Він наголосив, що мораторій на продаж агроземель діятиме, доки не проголосують закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Мартинюк повідомив, що до земельного кадастру вже внесли 70% всіх земель.

У свою чергу прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що виступає проти продажу землі агрохолдингам та іноземцям. Голова уряду вважає, що обіг землі має відбуватися між фермерами-українцями – фізичними особами.

Нагадаємо, в Україні з 2002 року діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. Верховна Рада продовжувала його дію вже кілька разів. Водночас скасувати його вимагає МВФ.

У Меморандумі про економічну та фінансову політику України в рамках третього перегляду програми розширеного фінансування EFF йдеться, що до кінця травня 2017 р. Верховна Рада має затвердити закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення мають відмінити з кінця 2017 р.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман неодноразово заявляв, що купувати-продавати землю дозволять лише фізичним особам з українським громадянством.

4 грудня президент Порошенко виступив із заявою, що влада на місцях, зокрема об’єднані територіальні громади, мають отримати право розпоряджатися державними земельними ділянками.

“Ми говоримо про деконцентрацію сфери земельних відносин. Деконцентрація – це є синонім децентралізації, її складова частина. Завершується робота над законопроектом, згідно з яким об’єднані територіальні громади, наголошую – саме і тільки об’єднані – ще один потужний стимул, мають негайно отримати право розпорядження державною землею”, – заявив Порошенко і наголосив, що виконавчим комітетам місцевих рад мають передати функції і розпоряджатися землею, і контролювати її використання.

Хто і чому виступає за негайний продаж українських чорноземів

Сообщение Ціна землі. МінАПК назвало вартість гектара після скасування мораторію на продаж (+відео) появились сначала на Український репортер.

За його словами, великий врожай дозволить не лише забезпечити внутрішній ринок, а й експортувати гречку. В Україні зберуть 185 тисяч тонн гречки за внутрішньої потреби 150 тисяч тонн.

За словами чиновника, у сезоні 2017/2018 Україна має профіцитні баланси за всіма основними сільськогосподарськими культурами. Загалом валовий збір зерна у 2017 році очікується в межах 61–63 млн тонн, що не лише забезпечить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а й  дозволить продавати за кордон. Врожай ранніх зернових (пшениця, жито, ячмінь) є  другим за обсягом в новітній історії України.

Зокрема, цей рік став першим за понад 10 років, коли Україна повністю забезпечила себе житом.

“Попри загалом несприятливі погодні умови, їх вплив був нерівномірним на всій території України, тому в деяких областях вдалося досягти рекордних показників врожайності”, – заявив Мартинюк. Зокрема, зафіксовано рекордну врожайність ячменю (34,3 центнера з гектара), жита (28,3 центнера з гектара) та ріпаку (27,6 центнера з гектара).

Також очікується виробництво:

• борошна – 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні у 1,8 млн тонн;
• гречки – 185 тис тонн зерна гречки при внутрішній потребі близько 150 тис. тонн;
• олії – близько 6 млн тонн при внутрішньому споживанні у 400 тис. тонн;
• цукру – 2 млн тонн при внутрішній потребі 1,5 млн тонн;
• картоплі – 20,5 млн тонн при внутрішньому споживанні близько 6,3 млн тонн;
• овочів – 8,3 млн тонн при внутрішньому споживанні 6,7-7 млн тонн.

Очікується врожай зернових:

• пшениці – 25,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 9,6 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн використовується для харчових потреб, тобто продовольчі класи – 60%;
• жита – 490 тис. тонн, що забезпечує внутрішнє споживання в повній мірі;
• ячменю – 8,2 млн тонн при внутрішньому споживанні 3,9 млн тонн;
• кукурудзи – понад 27 млн тонн, з яких 7,5 млн тонн буде використано для забезпечення внутрішніх потреб.

Чиновник з аграрного відомства запевнив, що не має жодних підстав для зростання цін на споживчому ринку.

У свою чергу прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що Україна здатна повністю забезпечити власні потреби у продовольстві, а стрибки цін на харчі має розглядати Антимонопольний комітет.

“Нам треба нарощувати потужності виробництва, аби збільшувати експорт та забезпечувати внутрішній ринок (і одночасно стабілізувати ціни). Збільшення виробництва – це нові робочі місця і плюс підтримка експорту, який сьогодні зростає. А в контексті цін, треба, аби працював Антимонопольний комітет. Він має відігравати роль органу, який не допускає створення штучних монополій, які можуть призводити у тому числі й до зростання цін”, – сказав Гройсман.

Прем’єр підкреслив, що про штучне регулювання цін не йдеться: “Завдання – створити той рівень виробництва, який призведе до зниження цін. За декілька років це стане можливим. Зараз потрібно збільшити інвестування у тваринництво – це дасть результат. А далі – рослинництво, овочеві культури”.

Нагадаємо, що в проекті Державного бюджету на 2018 рік пропонується спрямувати на підтримку та розвиток аграрного сектору 6,3 млрд грн млрд гривень.

Сообщение Чиновники обіцяють дешеву гречку через гарний врожай появились сначала на Український репортер.