<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы кораблі * Український репортер</title>
	<atom:link href="https://ukrreporter.com.ua/tag/korabli/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/korabli</link>
	<description>Новини з України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 31 Oct 2025 11:48:50 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2016/11/Redaktsiya_avatar_1478696788.png</url>
	<title>Архивы кораблі * Український репортер</title>
	<link>https://ukrreporter.com.ua/tag/korabli</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Регістри Зунда та продаж Аляски. Про що свідчать архіви світу</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/registry-zunda-ta-prodazh-alyasky-pro-shho-svidchat-arhivy-svitu.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/registry-zunda-ta-prodazh-alyasky-pro-shho-svidchat-arhivy-svitu.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Юрiй КІРПІЧОВ]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 26 Jan 2022 11:24:21 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Аляска]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=163087</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#8220;Український репортер&#8221; публікує чергову  цікаву статтю постійного автора &#8211; Юрія Кірпічова й принагідно акцентує увагу читачів, що в пана Юрія &#8211; ювілей: йому виповнилося 70! З чим щиро його вітаємо. Додамо: нашій редакції пощастило, що маємо за океаном, в Америці, такого яскравого дописувача, інтелектуала, який грунтовно, зі знанням справи пише на різні теми. Скажімо, про письменника Івана Буніна, велич і красу гір Адірондаку ,  захоплюючу екскурсію Вашингтоном, про народний аматорський театр-студiю «Рiзнобарв’я» в українському мiстi Володимирі. Його цікавить все: від живопису до наукових досліджень! Матеріали автора про політико-економічну, соціальну ситуацію&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/registry-zunda-ta-prodazh-alyasky-pro-shho-svidchat-arhivy-svitu.html">Регістри Зунда та продаж Аляски. Про що свідчать архіви світу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>&#8220;Український репортер&#8221; публікує чергову  цікаву статтю постійного автора &#8211; Юрія Кірпічова й принагідно акцентує увагу читачів, що в пана Юрія &#8211; ювілей: йому виповнилося 70! З чим щиро його вітаємо. </strong></p>
<p>Додамо: нашій редакції пощастило, що маємо за океаном, в Америці, такого яскравого дописувача, інтелектуала, який грунтовно, зі знанням справи пише на різні теми. Скажімо, про <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/bunin-i-amerykantsi-poglyad-iz-ssha.html">письменника Івана Буніна,</a> велич і красу гір <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/buntivna-osin-ameryky-shho-vrazhaye-u-dalekij-krayini.html">Адірондаку , </a> захоплюючу<a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/blogs/fenomenalnyj-general-vinfild-skott-poglyad-z-vashyngtona.html"> екскурсію Вашингтоном,</a> про народний аматорський театр-студiю <a href="https://ukrreporter.com.ua/culture/riznobarv-ya-teatr-moyih-druziv-volodymyr-volynskyj-zahoplyuye.html">«Рiзнобарв’я»</a> в українському мiстi Володимирі. Його цікавить все: від живопису до наукових досліджень!</p>
<p>Матеріали автора про політико-економічну, соціальну ситуацію у Штатах захоплюють глибокою аналітикою, слушними порівняннями, новизною фактів. Він розповідав і про  те, якою була <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/blogs/putinska-fabryka-troliv-dlya-ameryky-yak-vona-diyala-pid-chas-vyboriv-prezydenta.html">Путінська фабрика тролів для Америки,</a> і про шкідливу політику <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/perspektyvy-trampa-proyasnyuyutsya-tyurma-poglyad-z-ameryky.html">експрезидента Трампа</a> та її наслідки, і про <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/dytyachyj-strah-livyzny-v-amerytsi-deshho-pro-realni-zagrozy-spoluchenym-shtatam.html">нові виклики</a>, які стоять перед наймогутнішою державою світу.</p>
<p>Не оминає увагою і нинішнього <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/kozatskyj-marsh-poglyad-z-ameryky.html">володаря Кремля.</a> За словами Юрія Кірпічова, на відміну від України, &#8220;Росія навічно застрягла в підлітках, вона не може і не хоче облаштувати свій дім, не хоче дорослішати і відповідати за свої вчинки. Звідси – хамство, непомірне вихваляння, перманентна брехливість і президент Путін, такий собі інфантильний Пітер Пен, що намагається встановити у світі звичаї пітерського підворіття&#8221;.</p>
<p>Проживаючи в далекій Америці, Юрію Володимировичу небайдуже як Україну<a href="http://І ось, в середині липня, коли галеон стояв у французькому порту Гонфлер, побачив я на цій сторінці фотографію мапи, встановленої на його гарматній палубі. Вона відзначає порти, в яких побував корабель. І все б добре, візитів на його рахунку безліч, це справжній вітрильний посол Іспанії, який милує око і нагадує про героїчне минуле цієї країни, одна біда: мапа ця показує, що Крим – російський…"> сприймають у світі</a>. Бо є правдивим патріотом Неньки. Одного разу, побачивши, що на борту відомого іспанського вітрильника (галеоні) є мапа, яка показує, що Крим – російський, він вдарив на сполох, вимагаючи в іспанців спростування, приведення карти у відповідність до справжніх кордонів нашої країни. Хіба ж не позиція?!</p>
<p>Захоплення мореплавством, кораблями &#8211; ще одна яскрава грань таланту Юрія Кірпічова. У нього є навіть розкішна стаття <a href="https://ukrreporter.com.ua/golovne/statti/marynizm-v-ukrayinskyh-kolorah-poglyad-z-ameryky.html">&#8220;Маринізм в українських кольорах. Погляд з Америки&#8221;.</a></p>
<p>А закінчив пан Юрій Донецький університет, за фахом радіофізик-електронік. Де тільки не був, яких тільки стежок-доріг не сходив! З 2006 року проживає у Штатах.</p>
<p>Про себе пише: &#8220;Я народився <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/stepamy-shekspira-de-i-koly-vynyklo-slovo-step.html">в степах</a> і час не гасить захоплення ними. Мені доводилося бувати в горах Адірондаку, Криму, Кавказу, в глухих російських лісах. Я бачив моря і океани, екзотичних дівчат і золоті тропічні пляжі в бахромі пальм. Але вся ця краса не може зрівнятися з зеленим степовим морем!&#8221; ( <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/kozatskyj-marsh-poglyad-z-ameryky.html">мій батько</a> народився у старому козацькому селі).</p>
<p>Прочитайте, з якою любов&#8217;ю описує те, що близьке серцю: &#8220;Ні, панове, степ це не просто рівнина, вкрита трав’янистою рослинністю. Це батьківщина, яка завжди з тобою, як би далеко ти не поїхав&#8230;&#8221;</p>
<p>Так говорить людина з глибоким корінням.</p>
<p>&#8220;Я пишаюся своїми предками. Моя бабуся була родом з сім’ї реєстрових козаків, мій батько походив з села, заснованого козаками&#8221;, &#8211; чуємо від Юрія Володимировича.</p>
<p>Коли у їхньому селі &#8220;запалали перші електричні лампочки, то їх назвали лампочками Ілліча, <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/__trashed-2.html">Кіндрата Ілліча Кирпичова</a> (сільського винахідника). Про родовід Юрія Кірпічова читайте статтю <a href="https://ukrreporter.com.ua/wp-admin/post.php?post=163087&amp;action=edit&amp;classic-editor">&#8220;Козацький марш. Погляд з Америки&#8221;.</a></p>
<p><strong><em>Отже, з ювілеєм, пане Юрію! Дай Боже, Вам міцного здоров&#8217;я, чудового настрою, повсякчас бадьорості й легкого пера! Нехай збільшується армія шанувальників Вашого яскравого таланту! Творчої удачі! Многая літа! З подякою, редакція &#8220;Українського репортера&#8221;.</em></strong></p>
<p><strong>***</strong></p>
<p><strong>Стаття Юрія Кірпічова Регістри Зунда та продаж Аляски</strong></p>
<p><strong>У Національному архіві в Копенгагені, за подвійними сталевими дверима спеціальної кімнати №11, займаючи 60 метрів стелажів, зберігаються журнали митних регістрів Зунда, загальною кількістю 700. Перший почали заповнювати в 1497 році &#8211; Колумб ледь повернувся з другого плавання в Америку. Останнім 30-9-1857-го було згадано шипмайстра G.F. Andreas з Данцига, який сплатив 26 талерів та 31 скілінг мита.</strong></p>
<p>Понад 2 мільйони записів за 360 років! Колосальний масив інформації. Здавалося б, що може бути цікавого в обліку мита, в бухгалтерії? Проте регістри є найціннішим джерелом відомостей про морську торгівлю, а тим самим про політичну, військову, економічну, соціальну та іншу історію Європи та пов&#8217;язаного з нею світу. У тому числі про історію Росії, для якої Зунд тривалий час служив головними воротами в океан, у великий світ.</p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter wp-image-163091 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Yll-1-Sonttolregisters-063_0212.jpg" alt="" width="800" height="640" /></p>
<p>З 2017 року я беру участь у датсько-голландському проекті Sound Toll Registers Online, присвяченому створенню загальнодоступної бази даних регістрів. Головне завдання монументального проекту було завершено на початку травня 2020-го (десять років праці!): на сайті STRO з&#8217;явилися розшифровки записів останнього із 377 мікрофільмів, на які було перезнято журнали.</p>
<p>Втім, виправляти помилки, структурувати та класифікувати записи доведеться ще довго. До речі, під час цієї кропіткої праці мені довелося закрити Америку! Розшифрувальник запису за 1533 рік, пам&#8217;ятається,  добре знав стародатську, але не економічну географію, от і відправив данцигського капітана з вантажем яблук замість Норвегії на вест-індський острів Санта-Крус, сплутавши міста з однаковою назвою Фредрікстад. Після мого повідомлення запис перенесли до іншого розділу.</p>
<p><strong>Зунд (Sound)</strong> – це німецька назва протоки Ересунн, яка сполучає Балтику з Північним морем.</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-163102 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Map_of_Oresund_new_version.jpg" alt="" width="465" height="614" /></p>
<p>Плату за прохід нею заснував у 1429 році король Данії Ерік VII Померанський – у пику Ганзi, потужній лізі північних німецьких міст, з якою Данія не раз воювала. Будучи із роду слов&#8217;янських правителів Померанії, він взагалі-то носив ім&#8217;я Богуслав, але перед коронацією змінив його на більш звичне для підданих. Плату стягували в Хельсінгері, що стоїть у найвужчому місці протоки, де до шведського берега трохи більше 4 км. У минулі часи називали місто Ельсінором, і пишуть, що Шекспіру через деякі обставини довелося пожити там, ось тому він і знав місцеві деталі так гарно, аж до напряму сезонних вітрів.</p>
<p><img decoding="async" class="aligncenter wp-image-163092 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/karta.jpg" alt="" width="1580" height="552" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/karta.jpg 1580w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/karta-800x279.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/karta-1536x537.jpg 1536w" sizes="(max-width: 1580px) 100vw, 1580px" /></p>
<p>Поруч із величним замком Кронборг, гармати якого контролювали цю вузькість, і стояла зундська митниця, яка приносила чималий дохід короні, доходячи до двох третин оного.</p>
<figure id="attachment_163103" aria-describedby="caption-attachment-163103" style="width: 800px" class="wp-caption aligncenter"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-163103 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Helsingor_Kronborg_slot_IMG_6985_ID_dk_217-70554-1-1.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Helsingor_Kronborg_slot_IMG_6985_ID_dk_217-70554-1-1.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Helsingor_Kronborg_slot_IMG_6985_ID_dk_217-70554-1-1-500x280.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /><figcaption id="caption-attachment-163103" class="wp-caption-text">Замок Кронборг.</figcaption></figure>
<p>Тисячі кораблів на рік проходили Зунд і часом за день залишали понад сотню записів!</p>
<figure id="attachment_163100" aria-describedby="caption-attachment-163100" style="width: 800px" class="wp-caption aligncenter"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-163100 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Central_Oresund_from_Scanian_Side.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Central_Oresund_from_Scanian_Side.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Central_Oresund_from_Scanian_Side-500x280.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /><figcaption id="caption-attachment-163100" class="wp-caption-text">Вигляд на протоку Ересунн та узбережжя Данії з шведської сторони протоки. Фото з Вікіпедії.</figcaption></figure>
<p>Проект STRO надає зручний доступ до величезного масиву даних, яким раніше важко було користуватися – далеко не всім і не завжди видається можливість поїхати в Копенгаген, щоб попрацювати в архіві, а компендиуми вибірок записів, складені парою датських істориків, не замінювали оригіналів. Що ж мені дали п&#8217;ять років участі в ньому? Більше десятка публікацій у добрих виданнях, таких як журнали «Звезда», «Знання-Сила», «Наука і життя», газеті вчених та популяризаторів науки «Троїцький варіант – Наука». Ще кілька статей готуються до друку. Отже, тема цікава для читачів.</p>
<p>Регістри стали найкориснішим інструментом порозуміння історії. Вони, наприклад, дозволили підтвердити ім&#8217;я капітана (шипора, як називав його Петро I) Яна Гілбранда, який привів перший корабель до Петербурга, знайти його рейси на Балтику і скласти за ними досить повне уявлення про плавання торгових суден невеликих і небагатих компаній.</p>
<p>Зауважимо, що на відміну від американських судновласників, які часом мали флоти з десятків кораблів, у Європі судна належали на паях 8, 16, 32-ом і більше акціонерам. Корабель &#8211; річ дорога, а мореплавання небезпечне і з трьох кораблів, що йшли до далеких островів прянощів, поверталися два. Ця форма володіння, що полягає у підсумовуванні капіталів і розподілі ризиків, спричинила таке системоутворююче явище, як акціонерні товариства, що характерні для нашої цивілізації та багато в чому визначили її образ.<br />
Найвідомішими такими компаніями стали голландська та англійська Ост-Індські. Між іншим, підрахунок курсів валют та акцій показав, що голландська Ост-Індська у 2018 році коштувала б 7 трильйонів доларів (долар, до речі, близький родич далера) та посіла б перший рядок у списку найцінніших компаній світу!</p>
<p>Британський капітан Генрі Гудзон перебував на її службі і в 1609 році відкрив названі на його честь затоку і річку, на якій пізніше виникло добре відоме нині місто Нью-Амстердам. Мало хто знає, але прапор США нагадує прапор англійської Ост-Індської компанії – червоні та білі смуги та синій прямокутник у верхньому кутку біля держака.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-163093" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/East-India-Companys-ensign.-342x205.jpg" alt="" width="342" height="205" /></p>
<p>А бургомістр Амстердама, картограф і за сумісництвом директор Ост-Індської компанії Ніколаас Вітсен, організував у 1697 році стажування на верфах Саардама для членів російського «Великого посольства», серед яких був і Петро Михайлов, тобто Петро I, який став його особистим другом.</p>
<p>Але повернімося до наших регістрів. У ході пошуків рейсів Яна Гілбранда принагідно з&#8217;ясувалося значення для торгівлі заходу з Балтикою процвітаючого шведського міста Нієн (голландці називали його Шанцтерней, укріплення на Неві, а клерки митниці записували цю назву десятками способів), на місці та з каменів якого були збудовані перші будинки нової столиці Росії.</p>
<p>Вдалося знайти в STR і перший запис про рейс до Петербурга американського корабля – він виявився на 20 років раніше, ніж вважали дослідники. Статистика ж вантажів з-за океану показує, що маршрут, яким ходили в Росію судна, недарма називали «бавовняним трикутником»: масовані поставки бавовни призвели до розвитку бавовняної промисловості у Петербурзі та околицях – так Росія стала країною ситця. У Новий Світ з неї пливло якісне залізо, першокласна парусина і чудова пенька – суднобудування США багато в чому залежало від російських поставок. А загалом до середини ХІХ століття торгівля з Америкою вийшла на третє місце у зовнішньоторговельному обігу Росії – після Англії та міст Ганзи.</p>
<figure id="attachment_163095" aria-describedby="caption-attachment-163095" style="width: 800px" class="wp-caption aligncenter"><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-163095 size-full" src="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Yll-8-Nao-y-galeon.jpg" alt="" width="800" height="450" srcset="https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Yll-8-Nao-y-galeon.jpg 800w, https://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/Yll-8-Nao-y-galeon-500x280.jpg 500w" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" /><figcaption id="caption-attachment-163095" class="wp-caption-text">«Вікторія» и галеон «Андалусія».</figcaption></figure>
<p>Продовжимо приклади. Катастрофічне падіння кількості суден, що пройшли Зундом в 1808-1812 роках (порівняйте: 11 892 записи в 1805-му і лише 134 в 1808-му, а через Зунд йшла левова частка російського імпорту-експорту), є ще одним свідченням користі вивчення зундських регістрів. Занепад російської торгівлі внаслідок наполеонівської континентальної блокади приводив до масових порушень оної, що й стало зрештою причиною війни 1812 року.</p>
<p>Зрозуміло, що насамперед увагу привертали записи про російські кораблі і капітанів, які ходили Зундом, і слід зазначити, що хоча таких записів не дуже багато (якщо не брати до уваги капітанів з Риги, Ревеля, Виборга та інших старих портів, що носили переважно німецькі та шведські прізвища), матеріалу для історії російського комерційного мореплавання (військові кораблі, що йшли під андріївським прапором, митницю не проходили) регістри дають достатньо. В них записані імена таких бойових командирів, як Федір Ушаков і Михайло Лазарєв, гордості російського флоту! Так, така вже специфіка цього флоту: через брак торгових суден військовим кораблям доводилося здійснювати комерційні рейси і піднімати купецький прапор – кілька таких плавань я описав.</p>
<p>Багато славних імен пов&#8217;язане з плаваннями за два-три океани, у російські колонії в Америці – кожне означало кругосвітню подорож. Здійснювалися вони під егідою російсько-американської компанії (згадуються прізвища Баранов, Резанов, Ратманов&#8230;), пов&#8217;язані були з великими партіями товарів, і ось який казус виявився щодо їх фіскальної боку: з допомогою зундських записів, зіставляючи мита, сплачені на шляху в Америку і назад, вдалося встановити, що ці колонії були збитковими. Хай там що, але з 10 рейсів в обидва кінці, а на них припадає 24 записи з 35, що стосуються таких плавань, тобто статистика цілком репрезентативна, у шести баланс був не на користь колоній, у двох ситуація незрозуміла, і тільки у двох позитивний. Що підтверджує дані інших джерел про збитковість колоній, яка і призвела зрештою до продажу Форт Росс, а потім і Аляски. Більше того, оскільки в Гамбурзі та в Англії не тільки наймали судна для російсько-американської компанії, а й масово закуповували товари для колоній, у STR записів про ці вантажі, ясна річ, немає, і насправді сальдо торгівлі було ще негативнішим.</p>
<p>Стаття про це чекає на публікацію в журналі «Знання-Сила», але не одна, а в парі з матеріалом&#8230; про ще одну причину продажу Аляски! Річ у тому, що технічна революція, яка почалася в Англії внаприкінці XVIII століття, знайшла своє відображення і в регістрах – з&#8217;явилися записи про Dampe maskine (парові машини), про Machinerie (думаю, перекладати не потрібно), jernbanjern (рейки, тисячі записів!) – і про локомотиви, тобто паровози. Так, запис від 26-5-1843 року повідомляє, що американський капітан W.H. Cunningham віз із Нью-Йорка в Петербург локомотив з приладдям, що коштував 9844 рігсдалери.</p>
<p>У процесі вивчення цього питання з&#8217;ясувалося, що після успіху з Царськосільською залізницею цар Микола I послав у 1839 році фахівців для вивчення залізничного транспорту в США. Посланці вели там переговори про організацію виробництва рухомого складу в Росії за контрактом на 3 мільйони доларів. Саме того року компанія Eastwick &amp; Harrison створила новаторський 11-тонний локомотив, який справив велике враження на росіян. Пізніше контракт був доповнений ще двома мільйонами доларів, частина яких пішла на чавунний міст через Неву.</p>
<p>Інформація зі США спонукала імператора в березні 1841 року заснувати комісію для проектування залізниці між Петербургом та Москвою. Значна частина рухомого складу та обладнання для неї надійшла із США. Винахідник та бізнесмен Росс Уайненс привіз «великий і потужний локомотив», а також три парові палябійні машини. Доставили також чотири парові екскаватори інженера Вільяма Сміта Отіса на рейковому ходу, із серії перших у світі екскаваторів. Для ведення справ у Росії було організовано фірму Harrison, Winans &amp; Eastwick.</p>
<p>Вагони Уайненса також припали росіянам до душі та його запросили до Росії налагодити їх випуск, але він довірив справу своїм синам, Томасу та Вільяму. Ця компанія побудувала там кілька сотень паровозів у 1843-1862 роках за американськими зразками, визначивши цим генеральну лінію розвитку локомотивів Росії.</p>
<blockquote><p>Російський контракт був дуже прибутковим для Вільяма Уайненса, але виснажував фінанси держави (американця називали «грабіжником російської скарбниці») та привів до продажу Аляски! Така американська версія. Аляска пішла за 7,2 млн. доларів (9 млн. рублів), і більшість суми – іронія долі – припала на відступне американцю. Він отримав 6,5 мільйона рублів.</p></blockquote>
<p>На закінчення нашого екскурсу в історію повернемося до датського короля Еріка VII Померанського, який насправді Богуслав (це ім&#8217;я також зустрічається в STR). Річ у тому, що лихі західні слов&#8217;яни, що били і варягів, і вікінгів, брали данину з Данії і нахабно селилися навіть у Швеції, відмовилися приймати християнство, зазнали хрестових походів і були швидко асимільовані німцями. Але залишили морське відлуння і в записах Зунда зустрічається безліч характерних прізвищ: Орлови та Зернові; Маслови, Шахови та Шилови; Вовки, Ракові та Лісові; Радови, Раделови (більше 200 згадок) та Радлови. Останніх взагалі дуже багато, близько 300 записів, починаючи з 1695 року і закінчуючи 1856-м! Вони з Любека та Вісмара, Бремена та Штеттіна, Ростока та Свінемюнде, але під кінець в основному з Грайфсвальда.</p>
<p>Є Ростові, Раневи та Ранови, Ранкелеви та Ратови, Ранцеви та Ратські Росинські, Романські, Ратке та Ратко. Характерне прізвище Дреколов: Jon. Gottfr. Drecolow йшов 20 травня 1789 року за маршрутом Штеттін-Бордо. Із Штеттіна багато Древлових, а зі Штральзунда Дурових. Більше того, вистачає німецьких капітанів Німцових!</p>
<p>Наприклад, у запису від 1-8-1587 фігурує Carstenn Nemettzow з Ростока (він же Nemchow, він же Nemenzou, Nemesow, Nematzo, Nemertzo, Nemes, Nemese, Nemeso, Nemessou, Nemettzow, Nennessow і т.д.), який з 1578 рок часто ходив до Норвегії, а з 1590 року на цих маршрутах до нього приєднується Петер Нємцов. Усього про Нємцових близько двохсот записів. Знову Росток, Грайфсвальд, Дамгартен, Данциг та Свінемюнде, колишні міста та селища вендів. Між іншим, до 1814-го проіснувала Датсько-норвезька унія, монарх якої носив титул «Король Данії та Норвегії, вендів і готів» – пам&#8217;ять про вендів зберігалася довго.<br />
Тож нікуди західні слов&#8217;яни не поділися, особливо не пригнічувалися і навіть прізвища зберегли. Ось тільки імена вже мали німецькі. Але на цьому й поставимо крапку. Безліч інших історій розповіли митні записи Зунда – перелік публікацій, що додається, тому свідчення, і безліч їх ще чекає на своїх дослідників.</p>
<p>Кирпичев Ю.В. «Первый корабль в Петербурге». «Звезда», 2018 № 6.<br />
Кирпичев Ю.В. «Бостон – Петербург, 1741. Первый американский корабль в России». «Гангут», № 105. 2018.<br />
Кирпичев Ю.В. «Корабли, пряности, пошлины». «Знание-Сила», № 3. 2019.<br />
Кирпичев Ю.В. «Голубиный помет и ярь-медянка». «Знание-Сила», № 4. 2019.<br />
Кирпичев Ю.В. «Три ипостаси маринизма». «Троицкий вариант – Наука», № 290. 22.10.2019.<br />
Кирпичев Ю.В. «Лейтенант Василий Шапкин — гений заморской негоциации». «Гангут», № 111. 2019.<br />
Юрий Кирпичев. «Морское эхо западных славян». «7 искусств», № 12 (116), декабрь 2019.<br />
Кирпичев Ю.В. «И пальцы просятся к перу, перо к бумаге…». «Троицкий вариант – Наука», 12.02.2020.<br />
Кирпичев Ю.В. «Континентальная блокада в зеркале регистров Зунда». «Гангут», № 115. 2020.<br />
Кирпичев Ю.В. «Вокруг Европы через пять проливов». «Гангут», № 117. 2020.<br />
Кирпичев Ю.В. «Нью-Йорк в зеркале Зунда». «Вечерний Нью-Йорк», Vol. 25 № 42 (2194), 16 октября 2020.<br />
Кирпичев Ю.В. ««Русские рукавицы» в регистрах Зунда». «Наука и жизнь», № 5, 2021.<br />
Кирпичов Юрiй. «Морське вiдлуння захiдних слов’ян». «Культура i життя». №12, 26 червня 2020.<br />
Юрий Кирпичев. «Российские беды Дании». «Новый Берег», № 75, 2021.</p>
<p><strong>Юрій КІРПІЧОВ, публіцист, письменник, США </strong></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="163087" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/registry-zunda-ta-prodazh-alyasky-pro-shho-svidchat-arhivy-svitu.html">Регістри Зунда та продаж Аляски. Про що свідчать архіви світу</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/registry-zunda-ta-prodazh-alyasky-pro-shho-svidchat-arhivy-svitu.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Катер &#8220;Бердянськ&#8221; був пробитий снарядом з російського вертольота</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/politic/kater-berdyansk-buv-probytyj-snaryadom-z-rosijskogo-vertolota.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/politic/kater-berdyansk-buv-probytyj-snaryadom-z-rosijskogo-vertolota.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 13 Feb 2020 16:37:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[російська агресія]]></category>
		<category><![CDATA[російська воєнщина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=114504</guid>

					<description><![CDATA[<p>Балістична експертиза засвідчила, що катер &#8220;Бердянськ&#8221; був пробитий бронебійним снарядом, випущеним з російського вертольота Ка-52, що лише підтверджує агресивний характер нападу РФ на українські кораблі в листопаді 2018 року. Про це заявив заступник постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання форуму ОБСЄ зі співробітництва в галузі безпеки у Відні, повідомляє Укрінформ. &#8220;Ми хотіли б звернути увагу делегацій на результати балістичної експертизи пошкоджень, завданих під час атаки на три українських кораблі та їхні екіпажі з боку Російської Федерації 25 листопада 2018 року. Ці кораблі було&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/kater-berdyansk-buv-probytyj-snaryadom-z-rosijskogo-vertolota.html">Катер &#8220;Бердянськ&#8221; був пробитий снарядом з російського вертольота</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Балістична експертиза засвідчила, що катер &#8220;Бердянськ&#8221; був пробитий бронебійним снарядом, випущеним з російського вертольота Ка-52, що лише підтверджує агресивний характер нападу РФ на українські кораблі в листопаді 2018 року.</strong></p>
<p>Про це заявив заступник постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Лоссовський під час засідання форуму ОБСЄ зі співробітництва в галузі безпеки у Відні, повідомляє <a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2875675-kater-berdansk-buv-probitij-snaradom-z-rosijskogo-vertolota-ukraina-v-obse.html" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Укрінформ.</a></p>
<p>&#8220;Ми хотіли б звернути увагу делегацій на результати балістичної експертизи пошкоджень, завданих під час атаки на три українських кораблі та їхні екіпажі з боку Російської Федерації 25 листопада 2018 року. Ці кораблі було повернуто Росією до України в листопаді минулого року відповідно до обов&#8217;язкового наказу Міжнародного трибуналу з морського права. Пробоїна у бронетанковому катері &#8220;Бердянськ&#8221; виникла в результаті прямого попадання бронебійним снарядом, випущеним з ударного вертольота Ка-52 ВМФ Росії&#8221;, &#8211; заявив він.</p>
<p>Представник України наголосив, що ці докази &#8220;чітко підтверджують агресивний та незаконний характер дій, які Росія здійснила в Чорному морі в листопаді 2018 року&#8221;.</p>
<p>Інші два кораблі, &#8220;Яни Капу&#8221; та &#8220;Нікополь&#8221;, були відправлені на завод для ремонту. Українська делегація раніше вже надавала Форуму ОБСЄ з безпекового співробітництва детальну інформацію про серйозні пошкодження та факти мародерства, здійснені російською стороною на захоплених катерах, додав Лоссовський.</p>
<p>Нагадаємо, що 25 листопада 2018 року російські прикордонники біля берегів окупованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України: катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя, а також їхні екіпажі. У полон потрапили 24 українці, троє з них були поранені.</p>
<ul>
<li>Читайте також: <a href="https://ukrreporter.com.ua/war/po-berdyansku-rosiyany-strilyaly-na-urazhennya-pryamo-v-rubku-foto.html">По «Бердянську» росіяни стріляли на ураження – прямо в рубку (+фото)</a></li>
<li><a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/ukrayinski-korabli-povertayutsya-z-rosijskogo-polonu.html">Українські кораблі повертаються з російського полону</a></li>
</ul>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="114504" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/kater-berdyansk-buv-probytyj-snaryadom-z-rosijskogo-vertolota.html">Катер &#8220;Бердянськ&#8221; був пробитий снарядом з російського вертольота</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/politic/kater-berdyansk-buv-probytyj-snaryadom-z-rosijskogo-vertolota.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Зійшов на воду найбільший корабель в історії людства, що у п&#8217;ять разів перевершив &#8220;Титанік&#8221;</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/zijshov-na-vodu-najbilshyj-korabel-v-istoriyi-lyudstva-shho-u-p-yat-raziv-perevershyv-tytanik.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/zijshov-na-vodu-najbilshyj-korabel-v-istoriyi-lyudstva-shho-u-p-yat-raziv-perevershyv-tytanik.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 13 Jan 2020 10:23:05 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[Туризм]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[рекорди]]></category>
		<category><![CDATA[транспорт]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukrreporter.com.ua/?p=108100</guid>

					<description><![CDATA[<p>Не так давно на з верфі Сен-Назар (Франція) зійшов на воду найбільший в історії людства корабель &#8211; &#8220;Гармонія морів&#8221; (Harmony of the Seas), що належить круїзній компанії Royal Caribbean International. Будівництво судна тривало два з половиною роки. Через пару днів &#8220;Гармонія морів&#8221; прибула в Саутхемптон, Англія, щоб звідти вирушити в свій перший рейс в Роттердам. &#8220;Гармонія &#8230;&#8221;, як і інші судна компанії (всі вони мають в назві приставку &#8220;&#8230; морів&#8221;), буде ходити під багамским прапором і мати портом приписки Нассау. Базуватися судно буде в Барселоні, &#8211; повідомляє 0342. В рази&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/zijshov-na-vodu-najbilshyj-korabel-v-istoriyi-lyudstva-shho-u-p-yat-raziv-perevershyv-tytanik.html">Зійшов на воду найбільший корабель в історії людства, що у п&#8217;ять разів перевершив &#8220;Титанік&#8221;</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Не так давно на з верфі Сен-Назар (Франція) зійшов на воду найбільший в історії людства корабель &#8211; &#8220;Гармонія морів&#8221; (Harmony of the Seas), що належить круїзній компанії Royal Caribbean International. Будівництво судна тривало два з половиною роки. Через пару днів &#8220;Гармонія морів&#8221; прибула в Саутхемптон, Англія, щоб звідти вирушити в свій перший рейс в Роттердам.</strong></p>
<p>&#8220;Гармонія &#8230;&#8221;, як і інші судна компанії (всі вони мають в назві приставку &#8220;&#8230; морів&#8221;), буде ходити під багамским прапором і мати портом приписки Нассау. Базуватися судно буде в Барселоні, &#8211; повідомляє <a href="https://www.0342.ua/news/2619982/zijsov-na-vodu-najbilsij-korabel-v-istorii-ludstva?fbclid=IwAR0JxX1-wP1RM8SF7elhRusW7X1XSiUwpY1EdbTA8-hg2tFb_9PzdYYoAis" target="_blank" rel="noopener noreferrer">0342.</a></p>
<p><strong>В рази більше &#8220;Титаніка&#8221;</strong></p>
<p>Розміри &#8220;Гармонії &#8230;&#8221; вражають: 362 метра в довжину (довше Ейфелевої вежі), 18 палуб, водотоннажність &#8211; за 200 тисяч тонн! Будучи довше сумно знаменитого &#8220;Титаніка&#8221; на сто метрів, воно перевершує його обсягом майже в п&#8217;ять разів.</p>
<p><strong>Місто на морі</strong><br />
Судно здатне вмістити до 9 тисяч пасажирів і членів екіпажу, справжнє плавуче місто! Є навіть вертолітний майданчик.</p>
<p><strong>Більше будь-якого судна, що плавали морями</strong></p>
<p>Розміри океанського монстра вражають навіть при порівнянні з попереднім поколінням морських рекордсменів &#8211; судами класу Quantum тієї ж компанії.</p>
<p><strong>Підготовка до великого плавання</strong></p>
<p>За пару днів після сходу з верфі в Сан-Назере корабель дійшов до курортного Саутхемптона. Після проведення деяких налагоджувальних робіт судно було приведено в штатний режим.</p>
<p><strong>Безпека</strong></p>
<p>З урахуванням більш, ніж столітнього досвіду морських круїзів, і особливо &#8211; сумної долі судна &#8220;Коста Конкордія&#8221; в 2012 р, лайнер приведений в стан максимальної готовності до обставин. Ретельно підбирається екіпаж, регулярно проводяться навчання, число місць в рятувальних засобах перевищують число людей на борту.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="108100" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="10" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/zijshov-na-vodu-najbilshyj-korabel-v-istoriyi-lyudstva-shho-u-p-yat-raziv-perevershyv-tytanik.html">Зійшов на воду найбільший корабель в історії людства, що у п&#8217;ять разів перевершив &#8220;Титанік&#8221;</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/zijshov-na-vodu-najbilshyj-korabel-v-istoriyi-lyudstva-shho-u-p-yat-raziv-perevershyv-tytanik.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Біля берегів Африки горів український траулер</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/bilya-beregiv-afryky-goriv-ukrayinskyj-trauler.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/bilya-beregiv-afryky-goriv-ukrayinskyj-trauler.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 21 Jul 2019 07:09:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[пожежа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=95614</guid>

					<description><![CDATA[<p>Надзвичайна подія на морі &#8211; минулої суботи, 20 липня, на борту українського траулера &#8220;Іван Голубець&#8221; біля берегів Західної Африки спалахнула пожежа. Безвісти пропав один моряк. Про це повідомляє &#8220;Думская&#8221; з посиланням на інформацію членів екіпажу. Поки не відомо про характер пошкоджень. Востаннє автоматична ідентифікаційна система корабля, який ходить під грузинським прапором, зафіксувала його місце розташування біля порту Нуадібу, що на північному заході Мавританії. Це було десять днів тому. Після цього &#8220;Іван Голубець&#8221; з невідомих причин відключив передавальний пристрій і зник з електронних карт. &#160; Фото із сайту &#8220;Думская&#8221; Like</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/bilya-beregiv-afryky-goriv-ukrayinskyj-trauler.html">Біля берегів Африки горів український траулер</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Надзвичайна подія на морі &#8211; минулої суботи, 20 липня, на борту українського траулера &#8220;Іван Голубець&#8221; біля берегів Західної Африки спалахнула пожежа. Безвісти пропав один моряк.</strong></p>
<p>Про це повідомляє <a href="https://dumskaya.net/news/pozhar-na-traulere-ivan-golubetc-odin-mot--100998/">&#8220;Думская&#8221;</a> з посиланням на інформацію членів екіпажу. Поки не відомо про характер пошкоджень. Востаннє автоматична ідентифікаційна система корабля, який ходить під грузинським прапором, зафіксувала його місце розташування біля порту Нуадібу, що на північному заході Мавританії. Це було десять днів тому. Після цього &#8220;Іван Голубець&#8221; з невідомих причин відключив передавальний пристрій і зник з електронних карт.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Фото із сайту &#8220;Думская&#8221;</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="95614" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/bilya-beregiv-afryky-goriv-ukrayinskyj-trauler.html">Біля берегів Африки горів український траулер</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/bilya-beregiv-afryky-goriv-ukrayinskyj-trauler.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У порт Одеси зайшли чотири кораблі НАТО</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/u-port-odesy-zajshlo-chotyry-korabli-nato.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/u-port-odesy-zajshlo-chotyry-korabli-nato.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 04 Jul 2019 13:31:53 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[НАТО]]></category>
		<category><![CDATA[Одеса]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=94811</guid>

					<description><![CDATA[<p>В Одеський порт зайшли три фрегата і есмінець із групи кораблів Північноатлантичного альянсу, які візьмуть участь в міжнародних навчаннях. Першим о 10 годині біля 19 причалу морвокзалу був ошвартований флагман постійної групи SNMG2 канадський фрегат Toronto, за ним зайшов і став біля 18 причалу британський есмінець D37 Duncan, &#8211; повідомляє місцеве видання &#8220;Думская&#8221;. Близько 11 години до 22 причалу порту пришвартувався турецький фрегат F241 Turgutreis, а в полудень завершено постановку румунського F221 Regele Ferdinand до 23 причалу. Кораблі простоять в Одесі до 8 липня. Видання відзначає, що вся четвірка відноситься&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/u-port-odesy-zajshlo-chotyry-korabli-nato.html">У порт Одеси зайшли чотири кораблі НАТО</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>В Одеський порт зайшли три фрегата і есмінець із групи кораблів Північноатлантичного альянсу, які візьмуть участь в міжнародних навчаннях.</strong></p>
<p>Першим о 10 годині біля 19 причалу морвокзалу був ошвартований флагман постійної групи SNMG2 канадський фрегат Toronto, за ним зайшов і став біля 18 причалу британський есмінець D37 Duncan, &#8211; повідомляє місцеве видання <a href="https://dumskaya.net/news/v-odesskiy-port-zashli-tri-fregata-nato-vo-glave-100419/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">&#8220;Думская&#8221;</a>.</p>
<p>Близько 11 години до 22 причалу порту пришвартувався турецький фрегат F241 Turgutreis, а в полудень завершено постановку румунського F221 Regele Ferdinand до 23 причалу. Кораблі простоять в Одесі до 8 липня.</p>
<p>Видання відзначає, що вся четвірка відноситься до постійної групі НАТО, що несе бойове чергування в Середземному морі.</p>
<p>Кораблі візьмуть участь в міжнародних навчаннях &#8220;Сі Бриз -2019&#8221; і будуть діяти у складі багатонаціональних сил.</p>
<p>У День флоту, 7 липня, для одеситів організовують екскурсії на канадський фрегат.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="94811" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/u-port-odesy-zajshlo-chotyry-korabli-nato.html">У порт Одеси зайшли чотири кораблі НАТО</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/u-port-odesy-zajshlo-chotyry-korabli-nato.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Голландський міліонер побудував точну копію Ноєва ковчега (+фото, відео)</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/gollandskyj-milioner-pobuduvav-tochnu-kopiyu-noyeva-kovchega-foto-video.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/gollandskyj-milioner-pobuduvav-tochnu-kopiyu-noyeva-kovchega-foto-video.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 12 Jun 2019 09:09:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відео]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=93323</guid>

					<description><![CDATA[<p>Повномасштабну копію Ноєвого ковчега за 3 роки побудував шістдесятирічний голландський тесля-підприємець Йохан Хьюберс за допомогою команди ентузіастів. Справа в тому, що колись Йохану наснилось, нібито його рідні Нідерланди накрило всесвітнім потопом, і єдиний спосіб врятуватись від цього — побудувати ковчег, точнісінько такий, як у Старому Завіті. З тих пір це стало ідеєю фікс майстра. Йохан Хьюберс будував свій Ноїв ковчег у точній відповідності з описом у Святому Письмі. Його судно має довжину 133,5 м (300 ліктів), ширину 22,25 м (50 ліктів), а висоту 13,35 м (30 ліктів). У свою репліку&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/gollandskyj-milioner-pobuduvav-tochnu-kopiyu-noyeva-kovchega-foto-video.html">Голландський міліонер побудував точну копію Ноєва ковчега (+фото, відео)</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Повномасштабну копію Ноєвого ковчега за 3 роки побудував шістдесятирічний голландський тесля-підприємець Йохан Хьюберс за допомогою команди ентузіастів.</strong></p>
<p>Справа в тому, що колись Йохану наснилось, нібито його рідні Нідерланди накрило всесвітнім потопом, і єдиний спосіб врятуватись від цього — побудувати ковчег, точнісінько такий, як у Старому Завіті. З тих пір це стало ідеєю фікс майстра.</p>
<p>Йохан Хьюберс будував свій Ноїв ковчег у точній відповідності з описом у Святому Письмі. Його судно має довжину 133,5 м (300 ліктів), ширину 22,25 м (50 ліктів), а висоту 13,35 м (30 ліктів).</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-93691 size-full" src="http://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/kovcheg-02.jpg" alt="" width="800" height="719" /></p>
<p>У свою репліку нідерландець помістив представників усіх можливих тварин, аби дотриматись славнозвісного «Кожної тварі по парі». Щоправда, усі представителі фауни в модерновому ковчезі — пластикові манекени.</p>
<p>Єдиною невідповідністю можна назвати те, що старозавітний ковчег був побудований з міфічного дерева гофер (можливо, кипарису або кедру), а сучасний зроблений з металевих корпусів старих барж, зверху вкритих скандинавської сосною.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-93692 size-full" src="http://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/kovcheg-03.jpg" alt="" width="800" height="698" /></p>
<p>Ковчег класифікований як будівля, а не як корабель, тому місцем його постійного розташування обрано невелику гавань у містечку Дордрехт (Голландія). Там він і пришвартований.</p>
<p>Як відомо з Біблії, одного разу Бог наказав Ною побудувати величезний човен, щоб врятувати всіх тварин і свою сім’ю, в той час як Земля буде знищена великим потопом.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-93693 size-full" src="http://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/kovcheg-04.jpg" alt="" width="800" height="719" /></p>
<p>Йохан Хьюберс в інтерв’ю постійно зізнається, щоздійснив свою 20-річну мрію. Щодня його творіння відвідують кілька тисяч людей з усіх куточків планети!</p>
<p>Новітній Ноїв ковчег, або, як його ще називають, “Йоханів ковчег”, відкрив свої двері в Дордрехті у понеділок 10 грудня 2012 року після отримання дозволу на проведення екскурсій до 3 000 відвідувачів в день.</p>
<p>Аби ковчег відповідав своєму призначенню, тесля помістив в трюм судна опудала пластмасових тварин, таких як буйволи, зебри, горили, леви, тигри і ведмеді.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-93694 size-full" src="http://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/kovcheg-05.jpg" alt="" width="800" height="719" /></p>
<p>А ось в іншому крилі ковчега розташовується зоопарк з живими і менш небезпечними екземплярами: собаками, вівцями, кроликами і поні. Радує око оперення екзотичних птахів, які перебувають в просторих клітках.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter wp-image-93695 size-full" src="http://ukrreporter.com.ua/wp-content/uploads/2019/06/kovcheg-06.jpg" alt="" width="800" height="719" /></p>
<p>На верхній палубі унікального корабля знаходяться ресторан і кінотеатр, здатний вмістити 50 осіб. Комфортабельне судно припало до душі багатьом туристам, що бажають побачити справжній ковчег.</p>
<p><strong>Віртуальну екскурсію сучасною копією Ноєвого ковчега можна провести тут: </strong></p>
<p><iframe loading="lazy" title="Exact Replica Of Noah&#039;s Ark / Netherlands" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/jGqFPOdQElc?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="93323" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/gollandskyj-milioner-pobuduvav-tochnu-kopiyu-noyeva-kovchega-foto-video.html">Голландський міліонер побудував точну копію Ноєва ковчега (+фото, відео)</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/gollandskyj-milioner-pobuduvav-tochnu-kopiyu-noyeva-kovchega-foto-video.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>У Туреччині знайшли корабель, якому понад три з половиною тисячі років</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/u-turechchyni-znajly-korabel-yakomu-ponad-try-z-polovynoyu-tysyachi-rokiv.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/u-turechchyni-znajly-korabel-yakomu-ponad-try-z-polovynoyu-tysyachi-rokiv.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 12 Apr 2019 13:09:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Відео]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Анталія]]></category>
		<category><![CDATA[артефакти]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=85714</guid>

					<description><![CDATA[<p>Біля узбережжя турецького міста Анталії виявили дещо незвичайне. Знахідкою виявились уламки старого корабля, який переховувався на морському дні багато років. Вчені припускають, що це найстародавніше судно з тих, що коли-небудь були знайдені, повідомляє ТСН. Уламки таємничого стародавнього корабля були виявлені в Середземному морі на глибині п&#8217;ятдесяти метрів. За попередніми оцінками експертів, вік судна становить понад 3500 років. Встановити його допомогло вміст корабля. Розмір торгового судна сягає чотирнадцяти метрів. На борту перебували мідні злитки, з допомогою яких визначили вік судна. На думку вчених, воно перевозило метал з Кіпру до Егейського узбережжя&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/u-turechchyni-znajly-korabel-yakomu-ponad-try-z-polovynoyu-tysyachi-rokiv.html">У Туреччині знайшли корабель, якому понад три з половиною тисячі років</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Біля узбережжя турецького міста Анталії виявили дещо незвичайне. Знахідкою виявились уламки старого корабля, який переховувався на морському дні багато років. </strong></p>
<p>Вчені припускають, що це найстародавніше судно з тих, що коли-небудь були знайдені, повідомляє ТСН.</p>
<p>Уламки таємничого стародавнього корабля були виявлені в Середземному морі на глибині п&#8217;ятдесяти метрів. За попередніми оцінками експертів, вік судна становить понад 3500 років. Встановити його допомогло вміст корабля. Розмір торгового судна сягає чотирнадцяти метрів.</p>
<p>На борту перебували мідні злитки, з допомогою яких визначили вік судна. На думку вчених, воно перевозило метал з Кіпру до Егейського узбережжя або Криту ще в 16 столітті до нашої ери.</p>
<p>Варто відзначити, що раніше вважався найстарішим корабель, який був знайдений біля узбережжя Болгарії. Він на цілих 1200 років молодший за турецьку знахідку. Тепер це звання перейшло до судна, виявленого в Анталії.</p>
<p>Найдревніші скарби Середземного моря &#8211; уламки корабля, якому більше трьох з половиною тисяч років знайшли у Туреччині:</p>
<p><iframe loading="lazy" title="У Туреччині знайшли уламки корабля, якому більше 3,5 тисяч років" width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/YJruoA5Q94w?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" referrerpolicy="strict-origin-when-cross-origin" allowfullscreen></iframe></p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="85714" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/u-turechchyni-znajly-korabel-yakomu-ponad-try-z-polovynoyu-tysyachi-rokiv.html">У Туреччині знайшли корабель, якому понад три з половиною тисячі років</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/u-turechchyni-znajly-korabel-yakomu-ponad-try-z-polovynoyu-tysyachi-rokiv.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще &#8220;батьком історії&#8221; Геродотом</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/na-dni-nilu-znajshly-legendarnyj-korabel-opysanyj-shhe-batkom-istoriyi-gerodotom.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/na-dni-nilu-znajshly-legendarnyj-korabel-opysanyj-shhe-batkom-istoriyi-gerodotom.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 18 Mar 2019 18:34:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Історія]]></category>
		<category><![CDATA[Наука]]></category>
		<category><![CDATA[Єгипет]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=83628</guid>

					<description><![CDATA[<p>У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років.  Перша згадка судна оригінальної будівлі, яке місцеві жителі називали &#8220;баріс&#8221;, зустрічається ще Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до нашої ери, &#8211; повідомляє ВВС. Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак речових підтверджень його словам до останнього часу не було. Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/na-dni-nilu-znajshly-legendarnyj-korabel-opysanyj-shhe-batkom-istoriyi-gerodotom.html">На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще &#8220;батьком історії&#8221; Геродотом</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років. </strong></p>
<p>Перша згадка судна оригінальної будівлі, яке місцеві жителі називали &#8220;баріс&#8221;, зустрічається ще Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до нашої ери, &#8211; повідомляє <a href="https://www.bbc.com/russian/features-47618116?ocid=socialflow_twitter" target="_blank" rel="noopener noreferrer">ВВС</a>.</p>
<p>Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак речових підтверджень його словам до останнього часу не було.</p>
<p>Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в 2500 років, і є легендарний баріс.</p>
<p>Місто Тоніс, відомий грекам як Геракліон (за легендою, саме там висадився Геракл), був заснований близько 2700 років тому і пару століть залишався найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.</p>
<p>Однак на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.</p>
<p>Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно в 2,5 км від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в самому кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.</p>
<p>Відомо, що в період розквіту Іракліон, близько 450 р. до н.е., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описав місто в своїй книзі.</p>
<p>Там, зокрема, описується і торговий корабель під назвою &#8220;баріс&#8221; з вітрилами з папірусу, дуже здивував &#8220;батька історії&#8221; своєю незвичайною будовою. Судно було немов складене з довгих дерев&#8217;яних &#8220;цеглин&#8221;, скріплених мідними цвяхами.</p>
<p>&#8220;Коли таким чином побудують остов корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом&#8221;, &#8211; розповідав давньогрецький історик.</p>
<p>Досить незвичайною була і система управління: &#8220;На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль.  Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі, їх буксирують уздовж берега&#8221;.</p>
<p>Далі Геродот детально описує механізм руху корабля і уточнює: &#8220;Таких судів у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажопідйомністю в багато тисяч талантів&#8221;. ( талант &#8211; близько 26 кг).</p>
<p>З огляду на такий поважний вік &#8211; судно було побудовано між 664 і 332 рр. до н.е., &#8211; воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.</p>
<p>В цілому біля узбережжя були знайдені останки більш ніж 60 кораблів, але саме цей &#8211; номер 17 &#8211; привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру егіптологіческіх досліджень РАН.</p>
<p>Остов судна нагадав йому будинок, складений з дерев&#8217;яних цегл. Вчений регулярно їздить досліджувати Іракліон з самого відкриття загубленого міста в 1999 році.</p>
<p>Знову і знову повертаючись до знахідки і досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що &#8220;Корабель-17&#8221; &#8211; це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший &#8211; його довжина приблизно 28 м.</p>
<p>Послівний аналіз тексту і аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="83628" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/na-dni-nilu-znajshly-legendarnyj-korabel-opysanyj-shhe-batkom-istoriyi-gerodotom.html">На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще &#8220;батьком історії&#8221; Геродотом</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/suspilstvo/history/na-dni-nilu-znajshly-legendarnyj-korabel-opysanyj-shhe-batkom-istoriyi-gerodotom.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кораблі НАТО проведуть навчання у Чорному морі</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/ua/korabli-nato-provedut-navchannya-u-chornomu-mori.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/ua/korabli-nato-provedut-navchannya-u-chornomu-mori.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Редакція]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 19 Feb 2019 14:40:32 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[За кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[НАТО]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=81464</guid>

					<description><![CDATA[<p>Плавбаза військово-морських сил Німеччини FGS Werra та мінний тральщик ВМС Туреччини Akcakoca, що входять до складу Другої постійної протимінної групи НАТО, увійшли в акваторію Чорного моря. Плавбаза ВМС Німеччини &#8220;Верра&#8221; є флагманом групи. У неї також входять румунський і болгарський мінні тральщики, &#8211; повідомляє День, з посиланням на Gunes. За даними міністерства оборони Німеччини, плавбаза в ході перебування в Чорному морі відвідає порти Бургас і Варна в Болгарії. У відомстві також зазначили, що цей похід був запланований давно. Зазначається, що FGS Werra НАТО постачає зброю, ремонт, паливо, продукти харчування, боєприпасів,&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/korabli-nato-provedut-navchannya-u-chornomu-mori.html">Кораблі НАТО проведуть навчання у Чорному морі</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Плавбаза військово-морських сил Німеччини FGS Werra та мінний тральщик ВМС Туреччини Akcakoca, що входять до складу Другої постійної протимінної групи НАТО, увійшли в акваторію Чорного моря.</strong></p>
<p>Плавбаза ВМС Німеччини &#8220;Верра&#8221; є флагманом групи. У неї також входять румунський і болгарський мінні тральщики, &#8211; повідомляє <a href="https://day.kyiv.ua/uk/news/190219-korabli-nato-uviyshly-v-chorne-more-dlya-provedennya-navchan" target="_blank" rel="noopener noreferrer">День</a>, з посиланням на Gunes.</p>
<p>За даними міністерства оборони Німеччини, плавбаза в ході перебування в Чорному морі відвідає порти Бургас і Варна в Болгарії. У відомстві також зазначили, що цей похід був запланований давно.</p>
<p>Зазначається, що FGS Werra НАТО постачає зброю, ремонт, паливо, продукти харчування, боєприпасів, обладнання та, при необхідності, електричної енергії для ракетних кораблів, торпедних катерів і тральщиків.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="81464" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/ua/korabli-nato-provedut-navchannya-u-chornomu-mori.html">Кораблі НАТО проведуть навчання у Чорному морі</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/ua/korabli-nato-provedut-navchannya-u-chornomu-mori.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>США почали будувати новий тип есмінців серії Flight III</title>
		<link>https://ukrreporter.com.ua/politic/ssha-pochaly-buduvaty-novyj-typ-esmintsiv-seriyi-flight-iii.html</link>
					<comments>https://ukrreporter.com.ua/politic/ssha-pochaly-buduvaty-novyj-typ-esmintsiv-seriyi-flight-iii.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Рост]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 15 May 2018 11:13:29 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[кораблі]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukrreporter.com.ua/?p=60553</guid>

					<description><![CDATA[<p>США почали будувати новий тип есмінців класу &#8220;Арлі Берк&#8221; серії Flight III. Перший корабель нового класу, названий &#8220;Джек Лукас&#8221; на честь американського героя Другої світової війни, доручили суднобудівній корпорації Huntigton Ingalls Industries. Його будують на верфі в місті Паскагула, штат Міссісіпі.  Есмінець &#8220;Джек Лукас&#8221; планують передати до ВМС США в 2024 році, а прослужити він зможе щонайменше до 2070 року. Загалом законтрактовано п&#8217;ять нових есмінців, крім &#8220;Джека Лукаса&#8221;, у Паскагулі будуватимуть: Paul Ignatius (DDG 117), Delbert D. Black (DDG 119), Frank E. Petersen Jr. (DDG 121) і Lenah H. Sutcliffe Higbee (DDG 123).&#8230;</p>
<p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/ssha-pochaly-buduvaty-novyj-typ-esmintsiv-seriyi-flight-iii.html">США почали будувати новий тип есмінців серії Flight III</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>США почали будувати новий тип есмінців класу &#8220;Арлі Берк&#8221; серії Flight III. Перший корабель нового класу, названий &#8220;Джек Лукас&#8221; на честь американського героя Другої світової війни, доручили суднобудівній корпорації Huntigton Ingalls Industries. Його будують на верфі в місті Паскагула, штат Міссісіпі. </strong></p>
<p>Есмінець &#8220;Джек Лукас&#8221; планують передати до ВМС США в 2024 році, а прослужити він зможе щонайменше до 2070 року.</p>
<p>Загалом законтрактовано п&#8217;ять нових есмінців, крім &#8220;Джека Лукаса&#8221;, у Паскагулі будуватимуть: Paul Ignatius (DDG 117), Delbert D. Black (DDG 119), Frank E. Petersen Jr. (DDG 121) і Lenah H. Sutcliffe Higbee (DDG 123). Всі вони належать до надсучасної серії Flight III класу &#8220;Арлі Берк&#8221;. Зовні виглядатимуть, як всі інші 73 кораблі класу &#8220;Арлі Берк&#8221;, але за своїми бойовими можливостями будуть значно могутнішими.</p>
<p>Насамперед вони отримають сучасну надчутливу радіолокаційну станцію (РЛС) Raytheon AN/SPY-6, яка входитиме до радіолокаційного комплексу AMDR-S (Air and Missile Defense Radar S-band), який дозволить реалізовувати сучасні завдання протиповітряної і протиракетної оборони.</p>
<p>Новий радар дозволить одночасно перехоплювати 22 повітряні об&#8217;єкти з використанням зенітних керованих ракет середньої дальності типу RIM-162 ESSM. Водночас це передбачає встановлення на кораблях нової, набагато потужнішої системи електроживлення.</p>
<p>З озброєння есмінці серії Flight III матимуть два модулі установок вертикального пуску ракет Mk41 &#8211; 48 осередків &#8211; у носовому і 80 &#8211; у кормовому:</p>
<ul>
<li>88 зенітних керованих ракет SM-3 і SM-6;</li>
<li>32 зенітних керованих ракет ESSM (по 4 ракети у 8 осередках);</li>
<li>24 крилаті ракети Tomahawk TLAM;</li>
<li>8 ракет протичовневого ракетного комплексу ASROC.</li>
</ul>
<p>Крім цього, есмінець серії Flight III отримає:</p>
<ul>
<li>одну 155-мм артилерійську установку AGS;</li>
<li>два зенітно-ракетних комплекси RAM;</li>
<li>дві 25-мм АУ Mk 38 Mod 2;</li>
<li>вісім 12,7-мм кулеметів;</li>
<li>чотири 324-мм трьохтрубних торпедних апаратів Mk 32;</li>
<li>два гелікоптери SH-60B Seahawk.</li>
</ul>
<p>Загалом на &#8220;Джека Лукаса&#8221; можна буде завантажити 128 ракет морського базування Tomahawk TLAM. Водотоннажність нового есмінця складе 9 200 тонн, екіпаж &#8211; 341 моряк.</p>
<p>Зараз на озброєнні ВМС США перебувають 62 есмінці типу &#8220;Арлі Берк&#8221;, тобто більше, ніж у всіх інших країн разом узятих (11). У 2018 році американський флот готовий замовити 10 есмінців класу &#8220;Арлі Берк&#8221; серії Flight III.</p>
<span class="simplefavorite-button preset" data-postid="60553" data-siteid="1" data-groupid="1" data-favoritecount="0" style="background-color:#1e73be;color:#ffffff;"><i class="sf-icon-like" style=""></i>Like</span><p>Сообщение <a href="https://ukrreporter.com.ua/politic/ssha-pochaly-buduvaty-novyj-typ-esmintsiv-seriyi-flight-iii.html">США почали будувати новий тип есмінців серії Flight III</a> появились сначала на <a href="https://ukrreporter.com.ua">Український репортер</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://ukrreporter.com.ua/politic/ssha-pochaly-buduvaty-novyj-typ-esmintsiv-seriyi-flight-iii.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
