Студенти та працівники політехніки разом з Громадською організацією «Оператори аматорських радіостанцій України» (UARO) виготовили 320 коаксіальних антен Flower Pot за добу. Антени робили за авторським посібником Леоніда Павлюченка, студента КПІ, голови організації UARO й чинного військового.

Також протягом 24-х годин волонтер виготовили 398 подовжених антен для рацій та 1 100 окопних свічок. Як зазначають на Фейсбук-сторінці КПІ, «60 волонтерів, 8,5 годин без світла різали, крутили, гнули, паяли, заливали, працювали навіть у темряві з думкою про тих, хто тримає фронт».

320 антен Flower Pot – національний рекорд щодо найбільшої кількості антен, виготовлених за 24 години, зафіксований представниками Національного реєстру рекордів України.

Ці антени вкрай потрібні на фронті, адже забезпечують стабільний радіозв’язок і на полі бою, і у бліндажах, є дешевими, ефективними та простими у виготовленні.

Фото КПІ.

Сообщение В КПІ виготовили рекордну кількість антен для фронту появились сначала на Український репортер.

Це, зокрема, спорткомплекс, декілька навчальних корпусів, чотири гуртожитки. Інформації про постраждалих серед студентів тапрацівників внаслідок пошкоджень будівель університету немає. Служби університету розпочали ліквідацію наслідків, повідомляє у Фейсбуку КПІ.

Фото: КПІ

Сообщение Зазнав пошкоджень кампус КПІ імені Ігоря Сікорського появились сначала на Український репортер.

Про пошкодження та руйнування повідомили у Національному технічному університеті України Київський політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського у соцмережах. Працівники показали фото пошкоджень. Так у історичних будівлях, датованих кінцем XIX століття вибите скло.

«Під час атаки пошкоджень зазнали будівлі і споруди КПІ ім. Ігоря Сікорського, зокрема, у історичній будівлі навчального корпусу № 4, закладини фундаментів якого 1 червня 1898 року започаткували спорудження університету», — йдеться в повідомленні.

Адміністрація університету також звернулась до студентів та працівників із проханням під час повітряних тривог перебувати в укриттях.

Крім корпусів НТУУ КПІ у Києві пошкождень зазнав гуртожиток Київського авіаційного інституту. Поранень отримали два студенти, їм надали медичну допомогу і вже виписали з лікарні.

У ніч на 17 червня в Києві та на околицях російські загарбники під час комбінованої атаки застосували 175 безпілотників, понад 14 крилатих ракет і щонайменше дві балістики.

Унаслідок атаки у Києві загинули 15 людей, ще понад 114 дістали поранення.

За кількістю загиблих це найтрагічніша атака по Києву після дня удару по Охматдиту 8 липня 2024 року, коли в кількох районах столиці загинули 33 людини. Унаслідок удару по Києву 24 квітня 2025 року загинуло 13 осіб.

Сообщение У Києві пошкоджень зазнали історичні корпуси Київського політехнічного університету появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив виконувач обов’язків директора Київського міського лабораторного центру МОЗ України Сергій Чумак, інформує сайт Київської міської ради.

«Учора (28 липня — ред.) фахівці лабораторного центру відібрали біологічні зразки у 107 людей, які були контактними із захворілими. Результати досліджень ми отримали сьогодні. Крім того, 10 курсантів госпіталізовані до столичних медзакладів. Інші лікуються у гуртожитку під медичним наглядом», — зазначив Чумак.

Усього в гуртожитку мешкають 152 курсанти, нагадав він.

26 липня спалах COVID-19 виявили у гуртожитку Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації КПІ. Тоді повідомляли про 52 курсантів з коронавірусною інфекцією.
27 липня на нараді щодо запобігання поширенню коронавірусу за участі Володимира Зеленського повідомили, що гуртожиток КПІ через спалах коронавірусу продезінфікують.
В Україні за минулу добу, 28 липня, коронавірусне захворювання підтвердили у 1022 людей. Також відомо, що 650 пацієнтів одужали, а 21 — помер від ускладнень.
Загалом з початку епідемії коронавірус в Україні виявили у 67 597 людей, з них 37 394 пацієнтів одужали, а 1 650 — померли від ускладнень. Наразі продовжують лікуватися 28 553 людей.

Сообщение У КПІ коронавірус виявили у 133-х курсантів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Офіс президента у Фейсбуку за результатами чергової наради Володимира Зеленського щодо запобігання поширенню коронавірусу з представниками уряду, правоохоронних органів та інших відомств

Главі держави повідомили, що в країні зафіксовано окремі спалахи COVID-19. Зокрема, в НТУУ “КПІ” виявлено 152 випадки зараження. Минулого тижня повідомлялося, що хворіють 52 курсанти, а в гуртожитку КПІ мешкають 152 людини.

Через спалах у Свято-Феодосіївському монастирі на його території, а також у гуртожитку університету проводять дезінфекцію, поінформували президента.

Основні християнські конфесії через епідемічну ситуацію відмовилися від хресної ходи до Дня Хрещення Русі.

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що через порушення карантинних норм закрили 37 нічних клубів.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що показник захворюваності серед населення зріс і становить 66,7 на 100 тисяч осіб.

Як сказав Володимир Зеленський, “Сьогодні відповідальність щодо здоров’я лежить на кожному власнику бізнесу, директорі закладу, менеджері, відвідувачі. Кожен несе відповідальність за той епідемічний стан, у якому перебуватиме країна найближчим часом. І я вдячний усім, хто розуміє цю відповідальність.

Ми всі прагнемо повернення до звичайного ритму життя. Але зробити це зможемо, лише здолавши коронавірусну інфекцію”.

Сообщение У КПІ виявлено 152 випадки зараження коронавірусом появились сначала на Український репортер.

За версією правоохоронців, біля гуртожитку на території Київського політехнічного інституту між двома компаніями виникла бійка. Її учасники застосували газові балончики, а один із них кілька разів вистрелив угору з пістолета. У результаті тілесні ушкодження дістало двоє осіб.

На місці пригоди поліцейські вилучили гільзи з невстановленої поки що зброї.

Розпочато провадження за ч. 4 ст. 296 («Хуліганство») Кримінального кодексу. Санкція статті передбачає позбавлення волі до семи років.

Фото kiev.informator.ua

Сообщение Затримано чотирьох причетних до стрілянини біля КПІ (+відео) появились сначала на Український репортер.

За словами друзів потерпілих, усі вони студенти Київського політехнічного інституту. Через що саме спалахнув конфлікт з невідомими, який переріс в бійку зі стріляниною, вони достеменно сказати не можуть.

Поліцейські розповіли, що за попередньою інформацією, стрілянина велася холостими патронами. В результаті конфлікту двоє хлопців дістали серйозні розсічення, а дівчину обприскали перцевим балончиком. Усіх трьох забрали до лікарні.

Нападники зникли в невідомому напрямі, номер їхньої машини та інші подробиці пригоди встановлюються.

Фото kiev.informator.ua

Сообщение У Києві біля КПІ стріляли: у лікарні троє студентів появились сначала на Український репортер.

Здається, міжнародний форум «Космос і майбутнє», який ми провели у Києві, відбувся зовсім недавно. Стан та перспективи нашої космічної індустрії, виступи нашого космонавта Леоніда Каденюка та відомих спікерів з багатьох країн, проекти, спільно напрацьовані молоддю з різних кінців світу під час першого у світі Космохакатону – все це учасники пам’ятають, ніби це було вчора, настільки захоплюючою була подія.

Насправді, минув майже рік, і скоро відбудеться вже другий форум, який обіцяє бути не менш надихаючим. Команди попереднього Космохакатону розкажуть про досягнення за рік, а поки організатори вже готуються показати світу нові незвичайні ідеї та формати спільної творчої праці.

Космос приваблює та обіцяє багато можливостей, але його освоєння потребує людей з широким мисленням та якісною освітою у багатьох областях. Чи нове покоління України добре готове до викликів космічного майбутнього? Це я намагався з’ясувати, зокрема під час роботи з учнями київської 181 школи.

Їх вчителька Зоя Поражинська допомагає їм розвивати логічне мислення та набувати сучасних знань. Я організував з ними обговорення ідей, які потрібні сучасному людству. В нашому активі вже було багато джерел творчого натхнення, включаючи демонстрацію високих технологій в рамках Книжкового арсеналу-2018.

Можна впевнено сказати: ці школярі розуміють проблеми, що стоять перед людством, краще за багатьох дорослих. Вони також можуть запропонувати шляхи їх вирішення. Це з’ясувалося й під час навчальної поїздки до НТУУ КПІ, де торіку ми проводили Форум та Космохакатон.

Рівень знань юних дослідників вразив наших партнерів. Ректор КПІ Михайло Згуровський під час зустрічі висловив надію, що вся група навчатиметься в університеті.

А ветеран космодрому Байконур Олександр Болтенко із задоволенням відповів на численні запитання дітей у Політехнічному музеї, де вони дізналися, як космічні кораблі злітають та повертаються, й побачили один з них, що ззовні майже згорів в атмосфері.

Вразили їх також літак та гелікоптер, виставлені поруч з музеєм, які нагадують про проривні винаходи вітчизняних авіаконструкторів та нашого співвітчизника Ігоря Сікорського у США.

В результаті поїздки у головах юних винахідників народилася безліч цікавих ідей. Які з них реалізуються – покаже час. А також наступний форум «Космос і майбутнє».

Сергій ВАКАРІН, Голова UkraineIS, співорганізатор форуму «Космос і майбутнє»

На цю тему читайте також

• Вчені розповіли про космічне майбутнє України
• У Києві – перший у світі Космохакатон: космічні проекти, високі технології та мистецтво
• Космічна індустрія України сьогодні та завтра: знакові події осені
• Новітні космічні технології: Тиждень космосу в Україні

Сообщение Юні дослідники планують освоювати космос появились сначала на Український репортер.

Першим про ліквідацію факультету, де вчать творців машин, які здіймаються в небо, повідомив політолог Андрій Павловський.

“Закрили ФАКС! Нещодавно відзначали професійне свято працівників ракетно-космічної галузі України… а незадовго до того у НТТУ “КПІ” ліквідували єдиний факультет, який випускав фахівців цієї галузі – Факультет авіаційних та космічних систем!! А і правда нема чого мешканцям аграрної країни дивитись на зоряне небо і мріяти за космос…” – написав екс-нардеп.

У Київській політехніці інформацію підтвердили, однак замість терміну “ліквідація” використовують “реорганізація”. Факультет авіаційних і космічних систем включають до складу механіко-машинобудівного інституту, що має покращити матеріальну базу та зменшити управлінський апарат.

“Питаннями, пов’язаними з літакобудування, у нас традиційно займався ще механіко-машинобудівний факультет. Факультет аерокосмічних систем був створений 25 років тому як спроба відповідним чином розвивати цей напрямок. На даному етапі виявилося, що їм нарізно розвиватися складно, оскільки це потребує об’єднання матеріальної бази”, — розповів “Громадському радіо” перший проректор КПІ Юрій Якименко.

Пізніше механіко-машинобудівний факультет став інститутом, а на його базі в партнерстві з американською компанією Boeing створили Центр для підготовки фахівців у галузі динаміки і міцності машин. Його основним профілем є підготовка інженерів-механіків для роботи в авіаційній промисловості.

“На факультеті авіаційних і космічних систем та кафедра, яка займалася літальними апаратами, опинилися осторонь від цього. Ми реорганізували факультет авіаційних і космічних систем в Центр авіаційних і космічних систем, включивши до складу механіко-машинобудівного інституту. Тепер завдання ставиться таким чином, щоб об’єднати їхні зусилля і щоб вони готували фахівців широкого профілю, як конструкторів, так і експлуатаційників”, — повідомиляють у КПІ. Відповідний наказ про реорганізацію можна знайти на сайті ВИШу.

Документом передбачено створити на базі Механіко-машинобудівного інституту КПІ Центр авіаційних і космічних систем і Кафедру авіаційних і роботизованих систем.

Наказ набуде чинності з липня, і на студентів факультету, які випускаються цього року, реорганізація не вплине. Решту студентів з 1 вересня переведуть до механіко-машинобудівного інституту, але ж за тією спеціальністю, на яку вони вступали.

Тему розвиває політик Роман Безсмертний. Він зв’язався із керівництвом КПІ, щоб зрозуміти, чому уряд вирішив закрити єдиний в Україні факультет авіаційних і космічних систем.

“В університеті пояснюють: нема достатньої кількості бажаючих там вчитися і нема державного замовлення. Чесно кажучи, я навіть не дивуюся. От ви спробуйте сьогодні поступити на такий факультет, провчитися там декілька років, а потім знайти роботу за фахом в нашій країні. Ну куди ви після цього підете працювати? В кращому випадку виїдете за кордон пахати на іншу державу. Бо в нашій космічна галузь взагалі не розвивається.

Всі нормальні фахівці космічної галузі уже давно виїхали. Нових тепер ніхто не готуватиме. Після закриття факультету, не виключено, виїдуть і викладачі… Україна не має права отак бездарно закінчити свою космічну історію!” – пише у Фейсбуку колишній соратник Віктор Ющенка.

Сообщение КПІ дійсно ліквідовує факультет авіаційних і космічних систем появились сначала на Український репортер.

12 квітня у День космонавтики на Future Fest у КПІ відбулася цікава дискусія про міжнародну космічну індустрію. Голова правління UkraineIS Сергій Вакарін представив найсучасніші космічні проекти (блокчейн, доповнена реальність та кібербезпека) та підбив підсумки мітапу Ukraine@4YFN-MWC, проведеного UkraineIS в рамках Світового мобільного конгресу у Барселоні.

Демонструвалися проекти доповненої реальності SecureIO та SIMO AR, представлені на Конгресі. Учасники були в захопленні від демонстрації Олекандра Величка – вони могли побачити на екрані смартфона, як паперова картинка оживає й перетворюється на анімацію.

Монті Міртл, який протягом року був співробітником Науково-дослідної станції Амундсена-Скотта на Південному полюсі, розповів про полярні експерименти NASA, такі як садівництво в екстремальних умовах та підземний телескоп для спостереження Всесвіту.

А зараз Монті – керівник міжнародного проекту популяризації України у світі Ukraine Inside Out (По всій Україні на мотоциклі), який можна завантажити у вигляді мобільного додатку.

Можливості аерокосмічних стартапів щодо отримання фінансування охарактеризувала Світлана Хутка на основі свого досвіду роботи у Стенфордському університеті. А філософ Сергій Дацюк розповів про перспективи для України в освоєнні Сонячної системи.

Артем Ніколенко, Максим Шеремет та Сергій Яцков – організатори Future Fest, який був присвячений пам’яті Леоніда Каденюка,зробили фестиваль справжнім святом для шанувальників аерокосмічних технологій.

Учасники змогли спробувати себе у Чемпіонаті з БПЛА (Перегони дронів): команди конструювали свої БПЛА, готували моделі до запуску та змагалися в прольоті на швидкість та на точність. На виставці передових технологій демонструвалися робототехніка, технології 3d-друку та багато іншого.

Також було підведено підсумок конкурсу «Діти майбутнього», в рамках якого юні ентузіасти космосу представили свої проекти на космічну тему.

Різноманітність фантазії дітей вражала: у фінал потрапили троє київських школярів Юлія (космічний живопис), Михайло (планета Земля у 3d книгах) та Кирило (Лего-проект). Приз за краще технічне рішення отримав проект Лего-космодрому Кирила Агапова.

Сергій ВАКАРІН, голова правління UkraineIS

Сообщение Космічні проекти та діти майбутнього: UkraineIS провела кілька заходів в рамках першого Future Fest в Україні появились сначала на Український репортер.