Про це повідомляє ZIK.

Сьогодні засідання тривало близько шести годин. У КСУ сьогодні продовжили заслуховувати всіх учасників. Зокрема представник Верховної Ради у Конституційному суді клопотав про залучення до процесу новопризначеного мовного омбудсмена. Судді сказали, що вони обов’язково долучать до матеріалів його свідчення у письмовому форматі, але покликати його на засідання неможливо, оскільки КСУ перейшов до закритої частини розгляду.

Нагадаємо, 8 липня Кабінет міністрів призначив Тараса Креміня новим уповноваженим по захисту державної мови. На посаду претендували також Світлана Броннікова і Святослав Літинський.

Додамо, секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що єдиною державною мовою в Україні повинна бути українська мова. Другою мовою, яку мають вивчати з дитячого садка, має бути англійська.

Сообщение Конституційний суд України перейшов до закритої частини розгляду закону про мову появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба КСУ.

“24 грудня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України було звільнено у відставку суддю КСУ Миколу Мельника з посади судді Конституційного Суду України у зв’язку з поданням ним заяви про відставку”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Мельника звільнено з посади судді Конституційного Суду України на підставі пункту 4 частини другої статті 149 Конституції України.

Миколу Мельника було призначено суддею Конституційного Суду України Верховною Радою у березні 2014 року. Суддя склав присягу 13 березня 2014 року.

Він є доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України.

Сообщение Суддя Конституційного суду Микола Мельник пішов у відставку появились сначала на Український репортер.

“Під час підготовки матеріалів справи до розгляду з метою забезпечення об’єктивного розгляду справи… було направлено запит до голови ВР з проханням надати список депутатів, які сформували коаліцію, склад ради коаліції, інформацію про зміни в складі в коаліції, заяви про вихід із коаліції депутатських фракцій…”, – заявив суддя-доповідач у справі Віктор Кривенко.

Він також наголосив, що голова Верховної ради не надіслав КСУ запитані матеріали та списки депутатів.

“Голова Верховної ради Андрій Парубій надав запитувані матеріали за виключенням: інформації про зміни у складі коаліції у зв’язку із виходом з неї депутатських фракцій “Самопоміч”, фракції Радикальної партії та політичної партії об’єднання “Батьківщина”; матеріали діяльності Ради коаліції за період з 18 лютого 2016 року по теперішній час; список депутатів, які входили до депутатських фракцій, що були у складі коаліції після 18 лютого 2016 року. Наголошую, ці матеріали не були надіслані на адресу КСУ”, – підкреслив Кривенко.

Зазначимо, що зараз триває засідання Конституційного Суду, де розглядається законність рішення щодо розпуску Верховної Ради VIII скликання.

Нагадаємо, 20 травня під час інавгурації Володимир Зеленський заявив про розпуск Верховної Ради.
Верховний Суд відмовився розглядати скасування розпуску Ради президентом Зеленським.
“Народний фронт” вніс до Конституційного Суду підписане 62 нардепами подання щодо правомірності розпуску Ради.

Сообщение Розпуск Ради: Парубій не надав Конституційному Суду списку членів коаліції появились сначала на Український репортер.

Конституційний Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційним, положення абзацу 1-го підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яке передбачає оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які людина отримує з Пенсійного фонду чи бюджету.

Скасовується оподаткування пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), а також пенсій з іноземних джерел, якщо, згідно з міжнародними договорами, згода на їх обов’язковість надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Конституційний Суд пояснює, що у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися підхід, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат. В українському законодавстві про пенсійне забезпечення таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас запровадження оподаткування пенсії порушує справедливий підхід до її встановлення, оскільки призводить до зменшення її розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати.

Водночас після запровадження оподаткування пенсій з 1 липня 2014 року Верховна Рада впродовж двох років тричі вносила зміни. За таких обставин пенсіонери не могли бути впевненими у своїх очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері.

Отже, запровадження Верховною Радою оподаткування пенсій та зміни суми, з якої воно починається, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість.

Норми про оподаткування пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, які людина отримує з Пенсійного фонду чи бюджету, визнаються неконституційними і втрачають чинність з 28 лютого 2018 року.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Сообщение Конституційний Суд скасував оподаткування пенсій появились сначала на Український репортер.

Повідомляється, що Станіслав Володимирович Шевчук призначений суддею Конституційного Суду України 13 березня 2014 року.

Має звання доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії правових наук України.

Був суддею Європейського суду з прав людини від України.

З 3 червня 2017 року обов’язки голови Конституційного Суду, як найстарший за віком, виконує суддя Віктор Кривенко.

Нагадаємо, 31 серпня 2017 року Президент Петро Порошенко підписав Закон “Про Конституційний Суд України“, який Верховна Рада підтримала 13 липня.

Закон передбачає, що КСУ складатиметься з 18 суддів: по 6 призначають президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів. Судді призначаються на 9 років без права бути призначеними повторно. У складі Конституційного Суду діють Велика палата, два сенати та шість колегій.

Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який володіє державною мовою, на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 15 років. Суддя не може належати до політичних партій чи професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності.

Зарплата суддів КСУ – до 75 прожиткових мінімумів (майже 120 тисяч гривень). Суддя КСУ у відставці отримує довічне грошове утримання в розмірі 50% окладу (майже 60 тисяч гривень).

Формами звернення до КСУ є конституційне подання, конституційне звернення і конституційна скарга. З конституційною скаргою до КСУ може звернутися будь-яка фізична особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України або його окремі положення суперечать Конституції.

Для експертної допомоги за конституційними скаргами в Конституційний Суд тимчасово, до 1 січня 2020 року, вводиться інститут спеціального радника, яким може бути компетентний в цьому питанні іноземець, але не громадянин РФ.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завдання КСУ – гарантувати верховенство Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. КСУ вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України.

Сообщение Конституційний Суд України очолив Станіслав Шевчук появились сначала на Український репортер.