Законопроєкт №3633 підтримав 341 народний депутат.

Зміни стосуються двох статей Кримінального кодексу. Стаття 345-1 тепер викладається в дещо новій редакції, але без зміни покарання:

«Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від 7 до 14 років».

Посилення покарання стосується ст. 171 — перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Тепер за незаконне вилучення журналістських матеріалів, технічних засобів, якими він користується, незаконну відмову в доступі до інформації, незаконну заборону висвітлення певних тем і будь-яке умисне перешкоджання професійній діяльності карається штрафом від 8 500 до 17 000 грн. або арештом до 6 місяців чи обмеженням волі до трьох років. Раніше штраф був до 8 500 грн.

За вплив на журналіста з метою перешкоджати його діяльності можна отримати штраф від 17 000 до 34 000 грн., арешт до 6 місяців або обмеження волі до 4 років.

Якщо перешкоджає роботі журналістів службова особа або група осіб за попередньою змовою, то штраф буде від 34 000 грн. до 51 000 грн або обмеження волі до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади до 3 років чи без нього.

Читайте також:

• Протягом 2020-го року у світі було вбито 53 журналісти
• Журналісти вимагають від Ради зняти з розгляду законопроєкт “Про медіа”, який обмежує свободу слова

Фото “Українського репортера”

Сообщение Верховна Рада збільшила штрафи за злочини проти журналістів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється на офіційному сайті Конституційного суду України.

“Конституційний Суд 11 червня ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів щодо відповідності Конституції статті 375 Кримінального кодексу. Цим рішенням суд визнав неконституційною оспорювану статтю”, – йдеться у повідомленні.

Статтею 375 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення „завідомо неправосудного” вироку, рішення, ухвали або постанови.

Автори клопотання наголошували, що сполучення слів „завідомо неправосудного” є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачності застосування оспорюваної норми кодексу.

На думку нардепів, стаття 375 Кримінального кодексу України суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Конституції.

Конституційний суд  у свою чергу дійшов висновку, що в статті 375 Кримінального кодексу України  не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді чи суддів є “неправосудними”, а також не розкрито змісту сполучення слів “завідомо неправосудний”, що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

Судді також наголосили, що стаття 375 Кримінального кодексу України  має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачності. А встановлення кримінальної відповідальності за постановлення „завідомо неправосудного” судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів.

На думку Конституційного суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності статті 375 Кримінального кодексу України .

Суд також відтермінував втрату чинності цієї статті на 6 місяців. Верховна Рада має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність із Конституцією та рішенням КС.

Рішення Конституційного суду є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.

Сообщение Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність суддям за неправосудні вироки появились сначала на Український репортер.

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів” (№ 263-IX) доповнює Кримінальний кодекс новою статтею 368-5 “Незаконне збагачення”, – повідомляє Українська правда.

Згідно з нею набуття посадовими особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років

Також внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу, згідно з якими справи про визнання активів необґрунтованими та їхнє стягнення в дохід держави розглядає Вищий антикорупційний суд.

Позов про визнання необґрунтованими активів та їхнє стягнення в дохід держави пред’являється щодо активів, набутих після набуття чинності цим законом, якщо різниця між їхньою вартістю та законними доходами чиновника у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також щодо доходів від цих активів.

Нагадаємо, що 26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання для чиновників за незаконне збагачення, узаконену Верховною Радою 8 скликання. Одним із аргументів суду була презумпція невинуватості, закріплена в Конституції.

У червні президент Володимир Зеленський подав проєкт закону, яким знову пропонувалося карати держслужбовців за сумнівні активи.

31 жовтня Верховна Рада 9 скликання проголосувала за повернення в Кримінальний кодекс статті, яка передбачає покарання за незаконне збагачення.

25 листопада Зеленський підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Сообщение Закон про покарання за незаконне збагачення набув чинності появились сначала на Український репортер.