Про це в етері Еспресо заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За його словами, навіть запеклі прихильники кремля починають виявляти невдоволення. А все через те, що в Криму бензин продають вже по талонах, ціни зростають, а комунальні послуги різко зросли.

Чубаров зазначив, що вже багато людей почали вести публічні сторінки та вступати в дискусії щодо погіршення економічної ситуації на півострові. З них більшість – це прихильники путіна та рф, в яких вже почалися певні зрушення у свідомості.

“Ні, я не є великим оптимістом щодо рівня свідомості російського суспільства, але коли життя стане зовсім нестерпним, можливо, і навіть імовірно, люди змінять своє ставлення до влади”, – сказав він.

Голова Меджлісу зауважив, що росія наближається до стану, в якому можуть активізуватись внутрішні соціальні чинники завдяки санкціям проти рф та головне – рішучій відсічі з боку ЗСУ.

Серед мешканців Сімферополя окупованого Криму різко зріс рівень незадоволення місцевою “владою”. Про це ще раніше повідомляв громадянський рух спротиву “Жовта Стрічка”.

“Останнім часом серед молодого і середнього поколінь різко зріс рівень незадоволення владою. Люди раніше боялися це обговорювати, а зараз говорять: про м’ясні штурми, про приховування прильотів, про корупцію. Бо відчувають, що окупаційна влада слабшає”, — йдеться у повідомленні.

Крім того, активісти фіксують збільшення приїжджих росіян. Їх у місті вже “не менше третини”. На думку учасників руху, це пов’язано з тим, що влада не вірить, що місцеві мешканці у вирішальний момент підтримуватимуть росію.

“Тому максимально завозить своїх людей. Усіма способами заохочує, в тому числі роздає відібрані і заповідні ділянки “ветеранам СВО”, — уточнили у повідомленні.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вже повідомляв, що люди, які перебувають у тимчасово окупованому Криму та підтримують Україну, надсилають повідомлення про те, що сподіваються на знищення Кримського мосту ракетами “Фламінго”. Останнім часом, за його словами, у частини мешканців півострова є підйом очікувань від ЗСУ.

Сообщение Рефат Чубаров: у Криму назріває невдоволення путіним і російською владою появились сначала на Український репортер.

Таке припущення висловив воєнний оглядач ВВС Павло Аксьонов.

Київ заявив про виробництво цієї ракети кілька тижнів тому в серпні. Її фото і технічні характеристики оприлюднили перед поїздкою Володимира Зеленського у Вашингтон.

Як виявилося, українська ракета може летіти на три тисячі кілометрів і нести до тонни вибухівки.

У суботу вранці українські війська вдарили по російському військовому об’єкту на березі Перекопської затоки в районі міста Армянськ в анексованому Криму.

За даними інтернет-видання «Астра», удар по прикордонній заставі ФСБ росії завдали ракетами «Нептун». Українське видання «Мілітарний» стверджує, що це були крилаті ракети «Фламінго».

31 серпня український телеграм-канал «Николаевский Ванек» виклав відео пуску ракет, схожих на «Фламінго», на морському узбережжі. У повідомленні «Мілітарного» сказано, що це були ті самі ракети «Фламінго», які потім вразили заставу під Армянськом.

Підтвердження цієї інформації від незалежних джерел не надходило.

Як зазначив воєнний оглядач ВВС Павло Аксьонов, оцінити характер збитків теж складно — у відкритому доступі немає супутникових знімків високої роздільної здатності. У ВВС є супутникові фото з сервісу PlanetLabs, але їхня якісь не дозволяє оцінити результати удару.

Ймовірно, пошкоджена будівля комплексу прикордонної застави — на знімку видно темну пляму, яка може свідчити про вибух.

Можливо також, що другий вибух стався поблизу території об’єкта — про це також свідчить темна пляма в районі дороги.

«Заявлені потужності ракети „Фламінго“ — дальність у три тисячі кілометрів та бойова частина вагою понад тонну — було би легше оцінити, якби вона пролетіла більшу відстань. Застава розташована за кілька десятків кілометрів від території на морському березі, яку контролюють ЗСУ», — зазначив Аксьонов.

Однак, за совами воєнного оглядача, на відеозаписах пусків видно, що це крилаті ракети, за обрисами справді схожі на «Фламінго», які публікували раніше.

Поява нового типу українських ракет викликала активне обговорення у соцмережах, а через зовнішній вигляд — двигун чи повітрозабірник, встановлений позаду і зверху корпусу ракети, а також фіксовані крила — її навіть почали порівнювати з німецькою «Фау-1» часів Другої світової війни чи радянським розвідувальним безпілотником Ту-141 «Стриж».

Утім військові оглядачі за тим же виглядом та озвученою дальністю польоту припускають, що насправді йдеться про український варіант ракети FP-5 від еміратської Milanion Group. Її заявлені характеристики: дальність до 3 тис. км, висота польоту — до 5 км, крейсерська швидкість — 850-900 км/год, максимальна швидкість — 950 км/год, максимальний час у повітрі — до 4 годин.

Скільки таких ракет та як швидко може виробляти Україна, наразі невідомо.

Утім, навіть запуск 10-15 таких ракет з тонною вибухівки по якомусь з військових заводів углибині росії може бути серйозним викликом для російського ВПК.

Дальність у 3 тис. км, якщо ці ракети справді будуть здатні летіти на таку відстань, дозволятиме Україні «діставати» цілі не лише у прикордонні росії, а й у всій її європейській частині і навіть на Уралі і Татарстані.

Наприклад, відстань від Києва до Москви — 750 км.

Від Харківської області до Єлабуги в Татарстані, де виробляються «Шахеди», — близько 1400 км, а з тієї ж Харківщини до заводу «Купол» в Іжевську (ще одного місця виробництва «Шахедів») — близько 1300 км.

Сообщение Україна вперше вдарила “Фламінго” по рашистській цілі в окупованому Криму появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила Служба безпеки України.

Цієї ночі безпілотники ЦСО «А» СБУ «завітали» на військовий аеродром «Саки» в тимчасово окупованому Криму. Він є ключовою авіабазою росії для операцій в Чорному морі.

Внаслідок удару повністю знищено літак Су-30СМ, ще один — пошкоджено. Також уражено три літаки Су-24.

Ворог зазнав значних збитків. За даними СБУ, тільки один літак Су-30СМ може коштувати в середньому від 35 до 50$ млн.

У результаті спецоперації ЦСО «А» СБУ на території аеродрому також уражено склад авіаційного озброєння.

«Успішна спецоперація СБУ в Саках — це черговий крок до послаблення можливостей ворога вести загарбницьку війну проти України. Окупанти мають памʼятати, що ніколи не почуватимуть себе в безпеці на нашій землі!» — сказано в повідомленні СБУ.

Сообщение Мінус п’ять літаків у Саках. Завдано нищівного удару по рашистській авіації в тимчасово окупованому Криму появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у Telegram.

“Спеціально записую звернення російською мовою, щоб було зрозуміло громадянам росії, які незаконно перебувають на території окупованого Криму. Йдеться про тих, хто оселився в Криму з 27 лютого 2014 року по сьогоднішній день. А також про тих, хто перебуває нині в окупованому Криму, так би мовити, “на відпочинку”.

Як ви вже усвідомлюєте, незаконно збудований Керченський міст, який пов’язує окупований Крим із територією країни агресора – росії, скоро буде знесено. І ви можете опинитися у своєрідному “мішку”. Тому я настійно рекомендую вам терміново покинути півострів і вирушити додому, в росію, в ті місця, звідки ви незаконно приїхали в окупований Крим”.

За словами Чубарова, його звернення не пов’язане з бажанням вберегти росіян від реальної небезпеки, на яку вони з власної волі самі наражаються.

“Ні, тут більш прозаїчні причини, пов’язані з підготовкою до деокупації, звільнення Криму. Якщо ви залишитеся до цього часу в Криму, то російські генерали вас обов’язково використають як живий щит для порятунку своїх шкур. Повірте, їм не вперше так чинити.

Отже, громадяни росії, які незаконно перебувають в окупованому Криму, не відкладайте на завтра свій від’їзд із Криму. Просто можете не встигнути”, – зазначив глава Меджлісу.

Служба безпеки України вранці 3 червня провела спецоперацію, яку готували кілька місяців, і втретє завдала удару по Кримському мосту, цього разу – під водою.

За даними спецслужби, вибухівка потужністю 1100 кг у тротиловому еквіваленті спричинила суттєві пошкодження конструкцій на рівні дна. В СБУ стверджують, що внаслідок підриву міст перебуває в аварійному стані.

Сообщение Рефат Чубаров закликав росіян терміново покинути Крим появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на джерела, знайомі з внутрішніми обговореннями.

Це може відбутися вже у цю середу, 23 квітня, у Лондоні. При цьому зазначається, що пропозиції США були представлені Україні у Парижі минулого тижня. Вони також передбачають послаблення санкцій проти рф згідно з майбутньою мирною угодою. В обмін на це кремль повинен припинити бойові дії в Україні.

Водночас союзники сподіваються отримати гарантії безпеки та програми реконструкції для України в обмін на будь-які подібні територіальні поступки. Програми реконструкції можуть бути частково оплачені замороженими російськими активами.

Західний чиновник заявляє, що нині рівень тиску США на Україну “вражаючий”. В американських пропозиціях є кілька ідей, з якими Київ погоджується.

“Є занепокоєння, що Трамп намагається підштовхнути українців і не був достатньо жорстким щодо росії. Останнє питання зараз полягає в тому, що Україна отримує в обмін на відмову від частини своєї території?”, — сказав Муджтаба Рахман, керуючий директор Eurasia Group, консалтингової фірми з політичних ризиків.

Сообщение США хочуть заморозити війну і віддати Крим росії. WP – про “мирний план” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Semafor з посиланням на двох високопосадовців обізнаних з цим питанням

За словами джерел, адміністрація Трампа розглядає різні варіанти завершення війни, один із яких – визнання Криму російським. Американська сторона також допускає можливість звернення до Організації Об’єднаних Націй із закликом ухвалити відповідне рішення.

“Трамп поки що не ухвалив офіційного рішення, а можливий крок щодо Криму є лише одним із варіантів, які розглядає його адміністрація в пошуках шляхів завершення війни”.

Речник Ради національної безпеки США Браян Г’юз у коментарі Semafor наголосив, що адміністрація “не давала жодних зобов’язань і не обговорюватиме це питання через ЗМІ”.

“Ще два тижні тому Україна і Росія були за багато миль один від одного щодо переговорів про припинення вогню, а зараз ми наблизилися до угоди завдяки лідерству президента Трампа. Мета залишається незмінною: зупинити вбивства та знайти мирне вирішення конфлікту”.

За даними Медіамейкер, Semafor – це американський проєкт журналістів Джастіна та Бена Смітів (спільне лише прізвище), який працює з 18 жовтня 2022 року. Джастін Сміт – це ексгенеральний директор Bloomberg Media, а Бен – колишній оглядач The New York Times і головред BuzzFeed News.

Джастін Сміт описував культуру Semafor як: “Жодної драми. Жодних пліток. Жодного его”. За задумом, медіа мало позбавити споживачів новин “розчарувань” завдяки трансформації традиційної форми статті, яка відділятиме факти від суджень.

У Semafor працює колишня виконавча редакторка Reuters і заступниця головреда The Wall Street Journal, а тепер виконавча редакторка Джина Чуа. Головним редактором є Бен Сміт, також у команді інші журналісти й репортери з таких видань як Associated Press, The Washington Post, The New York Times тощо. Загалом на жовтень 2024 року у виданні працювало близько 80 людей.

Орієнтовно 65 % авдиторії Semafor припадає на США, а приблизно 6,5 % читачів перебувають у Великій Британії. Водночас Semafor має досить велику авдиторію (орієнтовно 22,6 %) за межами англомовних країн.

За даними Медіамейкер, на початку існування видання залучило $25 млн від різних спонсорів.

Радник президента США з національної безпеки Майкл Волц заявив, що в рамках угоди про завершення війни Україна може втратити території в обмін на “майбутні гарантії безпеки, майбутній статус України”.

Державний секретар США Марко Рубіо говорив, що Україні доведеться піти на поступки щодо територій, які Росія захопила з 2014 року, в рамках будь-якої угоди про припинення війни.

Сообщение Трамп розглядає можливість визнання Криму російським появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на власні джерела в ГУР МОУ.

За даними джерела УП, українські морські дрони “Магура V5” атакували катери загарбників у районі селища Чорноморське Євпаторійського району.

“Для протидії ворог активно застосовува авіацію, стрілецьку зброю та артилерію, втім – безрезультатно”.

Сообщение Українські морські дрони атакували два ворожі катери в тимчасово окупованому Криму появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють Telegram-канали “Кримський вітер” і “Astra”.

У понеділок 13 травня, близько 6 ранку кілька ракет (імовірно, Storm Shadow) атакували в/ч 85683 на горі Ай-Петрі в Криму, повідомили ASTRA джерела в екстрених службах окупованого регіону. На горі розташована “секретна” військова база ППО 3-го радіотехнічного полку ЗС рф.

Унаслідок влучання ракет територія військової частини зазнала пошкоджень, загинув командир в/ч 85683 Олександр Кулаков і ще один військовослужбовець. Також є поранені, їхня кількість уточнюється.

Радари Південного берега – найвідоміший військовий об’єкт Великої Ялти (координати 44.481491, 34.033617).

У радянські роки на вершині гори Ай-Петрі було створено Радіотехнічний центр дальньої розвідки і наведення військ ППО. Куполи захисних споруд радарів у вигляді куль нерідко привертали увагу туристів. Під цими куполами ховаються радіолокаційні комплекси, писали раніше “Крим. Реалії”. Тут же облаштовано військове містечко для тих, хто обслуговує ці об’єкти.

Окупанти сформували тут підрозділ 3-го радіочастотного полку ПКС рф. Це військове формування у складі радіотехнічних військ ПКС рф на базі 40-ї радіотехнічної бригади Повітряних сил України.

Сообщение Ракети атакували ворожу базу ППО на Ай-Петрі, загинув командир військової частини появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє пресслужба ГУР МОУ.

“Внаслідок операції підрозділу ГУР МО України “Group 13″ ударним морським дроном Magura V5 знищено швидкісний катер російських загарбників.

Успішна місія у бухті Вузька на території тимчасово окупованого Криму стала можливою за сприяння платформи United24”.

Розвідники публікують відповідне відео на підтвердження.

В ГУР зазначають: оскільки страх перед українськими атаками змушує окупантів ховати великі кораблі Чорноморського флоту подалі від півострова, бойова робота триває по швидкісних маневрених військових суднах росіян, які незаконно перебувають в українських територіальних водах Криму.

За допомогою ударних морських дронів Magura V5 вже було знищено російські кораблі “Цезарь Куніков”, “Івановєц”, “Сєрґєй Котов”, “Акула” та “Серна”, а також пошкоджено “Іван Хурс”.

Сообщение ГУР оприлюднило відео знищення швидкісного ворожого катера у Криму (+відео) появились сначала на Український репортер.

В ОКУПОВАНОМУ СЕВАСТОПОЛІ РОЗДАВАВ УКРАЇНСЬКУ ГАЗЕТУ

— Пане Миколо, повернімося в роки, що передували анексії Криму московитами. Що найдужче закарбувалося в пам’яті?

— В останні роки перед окупацією, а саме 2011 року, я заснував газету «Слово Севастополя». Вдалося випустити лише 3 номери, оскільки то була приватна ініціатива і люди жертвували кошти. Останній номер вийшов у світ 2014 року та був присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. 9 березня 2024 року, в уже окупованому Севастополі, я роздавав газету людям на мітингу. Цікаво було спостерігати, як навіть росіяни, які були на мітингу, читали газету. Після цього два дні мене «бомбардували» телефонними дзвінками, погрозами з анонімних телефонних номерів. А 11 березня 2014 року я отримав дзвінок такого штибу: «Добрий дєнь, Нікалай. Ми знаєм, шо ви національний Герой Украіни. Нє угражают лі Вам? Ми с СБУ. Будьте астарожни. Єслі шо нада — прасітє помащі». Я зрозумів «натяк», і ввечері поїхав з Cевастополя в Донецьк до родичів (сам я народився в Мар’їнці, якої зараз вже нема). Але й там схожі події почали розгортатись, тільки з більшою активністю, бо анексія Криму відбулася пасивно і майже безкровно, а в Донецьку вже були серйозні сутички. Я побачив, що ситуація загострюється. Зустрівся з кількома знайомими українцями. Вони трохи скептично до мене поставились через те, що я залишив Севастополь. Думали, що все то несерйозні події…

Якось був мітинг проросійських сил у Донецьку, де працювали фінські телевізійники. Я їм запропонував взяти у мене коментар. Мовляв, що ж ви цікавитеся лише думкою росіян? Домовились, що нічого не виріжуть з того, що скажу. Справді, мій текст не спотворили. А говорив про те, що в Донецьку все відбувається штучно: наносне, імпортоване з московії. Невдовзі відбувся мітинг, на якому вбили українця. І я зрозумів, що в Донецьку вже теж ситуація некерована: почали блокувати СБУ, адміністрацію. Друзі запросили мене до Києва. Відтоді вже десять років я — в столиці.

До речі, показовий приклад гібридної імперської політики — моє село Мар’їнка. Десять тисяч населення. Повністю українськомовне. Приїхала ахметовська команда, поставили московську церкву: люди приходять у церкву, виходять і продовжують розмовляти українською. Або була українська школа, де я вчився. Її зруйнували. Збудували нову, триповерхову, і почали запроваджувати російську мову. Це елементи державної політики московії. А нам потрібна державна політика України. Дуже важко усвідомлювати оцю слабкість державних діячів.

«МОЯ ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ — ВСЕБІЧНА»

— Така проактивна й патріотична людина, як Ви, не може сидіти, склавши руки й нині…

— Будучи вигнанцем з рідного краю, продовжую наповнювати інформацією свої сайти. 2016 року один заможний патріот створював організацію, запросив мене до роботи, пообіцяв зарплату. Я створив сторінку у фейсбуці «Рух за мову». За місяць набрав 800 читачів. Упродовж другого місяця справа рухалася ще краще, але почалися спроби захоплення цієї сторінки цими ж людьми, які фінансували. Я відійшов від них, і далі робив і роблю усе на громадських засадах. Шкода, що так сталося. Зараз сторінка має 235 тисяч читачів. Звісно, фінансування ніхто не надає — воєнні справи важливіші.
А вивчення рідної мови — це нескінченна річ: її все життя треба вчити. Людей приваблюють різноманітні публікації щодо мови та моралі. Важливий сам факт відстоювання твердих українських засад і становлення спільноти. Українці вже самі відстоюють в дискусіях національні погляди. Трапляються напливи провокаторів та ботів. У таких випадках не вступаю у дискусії, блокую. Більшість читачів — проукраїнські, люблять сторінку за різноманіття. Таблиці «Правильно — Неправильно», «Антисуржик», афоризми відомих особистостей про значення мови, мотиватори, відео — це короткий перелік дописів, які приваблюють читачів. Шукаю найкращі відео на різноманітні теми, коментарі мовознавців, прикрашаю колажами. Сторінка розвивається завдяки коментарям, поширенням та вподобанням.

Багато позитивних відгуків. Деякі дописи сягали 2 мільйонів переглядів. Звісно, треба було б, щоб я працював не сам. Але якщо немає фінансових ресурсів, то користуюсь тим, що є.

Взагалі я така людина, що не можу започатковувати проєкти на короткий час, а потім — кидати. Це неправильно. Всі сайти, які створив ще у Севастополі, підтримую.

Наприклад, є дуже популярний сайт «Весела абетка»: для дітей, вчителів, батьків, методистів. Зібрані там матеріали — вартісні й нестаріючі: вислови про мову, вірші про мову, українські абетки, казки, творчість дитячих письменників.

Є сторінка «Афоризми», створена ще 2003 року, де я зібрав багато цінної інформації: і сучасні афористи там є, і закордонні, приказки, прислів’я, тости. Почалась вона із оцифрованої книжки «Українська афористика», редагованої Романом Ковалем.

Створена і функціонує сторінка газети «Незборима нація»: там публікуються матеріали, що виходять на сторінках друкованого видання. Подається і pdf-варіант, тож читачі можуть побачити, як газета виглядає взагалі.

Є сторінки, присвячені поезії. Наприклад, «Поетичні орбіти Севастополя», де зібрані твори десятьох місцевих поетів. Або «Світлиця Івана Левченка»: він у нас в Севастополі працював керівником телебачення, а потім переїхав до Києва. Пише вірші ледве не щодня. Щороку видає книгу.
Ще пишаюся сайтом «Дотик словом», де є інтимна поезія і проза та багато інформації на ліричну тематику. Всі сторінки дуже легко знайти і навігація на сайтах оптимальна.

Одним із перших був сайт «Музей Лесі Українки в Ялті». Там висвітлені події культурного життя української Ялти.

Отже, така просвітницька діяльність на інтернет-ресурсах є всебічною.

А ще такий факт : патріотка України Лідія Мадоян ініціювала створення громадського комітету «Український Севастополь». У Києві відбулось засідання, де, окрім мене був ще Ігор Лосєв. Домовились, що всі будуть координаторами організації. Заяви публікувались на сайті ukrlife.org. Деякі з них були доволі дієвими. Наприклад, заяву про неприпустимість виведення українського флоту з Севастополя, яка була опублікована в неділю, у понеділок коментував начальник штабу, а у вівторок – президент Кучма.

А ось заяву проти пам’ятника Катерині- ІІ у Севастополі адміністрація проігнорувала : мовляв «у нас – демократія!». І тоді почалася епоха «катеринізації»: в Одесі поставили пам’ятник…

Є ТАКЕ ЛАТИНСЬКЕ СЛОВО — «FUIMUS!»: «МИ БУЛИ!»

— Як гуртувалося українство Криму, і зокрема Севастополя?

— Кожна організація була місцем єднання українців. Наприклад, «Просвіта», «Союз Українок», Пласт, УГКЦ. Розумію, що зараз трохи архаїчно звучить вислів «Українське життя в Севастополі». Але це було. Є таке латинське слово — «Fuimus!» — ми були. Ця діяльність була інтелектуальним, духовним якорем, що пов’язувала Крим з Україною.

2010 року разом з педагогами ми провели один з конкурсів, і присвятили його 80-річчю Ліни Костенко та 10-річчю сайту «Українське життя в Севастополі» (29 березня 2000 року — дата створення сайту). То було видатне явище для освітян. Комп’ютерні та інші конкурси були в 5 номінаціях, учні під керівництвом вчителів створили чудові відео. Методистом української мови в Інституті підвищення кваліфікації була Валентина Лопатюк, яка об’єднувала вчителів, провадила величезну роботу щодо українства й українізації в Криму.

Коли Янукович прийшов до влади і вже видно було, куди все хилиться, ми розуміли, що то остання могутня українська дія в Севастополі. Учителі потім сиділи за чаєм і плакали. Всі усвідомлювали, до чого йдеться. Бо це відбувалося вже після підписання зрадницьких Харківських угод. Передчуття – дуже важке.

Я дописував у різні газети. «Кримську світлицю» знищило Міністерство культури. «Флот України» та журнал «Морська держава» знищені Міністерством оборони. Тобто держава понищила навіть ті паростки українського інформаційного простору, що були в Криму.
Була вартісною газета «Дзвін Севастополя». Я був вражений, коли вперше побачив газету в кіоску в Севастополі. Порадів. Знайшов редактора Миколу Гука — одного з головних діючих осіб українства в Севастополі. Ми тепло поговорили. Я почав дописувати до газети. За короткий час я освоїв програму макетування і газету почали робити у мене вдома, оскільки просвітянський комп’ютер стояв у мене. «Дзвін Севастополя» був дуже сміливою газетою та мав наклад 5 тисяч примірників.

Потім Микола Гук призначив іншу людину на свою посаду і покинув Севастополь. Відбулися негативні зміни і деградація діяльності. Певно, були задіяні ворожі спецслужби. 2014 року москвинська влада запланувала перереєструвати «Просвіту». Мирослав Мамчак, який раніше очолював телекомпанію «Бриз», описав цю ганьбу 2 серпня 2014 року: як на збори прийшли якісь невідомі люди, зафіксували більшість, знищили саму суть організації і створили російське регіональне відділення «Союз украинцев Севастополя «Просвещение».

Працював я і в газеті «Флот України». Цих двох газет росіяни боялися. Кожне число одразу аналізувалося, потрапляло на столи керівників міста. Наприклад, я критикував роботу телебачення, якісь промосковські позиції, сюжети чи антиукраїнські випади. У мене кілька статей вийшло на цю тему, і ці статті читали, аналізували, робилися висновки. Тираж «Флоту України» був невеликий, але вплив — суттєвий. Серед журналістів був і доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв. Статті, які ми публікували, передруковувалися навіть в російських джерелах на кшталт «Inopressa.ru». Росіяни в Севастополі і за межами придивлялись до діяльності українських сил в місті.

Стверджую: якби події розвивались еволюційно й без окупації, то українці Севастополя посіли б гідне місце серед інших націй в Криму. А поки що були меншиною в меншині…

Є одне важливе зауваження: після окупації московити вимели тих, хто зрадив Україну та , працював у Криму на прихід московії. Жодної людини не залишилося. Зрада потрібна, а зрадники — ні. Зрадив раз — зрадиш ще. На посади призначають людей з Новосибірська, Алтаю, а всіх колаборантів — пересаджали. Той же командувач флотом Березовський, який зрадив присязі: його ж через півроку викинули на північний флот. Важливо розуміти: у тебе мусить бути тверда державницька позиція.

У мене відчуття, що окупація Криму — надовго. Навіть якщо станеться повернення втраченого, то український інформаційний простір дуже довго буде оговтуватись. Нині в Криму все українське знищене. Все зацементоване пропагандою «сталін- путін».

Словом, будь-які ініціативи потребують ресурсів: організаційних, інтелектуальних, фінансових. Якщо відсутня хоч одна із складових, проекти не мають перспектив. Я зараз просто розвиватиму наявні ресурси своїми зусиллями.
А назагал потрібен державницький підхід і державницьке мислення. Українській Нації потрібен могутній лідер та згуртованість всіх проукраїнських сил.

— Дякую за розмову та за все, що робите для утвердження України.

Розмову вела Ольга Дубовик

Сообщение Микола Владзімірський: якір між Кримом та Україною появились сначала на Український репортер.