Про це повідомили у НАБУ.

“Слідство встановило, що суддя Київського апеляційного суду запропонував одній зі сторін у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства. За це йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тис. доларів.

Після одержання неправомірної вигоди 10 тис. дол. суддя-посередник залишив собі, а 25 тис. доларів поклав у коробку з-під віскі для подальшої передачі колегам. Вони ж після отримання коштів розділили їх між собою”.

За словами джерел УП, йдеться про суддів Юрія Сливу, Віктора Глиняного, Ігоря Паленика та В’ячеслава Дзюбіна.

Передача коштів відбулась 28 листопада.

Під час обшуків за місцем знаходження та проживання суддів детективи вилучили кошти, надані як неправомірна вигода.

Вирішується питання щодо повідомлення суддям про підозру. Попередня кваліфікація: ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 ККУ.

Сообщение Чотирьох суддів Київського апеляційного суду викрили на хабарі появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Еспресо, суд не задовольнив скаргу, Нестора Шуфрича залишили під вартою до 15 листопада без права внесення застави.

Шуфрича, якого утримують у СІЗО з 15 вересня, доправили до суду під суворою охороною. Його руки були сковані наручниками. На час засідання суд дозволив Нестору Шуфричу сидіти поруч зі своїми адвокатами.

У залі він обурився через те, що обшук у нього був в “онлайн-форматі”, і наголосив, що адвокати будуть скаржитися на це.

“Уся країна в режимі онлайн спостерігала за обшуком. Ми, безумовно, з цього приводу готуємо звернення до Європейського суду з прав людини”, – сказав Шуфрич.

Підозрюваний зауважив, мовляв, не виключає, що його арешт – це замовлення, і буде “ще якась бізнес-історія”. Він заявив, що йому пропонували переписати низку активів, “і тоді ситуація, можливо, змінилася б”. При цьому він не уточнив, про який бізнес мова. Він наголосив, що за фактом таких “пропозицій” (яких, за його словами, було кілька) не подав заяву в правоохоронні органи про злочин, оскільки до нього звернулися “трошки не ті люди”.

“Це було, скажімо так, не “першоджерело”. Це відносини людські, і підставляти цих людей не було як. Це були “носії інформації”, можливо, вони прийшли з добрими намірами. Але ми відмовилися від усіх пропозицій”, – сказав він.

Нестор Шуфрич додав, що вважає підозру безпідставною, сказавши, що це “наїзд” і “тиск”. Він додав, що обшук у нього проводили 5 днів.

Говорячи про знайдені в нього радянські ордени, Шуфрич зазначив: “Я є одним із відомих фалеристів, збираю ордени, тому для мене це все носило виключно історичну зацікавленість”.

Київський апеляційний суд отримав апеляційну скаргу 18 вересня. Справа мала бути розглянута 21 вересня, але суд відклав її до 11 жовтня, тому що не отримав необхідні матеріали.

У березні 2022 року бійці тероборони столиці затримали Шуфрича під час спроби сфотографувати блокпост. Він пояснив, що просто хотів зробити селфі, і його згодом відпустили.

16 травня Шуфрич виїхав з України через пункт пропуску “Порубне” у Чернівецькій області, однак вже 23 травня у коментарі Радіо Свобода він заявив, що повернувся назад.

15 вересня правоохоронці провели обшуки в Шуфрича і знайшли за місцем його проживання радянську символіку й плани автономії Донеччини й Луганщини.

Того ж дня Шуфричу обрали запобіжний захід. Печерський суд Києва відправив його під арешт на 60 діб с.

Верховна Рада на засіданні 20 вересня зняла з посади голови Комітету з питань свободи слова Нестора Шуфрича, якому раніше повідомили про підозру в держзраді.

Сообщение Київський апеляційний суд залишив Шуфрича під вартою появились сначала на Український репортер.

Відповідне рішення оголосив голова колегії суддів Віктор Глиняний, передає “Укрінформ“.

“Клопотання захисників залишити без задоволення, ухвалу Шевченківського райсуду столиці про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави розміром 509 млн. 900 тис. грн залишити без змін. Відмовити у клопотаннях про взяття на поруки”, – оголосив суддя Глиняний.

Під час судового засідання сторона захисту наполягала, що правоохоронці не надали достатніх і належних доказів причетності Коломойського до шахрайства. Також адвокати стверджували, що під час слідства правоохоронці неодноразово змінювали правову кваліфікацію вчинення злочину, а слідчий суддя Шевченківського суду під час обрання запобіжного заходу не володів достатньою інформацією про кримінальну справу, яку інкримінують бізнесменові.

Крім того, адвокати просили звільнити Коломойського з-під варти у зв’язку з незадовільним станом здоров’я. Зокрема, захисник озвучив у суді такі діагнози Коломойського, як цукровий діабет, холецистит, цироз печінки і панкреатит.

Своєю чергою Коломойський у своєму виступі під час судового засідання запевняв, що не збирається переховуватися від слідства. “Я перебуваю в такому стані, що нікуди не збираюся виїжджати й переховуватися”, – переконував він.

Висловлюючись про висунуті йому звинувачення, Коломойський сказав, що це “питання чисто бухгалтерське, експертне”.

Із клопотанням взяти на поруки бізнесмена в суді виступив головний рабин Дніпропетровської області Шмуель Камінецький. Також із клопотаннями взяти Коломойського на поруки виступили журналісти “1+1” Алла Мазур, Наталія Мосейчук, Ігор Циганик і ведучий Юрій Горбунов. Вони запевняли суд, що знають Коломойського багато років і готові поручитися, що він не залишить країну.

На початку вересня правоохоронці повідомили про підозру Коломойському за двома статтями Кримінального кодексу – шахрайство (стаття 190) та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (стаття 209). Згодом суд обрав бізнесмену запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Сам Коломойський не погоджується з висунутими йому звинуваченнями.

Коли Коломойського доправили до СІЗО, його адвокати заявили, що бізнесмен не вноситиме заставу, адже вважає обраний йому запобіжний захист “необґрунтованим і хоче дочекатися рішення апеляції”.

Згодом бізнесмену оголосили додаткову підозру у скоєнні злочину за трьома статтями: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення; заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах; легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом.

Сообщение Київський апеляційний суд залишив Коломойського під вартою появились сначала на Український репортер.

Відповідну ухвалу оголосила головуючий суддя, передає Укрінформ.

“Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 9 липня 2021 року залишити без змін. Апеляційну скаргу захисників… які діють в інтересах підозрюваного Медведчука (залишити – ред) без задоволення”, – сказала вона.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Як повідомлялося, 9 липня Печерський райсуд Києва продовжив до 7 вересня запобіжний захід у вигляді домашнього арешту Медведчуку, якому інкримінують державну зраду.

Генпрокурор Ірина Венедіктова 11 травня підписала повідомлення про підозру депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку і Тарасу Козаку у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів у Криму.

Слідство вважає, що Медведчук домовлявся з державою-агресором для перереєстрації родовища “Глибока” в Чорному морі за 75 км від Феодосії і видобутку корисних копалин, які є національним ресурсом України.

Крім цього, Медведчука підозрюють у держзраді (передання агресору секретної інформації про військовий підрозділ ЗСУ).

Печерський районний суд Києва 13 травня обрав Медведчуку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зобов’язав його носити засіб контролю – електронний браслет до 9 липня.

Водночас депутата Козака суд оголосив у розшук.

Офіс генпрокурора продовжив до шести місяців – до 11 листопада – термін досудового слідства у справі депутатів від ОПЗЖ Віктора Медведчука і Тараса Козака.

Читайте також: 

• НАЗК перевірить декларацію Медведчука: живе не за статками

Сообщение Суд залишив Медведчука під домашнім арештом появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Вihus.info.

Так, 9 грудня апеляційний суд відмовив Ігорю Гладковському в його позовних вимогах у повному обсязі. Повний текст рішення з мотиваційною частиною поки ще недоступний, він має бути опублікований упродовж 10 днів.

Водночас адвокати журналістів із зали суду повідомляють, що судді декілька разів звертали увагу на необґрунтованість вимог Гладковського. Наприклад, у своєму позові він вимагав у авторів розслідування спростувати слова, яких вони взагалі не говорили — що Гладковський є організатором схеми розкрадання оборонних коштів.

«Ніхто — ані Бігус, ані Іванова — жодного слова не сказали про те, що Гладковський Ігор Олегович є організатором схеми розкрадання оборонного бюджету», — зазначила суддя й попросила адвоката Гладковського пояснити, хто й коли озвучив такі слова. Адвокату довелося визнати, що такого вислову в сюжеті взагалі немає, і що, на думку позивача, такі висновки могли б зробити глядачі після перегляду розслідування.

Окрім того, зі слів адвокатів, судді звернули увагу на абсурдність того, що Гладковський вимагав спростувати весь сюжет, адже «тоді треба спростувати, що у Гладковського є син Ігор, або що Денис Бігус — журналіст».

Раніше, 3 липня 2020 року, Подільський районний суд Києва визнав неправдивим і таким, що порушує особисті немайнові права Ігоря Гладковського, відеосюжет стосовно розкрадань в оборонній промисловості.

Суд зобов’язав журналістів протягом 10 діб із дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену неправдиву інформацію, зачитавши диктором у програмі «Наші гроші». Натомість журналісти подали апеляцію.

Нагадаємо, що у лютому 2019 року журналісти з проєкту Bihus.info опублікували масштабне розслідування щодо розкрадання в оборонному комплексі України. За оцінкою розслідувачів, сума, яку заробили на схемі розкрадачі — щонайменше 250 мільйонів гривень.

Як стверджують журналісти, до схеми причетний Ігор Гладковський, син заступника секретаря Ради національної безпеки й оборони Олега Гладковського. Олег Гладковський, зі свого боку, є близьким другом президента Петра Порошенка.

Журналісти-розслідувачі заявили, що восени 2018 року отримали анонімний лист з архівом листувань фігурантів схеми й за своїми даними встановили, що лист є автентичним.

За інформацією журналістів, Ігор Гладковський у 2015 році разом із друзями організував постачання контрабандних російських деталей для військової техніки. За корупційною схемою, державні оборонні підприємства переплачували за товар у кілька разів, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну Укроборонпром знало про шахрайські оборудки й давало на них згоду.

Другим учасником схеми, окрім Ігоря Гладковського, був його друг Віталій Жуков. Він працював в Укроборонпромі, звідки звільнився у 2014 році, перейшовши в приватний сектор. За даними журналістів, він відповідав за «оформлення документів».

Читайте також:

• І знову Гладковські. Укроборонпром замовив у них бронетехніки на майже 45 мільйонів

Сообщение Розкрадання в оборонці: журналісти Вihus.info виграли апеляцію в Ігоря Гладковського появились сначала на Український репортер.

Таке рішення судді ухвалили на засіданні 16 листопада.

Як пояснив нам один з адвокатів Януковича Ігор Федоренко, апеляція скасувала рішення Печерського райсуду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Віктора Януковича.

«Чисельні процесуальні порушення та непідтвердженість підозри. Рішенням апеляційного суду справа направлена для розгляду до суду першої інстанції», — розповів він, додавши, що фактично суд першої інстанції буде ще раз переглядати цю справу.

Батько вбитого на Майдані 20 лютого 2014 року Устима Голоднюка Володимир Голоднюк у коментарі Громадському назвав це рішення «знеціненням цінностей Революції Гідності»

«Виходячи з того, що зараз відбувається в країні, я просто обурений. Мені здається, що це суцільний сюрреалізм, сон. Я думаю, що я відкрию очі й він припиниться. Це повне знецінення цінностей Революції Гідності й смертей тих хлопців, які загинули на фронті. Це злив інтересів», — сказав Голоднюк.

Після втечі у 2014 році Януковича з країни правоохоронці відкрили проти нього до 10 кримінальних проваджень. Янукович фігурує у справах про незаконне заволодіння резиденціями «Межигір’я» та «Сухолуччя», фальсифікацію результатів голосувань за «диктаторські закони», злочини проти майданівців, численні тяжкі економічні злочини та хабар, замаскований під винагороду за авторські книжки.

У справі про організацію насильницьких злочинів 18-20 лютого 2014 року під час Революції Гідності 12 травня Печерський районний суд Києва обрав експрезиденту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. А перед цим, 4 травня, він заочно взяв Януковича під варту.

Зазначимо, що рішення у цій справі не дає можливості Януковичу повернутися до України та уникнути покарання. 24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив Януковича до 13 років в’язниці. Суд визнав його винним за статтею «Державна зрада». Також суддя оголосив, що сторона обвинувачення довела, що Янукович сприяв Росії у веденні агресивної війни проти України.

Читайте також:

• Київський слідчий торгував наркотиками з пістолетом Януковича
• Адвокати і дони. Про ордени і мундири найближчого клану Януковича

Сообщение Київський апеляційний суд скасував рішення про заочний арешт Януковича у справі про розгін Майдану появились сначала на Український репортер.

Обрано інший запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт за місцем прживання.

Подробиці – найближчим часом.

Читайте також:

• “Пума” і слідчі жорна. Несподіване рішення Апеляційного суду (+відео)

Фото “Українського репортера”

Сообщение “Пуму” щойно звільнили з-під варти (+фото) появились сначала на Український репортер.