Про це вона написала у Фейсбуку.

«Ну, тільки не псіхуйте. Я 300. Клубніка люта в Польщі цього року», – написала військова.

Звіробій уточнила, що потрапила під артобстріл під Кліщіївкою, де тривають інтенсивні бої. Захисниця запевнила що її життю нічого не загрожує та нічого особливого вона наразі не потребує. Звіробій висловила подяку лікарям та евакуаційній групі.

«Потім напишу, як ви любите, по красоті, що там як. А поки цьом. Я не дуже буду на зв’язку», – підсумувала Маруся Звіробій та пошкодувала, що довелося розрізати її нові тактичні штани, щоб надати допомогу.

Нагадаємо, що раніше повідомлялося, що український режисер і військовий, колишній політв’язень Кремля Олег Сенцов потрапив під обстріл на фронті і отримав поранення. Уламки потрапили в обличчя, руку та ногу. Він уточнив, що внаслідок обстрілу дістали поранення троє бійців, в основному через уламки.

Сообщение Марусю Звіробій поранено під Кліщіївкою появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на офіційному сайті ЄС.

Вибори в 87 окрузі відбудуться 27 березня.

“87-й округ сьогодні став своєрідним полем боротьби за Україну, на якому зіткнулися олігархи в особі партнера Коломойського Олександра Шевченка, висуванця від влади зелених дилетантів Василя Вірастюка, та представники патріотичних сил: Руслан Кошулинський зі “Свободи” та я”, – цитує її пресслужба партії.

“Розуміючи, що своїм взаємопоборюванням ми з Кошулинським можемо відкрити дорогу представникам олігархів до Верховної Ради. я ухвалила рішення підтримати представника патріотичних сил Руслана Кошулинського і нагадати всім представникам політичних сил, що Україна понад все – це інструкція до виконання, а не просто гасло”, – пояснила Маруся Звіробій.

Сообщение Маруся Звіробій зняла свою кандидатуру на користь Руслана Кошулинського появились сначала на Український репортер.

Судове засідання стосувалося обрання запобіжного заходу Марусі Звіробій, в недавньому – військовослужбовця, відомого командира інструкторського підрозділу ”Марусині ведмеді” ВДВ ЗСУ. Прокурор просив суд обрати для Звіробій запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Феміда погодилася на це, зобов’язавши Марусю Звіробій прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або до суду, не відлучатися за межі Києва та області без дозволу, повідомляти про зміну свого проживання та у випадку працевлаштування, про зміну роботи, здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Також Звіробій мусить носити електронний засіб контролю до 9 квітня 2020 року.

Сьогоднішнє засідання було в рамках кримінального провадження за фактом розмов нардепа Софії Федини і Марусі Звіробій, які під час телеефіру висловилися про поїздку президента Володимира Зеленського на передову. На адресу Зеленського начебто пролунали погрози.

Як пише «Українська правда», сьогодні в суді Маруся Звіробій заявила, що не змовлялася з Софією Фединою погрожувати президенту і що вони закликали його бути обачним.

Звертаючись до прокурора, Звіробій сказала:

“У ваших документах я прочитала: злочинний умисел і попередня змова. Ви довели, що він злочинний? Ви довели попередню змову, в чому попередня змова? Ви нічого цього не довели. Ці два слова означають – “шить справу”.

Ми з Софією не домовлялися попередньо погрожувати президенту. Те, що зараз відбувається, означає, що той, хто попередньо домовиться зробити стрім на будь-яку тему, має зважати, що він уже ходить під статтею. Вибір теми відповідав часу, в який ми це записували…

Пан Рябошапка, генпрокурор наш драгоценний, заявив, що ми небезпечні тим, що нас багато людей слухають і дивляться… Тобто кожен блогер, якого дивиться багато людей, уже підпадає під справу.

Коли нашого теперішнього президента дивилися мільйони, а не як мене десятки тисяч, – і він то хоронив Порошенка, то розстрілював Верховну Раду – у нас була демократія і свобода слова, і на цій свободі слова цей Зеленський став президентом. А тепер за такі саме дії – і поменше: я не погрожувала нікому! – він хоче вкрутити гайки військовослужбовцям. Він думає, що він хамить буде – хрін! Ви зазначили в ризиках несанкціоновані мною акції. Щоб ви розуміли, навіть те, що зараз на вулиці (під судом) відбувається, навіть ця акція – мною особисто санкціонована. Чи це не є основною причиною, по якій ви хочете мене закрить? Щоб я акції не організовувала! Вже не кажучи про те, що в Україні немає несанкціонованих акцій, тому що в нас не Росія поки що? Чи у вас там на черзі що – одиночні пікети будуть заборонені?”

А ще Звіробій зазначила, що у 2014 році пішла добровольцем воювати, є військовим інструктором, у 2016 році пішла на контракт. Тому вона висміяла припущення обвинувачення, що поїде на фронт і там заховається.

“Звіробій” нагадала, що у 2017 році була на контракті у Нацгвардії, воювала на Світлодарській дузі.

Про запобіжний захід вона сказала так:

“Я опікуюся бійцями, я не ховаюся від війни. Я ніколи не буду ховатися від жодного прильоту, а тим більше від прокурора і слідчого. Я даже якщо здохну – мене сюди принесуть, я тут буду лежать, но я не сдєлаю від, шо я хвора… Я не буду тікати, я воюю в обороні цієї країни. Я з початку війни і до перемоги буду рубитися за цю державу і проти того, щоб у неї анексували території. Крим, Донбас – це все Україна, ми маємо це повернути…».

Читайте також:

• Ірина Геращенко назвала обшук у Марусі Звіробій розбудовою поліцейської держави (+відео)

Сообщение Маруся Звіробій: “Я з початку війни і до перемоги буду рубитися за цю державу” появились сначала на Український репортер.

Про це hromadske розповіла речниця ДБР Анжеліка Іванова. Вона зазначила, що Марусю Звіробій 2 грудня, викликали на допит, однак вона на ньому не була.

“Вона була у будівлі Держаного бюро розслідувань, але на допит слідчого не прийшла… Вона була викликана для проведення слідчих дій”. Речниця ДБР додала, що на допит Марусю Звіробій викличуть повторно. Коли саме — не уточнила.

Сама Звіробій після виходу з будівлі ДБР розповіла: «У виклику не зазначений мій статус, тобто я не є підозрюваною, я не є свідком, я взагалі не є суб’єктом якогось кримінального провадження. На яку слідчу дію мене сюди викликають — також незрозуміло, допит це, вручення підозри».

За словами волонтерки, виклик до ДБР їй вручили під час обшуку за місцем проживання в Калинівці 28 листопада.

Звіробій додала, що поїхала з адвокатами «поцікавитися», ким вона є цій справі.

Нагадаємо, що Маруся Звіробій 2 грудня приходила в Державне бюро розслідувань.
26 жовтня президент Володимир Зеленський приїхав у с.Золоте-4, де добровольці та ветерани виступали проти відведення українських військ. Спілкування з добровольцями виявилось дуже емоційним. Під час розмови з одним з чоловіків Зеленський заявив: “Я прийшов тобі сказав, ви зброю відведіть. Ти мені переводиш стрілки. Ти мені взагалі не можеш ніякі ультиматуми озвучувати. … Я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь”.

На це відреагували нардеп Софія Федина і волонтерка Маруся Звіробій. Вони вели стрім з львівської кавярні, де коментували висловлювання Зеленського. Вони наголошували на неприпустимості такої поведінки президента, звинувачували його у спробі капітуляції перед агресором та припускали, що може статися із Зеленським на передовій. “Там ненароком може взірватися граната, а ще там обстріли бувають.. Було би найкрасивіше, щоб це все сталося під час московського обстрілу, коли дехто в білій чи голубій сорочечці припреться на передову”, – сказала зокрема Федина.

Депутат “Слуги народу” Олександр Качура поскаржився в Генеральну прокуратуру і Державне бюро розслідувань на Федину. ГПУ за цим фактом відкрила кримінальне провадження.

Генпрокурор Руслан Рябошапка назвав справу фактовою, а не стосовно конкретно Федини. У фракції “Євросолідарність” заявили, що це є переслідуванням за погляди та обмеженням свободи слова в Україні.
Служба безпеки теж розслідує провадження щодо висловлювань народного депутата “Європеської солідарності” Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій на адресу президента Володимира Зеленського.

26 листопада Державне бюро розслідувань скерувало до Генпрокуратури проект повідомлення про підозру та проект подання на зняття депутатської недоторканості з нардепа від “Європейської солідарності” Софії Федини.

Також підозру підготували Звіробій. Після обшуку Маруся Звіробій заявила, що президент Володимир Зеленський може постраждати на Донбасі, якщо продовжуватиме хамити військовим.

На цю тему читайте також:

• Ірина Геращенко назвала обшук у Марусі Звіробій розбудовою поліцейської держави (+відео)

Сообщение Марусю Звіробій повторно викличуть на допит до ДБР появились сначала на Український репортер.

Про це вона написала у Фейсбуку.

“О 6:30 ранку розпочалися обшуки в Марусі Звіробій. Скоро трійки почнуть ходити по квартирам опозиціонерів? Ми стрімко будуємо поліцейську державу. На страхах, залякуванні, арештах, конфіскаціях, тиску, під улюкання натовпу. Уклоністи обшукують і затримують резервістів і воїнів. Кінець епохи Гідності”, – написала Геращенко.

Нардеп також розкритикувала ігнорування світовою спільнотою внутрішньополітичних подій в Україні.

“Примітно мовчання і навіть одрбрямс наших міжнародних партнерів. Вони мовчатимуть, тримаючи кулачки за ринок землі і “мир” ціною України. Потім, можливо, якесь занепокоєння з себе видушать”, – додала Геращенко.

Співробітники Державного бюро розслідувань зранку 28 листопада прийшли з обшуком до помешкання громадянки України Олени Біленької, більше відомої користувачам соцмереж як блогерка Маруся Звіробій. Про це стало відомо з трансляції тривалістю близько трьох хвилин, яку на початку обшуку вела сама Звіробій, – повідомляє Радіо Свобода.

На відео чути голос чоловіка, який називає себе слідчим ДБР Ігорем Ковизою.

«Для забезпечення безпеки присутні оперативні співробітники СБУ та представники спецпідрозділу «Альфа». Я – слідчий Державного бюро розслідувань Ковиза Ігор Анатолійович. На даний час розпочинаємо слідчу дію – обшук. Ухвала вам вручена, ознайомтесь, будь ласка. Будь ласка, віддайте свій мобільний телефон і мобільні телефони всіх учасників. Мобільний телефон віддайте, він зазначений в ухвалі», – сказав слідчий, після цього через деякий час трансляція переривається.

У Державному бюро розслідувань Радіо Свобода підтвердили факт обшуку, але відмовилися повідомити подробиці. Також у ДБР відмовилися уточнити, чи відбудеться аналогічний обшук у депутатки Верховної Ради Софії Федини, пославшись на таємницю слідства.

Відео обшуку у Марусі Звіробій

Раніше повідомлялося, що слідчі ДБР направили в Генпрокуратуру проект повідомлення про підозру Софії Федини та волонтеру Марусі Звіробій за погрози на адресу Володимира Зеленського.

Нагадаємо, нардеп Федина та волонтер Маруся Звіробій обговорюючи стиль спілкування Зеленського з добровольцями в Золотому заявили, що подорожі в зону ООС небезпечні, адже під час однієї з таких поїздок президент може потрапити під обстріл або стати жертвою замаху.

Сообщение Ірина Геращенко назвала обшук у Марусі Звіробій розбудовою поліцейської держави (+відео) появились сначала на Український репортер.

– Віктор Муженко звернувся до офіцерів-випускників, використавши у промові:” На Україну напав жорстокий і підступний ворог – російські війська!”.

Командир всенького Генштабу так і каже: НАПАЛИ РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКА! Довгий час ми чомусь соромилися говорити очевидні речі. Ех… Донбас, Донбас, ложками хаваєш свого Путіна, а всього лише треба було вийти і рога пообламувати тій невеличкій купці сєпарні на площі, яка привела до вас танки.

Не забувайте цей урок, люди, в яких нема війни. Бо вона ще до вас усіх в двері постукає. Та власне щодня постукує, натякає, нашіптує невдоволення, втому, небажання конфліктувати з шановними ветеранами.

Ну ходять з плакатами – та хай ходять… Натомість це інструмент сатани. Найгірше зло те, що добром прикидається. Будьмо безапеляційними до деталей, бо диявол живе у дрібницях.

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА

Про Марусю ЗВІРОБІЙ читайте тут:

• Досить торгувати з агресором!
• Журналісти стали “Марусиними ведмедями”
• У шкурі “ведмедя”

Відеосюжети дивитися тут:

• У шкурі “ведмедя” частина 1
• У шкурі “ведмедя” частина 2

Сообщение “Треба було вийти і рога пообламувати тій сєпарні” появились сначала на Український репортер.

Є такий прийом: іноді журналіст змінює професію. Тимчасово. Щоб показати життя “ізсередини”, увійти в образ, передавши потім на газетних шпальтах, на сайті чи в телесюжеті характерні подробиці.

Командир інструкторського підрозділу ВДВ Маруся Звіробій запропонувала перевтілитися — стати курсантами навчального підрозділу “Марусині ведмеді” на 199-ому полігоні ВДВ. І попередила: це — вишкіл по-справжньому. За бажанням. Відмовитися? Женемо геть такі думки. Вік? Коли країна воює, то хіба це має якесь значення? Тоді навіщо таке випробування? Знову “відчути” зброю, бодай на короткий час жити засідками, окопами, перевірити себе, коли ти біжиш при повній амуніції…

А дозволив такий вишкіл командувач ВДВ, Герой України генерал-лейтенант Михайло Забродський.

Отже, сьогодні ми не репортери… Стараємося. І досить швидко увійшли “в образ”. А думка весь час кружляє, ніби наскрізь прошиваючи свідомість: як там, на фронті? Щодня — біда… Отож бо за найменшої нагоди навчаймося точно стріляти, дивитися на окупанта-москаля крізь приціл автомата.

А щодо віку. Одного разу в столиці розмовилися з приземкуватим солдатом в літах.

– Моє псевдо – Старий, 59 років. Інженер-будівельник. Сьогодні – танкіст, командир танка, – каже він.

– Чому в такі роки йдуть на фронт?

– В країні війна.

– А хто у вас удома залишився?

– Двоє дітей, троє внуків, дружина. «Діду, сиди вдома!» – радять внуки.

А йому не сиділося… Це той самий дідусь, який спалював російські танки в районі Спартака, викликав вогонь на свій танк на Донецькому летовищі… Анатолій Скрицький – запам’ятаймо прізвище героя.

У нашому підрозділі “Марусині ведмеді” також служить воїн-контрактник (водій), за плечима якого добрячий вантаж років. Побратими-інструктори його по-доброму називають “Дєдом”. Це – Руслан Соколюк з Гайворона. Пройшов отеє донбаське пекло, був контужений. Наші молоді курсанти могли б назвати його “батьком”, бо і води турботливо принесе (щоб руки помити), і дівчатам допоможе автоматний “магазин” зарядити, і руку їм подасть, коли “десантуються” з вантажівки.

От вкотре і переконуєшся: таких людей в жодній країні не знайдете! Із цієї серії долинає й такий факт. Якось ми розповіли про киянина, генерал-майора Миколу Ковбу, викладача Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Звільнившись з навчального закладу, Микола Дмитрович — чоловік в літах! – пішов записуватися добровольцем на фронт.

Навіть погоджувався йти простим солдатом. Не взяли, бо вік уже не той.

Кілька років тому генерал Ковба, як експерт, за дорученням прокуратури брав участь у підготовці висновку щодо причин та обставин трагедії під Волновахою 22 травня 2014 року. Тоді на 3-й батальйон 51-ї мехбригади напали терористи, загинуло 18 наших воїнів. На жаль, система вогню, спостереження й розвідки практично не була організована — таким був один із експертних висновків.

Армія вчиться, в тому числі й на помилках. Мусимо оволодіти воєнним мистецтвом досконало — правило для усіх, хто потрапляє на полігон ВДВ, до “Марусиних ведмедів”.

Ми стали табором посеред лісу, в тилу “ворога”. Безпека понад усе. Маскуємося. Капітан Андрій Жигало, командир групи виживання та розвідки 199-го навчального центру, не втомлюється повторювати про “секрети”, чергування, специфіку розведення багаття в таких умовах.

– Не замерзнете, – підбадьорює він. А по хвилі із його вуст зринає загадкове: – Ще буде нічна програма.

Рука тягнеться до блокнота, щоб записати чиєсь оригінальне запитання:

– Чи треба знімати бронежилет, коли лягаємо спати?

…Потріскують дрова у вогні, поступово стихає табір, усе тут хилиться до сну. Дещо звеселяє запитання інструктора:

– Чий це безгоспний автомат лежить? Шолом можете залишити, бронежилет, а зброю — ніколи!

Нам видали холості набої, наш пост — західний сектор. Три години наодинці з темною лісовою стіною. Щойно північний сектор під прикриттям танка атакували “терористи”. Курсанти відбили напад. Ось вам і “нічна програма” за версією капітана Жигала.

За годину і наш пост вступає у запеклий бій. Диверсанти не прорвалися. Потім ще один “обмін вогнем”, другий, третій…

Нарешті дочекалися зміни. Спочинемо трішки. Автомат — поруч, під боком. Дрімаєш, а думки про зброю. Вона 1974-го року виготовлення. Можливо, саме з цим “Калашниковим” колись служив строкову. Як давно це було. Час би вже нашим армійцям дати й новітню зброю: австрійську чи американську. А то виходить, що ці автомати є вічними. Кажуть, що їх у нас як зірок на небі.

Крізь дрімоту чуєш уривки фраз, які долинають від багаття. Стиха тече спонтанна розмова: про те, як проривалися з боями з оточення, як бракувало техніки, як тримали плацдарм… Мабуть, хтось з інструкторів згадує. Ці хлопці небагатослівні. Жорсткі. Правдиві. Їх війна змусила по-іншому дивитися на життя. Вони не люблять говорити ані на телекамеру, ані на диктофон. Не їхнє це. А ось в бою хоробро показати себе, за необхідності прийти на допомогу побратимам, змусити ворога відступати — оце вже їхній стиль.

Такими, переконані, є інструктори “Марусиних ведмедів” Олександр Бас, Дмитро Симонов, старшина роти Олександр Костецький та їхні колеги.

Дуже пізнавальними були заняття з медичної, тактичної, вогневої підготовки.

Ми намагалися бути старанними. А в перерві між “уроками” усе розпитували про те, про се (професія зобов’язує!). Ось реальна історія від Марусі Звіробій. Одного разу Маруся вирішила перевірити, чи надійним є блокпост. Запросивши “на справу” двох сільських дівчат, вона без жодних перешкод підійшла до вартових. Вважайте, що пост було “знищено”. Такою є ціна безпечності. Звичайно, потім був жорсткий розбір польотів.

Можливо, в тому числі й завдяки такій науці сьогоднішні “Марусині ведмеді” є зразковими воїнами, універсальними солдатами.

Чи стали репортери такими універсалами? Принаймні ми долучилися до війська і себе випробували, а ще у блокноті багато записів про інструкторську групу. Скажімо, “лекцію” на лісовій галявині сержанта Андрія Шарана можна годинами слухати — й буде цікаво. Андрій розповідав про секрети маскування: як навчитися “бачити” ліс, поле, як можна “розчинитися” посеред природи, ставши людиною-невидимкою… А потім ми наносили на обличчя британський маскувальний крем (було й смішно), грали в дорослу гру “хованки” і навіть почали переживати за деяких курсантів, які досить майстерно замаскувалися (чи знайде сержант їхні схованки до ранку).

Наша служба у підрозділі “Марусині ведмеді” добігала фінішу і ми відчували, що на “десерт” нам запропонують дещо оригінальне. Знаємо, що у планах була ще й переправа через водяну перешкоду, однак через дощ і вітер командування не ризикнуло провести цей “урок”. А ось “обкатку” танком Т-80 — будь ласка.

У тебе автомат і дві протитанкові гранати. Ти — в окопчику. На тебе пре броньована “махіна”. Поливаєш вогнем… Для броні – комариний укус. Але ж є і гранати. Головне, не розгубитися, швидко жбурнути на броню. Своєрідний навчальний практичний семінар. Тут звикаєшся з думкою, що людина може вийти переможцем навіть в поєдинку з танком. Людина завжди є сильнішою, яким би грізним танк не був.

…Багнюка, січе дощ, димова завіса. Курсанти почергово виходять на поєдинок з Т-80. Раптом до окопа стрімголов побіг відеооператор Володимир. З відеокамерою! Він вирішив показати своїм глядачам, що бачить солдат, коли над головою проноситься така грізна броньована машина.

Це ж ризик для дорогої відеотехніки, бо ж довкола – багнюка. Але чого тільки не зробиш заради інтересів глядачів!

Пригадуєте кінострічку “В бій ідуть самі “старі”? В одному з епізодів командир ескадрильї захоплюється подвигом льотчика:

“Ну, чего ржете? Чего ржете? Учитесь! Почерк… против всех законов физики…”

Це лейтенант Александров (Кузнєчик) збив фашистського винищувача. Хоча комеск спочатку компліментами розсипався на адресу Маестро.

Побачивши, яким Володя виліз з окопа, кинувши погляд на його відеокамеру, промайнуло: ось вона, фахова журналістика. І — справжній “Ведмідь”.

А потім був смачний обід. Щоправда, перед цим довелося здати автомати. Прощавай, зброє?

Ще кілька коментарів, коротких інтерв’ю і — курс на Київ. Дякуємо вам, “Ведмеді”. Ви — справжні!

Леонід ФРОСЕВИЧ
Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Леоніда ФРОСЕВИЧА, Павла БАГМУТА

Сообщение У шкурі “ведмедя” появились сначала на Український репортер.

Отже, 199-й Навчальний центр ВДВ Збройних Сил України. Маруся Звіробій сказала, що витягнула нас, групу журналістів, “із зони комфорту” в польові умови, щоб ми на собі реально відчули, що означає підготовка “ведмедя” – універсального солдата – для фронту саме у цьому підрозділі.

У цій групі була й команда “Українського репортера”.

Сам командувач ВДВ, Герой України генерал-лейтенант Михайло Забродський дав “добро” на те, щоб протягом двох днів потренували журналістів “по повній” – і неодмінно так, як інстуркторська група Марусі вчить “ведмедів”.

Мимохіть згадуєш роки давнішньої служби в армії, військову кафедру в університеті й курсантський польовий табір поблизу Батурина… Зринають якісь аналогії, паралелі, деталі: знову – армійські намети, автомати, кулемети, окопи, стрільбище, смуги перешкод…

Але відразу ж починає пульсувати інша думка: так, тут — армія, але вона якась особлива. Можливо, тому, що командує підрозділом “Марусині ведмеді” жінка — Маруся, що в інструкторській групі — профі армійської справи, що тут — залізна дисципліна, особливий вишкіл. Зрештою, дух інший. Тут немає мажорів. Тут — справжні…

Тут розумієш, чому воїни так душевно кажуть про бойове побратимство…

Це вже потім ми глибше познайомимося з нашими інструкторами. І дізнаємося, що ці хлопці захищали країну на сході, були поранені… Командування дозволило їм знову служити, за контрактом – передавати бойовий досвід новачкам. Є тут і колишній кіборг, і воїни, які захищали Дебальцеве, билися на Савур-Могилі…

А поки що деталі для журналістського блокнота. “Шикуйся! Рівняйсь! Струнко! Бігом!”. Це до нас, цивільних? Так. А що ви хотіли?

Ми часто будемо чути ці команди, особливо – “Бігом! Бігом!” І думаєш, щоб тільки не підвести, встигнути, бути на висоті, зрештою довести, що ти також можеш бути серед них, справжніх…

Щодо одягу, зброї — майже повний фарш: шолом, броник, автомат, два “ріжки”, плюс фотоапарат, диктофон, блокнот… І кожному — шеврон від Марусі (той самий, з емблемою ведмедя). На кожному бронику фломастером виведені чиїсь псевдо: Майстер, Змій, Сталкер, Золотий, Cherry…

Можливо, ці “ведмеді” сьогодні на фронті… Хай щастить вам, хлопці!

Напихаємося в “люксовий” салон вже бувалого ГАЗ-66, нас — 18, і вже “повна коробочка”, і тісно. А сержант Бас, який постійно випромінює оптимізм, каже, що сюди помістить ще зо 20, мовляв, сідайте “ялинкою”… Цей той Олександр Бас, який з побратимами горою стояв за Україну в Донецькому аеропорту. Кіборг!

І знову чується чи то жарт, чи наказ: “Дєд, а ну вези їх нашою дорогою, щоб відчули…” Знаєте, які дороги на полігоні?! Мине годин п’ять, і я встигну розпитати у Дєда (звати Русланом), що йому 40 років, родом з Гайворона, воював в мінометному підрозділі.

Сьогодні та вчора саме “Дєд” опинявся там, де потрібна була допомога нашим журналісткам-курсанткам: допомагав “снаряджати” автоматні ріжки, поправляв амуніцію, іноді й по-батьківськи заспокоював…

Взагалі кожен із команди Марусі Звіробій заслуговує на велику подяку, і ми, журналісти, щиро потиснули їм усім руки, коли від’їжджали. Маруся усю нашу навчальну програму тримала під повним контролем, казала: “Ви мусите вижити!”. І ми виживали…

Вогнева, тактична, медична підготовка, основи розвідки та маскування (до речі, цікава наука). Коли на галявині, посеред лісу курсанти-журналісти наносили один одному тактичний макіяж, ото вже чулося жартів! Ми настільки глибоко засвоїли “лекцію” про науку засідок та маскування, що наш інструктор-розвідник (а він пройшов війну!) поставив найвищу оцінку. Під час практичного заняття зізнався, що навіть він не зміг виявити повністю усі наші засідки (хоча було й чимало наших “провалів”).

Після посиленого курсу в розвідшколі наша група передислокувалася до іншого лісового табору. Черговий курс: як вижити… Вартові, пости, графік чергувань… Знову одержуємо набої (цього разу холості), чуємо інформацію про діяльність “диверсійно-розвідувальних груп” умовного противника. А після 10-ї вечора й почалося: напади “диверсантів”, відбиття атак… Щоправда, не завжди успішно наші курсанти з цим справлялися. Десь після опівночі наш пост №4 було “знищено” – “диверсант” увійшов у табір, відкрив “вогонь”…

Несподіваним було й те, що вночі “ворог” декілька разів атакував наш загін під прикриттям танка. Табір “огризався” масованим вогнем. Словом, не ніч, а випробування.

А вранці, приїхавши на танкодром, ми побачили цього “броньованого диверсанта” – Т-80. Механік-водій Сашко каже, що це — дуже надійна машина. Дощ, болото по вуха, а рови нагадують вулканічні вирви. Сашко запускає двигун, своєю машиною він зараз буде випробовувати курсантів на міцність. Десь там — окопчик, і ця броньована “звірюка” підімне твоє укриття. Як сірникову коробку.

Але ж Маруся поставила завдання — вижити.

“Ця звірюка лагідна, – промовляє танкіст. – Не бійтеся”!

По-доброму посміхається сержант Бас… За мить він вже на броні, і Т-80 рве з місця. По тих самих вирвах… І як тільки тримається Бас, думається чомусь. Та ж це звично для таких профі. Димова завіса, ручні протитанкові гранати, автомат, і ти стрибаєш у цей окопчик… А воно реве і пре на тебе… Не забути б відкрити вогонь, а як тільки ця “лагідна звірюка” накриє твій окопчик і покаже “хвіст” – кидай гранату..

Отакий шалений драйв. Його було чимало за ці два дні.

“Посвяту в курсанти Марусиних ведмедів пройшли! Чесно заслужили шеврони в подарунок”, – написала на своїй сторінці у Фейсбуку Маруся Звіробій.

Леонід ФРОСЕВИЧ
Світлана КОВАЛЬОВА
Ігор КОЗІЯНЧУК
Далі буде.

Сообщение Журналісти стали “Марусиними ведмедями” появились сначала на Український репортер.

– Я підтримую блокаду окупованої української території як інструмент, на який має звернути увагу влада.

Незалежно від того, подобаються учасники й організатори блокади чи не подобаються, якщо їх не підтримати, то справа так і залишиться популізмом або заробітком, а коли до цього долучиться велика кількість людей, то це матиме серйозніший і чесніший характер. Спроби такої блокади вже робили, однак до влади не дійшло, бо шуму в суспільстві не було.

А, як відомо, рішеннями високопосадовців рухають настрої мас. Досить торгувати з агресором! Це не влаштовує ні українців на нашій землі, ні українців на окупованій території. І саме на це має зважати влада і приймати чоловічі рішення.

Приїзд «тітушні» для розгону блокади однозначно розставив крапки, де права справа, а де бабло.

Сторінка Марусі Звіробій у Фейсбуці

Сообщение Досить торгувати з агресором! появились сначала на Український репортер.