Андріївський узвіз “у квадраті”

Фото Олексія Іванова

Андріївський узвіз “у квадраті”. Головною будівлею столиці, яку активно обговорюють, несподівано стало нове приміщення Київського академічного драматичного Театру на Подолі. Тридцять років театр не мав власної сцени. Реконструкція будівлі на Андріївському узвозі розтягнулася на 23 роки. І ось нарешті громаді показали, як після реконструкції має виглядати будівля театру. Червону стрічку тут обіцяють перерізати весною 2017 року. Соцмережі “вибухнули” гнівною критикою на адресу архітекторів, мовляв спотворили історичну вулицю. Громадська активістка, екс-депутат Київради Олена Терещенко-Єскіна з цього приводу написала у Фейсбуці: “Новоявлений “монстр” на Андріївському узвозі. В голові не вкладається, як можна…

Читати далі

Шалений драйв від ансамблю Вірського

Аншлаг — це коли в тебе уже на виході з метро запитують про зайвий квиток. Аншлаг — це коли зал на майже чотири тисячі місць заповнений ущент. Аншлаг — це коли в найбільшому концертному залі країни виступає Національний заслужений академічний ансамбль танцю імені Вірського. Славетний колектив за 80-річну біографію відвідав майже 80 країн. Дуже часто у різних куточках світу тисячі глядачів стоячи аплодували українським артистам. Коментувати їхній виступ — даремна справа. Бо хіба можна передати словами шалений драйв цього справжнього танцювального спектаклю?! Це треба бачити й відчувати. В палаці “Україна” колектив виступив 24 листопада.…

Читати далі

“Великий каменяр” запрошує киян та гостей…

Столиця збагатилася ще однією оазою культури. Сьогодні урочисто відкрито квартиру-музей родини Івана Франка, створений за ініціативи внука Івана Франка – Роланда (на головному фото ліворуч), українського ученого-інженера, дипломата, громадського діяча та популяризатора творчості свого славного дідуся.  У це помешкання в 1949 році радянська влада силоміць переселила зі Львова родину батька Роланда (сина Івана Яковича) Тараса Франка. Музей має дві зали, де відвідувачам цікаво буде ознайомитися із архівними документами, сімейними світлинами відомої родини. У меморіальній кімнаті частково відображено побут, предмети інтер’єру, документи та праці Тараса, Зіновії, Дарії та Роналда Франків. Також цікавою є експозиція, присвячена…

Читати далі

Завітайте до музею романтика музики

У Києві відчинили двері для відвідувачів у музеї-квартирі видатного українського композитора, музиканта і педагога Віктора Косенка. Ця подія була приурочена до 120-річчя від дня народження митця. Інтер’єри помешкання відтворюють тридцяті роки минулого століття, у які жив і творив відомий композитор. Експозиційний простір музею поділяється на два розділи: меморіально – біографічний і виставковий. У меморіальній частині музею-квартири – фотографії, задокументовані спогади та публікації, а також унікальні особисті речі композитора. Виставковий розділ та музей-квартира оснащені сучасними аудіо-візуальними засобами, що допомагають відвідувачам у інтерактивній формі долучитися до епохи, в яку жив і творив митець, і ближче познайомитися…

Читати далі

Творчість Василя Сліпака замовчували в Україні

Нещодавно у Франції вшанували пам’ять видатного українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув на Донбасі, захищаючи рідну землю. Вечір пам’яті відбувся у Парижі, у Соборі Сант-Трініте (церква Святої Трійці). Тут прозвучав  реквієм Гектора Берліоза, який виконали триста музикантів та співаків. До болю передчасно, у розквіті дивовижного таланту обірвалося життя видатного співака світової слави Василя Сліпака. Вихованець львівського хору «Дударик» став лауреатом престижного вокального конкурсу у Франції. Закінчивши Львівську консерваторію, дев’ятнадцять років співав у паризькій Гранд-опера. Вражаюча сценічна зовнішність – двометрового зросту легінь. Чутливий до іноземних мов. Вільно розмовляв французькою, італійською, англійською. Соліст зі світовим іменем. Його…

Читати далі

Російський Ермітаж варто назвати українським

Цікаві факти про долю українських раритетів Упродовж десятиліть українські культурні цінності легально і нелегально вивозились і розкрадались, а потім дивним чином «спливали»  в музеях і приватних колекціях інших країн. Що і коли ми втратили, які історичні пам’ятки повертаються нині на Батьківщину? Ще за часів Російської імперії вивозити з України цінні речі було загальноприйнятою практикою, розповідає Олександр Алфьоров – молодий вчений інституту історії України, екс-керівник прес-служби полку «Азов» і один із тих, хто сьогодні повертає наші духовні надбання на рідну землю.  «Улов» археологічних розкопок належав тому, хто їх фінансував. Він же і вирішував подальшу долю…

Читати далі