Дозвіл діятиме до трьох років, але гроші не повертаються, а будь-яка помилка в анкеті або відмова означатиме повторну оплату.

Про це повідомляє профільне видання etias-info. ETIAS (European Travel Information and Authorisation System) – це Європейська система інформації та авторизації подорожей. Вона не є візою, а радше додатковим етапом перевірки мандрівників ще до їхнього прибуття на кордон.

Система збирає базову інформацію про людину, автоматично звіряє її з базами безпеки та ухвалює рішення про можливість подорожі. Рішення про створення ETIAS Євросоюз ухвалив ще у 2016 році, а законодавчу базу затвердив у 2018-му. Запуск системи неодноразово переносили, спершу через пандемію COVID-19, а згодом через технічні та організаційні причини.

За оформлення дозволу ETIAS потрібно буде заплатити. У різних джерелах фігурують дві суми – 7 та 20 євро. Частина профільних європейських ресурсів і досі вказує базову вартість 7 євро, однак низка українських та європейських ЗМІ повідомляють, що фінальна ціна може зрости до 20 євро, тобто приблизно 1000 гривень.
Важливий нюанс, що подати одну заявку на сім’ю або групу неможливо. Кожен мандрівник, незалежно від віку, має оформлювати дозвіл окремо. Оплата здійснюється виключно онлайн банківською карткою через офіційний сайт ETIAS.

Дозвіл діятиме три роки або до завершення строку дії закордонного паспорта – залежно від того, що настане раніше. Протягом цього часу можна буде багаторазово в’їжджати до 30 європейських країн, зокрема держав Шенгенської зони, а також Кіпру, Болгарії та Румунії.

ETIAS дозволяє короткострокові поїздки – зазвичай до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Водночас навіть наявність дозволу не гарантує автоматичного в’їзду, адже остаточне рішення завжди залишається за прикордонниками.

Анкету на отримання ETIAS можна буде заповнити онлайн. У ній зазначаються персональні дані, інформація про паспорт, мету подорожі та відповіді на питання безпеки. Розгляд заявки починається лише після успішної оплати збору.

У більшості випадків рішення ухвалюється протягом кількох хвилин. Водночас система передбачає додаткові перевірки:

до 4 днів стандартний розширений розгляд;
до 14 днів ,якщо попросять надати додаткові документи;
до 30 днів у разі запрошення на співбесіду.
Один із ключових моментів – збір за ETIAS не повертається за жодних обставин. Якщо у заявці буде допущена помилка, наприклад у номері паспорта, імені чи даті народження, дозвіл анулюють. У такому разі людині доведеться подавати нову заявку та знову платити.

Так само кошти не повертають у разі відмови в авторизації або якщо мандрівник передумає їхати. Саме тому експерти радять уважно перевіряти всі дані перед підтвердженням анкети та не подавати заявку поспіхом. ETIAS не знадобиться тим, хто подорожує з чинною шенгенською або довгостроковою візою. Також передбачені пільги для окремих категорій:

діти до 18 років;
особи віком понад 70 років;
громадяни, які перебувають у ЄС за гуманітарними програмами або мають документи тимчасового захисту.

Для цих груп дозвіл може бути безкоштовним або взагалі не вимагатися. Подавати заявку на ETIAS радять завчасно – ще до купівлі квитків чи бронювання житла. Також потрібно стежити, щоб паспорт був дійсний щонайменше три місяці після запланованого виїзду з ЄС.

Сообщение За в’їзд до країн Євросоюзу українці будуть платити по 20 євро появились сначала на Український репортер.

Про це пише Deutsche Welle.

Берлінське видання Tagesspiegel зазначає:

“Еммануель Макрон та Кір Стармер обіцяють Володимиру Зеленському на зустрічі в Парижі: “Після припинення вогню Великобританія та Франція створять по всій Україні військові бази, а також побудують захисні об’єкти для зброї та військового устаткування”. Фрідріху Мерцу до цього дуже далеко. Німеччина, за його словами, долучиться до моніторингу за дотриманням перемир’я, але розміщуватиме солдатів лише на “сусідній території НАТО”. Від стриманості Мерца, з одного боку, аж незручно. З іншого року, це мудро. З огляду на те, як сьогодні оснащений і озброєний Бундесвер, він, якщо чесно, не може обіцяти більшого.”

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) пише:

“Потрібно ще подивитися, як усе зрештою виглядатиме. Не лише в Німеччині багато хто зі змішаними почуттями, якщо не прямо негативно дивитиметься на це (можливість відправки європейських військ в Україну. – Ред.), адже ймовірність військового конфлікту зросією може зрости. Не без причин Україну досі не прийняли до НАТО. Але без стримування (рсії. – Ред.) перспектива стабільності в (Східній) Європі невелика. Якщо американці не хочуть відправляти солдатів, то лідерство на себе мали би взяти обидві європейські ядерні держави – Великобританія та Франція. Теоретично можна навести чимало аргументів проти їхньої концепції мінімального стримування, але зовсім байдужим путіну воно не буде. Тому питання, де саме розміщуватиметься Бундесвер, другорядне. З внутрішньополітичних причин усе, радше за все, виллється у перестраховку на території НАТО, як дав зрозуміти в Парижі канцлер”.

Берлінське видання – tageszeitung (taz) – скептично дивиться на обіцянки, надані Києву європейськими лідерами в Парижі:

“Але чого насправді варті ці обіцянки? Ідеться не про ударні війська на полі бою – цього не хоче ніхто. Ідеться також не про миротворчі війська, аби вести моніторинг за дотриманням можливого припинення вогню – це мають робити США, на відстані. Згідно з заявами в Парижі, йдеться про “мультинаціональні війська”, які повинні будуть “підтримувати стримування”. У Парижі йшлося про “логістичні опорні пункти”. “Не бойові частини”, як уточнив (президент Франції Еммануель. – Ред.) Макрон, а “війська для перестраховки”. Французьке слово “réassurance” можна також перекласти як “заспокоєння”: українці мають бути заспокоєні, що французи і британці допоможуть їм, якщо росія знову на них нападе. У такому разі, як обіцяє документ, будуть задіяні “гарантії безпеки”, які можуть включати “використання військових можливостей” – можуть, але повинні. Чи це заспокоює українців? Їхня власна армія у сто разів більша за будь-які західні “перестраховочні війська”, які можна собі лише уявити, і суттєво більш смілива і з набагато більшим бойовим досвідом. Це українські солдати повинні будуть захищати західних військових, а не навпаки. І взагалі все це – повітряні замки”. Адже наближення миру між Україною та росією поки що не видно. Ба більше: не видно навіть наближення мирних переговорів.”

Газета Rheinische Post (RP) коментує паризькі домовленості:

“Найбільший ризик у військовій місії в Україні візьмуть на себе британці разом із французами. Тому дуже важливо, аби Німеччина разом зі своїм Бундесвером так само зробили великий внесок (у забезпечення можливого перемир’я. – Ред.). Але все це поки що повітряні замки, адже агресор путін ані сидів за столом переговорів, ані демонструє хоч якусь зацікавленість у справедливій угоді про припинення вогню. Чинити необхідний тиск, аби підштовхнути росію до чогось на кшталт готовності до переговорів, зрештою, здатен лише президент США Дональд Трамп. Тож уся увага тепер знову фокусуватиметься на ньому. Чи залишиться він на боці Європи та України і, приміром, знову посилить санкційний тиск (на Москву. – Ред.)?..  Упечнено можна сказати лише одне: у цьому новому світовому порядку, де все вирішує сила і влада, зараз уже можна собі уявити все що завгодно.”

Читайте також: Європа готова розгорнути миротворчі сили в Україні

Сообщение Німецька преса: війська “Коаліції охочих” в Україні – це повітряні замки появились сначала на Український репортер.

Про це пише чеське видання Echo24 з посиланням на виступ Петра Павела на телебаченні під час «Днів НАТО» в Остраві.

За його словами, нещодавні провокації з боку москви та неодноразові порушення повітряного простору НАТО її літаками та безпілотниками є «надзвичайно безвідповідальними».

Петр Павел прокоментував напруженість між росією та НАТО. Зокрема, нещодавні інциденти, коли російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі, а винищувачі ВПС рф 12 хвилин кружляли у повітряному просторі Естонії. Крім того, аналогічні інциденти з російськими винищувачами і дронами відбулися в Румунії та Латвії.

У відповідь на ці провокації як Польща, так і Естонія активували статтю 4 Північноатлантичного договору про консультації між членами Альянсу.

«Я мушу назвати це надзвичайно безвідповідальною поведінкою, оскільки порушення повітряного простору є приводом для активації захисних механізмів, тобто для збиття такого літака. І цього, безумовно, не хотів би ніхто — ні з нашого боку, ні з російського», — наголосив Павел.

Президент нагадав, що Туреччина вже мала подібний досвід у минулому. Під час операцій у Сирії російська авіація залітала в турецький повітряний простір. Неодноразові порушення призвели до того, що в листопаді 2015 року турецький винищувач F-16 збив російський бомбардувальник Су-24.

Президент Чехії наголосив, що у випадку порушення міжнародних кордонів Росією, НАТО повинно реагувати адекватно, «зокрема й військовим шляхом».

«Тоді росія дуже швидко усвідомить, що зробила помилку і перетнула прийнятні межі. На жаль, це балансування на межі конфлікту, але відступати перед злом просто неможливо», — заявив він.

Павел також розповів про свій досвід спілкування з російською стороною, зокрема на посаді голови військового комітету НАТО. За його словами, на запитання, чому відбуваються такі порушення, росіяни відповідали: «Тому що ми можемо».

«Вони перевіряють нашу стійкість, нашу рішучість захищатися. Я вважаю, що ми повинні бути надзвичайно рішучими. І якщо правила будуть порушені, ми повинні реагувати на них адекватно, в тому числі давати і військову відповідь», — зазначив Павел.

Колишній міністр фінансів Чехії Мирослав Калоусек висловив аналогічну думку, зазначивши, що він хотів би, щоб консультації за статтею 4 призвели до чіткого повідомлення для кремля.

«Наступного разу [якщо російські цілі з’являться — ред.] в повітряному просторі будь-якої з наших країн, ми стріляємо негайно і без попередження», — наголосив Калоусек.

Нагадаємо, російські дрони залетіли до Румунії. Бухарест назвав такі дії росії неприйнятними та безрозсудними.

Сообщение “Стріляти без попередження”: у Чехії закликали збивати російські літаки та дрони появились сначала на Український репортер.