Про це повідомляється на офіційному сайті Конституційного суду України.

“Конституційний Суд 11 червня ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів щодо відповідності Конституції статті 375 Кримінального кодексу. Цим рішенням суд визнав неконституційною оспорювану статтю”, – йдеться у повідомленні.

Статтею 375 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність суддів за постановлення „завідомо неправосудного” вироку, рішення, ухвали або постанови.

Автори клопотання наголошували, що сполучення слів „завідомо неправосудного” є оцінним, його зміст законодавчо не визначений, що не забезпечує передбачності застосування оспорюваної норми кодексу.

На думку нардепів, стаття 375 Кримінального кодексу України суперечить принципу верховенства права, що порушує вимоги низки статей Конституції.

Конституційний суд  у свою чергу дійшов висновку, що в статті 375 Кримінального кодексу України  не встановлено критеріїв, за якими можна визначити, який вирок, рішення, ухвала або постанова судді чи суддів є “неправосудними”, а також не розкрито змісту сполучення слів “завідомо неправосудний”, що може призвести до неоднозначного розуміння складу злочину, кваліфікацію якого здійснено за цією нормою.

Судді також наголосили, що стаття 375 Кримінального кодексу України  має відповідати вимогам юридичної визначеності, ясності, недвозначності та передбачності. А встановлення кримінальної відповідальності за постановлення „завідомо неправосудного” судового рішення створює ризики та можливості для впливу на суддів.

На думку Конституційного суду, конституційні приписи щодо незалежності суддів нівелюються внаслідок юридичної невизначеності статті 375 Кримінального кодексу України .

Суд також відтермінував втрату чинності цієї статті на 6 місяців. Верховна Рада має привести нормативне регулювання, встановлене цією статтею у відповідність із Конституцією та рішенням КС.

Рішення Конституційного суду є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.

Сообщение Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність суддям за неправосудні вироки появились сначала на Український репортер.

Як повідомляє «Український репортер», установлюється новий вид правопорушень – кримінальний проступок: «діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі».

Відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, інформує портал Верховної Ради.

Зокрема, у статті 11 Кримінального кодексу визначення злочину трансформовано у визначення «кримінального правопорушення». А ст. 12 установлює, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки та злочини. При цьому склади проступків утворено за рахунок злочинів невеликої тяжкості.

Сообщение Верховна Рада розділила злочини і проступки. За останні не саджатимуть появились сначала на Український репортер.

За це рішення проголосували лише 160 народних депутатів.

Перед цим Комітет із питань регламенту та організації роботи Верховної Ради визнав законним подання генпрокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Березкіна.

Водночас два інші подання – про його затримання та арешт – комітет розцінив як недостатньо вмотивовані.

Як повідомив Юрій Луценко, слідство інкримінує Березкіну розкрадання, відмивання коштів, зловживання владою та підробку документів.

На фото: Станіслав Березкін (berezkin.kr.ua)

На цю тему також читайте: 

• Афера в «Ощадбанку»: Холодницький підписав подання на нардепа Березкіна
• Афера на $20 мільйонів. «Ощадбанк» заявляє про відсутність порушень зі свого боку
• Афера на $20 мільйонів. Сина нардепа Березкіна взяли під варту у справі «Ощадбанку»
• Насичений день Луценка: і подання на Березкіна, і заява Порошенкові

Сообщение Рада не захотіла притягати до відповідальності фігуранта афери з $20 мільйонами «Ощадбанку» появились сначала на Український репортер.

Польські сенатори більшістю голосів прийняли пакет поправок, запропонований рухом Kukiz’15, до закону про Інститут національної пам’яті.

Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років за вживання виразу “польські табори смерті” й інші висловлювання, які можуть бути інтерпретовані як спроба виставити поляків співучасниками злочинів нацистської Німеччини. Таке ж покарання передбачено за пропаганду “бандерівської ідеології” (іншими словами – українського націоналізму) і заперечення “Волинської різанини”.

За що насправді проголосував Сенат

Що насправді означає цей законопроект, пояснив екс-нардеп, а нині політолог Віктор Уколов. За його словами, “Сенат Польщі схвалив закон. Тепер на території Панства не можна говорити:

Про те, що Освенцім був біля Кракова, а квартири, звідки євреїв забирали до газових камер, найчастіше забирали собі поляки.

Про те, що в організації Голокосту гітлерівці мали досить помічників серед місцевого населення і в результаті у самій Німеччині загинуло удвічі менше єврейського населення (у відсотковому значенні до всього єврейського населення країни), ніж у Польщі.

Про те, що єврейське повстання у Варшавському гетто поляки не підтримали і цим дали німцям утопити повстанців у крові, а потім польське повстання через рік у Варшаві повторило його долю.

Про те, що 11 серпня 1945 року у Кракові поляки напали на євреїв через чутки, що ті, начебто, крадуть християнських дітей (як вам рівень культури і освіти у 20-му сторіччі?). Тисячний натовп переслідував євреїв. Дивом вдалося уникнути масових вбивств. 5 євреїв були вбиті роздратованим натовпом поляків.

Про те, що 4 липня 1946 року поляки вчинили погром у місті Kielce проти євреїв, що дивом вижили в ході війни, бо, кажуть, не хотіли повертати їм колишнє житло. На фото пам’ятник жертвам погрому, в результаті якого озвірілими поляками було вбито 42 людей, у тому числі вагітних жінок і дітей.

А українцям треба навіки забути згадувати про політику пацифікації і концентраційний табір у Березі-Картузькій поблизу Бреста, де утримували противників цієї політики. Здебільшого українців.

Ми також не повинні говорити про знищені українські села на Волині, а лише каятися і просити вибачення за спалені польські села”, – такий допис Уколов опублікував у Фейсбуку.

Закон спрямований проти українців?

Голова Українського інституту національної пам”яті Володимир В’ятрович вважає, що новий закон про Інститут національної пам’яті, схвалений вчора сенатом Польщі, спрямований в першу чергу на українців, які мешкають зараз у цій країні.

“Ось що читаємо в обґрунтуванні:
“Беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму й адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах”.

Наступний шмат тексту неменш цікавий – виявляється, закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив –  реакція України, Ізраїлю, США) та підтримати “справді демократичні спільноти в Україні”. Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики”, – пояснює В’ятрович.

“Мені дуже шкода, що дружня нам Польща, криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час Другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв, ще більше ізолює себе і в ЄС, і в міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення на маргінальну проросійську маріонетку”, – коментує польський закон народний депутат Ганна Гопко.

“Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміну «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди.

Завжди виступали і будемо виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень, та поділяємо занепокоєність наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи”, – написав у Твіттері міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Президент Петро Порошенко, який лише нещодавно мав бесіду щодо розбіжностей в трактуванні спірних моментів історії з президентом Польщі Анджеєм Дудою, вже заявив, що ухвалений польським Сеймом закон щодо заборони так званої “бандерівської ідеології” не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

pic.twitter.com/EfAUJQ9eJq

— Петро Порошенко (@poroshenko) February 1, 2018

Чому йдемо “з Бандерою” в Європу, а Польща проти?

Сообщение Сенат Польщі заборонив “бандерівську ідеологію” і заперечення “Волинської різанини”. Реакція України (+відео) появились сначала на Український репортер.

Нагадаємо, у діях Довгого ГПУ вбачає ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинені у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно-заповідного фонду – заповідника “Жуків острів” загальною площею 44,25 га. Внаслідок цього інтересам держави,  територіальної громади міста Києва завдано збитків на загальну суму 1 226 604 222,0 грн.

Сам Олесь Довгий звернувся до регламентного комітету з проханням підтримати подання ГПУ щодо зняття з нього недоторканності, аби він міг “довести в суді свою правоту”. Звинувачення Генпрокуратури він називає безпідставними.

Довгий заявив, що не підписував жодних документів щодо передачі державних земель у приватну власність.

“Стосовно підписів – єдиний підпис, який я поставив, був Дніпровський РАГС, коли одружувався з дружиною Катериною”, – сказав Довгий.

“А присягу на вірність народу України? Депутати ж це підписують!” – запитав Луценко.

Адвокат народного депутата Петро Бойко заявляє, що Довгий не міг нічого підписувати, оскільки це повноваження міського голови.

На камери ж Олесь Довгий заявив, що кримінальне провадження проти нього пов’язане з особистою неприязню Генпрокурора Юрія Луценка.

Зрештою регламентний комітет Верховної Ради одностайно проголосував проти зняття недоторканності з Довгого.

“Комітет вважає, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата містить істотні недоліки в частині зловживання владними повноваженнями”, – зачитав висновок в.о. голови комітету Павло Пинзеник.

Він повідомив, що комітет передасть це рішення спікеру Андрію Парубію, аби вже парламент визначав, чи притягати Олеся Довгого до відповідальності.

Як відомо, колишній секретар Київради часів Черновецького Олесь Довгий є фігурантом карної справи по факту незаконного виділення земельних ділянок на території заповідника “Жуків острів”. У серпні 2007 року Київрада своїм рішенням ліквідувала цей заказник і скоротила його площу з 1630 га до 196 га. Потім цю землю  роздали під забудову різним компаніям.

Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Комітет Ради не підтримав зняття недоторканності з Олеся Довгого появились сначала на Український репортер.