Про це повідомляє пресслужба Звягельської РДА.

«Заходи розпочалися з покладання квітів до підніжжя пам’ятника Лесі Українки на головній площі міста та до її погруддя біля літературно-меморіального музею. У заходах взяли участь: начальник Звягельської районної військової адміністрації Іван Туровський, керівництво міста Звягель та численні гості, які приїхали, щоб розділити цю подію.

Наступною подією дня стала зустріч під назвою «Плеяда паростків Лесиного краю: Синергія поколінь», що об’єднала мешканців та гостей міста в музеї», – йдеться у повідомленні.

Цьогоріч виповнюється 155 років з дня народження української письменниці, поетеси, перекладачки та культурної діячки Лесі Українки, яка народилася 25 лютого 1871 року у місті Новоград-Волинський (нині Звягель) на Житомирщині.

Програму заходів опублікували на сайті Звягельської міськради. Усі заходи проводять з дотриманням вимог воєнного стану.

Сообщение Звягель відзначає день народження Лесі Українки появились сначала на Український репортер.

Талановита поетеса з винятковою мужністю, чіткою громадянською позицією та національною гідністю і сьогодні згуртовує українців навколо ідеї свободи, волі та незалежності.

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині це Звягель Житомирської області) у родині українських інтелігентів. Її життя припало на складний період історії України – часи Російської імперії, коли українська культура зазнавала утисків, а національна ідея лише починала відроджуватися.

Дівчина росла в освіченій родині: її мати, дворянка Ольга Петрівна Драгоманова-Косач (використовувала псевдонім Олена Пчілка), була відомою письменницею й активісткою. Батько, Петро Косач, теж був дворянином, працював юристом і громадським діячем. Загалом у сім’ї Косач зростало четверо доньок та двоє синів. Дядьком Лесі Українки був відомий вчений Михайло Драгоманов, чиї думки мали вплив і на племінницю.

Тож з дитинства дівчина була оточена книгами, інтелігенцію та ідеями національного відродження. Уже в 9 років вона написала свій перший вірш, а в 13 – опублікувала твір під псевдонімом “Леся Українка”, який обрала, щоб уникнути цензурних переслідувань і підкреслити свою українську ідентичність. З того часу суспільство знало її саме як Лесю Українку.

Однак життя Лесі було затьмарене хворобою – туберкульозом кісток, який діагностували в неї ще в 10-річному віці. Через це вона не могла здобути систематичної освіти, але самотужки опанувала кілька мов (французьку, німецьку, англійську, італійську, польську, російську, загалом – понад 10), вивчала історію, філософію та літературу.

Хвороба змушувала її часто подорожувати на лікування – до Криму, Грузії, Італії та навіть Єгипту, що збагатило її світогляд і творчість. Цікаво, що на таких літніх вакаціях у Криму Леся познайомилася та пережила бурхливий роман з білоруським революціонером Сергієм Мержинським. Його смерть у 1901 році глибоко вплинула на неї, надихнувши на створення відомої драми “Одержима”, яку вона написала за одну ніч.

Час, у якому жила Леся, був періодом активного пробудження української самосвідомості. Заборона української мови (Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року) ускладнювала розвиток культури, але водночас стимулювала діячів, таких як Леся Українка, до боротьби за рідне слово. Її творчість стала відповіддю на ці виклики, поєднуючи в собі національну ідею з європейськими літературними традиціями.

До речі, Леся Українка була не лише поетесою, а й уміла талановито вишивати. Хвороба рук ускладнювала цю працю, однак Леся любила вишивання. А ще вона мала чудовий голос і до самої смерті любила співати, адже мала й музикальний слух, що допомагав їй у написанні віршів.

Також займалася перекладацькою діяльністю. Зокрема, вона перекладала Гомера, Гейне, Шекспіра й Байрона, доносячи світову літературу до українського читача.

Виснажена хворобою, Леся Українка померла на 43-му році життя – 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі. Однак її творчість продовжує жити і до сьогодні. Твори Лесі Українки вивчають у школах, а її постать досі викликає захоплення. Вона довела, що українська література має світове значення і що навіть у найскладніших умовах можна залишатися вірним своїм ідеалам.

З повномасштабним вторгненням ворога на наші українські землі, з новою силою звучить художнє слово видатної української письменниці, перекладачки, громадської та культурної діячки. Саме українське слово стало матрицею творчості Лариси Петрівни Косач, ідентифікатором українки через етнонім.

«Ні! я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає» – промовляє до нас Леся Українка. Ці слова стали пророчими для поетеси в боротьбі за любов, за життя. Для нас, сучасників, вони є усвідомленням того, наскільки Леся Українка випереджала час і тоді, і тепер! Сьогодні весь український народ мужньо і незламно стоїть у боротьбі за свою ідентичність, свободу, за рідну Україну!

Сообщение Сьогодні – 155 років від дня народження Лесі Українки появились сначала на Український репортер.

Сьогодні ми пропонуємо послухати декілька пісень на слова Лесі Українки. Їх виконує співачка Леся Королик. Сьогодні вона проживає в Італії, але навіть у цій країні не перестає пропагувати українську культуру – звичаї, традиції, пісню. І не просто пропагувати – у кожній її пісні – надзвичайна енергетика і любов до України.

Леся Королик не лише співає, але й створює віртуальні музичні колективи, допомагає українським воїнам і біженцям, бере участь у безлічі творчих проєктів, відкриває дитячі таланти, займається науковою, дослідницькою, громадською діяльністю…

Отже, “Місяць ясненький”. Слова Лесі Українки, музика: М.Галенко

Ще одна композиція – “Досадонька”. Слова: Лесі Українки, музика Лесі Тельнюк. Пісня з репертуару «ТЕЛЬНЮК: Сестри».

Читайте також:

• Співачка з Італії Леся Королик: “У мене дух український і я ходжу під Покровом Матері Божої”
• Співуча “пташка” з Прикарпаття – Леся Королик – несе у світ українські пісні і культуру (+відео)
• Відома співачка Леся Королик дарує мужнім оборонцям України проникливу пісню (+відео)

Сообщение Пісні Лесі Українки лунають і в Італії (+відео) появились сначала на Український репортер.

У «Щоденнику» геніального поета й художника – болюче одкровення: «Якби я був нелюд, кровопивця, то й тоді для мене вдалішої кари не можна було б придумати, як заславши мене в Окремий Оренбурзький корпус солдатом. Ось де причина моїх невимовних страждань. І до всього цього мені ще заборонено малювати. Віднято найблагороднішу частину мого бідного існування. Трибунал під орудою самого сатани не міг би проголосити такий холодний, нелюдський вирок… І цей гнилий старий розпусник користується тут славою щедрого й великодушного благодійника краю. Які ж короткозорі, або, ліпше сказати, які ж підлі ці огидні величальники».

Претендент на довічну владу в кремлі зациклився реанімувати позавчорашній срср. Товче воду в ступі про «єдіний народ». З ким? З уярмленими ордами з бездонного євразійського черева? І це при тому, що український етнос із першими словами своєї мови зароджувався в долині річки Десни, притоки Дніпра, в усесвітньо визнаній Мізинській археологічній культурі, вікування якої – понад ХХІІ-ХІУ тисячоліття до нової ери.

Матеріальні й духовні здобутки попередниці сповна успадкувала її наступниця – Трипільська археологічна культура. Реальні картини з її розквіту доносять до сучасності колядки й щедрівки та пісні календарно-обрядових дійств на Різдво, Великдень, Зелену або Клечальну Неділю, Медового Спаса, Купала, Яблучного Спаса, Покрову, коли перший сніг припорошує землю, а дівчата на виданні після нелегких трудів на ланах і нивах колись побивалися: «Покровонько, Покровонько, покрий мені головоньку як не наміткою, то хоча б онучею, щоб не зоставалася дівкою гидючою».

На лихо, українська національна свідомість і на рідній землі ввергається глухими й підсліпуватими в темінь безпросвітну. Як можна вилучати із Незалежного зовнішнього цінювання багатостраждальну історію України? Кому з великорозумних засвербіло збурювати з цього приводу колотнечу? Запитати б короткозорих: з ким ви, майстри освіти й культури?

Василь Сотник.

Сообщение Заодно з окупантами? Роздуми письменника появились сначала на Український репортер.

Це – поема «Слово про похід Ігорів», «Катерина» Тараса Шевченка, «Захар Беркут» Івана Франка, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького.

Ініціатори проєкту ставлять за мету розвиток читацьких інтересів старшокласників, удосконалення мовної компетентності, формування міцності та гнучкості знань зукраїнської літератури та мови шляхом створення культурно-мистецького продукту-каталогу «Українська література в коміксах», який за допомогою графічної візуалізації сюжету висвітлює історичну епоху України. Створений каталог задовольнить соціокультурні інтереси учнівської молоді інформаційної доби: сприятиме розвитку читацької культури, розвитку пам’яті (візуалізація), популяризації української літератури у нашій державі і за кордоном (навчання дітей-переселенців), оскільки матеріали будуть українською та англійською мовами.

Інноваційний продукт здатний задовольнити пізнавальні потреби читачів, висвітлюючи детальну інформацію про художній твір, яка сприятиме інтелектуально-культурному розвитку читача — особистості нової доби.

Цей освітній проєкт є вельми актуальним, особливо під час відсічі російській агресії. Сьогодні українська мова і література є дієвою зброєю у протистоянні ворогу, важливим соціальним чинником, що забезпечує збереження й популяризацію українського етносу, його культури, державотворчої стратегії, української мови, літератури та культури в державі і за кордоном.

Ми зобов’язані виховувати дітей на кращих творах української літератури, які в художніх творах розкривають нашу ідентичність, історію, культуру, формують особистість, здатну до самоствердження, саморозвитку.

Каталог проєкту можна знайти ТУТ.

Сообщение В Україні візуалізували найвідоміші твори літератури в коміксах появились сначала на Український репортер.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок – вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Косач), 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Її батько Петро Косач, був службовцем, а мати  Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, її творчий  псевдонім – Олена Пчілка.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Через хворобу дівчинка не могла ходити до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона отримала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською.

За свої погляди і творчість поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном Російської імперії – у Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

Читайте також:

• До 150-річчя Лесі Українки презентують 14-томне видання її творів без цензури
• У музеї Новограда-Волинського представлено унікальну ЗD-фігуру Лесі Українки
• У Києві відкривається виставка Леся Українка — Лицарівна Belle Epoque

Сообщение “Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмирає!” Сьогодні – 150 років від дня народження Лесі Українки появились сначала на Український репортер.

Куратори виставки, історик моди Мирослав Мельник і Вікторія Морозова, підібрали понад 20 аутентичних експонатів із колекції музею, відштовхнувшись від фотографій Лесі Українки, аби глядачі змогли уявити справжню Лесю Українку елегантною жінкою з крові і плоті – прогресивну європейку, активну поборницю жіночих прав, жінку, чиє ім’я стало символом стійкості і незламності, – повідомляє НВ.

На виставці глядач побачить мереживну сукню, в якій Леся Українка могла б прогулюватися біля моря; блузи, які вона могла б одягати у повсякденному житті, а також сукні, в яких легко можна уявити її в компанії подруги — Ольги Кобилянської.

Також в експозиції є речі, якими могла б користуватися Леся Українка: кришталевий набір для письма; люстерко, в яке вона могла заглядати зранку; мереживна парасолька з вишуканим шовковим куполом і бамбуковою ручкою, — незмінний атрибут панянок кінця 19-го століття.

Серед представлених речей є ще один унікальний експонат — костюм дійсного статського радника. Саме цю посаду посідав її батько Петро Косач. А також сукня з пелериною, адже схожа сукня була в гардеробі матері Лесі — знаної модниці Ольги Косач (Олена Пчілка).

Супроводжувати виставку одягу і аксесуарів кінця ХIX будуть фотографії і цитати із листів Лесі Українки, озвучені в аудіогіді.

Виставка Леся Українка — Лицарівна Belle Epoque триватиме у Victoria Museum до 9 березня.

Читайте також:

• До 150-річчя Лесі Українки презентують 14-томне видання її творів без цензури

Сообщение У Києві відкривається виставка Леся Українка — Лицарівна Belle Epoque появились сначала на Український репортер.

25 лютого виповнюється 150 років від Дня народження Лесі Українки. Ювілейний 2021 рік — це можливість популяризувати її творчість українцям.

Упродовж останніх десятиліть творчість відомої світу мисткині було кардинально переосмислено: оприлюднено невідомі або не друковані протягом тривалого часу тексти, доповнено і перетлумачено факти біографії, віднайдено родинні світлини й меморії, спогади сучасників тощо.

Тому презентація 14-томника стане центральною змістовною подією ювілейного року, до якої Україна йшла 50 років. Адже попереднє «повне» видання було цензурованим і складає 12 томів.

Відтак повне зібрання творів Лесі Українки офіційно представлять у рамках Масштабного мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» в Українському домі (вул. Хрещатик, 2). Подію можна буде відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня — вхід безкоштовний.

Пропоноване 14-томне зібрання суттєво відрізняється від попередніх п’яти спроб оприлюднити зібрані твори Лариси Косач-Квітки. Принципова відмінність видання — це максимальна увага до рукописів Лесі Українки, зокрема до чернеток, які відкривають завісу над таємницями творчого процесу.

Над зібранням працювали провідні науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки та інших навчальних і наукових інституцій України. Всі тексти подано з урахуванням авторського правопису. Фахівці працювали над тим, щоб усунути заангажованість у тлумаченні образів та сюжетів, характерну для видань радянського періоду.

«Над 14-томником працювали десять місяців безпосередньо, але попередня робота на перспективу тривала кілька років. Це безпрецендентні строки», — каже Віра Агеєва, доктор філологічних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Зібрання «відкривається» чотирма томами драматургії. Читачі також зможуть ознайомитися з численними перекладами, зокрема й досі не публікуваними фольклорними записами Лесі Українки. Ба більше, додано всі тексти Лариси Косач-Квітки, які з’являлися окремо, але не увійшли в попередні багатотомні видання: це, наприклад, драма «Бояриня», вірші «Ізраель в Єгипті», «І ти колись боролась, мов Ізраель…», підручник «Стародавня історія східних народів» тощо. «Закривається» зібрання чотирма томами листів.

Шанувальники та дослідники творчості Лесі Українки в кожному томі зможуть прочитати не лише твори Лесі Українки, й розлогий науковий коментар, а ще ознайомитися зі зразками авторського рукопису, іконографією і живописом, першодруками тощо.

Нагадаємо, 29 січня Президент України Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Лесі Українки.

Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури і інформаційної політики та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти відбудеться серія заходів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки.

Сообщение До 150-річчя Лесі Українки презентують 14-томне видання її творів без цензури появились сначала на Український репортер.

Фото опублікували обурені батьки в Фейсбук-групі “Батьки-SOS”.

У підручнику дітям запропоновано перелік відомих українців. Завдання полягає в тому, щоб діти розповіли, що знають про цих особистостей.

Нагадаємо, нещодавно ще один підручник потрапив у скандал. Там написали, що Київ заснували у 19 столітті.

У коментарях батьки обурюються:

Elena Pawłowska
Як шкода, що в цій групі під забороною вживати в коментарях нецензурну лайку…
Ну не залишилось в мене притомних слів, щоб висловити свою думку з цього приводу.

Владимир Масарик
Ну, хоч не Лорак з Повалій.

Валентин Колєчкін
Це зошит 2019 року. Виданий не за бюджетні кошти

Tanya Panova
Куди ми котимося

Оксана Солов’ян
Ставити в один ряд з Т. Шевченком і Л. Українкою? Автори зошита щось курять?

Дарья Рак
Пропоную пообдирати афіші і реклами, скріпити степлером і продавати як підручниники.

Anzhela Deomina
А монатік – це ім‘я чи призвисько? Вибачаюсь, якщо ображу чиїсь культурні вподобання, але я серйозно…

Сообщение Співак Монатік опинивяся у підручнику за 2-й клас поряд з Тарасом Шевченком та Лесею Українкою появились сначала на Український репортер.

У кожної людини є мрія, яка веде її по життю. Але не всім і не всі мрії даються легко… Головне – не здаватися, навіть якщо мучать відчай, біль, безнадія, безсонні ночі… Бажання дітей із Творчої школи Павла Табакова неординарно підготуватися до поетичних читань з нагоди дня народження Лесі Українки і перетворило маловідомий вірш славетної української поетеси на реповану композицію, що пробирає до мурах.

Діти не просто загорілися проектом – було стільки бажаючих взяти участь у записі пісні та зйомках відео, що керівники та педагоги школи провели кастинг. Діти знімали свої версії виконання під музику – і, зрештою, 17 учнів задіяні у прем’єрі. Відчай, страх, безнадія – усі емоції в кадрі справжні чи принаймні талановито зіграні акторами Творчої школи Павла Табакова.

«Мріє, не зрадь» – це слова, які діти точно ніколи не забудуть. Це той випадок, коли поезія Лесі Українки стала цікавою для підлітків, які тепер читають, вишукують, експериментують, вигадують і уже самі пропонують створити нові поетично-музичні проекти.

Послухати і подивитися прем’єру на слова Лесі Українки від Творчої школи Павла Табакова можна тут:

Галина ГУЗЬО

Сообщение “Мріє, не зрадь”: емоційна пісенна прем‘єра до дня народження Лесі Українки появились сначала на Український репортер.