– Костянтине Івановичу, чи була необхідною, на вашу думку, евакуація Києва? Може, це помилка – відмова від евакуації?

– У Києві на той час мешкало близько чотирьох мільйонів, вивезти людей було практично неможливо. Нерозвиненими були автошляхи, не вистачало можливостей залізниці. Ну і, скажемо відверто, смертельної загрози не було. На щастя, Київ має річку Дніпро. Це – своєрідна аеродинамічна труба, що “витягнула” з Києва увесь бруд. У Києві утворилися “важкі” місця: біля Московського мосту і Видубицького озера. Словом, у Києві була напружена ситуація, але не смертельна.

– Це правда, що радянський генсек Горбачов лякав першого секретаря української Компартії Щербицького виключенням із партії, якщо той відмовиться провести в Києві першотравневий парад?

– Справді, Володимир Щербицький розповідав про це на засіданні Ради міністрів республіки, казав, що доповів у Москву про екологічну ситуацію в Києві. Мовляв, проводити парад небезпечно для людей, адже радіаційне забруднення перевищувало норми. На що Горбачов відповів: “Ви сієте паніку, так жити не можна, ви не перебудувалися, ви – панікери”. Особисто Щербицький не підтримував Горбачова – такого собі колгоспного діяча, якому сидіти в чиновницькому кабінеті десь у Ставрополі. Але він раптом став керувати державою…

– Як ви думаєте, чи розсекретили всі документи, пов’язані з Чорнобильською аварією?

– Безумовно, що ні. Дуже багато спекуляцій на цьому ґрунті, я дивився неодноразово по українському телебаченню такі програми, соромно слухати. Ну не можна політикам робити свій піар на горі. Це – зрада людей, розумієте?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Архівні фото з відкритих джерел.

Сообщение Чому після Чорнобильської атомної катастрофи не евакуювали Київ (+відео) появились сначала на Український репортер.

26 квітня 1986 року стався вибух на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. Аварія вважається найбільшою в історії людства за час використання атомної енергії. Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила частину території України, Білорусі та Росії, окремі регіони інших європейських країн, східну частину США.

Серед історичних джерел для вивчення подій, пов’язаних із катастрофою, окремий пласт становлять розповіді очевидців. Спогади людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, працівників станції, тих, хто займався евакуацією населення, евакуйованих та тих, хто повернувся жити у зону відчуження, інших постраждалих, складають розмаїту палітру усної історії Чорнобильської катастрофи. Поступово вона розширюється, вбираючи розповіді з різною оптикою та сенсовим навантаженням.

До 35-х роковин аварії Український інститут національної пам’яті розпочав формувати тематичну колекцію. Колекція складається із записів, що проводяться працівниками інституту та приймаються на зберігання. Наразі до колекції увійшли записи, здійснені фольклористкою, науковою співробітницею Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Наталкою Лещенко. Усні свідчення зафіксовані як відео- або аудіоінтерв’ю та доповнені світлинами й документами, наданими оповідачами.

Свідчення оприлюднені на новому онлайн-ресурсі Українського інституту національної пам’яті – архіві усної історії. Записи на платформі подані в повному обсязі. Більшість із них є тематичними, у решті інтерв’ю чорнобильська тематика представлена окремими сюжетами.

Переглянути тематичну колекцію можна за посиланням.

Український інститут національної пам’яті оголошує прийняття для зберігання та оприлюднення усноісторичних інтерв’ю про Чорнобильську катастрофу, світлин та документів до них. Консультації можна отримати за телефоном: (044) 290 25 88, (044) 253-15-63.

Електронна пошта: archive-ui@uinp.gov.ua.

Інформація Українського інституту національної пам’яті. 

Відео “Українського репортера”:

Сообщение Український інститут національної пам’яті розпочав збирати усні свідчення про Чорнобильську катастрофу появились сначала на Український репортер.

Інтерв`ю “Українському репортеру”. Фото Олексія ІВАНОВА

– Костянтине Івановичу, чи була необхідною, на вашу думку, евакуація Києва? Може, це помилка – відмова від евакуації?

– У Києві на той час мешкало близько чотирьох мільйонів, вивезти людей було практично неможливо. Нерозвиненими були автошляхи, не вистачало можливостей залізниці. Ну і, скажемо відверто, смертельної загрози не було. На щастя, Київ має річку Дніпро. Це – своєрідна аеродинамічна труба, що “витягнула” з Києва увесь бруд. У Києві утворилися “важкі” місця: біля Московського мосту і Видубицького озера. Словом, у Києві була напружена ситуація, але не смертельна.

– Це правда, що радянський генсек Горбачов лякав першого секретаря української Компартії Щербицького виключенням із партії, якщо той відмовиться провести в Києві першотравневий парад?

– Справді, Володимир Щербицький розповідав про це на засіданні Ради міністрів республіки, казав, що доповів у Москву про екологічну ситуацію в Києві. Мовляв, проводити парад небезпечно для людей, адже радіаційне забруднення перевищувало норми. На що Горбачов відповів: ви сієте паніку, так жити не можна, ви не перебудувалися, ви – панікери. Особисто Щербицький не підтримував Горбачова – такого собі колгоспного діяча, якому сидіти в чиновницькому кабінеті десь у Ставрополі. Але він раптом став керувати державою…

– Як ви думаєте, чи розсекретили всі документи, пов’язані з Чорнобильською аварією?

– Безумовно, що ні. Дуже багато спекуляцій на цьому ґрунті, я дивився неодноразово по українському телебаченню такі програми, соромно слухати. Ну не можна політикам робити свій піар на горі. Це – зрада людей, розумієте?

Леонід ФРОСЕВИЧ

Фото автора, а також архівні фото з відкритих джерел

Інтерв’ю колишнього першого віце-прем’єр-міністра України, екс-голови Державної комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Костянтина Масика можна подивитися тут:

Відео Ігоря КОЗІЯНЧУКА

Сообщение Після аварії на ЧАЕС вивезти усіх мешканців Києва було практично неможливо – Костянтин Масик (+відео) появились сначала на Український репортер.