Сообщение Сьогодні день пам’яті Ярослава Барнича, автора “Гуцулки Ксені” появились сначала на Український репортер.

​ Ігор народився в містечку Радехів на Львівщині. Музика жила в ньому змалечку – свою першу пісню він написав ще у сьомому класі, тоді ж створивши у школі власний підлітковий ансамбль. Свої перші аматорські записи хлопець робив прямо на місцевому радехівському радіомовленні. Саме там його унікальний мелодійний дар помітили львівські фахівці, які наполегливо порадили талановитому юнаку вступати до Львівської консерваторії.
​
Справжня золота ера в житті композитора почалася у 1979 році, коли він очолив вокально-інструментальний ансамбль “Ватра” при Львівській філармонії. До приходу Білозіра це був звичайний академічний колектив, але Ігор разом зі своїми колегами та тогочасною дружиною, вокалісткою Оксаною Білозір, повністю перевернув концепцію.
​
Він додав до народних пісень фірмові аранжування, синтезатори, живий рок-драйв і сучасний ритм. На концерти “Ватри” зліталися стадіони. Гурт гастролював від Середньої Азії до Сибіру, виступав перед діаспорою в США та Канаді. Навіть у москві люди годинами стояли в чергах за квитками. При цьому радянське керівництво постійно тиснуло на Білозора, вимагаючи включити до репертуару російськомовні “патріотичні” пісні про партію. Ігор принципово відмовлявся. Його “Ватра” співала виключно українською мовою, ставши справжнім символом культурного опору.

​ Мелодії Білозіра мали настільки потужну енергетику, що одна з них буквально потрапила на навколоземну орбіту. Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк під час свого історичного польоту на американському шатлі Columbia у 1997 році мав право обрати кілька треків для традиційного сигналу підйому екіпажу. Серед небагатьох обраних українських пісень, які тоді почув увесь міжнародний екіпаж та космос, були саме композиції Ігоря Білозора у виконанні “Ватри”.
​ На жаль, життя Маестро обірвалося занадто рано. Це була трагедія, яка у травні 2000 року шокувала всю країну. У центрі Львова, в одній із кав’ярень, зав’язався суперечка через те, що Ігор ввічливо попросив компанію за сусіднім столиком вимкнути гучний російський блатний шансон і поважати українську пісню. Пізніше, коли композитор повертався додому, на нього напали й жорстоко побили.
​
Лікарі боролися за його життя понад два тижні, але 28 травня 2000 року серце митця зупинилося. На його похорон у Львові вийшло понад 100 тисяч людей. Вулиці міста перетворилися на живе море людей, які плакали та синхронно співали його пісні.

Ігор Білозір – один з головних архітекторів сучасної української пісні. Він довів, що наша музика може бути модною, стильною та перемагати будь-яку ідеологічну цензуру.
​
Його вбили за рідне слово, але його творчість виявилася сильнішою за смерть. Сьогодні його пісні продовжують жити в каверах сучасних виконавців, звучать на великих сценах і залишаються невіддільною частиною нашого національного ДНК.

Ukrainian 

Сообщение Ігор Білозір – композитор, який змусив радянський союз співати українською, і чия мелодія підкорила космос появились сначала на Український репортер.

Володимир Івасюк – це один із творців української естрадної поп-музики. Він прожив досить коротке життя – лише 30 років, проте встиг написати аж сто сім пісень, п’ятдесят три інструментальні твори.

Першу пісню Володимир склав у 15 років на вірш свого батька «Колискова».

Івасюк – професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Мав талант до живопису. Його “Червона рута” була визнана найкращою піснею 1971 року, а “Водограй” – 1972 року.

“Червона рута”
Вперше зазвучала 1 січня 1971 року. Саме ця пісня стала однією з найбільш популярних українських пісень у світі, “облетіла весь світ і стала супер-хітом останніх сорока років”.

“Водограй”
Написав композицію Івасюк в 1970 році. У виконанні Назарія Яремчука і Мирослави Єжеленко “Водограй” став найкращою піснею СРСР на конкурсі “Пісня-72”.

“Я піду в далекі гори”
Цю пісню Івасюк написав 1968 року, будучи студентом Чернівецького медичного інституту. У різний час пісню виконували Василь Зінкевич, група “Плач Єремії”, Русичі, Марія Яремчук “Квітка Цісик” та інші.

24 квітня 1979 року композиторові зателефонували і він пішов з дому, більше не повернувся. 18 травня митця знайшли мертвим у лісі під Львовом, на території військової частини. Люди проводжали його українською піснею, якою він жив, яку творив, яку зумів зробити популярною, і разом із тим показав світові милозвучність і чарівність українського слова, показав, зрештою, і Україну.

Цьогоріч пісні Володимира Івасюка знову прозвучали у квартирі в Чернівцях, де він жив. Хіти виконали буковинські артисти: Тріо Дворських, гурт Zapal, Тьома Паучек та Юлія Чампела.

Читайте також: 

• Сорок років тому загинув Володимир Івасюк 
• Судова експертиза встановила, що Володимир Івасюк не міг вчинити самогубство
• Легендарній “Червоній руті” Володимира Івасюка – 55 років
• Їй Володимир Івасюк присвятив “Червону руту”

Сообщение Незабутні. Сьогодні день народження Володимира Івасюка, легенди української пісні появились сначала на Український репортер.

Про смерть повідомили видання BBC та Zaxid.net з посиланням на свої джерела, пізніше інформацію підтвердили на офіційній сторінці Гіги в Instagram.

“Сьогодні наше серце зупинилося разом із серцем Степана Гіги. Пішов з життя Великий Артист, Людина з неймовірною душею, чиї пісні стали частиною історії та пам’яті для мільйонів. Висловлюємо щиру подяку всім прихильникам за вашу любов, підтримку та теплі слова, які ви дарували Степану Петровичу впродовж багатьох років. Ваша любов була для нього безмежно важливою”, – написали представники Степана Петровича.

Також про смерть артиста написав львівський хор “Гомін”.

“Сьогодні нас покинув справжній метр української естради — Степан Гіга. Для хору “Гомін” ця втрата відчувається по-особливому. Його легендарний хіт “Цей сон” став для нас доленосним. Виконуючи цю пісню, ми відчули неймовірну енергію та любов тисяч слухачів, які співали її разом з нами в залах та мільйонами переглядали в соцмережах. Дякуємо Вам, Маестро, за музику, яка об’єднує покоління і жанри. Дякуємо, що дали нам можливість торкнутися Вашої творчості і через неї знайти шлях до сердець багатьох українців. Ваші пісні житимуть, доки ми співаємо. Щирі співчуття родині та близьким. Світла пам’ять”, – йдеться у повідомленні.

Кілька днів тому в мережі ширилися чутки, що Степану Петровичу ампутували ногу вище коліна. Однак, піар-менеджерка артиста спростувала ці чутки та закликала читати актуальну інформацію на офіційних акаунтах співака.

Як відомо, Степан Гіга презентував свій дебютний альбом під назвою “Друзі мої” у 1995 році, а вже у 1998 – став “Народним артистом України”. До речі, у червні цього року співак отримав звання і “Заслуженого артиста України”.

У 2002 році Степан Гіга отримав першу в історії незалежної України нагороду “Золотий диск” за продаж понад мільйона копій платівки “Вулиця Наталі”.

З початку повномасштабної війни Гіга отримав нову хвилю популярності. Його треки “Яворина”, “Золото Карпат” та “Цей сон, цей сон” стали хітами у соцмережі TikTok.

Сообщение Помер Народний артист України Степан Гіга появились сначала на Український репортер.

Олег Скрипка занурив своїх фанатів у музично-історичну подорож і відіграв двогодинну програму з творів в різнобарвних стилях, притаманних творчості музиканта – етно, бароко-рок, пісні рок-н-рольної, української, традиції, французький шансон та треки з індо-орієнтальними мотивами. Виступ став екскурсом по музичній творчості митця та включив як пісні, що були написані ще наприкінці 1980-х років, так і нові пісні, що вже стали хітами, – пише bigkyiv.

Прозвучали улюблені одвічні бестселери “Весна”, “День народження”, “Танці”, “Країна Мрій”. У сонг-ліст також увійшла “У Клубі Рок” – перша у світі україномовна рок-пісня і перша рок-пісня, де звучить баян у виконанні Олега, український козак-блюз “Катерина”, барокова “Шалена зірка”, японський в стилі хокку джепеніз-укро рок “Чіо Чіо Сан”, український етно блюз “Ой Ходить Сон”, від якого походить вся сучасна блюзова традиція та і сучасна естрада, вперше в новому звучанні з НАОНІ була виконана казково-фантазійна пісня “Диво” з альбому ВВ “Чудовий Світ” та езотерично-містична, написана ще в 1988 році у стилі сатсанг з вчителем “Розмова з Махатмою”.

Спеціальними гостями концерту стали колеги по сцені, музиканти-військовослужбовці та друзі Олега: Сергій “Фома” з гурту “Мандри”, Олександр Положинський, Євген Рогачевський – гітарист гурту ВВ, військовий, який повернувся з фронту пораненим і зараз перебуває на лікуванні, Тарас Компаніченко – кобзар, Шевченківський лауреат, Юрій Журавель – художник та лідер гурту “От Вінта”. Під акомпанемент НАОНІ музиканти разом заспівали марш Нової Армії “Зродились ми великої години”.

Під час концерту Олег Скрипка анонсував проведення у червні першого Міжнародного Фестивалю етнічної музики “Країна Мрій”, якому цього року виповнюється 20 років. На сьогодні “Країна Мрій” є найбільшим етнофестом та найдавнішим музичним фестивалем, що безперервно проходить в Україні з 2004 року. Ювілейний фестиваль пройде на території Національного Ботанічного саду ім. М.М. Гришка та триватиме три дні у вихідні з 21 по 23 червня.

Сообщение Олег Скрипка відсвяткував 60-річчя: співав під музику етно, бароко-рок, рок-н-рол та французький шансон появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Офіс Президента.

“Присвятивши своє життя музичному мистецтву, ви стали дійсно Майстром. Без перебільшення, ваша музика є голосом України. Ваші пісні звучать в усьому світі. Ці композиції належать до найкращих перлин національного духовного надбання, без яких неможливо уявити сучасну українську культуру”, – сказав Володимир Зеленський, звертаючись до митця.

Композитор та опермейстер Ігор Поклад є автором понад 150 пісень.

У його творчому доробку – музичні вистави “Конотопська відьма”, “Різдвяна ніч”, “Москаль-чарівник”, “Засватана – невінчана”, “Таке єврейське щастя”, “Чмир”, рок-опера “Ірод” тощо.

Він плідно працював у кіно з режисерами Леонідом Биковим, Андрієм Бенкендорфом, Миколою Засєєвим загалом у понад 40 художніх і телефільмах. Написав музику до анімаційних стрічок “Як козаки…”, “Енеїда” тощо.

Сообщение Композитор Ігор Поклад став Героєм України появились сначала на Український репортер.

Як написав співак у Інстаграм, “Свій день народження я зустрічаю в компанії рідних людей!” 

Як пише “Четверта студія”, навчався у Львівському державному університеті ім. І. Франка за спеціальністю «Фізик, викладач фізики». У 1994 році створив гурт «Океан Ельзи».

Серйозно займався музикою, випускаючи музичні альбоми, але й науки не кидав – закінчив аспірантуру Львівського університету за спеціальністю «Теоретична фізика», у 2009 році захистив дисертацію «Суперсиметрія електрона в магнітному полі». До того ж здобув другу вищу освіту (у тому ж таки рідному Львівському університеті) за спеціальністю «Спеціаліст з міжнародних економічних відносин».

За 20 понад років існування «Океану Ельзи» написав чимало популярних пісень і разом з колегами-музикантами випустив до десятка музичних альбомів («Там, де нас нема» (1998), «Янанебібув» (2000), «Модель» (2001), «Суперсиметрія» (2003), «Gloria» (2005), «Міра» (2007), «DolceVita» (2010), «Земля» (2013), «Без меж» (2016)). Активний учасник Помаранчевої революції та революції Гідності.

2007-2008 – депутат Верховної Ради України. 2003-2007 – Посол української культури. 2005-2007 – Посол доброї волі програми розвитку ООН. У 2009 році заснував фонд «Люди Майбутнього». Заслужений артист України (2005); почесний громадянин Львова (2015).

Читайте також:

• Вакарчук переказує мільйон гривень особистих коштів для лікарень Львівщини та Одещини

Сообщение Святослав Вакарчук відсвяткував День народження у колі рідних людей появились сначала на Український репортер.

Першу пісню Володимир склав у 15 років на вірш свого батька «Колискова».

Івасюк – професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Мав талант до живопису. Його “Червона рута” була визнана найкращою піснею 1971 року, а “Водограй” – 1972 року.

За два місяці до смерті Володимира Івасюка викликали в КДБ для бесіди із приводу гонорарів, які він повинен був одержати за вихід своїх платівок у Канаді. Його переконували передати ці гроші в “Фонд миру” в обмін на дозвіл виїхати в Америку. Але видатного українця закордон не цікавив, і він відмовився від цієї пропозиції.

На похорон Володимира Івасюка прийшли більше десяти тисяч чоловік. Труну несли на руках до самого цвинтаря.

Читайте також:

• Судова експертиза встановила, що Володимир Івасюк не міг вчинити самогубство
• Легендарній “Червоній руті” – 50 років. Ця пісня стала неофіційним гімном України (+відео)

Сообщение Сьогодні – 72 роки від дня народження автора “Червоної рути” Володимира Івасюка появились сначала на Український репортер.

Творча спадщина Михайла Вербицького — одне з найцінніших надбань української культури. Він належить до яскравих представників національної композиторської школи, що сприяли в XIX столітті активному духовному злету українського суспільства. Високий художній рівень творів Вербицького, майстерність композиторського письма дають право називати його першим західноукраїнським композитором-професіоналом, незважаючи на те, що він не закінчував спеціальних музичних шкіл і сучасники вважали його аматором, повідомляє  depo.

Він є автором музики до найголовнішої пісні країни – гімну.

Тривалий час вважалося, що вона була створена у 1862—1863 рр., але без відповідних наукових аргументів. Текст Павла Чубинського у Галичині вперше був опублікований близько 15 січня 1864 року. Ймовірно, це надихнуло отця Михайла (або йому було замовлено перемишльською “Громадою”) написати патріотичну пісню.

Початок 60-х років ХІХ століття відзначалося пожвавленням духовного життя в Галичині. Польська молодь носила “рогатувки”, польскі чобітки”, емблеми із зображенням орла білий орел на червоному фоні, співали на своїх зібраннях бойову пісню польських повстанців —”Jeszcze Polska niezginela”. Не відставали від поляків й молоді українці, вони вбиралися в червоні гарасівки, вишивані сорочки, козацькі шапки, а от бойової патріотичної пісні не було.

І от у львівському журналі “Мета” № 4,1863 рік, з’явився патріотичний вірш поета з Бориспіля Павла Чубинського — “Ще не вмерла Україна”. Цей вірш припав Вербицькому до вподоби високопатріотичним змістом і легкістю форми. Спочатку він представив цю пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної “Громади” в Перемишлі, а згодом, щоб усі члени “Громади” могли заспівати разом, зробив з неї хорову композицію.

Урочисто заспівали “Це не вмерла Україна” хором, але ще не в якості гімну (це відбудеться через рік) в Перемишлі 1-го липня 1864 року.

“Заспіває наш брат за Дунаєм або під Полтавою, а ві Львові і в Бескидах голос лунає. Застогне Галицька Русь під Карпатами, а понад Дніпром у людей серце болить” – таку рецензію написав Пантелеймон Куліш.

Надруковано текст цієї пісні з нотами вперше у Львові в 1885 році у збірнику пісень під назвою “Кобзар”.

Михайло Вербицький народився на Надсянні (Явірник Руський, Сяноцький округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині це Польскі землі) в родині греко-католицького священика. Коли Михайлу виповнилося 10 років, помер батько, а матір, вдруге вийшовши заміж, офіційно відмовилася від батьківських прав. Ним та його молодшим братом надалі опікувався їхній далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський – один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.

У 1828 році Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав, навчався і Михайло. Побачивши великі успіхи хору отеці Іван запрошував для роботи із хором провідних композиторів та диригентів.

В 1833 Вербицький вступив у Львівську духовну семінарію. Віе керував семінарським хором опанував гру на гітарі. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберіглося створене ним “Поученіє Хітари”, яке стало першим таким посібником в Україні.

Михайла двічі виключали з семінарії через “веселі пісні, гру на гітарі, запізнення на ранкові молитви”. Втретє Михайло припинив навчання через перший шлюб та необхідність утримувати сім’ю. Перша дружина — австрійка Барбара Сенер, померла через рік після одруження, залишивши Михайлу сина Івана. Ще перед закінченням семінарії Михайло Вербицький вдруге одружився, але нова дружина теж невдовзі померла, народивши сина Андрія.

Навчання Михайла Вербицького в семінарії проходило мляво. У 1837 р. він кинув богослов’я. Михайло Вербицький одружився, але сімейне щастя митця було недовгим. Через рік жінка померла, залишивши його із сином-немовлям.

Обтяженому сім’єю – двома малюками, та ще й без дружини, Вербицькому жилося вкрай нелегко. У період, коли він розставався із семінарією, доводилося заробляти на хліб уроками музики у приватних домах, викладав спів у вірменському монастирі бенедиктином, диригував хором Ставропігійського інституту.

У 1849 році у Перемишлі організувався театральний гурток. Вербицький писав музику до вистав і виступав як актор. У цей час написав музику на текст Івана Гушалевича “Мир вам, браття, всі приносим”. Цей твір Головна Руська Рада визначила гімном Галичини під час “Весни народів” 1848—1849 років.

Тільки в 1850 році Вербицький нарешті зміг закінчити Львівську семінарію і отримав ієрейські свячення. Він дістав посаду в с. Завадові, далі — в с. Залужа-Стрілки, а в 1852 р. став священиком невеликого села Млини, Яворівського району, біля Перемишля, де жив до самої смерті. Ще й досі чудом збереглася та деревяна церковця, в якій отець Михайло своїм чудовим голосом відправляв Святу Літургію.

Будучи священиком, він писав Літургійні композиції, які ще й тепер співає уся наша Галичина. “Єдинородний Сине”, “Святий Боже”, велично-пафосне “Алилуя”, яке в народі називають козацьким, “Отче наш”, причасний “Хваліте Господа з небес”, “Ангел вопіяще” та інші.

З відкриттям у Львові театру “Руська Бесіда” в 1860 композитор знову звернувся до жанру співогри. Для цього театру Вербицький написав побутову мелодраму “Підгіряни”, одну з найпопулярніших п’єс композитора, згодом “В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана”, “Сільські пленіпотенти”, “Простачку”. Твори Вербицького приблизно до Другої світової війни становили основу репертуару західноукраїнських виконавських колективів. Важко назвати будь-який концерт чи святковий вечір того періоду на якому б не звучала його музика. Композиції Вербицького міцно увійшли у практику домашнього музикування, витіснивши звідтіль низькопробні зразки зарубіжного бюргерського мистецтва. На його творчих традиціях виховувалося ціле покоління західноукраїнських музикантів.

В останні роки життя композитор вчителював, писав статті і музику. Серед його учнів були священики-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер у селі Млинах (наразі це землі Підкарпатського воєводства Польщі) від раку язика.

Сообщение Сьогодні, 205 років тому, народився Михайло Вербицький, автор Гімну України появились сначала на Український репортер.

“Прокуратура Львівської області до нас звернулася з відповідною постановою про проведення експертизи, яка стосується загибелі відомого композитора Володимира Івасюка, що сталася 18 травня 1979 року. Нам було завдання встановити, міг він сам скоїти самогубство чи ні. Тому ми підібрали відповідні умови – у травні у цьому ж лісі на такому ж дереві – і провели слідчі експерименти”, – розповів Рувін.

За його словами, експеримент поділили на три етапи: перший – визначити, чи міг Івасюк самотужки залізти на дерево, зав’язати ремінь від плаща і опинитися у зашморгу; друге – визначити, чи міг він зробити це з допомогою когось іншого, і яка саме допомога при цьому була необхідна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Сорок років тому загинув Володимир Івасюк

Крім того, за словами Рувіна, була знайдена спортивно натренована людина, яка за зовнішніми характеристиками відповідала Івасюку.

“Слідчим експериментом було встановлено, що він (Іваюк – ред.) не міг сам цього зробити і навіть натренована особа, яку ми залучали, яка підтягується однією рукою, теж не могла це зробити – зав’язати самотужки пояс і залізти в петлю”, – зазначив Рувін.

Також було проведено слідчий експеримент з використанням підставок, драбин, стільців, які на місці події знайдені не були, але могли там бути.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 

• «Піккардійська Терція» презентує одну із найромантичніших пісень Володимира Івасюка

“Ми провели декілька різних експериментів, які показали, що пан Івасюк один опинитися у цій петлі не міг. У нього були помічники – люди, які сприяли у цьому: щоб повіситися за допомогою драбини, додатково потрібно ще двоє осіб, без драбини чи підставки – мінімум троє. Ми це точно встановили, є результати експертизи, які ми передаємо у прокуратуру Львівської області для прийняття відповідних процесуальних рішень”, – додав Рувін.

Нагадаємо, 18 травня 1979 року тіло композитора Володимира Івасюка знайшли у військовій зоні Брюховецького лісу недалеко від Львова повішеним. Слідство висунуло єдину версію — самогубство внаслідок тривалого психічного розладу.
Справа була закрита прокуратурою Шевченківського району за відсутністю складу злочину через два місяці – 18 липня 1979 року.

Також про Івасюка читайте: 

• Сьогодні Володимиру Івасюку виповнилося б сімдесят 
• У Києві з’явиться проспект Володимира Івасюка
• Композитор Івасюк — це назавжди!

Сообщение Судова експертиза встановила, що Володимир Івасюк не міг вчинити самогубство появились сначала на Український репортер.