Про це повідомляє Міністерство розвитку громад і територій.

Відсоток бронювання підвищується з 50% до 75%, що допоможе зменшити кадровий дефіцит у сфері комунальних послуг. Ці критично важливі зміни ініційовані Міністерством розвитку громад та територій для забезпечення безперебійної роботи таких підприємств в умовах воєнного стану.

Йдеться про фахівців, які забезпечують теплопостачання, водопостачання і водовідведення, а також вивезення твердих побутових відходів. Завдяки цьому рішенню комунальні підприємства зможуть стабільніше працювати та оперативніше реагувати на аварійні ситуації. Також для таких підприємств пом’якшено вимоги до критеріїв щодо розміру заробітної плати працівників, для яких передбачається бронювання.

“Вдалося знайти баланс між необхідністю покриття потреб комунальної інфраструктури та збереженням мобілізаційного потенціалу в умовах повномасштабної війни. Завдяки підвищенню рівня бронювання до 75% ключові працівники зможуть залишатися на своїх посадах, що є критично важливим для безпеки та стабільності громад. На місцях підприємства часто працюють на межі можливостей через кадровий дефіцит. Без досвідчених фахівців, слюсарів, операторів та достатньої кількості ремонтних бригад утримувати мережі в належному стані стає вкрай складно”, – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук.

Забезпечення стабільної роботи комунальної інфраструктури є стратегічною необхідністю. В умовах війни важливо підтримувати безперебійну роботу критичних систем життєзабезпечення. Це рішення дозволить громадам ефективніше планувати свою діяльність, уникати перебоїв у постачанні води, тепла та інших базових послуг.

Прийняте рішення – це не лише відповідь на чисельні запити місцевих громад та комунальних підприємств, а й важливий крок для довготривалої стабільності житлово-комунального сектору. Завдяки можливості бронювання більшої кількості працівників комунальні служби зможуть ефективно виконувати свої завдання, забезпечуючи комфорт та безпеку громадян навіть в умовах воєнних викликів.

Сообщение Уряд збільшив можливість бронювання працівників критичної комунальної інфраструктури до 75% появились сначала на Український репортер.

Цих “щасливчиків” усього дев’ять. Вони працюватимуть із комплексними обласними цільовими програмами соціально-економічного розвитку області. Таких програм майже 40. Їх нещодавно прийняла на сесії обласна рада. Вони стосуються медицини, екології, дорожнього господарства, спорту, культури, агродосліджень, правоохоронної сфери… Обсяг фінансування — 850 мільйонів.

Тепер ці величезні кошти треба освоїти. Хто це робитиме? Комунальні підприємства змушені будуть шукати ділових партнерів,  очевидно, бо є право витрачати до 500 тисяч гривень.

Але… Директори комунальних підприємств — у статусі виконувачів обов’язків. Тому невипадково один із депутатів під час сесії облради запитав: чи не є помилкою надавати їм такі великі фінансові повноваження? “Хто повертатиме кошти до бюджету, якщо хтось із цих керманичів, узявши у банках мільйонні кредити, потім накиває п’ятами?” Відповіді з президії сесії не прозвучало.

Дехто із депутатів також вимагав пояснити, чому рада дозволила розпоряджатися сумою до 500 тисяч також директорам трьох комунальних підприємств, які не задіяні в комплексних цільових програмах. Наприклад, це стосується автогосподарства.

Голова облради Ганна Старикова відповіла: “Така воля управління комунальної власності”.

“Така воля”? Може, новий термін запровадити на Київщині: волею управління комунальної власності?

Однак навіть після такого дивного пояснення окремі депутати не заспокоїлися, наполягаючи на своєму: чому змінюють статути цих трьох підприємств? Бо, мовляв, немає логіки у таких діях щодо нових фінансових повноважень керівників. Старикова відповіла, що є листи-звернення керівників підприємств…

Ці питання “пройшли” депутатську профільну комісію, бюджетну… Отож пропозицію було підтримано, більшістю голосів депутати змінили статути комунальних підприємств.

До речі, прийнявши цільові програми майже на мільярд, депутати гучними, тривалими оплесками відзначили роботу сесії. Протягом кількох годин вони – “одноголосно і одностайно!” – прийняли майже 40 цільових, комплексних програм соціально-економічного розвитку області.

Це — доленосні рішення!” – у великому захваті сказав із головної трибуни сесії голова КОДА, депутат Олександр Горган.

А вже після оплесків один із депутатів попросив слова і назвав голову обласної ради Ганну Старикову “берегинею”. Бо, мовляв, “якби не берегиня, то було б складніше” з прийняттям програм.

Час покаже, чи допоможе майже мільярд гривень вивести Київщину з кризи.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение Київська облрада дозволила керівникам витрачати до 500 тисяч гривень появились сначала на Український репортер.

Ухвалений законопроект має два основні завдання: реформування організаційно-правового статусу закладів охорони здоров’я та їх фінансування.

У пояснювальній записці вказується, що заклади охорони здоров’я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетних коштів. Напрямки використання грошй жорстко регламентовані.

Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров’я не можуть перерозподіляти кошти (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює їх керівників до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.

Документ уточнює можливі джерела фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я.

Передбачає, що кошти, не використані закладом охорони здоров’я (крім державних та комунальних установ) у поточному році, не будуть вилучатись та можуть використовуватись таким закладом на фінансування його діяльності (зокрема, на оновлення матеріально-технічної бази). Таке невикористання коштів не може бути підставою для зменшення фінансування у наступному бюджетному періоді. Також урегульовані питання, пов’язані з договорами про медичне обслуговування населення.

Передбачається, що при державних та комунальних закладах охорони здоров’я утворюються спостережні ради (з обов’язковим залученням представників громадськості) та опікунські ради.

Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

При цьому існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров’я не може бути скороченою. Відповідно, державні та комунальні медзаклади будуть залишатись у державній та комунальній власності та не підлягатимуть приватизації.

Не підлягають реорганізації в казенні та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони, МВС, СБУ, Держприкордслужби, Державної пенітенціарної служби та деякі інші.

Сообщение Верхова Рада дозволила реорганізувати медзаклади у підприємства появились сначала на Український репортер.