Міжнародна система рейтингування URAP (University Ranking by Academic Performance) є однією із найкомплексніших світових класифікацій, яка оцінює винятково академічну якість і наукову продуктивність.

Рейтинг не включає репутаційні опитування, а ґрунтується винятково на відкритих і перевірених джерелах. URAP охоплює приблизно три тисячі закладів вищої освіти з усього світу, з яких тільки 2 500 потрапляють у фінальний рейтинг. Це становить близько 12 відсотків усіх університетів планети, що робить URAP одним із найвичерпніших і найнадійніших академічних рейтингів у світі.

За результатами рейтингу Київський національний університет імені Тараса Шевченка показав найкращий результат серед усіх українських ЗВО – 1525-те місце. До цьогорічного рейтингування також увійшли: Сумський державний університет – 2176 місце; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – 2593 місце; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» – 2695 місце; Львівський національний університет імені Івана Франка – 2817 місце.

В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, як зазначено на сайті вишу, стверджують, що висока сходинка у рейтингу – значне досягнення для України та для всієї університетської спільноти КНУ.

URAP не прагне створити список «найкращих» чи «найгірших» університетів. Його мета – дати вишам чітке уявлення про їхні сильні сторони та зони для зростання, стимулювати конкуренцію якості, а не форм, зазначають в університеті.

Сообщение До світового рейтингу університетів увійшли п’ять українських навчальних закладів появились сначала на Український репортер.

Про це повідомили на Фейсбук-сторінці проєкту «Шукай».

Скульптуру відкрили з нагоди Міжнародного дня грамотності, який відзначають 8 вересня. Її розмістили на вході до корпусу Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 14). Це вже 41-ша мініскульптурка від київського історичного проєкту «Шукай». Меценатами стала родина Островських – Олег, Єва та Соломія. Автор фігурки — Юрій Білявський. Автор фігурки — Юрій Білявський.

Як пишуть автори проєкту, «літера «Ї» є унікальним українським скарбом, адже відсутня в інших слов’янських абетках. Тринадцята літера українського алфавіту віддавна стала чимось більшим, ніж мовна одиниця. Сучасні українці, маркуючи нею різні речі – від одягу до вуличних об’єктів, – окреслюють так свою ідентичність і самобутність, яку загарбники довгі століття марно намагалися стерти».

А ще ми дізнаємося, що «у цій особливій мініскульптурці закарбувався й університетський дух незламності: університет не раз зазнавав руйнацій від російських ракетних обстрілів, проте відновлюється щоразу завдяки своїй спільноті, друзям та партнерам».

Дивіться також:

До елементів скульптурки літери «Ї» долучили скалки вітражів кампусу КНУ, які постраждали після ракетного обстрілу 31 грудня 2022 року і вже не підлягають відновленню. «Тепер ці шматочки кольорового скла отримали нове життя. Це справжній символ незнищенності української освіти, науки, культури та українського слова як такого», – стверджують автори проєкту.

Світлини із Фейсбук-сторінки проєкту «Шукай».

Сообщение У Києві встановили нову мініскульптуру, присвячену літері «Ї» появились сначала на Український репортер.

Дослідники хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Григоренко, директор Інституту високих технологій (ІВТ) КНУ імені Тараса Шевченка професор Ігор Комаров й колишній аспірант ІВТ Андрій Тимцуник стали першими в Україні співавторами Нобелівського лауреата з хімії 2021 року Бенджаміна Ліста.

Про це повідомили на сторінці інституту в Фейсбуку.

Як відомо, лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії 2021 року стали Бенджамін Ліст з Німеччини та Девід Макміллан зі США. Нагороду вони отримали за відкриття нових методів синтезу молекул. Раніше вважалося, що існує всього два типи каталізаторів: метали й ферменти.

Однак науковці розробили новий спосіб побудови молекул — асиметричний органокаталіз, заснований на малих органічних молекулах. На його основі ведуться дослідження нових фармацевтичних препаратів, також він допомагає зробити хімію більш екологічною.

Нагадаємо, у 2020 році лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Дженніфер Дудна і Еммануель Шарпеньтьє за ​​створення методу редагування геномів. Вони виявили молекулярний інструмент, який можна використовувати для точних надрізів у генетичному матеріалі, що дозволяє легко змінити геном.

Читайте також: 

• Нобелівську премію 2021 року з хімії присудили за нові методи синтезу молекул

Сообщение Українські вчені стали першими у країні співавторами Нобелівського лауреата появились сначала на Український репортер.

Про це Володимир Бугров повідомив під час пресконференції під час Всеукраїнського форуму “Україна 30. Освіта і наука”.

“Я звернувся до вченої ради напрацювати процедуру, її дійсно сьогодні немає. Але вже три комісії вченої ради виробили таку процедуру. Там підставами є порушення прав людини, неповага до держави Україна.

7 червня засідання вченої ради університету, на якому буде два питання: затвердження процедури та позбавлення статусу почесного доктора Олександра Лукашенка”.

Бугров зазначив, що, знаючи думку більшості членів вченої ради, питання позбавлення звання Лукашенка буде схвалене.

Диплом почесного доктора Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року ректор Леонід Губерський, а саме звання йому було визначене 2 листопада 2009 року.

Ініціативна група випускників та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка просила ректора і членів вченої ради університету скасувати звання Почесного доктора КНУ Лукашенку.

Сообщение Лукашенка позбавлять звання доктора КНУ імені Тараса Шевченка появились сначала на Український репортер.