Про це пише BILD.

Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович заявив, що рішення запровадити режим НС пов’язане не лише з порушенням правил повітряного простору, а й із загрозами для національної безпеки країни.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала такі дії «неприйнятною гібридною атакою» на країну ЄС.

Офіційний Мінськ відкидає всі звинувачення та стверджує, що непричетний до інцидентів.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що 15 листопада, поряд із Вільнюським аеропортом у Литві було зафіксовано політ дрона у закритій зоні.

Сообщение Литовський уряд оголосив надзвичайний стан через інцидент із кулями появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Delfi.

Будріс наголосив, що необхідно недопустити легітимації окупації окупованих територій.

“Якщо ми дозволимо перекроїти кордони в будь-якій, навіть найменшій формі, до нас прийдуть з фломастером і картою, а потім і з танками, щоб перекроїти кордони. Ми не можемо допустити жодної де-юре або де-факто легітимації окупованих територій. Ці принципи дуже важливі”, – підкреслив він.

За словами глави литовського МЗС, вкрай важливо використовувати наявні важелі в переговорах про справедливий мир в Україні.

“Правила сучасного світу дуже складні для розуміння – вони досить грубі і прямолінійні. Або у вас є важелі та інструменти, які можна викласти на стіл, чим пригрозити, що давати або не давати, або їх немає. Але тоді не скаржся, що тебе немає за цим столом”, – сказав міністр.

Будріс додав, що Європа має три абсолютно чіткі важелі в переговорах про мир в Україні, які вона повинна використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС і створення Спеціального трибуналу.

Нагадаємо, що 25 листопада американський президент Дональд Трамп заявив, що доручив Стіву Віткоффу й Дену Дрісколлу фіналізувати умови проєкту “мирної угоди” з рф та Україною, для чого Віткофф поїде у москву, і в разі виходу на завершальний етап її підготовки Трамп зустрінеться з путіним і Зеленським.

На думку Трампа, найбільшою поступкою з боку росії є те, що вона погодиться зупинити бойові дії і не захоплюватиме нових територій.

США та Україна мають різне бачення щодо трьох пунктів “мирної угоди” – у тому числі про те, щоб Україна відступила без бою з неокупованої частини Донецької області.

Сообщение Будь-які поступки щодо кордонів України загрожують і Литві – Кястутіс Будріс появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Delfi.

«Ми не бачимо ознак того, щоб цей апарат був свідомо і навмисно направлений на нашу територію. Але ми продовжуємо з’ясування обставин, щоб вияснити, що це за об’єкт, хто його виробив і якою буде остаточна оцінка обставин його проникнення в наш повітряний простір», — зазначила Шакалене.

Міністерка також підтвердила, що об’єкт виявився безпілотником «Гербера». Вона наголосила на відсутності будь-якої вибухівки на борту БПЛА, що свідчить про його небоєве призначення і відсутність безпосередньої загрози для мешканців.

«Щодо небезпеки, як бачите, на цьому об’єкті не було жодної вибухівки, він не бойовий. Тут оцінка така — для суспільства жодної загрози він не становив», — додала міністерка.

Шакалене позитивно оцінила роботу усіх служб, включно з прикордонниками та ВПС, які оперативно відреагували на ситуацію. Вона припустила, що цей інцидент був, найімовірніше, випадковістю. Однак очільниця Міноборони Литви застерегла, що з наближенням навчань «Захід» кількість подібних провокацій на кордоні може збільшитися, і до цього «треба реалістично поставитися».

Сообщение До Литви залетів дрон з білорусі появились сначала на Український репортер.

Заяву литовського президента наводить Delfi.

Як зазначив Науседа, “не всі важелі впливу на… путіна вичерпані”. Ці важелі “можна було б використовувати набагато сміливіше і послідовніше”, переконаний він.

“За винятком однієї-двох держав, ми всі розуміємо, що 17-й пакет санкцій проти росії хороший, але недостатній. Тому ми виступаємо за якнайшвидше застосування 18-го пакета санкцій, і я вважаю, що він має бути сильнішим”, – сказав президент Литви.

На його думку, новий пакет санкцій має бути гранично принциповим і не обов’язково відповідати інтересам деяких країн, які виступають проти обмежень щодо росії.

“Він (новий пакет санкцій. – Ред.) має охопити всіх основних одержувачів російської нафти і газу – Nord Stream 1 і Nord Stream 2, а також виключити всі російські банки з програми SWIFT”, – заявив Науседа.

Він також додав, що необхідно застосувати санкції проти “росатома”, розпочавши із заборони на імпорт урану, перейшовши до індивідуальних санкцій щодо керівників корпорації і майбутніх контрактів із компанією.

“Я розумію, що це знову зіткнеться з певними інтересами держав, але ми маємо усвідомити, що мир є найважливішим стратегічним інтересом усіх нас. Заради цього інтересу іноді можна пожертвувати певними інтересами держав”, – резюмував Науседа.

Як відомо, 20 травня Рада ЄС затвердила 17-й пакет санкцій проти росії за війну проти України, та окремі санкції за використання хімічної зброї проти України.

У Раді ЄС також розкрили деталі додаткових персональних санкцій, застосованих у відповідь на гібридну дестабілізаційну діяльність росії, спрямовану проти країн ЄС і партнерів.

Ці санкції є одним із серії пакетів, які готували на затвердження 20 травня.

Сообщение Президент Литви вважає, що 17-й пакет санкцій проти рф слабкий і наступний має бути жорсткішим появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у Telegram.

Зеленський поінформував колег про саміт європейських лідерів, який відбувся 2 березня у Лондоні.

«Разом ми повинні підготувати план дій, який наблизить нас до реальних гарантій безпеки. Є конкретні ініціативи, будемо працювати», — написав президент.

Зеленський підкреслив, що єдність із міжнародними партнерами є ключовою для якнайшвидшого завершення війни та встановлення тривалого миру. Він зазначив, що лише спільні зусилля України, Європи та США здатні відновити безпеку для всіх громадян.

«Я вдячний за підтримку і рішення про нові оборонні пакети, які допоможуть зберегти життя наших людей», — написав президент.

Глава МЗС Литви назвав помилкою відсутність запрошення країн Балтії на саміт лідерів Європи в Лондоні
На запрошення прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера в Лондоні в неділю, 2 березня, відбувся європейський саміт щодо України.

У ньому взяли участь президент Володимир Зеленський і понад десять лідерів інших європейських країн, зокрема канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, глава польського уряду Дональд Туск і багато інших.

Країни Балтії були «дуже незадоволені» тим, що Британія не запросила їхніх лідерів узяти участь у саміті з питань України.

Головна радниця президента Литви Аста Скайсгіріте заявила, що британський прем’єр-міністр Кір Стармер вибачився перед країнами Балтії.

Сообщение Зеленський провів переговори з лідерами країн Балтії, яких не запросили на саміт у Лондоні появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Delfi, пише “Європейська правда”, про це оголосили у громадській організації Tavi draugi (“Шлях серед соняхів”), яка є організатором разом із посольством України у Латвії.

24 серпня охочих приєднатися до ходи запрошують до Монументу свободи об 11:30 з українською символікою і соняхами. На церемонії відкриття виступатиме у тому числі латвійський військовий оркестр.

З того місця хода вирушить до Верманського парку, де відбудеться концерт зі зборами на підтримку України.

Гостей запрошують також приносити продукти тривалого зберігання і речі, що будуть корисні військовим на передовій, а також шкільне приладдя, які після того волонтери відвезуть в Україну.

Нагадаємо, минулого тижня Латвія оголосила про передачу Україні 500 безпілотників.

Перед цим стало відомо, що Латвія і Німеччина домовилися про спільну закупівлю безпілотників для підтримки України.

Сообщение У столиці Латвії вже втретє відбудеться хода і концерт зі зборами до Дня незалежності України появились сначала на Український репортер.

Про це литовський президент написав у Twitter.

«Гострі дискусії з Еммануелем Макроном сьогодні в Парижі. Ми маємо зміцнити нашу оборонно-промислову базу, збільшити виробництво та надати Україні всю необхідну військову підтримку, яка б відкрила шлях до перемоги української держави. Кривавий режим кремля не зупиниться, якщо ми його не зупинимо», — йдеться в дописі.

Гітанас Наусєда наголосив, що європейське лідерство в мобілізації підтримки України є життєво важливим.

«Сьогодні ми маємо бути лідерами, чиї рішення наближають перемогу. Ми повинні допомогти України зміцнити протиповітряну оборону, постачати артилерію та ракети, виконувати зобов’язання щодо надання мільйона артилерійських боєприпасів», — додав він.

За його словами, ЄС повинні зайняти амбітну позицію щодо безпеки східного флангу НАТО.

«Нам потрібно, щоб союзники НАТО активізувалися у зміцненні позиції стримування і оборони на передньому краї Альянсу для протидії найбільшій і найбезпосереднішій загрозі нашій безпеці — росії», — зауважив президент Литви.

Сообщение Президенти Литви і Франції – за надання Україні необхідної підтримки, щоб зупинити кривавий режим кремля появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у Twitter (X).

За його словами, цей фільм є обов’язковим до перегляду для всіх, хто хоче знати, як виглядає російський “мир”.

Переможцем у номінації “Найкращий повнометражний документальний фільм” стала стрічка “20 днів у Маріуполі”. Документальна стрічка режисера Мстислава Чернова стала третім українським фільмом, номінованим на премію Американської кіноакадемії, за 96 років її існування.

Фільм “20 днів у Маріуполі” створили режисер Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка Василіса Степаненко. Вони були останніми журналістами іноземних ЗМІ, які залишалися в Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну і зафіксували початок знищення країною-агресоркою українського міста. За це вони згодом отримали Пулітцерівську премію.

Читайте також: 

• Вперше український фільм отримав “Оскар”

Сообщение Як виглядає російський “мир”? Глава МЗС Литви порадив подивитися “20 днів у Маріуполі” появились сначала на Український репортер.

Про це пише LRT.

З п’ятниці польські фермери частково блокують головну трасу на колишньому прикордонному пункті пропуску між Польщею та Литвою і перевіряють вантажівки, посилаючись на побоювання, що частина українського зерна, імпортованого до Литви, повертається до Польщі.

Проте литовські зерновики кажуть, що їх найбільшою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у величезних кількостях потрапляє до ЄС.

“Це вражаючі цифри: понад 3 мільйони тонн російського зерна пройшло через Латвію та Литву разом у 2023 році. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна”, – сказав Аушріс Мачіяускас, голова Асоціації виробників зерна Литви.

За його словами, російське зерно знижує ціни по всьому ЄС: росіяни навмисно демпінгують, щоб створити хаос в аграрному секторі. Але Єврокомісія має інструменти, щоб покласти цьому край.

“Існує регламент, який дозволяє ЄС втручатися на ринок у надзвичайних ситуаціях і починати купувати продукти харчування, ціни на які різко падають”, – сказав Мачіяускас.

За оцінками зернопереробників, минулого року до Литви було імпортовано близько 50 тисяч тонн українського зерна, що набагато менше, ніж у довоєнний період. Переробники, як і виробники зерна, підкреслюють, що справжньою проблемою є російське зерно.

Латвійський парламент тимчасово заборонив імпорт сільськогосподарської продукції з росії та білорусі щонайменше до липня 2025 року. Але навіть цей крок мало що змінив, кажуть переробники.

Президент Литви Гітанас Науседа напередодні заявив, що підтримує пропозиції щодо заборони ввезення російського зерна.

Раніше польський прем’єр Дональд Туск пообіцяв звернутися до польського Сейму щодо запровадження санкцій проти російської та білоруської сільгосппродукції.

Сообщение Литовські фермери кажуть, що мають проблеми з російським зерном, а не з українським появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив литовський публічний мовник LRT з посиланням на міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса.

“Ця інформація надійшла до посольства Литви у Києві і до нас, відповідно. За попередньою інформацією, його було вбито під Бахмутом, інші обставини не наводяться”, – сказав міністр.

Загибель литовського добровольця підтвердив інформаційному порталу 15min керівник інструкторської місії в Україні “Зміїний острів” Сігітас Маляускас, який був товаришем загиблого.

За його словами, литовець і українець везли міни на передову під Бахмутом, коли в їхню машину врізався російський безпілотник. Обоє військових загинули.

У загиблого залишилася дружина, яка працює перекладачкою у видавництві, та двоє маленьких дітей. Для допомоги родині в Мережі оголосили збір. Зокрема з таким проханням звернувся юрист і колишній голова Конституційного суду Дайнюс Жалімас.

Співчуття родині загиблого висловив футбольний клуб “Жальгіріс”, до фан-спільноти якого належав литовський доброволець.

“Трагічна новина – під час боротьби за вільний світ в Україні загинув член нашої фан-спільноти, яка супроводжувала зелено-білих як вдома, так і на виїзді. Спочивай з миром, Тед. Висловлюємо співчуття рідним і близьким”, – йдеться у короткому некролозі.

За даними 15min, це перший литовець, який загинув у бойових діях в Україні. Раніше повідомлялося про кількох поранених у боях литовських бійців. Також повідомлялося і про одного загиблого литовця, але пізніше уточнили, що це сталося не внаслідок бойових дій.

Сообщение Сум і біль: під Бахмутом загинув доброволець із Литви Тадас Тумас появились сначала на Український репортер.