Як зазначається на сайті НАЗК, припис стосується ректора Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка Володимира Онищенка. Він має «неврегульований потенційний конфлікт інтересів, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання ним свої службових повноважень».

Окрім того, внесено припис голові Чернігівської обласної ради Ігорю Вдовенку – стосовно директора КП «Надра Чернігівщини» Володимира Чечетова, який передав в управління належні йому корпоративні права без дотримання вимог Закону «Про запобігання корупції».

Згідно з приписами, НАЗК вимагає усунути порушення, провести службові розслідування та розглянути питання про притягнення винних до відповідальності.

Сообщение Міністр Гриневич дістала антикорупційний припис появились сначала на Український репортер.

Як стало відомо “Українському репортеру” з інформації Міносвіти і науки, починаючи з наступного року, відомство планує запровадити механізм заохочення – «гроші ходять за вчителем». Його суть: педагог сам може обрати, де підвищити кваліфікацію, а держава за це заплатить.

Сьогодні міністерство готує урядову постанову, у якій буде прописано механізм такого фінансування. Як сподіваються реформатори, планується, що буде визначено перелік громадських організацій та установ, де також освітяни підвищуватимуть кваліфікацію.

Нагадаємо, що одним із ключових елементів реформи охорони здоров’я є теза – “гроші ходять за лікарем”.

Фото із сайту nfront.org.ua

На цю тему також читайте:

• Закон “Про освіту”: деградація чи рух уперед?
• З «легкої» руки Кабміну діти навчатимуться 12 років

Сообщение Міністр Лілія Гриневич також пропонує, щоб “гроші ходили за вчителем” появились сначала на Український репортер.

Про це на брифінгу повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, передають УНН.

“Перш за все, цьогоріч 58 875 тисяч випускників отримали рекомендації для зарахування на бюджет. З них принесли документи на зарахування майже 51 252 особи, тобто майже 87%”,— повідомила міністр.

Також вона сказала, що практично 60% абітурієнтів були зараховані на бюджет за першим пріоритетом — тобто вступили на ті спеціальності і в ті виші, куди відразу подавали оригінали документів.

Сообщение Понад 58 тисяч першокурсників вчитимуться на бюджеті появились сначала на Український репортер.

Global Teacher Prize, або як її ще нащивають “нобелівська премія” для вчителів, започаткував арабський мільярдер Санні Варкі у 2014 році. Нагорода вручається за видатний внесок у професію вчителя та становить $1 000 000 доларів. Торік в Україні було створено національну премію.

“За кожною успішною людиною стоїть вчитель. За кожним Ілоном Маском, Вінстоном Черчиллем, Тарасом Шевченком стоїть той, хто допоміг розкрити їх таланти. Вплив одного учителя зростає у геометричній прогресії завдяки сотням його учнів. Ми шукаємо не просто вчителів-новаторів, а й тих, хто впливає своїми соціальними проектами на життя дітей. Наша мета – наголосити на важливості професії вчителя для майбутнього України та підняти її престиж”, – заявляє голова громадської спілки “Освіторія”, організатор та голова журі премії Global Teacher Prize Ukraine Зоя Литвин.

У 2017 році за неофіційне звання “вчителя року” змагалися понад 3 000 вчителів. З п’ятіркою найкращих педагогів-новаторів зустрічався Президент України. А переможець конкурсу Пауль Пшенічка (на фото) потрапив до рейтингу “100 найвпливовіших українців”.

Цьогоріч найкращого вчителя України оберуть серед десяти фіналістів, кожен з яких отримає рік безкоштовного навчання. До експертного журі увійшли:

• голова ГС “Освіторія” Зоя Литвин;
• телеведуча “1+1”, куратор премії Наталія Мосейчук;
• ініціатор освітнього руху “EdCamp” в Україні Олександр Елькін;
• переможець Global Teacher Prize Ukraine 2017 Пауль Пшенічка.

“Я закликаю усіх вчителів, а особливо тих, хто не подав заявку минулого року, використати шанс на перемогу та визнання.  Ваші історії успіху можуть показати українцям, як ви змінюєте життя їх дітей, а колег надихнути на нові підходи. Новій українській школі потрібні педагоги, які підготують учнів до викликів майбутнього”. – заявила міністр освіти Лілія Гриневич.

Заповнити анкету, щоб взяти участь у конкурсі або номінувати вчителя, який на це заслуговує, можна на офіційному сайті премії до 15 липня: http://globalteacherprize.org.ua.

Сообщение Українських вчителів запрошують позмагатися за 250 000 гривень появились сначала на Український репортер.

Гриневич інформує про обговорення цієї проблеми з Уповноваженим Президента України з прав дитини Миколою Кулебою, фахівцями, які відповідають за відповідні напрями роботи. “Насправді кількість семінарів, паперів, книжок та міжнародних проектів з цього питання висока, тільки коефіцієнт корисної дії – низький”, – критикує міністр…

Який короткий план дій на найближчий час пропонує Гриневич?

“1. Вивчити, як можна переглянути атестацію вчителів, щоб компетентності з протидії насиллю стали одним із чинників, який перевіряється.
2. Маємо розробити гайд за вже напрацьованими матеріалами. Є й методичні матеріали, і посібники, й інші продукти, що залишилися після співпраці з міжнародними партнерами. Потрібно тільки показати вчителям, як в цих матеріалах орієнтуватися і де конкретно вони зможуть отримати чітку відповідь на свої запитання.
3. Також ми хочемо розробити 2 курси – один для вчителів і ще один для дітей – де про протидію цькуванню розкажуть цікаво та доступно.

Ще одна важлива річ, яка може спрацювати – це нові стандарти та рекомендації для шкіл, що зараз розробляє новостворена Державна служба якості освіти. По суті ДСЯО має описати, як повинна виглядати дійсно хороша та якісна школа. Потім, відповідно до цього стандарту, Держслужба оцінюватиме заклад під час інституційного аудиту.

Безпечне середовище школи буде одним із ключових аспектів, за яким оцінюватимуться заклади. Також буде описано, хто за які аспекти забезпечення безпеки має відповідати. У випадку, якщо стандарти не виконуватимуться, це не просто впливатиме на загальну оцінку школи, а й висуватиме конкретні вимоги до відповідальних – що та як має змінитися”.

Сообщение Міністр освіти Гриневич: “Потрібно побудувати притомну систему протидії насильству в школах”. появились сначала на Український репортер.

Вона пояснила, що з представниками угорської діаспори планували обговорити шляхи виходу з кризи, яка виникла після ухвалення Закону “Про освіту”. Вже відбулися зустрічі в Береговому,  Ужгороді і  Києві. Після останнього раунду переговорів заступник міністра закордонних справ Василь Боднар заявив:

З обережним оптимізмом можна сказати, що тривалі переговори з угорською стороною завершилися узгодженням ключових позицій: про шляхи врегулювання "мовного питання", започаткування спільного прикордонного контролю, розвиток прикордонної інфраструктури.Крок по кроку до нормальності pic.twitter.com/EZlNxbgFqi

— Vasyl Bodnar (@VasylBodnar) February 7, 2018

Водночас напередодні запланованих на сьогодні консультацій усі три  угорські організації, які опікуються мовним питанням, вийшли з переговорів. За словами міністра Гриневич, через подання депутатів Опозиційного блоку до Конституційного суду.

12 лютого очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт і надалі боротиметься з дискримінаційними положеннями українського закону про освіту. Як і обіцяла, Угорщина блокуватиме євроінтеграційні прагнення України, насамперед щодо зближення з НАТО.

Будапешт уже наклав вето на зустріч міністрів оборони НАТО-Україна, яка мала відбутися 14-15 лютого.

МЗС Угорщини оприлюднило вимоги до України: утримуватися від початку реалізації Закону “Про освіту”, поки не буде узгоджено кожну його деталь з національними меншинами, або ж взагалі призупинити дію закону.

Нагадаємо, 25 вересня Президент України Петро Порошенко підписав Закон № 2145-VІІІ “Про освіту”, прийнятий Верховною Радою України 5 вересня. Основні нововведення стосуються мовного питання. Зокрема, викладання російської мови заборонено з п’ятого класу, а в 2020 році її зі школи виженуть зовсім. Під заборону в середніх і старших класах потрапили всі іноземні мови, крім татарської та караїмської (мови “корінних народів України”). Для англійської і мов Євросоюзу зроблені деякі послаблення –  мовами Старого Світу можна викладати у школах один або кілька предметів.

Новий закон критикують Угорщина та Румунія. Наші сусіди наголошують, що він звужує використання в українських навчальних закладах мов національних меншин.

Водночас українські можновладці заявляють, що просто повертають в школи українську мову. Мета – щоб кожна дитина, яка закінчила середню школу, вільно володіла українською мовою.

У Закарпатській області функціонують 74 дошкільні навчальні заклади з вихованням угорською мовою. Загалом угорською мовою виховується 5 031 дитина. Також функціонує 71 загальноосвітній навчальний заклад з навчанням угорською мовою, 26 середніх шкіл – з навчанням українською та угорською мовами, 1 школа, де навчають угорською та російською мовами, 1 школа, де викладання ведеться українською, угорською та російською мовами. Угорську мову як предмет вивчають 1 110 учнів, факультативно або в гуртках – 1 598.

Закон «Про освіту». Захисникам нацменшин варто прикусити язики

Сообщение Угорська меншина залишила переговори з урядом щодо мови освіти на Закарпатті появились сначала на Український репортер.

Ця школа ніби десь загубилася на дорозі до чудових навчальних закладів, не змогла пройти дрімучі хащі безправ’я, зашпорталася в будяках зневажливості до себе, не змогла розтопити вічну мерзлоту байдужості.

Шановні міністри та керівники, запишіть адресу: селище Гостомель, вулиця Молодіжна, будинок 1, загальноосвітня школа першого ступеня №15. Мікрорайон Баланівка.

Я тричі обійшов довкола цю двоповерхову будівлю, з якої сиплеться облицювальна плитка. І думається: куди потрапив? Це — школа майбутнього? Чи — сучасна освіта в дивовижній мініатюрі? Будинок поділено навпіл: з одного боку — школа, з другого — колишня контора радгоспу “Бучанський”.

Давно змело із цих теренів радгосп, вивітрилися і майно, і землі – розпорошилися в інтересах скоробагатьків та різних лукавих спритників. Залишилося лише попелище — конторські стіни з давнішньою наочною агітацією на зразок “Економіка повинна бути економною”, пропагандистськими плакатами “50 років Перемоги” з георгіївськими стрічками.

В конторських приміщеннях — суцільний гармидер, видно, що триває якийсь ремонт. Тут, схоже, днюють-ночують робітники. Деякі вікна забиті дошками. Під стіною притулилася саморобна буда-лазня.

Ото дивовижа: голі дядьки у лазні, що під шкільною будівлею. Де подібне “кіно” ще є? Для кого такі “уроки”? Для першачків?

А що вже бур’янів! Вони – у людський ріст, торжествують тут всеохопно, беруть в полон усе живе і навіюють дуже сумні думки. У страшні часи живемо. У роки тотальної руйнації ставлення до світлого, до першооснов, зрештою. Усе це звемо школою.

Так, табличка сповіщає, що сеє світле йменується 15-ою школою. Тут навчаються чотири класи — з першого по четвертий.
Навіть не хочеться думати, яким буде 1 вересня на шкільному подвір’ї. Хоча де ви його бачите? Неподалік — будівельний майданчик, а в якихось 30-40 метрах споруджується п’ятиповерховий житловий комплекс “Гостомельські липки”. Вже випнулися будинки. Руку простягни — і будівля школи! Хто ж так “мудро” напланував? Хто придумав такі “окови” для цього світлого?

А скоро, мабуть, і не буде цього храму знань. “Бо на проекті генплану Гостомеля цю територію вже намальовано, як зону забудови житловими будинками”, – обурюється депутат селищної ради Анатолій Туровський.

Колега Туровського депутат Юрій Марчук вважає цей генплан таким, що завдає колосальної шкоди селищу, Гостомельській об’єднаній територіальній громаді. Принципові депутати, громадські активісти готуються дати “бій” намаганням місцевої влади затвердити цей генплан на сесії ради.

Ось у таких бетонно-будівельних “путах” чотирирічка зустрічає день знань. А будівля, між іншим, з давнішнім “паспортом” – ще панська. До 1941 року, кажуть, тут розміщувалася виправна колонія для підлітків. Після війни започаткували школу…

І ось так життєва стежина довела цей храм малої науки до наших часів. До зубожіння. Кілька років тому вдарили громи: громада дізналася, що будівля школи опинилася у приватних руках. Хіба не дикунський виверт сучасності?!

Цитую офіційний сайт Гостомельської селищної ради (2016 рік):

“Ще в середу, 10 серпня, навколо приміщення школи власник будівлі Богдан Павлюк розвісив будівельну стрічку й оголошення про те, що дана будівля аварійна. Працівники школи змушені були викликати поліцію у зв’язку з тим, що не мали можливості потрапити на робочі місця. Ця подія викликала обурення громадськості селища та батьків. Школу під свою охорону взяли АТОвці…”

Гостомелем розлетілися чутки, що однією із співвласниць будівлі є донька мера Юрія Прилипка. І нібито вона мала намір подарувати селищу свою частку.

Громадська активістка Інна Лісняк на сайті “Громада Приірпіння” розповіла:

“Батьки та депутати запропонували два варіанти розв’язання ситуації: селищна рада викупає у Богдана Павлюка, сина юристки КСП “Бучанського” Лариси Павлюк, цю будівлю і проводить реконструкцію першого та частини другого поверхів, тоді школа буде не початковою, а скоріш за все дев’ятирічкою. Другий варіант – це щоб відділ освіти Ірпеня заключив договір оренди з власниками на 1-2 роки, а за цей час на Баланівці побудується нова школа.

Співвласник будівлі, в якій розташовані контора і школа, Богдан Павлюк погодився віддати будівлю для реконструкції  під школу за умови, що селищна рада виділить йому аналогічні квадратні метри або заплатить кошти.

Друга ж співвласниця – Ольга Прилипко нібито згодна подарувати свою частину приміщення. Про це батькам було повідомлено на зустрічі”.
Минув рік. Що змінилося у долі школи? Нічогісінько! Її немов віддано на поталу. Начебто доживає вік.

У Гостомелі дуже бракує шкіл, дитсадків. Юрій Прилипко, балотуючись на посаду селищного голови, обіцяв збудувати два дитсадки, казав, що 1 вересня 2017 року переріжуть святкові стрічки на входинах до цих споруд. Публічно заявив: якщо протягом трьох місяців після обрання на цю посаду нічого не зробить з обіцяного, то добровільно напише заяву про відставку.

Пане Прилипко, що скажете громаді, яка 1 вересня прийде до вашого службового кабінету вимагати і дитсадків, і шкіл? Забули про обіцянку? А йти ж із насидженого мерського місця ой як не хочеться.

Нових дитсадків 1 вересня в Гостомелі не буде! Точно. Ніби будуються, ніби й не будуються. Як мокре горить. На одному з об’єктів ще тільки “закривають” фундамент, на іншому — декілька робітників снують як сонні мухи. Ніби для людського ока щось роблять.

https://www.youtube.com/watch?v=ubR-tK8qp3Y&feature=youtu.be

Хіба так має бути? Місцева влада, зокрема селищний голова Прилипко, має денно і нощно опікуватися навчальними закладами. Почувши це, гостомельці, певно, будуть довго сміятися.

Невже Прилипко не бачить, що темпи робіт на будмайданчиках ні в які ворота не лізуть? Не хоче, мабуть, бачити. Не вигідно, бо це не вписується у його задумку? Мер надуває щоки, показує важливість задуманого, хоче вселити упевненість… А от люди цієї упевненості упритул не бачать.

Нехай би приїхав Прилипко до школи №15 і помилувався розором, подивився, як спаплюжили цей куточок.

“Половина саду в’яне, половина — квітне…” Квітне – у маєтках Прилипка.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение В Україні є лише одна школа у джунглях. До уваги міністра Гриневич появились сначала на Український репортер.

“Обов’язкове працевлаштування для решти студентів було скасовано ще минулого року, однак саме працевлаштування студентів-медиків залишили у зв’язку з позицією профільних установ. Тепер й студенти-медики можуть розпоряджатися собою після випуску та реалізувати своє конституційне право на вільний вибір місця подальшої роботи”, – пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Раніше студенти, в тому числі медики, які навчалися на бюджеті, мали відпрацювати три роки на підприємстві, куди їх направив навчальний заклад. У випадку, якщо випускник після розподілу не мав бажання працювати, йому пропонували відшкодувати гроші за навчання. Повернення боргу контролювалося фінансовою інспекцією.

Сообщение Студентів-медиків звільнили від обов’язкового трирічного відпрацювання появились сначала на Український репортер.

Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на Світовому освітньому форумі в Лондоні, повідомили у прес-службі Малої академії наук.

«Молоді українські дослідники вже отримали патенти на винаходи в галузі комп’ютерних, технічних і природничих наук, фізики та астрономії», – сказала Гриневич.

Курирує молодих вчених Мала академія наук України, в якій зараз навчаються близько 250 тисяч дітей з усіх куточків країни.

«В академії працюють близько 700 професорів і вчителів, які допомагають розкривати науковий потенціал школярів. Більшість із них втілюють свої розробки в реальність», – зазначила Гриневич.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Українські школярі зареєстрували 160 патентів на винаходи появились сначала на Український репортер.