Про це пише Deutsche Welle.

Берлінське видання Tagesspiegel зазначає:

“Еммануель Макрон та Кір Стармер обіцяють Володимиру Зеленському на зустрічі в Парижі: “Після припинення вогню Великобританія та Франція створять по всій Україні військові бази, а також побудують захисні об’єкти для зброї та військового устаткування”. Фрідріху Мерцу до цього дуже далеко. Німеччина, за його словами, долучиться до моніторингу за дотриманням перемир’я, але розміщуватиме солдатів лише на “сусідній території НАТО”. Від стриманості Мерца, з одного боку, аж незручно. З іншого року, це мудро. З огляду на те, як сьогодні оснащений і озброєний Бундесвер, він, якщо чесно, не може обіцяти більшого.”

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) пише:

“Потрібно ще подивитися, як усе зрештою виглядатиме. Не лише в Німеччині багато хто зі змішаними почуттями, якщо не прямо негативно дивитиметься на це (можливість відправки європейських військ в Україну. – Ред.), адже ймовірність військового конфлікту зросією може зрости. Не без причин Україну досі не прийняли до НАТО. Але без стримування (рсії. – Ред.) перспектива стабільності в (Східній) Європі невелика. Якщо американці не хочуть відправляти солдатів, то лідерство на себе мали би взяти обидві європейські ядерні держави – Великобританія та Франція. Теоретично можна навести чимало аргументів проти їхньої концепції мінімального стримування, але зовсім байдужим путіну воно не буде. Тому питання, де саме розміщуватиметься Бундесвер, другорядне. З внутрішньополітичних причин усе, радше за все, виллється у перестраховку на території НАТО, як дав зрозуміти в Парижі канцлер”.

Берлінське видання – tageszeitung (taz) – скептично дивиться на обіцянки, надані Києву європейськими лідерами в Парижі:

“Але чого насправді варті ці обіцянки? Ідеться не про ударні війська на полі бою – цього не хоче ніхто. Ідеться також не про миротворчі війська, аби вести моніторинг за дотриманням можливого припинення вогню – це мають робити США, на відстані. Згідно з заявами в Парижі, йдеться про “мультинаціональні війська”, які повинні будуть “підтримувати стримування”. У Парижі йшлося про “логістичні опорні пункти”. “Не бойові частини”, як уточнив (президент Франції Еммануель. – Ред.) Макрон, а “війська для перестраховки”. Французьке слово “réassurance” можна також перекласти як “заспокоєння”: українці мають бути заспокоєні, що французи і британці допоможуть їм, якщо росія знову на них нападе. У такому разі, як обіцяє документ, будуть задіяні “гарантії безпеки”, які можуть включати “використання військових можливостей” – можуть, але повинні. Чи це заспокоює українців? Їхня власна армія у сто разів більша за будь-які західні “перестраховочні війська”, які можна собі лише уявити, і суттєво більш смілива і з набагато більшим бойовим досвідом. Це українські солдати повинні будуть захищати західних військових, а не навпаки. І взагалі все це – повітряні замки”. Адже наближення миру між Україною та росією поки що не видно. Ба більше: не видно навіть наближення мирних переговорів.”

Газета Rheinische Post (RP) коментує паризькі домовленості:

“Найбільший ризик у військовій місії в Україні візьмуть на себе британці разом із французами. Тому дуже важливо, аби Німеччина разом зі своїм Бундесвером так само зробили великий внесок (у забезпечення можливого перемир’я. – Ред.). Але все це поки що повітряні замки, адже агресор путін ані сидів за столом переговорів, ані демонструє хоч якусь зацікавленість у справедливій угоді про припинення вогню. Чинити необхідний тиск, аби підштовхнути росію до чогось на кшталт готовності до переговорів, зрештою, здатен лише президент США Дональд Трамп. Тож уся увага тепер знову фокусуватиметься на ньому. Чи залишиться він на боці Європи та України і, приміром, знову посилить санкційний тиск (на Москву. – Ред.)?..  Упечнено можна сказати лише одне: у цьому новому світовому порядку, де все вирішує сила і влада, зараз уже можна собі уявити все що завгодно.”

Читайте також: Європа готова розгорнути миротворчі сили в Україні

Сообщение Німецька преса: війська “Коаліції охочих” в Україні – це повітряні замки появились сначала на Український репортер.

У ній особисто беруть участь семеро європейських лідерів, керівництво ЄС, президент України, ще близько 20 країн долучаться дистанційно.

Про це пише “Європейська правда” з посиланням на Єлисейський палац

У Парижі крім президента Франції Емманюеля Макрона особисто будуть присутні ще шестеро лідерів країн-членів ЄС: прем’єр Бельгії Барт де Вевер, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, президент Фінляндії Александр Стубб, прем’єр Польщі Дональд Туск, іспанський прем’єр Педро Санчес.

Також особисто будуть президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Євроради Антоніу Кошта та президент України Володимир Зеленський, який вже прибув до Парижа напередодні.

Дистанційно участь у зустрічі візьмуть генсек НАТО Марк Рютте та лідери близько двох десятків держав з Європи та з інших континентів:

– канцлер Німеччини Фрідріх Мерц

– прем’єрка Італії Джорджа Мелоні

– британський прем’єр Кір Стармер

– президент Румунії Нікушор Дан

– прем’єр Болгарії Россен Желязков

– прем’єр Естонії Крістен Міхал, латвійська прем’єрка Евіка Сіліня та президент Литви Гітанас Науседа

– прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре

– прем’єр Швеції Ульф Крістерссон

– прем’єр Чехії Петр Фіала

– прем’єр Люксембургу Люк Фріден

– прем’єр Ірландії Міхол Мартін

– прем’єр Португалії Луїс Монтенегро

– прем’єр Греції Кіріакос Міцотакіс

– президент Кіпру Нікос Христодоулідіс

– прем’єр Хорватії Андрей Пленкович

– прем’єр Словенії Роберт Голоб

– прем’єр Албанії Еді Рама

– прем’єр Чорногорії Мілойко Спаїч

– прем’єр Канади Марк Карні

– прем’єр Японії Сігеру Ісіба

– прем’єр Австралії Ентоні Албаніз та прем’єр Нової Зеландії Крістофер Лаксон.

Австрію представлятиме очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, Ісландію – очільниця МЗС Карін Гуннарсдоттір, Туреччину – віцепрезидент Джевдет Їлмаз.

З-поміж членів ЄС очікувано відсутні лише Словаччина та Угорщина, а також Мальта. Всього у зустрічі беруть участь представники 33 держав.

Президент Франції Емманюель Макрон перед зустріччю “коаліції рішучих” заявив, що союзники завершили роботу над гарантіями безпеки для України і наразі вони готові до політичного схвалення.

Сообщение У Парижі, в Єлисейському палаці відбувається засідання “коаліції рішучих” появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив прем’єр-міністр Крістен Міхал, наголосивши, що Таллінн планує долучитися до ініціативи, яку очолюють Велика Британія та Франція.

За словами Міхала, естонський внесок може включати бойовий підрозділ сухопутних військ чисельністю до роти, а також інструкторів і штабних офіцерів. Перед відправкою підрозділу уряд обов’язково звернеться за мандатом до Рійгікогу — парламенту країни.

Прем’єр підкреслив, що Естонія послідовно виступає за членство України в НАТО, вважаючи це найкращою гарантією безпеки для Києва. Водночас, якщо цей процес затягнеться, Україні необхідно надати дієві гарантії стримування та оборони за участі союзних сил, розміщених на її території.

«Безпека України — це безпека Європи. Незалежна, суверенна Україна, яка є частиною європейської сім’ї, — найкраща стратегічна гарантія проти імперіалізму москви для всіх нас. Ми повинні показати, що здатні діяти, а не лише говорити», — наголосив Міхал.

Зазвичай рота налічує близько 150 військовослужбовців, хоча її чисельність може коливатися від 50 до 250 осіб. Таким чином, естонський контингент стане помітною частиною потенційних сил стримування, які формуються для підтримки України.

Раніше видання The Times із посиланням на джерела в «коаліції рішучих» повідомляло, що для формування сил стримування Європі доведеться докласти значних зусиль, оскільки армії країн не мають достатньої чисельності та фінансування для відправки 25 000 військових.

Велика Британія вже висловила готовність направити до 10 000 солдатів, а Франція — від 5 000 до 10 000.

Нагадаємо, сили оборони Естонії планують створити військову базу у місті Нарва, що впритул до кордону із росією.

Також  уряд Естонії 17 квітня схвалив план дій, запропонований міністром закордонних справ Маргусом Тсахкною, щодо компенсації збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії.

Сообщение Естонія офіційно заявила про готовність відправитисвоїх військових до України появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив мінстр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х.

Очільник українського МЗС розповів, що українська делегація вже почала зустріч із британськими, французькими та німецькими колегами на Єлисейських полях.

“Ми обговорили шляхи до справедливого та тривалого миру, включаючи повне припинення вогню, багатонаціональний контингент та гарантії безпеки для України”, – написав він.

17 квітня Сибіга, керівник Офісу президента Андрій Єрмак та очільник Міністерства оборони Рустем Умєров прибули на зустріч до Парижа для зустрічей із представниками “коаліції рішучих”.

У Парижі в української делегації також запланована зустріч з американськими колегами – державним секретарем США Марком Рубіо та посланником американського президента Стівом Віткоффом.

Франція разом із Великою Британією очолює групу країн, які напрацьовують можливі варіанти гарантій безпеки для України.

У контексті американської делегації, яка буде присутня в ці дні у Парижі, варто звернути увагу, що минулого тижня Віткофф зустрічався з путіним.

Він назвав переговори з путіним “переконливими”, а також заявив, що можливість якоїсь “мирної” угоди впирається в “п’ять територій”.

Сообщение У Парижі розпочалася зустріч української делегації із представниками “коаліції рішучих” появились сначала на Український репортер.