Про це повідомляє Державне космічне агентство України.

Всі параметри супутника відповідають поставленим технічним вимогам. Цей супутник – для цивільних потреб нашої держави. Вже у США будуть проведені роботи з підготовки супутника до запуску та його стикування із ракетою-носієм.

Старт супутника заплановано на 10 січня 2022 року.

Сообщение Український супутник стартує у космос з американського мису Канаверал появились сначала на Український репортер.

Про подію повідомляє КБ “Південне”.

Ракета вивела на орбіту три розвідувальні супутники CERES на замовлення Міністерства оборони Франції. Блок маршового двигуна (БМД) РД-843, який використовують у складі рідинної рушійної установки 4-го ступеня РН Vega, розробило ДП «КБ «Південне» та серійно виготовляє ДП «ВО Південний машинобудівний завод».

Його відмінною особливістю є можливість багаторазового запуску під час польоту (до 5 включень), завдяки чому забезпечується розведення супутників на різні орбіти. Зараз тривають роботи з покращення характеристик двигуна для розширення діапазону корисних навантажень.

Це був вже третій пуск РН Vega у цьому році. Усього з 2012 року Vega стартувала 20 разів. За цей час було виведено на орбіту 111 космічних апаратів.

Нагадаємо, що у 2021 році також відбулося два успішні пуски американської РН «Антарес», основну конструкцію першого ступеня якої розробило КБ «Південне» та виготовив Південмаш. Починаючи з 2013 року ракета доставила на МКС 16 транспортних кораблів Cygnus з вантажем NASA.

Сообщение Ракета з українським двигуном запустила у космос розвідувальні супутники Франції (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляється у системі «Прозорро», пишуть “Наші гроші”.

“Цьогоріч на умовах FCA Московська обл., м. Електросталь, вул. Горького, буд. 34 (склад постачальника) поставлять алюмінієвий прокат різного сортаменту вагою близько 88 724 кг. Замовник не оприлюднив у звіті про укладення договору марки та ціни за кілограм.

Як зазначив завод у описі закупівлі, якість товару має відповідати державному стандарту або технічним умовам, що діють в РФ, що має бути підтверджено Сертифікатом якості.

За даними російського реєстру, засновниками фірми «ПЗ «Альфа-Металл» є Дмитро Борунов і Сергій Горячев, а директором – Дмитро Трищенко. Із 2017 року «Південмаш» уклав із нею чотири угоди про постачання російського алюмінію на загальну суму 435,00 млн руб, або 315,10 млн грн. Причому в описі торішньої закупівлі було зазначено, що алюміній потрібен для виготовлення заводом «Південмаш» основної конструкції першої ступені ракети-носія «Antares» (раніше – «Taurus II»), головним розробником якої є американська компанія «Northrop Grumman Innovation System» (колишня «Orbital Sciences Corporation»). Ракета призначена для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію”.

З офіційного сайту «Південмашу»:

«Програма “Таурус-II” – реалізація планів компанії “Орбітал – АТК” щодо виходу на ринок пускових послуг ракет-носіїв середнього класу.

Насамперед, ракета-носій “Таурус-II” призначена для виконання пусків за урядовими програмами США та NASA і забезпечуватиме надійне виведення в космос ракет среднього класа вантажопідйомності на комерційній основі.

Компанія “Орбітал” є учасником програм “Commercial Orbital Transportation Services” і “Commercial Resupply Service” (доставка вантажів на МКС за контрактом з NASA) та братиме участь в реалізаці науково-дослідницьких, комерційних і планів національної безпеки NASA на базі космічної програми. Ракета забезпечує доставку корисного навантаження на навколоземну та сонячно-синхронну орбіту, а також міжпланетні траекторії.

Ракета-носій “Таурус-II” стартує зі східного узбережжя США (база Волапс, Вірджинія)».

2 листопада 2019 року на сайті «Південмаш» було розміщено інформацію про черговий, одинадцятий пуск ракети-носія «Антарес» з космодрому Воллопс (США).

«На розрахункову орбіту виведено вантажний корабель Cygnus NG-12, який доставляє корисний вантаж на Міжнародну космічну станцію (МКС).

NG-12 є першою місією за контрактом Commercial Resupply Services (CRS) компанії Northrop Grumman Innovation Systems (раніше Orbital ATK) з NASAз доставки вантажу на МКС. Контракт укладено до 2024 року включно. Дотепер, починаючи з 2014 року, діяв контракт CRS, в рамках якого за допомогою РН «Антарес» було виведено в космос 10 кораблів Cygnus.

Головним розробником РН «Антарес» є американська корпорація Northrop Grumman. Основну конструкцію першого ступеня РН «Антарес» розроблено КБ «Південне» та виготовлено ПІВДЕНМАШем у кооперації з українськимипідприємствами, зокрема, «Хартрон-АРКОС», «Київприлад», Хартрон-ЮКОМ, «ЧЕЗАРА», «РАПІД»».

Фото: “Південмаш”

Сообщение Що купує в Росії, яка воює з Україною, наш головний ракетний завод появились сначала на Український репортер.

Головний розробник ракети-носій Antares – корпорація Orbital ATK (США). Ракета-носій складається з двох ступенів і космічного буксира Cygnus (третій ступінь).

LIFTOFF! @OrbitalATK’s #Antares rocket just launched from @NASA_Wallops in Virginia at 4:44am ET. Heading to @Space_Station, the #Cygnus cargo vehicle will deliver ~7,400 pounds of @ISS_Research and cargo. Watch as it continues its journey into space: https://t.co/FxJB3yIcaR pic.twitter.com/KSVQZkdyfr

— NASA (@NASA) May 21, 2018

Після відділення від “Антареса” Cygnus розгорне свої сонячні батареї і за командою проведе серію включень рухової установки, щоб підняти орбіту, і наблизиться до МКС на відстань 4 км.

Коли Cygnus наблизиться до МКС на відстань 12 метрів, астронавти “зловлять” його за допомогою руки-маніпулятора.

Основну конструкцію першого ступеня “Антареса” розробило конструкторське бюро “Південне”, а виготовив Південний машинобудівний завод у кооперації з українськими підприємствами “Хартрон-АРКОС” (Харків), “Київприлад” (Київ), “Хартрон-ЮКОМ” (Запоріжжя), “ЧЕЗАРА”,”РАПІД” (Чернігів) та інші.

Cygnus проведе приблизно п’ять тижнів в стикуванні з МКС, після чого виконає серію включень двигуна, і буде спалений в атмосфері над Тихим океаном.

Це дев’ятий з десяти запланованих польотів компанії Orbital ATK за контрактом з NASA і шостий політ корабля Cygnus.

Сообщение NASA запустило до МКС ракету-носій з українським двигуном появились сначала на Український репортер.

У приміщенні «Сікорскі Челендж» НТУ КПІ імені Ігоря Сікорського розпочався перший у світі Космохакатон, на якому молоді ентузіасти працювали у Командах Майбутнього над дослідницькими та прикладними проектами.

Важливою метою дводенної роботи було не просто взяти участь з готовими проектами, а, навпаки, виробити нові проектні пропозиції. Багато команд вирішили взяти участь уже після завершення терміну подання заявок. Космохакатон насправді не ставив за мету ранжування команд, а став майданчиком для народження проектів, тому організатори надали можливість виступити усім, хто бажав представити перспективні ідеї.

В рамках форуму у КПІ також відбувся традиційний круглий стіл «Початок космічної ери», який було присвячено запуску з космодрому Байконур першого штучного супутника Землі 4 жовтня шістдесят років тому; у

Великій фізичній аудиторії проходили тематичні панелі форуму. Крім виступів представників КПІ, були цікавими доповіді від інших профільних навчальних закладів, зокрема доктора фізико-математичних наук Всеволода Лозицького (Астрономічна обсерваторія Київського нацiонального унiверситету ім. Тараса Шевченка), співробітниць юридичного факультету Національного авіаційного університету та Олени Агеєвої (столична школа №36 ім. С.П. Корольова).

Третій день форуму почався з відкриття оновленого Київського планетарію за участю Леоніда Каденюка, організаторів форуму, президента Національної академії педагогічних наук Василя Кременя, голови правління Товариства «Знання» України Василя Кушерця.

Відбулася презентація книжки Леоніда Каденюка «Місія-космос». Учасники мали унікальну можливість отримати книжку з автографом самого космонавта.

Завершення Космохакатону під керуванням Сергія Вакаріна та Андрія Мірошниченка відбулося у сферичній Зоряній залі Планетарію. Оскільки час на підготовку проектів був дуже обмежений, участь у презентаціях взяли як готові проекти, так і ті, що були сформульовані на Космохакатоні.
Вони включали космічні поселення, звукові дослідження космічного простору, цікаві арт-проекти та багато іншого.

Оцінювало проекти журі, до якого увійшли Леонід Каденюк, Сайрус Хагігі, учений секретар правління Товариства “Знання” України Василь Василашко, старший викладач кафедри криміналістики Білоруського державного університету Ярослав Кот, а також київський старшокласник Максим Палладін, правнук знаменитого академіка Палладіна.

Максим зараз бере участь у дослідженнях серцево-судинних захворювань у співпраці з відомим генетиком Оксаною Півень. Після виступів Ярослав Кот назвав команду з найбільшою готовністю проекту – нею за рішенням більшості журі прогнозовано стала команда КБ «Південне», гарний рівень підготовки був також у міжнародної команди Space Village (Ляля Лісовська,Тетяна Кияниця та інші митці), порталу космічного законодавства (Україна-Білорусь).

Сайрус Хагігі зауважив, що багатьом командам необхідно вдосконалити свої презентаційні навички, крім того, необхідно розраховувати баланс виступів та візуальних матеріалів з урахуванням ліміту часу – хоча на це необхідний додатковий час, якого багатьом учасникам не вистачило.

Члени журі відзначили також роботи Університету сучасних знань, такі як озонатор для відновлення озонового шару Землі та навіть пращу для запуску супутників.

Вручаючи міжнародній команді «Майбутнє хай-тек та освіти» (Олексій Планіда, Марія Белецкі, Борис Годлевський) головний приз від організатора UkraineIS із винагородою у сумі 5000 гривень на початковий розвиток проекту, Сергій Вакарін наголосив на важливості принципів Космохакатону.

Він зазначив, що команда отримує приз за найбільш перспективний проект, розроблений безпосередньо на Космохакатоні. Варто згадати також презентацію Мирослава Василенка про 3d-друк ракет, виступи представників ліцею № 145, команду «Космічний табір» (Чернівці) та команду вуличного мистецтва (АртМіст). Найбільш цікавими розробками вже зацікавилися меценати та спонсори.

Командам,  відзначеним на Космохакатоні, було вручено пам’ятні подарунки. Громовиця Бердник, донька Олеся Бердника, подарувала членам команд примірники книги письменника, а Сергій Вакарін подарував ювілейне видання «Перемоги нового покоління», присвячене річниці Незалежності України.

Сергій Яцков у підсумку зазначив, що з точки зору організаторів усі команди дуже гарно попрацювали. Дуже важливо, що стільки команд різного віку, з різним досвідом, але об’єднані ентузіазмом та любов’ю до космосу, долучилися до Космохакатону.

Учасники подякували почесному президенту форуму Леоніду Каденюку, голові УМАКО «Сузір’я» Олегу Петрову та організаторам заходу – Сергію Яцкову, Сергію Вакаріну, Світлані Олексієнко, Андрію Мірошниченку, а також Тетяні Шрамко та Олені Дибі за неймовірні зусилля, які вони доклали для того, щоб всеохоплюючу програму форуму було виконано.

Сергій Вакарін передав вітання з успішним проведенням форуму та Космохакатону від директора представництва Світового конгресу українців в Україні Сергія Касянчука.

На завершення форуму відбулася демонстрація фільму за участю Монті Міртла про життя та наукові дослідження в Антарктиді, який здобув перемоги на міжнародних фестивалях, та видовищний святковий концерт за участю народних артистів Алли Попової, Анатолія Матвійчука і студентів Національного університету культури та мистецтв.

Фото на головній сторінці: урочисте відкриття першого в світі Космохакатону

Сообщение У Києві – перший у світі Космохакатон: космічні проекти, високі технології та мистецтво появились сначала на Український репортер.

Форум відкрив перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, почесний президент форуму «Космос і майбутнє». Він привітав українців із 60-ю річницею початку космічної ери. Підготовкою та запуском першого супутника у світі керував українець Сергій Корольов – колишній студент КПІ.

Про нагальність відродження космічної галузі та необхідність підтримки аерокосмічної освіти молоді говорив голова правління УМАКО «Сузір’я» Олег Петров, який підкреслив, що «Сузір’я» – єдина організація в Україні, яка займається просуванням та розвитком аерокосмічної освіти, без якої у космічної галузі не було б майбутнього.

Виконавчий директор «Сузір’я» Сергій Яцков розповів, що Форум спрямований на обговорення нової парадигми космічних досліджень та прикладних проектів, виходячи з ідеї про те, що саме космос може стати інтеграційною платформою майбутнього. Форум також має створити майданчик для співпраці міжнародних експертів та молоді.

На форумі виступив голова Державного космічного агентства України Павло Дегтяренко. Він повідомив, що у провідних країнах світу постійно запускають ракети, створені за участі підприємств космічної галузі України, зокрема заплановано запуск ракет-носіїв Вега, Антарес та Зенит у листопаді цього року.

Голова правління UkraineIS Сергій Вакарін подякував київській громаді за можливість проведення форуму у КМДА…

Привітання форуму надіслали агентства NASA та ESA, космонавти зі США, Південної Кореї та інших країн, директор компанії з промислової розробки астероїдів Рік Тамлінсон, аерокосмічні організації з Японії, Італії, Малайзії, Уганди, Сингапуру.

У перший день розпочалася робота тематичних панелей форуму – «Майбутнє Землі та Космосу», «Майбутнє науки та технологій», «Майбутнє економіки». Було багато надзвичайно цікавих спікерів з України та інших країн.

Доповідь доктора лінгвістики та інформатики, футуриста Ірини Севбо-Білецької (Канада-Україна) була присвячена майбутньому фундаментальних досліджень свідомості та її ролі для майбутніх подорожей у космос.

Відомий блогер та популяризатор науки Валентин Гаденофф (Швеція) розповів про можливості України в космічних програмах ЄС.
Майбутнє освіти для молоді як чинник соціальних революційних змін у світі описав Геррі Джейкобс (Індія) – голова Світової Академії мистецтв і наук, член Римського клубу.

Доповідь директора міжнародної компанії Maple Education Сайруса Хагігі (Канада) висвітлила законодавство про високі технології Канади та уроки для України для закріплення на міжнародному ринку.

Мігель Рейнольдс Брандейо (Португалія) розповів про передумови сталого бізнесу, та індекс сталості компаній SORG, а також про екологічний матеріал Corkbrick – «Лего для дорослих».

4 жовтня форум продовжив роботу в КПІ імені Ігоря Сікорського у Великій фізичній аудиторії першого корпусу КПІ. Панель «Космічне майбутнє України» відкрилася презентацією «Аерокосмічна освіта в Україні», яку зробив виконавчий директор УМАКО «Сузір’я» Сергій Яцков.

Проректор з наукової роботи КПІ імені Ігоря Сікорського, академік НАН України Михайло Ільченко розповів зокрема про розроблені київськими політехніками наносупутники «PolyITAN-1» і «PolyITAN-2-SAU».

Радник голови Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов та представники Державного підприємства «КБ «Південне» Роман Міхальчишин, Федір Палямар, Олексій Пономарьов, Оксана Пронцевич, Станіслав Цигичко та Марія Кузнєцова розповіли про сучасний стан космічної галузі України та перспективи, зокрема про розробки двигунних установок ракет-носіїв та ракетно-космічних комплексів, використання Гелія-3 як нового екологічно безпечного палива, житловий та виробничий модулі місячної бази.

На тематичній панелі «Майбутнє навколишнього середовища» обговорювалися питання екологічних викликів, на які мусить знайти адекватні відповіді людство, а роботу панелі «Майбутнє людства» було присвячено прогнозам розвитку цивілізації.

Американський аналітик Монті Міртл, який провів рік на станції Амундсена-Скотта на Південному полюсі, відповідав на запитання, зокрема про експерименти NASA з вирощування овочів на полюсі (цей експеримент може бути важливим досвідом на Місяці чи Марсі), а також про телескоп Ice Cube, який допоміг підтвердити існування субатомарних часток нейтрино.

Пол Томас, президент IRE USA, розповів про роботу майбутнього та необхідність бути готовим у будь-який час опанувати нову професію – йому за життя довелось робити це чотири рази.

Завершальну тематичну доповідь на форумі зробив відомий український письменник та філософ Любомир Дереш.

Серед почесних гостей форуму були народний артист України Анатолій Матвійчук, провідні державні та суспільні діячі України, а також іноземні учасники Ляля Лісовська (Велика Британія), Харука Іноуе (Японія). Ляля Лісовська – онука письменника Юрія Горліса-Горського, автора роману «Холодний яр», яка бере активну участь у заходах української діаспори у США та Великій Британії.

Сообщение Вчені розповіли про космічне майбутнє України появились сначала на Український репортер.

Дегтяренка призначили керувати українським космосом строком на 5 років з випробувальним терміном 3 місяці.

Головний конструктор і начальник конструкторського бюро з системного проектування ракет і ракетних комплексів КБ “Південне” Павло Дегтяренко переміг у конкурсі на посаду голови Державного космічного агентства України. Він був найкращим серед дев’яти кандидатів.

Сообщение Державне космічне агентство очолив головний конструктор КБ “Південне” появились сначала на Український репортер.