Любомир Гузар народився 1933 року у Львові. Там же закінчив перший клас гімназії. Але вже 1944 року почалася його велика мандрівка країнами.

Родина переїхала до Австрії, потім була Америка, де він здобув богословську освіту та став священиком, а також Італія, де патріарх Йосип Сліпий висвятив Любомира Гузара на єпископа. До рідного Львова Блаженніший повернувся лише за півстоліття. І у 2001 році очолив Українську Греко-Католицьку Церкву, – повідомляє newskraine.

“Церква, щоб мати належний вплив, мусить бути церквою. Ті духовні цінності, для яких церква покликана до існування, мусять бути головними”, – казав свого часу Любомир Гузар.

Любомир Гузар очолював УГКЦ 10 років. Зумів перенести осередок зі Львова до столиці, надавши конфесії загальноукраїнського масштабу. У 2005 році був одним із кандидатів на ватиканський престол. Він став першим главою в історії УГКЦ, який добровільно зрікся повноважень. Любомир Гузар вважав, що керувати живою церквою мають молоді, сповнені сил та натхнення.

Його наступник Святослав Шевчук емоційно згадує, як уперше після голосування єпископів зустрівся зі своїм наставником:

“Коли після виборчого синоду ми вночі приїхали до Княжич, до нашої на той час єдиної резиденції, блаженніший Любомир особисто у дверях мене зустрів і просто по-батьківськи обійняв”.

Архієпископ проповідував не лише з амвону. Коли Україна вибухала революціями, він ішов до людей підтримувати і простими словами пояснювати правду.

“Якщо хочете передати гарну, добру державу своїм дітям та внукам, чиніть добро. При Божій помочі чиніть добро. Не майте страху”, – давав настанови під час Революції Гідності Любомир Гузар.

Примирення між конфесіями в Україні – це те, що, на думку патріарха Філарета, вдалося досягти, власне, Любомирові Гузару.

“Всі ті роки його керівництва налагодили дуже добрі стосунки між Греко-Католицькою Церквою і Православною. Тому що він був не тільки глибоко віруючою і духовною особою, але й мав м’який характер”, – казав Філарет.

У часи юності Любомир Гузар вступив до загону “Червоної калини” і впродовж життя підтримував пластунів. За першої ж нагоди давав юнацтву настанови. За словами єпископа, найважливіше, чого він навчився у пластуванні, це постійна праця над собою.

“Пласт – це організація самовиховання. Людина мусить працювати над собою, набувати певні чесноти та прикмети, при помочі яких вона гарно спілкується з другими”, – казав Любомр Гузар.

Останні роки Блаженніший жив у невеликій резиденції під Києвом. Утратив зір і потерпав від недуги, але не втратив бажання спілкуватися з молоддю та жартувати. Він це довів на святкування свого останнього ювілею – 80-ліття.

На запитання від журналістів, який найкоштовніший подарунок вам подарували до свята, він відповів: “Оці люди, які за мене молилися, а все решта – то дрантя”.

Поховали великого українці в крипті Патріаршого Собору УГКЦ у Києві.

Нинішній голова УГКЦ Святослав Шевчук зі сльозами на очах сповіщав українців про смерть Любомира Гузара: Мільйони людей на різних континентах різних релігій, різних християнських конфесій, різних народів схиляють свої голови в глибокій пошані перед цією праведною особою. Блаженнійший Любомир був духовним батьком українського народу. У його присутності усі ми почувалися захищеними, певними. А сьогодні ми в одну мить усі осиротіли.

Він до усіх нас звертався такими словами: “Прошу вас, моліться. Моліться за нашу церкву, щоб вона розвивалася, щоб вона славила Господа Бога і служила українському народові”. Сповнімо цей духовний заповіт нашого батька. Молімося за вічний спочинок його душі: “Зі святими упокой, Христе, душу вірного слуги твого, де немає ні зітхання, ні болю, ні печалі, але життя безконечне. Вічна йому пам’ять”.”

Сообщение “Чиніть добро, якщо хочете мати добру державу”: яким був Любомир Гузар для вірян УГКЦ та всієї України появились сначала на Український репортер.

Про це заявив глава УГКЦ Святослав (Шевчук) в офіційній заяві для журналістів, повідомляє Укрінформ.

“Сьогодні вранці з ним (Любомиром Гузаром. – Ред.) попрощалася його найближча громада сестер, батьків, владик, семінаристів в Княжичах, де він проживав протягом останніх років свого життя. Зараз траурний кортеж відправляється до Львова, до його сімейного міста, де він народився, де живе його сім’я, в місто, де 26 січня 2001року він зійшов на престол Києво-Галицьких верховних архієпископів і очолив нашу церкву “, – зазначив глава УГКЦ.

За його словами, до Львова, до Архикафедрального собору Святого Юра, траурний кортеж прибуде орієнтовно о 19 годині. Львів’яни зможуть попрощатися з Блаженнішим Любомиром Гузаром у п’ятницю, 2 червня, і в суботу, 3 червня. Собор буде відчинено і вдень, і вночі.

Крім того, в суботу, о 9 годині ранку, буде відслужена заупокійна архієрейська літургія, після чого почнеться Траурна хода вулицями Львова, яка завершиться в храмі Архістратига Михаїла.

Глава УГКЦ зазначив, що вранці в неділю, 4 червня, тіло Блаженнішого Любомира Гузара прибуде до Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Кияни зможуть попрощатися протягом неділі та ранку понеділка.

Похорон Блаженнішого Любомира розпочнеться об 11 годині в понеділок, 5 червня, у Патріаршому соборі.

Сообщение З Блаженнішим Любомиром можна буде попрощатися у Львові і Києві появились сначала на Український репортер.

“31 травня 2017 року, о 18-30, на 85 році життя, після важкої недуги, відійшов до вічності Блаженніший Любомир (Гузар), Архієпископ-емерит УГКЦ. Про похоронні відправи буде повідомлено згодом”, – повідомляє сайт УГКЦ.

Президент України висловив офіційні співчуття з приводу його смерті: “В одному з останніх інтерв’ю Любомир Гузар пророче сказав слова, які мені запали в душу: «Мир означає любити один одного. Мир – то не є відсутність боротьби». Виконуючи його наказ за покликом серця ми маємо продовжувати боротися за Україну, за мир, за любов”.

Любомир Гузар народився 26 лютого 1933 року в Львові. Тут закінчив народну школу та перший клас гімназії. У 1944 році родина залишила Україну. Спочатку зупинилися в австрійському Зальцбурзі, де хлопець продовжив навчання в українській гімназії. У 1949 році родина Гузарів переїхала до США. Середню освіту майбутній владика здобув у Малій духовній семінарії в Стемфорді, штат Коннектикут.

Потім Гузар студіював філософію в Колегії святого Василія, де в 1954 році одержав ступінь бакалавра, потім відбув богословські студії у Вашингтонському католицькому університеті в Америці. У 1958 році, як вихованець Великої духовної семінарії святого Йосафата, одержав ліценціат богослов’я. 30 березня 1958 року владика Амврозій Сенишин висвятив Любомира Гузара на священика для служіння в Стемфордській єпархії.

У 1958-1959 рр. Любомир Гузар працював вчителем і префектом у Стемфордській духовній семінарії святого Василія, а також служив у Кергонксоні, штат Нью-Йорк, як душпастир оселі “Союзівка” Українського народного союзу та виховної оселі Спілки української молоді Америки в Елленвілі (штат Нью-Йорк).

З 1965 року – настоятель парафії Пресвятої Трійці в Кергонксоні.

У Фордгамському університеті Нью-Йорка продовжував навчання, вивчаючи філософію. У 1967 році здобув ступінь магістра. В 1969 році переїхав до Рима для продовження богословських студій, які завершив доктором богослов’я в 1972 році.

У 1972 році вступив до монастиря Святого Теодора (монахів Студійського уставу) в Гроттаферрата (Італія). У 1973-1984 рр. викладав у Папському місійному університеті “Урбаніана” в Римі, виконував різні доручення Патріарха Йосифа (Сліпого).

2 квітня 1977 року в монастирі Студійського уставу в Кастель-Гандольфо поблизу Рима був висвячений Патріархом Йосифом на єпископа. У 1978 році Патріарх Йосиф призначив єпископа Гузара архімандритом монастиря Святого Теодора, а також відповідальним за монастирі Студійського уставу за межами України.

1984 – 1991 рр. – протосинкел Львівської архієпархії в Римі. У 1993 році разом зі всією спільнотою з Гроттаферрата повернувся на рідну землю.

1993 – 1994 рр. – духівник у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

У 1995 році спільнота осіла у своєму монастирі Святого Теодора Студита в селі Колодіївка на Тернопільщині.

У листопаді 1996 року владика Любомир призначений Єпископом-помічником Голови Української Греко-Католицької Церкви, а після смерті верховного архієпископа Мирослава Іоанна Любачівського на Надзвичайному Синоді Єпископів УГКЦ 26 січня 2001 році обраний Верховним Архієпископом УГКЦ.

21 лютого 2001 року призначений Папою Іваном Павлом ІІ кардиналом Католицької Церкви.

У 2002 Гузар прийняв українське громадянство.

10 лютого 2005 року Папа Бенедикт XVI прийняв зречення Блаженнішого Любомира Гузара з уряду Верховного Архієпископа УГКЦ. Відповідне прохання до Святішого Отця Голова УГКЦ подав, коли йому виповнилося 75 років.

Замість нього 27 березня 2011 УГКЦ очолив Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).

21 серпня 2005 року проголошено перенесення осідку Голови УГКЦ зі Львова до Києва.

Сообщение Помер екс-голова УГКЦ Любомир Гузар появились сначала на Український репортер.