Як заявив польський правозахисник Петро Хлєбович, Джемілєв був номінований на премію миру віце-спікером нижньої палати польського парламенту (сейму) Малгожатою Госевською.

Про це повідомляє  QIRIM.News.

Серед номінантів на Нобелівську премію миру 2022 року – британський дослідник природи Девід Аттенборо, Всесвітня організація охорони здоров’я, лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська, міністр закордонних справ Тувалу Саймон Кава і Папа Римський Франциск.

Член Меджлісу кримськтатарського народу Абмеджит Сулейманов у грудні 2020 року звернувся до Адміністрації Президента України з клопотанням про висування Джемілєва на здобуття Нобелівської премії миру. Лідер кримськотатарського народу був номінований на Нобелівську премію миру у 2009, 2011 та 2015 роках.

Сообщение Мустафу Джемільова висунули кандидатом на здобуття Нобелівської премії миру 2022 року появились сначала на Український репортер.

Про це Джапарова написала у Твіттері.

“У Криму нові затримання кримськотатарських активістів. Серед 31 затриманого є жінки та журналісти. Вони зустрічали адвоката Едема Семедляєва, у якого закінчився термін арешту. Росія повинна негайно припинити свавільні затримання та арешти й звільнити усіх незаконно утримуваних громадян України”, – ідеться у дописі.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова у Телеграмі написала, що загалом затримали 31 активіста, зокрема десять жінок та четверо журналістів.

“Зараз люди перебувають в “Київському відділенні поліції Сімферополя”. Планується, що їх переправлять до різних відділів поліції”, – додала омбудсмен.

Денісова засудила “незаконні затримання українських громадян в тимчасово окупованому Криму”.

Вона наголосила, що “своїми діями країна-окупант порушує 10 статтю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає, зокрема свободу дотримуватися своїх поглядів та ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів”.

Як повідомлялося у ЗМІ, 23 листопада в окупованому Криму адвокат Едем Семедляєв вийшов із сімферопольського ізолятора тимчасового тримання після 12 днів адміністративного арешту. Зустріти Семедляєва прийшло кілька десятків активістів, проте їх затримали співробітники російських правоохоронних органів. 31 затриманого, зокрема жінок та журналістів, відвезли до Київського відділення поліції Сімферополя.

Сообщение Окупанти затримали понад тридцять кримськотатарських активістів, серед яких жінки та журналісти появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив Кримськотатарський активіст, член Меджлісу кримськотатарського народу Абмежит Сулейманов під час форуму Україна 603,7. Херсон “Південь України – Нива Європи” на підпанелі, присвяченій релігійній гармонії та міжетнічній злагоді,- пише Укрінформ.

“Виставити кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру – це був би такий великий плюс, насамперед для України. Це лідер кримськотатарського народу, який разом зі своїм народом веде боротьбу в мирний спосіб… за звільнення Криму”.

За словами Сулейманова, якби керівництво України, Верховна Рада висунули кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру, це означало б підтримку кримськотатарського народу.

Мустафа Джемілєв – політичний та громадський діяч України кримськотатарського походження, один із провідників кримськотатарського національного руху, правозахисник, учасник дисидентського руху, політичний в’язень, народний депутат України від фракції партії Європейська Солідарність, з 20 серпня 2014 року до 18 травня 2019 року Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.

Читайте також: 

• Нобелівська премія потрібна Україні саме для політичного престижу. Сьогодні -день народження Ліни Костенко

Сообщение Мустафу Джемілєва пропонують висунути на Нобелівську премію миру появились сначала на Український репортер.

61-річного Газієва побили перед його випискою з туберкульозної лікарні. Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

За її словами, політв’язню вчасно не надають медичну допомогу, через що його стан здоров’я погіршується. Окрім того, після побиття працівниками тюремної лікарні в нього болить шия та німіє рука.

Омбудсмен звернулася до уповноваженої з прав людини у РФ Тетяни Москалькової з вимогою негайно забезпечити Газієву необхідну медичну допомогу та сприяти в обранні іншого запобіжного заходу через критичний стан здоров’я.

Денісова також звернулася до представників ООН, Ради Європи та ОБСЄ із закликом зупинити свавілля країни-окупанта та посилити санкції проти Росії.

Нагадаємо, що 28 вересня у Криму окупанти затримали 74-річну матір українського добровольця та громадського активіста Станіслава Краснова.

Сообщение У російській в’язниці жорстоко били та знущалися над кримськотатарським політв’язнем Серветом Газієвим появились сначала на Український репортер.

Про це написала у Фейсбуку омбудсмен Людмила Денісова.

“Зараз у Євпаторії в тимчасово окупованому Криму у помешканні 57-літнього Алі Ібрагімова та його 27-літнього сина Мустафи Ібрагімова співробітники російського ОМОН проводять обшуки. У будинку проживає 9 осіб, 4 з них – неповнолітні діти”.

За словами омбудсмена, обшуки у помешканнях громадян України суперечать міжнародним нормам.

Дії окупантів порушують статтю 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожній людині гарантовано право на особисту недоторканність, та статтю 8 Конвенції – право на повагу до приватного і сімейного життя.

Денісова закликає міжнародну спільноту відреагувати на неправомірні дії окупантів та посилити тиск на Росію.

Сообщение У Євпаторії окупанти увірвалися з обшуком до помешкання кримських татар появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода «Крим.Реалії», сьогодні в «Кримському домі» в Києві відкриється інсталяція «Світанок», приурочена до 77-ї річниці геноциду кримськотатарського народу.

Меджліс кримськотатарського народу закликав не проводити 18 травня розважальних заходів. А «Кримськотатарський Ресурсний Центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!» до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.

У вшануванні пам’яті жертв депортації кримських татар 18 травня планує взяти участь спікерка латвійського Сейму Інара Мурнієце.

У Представництві президента України в Автономній республіці Крим і Севастополі закликали вчителів і викладачів молодіжних центрів провести 18 травня заняття, присвячені Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Російська поліція в окупованому Криму вручала застереження кримськотатарським активістам напередодні відзначення річниці геноциду кримськотатарського народу.

Нагадаємо, що 18 травня 1944 року радянська влада почала операцію з депортації понад 200 тисяч кримських татар із Кримського півострова. За оцінками, протягом наступного року понад 30 тисяч із них загинули від голоду, хвороб та виснаження. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Читайте також:

• Росія утримує за ґратами 109 українських політв’язнів

Сообщение Україна вшановує пам’ять кримських татар-жертв депортації 1944 року появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Він написав, що обшуки почалися о 4:00 ранку. На той час було відомо про 5 обшуків: два у Бахчисараї, по одному в Сімферополі та Білогірську, ще один — у селі Завітне Ленінського району. Згодом правозахисне об’єднання «Кримська солідарність» повідомило про ще два обшуки.

Координатор «Кримської солідарності» Ділявер Маметов зняв відео, на якому показав, як російські силовики використовують світлові прилади, щоб заблокувати можливість фільмування їх дій.

З його слів, те, що обшук почався приблизно о четвертій ранку, «не підлягає жодній законній підставі». Він запитував у правоохоронців, які перебувають на місці, що ж там відбувається. Але відповіді не отримав.

Маметов вказує, що на місці стоять три мікроавтобуси ОМОНу. У будинки до кримських татар не пропускають адвокатів.

Згодом «Кримська солідарність» повідомила про ще два обшуки. Правозахниски також повідомили, що окупанти затримали п’ять осіб – Ленура Сейдаметова, Тімура Ялкабова, Азамата Еюпова, Шихаметова Яшара і Абдулборія Махамадамінова. Обшуки у будинках Ернеста Ібрагімова та Олега Федорова тривають.

Прокуратура Криму повідомила, що відкрила справу за ч. 2 ст. 162 (порушення недоторканності житла) та ч. 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі) Кримінального кодексу. За це передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Сообщение Рефат Чубаров: російські окупанти вночі прийшли з обшуками до кримських татар (+фото) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Кримська солідарність.

Зокрема, вранці провели обшук у будинку журналіста «Кримської солідарності», кореспондента «Грани.ру» Айдера Кадирова. Його самого після обшуку повезли у ФСБ Сімферополя.

У домі на момент обшуку перебувала також його дружина і четверо дітей. Молодшому 2,5 місяці, його передали бабусі, яка чекала на вулиці. Проводити «слідчі дії» силовики приїхали на двох машинах моделі «Газель» без розпізнавальних знаків.

31 серпня в окупованому Криму почались чергові обшуки в будинках кримських татар.

Крім того, в Совєтському районі силовики прийшли з обшуками в будинок Енвера Топчі, а в селищі Сонячна Долина — у дім Айдера Аблякімова, який працює рятувальником  та має маленьку дитину. .

У самому Судаку з обшуком прийшли у домівку активіста Умерова Рідвана. До будинку під’їхали три машини, включно з автозаком зі співробітниками «ОМОНу».

Сообщение У кримських татар знову обшуки, чотирьох повезли до ФСБ Сімферополя появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора.

“Починаючи з 2014 року історія на окупованому півострові повторюється. Російська окупаційна влада продовжує переслідування кримськотатарського народу через релігійні переконання та незгоду з окупацією. Нестерпні умови проживання, численні незаконні обшуки, затримання, позбавлення волі – зумовлюють корінний народ півострова залишати Крим. Понад 48 тисяч громадян змушені були покинути окуповану територію Криму і переміститися на підконтрольну уряду України територію. Водночас, РФ здійснює активну колонізацію території півострова”, – сказав заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов.

Він додав, що за час окупації Росія прямо або опосередковано перемістила зі своєї території майже 73 тис. своїх громадян на окуповану територію.

“Вказані дії держави-окупанта містять ознаки порушень статті 49 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 1949 року, відповідно до якої забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави”, – повідомили у пресслужбі.

Вказано, що цьому грубому порушенню міжнародного гуманітарного права обов’язково нададуть правову оцінку як на міжнародному, так і на національному рівнях.

“На початку 2020 року прокуратура АР Крим разом з правозахисною неурядовою громадською організацією “Регіональний центр прав людини” направила вже сьоме інформаційне повідомлення до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду щодо примусового переміщення населення півострову”, – додали у пресслужбі.

Нагадаємо, щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Сообщение З початку окупації Крим були змушені покинути близько 50 тисяч осіб появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили у Фейсбуку активісти “Кримської солідарності”.

Сообщение В Бахчисараї окупанти обшукують оселі кримських татар появились сначала на Український репортер.