Відео, де український прапор майорить над вершиною, виклали у Twitter.

“Якщо у світі існує Пік П*тіна і український прапор, то їхня зустріч неминуча. Хулігани якісь занесли та повісили, уявлення немає, хто”, – написала авторка посту.

“Українській правді. Життя” вдалося зв’язатися з альпіністами, які принесли на пік синьо-жовтий прапор.

Хлопець і дівчина, які займаються гірським туризмом, просили не називати їхні імена у цілях безпеки.

“Ми раптово вирішили піднятися на “Пік Путіна” і раптово побачили там прапор.

Киргизстан – це не Польща, і тут чимало налаштованих за так звану “спецоперацію” людей.

Кажуть, що прапор повісили якісь невідомі. Але якщо хтось його зніме, ми знову заплануємо експедицію на “Пік” і подивимося, що там відбувається”, – каже альпіністка.

Три роки тому хлопець і дівчина виїхали з Росії і тепер живуть у Киргизстані, 90% часу пара проводить у горах, де немає зв’язку.

23 лютого 2022 року вони якраз повернулися з чергового походу та дуже втомлені лягли спати.

“А зранку відкрили новини, і окрім мату нічого сказати не могли.

Спочатку не вірили своїм очам. Перші 4 дні писали своїм знайомим в Україну. Частина наших друзів тепер у теробороні, деякі волонтерять, хтось вивіз родини.

Мати моєї найкращої подруги живе в Україні. Ми були у дикому шоці”, – так описує альпіністка свої почуття в день нападу Росії на Україну.

Молоді люди водять групи у гори, у них було дуже багато клієнтів з України.

“У альпіністів є така традиція: коли ти піднімаєшся у гору, піднімаєш з собою якийсь прапор.

Наші друзі не можуть зараз займатися альпінізмом, бо вони на війні. Ми вирішили зробити це замість них”, – каже дівчина.

За українським прапором хлопець ходив у посольство України. Ідею підняти його над “Піком Путіна” запропонував консул. Альпіністам вона сподобалася.

Если в мире существует пик П*тина и украинский флаг, то их встреча неизбежна. Хулиганы какие-то занесли и повесили, понятия не имеем кто😏 pic.twitter.com/CpLSUTYyRd

— Альпинистка С Веткой (@morgon_god) May 24, 2022

Сообщение У Киргизстані над “Піком Путіна” замайорів український прапор (+відео) появились сначала на Український репортер.

Орхана Інанди викрали безпосередньо агенти турецької розвідки. Виступаючи в Анкарі після засідання кабінету міністрів, Ердоган сказав, що розвідка країни схопила Інанди і доставила його на батьківщину. Турецька влада звинувачує Інанди у зв’язках з рухом Ґюлена, який вона називає терористичною організацією, відповідальною за спробу державного перевороту в 2016 році. Ердоган також заявив, що на сьогоднішній день більше 100 осіб, імовірно пов’язаних з рухом Ґюлена, були захоплені в різних країнах світу і вивезені до Туреччини, повідомляє сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода».

Національна телекомпанія TRT показала фото Орхана Інанди в кайданках між двома турецькими прапорами.

Робоча група ООН з таємних затримань раніше повідомляла, що Анкара практикує насильницькі захоплення громадян Туреччини в інших країнах, зокрема згадувалося викрадення шести чоловік в Косово 2018 року.

Нагадаємо, що громадянин Киргизстану Орхан Інанди, керівник освітньої мережі «Сапата» у цій країні, зник у Бішкеку пізно ввечері 31 травня за дуже загадкових обставин.

Його машину знайшли рано вранці 1 червня в центрі столиці: двері авто були відкриті, цінні речі залишилися всередині недоторканими. Дружина Інанди припустила, що її чоловіка утримують в посольстві Туреччини. 5 липня вона вийшла на одиночний пікет у центрі Бішкека. Громадськість також провела протестний мітинг на підтримку Орхана Інанди.

53-річний Інанди проживав у Киргизстані з 1995 року. У нього було подвійне громадянство – Туреччини і Киргизстану.

Викрадення цього педагога збурило суспільство. 6 липня посла Туреччини в Киргизстані Ахмета Догана було викликано в Міністерство закордонних справ – йому вручили ноту протесту.

Киргизька влада заявила про неприпустимість подібних дій, які грубо порушують основні принципи і норми міжнародного права, в тому числі у сфері прав і свобод людини. Вона закликала Туреччину повернути Орхана Інанди в Киргизстан і вжити всіх необхідних заходів з метою цивілізованого ставлення до затриманого відповідно до норм міжнародного права.

Раніше заступник міністра закордонних справ Киргизстану Айбек Артикбаев заявив на парламентських слуханнях, що в 2019 році уряд Туреччини просив екстрадувати Інанди. Але Бішкек відповів відмовою – Інанди є громадянином Киргизстану.

Тим часом у Бішкеку політичні діячі незадоволені реакції тамтешньої влади.

«Ганьба нашим спецслужбам, які дали можливість іншим розвідкам спокійно господарювати в нашій країні», – сказав депутат Дастан Бекешев, коментуючи ситуацію з Орханом Інанди.  -Це є показником рівня нашої спецслужби. Протидії з боку контррозвідки немає, – сказав він. – В Киргизстані, може, і буде тихо, не дивлячись на такі порушення, але міжнародне співтовариство, думаю, вже розуміє, де ми, хто ми і хто нами керує. Ніхто не буде проводити спецоперацію і потім повертати Орхана Інанди. І я впевнений, що наша країна не буде наполегливою у цьому питанні”.

Депутат Аїда Касималіева вважає, що викрадення людини – кричуща і сумна історія для Киргизстану, для взаємин з Туреччиною.

«Це питання суверенності країни, питання її гідності. Це стосується кожного громадянина. Ми, депутати, будемо вимагати розслідування, залучення міжнародних експертів, міжнародних організацій. МЗС не повинен мовчати. Орхан Інанди – громадянин Киргизстану. Держава повинна нести відповідальність за кожного громадянина», – заззначила Касималіева.

Між іншим, минулого місяця міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила: якщо Інанди схоплять і доставлять до Туреччини, йому там загрожує несправедливий судовий розгляд за звинуваченням у тероризмі, а також жорстоке поводження і тортури.

За останні п’ять років Туреччина закликала десятки країн закрити сотні шкіл і навчальних закладів, пов’язаних  турецьким священнослужителем Фетхуллахом Ґюленом. Ця людина була колись одним із близьких Ердогана, але потім став його ворогом. Анкара звинувачує Ґюлена в спробі державного перевороту, сам Ґюлен категорично відкидає причетність до путчу.

Після спроби державного перевороту турецька влада заарештувала десятки тисяч людей за підозрою у зв’язках з рухом Ґюлена і провела масштабні чистки в армії, а також у владі.

Сообщение До зникнення в Киргизстані відомого педагога причетна спецслужба Туреччини появились сначала на Український репортер.

Про цю подію вже розповідав “Український репортер”.

Що відбувається сьогодні у киргизькій столиці?

Досі невідомо, де знаходиться Орхан Інанди, який зник в Бішкеку в ніч на 1 червня, повідомляє сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода». Правоохоронні органи заявили про посилені пошуки вчителя, порушено справу за статтею «Викрадення людини».

Як йдеться у статті на цьому сайті, “зникнення Інанди викликало в Киргизстані громадський резонанс. Президент Садир Жапаров закликав посилити пошуки, а парламенті вимагають від Кабміну вжити рішучих кроків щодо захисту прав мешканці Киргизстану.

2 червня біля будівлі посольства Туреччини в Киргизстані зібралися десятки людей – вони вимагають знайти Орхана Інанди. І вважають, що за його викраденням, можливо, стоять спецслужби Туреччини. Однак у посольстві ці звинувачення поки що не коментують. Аналогічна акція громадськості пройшла і 1 червня.

«Зникнення Орхана Інанди викликає занепокоєння, завтра на його місці можуть виявитися я або будь-який інший випускник «Сапата». Ми вимагаємо, щоб посол Туреччини вийшов до нас і висловив свою позицію», – обурюється викладач ліцею «Сапата» Махабат Мурзакматова”.

Здавалося б, у цій ситуації повинно було публічно прокоментувати резонансну подію посольство Туреччини, однак воно воліє мовчати.

У статті на згаданому сайті також йдеться про те, що 1 червня Рейхан Інанди, дружина Орхана, звернулася до влади Киргизстану:

«Я хочу лише, щоб чоловік повернувся до нас здоровим і неушкодженим. Я прошу владу Киргизстану посприяти в його пошуках. З турецьких ЗМІ напевно всім відомо: якщо його депортують з країни, то його життя буде в небезпеці. Я боюся щоб з ним нічого не сталося. Вірю у справедливість і дружелюбність киргизького народу. Сподіваюся, що мого чоловіка не депортують».

Журналісти пишуть, що киргизька спецслужба ще в 2019 році отримала інформацію про наміри окремих членів організованого злочинного угруповання викрасти Інанди з метою отримання викупу. «Інанди був проінформований про загрозу викрадення, йому було рекомендовано залучити особисту охорону і вжити заходів обережності», – повідомили в киргизькому комітеті безпеки.

“За словами родичів Інанди, після цього випадку він найняв охорону, але в день зникнення був один. Прихильники вчителя не виключають версію викрадення з метою викупу. Але більшість з них схиляється до того, що за викраденням президента шкіл «Сапата» стоять турецькі спецслужби.

«Влада Туреччини втрачає позитивні рейтинги, партія Реджепа Тайіпа Ердогана розкололася на три частини, а опозиційні партії набирають силу. За мінімальної підтримки виборців (всього 30% ) Ердоган намагається привернути увагу до себе, організовуючи подібні шоу. Наприклад, з Кенії викрали 30-річного вчителя – і це в Туреччині перетворили на шоу. Владі забаглося зробити те ж саме з викраденням Орхана Інанди», – вважає політолог Есен Омурканов”.

Як зазначають провідні світові медіа, турецька влада боїться своїх опонентів і опозиціонерів не тільки в рідній країні, але й за кордоном. Всіх, хто не згоден з політикою Реджепа Ердогана, зараховують до «терористів» або їх «спільників».

Процитуємо сайт Радіо “Азаттик” – Киргизької служби Радіо «Свобода»:

“Уродженець Туреччини Орхан Інанди (на фото) – один із засновників мережі шкіл «Сапата». Працює в Киргизстані з 1995 року. З 2001-го є президентом «Сапата». У 2012 році отримав громадянство Киргизстану. Інформації про вихід з громадянства Туреччини немає.

У разі підтвердження версії з викраденням громадянина Киргизстану турецькими спецслужбами це завдасть шкоди іміджу країни, говорить активістка і правозахисниця Рита Карасартова. «Ми станемо державою, яка не може захистити своїх же громадян і свій суверенітет», – зазначає вона.

За офіційною інформацією, 1 червня до УВС Жовтневого району надійшов виклик про те, що на перетині вулиць Малдибаева і Саманчіна було виявлено автомобіль марки Lexus 470 (держномер 01KG 599AHR) з відкритими дверима. Після прибуття міліції Юсуф Косі, син Орхана Інанди, повідомив, що батько останній раз виходив на зв’язок 31 травня о 18:00. З тих пір його місцезнаходження невідоме. Син звернувся із заявою до міліції. Матеріали зареєстровані в Єдиному реєстрі, розпочато досудове провадження.

Низка громадських діячів, вчених і правозахисників на чолі з Розою Айтматовою, Ішенгуль Болжуровою, Тинчтибеком Чоротегіном та іншими звернулися до влади Киргизстану із закликом якомога швидше знайти Інанди.

У парламентському комітеті з міжнародних справ, оборони і безпеки звернули увагу на заяви прихильників Інанди про можливу участь в історії з його зникненням іноземних спецслужб. Комітет закликав Кабінет міністрів піти на рішучі кроки для захисту прав громадянина Киргизстану.

Напередодні в Інтернеті з’явилася інформація, що в міжнародний аеропорт «Манас» прибув спецборт з Туреччини. Були опубліковані і фотографії літака.

Але пресслужба аеропорту повідомила, що це – приватний турецький літак, він лише здійснив до аеропорту Тамчи тренувальний політ і повернувся назад”.

До речі, що відомо про мережу освітніх закладів «Сапата»? Вона в Киргизстані з 1992 року. “Сьогодні мережа включає в себе 16 ліцеїв, Міжнародний університет «Ала-Тоо», міжнародну школу «UWIS» і 4 неповних загальноосвітні школи. У них навчаються понад 10 тисяч школярів і студентів.

У 2016 році в Туреччині сталася спроба державного перевороту. Влада звинуватила в його організації Фетхуллаха Ґюлена та його прихильників (Гюлен проживає понад 20 років в добровільному вигнанні в США). Тоді загинули близько 250 осіб. Сам Ґюлен ці звинувачення відкидає.

Пізніше влада Туреччини закликала Киргизстан закрити мережу турецьких шкіл «Себат», які, як вважалося, мають відношення до Ґюлена. Але тодішній президент Алмазбек Атамбаєв відхилив цю вимогу, заявивши, що ці ліцеї не представляють жодної загрози. Однак в 2017 році мережа освітніх установ пройшла перереєстрацію як місцева організація та отримала нову назву – «Сапата».

У 2018 році влада Туреччини запропонували новий формат взаємодії в освітній сфері шляхом співпраці з державним фондом «Мааріф», замінивши школами фонду освітні установи «Сапата». У травні 2021 року Міносвіти Киргизстану повідомило, що до початку нового навчального року в Бішкеку відкриється перша школа фонду «Мааріф», де буде 61 клас”.

Сообщение В Киргизстані відбулися акції протесту з приводу зникнення турецького опозиціонера появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Інтерфакс-захід”.

“Місцезнаходження президента Киргизстану Сооронбая Жеенбекова і прем’єр-міністра Кубатбека Боронова невідоме. З метою безпеки прийнято рішення закрити кордон…

Посадові особи, які покинули робочі місця, знаходяться в конспіративних місцях. Сказати точно, де, ми не можемо, багато хто з них ховається. Частина з них, як Боронов, запевняє, що працює віддалено і у відставку не подавали. Таких реваншистів досить багато, що може привести до великих зіткнень”.

За його словами, перші особи країни не з’являлися на публіці з початку протестних акцій. Було кілька звернень президента, опублікованих в інтернеті, але де вони записані, невідомо.

Суваналієв додав, що політична ситуація в країні залишається напруженою: “Політичні партії не можуть домовитися. Ми вживаємо всіх заходів з силовим блоком, щоб не допустити зіткнень. Партії повинні сісти за стіл переговорів, щоб не дестабілізувати обстановку”.

Нагадаємо, що у Киргизстані скасували результати парламентських виборів, після яких у країні почалися масові акції протесту.

Раніше президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що минулої ночі була здійснена спроба незаконно захопити державну владу.
У Бішкеку, в будівлі, де розташовані адміністрація президента і парламент Киргизстану, спалахнула пожежа.

4 жовтня в Киргизстані відбулися парламентські вибори. За попередніми даними, виборчий поріг здолали чотири політичні сили. Відразу кілька опозиційних партій заявили, що не визнають результати виборів з причини масових порушень і фальсифікацій у ході виборчого процесу.

Сообщение Зникли президент і прем’єр Киргизстану, в країні закрили кордони появились сначала на Український репортер.

Атамбаєва визнали винним у незаконному звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва. У цій корупційній справі підозрювалися 19 колишніх чиновників. 14 із них підписали угоди зі слідством.

Батукаєва звільнили у 2013 році начебто за станом здоров’я. Він виїхав до Чечні.

Погляньмо на Україну. Наші реалії – зовсім інші. У нас навіть люті вороги народу носять генеральські погони, мають найвищі державні нагороди і звання!

Читайте статті “Українського репортера”:

• “Адвокати і дони. Про ордени і мундири найближчого клану Януковича”.
• Коли Азаров наїсться? Чому досі не конфісковано в дохід держави майно україноненависника? (+відео)

24 січня 2019 року Оболонський райсуд Києва оголосив вирок Віктору Януковичу – 13 років позбавлення волі. Наш гуманний суд не вважав за потрібне позбавити цього зрадника і ворога державних звань, нагород, а також конфіскувати його майно. Отож Янукович і досі є повним кавалером ордена “За заслуги” I, II і III ступенів. Він також- Заслужений працівник транспорту України.

Особлива постать серед посіпак Януковича – Азаров. Він давно і тотально у соцмережах усіляко опоганює і очорнює Україну, ненавидить її усіма фібрами душі, щодня коршуном накидається на землю, яка дала йому всілякі блага, нагородила усім, чим тільки можна було. Але ж подивться: він – доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України. Державний службовець І рангу, радник Податкової служби І рангу, почесний працівник Податкової служби. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений економіст України. Кавалер Ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена «За заслуги» I, ІІ і ІІІ ступенів (тобто повний кавалер).

В Азарова ще й купа нагородної зброї: пістолети ПСМ, “маузер”, “форт”, морський кортик на додачу… у 2004 році тодішній міністр оборони України генерал Олександр Кузьмук нагородив Азарова пістолетом ПСМ “за визначні заслуги в забезпеченні обороноздатності України”.

Як відомо, лише суд може позбавити людину орденів і медалей. Жодного вироку немає щодо “донів” із найближчого оточення Януковича. Однак Верховна Рада могла б прийняти спеціальний закон, який дозволив би позбавити ворогів українського народу нагород.

Щодо відомчих відзнак. Ексгенпрокурор Пшонка досі є Почесним працівником прокуратури, має право носити погони з «маршальською» зіркою». Як називають українці Пшонку? Ворогом, зрадником. Водночас з правової точки зору він – державний радник юстиції України, доктор юридичних наук, заслужений юрист України, має Почесну грамоту Верховної Ради України. На мундирі – орден «За заслуги» III ступеня, нагрудні знаки – «Почесний працівник прокуратури України», «Державність. Справедливість. Сумлінність» II ступеня.

Ексміністр Клименко (із колишнього відомства “мінздох”) – «Лицар закону» МВС, він також – головний державний радник податкової та митної справи (у відставці чи як?)…

Клименко, який очолював Міністерство доходів і зборів, хизується, що має нагрудний знак Державної податкової адміністрації України «За заслуги», нагрудний знак Державної митної служби України «За митну безпеку держави» ІІ ступеня, нагрудний знак Державної податкової служби України «Почесний працівник державної податкової служби України», відомчу заохочувальну відзнаку Управління Державної охорони України «За сприяння державній охороні».

Кривавим міліцейським міністром є для українців Захарченко. Водночас подивіться на мундир цього нелюда. Генерал внутрішньої служби, головний державний радник податкової служби, доктор економічних наук, заслужений юрист України. Ще й орден «За заслуги» III ступеня на додачу.

Ходить в генеральському мундирі й колишній командувач Внутрішніми військами Станіслав Шуляк. Це та лиховісна шуліка, яка нині в розшуку за злочини проти майданівців, яка створювала диверсійно-терористичні групи на території Луганської та Донецької областей, займалася мобілізацією найманців на території Ростовської області.

Які ж ми, українці, гуманні! Шуляк направляв на українську землю диверсантів, щоб вбивали наших воїнів, підривали автомобілі, захоплювали заручників, катували людей, розстрілювали мирних жителів. І цей кат – досі в мундирі генерал-лейтенанта.

Наприклад, позбавлення нагрудного знака “Почесний працівник прокуратури України”допускається за грубі порушення по службі та компрометуючі вчинки і тільки за наказом генерального прокурора України. Отже Генпрокурор міг би позбавити Пшонку цієї відзнаки. Наприклад, Юрій Луценко  свого часу не зробив цього!

Інші українські відомства також мовчать. А вони ж могли б провести колегії міністерств, служб, комітетів й позбавити зрадників почесних звань. Не хочуть. Дони усе ще “в пошані”?

Сообщение Експрезидента Киргизстану засудили на 11 років і позбавили нагород. А Янукович досі при орденах появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Радіо Свобода, з посиланням на прес-служба президента, на порядку денному засідання, яке проходить без участі преси, розглядається питання «Про гарантування безпеки і правопорядку в зв’язку зі ситуацією 7 серпня 2019 року». Йдеться про протистояння між силовиками, які прибули в резиденцію колишнього президента Алмазбека Атамбаєва з наміром його затримати, і прихильниками останнього.

Раніше апарат президента повідомляв, що Сооронбай Жеенбеков 7 серпня, перервавши відпустку, виїхав до Бішкека.

Ввечері 7 серпня в будинок Алмазбека Атамбаєва в селі Кой-Таш поблизу столиці Киргизстану прибули бійці спецназу для його затримання, але прихильники колишнього президента чинили опір. Внаслідок сутичок загинув співробітник спецназу (повідомляють, що в нього вогнепальне поранення), ще 45 людей поранені.

Силовики залишили село після переговорів із соратниками колишнього президента.

У кінці червня парламент Киргизстану позбавив Атамбаєва статусу експрезидента, чим зняв з нього недоторканність. Після цього колишній глава Киргизстану тричі отримував виклики на допити від слідчих МВС, але на них не з’явився. Основні звинувачення пов’язані з корупцією та незаконним збагаченням. Атамбаєв звинувачення категорично заперечує.

Алмазбек Атамбаєв очолював Киргизстан з 2011 по 2017 рік. Він не висувався на черговий термін, вирішивши підтримати кандидата Сооронбая Жеенбекова. Але після зміни влади між політиками виник конфлікт. Внаслідок цього члени Соціал-демократичної партії Киргизстану, до якої належать і Атамбаєв, і Жеенбеков, розділилися на прихильників колишнього і чинного президентів.

Відео: Киргизький спецназ штурмує будинок екс-президента

Сообщение У Киргизстані, після штурму будинку Атамбаєва, засідає Рада безпеки появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє Reuters, зіткнення почалися в середу після того, як киргизькі робочі спробували відновити будівництво дороги, яка перетинає анклав Ворух, де проживає близько 30 тисяч етнічних таджиків у Ферганській долині.

Десятки чоловіків з боку Киргизстану і з боку Таджикистану почали жбурляти каміння один в одного, в результаті кілька людей були поранені. Пізніше зіткнення загострилися.

У повідомленні влади Таджикистану йдеться, що один чоловік був застрелений.

Прикордонники двох країн втрутилися в ситуацію, щоб запобігти подальшій ескалації конфлікту.

“Ситуація наразі спокійна, є під контролем прикордонників обох країн”, – йдеться в повідомленні прес-служби управління прикордонних військ Держкомітету національної безпеки Таджикистану.

Для стабілізації обстановки в місті Ісфара в Таджикистані почалися переговори між владою двох країн.

“Поки делімітація не завершена є спірні моменти. Це питання разом неможливо вирішити. Фахівці працюють”, – сказав журналістам депутат правлячої партії Киргизстану Іса Омуркулов.

Три колишні радянські республіки – Киргизстан, Узбекистан і Таджикистан – протягом останніх трьох десятиліть намагаються узгодити межі на території Ферганської долини, де проживають кілька етнічних груп.

Сообщение На кордоні Киргизстану та Таджикистану стався конфлікт: є загиблий і поранені появились сначала на Український репортер.

Друге місце у опозиційного кандидата Омурбека Бабанова – 33%. Третій – екс-секретар Ради безпеки республіки Адахан Мадумаров (6,4%).

За законом, якщо в першому турі кандидат набирає більше 50% голосів, він стає президентом без другого туру.

На посаду глави держави претендували 11 кандидатів. Чинний президент Алмазбек Атамбаєв не балотувався, оскільки, за законом, може бути президентом лише один термін.

За даними місцевого ЦВК, явка на голосуванні, яке відбулося в неділю, 15 жовтня, склала майже 56%, тобто загалом на виборчі дільниці прийшли 1,673 млн громадян Киргизстану.

Списки виборців складалися на основі біометричних даних громадян країни. Ідентифікація на ділянках проводиться за відбитками пальців або ж по обличчю людини.

Сообщение Президентом Киргизстану став Сооронбай Жеенбеков появились сначала на Український репортер.

Він визнав провину, однак зауважив, що виконував чужі накази, тому його причетність до вибуху непряма.

Уродженця Киргизстану і громадянина Росії Азімова ФСБ затримала напередодні у Підмосков’ї; З відеозапису видно, що він мав за поясом бойовий пістолет.

Російські спецслужби повідомили, що знайшли Азімова завдяки аналізу телефонних дзвінків смертника Акбарджона Джалілова. Саме йому Азімов і телефонував перед вибухом. Обидва є вихідцями з південних районів Киргизстану.

Повідомляється, що одразу після теракту Аброр Азімов викинув телефони і не з’являвся на орендованій квартирі. Незадовго до затримання він придбав нові мобільні телефони і сім-карту.

За даними ЗМІ, етнічний узбек Азімов народився і виріс у Киргизстані, у 2008 році переїхав до Росії. Громадянство РФ отримав зовсім нещодавно і працював у кафе в Москві.

Крім нього, російські спецслужби затримали за підозрою у причетності до теракту в Пітері 9 осіб: шістьох у Санкт-Петербурзі і двох – у Москві. В оселях підозрюваних силовики знайшли вибухівку, схожу на ту, що знешкодили на станції “Площадь Восстания”, а також вогнепальну зброю.

Нагадаємо, 3 квітня у метро Санкт-Петербурга на перегоні між станціями “Сенная площадь” і “Технологический институт-2” в одному з вагонів смертник-терорист підірвав бомбу. Від вибуху загинули 15 людей і понад 50 отримали поранення. У скоєнні теракту підозрюють уродженця Киргизстану Акбарджона Джалілова.

Сообщение РФ: організатор теракту в Санкт-Петербурзі визнав провину появились сначала на Український репортер.

Це підтвердив Державний комітет Національної безпеки Киргизстану. Чоловік, якого вчора називали ймовірним підривником, до трагедії відношення не має. Коли він вчора побачив у мас-медіа своє обличчя, сам прийшов до поліції.

Нагадаємо, вчора, 3 квітня, о 14-40 на перегоні між станціями “Сенная площадь” і “Технологический институт” метро Санкт-Петербурга стався вибух у вагоні метро. За останніми даними, внаслідок теракту загинули 11 людей. Загалом постраждала 51 людина.

Після евакуації людей з метрополітену правоохоронці знайшли ще одну бомбу на станції метро “Площадь Восстания”, яка не спрацювала.

Сообщение Теракт у Санкт-Петербурзі скоїв уродженець Киргизстану появились сначала на Український репортер.