У День пам’яті Героїв Крут Президент України Володимир Зеленський ушанував памʼять тих, хто стримував наступ більшовиків на Київ 29 січня 1918 року. Церемонія відбулася біля пам’ятного хреста Героям Крут на Аскольдовій могилі у Києві, інформує Офіс Президента України.

Після завершення церемонії Глава держави поспілкувався з мамою загиблого Героя України, льотчика-винищувача Андрія Пільщикова (позивний Джус) Лілією Авер’яновою поблизу церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі.

Володимир Зеленський ушанував пам’ять Андрія Пільщикова, а також полеглого під Іловайськом у серпні 2014 року Марка Паславського; учасника Революції Гідності, загиблого під час пожежі в Будинку профспілок у лютому 2014-го Олександра Клітинського; Героя України, командира штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» Дмитра Коцюбайла (позивний Да Вінчі), який загинув у березні 2023-го під Бахмутом, та громадського активіста й воїна 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка Павла Петриченка, який загинув торік у квітні під час виконання бойового завдання на Донеччині.

***

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року. Холмщина і Підляшшя відходили до України. Водночас Договір передбачав встановлення дипломатичних відносин між деякими країнами, повернення військовополонених, обмін цивільних інтернованих, відмову від будь-яких анексій і контрибуцій, негайне відновлення економічних контактів і взаємного обміну товарами.

Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім направила в УНР і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в сутичку, налічувало близько 300 бійців Студентського куреня, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

На сьогодні вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич.

Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 чоловік.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.

На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

На фото: реконструкція бою під Крутами Клубом військово-історичної реконструкції “Повстанець”. З відкритих джерел.

Сообщение Пам’ятаймо подвиг Героїв Крут (+відео) появились сначала на Український репортер.

Більшість вояків-крутянців були вихованцями вищих військових навчальних закладів і мали достатньо вишколу, щоб під командуванням досвідчених старшин брати участь у бою.

Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти, які потрапили в полон і були вбиті. Натомість з боку більшовиків загинули щонайменше 300 вояків.

Бій українських воїнів проти більшовицької армії біля залізничної станції на Чернігівщині затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для підписання Брестського мирного договору з країнами Четверного Союзу. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.

На цю тему: Крути. Фільм, на який українці чекали 100 років (+фото)

Однак, військам Муравйова вдалося заволодіти Києвом. Влаштований більшовиками терор у місті – ще одна сумнозвісна «візитівка», яка стала ознакою російського війська, що через понад сотню років знову прийшло в Україну і вчиняє терор щодо місцевого населення на захоплених територіях. Не лише це повторилося через понад сотню років. На початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, в районі Крут, знову повторився бій між українським та російським військами, який тривав із 28 лютого до 3 березня 2022 року. За свідченнями жителів Крутянської громади, росіяни втратили в тому протистоянні близько 200 військових.

Вшанування чину оборонців Крут – важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті.

Фото на головній сторінці: робота видатного українського художника Василя Корчинського «Крути. Мамині яблука»

Сообщение Сьогодні вшановуємо усіх оборонців Крут 1918 року (+відео) появились сначала на Український репортер.

Цю роботу написала відома художниця, волонтерка Марина Соченко. Полотно вона малювала навіть тоді, коли в будинку вимикали світло. «Але я всеодно брала до рук пензлика, молилася і писала при ліхтарику…

«Ми сьогодні продовжуємо той бій, який у 1918 році вели Герої Крут, маємо вистояти у боротьбі з агресорами, перемогти на усіх фронтах, в тому числі на культурному», – сказала художниця кореспондентам «Українського репортера» Леоніду Фросевичу та Світлані Ковальовій.

Проникливим та сповненим гніву до рашистської терористичної банди був виступ біля пам’ятного Хреста Героям Крут відомого політика, правозахисника, народного депутата України кількох скликань Степан Хмара.

«Герої Крут у 1918 році не чекали ні від кого наказу, не звертали уваги на немічність тодішніх поводирів – вони пішли на смерть, щоб захистити Україну», – сказав Степан Ількович.

Очевидно, суголосні з думками присутніх були і такі його слова: “Сьогодні подвиг крутянців пам’ятають доблесні захисники України. На фронтах боротьби з московитською ордою наші воїни мають величезну силу духу, а це є запорукою нашої перемоги”.

Цю тезу Степана Хмари розвинув воїн-доброволець Олександр Новаленко (позивний “Козак”), який сказав, що цього разу московитських агресорів буде знищено. Через декілька днів Олександр разом з дружиною вирушають на фронт. “Ми йдемо бити ворогів, але дуже важливо, щоб і в тилу люди за необхідності готувалися до збройної відсічі”, – промовив воїн.

Про подвиги оборонців Крут крізь призму сучасних буремних подій також говорили у виступах очільник Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь, голова Асоціації ветеранів війни, учасників АТО, сімей загиблих та поранених військовослужбовців Олександр Ушинський, Віктор Горбач із  громадського руху “Українська патріотична альтернатива”.

Під час вшанування пам’яті Героїв Крут виступив і бандурист Святослав Силенко з низкою пісень на цю тему. Музичну ноту емоційно продовжив і хор “Просвіти” – присутні підхопили знамениту “Ой у лузі червона калина”.  Також усі разом виконали Державний гімн України.

Фото “Українського репортера”

Сообщение “Коли вимикали світло, я всеодно брала пензлика, молилася і писала ікону при ліхтарику”, – художниця Соченко (+відео, фото) появились сначала на Український репортер.

Про це у соцмережах написав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

«Українські воїни під Крутами віддали життя, але захистили незалежність і вибороли міжнародне визнання для своєї молодої держави. Сьогодні ми гідно продовжуємо їхню справу. Як взимку 1918-го, так і 2022-го кращі з кращих стали на захист Києва та всієї України від російської навали. Ціна боротьби висока. Але ціна поразки, і ми це знаємо з уроків історії, значно вища. Тому ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі», – написав він.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької росії під проводом полковника Михайла Муравйова. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків.

Читайте також: Сьогодні вшановуємо героїв оборони Крут 1918 року

Бій тривав до вечора. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Сообщение Генерал Залужний: «Ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі». Згадуючи Крути (+відео) появились сначала на Український репортер.

На Аскольдовій могилі у Києві Глава держави поклав квіти до пам’ятного хреста Героям Крут. повідомляє Офіс президента.

Президент зазначив, що, вшановуючи пам’ять Героїв Крут, ми пам’ятаємо свою історію, пишаємося, дякуємо й підтримуємо українську армію та разом наближаємо перемогу.

У церемонії також взяли участь керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов, міністр оборони Олексій Резніков, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний, заступник керівника Офісу Президента Роман Машовець.

Квіти до пам’ятного хреста поклали також курсанти військових навчальних закладів, зокрема Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, Інституту Військово-Морських сил Національного університету «Одеська морська академія», Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Київського військового ліцею імені Івана Богуна.

Пролунав Державний гімн України, після чого воїни почесної варти пройшли урочистим маршем біля пам’ятного хреста Героям Крут.

Як пише Український інститут національної пам’яті, довгий час бій під Крутами був оповитий низкою міфів. Найпоширенішим був міф про те, що армії Муравйова протистояли 300 слабко підготованих студентів і гімназистів. Насправді ж у бою під Крутами брали участь понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів, які підтримував саморобний бронепоїзд – 76-міліметрова гармата, встановлена на залізничній платформі.

Більшість вояків-крутянців були вихованцями вищих військових навчальних закладів і мали достатньо вишколу, щоб під командуванням досвідчених старшин брати участь у бою. Під Крутами загинули, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти, які потрапили в полон і були вбиті. Натомість з боку більшовиків загинули щонайменше 300 вояків.

Що рідко згадувалося приналежно до бою під Крутами, так це його геополітичний контекст і значення. Бій українських воїнів проти більшовицької армії біля залізничної станції на Чернігівщині затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці утримали столицю на час, необхідний для підписання Брестського мирного договору з країнами Четверного Союзу. Це означало визнання самостійної Української Народної Республіки субʼєктом міжнародних відносин.

Однак військам Муравйова вдалося заволодіти Києвом. Влаштований більшовиками терор у місті – ще одна сумнозвісна «візитівка», яка стала ознакою російського війська, що через понад сотню років знову прийшло в Україну і вчиняє терор щодо місцевого населення на захоплених територіях.

На цю тему: Крути. Фільм, на який українці чекали 100 років (+фото)

Однак не лише це повторилося через понад сотню років. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в районі Крут знову повторився бій між українським та російським військами, який тривав із 28 лютого до 3 березня 2022 року. За свідченнями жителів Крутянської громади, росіяни втратили в тому протистоянні близько 200 військових.

Вшанування чину оборонців Крут – важлива частина нашої національної пам’яті, яка нагадує, що державність без армії неможлива. Хоробрість та жертовність крутянців зробила їх символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Український інститут національної пам’яті.

На головній сторінці: робота видатного українського художника Василя Корчинського «Крути. Мамині яблука»

Сообщение Сьогодні вшановуємо героїв оборони Крут 1918 року появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Крутівська громада.

За свідченням жителів громади, після бою трупи майже 200 загиблих російських солдатів та офіцерів збирали по всій окрузі й на двох КамАЗах повезли у бік Сумщини.

«Через 104 роки українці та росіяни билися знову. Цього разу російська армія зазнала тут приголомшливої поразки», — йдеться у повідомленні.

Перед боєм окупанти обстріляли Меморіал пам’яті Героям Крут і фотографувалися на його тлі.

Крути — символ боротьби за незалежність України. У 1918 році тут відбувся бій між армією УНР та більшовиками, які наступали на Київ. Тоді українці змушені були відступити. Але ціною численних жертв затримали ворога, що дало час УНР підписати договір у Бресті.

У Генштабі ЗСУ розповіли, що сумарні орієнтовні втрати окупаційних сил з 24 лютого по 2 березня сягають 5 840 людей та десятків одиниць техніки. Зокрема: 30 літаків, 31 гелікоптер, 211 танків, 862 бойові броньовані машини, 85 артилерійських систем, 9 засобів протиповітряної оборони, 40 реактивних систем залпового вогню, 3 БПЛА оперативно-тактичного рівня, два легкі швидкісні катери і 355 одиниць автомобільної техніки.

Сообщение Новий бій під Крутами: українці знищили приблизно 200 окупантів появились сначала на Український репортер.

Про це в коментарі кореспондентові Укрінформу розповіла режисерка креативної команди VIVIDPRO Вікторія Холстиніна.

«Кліп ми створювали інтерактивний, багато чого недоказаного для того, щоб глядач сам міг дійти до суті та ідеї, проводячи асоціації. Когось це може спонукати більше дізнатися про битву під Крутами в 1918 році, іншим, можливо, стане цікавим сучасне життя ліцеїстів-крутянців. Зйомки відбувалися в студії «Jenny Records» біля Львова, в Лапаївці і там же знайшли гарне поле, де відзняли натуральні плани з героєм в однострої», – розповіла режисерка.

За словами Холстиніної, саме в час коли виникла ідея відзняти кліп на пісню Олександра Шевченка «У полі під Крутами», відбувалася фотосесія Вікторії Істоміної для агітаційного постера ліцею. Оскільки навчальний заклад має ім’я Героїв Крут, щоб показати спадковість духу та традицій українських захисників, один з ліцеїстів був вбраний у стрій безпосереднього учасника бою під станцією Крути, а двоє інших — у сучасний польовий однострій українського війська й парадний однострій.

Пісню виконують ліцеїсти Борис Загорулько і Захар Бойко, у ролі учасника бою під Крутами – ліцеїст Олесь Лимич.

Це вже не перша відео робота креативної команди VIVIDPRO з військовим ліцеєм ім. Героїв Крут, рік тому вони спільно відзняли фільм, проморолик про життя ліцею, а також записали кліп спільно з вихованцями Луганського ліцею «Схід і Захід разом».

«З ліцеїстами працювати – одна насолода, вони органічно вживаються в ролі і часто, навіть забуваєш, що це не справжні актори. Поставлені задачі завжди виконують досконало та чітко», – додала режисерка.

Україна 29 січня вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Сообщение Львівські ліцеїсти презентували кліп, присвячений Героям Крут (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє на сайті Міністерство культури України.

“Це фільм–легенда, який розповідає про молодих юнаків, сповнених мрій та життєвих планів, які вірили в незалежну Україну, в свій народ, які беззастережно та сміливо йшли захищати свою державу.

Ця історія актуальна і сьогодні, юні крутяни – це прообраз сучасних молодих українців, які так само самовіддано йдуть захищати Україну на Сході. Це неймовірно романтична та героїчна історія, яка гідна кінематографічного відтворення, на прикладах і цінностях якої мають виховуватися наші наступні покоління”, – прокоментував премєру міністр культури Євген Нищук.

Проект фільму «Крути 1918» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держагентства України з питань кіно у сесії ігрових тематичних фільмів та отримав 26 мільйонів гривень державної фінансової підтримки при загальному бюджеті 52 мільйона гривень.

Художній фільм «Крути 1918» (режисер Олексій Шапарєв) знятий у жанрі історичний екшн за реальною історією героїчного бою на залізничній станції Крути взимку 1918 року.

На тлі доленосних подій в країні двоє братів Андрій і Олекса Савицькі закохуються у прекрасну Софію. Більшовики підступають до Києва, місто наповнене «червоними» агентами. Уряд УНР кидає на боротьбу з ворогом усі боєздатні частини армії, включно з юнкерами і студентами. Чотири сотні юнаків, серед яких Андрій і Олекса, стають проти 4-тисячного добре озброєного війська.

За словами Олексія Шапарєва, головним його прагненням під час роботи над стрічкою, було передати та відтворити емоції героїв, привернути увагу глядача до життєво важливих подій, щоб урок історії не залишився даремним, адже боротьба за Україну триває.

Автором сценарію стрічки виступив Костянтин Коновалов, а продюсером – Андрій Корнієнко. Ролі у фільмі виконали Євген Ламах, Надія Коверська, Андрій Федінчик, Олексій Тритенко, Віталій Салій, Олександр Піскунов, Максим Донець, Дмитро Ступка, Остап Ступка, Наталя Васько, Роман Ясіновський, Богдан Юсипчук та інші.

Як розповів автор сценарію Костянтин Коновалов, ця тема надзвичайно його зацікавила та зворушила. Робота над його створенням тривала близько десяти років, за цей час він неодноразово звертався до архівних матеріалів та спогадів сучасників подій.

«Тільки зараз, коли стався Майдан, коли трапилася війна на Сході України, змінилася свідомість українців і стала можливою реалізація цього проекту Порушена тема у фільмі дуже важлива і дуже важка, і працювати з нею теж було важко – написати історію людей, які віддали свої молоді життя, не відчувши навіть його повноти», – розповідає Костянтин Коновалов.

Зазначається, що під час прем’єрного показу відбулись виступи Христини Соловій, чия композиція “Стежечка” стала офіційним саундтреком до стрічки “Крути 1918” та гурту “Гайдамаки”, які виконали сучасну рок-версію давньої козацької думи “Чорна Рілля”, що є одним із саундтреків до фільму.

На цю тему читайте також:

• Вшановуємо пам’ять героїв битви під Крутами (+відео)
• Кінострічка “Крути 1918”. Через 100 років (+відео)
• «Крути. Мамині яблука». Художня виставка, яку влада воліє не бачити (+відео)

Сообщение У Києві глядачі побачили прем’єру історичного фільму “Крути 1918” появились сначала на Український репортер.

Президент України Петро Порошенко разом із дружиною Мариною Порошенко вшанували пам’ять Героїв Крут. Біля Пам’ятного Хреста Героям Крут та уздовж алеї, що веде до Свято-Миколаївської церкви на Аскольдовій могилі, були вишикувані воїни Почесної варти.

Глава держави разом з дружиною поклали букети квітів до пам’ятника. Президентське подружжя також встановило свічки у пам’ять про юних героїв у Свято-Миколаївській церкві.

Увечері, 29 січня в столичному кінотераті “Київ” відбудеться допрем’єрний показ кінострічки, присв’яченої подіям під Крутами. Створений за підтримки Держкіно фільм режисера Олексія Шапарева «Крути 1918» вийде в широкий кінопрокат вже 7 лютого.

Нещодавно Гурт Haydamaky презентував кліп на пісню Чорна Рілля», яка стала одним із саундтреків до ції кінострічки, повідомляє Держкіно.

«Чорна Рілля» – сучасна рок-версія давньої козацької думи. За словами музикантів, у житті справжнього чоловіка настає час, коли він, захищаючи свою кохану жінку, родину або державу, стикається віч-на-віч зі смертю, без жодних сценаріїв та прикрас.

“Мені сподобався цей трек, як тільки я його почув, – говорить продюсер фільму “Крути 1918” Андрій Корнієнко. – Старовинна українська пісня в сучасному аранжуванні зазвучала досить потужно та цікаво. А автентичні українські інструменти в руках класних музикантів роблять трек по справжньому чесним”.

Гурт “Гайдамаки” самостійно створив кліп – від ідеї до режисури. Зйомки відбувалися на Київському морі. Погода сприяла красі кадру – у 20-градусний мороз крига намертво скувала поверхню води.

“Безкрайній крижаний простір мав бути метафорою чистоти та вічності, у яку відійшли душі героїв, що полягли у нерівній битві під Крутами”, – додав лідер гурту “Гайдамаки” Олександр Ярмола.

“Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, під час наступу на Київ військ більшовицької Росії. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.

27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км.

Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років”.

Про це пише Укрінформ.

Сообщение Вшановуємо пам’ять героїв битви під Крутами (+відео) появились сначала на Український репортер.

Президентське подружжя поклало квіти до пам’ятного хреста на Аскольдовій могилі.

Нагадаємо, бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, між  4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що ледве нараховував чотири сотні штиків.

У 4-годинному бою під Крутами оборонці української державності призупинили наступ противника і відступили, руйнуючи за собою колії і мости. Червона армія втратила боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ війську Муравйова довелося не залізницею, як планувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми,  розмоклими дорогами.

Ця затримка дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Бій під Крутами – одна із численних битв в одвічному «хрестовому поході» Росії проти України. Але Крути в просторі та часі буття українського народу посідають надзвичайно важливе місце. Ця назва, як писав Улас Самчук, «врізбилася у наше народне єство, у наш дух і нашу плоть» pic.twitter.com/qe3DaEABdD

— Петро Порошенко (@poroshenko) January 29, 2018

Герої, які в січні 1918-го захищали Київ від наступу червоних росіян, пройшли короткий вишкіл молодого бійця у стінах сучасного Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Відсьогодні цей інститут носитиме звання “імені Героїв Крут”.

https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/1194455314022192/

Сообщение 100-річчя бою під Крутами. Президент вшанував пам’ять Героїв появились сначала на Український репортер.