Працівники ДБР завершили досудове розслідування відносно посадовців Буковини та їх спільників, які незаконно вирубували дерева, видобували піщано-гравійну суміш, розкрадали бюджетні кошти.

Організована група завдала шкоди довкіллю країни, а також бюджету держави на понад 100 мільйонів гривень.  Обвинувальний акт направлено до суду. До групи входило 6 осіб, серед них – колишній директор Національного природного парку, керівники двох приватних компаній та цивільні особи – близькі родичі чиновників.

Організатором групи був керівник Нацпарку, який використовуючи своє службове становище, оформлював незаконні документи та забезпечував оренду спеціальної техніки.

Протягом 2013 – 2018 років учасники групи здійснювали численні махінації:

незаконно видобули 151 тис. м. куб. піщано-гравійної суміші з річок Черемош та Норинка у Вижницькому районі на загальну суму понад 100 млн грн;
допустили незаконну порубку дерев на суму 4,5 млн грн, а також незаконно продавали лісопродукцію, а одержаний надприбуток у сумі 1,2 млн грн привласнили.

Слідство викрило також факт заволодіння бюджетними коштами на загальну суму понад 400 тис. грн, які призначалися на будівництво об’єкта природно-заповідного фонду.

Учасникам організованої групи повідомлено про підозру упродовж 2020 – 2021 років. Вони обвинувачуються за різними статтями КК України, інформує ДБР.

Сообщение Організована злочинна група упродовж п’яти років безкарно вирубувала карпатські ліси. Справа – в суді появились сначала на Український репортер.

Усі можновладці знають, як вилікуватися від страшної хвороби. Але ціпеніють, як заворожені, перед вимогами зарубіжних корпорацій. Через західний кордон котять ешелони за ешелонами. Вагони завантажені першокласною деревиною не тільки з Карпат, а й з інших так званих «регіонів», де вирубується все підряд, без розбору.

У кого права, той і вирізує ліси. Гори все більше жахають лисими, як бубон, вершинами. Захисники природи марно б’ють на сполох: висихають джерела у Карпатах. Та хто їх почує, як у владних кабінетах борються одні з другими не на життя, а на смерть «претенденти на папаху».

У тих же Карпатах живуть умільці з умільців. Вони здатні вимудрувати з дерева будь-яку дивину. Було ж, що котрийсь із народних майстрів успішно катався на велосипеді, виготовленому цілком з дерева, без жодної металевої дрібки. Тепер же сини удатних шукають роботу за межами рідної Матері-Землі, бо ж ліси бездумно підрубуються під корінь.

Вивозиться найцінніше. Добірне. Букові ліси проріджено. Надзвичайно цінне відправлено у Париж для розпалювання камінів. Не важко здогадатися, як з обох сторін нагріли руки ті, що провернули прибуткову оборудку.

Обчухрані рештки кидаються напризволяще. Гниють. Тим, що при владі, не до того, аби подбати про робочі місця для аборигенів, у яких золоті руки. Торбохватам аби свіжа валюта. А з розореного краю подадуться у власні маєтки в зарубіжжі – на розкішних узбережжях теплих морів і океанів.

На території Фінляндії лісів густіше, ніж у будь-якій іншій європейській країні. І там не тільки узаконено, а й насправді заборонено експортувати не те, що деревину, а й будь-які відходи, навіть тирсу. Виразники державних інтересів дбають про майбутнє свого народу. А ось в Україні Інтернет урочисто представляє написане російською мовою «Совместное заявление Украины и ЕС» (Європейського Союзу, а не «Європейської солідарності»). Цитую дослівно:

«Пункт 17. В целях дальнейшего содействия торговле совет ассоциации согласился с необходимостью эффективной и своевременной имплементации углубленной и всеобьемлющей зоны свободной торговли. Он также согласился с важностью устранения торговых раздражителей, включая запрет на экспорт древесины для того, чтобы в полной мере воспользоваться преимуществами соглашения об ассоциации».

Для когось всього-на-всього «раздражитель». А для Карпат – облисіння верховин, згубні повені й «зникнення джерел». І загалом для України – «преимущества в полной мере».

Як за приказкою: «Віддай жінку дяді, а сам іди до…». Усім відомо, до кого. Для допущених до торгівлі лісом Карпати, так само, як інші ліси в багатостраждальній Україні, – чужа чужаниця. При надійному «кришуванні» зловмисники експортують першокласну деревину, так званий «кругляк», як дрова. А бувало, що оформляли і як відходи.

Верховна Рада України 18 листопада 2021 року віддала 279 голосів за постанову – гірку пілюлю в солодкій облатці. Узаконено вивіз недорубаного лісу з горьованої України на вимогу зарубіжних виробників меблів. «Слуги» натиснули кнопки всією монобільшістю – 210 голосів.

В. Безнос.

Сообщение Б’ємо на сполох. Оголені Карпати появились сначала на Український репортер.

Встановлено, що посадовці змушували кожного керівника лісгоспу щомісячно передавати 1,5 тисячі доларів США та певну кількість талонів на пальне за безперешкодну діяльність на посадах та уникнення тиску з боку правоохоронців.

Отримані кошти розподілялись між посадовцями обласних підрозділів Державного агентства лісових ресурсів та Департаменту стратегічних розслідувань.

Під час передачі чергового траншу в розмірі 5 тисяч доларів США затримано керівника одного із державних підприємств та одного із заступників начальника Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області.

Під час обшуків за місцями роботи та проживання причетних осіб вилучено майже 90 тисяч доларів США.

Слідчі дії тривають. До суду направлено клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою – застава у розмірі 713 тисяч 700 гривень кожному, інформує ДБР.

Від редакції “Українського репортера” зазначимо: нинішньої весни посадовцю Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, а також ексдиректору, головному лісничому та лісничому Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» повідомлено підозру. Упродовж кількох років знищували ліс, набиваючи калитки. Збагачувалося лісове панство в сіятельних мундирах. І ніхто ж “не бачив”, не вдарив на сполох. Придумали технологію крадіжок: дробили лісові ділянки по гектару і – під сокиру. Як назвати усе це? Круговою порукою? Лісовою мафією?

З тих пір минуло більше півроку. Але суду над винуватцями досі нема!

Читаємо висновок слідчих: “Представники державного лісового агенства затверджували вказані документи та матеріали у відповідних контролюючих органах”. Хто вони, ці безликі “відповідні контролюючі органи”? В державі – десятки контролюючих інстанцій, міністерство є. І що з того?

Ми дізналися лише про один факт, коли зловмисників схопили за руку. А подібних фактів – сотні і сотні. На страшну погибель віддано українські ліси й лісочки, лісопосадки. Усе це досить типово. Сумна реальність: наближаємося до пустелі.

До суду, на жаль, доходять не усі матеріали слідства. Десь тонуть  в корупційному болоті, погибають на віки вічнії на підставі договірняків, різних угод, амністій і т. д. Наприклад, коли знищили лісовий масив уздовж Бориспільської швидкісної магістралі, було проведено розслідування (на світлині).

І що? Воно накрилося мідним тазом! Винуватцям зійшло з рук. Щоправда, знайшли цапа відбувайла, який відбувся легким переляком (за великі гроші). Бо цю ділянку підім’яли під себе мільярдери, вивели з державного лісового фонду шахрайськими схемами. А товстосумам закон не писаний.

Сьогодні тут замість лісу б’є по очах величезний автохаб з продажу автівок світових брендів. Нещодавно знову було знищено велику лісову ділянку уздовж багатостраждальної Бориспільської магістралі. Нині тут “виріс” супермаркет відомої торговельної мережі. У квітні власники відмічали “входини” – прикрасили фасад різнокольоровими кульками. А  ліс де?

Читайте також:

• Як держава віддала на поталу Бориспільську трасу
• Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі
• Ліси в Україні залишилися без державної підтримки
• На Київщині “лісова мафія” два роки безкарно вирубувала ліс. Збитки держави – 13 мільйонів (+відео)
• Комуняка Ігор Калєтник, віцеспікер часів Януковича, повернув через суд 14 гектарів лісу в Бучі

Сообщение Ліс і долари: Тернопільщина була в лабетах хабарників з поліції і директорів лісгоспів появились сначала на Український репортер.

Співробітники СБУ встановили, що організатори «схеми» залучили до неї посадових осіб одразу трьох державних установ:

Головне управління Держгеокадастру у Київській області;
Вишгородська РДА;
ДП «Вищедубечанське лісове господарство» Державного агентства лісових ресурсів України.

Посадовці діяли за незаконну грошову винагороду і виконували злочинні вказівки організаторів «схеми».

У межах кримінального провадження правоохоронці провели санкціоновані обшуки за місцями злочинної діяльності фігурантів. Під час обшуків вилучено документи, які підтверджують протиправний характер їхньої діяльності.

Дії зловмисників кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) та ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо оголошення підозри організаторам і співучасникам протиправної діяльності.

Заходи із блокування незаконної схеми проводили співробітники Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки спільно зі слідчими ДБР під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

Контроль за протиправними діями здійснювався із залученням можливостей НЦ Управлінь та випробувань космічних засобів.

Відео ДБР:

Читайте також матеріал:

• Як держава віддала на поталу Бориспільську трасу

Сообщение У Вишгородському районі хотіли вкрасти 50 гектарів лісу (+відео) появились сначала на Український репортер.

Слідчі встановили, що у 2018-2020 роках лісничі, без проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) та без відповідного висновку, за попередньою змовою здійснювали незаконні суцільні санітарні рубки на земельних ділянках загальною площею близько 8 гектарів. Чим заподіяли шкоди державі на майже 13 мільйонів гривень.

За попередньою інформацією, службові особи при підготовці документів і матеріалів для отримання дозвільних документів – лісорубних квитків, вносили в них неправдиві відомості та надалі забезпечували безпідставне дроблення однорідних лісових ділянок площею не більше одного гектара. Це їм давало можливість не отримувати висновок ОВД від Міндовкілля, а йти шляхом спрощеної процедури.

Надалі представники державного лісового агенства затверджували вказані документи та матеріали у відповідних контролюючих органах.

Так, 27 квітня 2021 року службовим особам ДП «СЛП «Київоблагроліс» повідомлено про підозру у незаконному вирубуванні лісу, вчиненому повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Того ж дня повідомлено про підозру службовій особі Київського обласного Управління лісового та мисливського господарства, яка погоджувала документи щодо суцільних санітарних рубок на земельних ділянках площею понад гектар без проведення оцінки з впливу на довкілля. Її дії кваліфіковано за статтею – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Процесуальне керівництво здійснює Київська обласна прокуратура. Оперативне супроводження — Департамент забезпечення діяльності, пов’язаної із небезпечними матеріалами, Нацполіції України та ДБР. Про це інформує ДБР.

Від редакції “Українського репортера” зазначимо: упродовж кількох років знищували ліс, набиваючи калитки. Збагачувалося лісове панство в сіятельних мундирах. І ніхто ж “не бачив”, не вдарив на сполох. Придумали технологію крадіжок: дробили лісові ділянки по гектару і – під сокиру. Як назвати усе це? Круговою порукою? Лісовою мафією?

Читаємо висновок слідчих: “Представники державного лісового агенства затверджували вказані документи та матеріали у відповідних контролюючих органах”. Хто вони, ці безликі “відповідні контролюючі органи”? В державі – десятки контролюючих інстанцій, міністерство є. І що з того?

Ми дізналися лише про один факт, коли зловмисників схопили за руку. А подібних фактів – сотні і сотні. На страшну погибель віддано українські ліси й лісочки, лісопосадки. Усе це досить типово. Сумна реальність: наближаємося до пустелі.

До суду, на жаль, доходять не усі матеріали слідства. Десь тонуть  в корупційному болоті, погибають на віки вічнії на підставі договірняків, різних угод, амністій і т. д. Наприклад, коли знищили лісовий масив уздовж Бориспільської швидкісної магістралі, було проведено розслідування (на світлині).

І що? Воно накрилося мідним тазом! Винуватцям зійшло з рук. Щоправда, знайшли цапа відбувайла, який відбувся легким переляком (за великі гроші). Бо цю ділянку підім’яли під себе мільярдери, вивели з державного лісового фонду шахрайськими схемами. А товстосумам закон не писаний.

Сьогодні тут замість лісу б’є по очах величезний автохаб з продажу автівок світових брендів. Нещодавно знову було знищено велику лісову ділянку уздовж багатостраждальної Бориспільської магістралі. Нині тут “виріс” супермаркет відомої торговельної мережі. У квітні власники відмічали “входини” – прикрасили фасад різнокольоровими кульками. А  ліс де?

Читайте також:

• Як держава віддала на поталу Бориспільську трасу
• Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі
• Ліси в Україні залишилися без державної підтримки

Сообщение На Київщині “лісова мафія” два роки безкарно вирубувала ліс. Збитки держави – 13 мільйонів (+відео) появились сначала на Український репортер.

Чарівні паростки зафіксував фотограф Мюррей Лоу, повідомляє Metro.

Світлини зроблені на території національного парку Дхураг.

Флора також почала відновлюватися у Новому Південному Уельсі та навколо Кульнури. Експерти кажуть, що багато видів рослин в Австралії часто переживали пожежі протягом десятків мільйонів років.

Нагадаємо, що лісові пожежі вирують в Австралії з вересня. Десятки з них досі не підконтрольні вогнеборцям. Вигоріло вже 8 мільйонів гектарів. У низці населених пунктів відсутнє енергопостачання. Жертвами вогню стали щонайменше 25 осіб.

Австралійське відділення Всесвітнього фонду дикої природи допускає, що у вогні могли загинути близько 1,25 мільярда тварин, а деякі види могли “переступити межу вимирання”. Крім того, десятиліття підуть на відновлення згорілих лісів, вважають екологи.

Дим від пожеж подолав понад 10 тисяч кілометрів і сягнув навіть берегів Південної Америки. Зокрема, метеослужба Чилі зафіксувала його над Чилі та Аргентиною.

Суха і спекотна погода в Австралії пануватиме й надалі. Місцева влада анонсувала нову хвилю пожеж і оголосила евакуацію на південному сході країни.

Найближчими днями метеорологи спрогнозували сильні грози над Австралією. Науковці побоюються, що зливи можуть забруднити запаси питної води й спричинити паводки.

Сообщение Диво природи: після пожежі в Австралії починають відновлюватися ліси (+фото) появились сначала на Український репортер.

Малеча давно вже полюбила твори цього креативного і популярного автора, адже пан Сергій уміє так захопити і здивувати дітей цікавим, оригінальним словом, вишуканим і водночас добре зрозумілим цій категорії маленьких читачів образом, що вони горнуться до його творчості, знають, що з ним вони ніколи не будуть нудьгувати.

Цього разу з автором шалено популярних «Неслухняників», «Вінчі й Едісона», «Тимка і гелготунчика Шкоди» хлопчики й дівчатка завітали… до лісового королівства, де зачаїлися, оберігаючи свої таємниці, різні гриби.

Але це не зовсім звичайна мандрівка лісовими стежками, це ще й вивчення вельми оригінальної абетки. До того ж з вишуканими розмальовками від художниці Марії Іванової.

Отож урок на природі від Сергія Пантюка. Кожна літера його чарівної абетки розповідає про певний гриб. Автор дуже творчо підійшов до підготовки цієї абетки – до усіх літер відшукав назви грибів. Скажімо, назвіть гриб на літеру «е». Чи росте в Україні? Та це ж Лубинка зимова. А японською – енокітаке. І прочитайте, як майстерно «припасував» усе це до абетки наш автор:

«Якби я був японцем
З далекої Осаки,
Вставав би вдвох із сонцем
Й шукав Енокітаке.

Але я українець,
Під Києвом живу
Й збираю в грудні-січні
Лубинку зимову.

А щоб раділа мати
І щоб пишався татко,
Я вчуся вимовляти
Оте «енокітаке»!

– Дивовижно смачні гриби, – запевняє автор, розповідаючи про Лубинку зимову.

До речі, а в чому «щастя грибника»? Шукайте в абетці літеру «щ». Навіть м’який знак, виявляється, є у грибному королівстві Сергія Пантюка.

А хіба не цікаво дізнатися, що це за неймовірний гриб Трюфель (Земляне серце)? Автор радить шукати їх під землею.

«Твердий і майже круглий,
Я гриб на ймення Трюфель
Чи Серце земляне.
Шукайте всі мене!

Глибоко під землею
Ростуть мої брати,
І тільки зі свинею
Їх можна там знайти!»

Такими «трюфелями» люблять ласувати дикі свині. Отож якщо побачите в лісі розриту землю – шукайте на цьому місці Земляне серце, і можливо вам усміхнеться удача.

«А що є, коли грибів немає?» На це запитання також дає відповідь «Абетка грибника»:

«…Є ж лікарські рослинки,
І ягідки вже є.
Хтось квітів назбирає,
Сережок із беріз…
Гостинно всіх приймає
Господар Зелен Ліс!».

Письменник знає безліч неймовірно цікавих і захоплюючих історій на грибну тему, загалом гриби – ніби своєрідна планета у його житті. Саме від Сергія Пантюка ви можете почути про гриби, що коштують немов… діаманти.

Ось і думається: недаремно шанувальники творчості письменника кажуть, що він має великий талант грибника, додамо – уславленого грибника. Бо тільки Сергій Пантюк взимку ходить по гриби і збирає там врожай.

Про свої лісові подорожі він якраз і розповідав під час презентації «Абетки грибника» в Музеї книги і друкарства України. Здавалося б, книжечка – для дітей, але ж повчальну розповідь автора уважно слухали й дорослі. А згадував Сергій Дмитрович і про свої досліди з грибами, наприклад, коли «чаклував» на кухні з грибом-гірчаком, або Жовчним грибом (літера «ж» в абетці).

Він тричі виварював в каструлі ці гриби, однак гіркота не зникала. І зринають поетичні рядки:

«…Ні заєць, ні жаба, ні білка й ні дрізд
Ні навіть черв’як нас, красивих, не їсть.
Щоправда, бувають такі грибники,
Що нашим братам роздають копняки,
Тож пре гіркота з мене, сіється жовч,
Бо хочеться раз хоч потрапити в борщ!»

Вражає неймовірна закоханість автора у природу. Мабуть, тільки добрі та щедрі душею люди вміють так майстерно і щиро передавати красу рідної землі, привчати дітей до барв українського слова, до краси людських вчинків. Дитяча планета – це також і планета Сергія Пантюка. Тому й лунали на святі «грибної книжечки» дитячі віршики про гриби. А оцінював їх народний грибник України, письменник Сергій Пантюк. За віршик про маслюки маленька киянка Софійка Микитенко одержала від автора «Абетку грибника», звичайно з автографом від самого Сергія Пантюка (на світлині).

Запам’ятається! Тепер і Софійка знає стежку, якою ходять гриби.

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ
Фото “Українського репортера”

Сообщение Гриби на всі літери. Світ побачила “Абетка грибничка” Сергія Пантюка (+відео) появились сначала на Український репортер.

Підозрюється мешканка села Старі Соколи Іванківського району. Жінка підпалила траву з метою помститися колишнім роботодавцям, які нібито не виплатили їй гроші. Пожежа швидко перекинулася на ліс, а після – перейшла на Чорнобильську зону.

Для ліквідації вогнеборці залучили навіть авіацію. Для гасіння застосовано спеціальну пожежну техніку.

Підозрювана жінка нині дає покази слідчим. Відкрито кримінальне провадження за ст. 245 (Знищення або пошкодження лісових масивів) Кримінального кодексу України. Про це повідомляє Поліція Київщини.

Сообщение Жінка підпалила Чорнобильську зону з метою помсти появились сначала на Український репортер.

Про це заявив заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар під час колегії Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства.

На його думку, причина проблем лісовій галузі – відсутність національної лісової політики в державі та невизначеність ставлення до лісового господарства.

«До того ж, Агентство втратило суб’єктність і всі наші ініціативи, проекти нормативно-правових документів та законопроекти майже не приймаються», – стверджує Володимир Бондар.

Читайте також:

• Чи збираються лісівники реагувати на тиск суспільства? Що показав з’їзд галузі

Фото: “Український репортер”

Сообщение Ліси в Україні залишилися без державної підтримки появились сначала на Український репортер.

В кожному районі, в кожній області є факти такого загарбання землі. Не стала винятком і Київщина. До редакції «Українського репортера» приїхали члени правління садівницького товариства “Ірпінь” Григорій Васильович Кеба, Леонід Петрович Мисюра, Наталія Михайлівна Шкурко (вона очолює правління), Володимир Васильович Музиченко, Григорій Дмитрович Трубенко, ветеран праці Емма Андронівна Ткаліч й за дорученням колективу садівницького товариства  розповіли про свою, тобто загальну, біду.  Багато хто із садівників колись працював на київських підприємствах, а нині вони мають невеличкі ділянки в Макарівському районі, а точніше у садівницькому товаристві «Ірпінь».

Їхні «володіння» розкинулися біля заплави річечки Ірпінь, притулившись одним крилом до села Леонівка, що варто було б назвати хутірцем, а іншим – до лісу, де виструнчилися сорокалітні сосни, де «тримають» ярки і пагорби столітні дуби, де додають особливого шарму цьому масиву стрункі берези.

Зрештою, які там «володіння»! Здебільшого, у тутешніх дачників – по 6 соток, рідко у кого – по 12. А їхні будиночки – ще радянського зразка, як на вигляд, тобто не хороми, не палаци.

Колись цю територію (близько шести гектарів) було виділено для потреб працівників столичного холодокомбінату. Сьогодні цим людям – в середньому по 60 років. У ті, давнішні, роки вони облаштовували тут дачне життя-буття, завозили на ділянки чорнозем, висаджували плодові дерева й потихеньку будувалися ( це була важка праця!). Аж поки не вдарило несправедливістю та зневагою до законів.

Одного дня, а це було у 2014 році, люди  побачили, що на їхню садівницьку територію через паркан перелізли кілька незнайомців і стали забивати у землю якісь кілочки. На резонне запитання, що відбувається, непрохані візитери зверхньо відповіли, що відтепер тут – їхні ділянки. Мешканці дачного масиву були обурені, спантеличені, розгнівані… Як таке «оземелювання» могло статися? З чийого відома? Чи бачили чиновників, де саме, у якому місці виділяють земельку для нових «садівників»? Розповідаємо: ця ділянка захоплює смугу лісу, а також внутрішню дорогу садівницького товариства «Ірпінь» і навіть бере у свої недружні «обійми» будівлю для сторожів. Тобто вона картографічно накладається на інші ділянки.

Дещо про цю дорогу. По ній проходить лінія електропередач, а також газова мережа. У будівництво цих комунікацій садівники вклали свої кошти, отож цілком зрозумілим є їхнє обурення наступом чужинців на цю територію.

Стали з’ясовувати, хто і з якого дива підсунув цю свиню. І яким же було здивування садівників, коли вони дізналися, що землю чужинцям було виділено ще у 2012 році (нагадаємо: «вторгнення» непроханих гостей, які фіксували тут свої межі, було зафіксовано у 2014-му).

Відтворити хронологію подій і пояснити правові нюанси нам допоможе адвокат садівницького товариства Роман Кириченко:

«4 січня 2012 року Макарівська райдержадміністрація видала розпорядження, яким надала Бурденюку Г.О. та Опанасюк С.В. земельні ділянки – по 12 соток. Проте ці ділянки розташовані на землі лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні Держпідприємства «Макарівський лісгосп». І вони накладаються на земельні ділянки, що належать товариству «Ірпінь». Цим рішенням Макарівська РДА порушила низку як процесуально-правових так і матеріально-правових положень Земельного кодексу України. Макарівський лісгосп не погоджував вилучення і зміну цільового призначення земельних ділянок.

Таким чином, виділяючи для Бурденюка Г.О. та Опанасюк С.В. земельні ділянки, що належать ДП «Макарівський лісгосп», Макарівська РДА грубо порушила:

а) процедуру набуття права на землю, що передбачена розділом IV Земельного кодексу України;

б) право власності ДП «Макарівський лісгосп» та Товариства, на землі якого також накладаються земельні ділянки Георгія Бурденюка та Світлани Опанасюк;

в) положення статей 6 та 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Макарівська РДА не мала права передавати у приватну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення, а в користування не мала права надавати ці сотки внаслідок того, що статтею 57 Земельного Кодексу не передбачено громадян як суб’єктів користування земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Ані Георгію Бурденюку, ані Світлані Опанасюк не було погоджено межі земельних ділянок з Товариством або його представниками».

Хто ж підписав це «знамените» розпорядження Макарівської РДА відразу після новорічних святкувань, а саме 4 січня 2012 року?

До речі, передноворічні і постноворічні розпорядження про виділення землі вже стали традицією для деяких міст і районів. Наприклад, Київська міська рада під час правління мера Леоніда Черновецького проголосувала 31 січня за виділення чотирьом підставним громадянам по 9 соток на печерських пагорбах. Також для вирощування помідорчиків та огірочків. Найдивововижніше і те, що ці сотки (38!) – заасфальтована міська площа навпроти Співочого поля і музею війни. Оце так цирк! І досі криміналу не побачили у цій афері.

Ну а Макарівська РДА видала розпорядження про передачу земельних ділянок у власність 4 січня. Тут вже ділянки надали в лісі. Розпорядження підписав тодішній голова РДА Олександр Куцик (його призначив на посаду Віктор Янукович у 2011 році).

Що відомо про Олександра Куцика? Народився у 1975 році в с. Велика Севастянівка Христинівського району Черкаської області. Здобув вищу освіту: закінчив Український державний університет фізичного виховання і спорту, а також Українську академія зовнішньої торгівлі. Спеціальність за освітою: фізичне виховання і спорт, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності; викладач фізичного виховання і спорту, магістр міжнародного менеджменту. Працював у сфері продажу автомобілів, був першим заступником голови Києво-Святошинської РДА. У 2012 році Янукович зарахував Куцика до президентського кадрового резерву «Нова еліта нації». У березні 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов звільнив Куцика з посади керівника Макарівської РДА. З відкритих джерел відомо, що сьогодні Олександр Куцик працює помічником-консультантом народного депутата України Михайла Поплавського.

З відкритих джерел, зокрема із сайту «ОРД» відомо, що батько Олександра Куцика – Іван Куцик. Ким же працював татусь? У 2005 році Іван Куцик був призначений на посаду першого заступника Секретаря РНБО України (на той час Секретарем РНБО працював Петро Порошенко).  2006-2007 рр. – радник прем’єр міністра України; 2007-2008 рр. – перший заступник міністра Кабінету Міністрів України; у 2015 році: перший заступник керівника апарату – керуючий Управлінням справами Апарату Верховної Ради України. Має спеціальне звання генерал-полковника внутрішньої служби. З 2016 року і донині Іван Куцик – керівник Державного управління справи Адміністрації Президента України.

Знову повернемося до вже згаданого розпорядження Макарівської РДА.

Документ підготував начальник управління Держкомзему в Макарівському районі Олег Матвієнко. Погодили низка чиновників, серед яких заступник голови РДА Юрій Тимченко. 25 червня 2012 року Георгій Бурденюк і Світлана Опанасюк одержали державні акти на право власності на земельні ділянки «для ведення індивідуального садівництва». Підписав документи голова РДА Олександр Куцик.

В Товаристві «Ірпінь» кажуть, що Бурденюк і Опанасюк – подружжя. Через деякий час Опанасюк подарувала свої 12 соток іншій подружній парі – Юрію та Олесі Мартинюк ( по 6 соток).Ось така картина маслом, як промовляв кіногерой.

Садівницьке товариство вирушило в тривалий похід за правду і законність. Але ж у нашій країні, де неймовірно важко домогтися торжества справедливості, такі справи тягнуться роками. На жаль.

Як це відбувалося? Перш за все вдарили на сполох, написавши скарги і до прокуратури, і до контролюючих інстанцій. Заявників почули.

У 2014 році на місці події побували фахівці Держінспекції сільського господарства Київської області.  І встановили, що ділянки Бурденюка та Опанасюк «накладаються на землі загального користування (проїзд), який на праві колективної власності належить СТ «Ірпінь»… Водночас лісником Бишівського лісництва Макарівського лісгоспу було підтверджено, що ділянки розташовані частково на землях лісового фонду».

Отже чужинцям надали землю і в лісі, і на території садівницького товариства. Якраз на межі двох організацій!

Забрали лісову ділянку. Зауважимо: Макарівський лісгосп не надавав погодження на вилучення і зміну цільового призначення земельних ділянок згоди на це не давав.

Так з’явилася у суді «лісова справа». Про неї докладніше: починаючи з 2015 року, в Макарівському райсуді розглядається цивільна справа (суддя Наталія Мазка) за позовом прокурора району в інтересах держави до Макарівської РДА, Георгія Бурденюка та Світлани Опанасюк. Прокуратура просить скасувати розпорядження РДА (те саме, постноворічне), визнати держакти на право власності на землю недійсними.

Закарбуймо: справа тягнеться вже чотири роки! В інтересах держави. І безрезультатно. Тупцювання на місці. Чотири роки прокуратура не може захистити інтереси держави! Як назвати цю «боротьбу» за торжество законності? Може, в Генеральній прокуратурі знають відповідь?

У жовтні 2018 року в підготовчому судовому засіданні (на третьому році судової тяжби!) представник Макарівського лісгоспу зробив несподіваний хід – заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Аргументація не витримує критики – «Питання встановлення фактичного розташування земельних ділянок сторін по справі в натурі (на місцевості) і встановлення наявності чи відсутності накладання цих земельних ділянок потребує спеціальних знань». Дуже дивно. Адже лісгосп раніше підтвердив: саме в лісовому масиві були виділено ділянки. І саме директор лісгоспу В. Рижук у 2015 році звернувся до районного прокурора Т. Козака з офіційним листом – «провести перевірку виявленого факту самозахоплення та зміни цільового призначення лісових земель у кварталі 42 та вжити відповідних заходів да захисту інтересів держави».

А тепер, бачте, після трьох років судової тяганини дирекції лісгоспу заманулося провести експертизу. Чиїм коштом? Представник прокуратури в суді У. Левицька, яка вперше була на розгляді цієї справи, це дивне клопотання підтримала, попросивши його задовольнити (і це всупереч попередній позиції прокурора – скасувати розпорядження РДА). І суд задовольнив це клопотання. (Першою суддею у “лісовій справі” була Олена Косенко.)

Якою є ситуація сьогодні? Експертизу усе ще не проведено. Судова справа відтак «зависла». Браво, прокуратура! Браво, дирекція лісгоспу!

Ще одна судова справа – за позовом садівницького товариства «Ірпінь». Коментує адвокат Роман Кириченко:

«1 серпня 2017 року суддя Макарівського районного суду Наталія Мазка відкрила справу за позовом Товариства до Георгія Бурденюка та Світлани, призначивши попереднє судове засідання на 28 листопада 2017 року. Однак у зазначений день суддя залишила без розгляду позов, оскільки в провадженні суду знаходиться цивільна справа №370/2723/15ц  («лісова», про яку ми згадали вище. – Ред.), розгляд якої призначений на 1 березня 2018 року. А відповідачами за позовом є Бурденюк та Опанасюк.

На мою думку, в даному випадку суддя Мазка грубо порушила норми Цивільного процесуального кодексу, оскільки суд залишає позов без розгляду у випадку, якщо вже розглядається справа між тими самими сторонами, стосовно того самого предмета та з тих же підстав (за наявності усіх трьох чинників у сукупності). Проте у справі №370/2723/15ц позивачем є прокуратура, яка представляє інтереси  Макарівського лісгоспу. Тобто сторони різні, а отже підстав для залишення позову без розгляду не було.

13 лютого 2018 року Апеляційний суд Київської області скасував ухвалу судді Наталії Мазки, направивши справу для продовження розгляду до Макарівського районного суду.

14 березня 2018 року суддя Наталія Мазка призначила підготовче судове засідання на 12 жовтня 2018 року.

10 квітня 2018 року Світлана  Опанасюк (відповідач по справі) подарувала земельну ділянку, яка є предметом спору, Мартинюку Юрію Вікторовичу та Мартинюк Олесі Анатоліївні (вони були представниками Опанасюк та Бурденюка). Внаслідок укладення даного договору за клопотанням Товариства. 13 березня 2019 року ухвалою судді Наталії Мазки накладено арешт на земельні ділянки, як спосіб забезпечення позову.

Наразі підготовче судове засідання призначено на 31 травня 2019 року, дане засідання буде вже п’ятим (!) підготовчим судовим засіданням. Відповідно до ст. 189 ЦПК, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З матеріалів справи можна зробити висновок, що Бурденюк  та Опанасюк незаконно отримали від Макарівської РДА земельні ділянки, в подальшому під час судового розгляду уклали удаваний правочин з власними представниками задля унеможливлення повернення земельної ділянки, яка є предметом позову, та постійно зловживають своїми процесуальними правами, що виявляється у систематичному ігноруванні судових засідань.

Відповідно до принципу диспозитивності у цивільному процесі (ст. 13 ЦПК), учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, а згідно з принципом пропорційності (ст. 11) суд визначає  порядок здійснення провадження у справі враховуючи особливості предмета спору, складність справи, значення розгляду справи для сторін. Таким чином, якщо відповідачі систематично не з’являються у судові засідання показуючи цим, що для них справа не має ніякого значення, зловживаючи процесуальними правами, суд повинен був розглянути дану справу максимально швидко, оскільки для учасників Товариства, які постійно приходять на судові засідання, вирішення даного спору та відновлення їх законних прав є надзвичайно важливим.

Проте суд розглядає справу майже два роки, виносить рішення, які прямо суперечать процесуальному законодавству, зокрема залишаючи позов без розгляду, відкладаючи розгляд справи на 3-7 місяців, по суті своїми діями позбавляючи Товариство права на судовий захист, яке гарантоване ст. 6 Конвенції  про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

За таких обставин суд повинен був розглянути справу за декілька місяців та винести заочне рішення (внаслідок систематичної відсутності відповідачів) проте від дня відкриття провадження минуло майже два роки, а справа і досі на стадії підготовчого провадження».

Ось таке воно, торжество законності і справедливості в Макарівському районі. Ветерани праці підозрюють, що судовий розгляд гальмується навмисно, затягують з певною метою – аби усі втомилися від цієї тяжби й відмовилися боротися за правду. Колишні районні чиновники, які «оземелювали», усе ще зберігають потужні зв’язки у різних владних інстанціях, вони не зацікавлені, щоб у цих справах переміг закон. На містечковому рівні дуже легко заблокувати судовий процес з надуманих підстав. Ось характерний приклад. Нещодавно на судове засідання у квітні без поважних причин не прибула представниця райдержадміністрації (третя особа у цій справі), юристка Юлія Фонтаніна. Потім вона пояснила, що у неї просто «не вийшло» прибути до суду. Починаючи з 2о15 року, представники РДА ігнорують виклики до суду в справі захисту інтересів держави! Як таке може бути? РДА відстоює інтереси держави чи..?

До вашого відома: будівля суду розташована за двісті метрів від райдержадміністрації.

До теми додамо й таки штрих. Торік садівницьке товариство звернулося із заявою до поліції про відкриття кримінального провадження. Реакція була типовою – люди навіть відповіді не одержали. Про слідство навіть мови нема. Начальнику поліції Київщини, мабуть, варто пильно проаналізувати, як “захищають” законність його підлеглі в Макарові.

А ми дивуємося, чому Україна є такою злиденною, чому панують безпросвіток, безправ’я і шахер-махер. Спрут сидить на шиї у держави – від районних містечок до Києва.

Леонід БОРИСЕНКО

Фото: у цьому лісі виділено ділянки “для садівницта”, в тому числі й цю дорогу товариства “Ірпінь” було передано для таких потреб.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Макарівське “оземелювання”. Ветерани праці упродовж чотирьох років не можуть домогтися торжества законності появились сначала на Український репортер.