Команда сподівається, що результати можуть допомогти в майбутніх дослідженнях генетичного коду Леонардо да Вінчі.

Генеалогічне древо італійського ерудита епохи Відродження Леонардо да Вінчі було простежено через 690 років і 21 покоління, виявивши 14 живих нащадків чоловічої статі. Історики Алессандро Веццозі і Аньезе Сабато витратили десять років на вивчення записів, щоб зібрати воєдино чоловічу лінію сім’ї да Вінчі.

Історія почалася з Мікеле (який народився в 1331 році) і охопило п’ять сімейних гілок, в тому числі ту, яка привела до його пра-пра-правнука Леонардо (який народився 1452 року).

Ця робота заповнює прогалини і виправляє помилки в попередній генеалогічної роботі навколо сім’ї да Вінчі – і може дати інформацію для майбутніх досліджень ДНК Леонардо.

Серед 14 живих нащадків – діти, фермери, офісні працівники, шпалерник, продавець порцеляни і навіть художник, які говорять, що пишаються спорідненістю з великою людиною.

85-річний Пауло Вінчі охарактеризував цю новину як «сюрприз і честь», коли почув, що він дійсно є родичем великого Леонардо.

Пауло сказав: «Леонардо – незрівнянний геній, і для мене велика честь розділити нескінченно малу частину його генетичного спадщини».

77-річний Бруно Вінчі відчував себе «задоволеним» – і не знав, як висловити свою радість словами, коли почув новини. Він порівняв це з радістю прибуття в Нью-Йорк в 1964 році, коли він служив у флоті на борту військового корабля Impavido, і побачив Статую Свободи.

62-річний Джеованні Вінчі також став художником, але не думає, що має «щось спільне з Леонардо». Джеованні пожартував: «Може бути, за деякі з моїх робіт Леонардо перекинувся в могилі, але іншим, я сподіваюся, він пишається».

44-річний Мілко Вінчі також сказав, що першими реакціями були «честь і безмірна гордість», але потім він відчув себе «маленьким і не готовим».

За словами дослідників, хоча у самого Леонардо не було дітей, у нього було цілих 22 зведених брата. Команда простежила п’ять гілок його генеалогічного древа від батька Леонардо, сер П’єро, і одного з його зведених братів Доменіко.

До 15-го покоління сім’ї дослідники зібрали дані про більш ніж 225 різних осіб, які становлять генеалогічне древо да Вінчі.

Жоден з нині живих нащадків не живе в Вінчі, тосканському містечку, де народився Леонардо, але проживає в різних тосканських муніципалітетах – від Монтелупо-Фьорентіно до Ластра-а-Сінья і Версилов.

85-річний Пауло Вінчі назвав цю новину несподіванкою і «джерелом великої гордості».

На питання, чи є які-небудь документи про його походження, він пояснив: «Ні, ця тема ніколи не обговорювалася в моїй родині. Здавалося неможливим, що це пряме походження. Близько 60 років тому, у віці 25 років, під час відвідин музею Вінчі мені сказали, що моя сім’я пішла від сім’ї Леонардо. Але на цьому все закінчилося без будь-яких подальших досліджень».

Читайте також:

• Дивовижна історія Леонардо Да Вінчі: за його фреску “Таємна вечеря” розрахувалися… виноградником

Сообщение Італійські історики виявили 14 живих родичів Леонардо да Вінчі появились сначала на Український репортер.

По закінченню фрески у 1498 році, її замовник, герцог Людовіко Сфорца, подарував 46-річному да Вінчі виноградник на 16 рядків (60 на 175 метров) біля стін церкви Санта Марія делле Ґраціє, у якій да Вінчі працював над “Таємною вечерею”, – пише 24tv.

Чи це спонтанний подарунок, чи попередня домовленість – невідомо. Відомо, що Леонардо любив вино і цікавився виноградарством. Припускають, що митець міг сам попросити герцога про подарунок. Або герцог помітив інтерес митця до лози й вирішив його потішити.

Усього через рік, у 1499-му, герцог та Леонардо втекли з Мілана, бо місто захопила армія Людовика XII. Коли король Франції дізнався, що у захопленому місті немає найціннішого “трофея” — да Вінчі, то надіслав митцю листа з проханням повернутись і завершити свої шедеври. “Повернусь, якщо повернете мені мій виноградник”, — відповів да Вінчі, і таки домігся свого.

Леонардо був таким завзятим виноробом, що виборював клаптик землі у самого короля? Так, сім’я Леонардо була з виноробів, він часто писав про вино й лозу та мріяв вдосконалити виноробство. А ще да Вінчі міг сподіватись, що володіння землею у Мілані дозволить йому стати громадянином Міланського герцогства, тому й тримався виноградника.

Через 20 років, у 1519-му, згідно із заповітом Леонардо виноградник у спадок отримав його учень Салаі, з якого він писав “Іоанна Хрестителя”.

За кілька століть ділянка змінила десятки власників. 1920 року виноградник ще був цілим і його сфотографували. Але 1943 року лозу знищила пожежа після бомбардування союзниками Мілана.

У 2000-х сім’я Кастелліні дізналась, що виноградник да Вінчі існував мало не у дворі їх готелю-садиби Casa degli Atellani у Мілані.

У 2007 на прохання сім’ї автор книги про виноградник Леонардо вчений Лука Мароні взявся за розкопки у саду і під прошарком згарища знайшов… рештки лози! Збіглась й схема посадок — це був виноградник Леонардо. ДНК решток лози відповідало сорту Malvasia di Candia Aromatica — винограду, який в Італію, імовірно, завезли венеціанці з острова Крит.

Учені знайшли цей сорт і у 2015 році висадили 16 рядків на місці, де були знайдені рештки старої лози. У 2019 році до 500-річчя з дня смерті да Вінчі виноробня Сastello di Luzzano виготовила 330 пляшок вина Tasto Atellano з першого врожаю нової лози. Вино чавили ногами у дерев’яних формах і перед тим, як розлити у пляшки, витримували на осаді в амфорах .

Користувачі Vivino поставили вину вартістю близько 600 доларів 4,2 бала.. У відгуках пишуть, що воно пахне квітами, персиками й ананасами. Може, такими ароматами свого вина насолоджувався й сам Леонардо да Вінчі.

Сообщение Дивовижна історія Леонардо Да Вінчі: за його фреску “Таємна вечеря” розрахувалися… виноградником появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Reuters, аукціонний дім Artcurial визначив початкову вартість роботи у 150 тисяч євро.

Поки невідомо, хто став власником картини.

«Мону Лізу» з 330 кубиків Рубика зібрав французький вуличний художник під псевдонімом «Загарбник» у 2005 році.

Художник працює анонімно й зазвичай вночі. Також він носить маску. В одному з інтерв’ю «Загарбник» розповів, що лише декілька друзів знають його справжнє обличчя та бачили його обличчя. Крім того, батьки художника вважають, що він працює плиточником у будівельній галузі.

«Загарбник» почав створювати мозаїки в Парижі у 90-х роках. Він відомий творами з мозаїки, схожої на пікселі у 8-бітових відеоіграх 1970-х років.

Сообщение “Мону Лізу” з кубиків Рубика продали на аукціоні в Парижі за 480 тисяч євро появились сначала на Український репортер.

Про це, як пишуть європейські ЗМІ, повідомив заступник головного адміністратора Лувру Венсан Помаред, уточнивши, що цей захід в повну силу “запрацює в жовтні – листопаді”. Але вже зараз, щоб гарантовано потрапити в музей, всім бажаючим настійно рекомендують заздалегідь купувати електронні квитки на офіційному сайті Лувру.

Як стало відомо на цьому тижні, дирекція музею давно планувала змінити порядок доступу до всесвітньо відомих колекцій знакових творів мистецтва і мала намір про це оголосити на початку майбутнього року. Однак зрослий потік туристів, а вони за традицією не уявляють візит до Парижа без відвідування Лувра, прискорив події. І дійсно, за останні два десятки років кількість відвідувачів збільшилася в два рази, досягнувши в минулому році рекордних 10,2 мільйона. У цьому ж році, за всіма підрахунками, музей прийме 12 мільйонів чоловік.

Коротше, Лувру все складніше справлятися з великим напливом туристів, які часом змушені годинами вистоювати в чергах перед скляною пірамідою – головним входом до музею. Правда, в відкриту про це його керівництво раніше не особливо поширювалася, вважаючи явищем закономірним. Проте в другій половині липня чаша переповнилася, і на музейному сайті стали мало не щодня з’являтися суворі попередження про те, що “музей переповнений і додаткових відвідувачів (тобто тих, у кого немає заздалегідь придбаних квитків) не пускатимуть”. Одночасно панно з аналогічним текстом персонал музею раз у раз виставляв біля входу, щоб безквиткова публіка не витрачала даремно час.

Треба сказати, що нинішню ситуацію погіршили два фактори. Справа в тому, що в Державному залі, у крилі Денон, де знаходиться “Джоконда”, були розпочаті реставраційні роботи. У зв’язку з цим шедевр Леонардо да Вінчі був перенесений в галерею Медічі (це крило Рішельє) по сусідству з полотнами Рубенса. Однак доступ до тимчасового “місця проживання” “Джоконди” через архітектурні особливості будівлі став більш складним, що призвело до виникнення величезних пробок. Адже практично всі відвідувачі музею, а це щодня від 30 до 40 тисяч осіб, вважають своїм обов’язком не тільки засвідчити свою повагу “Моні Лізі”, але і зробити Селфі на її фоні. До речі, адміністрація встановила в галереї Медічі спеціальний щит з написом “Місце для Селфі”, завдяки чому трохи прискорила для публіки настільки модні індивідуальні фотосеанси.

Серед причин збільшення відвідувачів є і небачена спека, і туристи, в пошуках прохолоди, кинулися в міські музеї, включаючи, природно, Лувр. Звичайно, обидва ці чинники носять тимчасовий характер, але, безсумнівно, вони погіршили й без того непросту ситуацію.

Передбачається, що вже через місяць-півтора “Джоконду” повернуть на колишнє місце, але, кількість відвідувачів не змениться: 24 жовтня там відкривається виставка творів Леонардо да Вінчі, приурочена 500-річчю від дня його смерті. Дирекція музею вже попередила, що потрапити на неї зможуть лише ті, хто придбає квитки онлайн.

Слідом за Лувром про обов’язкове бронюванні подумують і в інших французьких музеях, зокрема, в музеї Орсе. Проте слід зауважити, що в Парижі вже є кілька музеїв, де попереднє бронювання обов’язкове. Правда, мова йде в основному про невеликі заклади. Таких, як, наприклад, музей швейцарського скульптора і художника Альберто Джакометті, який 40 років свого життя провів на Монпарнас. Там же торік в невеликому особняку був відкритий музей, присвячений його творчості. Так ось потрапити туди можна лише за попереднім записом. Причому число відвідувачів обмежена: не більше 40 чоловік в день.

Аналогічні умови вже давно діють в європейських музеях. Скажімо, в домініканському монастирі Санта-Марія-делле-Граціє в Мілані тим, хто хоче побачити знамениту “Таємну вечерю” – фреску, написану Леонардо Да Вінчі, краще придбати квитки онлайн. Хоча продаж квитків в касах галереї Боргезе, одного з найвідоміших музеїв Рима, все ще ведеться, пріоритет на вході віддають тим, хто придбав квитки заздалегідь. Тому фактично потрапити в зали палацу, де знаходяться декілька сотень полотен, що належать пензлю відомих живописців різних епох, а також величезна колекція скульптурних композицій, можна лише за попереднім записом. Так само і в ряді музеїв Ватикану.

В Іспанії необхідно заздалегідь відправити заявку бажаючим відвідати Палац уряду Каталонії, при цьому слід вказати мову, якою розповідатиме екскурсовод. У тій же Барселоні без попереднього запису неможливо побачити житловий комплекс “Walden 7”, побудований в 70-х роках минулого століття за проектом архітектора Рікардо Бофілл. Будівля складається з 18 окремих веж, з’єднаних між собою мостами і переходами на різних висотах.

До Центру магічних мистецтв Лондона теж не можна потрапити “з вулиці”. Колекцію різноманітних механізмів і апаратів для виконання трюків, реквізит ілюзіоністів, плакати, а також найбільші в Європі збори магічних книг можна побачити тільки за попереднім записом.

По інший бік Атлантики існує чимало популярних місць, куди доступ обмежений. В першу чергу це Білий дім. Через посилені заходи безпеки потрапити на екскурсію у внутрішні приміщення президентської резиденції можна, лише записавшись на неї заздалегідь. Через невеликі розміри оглядового майданчика Монумента Вашингтона на неї без попередньої броні не потрапити. Такі ж умови виставив Музей черевомовців в Форт-Мітчеллі, де виставлені ляльки, з якими колись виступали на сценах. Втім, записуватися в США потрібно не тільки для відвідування музеїв, а й деяких пам’яток, створених природою, наприклад, Каньйону Антилопи, відомого своїми рудо-червоними стінами (штат Арізона), або вулкана Халеакала на Гавайях.

В Японії туристи рідко залишають без уваги Імператорський палац. Вони можуть потрапити на територію Зовнішнього і Східного садів, також парку Кітаномару, але на територію навколо самого палацу – тільки за попереднім записом.

Сообщение До “Джоконди” – за попереднім записом. У Луврі ввели обов’язкове бронювання квитків появились сначала на Український репортер.

Скидається на те, що  малюнок був зроблений в 1519 році незадовго до смерті геніального художника. Автором ескізу міг бути один з його учнів, – повідомляє unc.ua.

Портрет придбали для Королівської колекції за короля Карла II, що правив Англією в XVII столітті. У 1968 році історик Кеннет Кларк, що складав каталог, вперше зазначив схожість бородатого чоловіка на малюнку з Леонардо да Вінчі. Незважаючи на це, робота на 51 рік повернулася в архів, що зберігається в Віндзорському замку.

При підготовці виставки до 500-річчя смерті да Вінчі куратор Мартін Клейтон знову звернув увагу на малюнок. Він зробив висновок, що на ньому дійсно зображений да Вінчі.

Портрет вперше покажуть публіці під час виставки, яка відкриється в Букінгемському палаці 24 травня.

Нагадаємо, раніше був відомий тільки один прижиттєвий портрет Леонардо да Вінчі, виконаний Франческо Мельци. Він також зберігається в Королівській колекції.

Сообщение Виявлено невідомий портрет Леонардо да Вінчі появились сначала на Український репортер.

Департамент культури і туризму Абу-Дабі поки не прокоментував інцидент, – повідомляє 112, з посиланням на The New York Times.

У паризькому Луврі також не знають, де знаходиться картина. У Франції сподіваються знайти картину якомога швидше, оскільки її повинні були експонувати на виставці в честь 500-ї річниці смерті Леонардо да Вінчі.

На полотні зображений Ісус Христос в блакитних шатах, що тримає кришталеву кулю. Полотно було написано в 1500 роках і довгий час його вважали втраченим. Вперше картина з’явилася на аукціоні в 1958 році, а автором вважався “майстер школи да Вінчі”. У 2011 році було встановлено, що картину написав сам Леонардо.

У 2017 році “Спасителя світу” виставили на аукціоні Christie’s і продали його за 450,3 млн доларів. Картина стала найдорожчим твором мистецтва, будь-коли продавався на торгах аукціонного дому Christie’s в Нью-Йорку. Ім’я картини покупця не розкривалося.

Сообщение Зникла картина Леонардо да Вінчі “Рятівник світу” появились сначала на Український репортер.

Це остання з картин видатного художника епохи Відродження Леонардо, яка бувала в приватних руках. Полотно, що датується кінцем 1490-х, початком 1500-х років, носить назву “Спаситель світу” (Salvator Mundi – лат.), на ній зображений Ісус Христос.

До слова, в світі збереглося трохи більше 20 картин, написаних великим італійцем.

Історія цієї картини загадкова. Спочатку вона зберігалася в колекції короля Карл I (1600-1649 рр.), Потім перейшла до його сина Карла II (1630-1685 рр.). У 1763 році “Спаситель світу” був проданий Чарльзом Гербертом Шеффілдом, незаконним сином герцога Букінгемського. Ця людина також відома тим, що продала королю замок, нині відомий як Букінгемський палац.

Між 1763 і 1900 роками місцезнаходження картини не відомо, вона “спливла” лише в 1900 році, коли її купив сер Чарльз Робінон як роботу учня да Вінчі Луини Бернардіно (1482-1532 рр). На той час обличчя і волосся Христа були сильно переписані.

У 1958 році Колекція Кука в Річмонді, де вона зберігалася, пішла з молотка. Всіма забуту картину продали лише за 45 фунтів стерлінгів і вона знову зникла. У 2005 році “Спаситель світу” знову з’явився на маленькому аукціоні в США. Різним вченим і мистецтвознавцям вдалося детально її вивчити, всі експертизи підтвердили, що вона дійсно написана рукою легендарного Леонардо да Вінчі. Загалом відомо близько 20 її копій, написаних студентами і послідовниками майстра.

Картина, розміром 65,5 × 45,1 см, написана олійними фарбами на панелі з деревини волоського горіха.

Після тривалого вивчення та реставрації “Рятівника світу” вперше показали публіці лише в 2011 році в Національній галереї в Лондоні, і тоді це викликало справжню сенсацію. Адже це була перша знахідка нових картин видатного художника світу з 1909 року, коли була знайдена “Мадонна Бенуа” (зараз зберігається в Ермітажі, Санкт-Петербург).

Перед аукціоном “Рятівник світу” оцінювався в $100 млн. Адже рукою чи найвидатнішого художника світу написаний портрет, напевно, найшанованішої особистості в світі. Спаситель в одній руці тримає кристалічну кулю, а іншу підняв в благословенні. Над його лівим оком – маленька мітка, яку майстер поставив спеціально. Навіщо – думки експертів різняться.

Сообщение Найдорожча картина планети. “Спасителя світу” Леонардо да Вінчі продали за 450 мільйонів доларів появились сначала на Український репортер.