту – програми чи серіалу тощо.

detector.media

Сообщение Ткаченко: Українські культура та медіа потребують негайної допомоги в розмірі 250 млн євро появились сначала на Український репортер.

Цитуємо «Цього тижня Медіа Група Україна відмовиться на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій наших каналів і від ліцензій наших друкованих медіа в Україні. Ми також припинимо діяльність онлайн-медіа МГУ.

Таке рішення продиктоване набранням чинності законом «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)».

Як найбільший приватний інвестор в економіку України я неодноразово казав, що не був, не є й не буду олігархом. Короткий шестимісячний термін, визначений законом для продажу медіаактивів, і російська воєнна агресія проти України не дають можливості компанії SCM продати медіабізнес на ринкових умовах.

За понад 20 років, починаючи з 2000-го року, ми разом із журналістами створили медіахолдинг, що ґрунтується на принципах свободи слова, правди і професіоналізму, складається з 10 ефірних і супутникових телевізійних каналів, інтернет-ресурсів, друкованих ЗМІ та сучасної виробничої медійної екосистеми.

Загальний обсяг інвестицій, вкладених у цей медіахолдинг, перевищив 1,5 млрд доларів США. Але найбільша інвестиція — це внесок кожного з 4 000 журналістів і співробітників нашої медійної команди.

Завдяки вашій роботі канали «Україна» й «Україна 24» стали лідерами в Україні за глядацькою аудиторією, а канали групи «Футбол» збирали мільйони уболівальників перед екранами. Тому мені важко приймати рішення про вихід із медійного бізнесу».

Читайте також:

• Олігарх Ахметов купив віллу у Швейцарії за 1,2 мільярда гривень
• Рінат Ахметов купив маєток бельгійського короля. Це – найдорожчий будинок світу
• Пул і Пу. Слово & влада

Сообщение Мільярдер Рінат Ахметов відмовляється від усіх своїх телеканалів та медіаресурсів появились сначала на Український репортер.

Україна взяла на себе зобов’язання узгодити своє медіазаконодавство із європейським, зокрема, з Директивою ЄС № 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги. НСЖУ підтримує якомога швидше виконання цього зобов’язання й готова всіляко сприяти. Це не викликає дискусій чи протиріч серед українських медійників, а, навпаки, має беззастережну підтримку.

Однак розроблений ще задовго до війни законопроєкт «Про медіа», який не обмежується регулюванням аудіовізуальних медіапослуг, містить багато контраверсійних новацій, тож викликав хвилю обурення в українських журналістів. Проти ухвалення цього законопроєккту публічно виступили понад 100 редакцій медіа і зібрали підписи під відповідною заявою.

3і 170 сторінок законопроєкту «Про медіа» зобов’язання перед ЄС щодо аудіовізуальних послуг викладені лише в двох розділах, а основний масив тексту описує нові сумнівні норми регуляції роботи журналістів і ЗМІ в Україні.

Найбільші заперечення викликають намагання розширити повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на сферу друкованих та онлайн-видань. Навіть країни ЄС ще не виробили усталені стандарти регулювання онлайн-видань! У жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ.

А законопроєкт «Про медіа» хоче надати українському державному органу право їх штрафувати, судитися з ними і закривати.

Критикують законопроєкт «Про медіа» і експерти Ради Європи.

Свобода слова – це одна з фундаментальних свобод, яка відрізняє Україну від агресивної диктаторської росії. Обмеження свободи слова через законопроєкт «Про медіа» не сприймуть ані українські медійники, ані волелюбне суспільство.

За чотири місяці змінилася наша країна, наше суспільство і наші медіа. Підтримувати законопроєкт, розроблений в обставинах мирного часу за два роки до війни – це демонструвати абсолютне нерозуміння змін і перебувати в ілюзії, начебто Україна може повернутися до ситуації 23 лютого 2022.

Час показує, що багато положень українського законодавства нині, в часи війни з росією і вступу до ЄС, вже не відповідає потребам країни, її громадян, системи масового інформування та забезпечення права українців на інформацію.

Україна стоїть перед потребою кардинальних змін у багатьох галузях законодавства, в тому числі – законодавства про ЗМІ та інформацію. Це велика і копітка робота. Навряд чи варто братися за неї, коли ще триває війна і ворог захоплює все нові території попри безприкладний героїзм українських воїнів. Це робота на майбутнє.

Наша мета – будувати нове медіасередовище та створювати нове медіазаконодавство, яке відповідає новій ситуації в інформаційному просторі. Тому тепер на часі намагатися не погіршити ті законодавчі норми, які витримали випробування часом і, так чи інакше, все ж забезпечують свободу слова громадянам та свободу ЗМІ в Україні. Тому ми проти поспішного прийняття законопроєкту «Про медіа». Логіка подій говорить про те, що після війни і вступу до ЄС нам потрібно буде розробити цілком нове законодавство про ЗМІ та інформацію, про свободу ЗМІ й забезпечення права громадян на інформацію.

Тому ухвалення законопроєкту «Про медіа» в нинішньому вигляді (досі публічно представленою є версія законопроєкту дворічної давнини – 2693-д від 02.07.2020) викличе хвилю критики України від європейських експертів і впливових медіаорганізацій, може порушити одностайну підтримку України. Це буде крок від Європи, а не до Європи.

НСЖУ закликає владу зняти з розгляду законопроєкт «Про медіа» і розробити окремий законопроєкт про аудіовізуальні медіапослуги на виконання зобов’язань кандидата в члени ЄС. Або законопроєкт «Про медіа» можна скоротити до двох розділів, які регулюють аудіовізуальні медіапослуги.

Водночас, НСЖУ готова до діалогу й участі в обговореннях нового медійного законодавства.

Віримо у мудрість української влади, яка разом із народом і ЗСУ п’ятий місяць боронить країну від російської навали. Зараз не час для сумнівних рішень і чварів, що розколюють суспільство. Наша сила – в єдності для оборони країни і протистоянні ворогу на всіх фронтах, як військовому, так і медійному.

Слава Україні! Слава Збройним силам України!

Прийнято Секретаріатом Національної спілки журналістів України.

(Голова НСЖУ – Сергій Томіленко, Перша секретар НСЖУ – Ліна Кущ, до складу Секретаріату НСЖУ входять 18 авторитетних національних та регіональних медіадіячів. НСЖУ – найбільша журналістська організація України – об’єднує понад 18 тисяч членів. НСЖУ є членом Європейської та Міжнародної федерацій журналістів.)

Сообщение Національна спілка журналістів України виступила з принциповою заявою появились сначала на Український репортер.

Серед нагальних потреб, про які повідомляють колеги – надання техніки для роботи, допомога у працевлаштуванні, фінансова підтримка.

Від початку активної фази війни у НСЖУ надходить інформація про маріупольців, з якими втрачений зв’язок. На середину квітня в базі зберігалися відомості про понад 30 журналістів. Зараз список скоротився до 20. З них 4 – перебувають в Маріуполі. Інформацію про них надали колеги, які нещодавно виїхали з міста.

Окремі медійники опинилися на окупованій території, дехто з них вже пройшов фільтрацію і доправлений у Росію. Ці люди обмежують контакти, щоб не наражати себе і рідних на небезпеку через професійну діяльність. Спілка журналістів відслідковує їхнє пересування і умови перебування в країні-агресорі.

Інформація НСЖУ.

Сообщение Втрачений зв’язок з двадцятьма журналістами з Маріуполя – НСЖУ появились сначала на Український репортер.