Він став одним із шести переможців, обраних серед найкращих студентів-математиків з усіх провідних університетів України? йдеться на сайті КПІ.

Наукові досягнення Олексія стали можливими завдяки плідній співпраці з його наставником – доцентом кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Андрієм Ільєнком.

Поєднання досвіду керівника та творчих ідей аспіранта забезпечили унікальну синергію, що дозволила досягти вагомих результатів у дослідженнях.
Олексій займається не лише дослідницькою роботою, він долучився до проєкту «Небайдужі небайдужим» з перекладу українською мовою фундаментального підручника з математичного аналізу видатного математика Г.М. Фіхтенгольца, який народився та навчався в Одесі. Цей проєкт отримав широке міжнародне визнання.

Фото: КПІ

Сообщение Київський аспірант став найкращим математиком України появились сначала на Український репортер.

Раз на чотири роки Європейське математичне товариство присуджує 10 премій молодим математикам (віком до 35 років) на знак визнання виняткового внеску в цю науку. У 2020 році таку премію отримала випускниця мехмату Марина Вязовська. І ось надійшло повідомлення, що у липні лауреатом став випускник мехмату Данило Радченко, нині науковий співробітник французького CNRS при Лабораторії Поля Пенлеве Університету Лілля.

Про це повідомляє КНУ імені Тараса Шевченка.

Журі присудило йому нагороду «за побудову оптимальних сферичних планів і його основоположний внесок у нову область інтерполяції Фур’є, а також за фундаментальний внесок у теорію полілогарифмів».

Як зазначають засновники нагороди, «попри свою молодість, Радченко вже зробив фундаментальний внесок у науку. Він мав справу з теорією полілогарифмів..» Напрацювання Радченка та його колег зокрема досить тісно пов’язані з проблемами кодування повідомлень і протоколом, який NASA використовувало для зв’язку з зондами «Вояджер».

Фото із сайту vlasnasprava.ua

Сообщение Українського вченого визнали найкращим математиком Європи появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба ЮНЕСКО.

“Математика з її безліччю технічних застосувань зараз лежить в основі всіх сфер нашого життя. Поряд з алгоритмами, математика відіграє ключову роль в технологіях штучного інтелекту і технологічних збоях – і, в міру того, як ми стикаємося з глобальними проблемами, такими як пандемія COVID-19 і зміна клімату, ми пам’ятаємо про важливу роль математики у розв’язанні задач нашого часу”, – заявила Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азулай.

Міжнародний день математики відзначається на всіх континентах: від Мадагаскару до Гамбії, від Панами до Чилі, від Албанії до Малайзії, від Бангладеш до Австралії.

Окрім того, 14 березня відзначають День числа “Пі”. Число “Пі” – математична константа, яка виражає відношення довжини кола до довжини його діаметра. В цифровому вираженні число “Пі” починається як 3,141592… і має нескінченну математичну тривалість.

“Математика і статистика є найважливішими інструментами, за допомогою яких особи, відповідальні за ухвалення рішень, можуть прогнозувати еволюцію захворювання й оптимізувати стратегії пом’якшення наслідків при обмежених ресурсах”, – йдеться в повідомленні.

Музику числа “Пі” можна почути завдяки таким музикантам, як Девід Макдональд. Він записав з допомогою фортепіано, як звучить число “Пі”, якщо його взяти з точністю до 122 знаків після коми. Для цього кожному числу був привласнений свій порядковий номер на клавіатурі фортепіано з мінорною шкалою.

Сообщение Сьогодні у світі відзначають День математики і числа “Пі” (+відео) появились сначала на Український репортер.

Математик пішов до суду через те, що, як стверджує, майже два роки директор Інституту математики ігнорує його «прорив у науці» і відмовляється давати свою рецензію на його наукові праці, розповідає видання «Страна» з посиланням на матеріали суду.

“Судитися за теорему Ферма математик почав ще восени 2017 року. Тоді позов розглядав Шевченківський суд столиці… Позовні вимоги математика були залишені без задоволення.

Верховний суд також вирішив не вдаватися в науковий аналіз математичних викладок позивача, з формальних причин визнав цей позов малозначним і відмовив в задоволенні. Вища судова інстанція погодилася з апеляційним та районним судами, що в законодавстві не передбачено обов’язкове надання рецензій на вимогу і не прописано, як вони повинні оформлятися”.

Як зазначає Вікіпедія, відома теорема Ферма була сформульована приблизно в 1637 році французьким математиком П’єром Ферма на полях книги Діофанта «Арифметика».

Над повним доведенням Великої теореми працювало чимало видатних математиків і безліч дилетантів-аматорів; вважається, що теорема стоїть на першому місці за кількістю некоректних «доказів». Проте ці зусилля призвели до отримання багатьох важливих результатів сучасної теорії чисел. Про доведення теореми було оголошено влітку 1993 року. Під час триденної лекції в Інституті сера Ісаака Ньютона у Кембріджі Ендрю Вайлс озвучив основні принципи доведення гіпотези Таніями-Сімури, наслідком якої було доведення і Великої теореми Ферма. Але, коли рукописи з детальним доказом було передано на рецензування, в одному з розділів було знайдено суттєву помилку. Остаточне доведення теореми було здійснено Ендрю Вайлсом за участі Лоуренса Тейлора тільки 1995 року. У 2016 році за доведення Великої теореми Ферма Ендрю Вайлс отримав премію Абеля.

Сообщение Український математик стверджує, що розгадав теорему Ферма. Справу розглянув Верховний суд появились сначала на Український репортер.

Як пише New Scientist, премія присуджена їй “за піонерські досягнення в геометричних диференціальних рівняннях в приватних похідних, калібрувальній теорії поля і інтегрованих системах і за фундаментальний вплив її робіт на математичний аналіз, геометрію та математичну фізику”, – повідомляє Еспресо.

Абелівську премію часто називають “Нобелівською премією з математики”. На відміну від, наприклад, Філдсовської медалі вона вручається щороку з 2003 року. Розмір премії – шість мільйонів крон. У 2018 році премію отримав канадський математик Роберт Ленглендс.

“Карен Уленбек отримує Абелівську премію 2019 року за свої фундаментальні роботи по геометричному аналізу і калібрувальній теорії поля, які докорінно змінили математичний ландшафт. Її теорії зробили революцію в нашому розумінні мінімальних поверхонь, наприклад, тих, що утворюють мильні бульбашки, і більш загальних проблем мінімізації високої розмірності”, – сказав голова Абелівська комітету Ганс Мюнт-Каас.

Уленбек, яка народилася в 1942 році, вчилася в університеті штату Мічиган, Нью-Йоркському університеті і Брандейскому університеті в штаті Массачусетс. Їй довелося попрацювати в Массачусетському технологічному інституті, Каліфорнійському університеті в Берклі та Університеті штату Іллінойс. Зараз вона працює в Університеті штату Техас в Остіні і в Прінстонському університеті.

Оргкомітет премії відзначає, що Уленбек, крім іншого, стала другою жінкою в історії після Еммі Нетер, яка виступила з пленарною доповіддю на Міжнародному конгресі математиків в Кіото в 1990 році. Уленбек активно займається просуванням молодих математиків і виступає за гендерну рівність в математиці і науці в цілому.

Сообщение Абелівську премію вперше в історії присудили жінці появились сначала на Український репортер.

Цю престижну нагороду щороку присуджують молодим ученим-математикам за видатні результати досліджень у сфері наукових інтересів.

Марині В`язовській вдалося вирішити завдання щодо найщільнішого пакування куль у 8-ми та 24-вимірному, тобто евклідовому, просторі з використанням методів модульних форм. До того задачу пакування куль розв`язували лише для просторів із трьома і менше вимірами, повідомляє ukr.net

Лауреатка «Премії Салема 2016» закінчила Київський природничо-науковий ліцей № 145 та механіко-математичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

У 2010 році захистила кандидатську дисертацію в Інституті математики Національної академії наук України, а через три роки здобула ступінь доктора природничих наук у Боннському університеті.

Підготувала Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Киянка розв`язала задачу, над якою бились вчені усього світу появились сначала на Український репортер.