Про це заявив глава канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький, повідомляє RMF FM.

Президентський законопроект передбачає обмеження доступу до ряду послуг та охорони здоров’я. У разі прийняття, за новим законом ці послуги будуть доступні тільки для осіб, які працюють і сплачують внески в Польщі.

“Не може бути ситуації, коли поляки перебувають у гіршому становищі, ніж громадяни України. Досі так було, і цей уряд продовжував це пропонувати”, – сказав Богуцький.

Глава канцелярії також заявив, що нинішній уряд мав півтора року, щоб прийняти “хороші рішення”, адаптовані до потреб сьогодення. Він також додав, що “щоб вони були справедливими насамперед для поляків, але також справедливими для всіх українців, які чесно увійшли в польську соціально-економічну систему”.

Раніше Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що готує зміни у програму “800+”. Цю допомогу у Польщі призначають сім’ям із дітьми, у тому числі й українським біженцям. Основна мета програми – підтримати батьків і опікунів у вихованні дітей.

Окрім того, вчора, 25 серпня, Навроцький наклав вето на закон про соцдопомогу для безробітних українців. Вони можуть залишитися без популярної виплати та безкоштовного медобслуговування.

Також зазначимо, що з 1 червня 2025 року в Польщі набули чинності нові правила щодо програми “800+” для українських біженців. Тепер, щоб отримати це соціальне забезпечення, дитина повинна обов’язково відвідувати польську школу або дитячий садок. Виняток становлять лише ті діти, які навчаються вдома.

Сообщение Законопроект Навроцького про скорочення допомоги українцям подали до Сейму Польщі появились сначала на Український репортер.

Про це пише PAP.

У зустрічі в Білому домі також взяли участь голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер, прем’єрка Італії Джорджа Мелоні та президент Фінляндії Александр Стубб.

Керівник МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив у соцмережі X, що на зустріч у Білий дім запрошує президент США, з яким президент Кароль Навроцький має «привілейовані відносини». Він закликав їх «використовувати на користь Польщі та Європи».

У відповідь міністр Канцелярії президента Марцін Пшидач написав, що «дискусія щодо участі у спільній із президентом України Володимиром Зеленським візиті так званої коаліції охочих до США відбувалася за участю міністра Радослава Сікорського. Міністр закордонних справ Республіки Польща не заявив про готовність Польщі взяти участь у цьому візиті».

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що у форматі «коаліції охочих» Польщу вже давно представляє уряд.

«А президент Польщі є (…) єдиним лідером держави в Європі сьогодні, який у близькому часі, 3 вересня, матиме зустріч з президентом Дональдом Трампом», — сказав він.

Навроцький також додав, що під час зустрічі з Трампом питання безпеки та миру в Україні «будуть одним з дуже важливих пунктів».

Політична суперечка викликала різну реакцію всередині країни. Представники опозиційної партії «Конфедерація» назвали відсутність Польщі на зустрічі доказом того, що допомога Україні «не окупилася» та що це наслідок «політичного романтизму» щодо України. Про це пише Wyborcza. Один з лідерів партії, Славомір Ментцен, ще під час президентської кампанії активно виступав проти допомоги Україні, стверджуючи, що поляки не мають інтересу платити за «соціал для українців».

З іншого боку, політики правлячої коаліції відкидають ці звинувачення. За словами представниці партії «Громадянська платформа» Катажини Кєрзек-Коперської, відсутність польського представника була наслідком некомпетентності радників президента, а не зовнішньополітичною поразкою. Вона наголосила, що «припинити допомагати Україні — це як вистрілити собі в ногу» і що безпечна Україна означає безпечну Польщу.

Урядові джерела повідомили, що зустріч у Вашингтоні проходила в тому ж форматі, що й попередні онлайн-розмови лідерів європейських країн. Тоді Польщу представляв президент Навроцький. Однак на нараді європейських лідерів, яка відбулася в неділю, Польщу представляв віцепрем’єр та голова МЗС Радослав Сікорський.

Нагадаємо, дипломат розкрив, навіщо Путіну двостороння зустріч із Зеленським, і попередив українського президента про небезпеку. Він назвав умову, за якої зустріч із російський диктатором може стати фатальною пасткою для українського президента.

Сообщение Президент Польщі не поїхав на переговори до Білого дому появились сначала на Український репортер.

“Я буду голосом поляків, які хочуть нормальної Польщі, Польщі, прив’язаної до своїх цінностей”, – заявив він у своїй інавгураційній промові. Про це пише ВВС.

Навроцький заявив, що буде реалізовувати свою передвиборчу програму “План XXI” і прагнутиме, аби Польща була амбітною, стала місцем реалізації проривних проєктів.

“Я буду голосом народу, вірним своїй програмі. Голосом тих, хто хоче суверенної Польщі, яка є в Європейському Союзі”, – сказав президент. Водночас додав: “Ми більше не можемо бути підсобним господарством наших західних сусідів чи всього ЄС”.

Кароль Навроцький також наголосив, що підтримуватиме всі зусилля з модернізації польської армії і закликав до зміни конституції країни.

1 червня у другому турі виборів Кароль Навроцький переміг з мінімальним відривом свого суперника, мера Варшави Рафала Тшасковського. Обидвох підтримали понад 10 мільйонів виборців, Навроцького – 50,89%, Тшасковського – 49,11% виборців.

42-річний історик і політик Кароль Навроцький до вступу на посаду президента чотири роки очолював Інститут національної пам’яті Польщі. У 2017–2021 роках був директором музею Другої світової війни в Гданську.

Кароль Навроцький досліджував антикомуністичну опозицію в Польщі, організовану злочинність в Польській Народній Республіці та історію спорту.

На виборах 2025 року він став висуванцем правоконсервативної партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського, яка програла парламентські вибори у 2023 році. Партія зробила ставку на маловідомого політика – і не помилилася.

Виборці вважали його “своїм хлопцем”, який розуміє, чим живе простий поляк, і який стане для них опорою у часи, сповнені потрясінь та невизначеності.

На посаді директора Інституту національної пам’яті Навроцький рішуче взявся за демонтаж монументів комуністичного режиму – перш за все, пам’ятників радянським солдатам на військових кладовищах. За його власним визнанням, він санкціонував знесення понад чотирьох десятків таких об’єктів.

У лютому 2024 року МВС hосії через ці дії оголосило Кароля Навроцького у розшук. У відповідь під час виборчої кампанії він називав це рішення росіян “найбільшим компліментом у своєму професійному житті”.

Зовнішні орієнтири нового президента
Навроцький виступає за збереження Польщею членства в Євросоюзі, водночас він – противник поглиблення європейської інтеграції, а тим більше перетворення ЄС на “наддержаву”.

У виступі в Національних зборах під час інавгурації він заявив: “Сьогодні нам потрібні великі плани, великі інвестиції, нам потрібно пробудити прагнення польської нації, бо ми більше не можемо бути підсобним господарством наших західних сусідів чи всього ЄС”.

Навроцький, як і належить польському правому політику, під час виборчої кампанії критикував міграційну політику ЄС та виступав проти “Зеленого курсу” ЄС, солідаризуючись у цьому з польськими фермерами.

Крім того, Навроцький виступає проти заміни польського злотого на євро.

Ключовим зовнішньополітичним партнером Польщі у баченні Навроцького є США, причому саме США Дональда Трампа. Тому на дебатах ще перед першим туром президентських виборів Навроцький обіцяв, що свій перший закордонний візит на посаді президента він здійснить саме до Вашингтона, з проміжною посадкою у Ватикані.

Та й сам Трамп бачить у Навроцькому найближчого до його політичних позицій політика в Польщі, про що нагадав у пості в соцмережі Truth Social.

Ставлення Навроцького доvМоскви визначається не лише тим, що російський МВС оголосив його у розшук за руйнування радянських пам’ятників. Навроцький належить до політичного табору Ярослава Качинського, а той має особливий рахунок до кремля. У середовищі електорального ядра “Права і справедливості” поширеною є теорія про те, що російська влада причетна до авіакатастрофи під Смоленськом, внаслідок якої у квітні 2010 року загинув брат-близнюк лідера цієї партії, тодішній президент Лех Качинський.

Під час передвиборчих дебатів на Super Express на запитання про дипломатичні відносини з рф він відповів, що “жодна країна не повинна підтримувати дипломатичні відносини з таким бандитом і злочинцем, як путін”.

Навроцький та Україна
У своїй передвиборчій кампанії про Україну Кароль Навроцький висловлювався досить жорстко.

Він постійно порушував питання Волинської трагедії й називав “визнання провини” Києвом обов’язковою передумовою для подальшого руху України в ЄС та НАТО. Водночас політичні оглядачі вважали, що цю тему він використовував передусім задля мобілізації свого електорату, граючи на емоціях поляків.

Наприкінці липня Володимир Зеленський вітав по телефону Кароля Навроцького з перемогою. Він назвав цю розмову “хорошою”.

“Для нас дуже важливо, щоб Польща продовжувала допомагати Україні. Адже ми захищаємо не лише себе, а й усю нашу Європу, і зокрема Польщу”, – написав президент у телеграмі. Він також повідомив про домовленість обмінятися візитами і визначити “формати взаємодії, які дадуть реальний результат для наших країн”.

Володимир Зеленський не повідомив, чи йшлося під час розмови про болісні для обох країн історичні події. Проте речник Навроцького це підтвердив: “Навроцький наголосив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань”.

Щодо російсько-української війни, то Кароль Навроцький виступає за подальшу підтримку України. З іншого боку, зазначають оглядачі, за кожної зручної нагоди він казав, що Україна недостатньо дякує Польщі за підтримку і допомогу і що Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи.

Кароль Навроцький обіцяв, що як президент “зробить все, щоб підтримати Україну у військовому плані”, але водночас наголошував, що не допустить перетворення Польщі на “вторинний ринок для українських товарів”.

Новий президент також заявляв, що його країна продовжуватиме підтримувати українців, які перебувають у Польщі, але зауважував, що “до поляків не можна ставитися у власній країні гірше, ніж до іммігрантів”.

Сообщение Навроцький склав присягу президента Польщі. Чого від нього чекати появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Polsat News.

Рішення суду стало відповіддю на скарги, які стосувалися порушень у деяких виборчих дільницях.

“Постановою від 11 червня 2025 року Верховний Суд допустив огляд бюлетенів для голосування з кількох виборчих комісій”, – йдеться в повідомленні Верховного суду.

Судді погодилися з частиною виборчих протестів, які стосувалися так званих аномалій у деяких виборчих дільницях.

Верховний суд повідомив, що перерахунок голосів відбудеться в 13 виборчих комісіях.

У повідомленні йдеться, що було призначено перерахунок голосів “з метою встановлення кількості дійсних голосів, відданих за окремих кандидатів на посаду президента Республіки Польща у голосуванні, яке відбулося 1 червня 2025 року, в кожному з вищезазначених округів”.

Верховний Суд проведе повторний підрахунок у згаданих комісіях “шляхом судової допомоги відповідних районних судів”.

Після оголошення результатів другого туру президентських виборів ЗМІ повідомили про аномалії після підрахунку голосів у деяких виборчих комісіях.

Під час підрахунку голосів після закінчення другого туру президентських виборів в одній з виборчих комісій у Мінську Мазовецькому сталася підміна результатів кандидатів, повідомили міська влада. Голова виборчої комісії пояснює це помилкою, і справа може бути передана до прокуратури. Раніше подібна ситуація сталася в одній з виборчих комісій у Кракові.

За повідомленнями ЗМІ, порушення могли мати місце в кількох комісіях, однак ці помилки не вплинули б на остаточний результат, оскільки різниця між обома кандидатами становила понад 369 тисяч голосів (Кароль Навроцький отримав 10 млн 606 тис. 877 голосів, Рафал Тшасковський – 10 млн 237 тис. 286).

Раніше премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв ретельне розслідування можливих фальсифікацій на президентських виборах, де переміг підтримуваний правою опозицією кандидат Кароль Навроцький.

Сообщение Cуд постановив частково перерахувати голоси на виборах президента Польщі появились сначала на Український репортер.

І коли вже після завершення голосування перший екзит-пол показав мінімальну, лише на 0,6 відсоткового пункту, перевагу Рафала Тшасковського, він, як здавалося, ще сам не міг повірити у свою перемогу.

І, як виявилося, правильно робив. Адже вже наступний – і більш точний – екзит-пол дав геть протилежний результат: президентом має стати Кароль Навроцький – директор Інституту національної пам’яті, формально незалежний кандидат, якого активно підтримувала опозиційна партія “Право і справедливість” (“ПіС”). Що згодом і підтвердилося офіційно.

Навроцький виграв вибори всупереч валу компромату, про частину якого було відомо ще до виборчої кампанії, а частина – “вибухнула” останніми тижнями. Здавалося, жоден інший кандидат не зміг би пережити такі репутаційні удари.

Проте електорат Навроцького показав справді “трампівський” характер – він відмовлявся вірити у будь-яку інформацію, що публікувалася недружніми ЗМІ.

А ще – з Дональдом Трампом Навроцького поєднує відверто недружнє ставлення до України.

Переможець виборів у Польщі активно боровся з “бандерівською ідеологією”, обіцяв не допустити “українізації Польщі”, виставляв Києву умови вступу до ЄС і навіть обіцяв блокувати прийняття України в НАТО.

Спробуємо проаналізувати, як ця перемога змінить Польщу, її зовнішню політику, і звичайно – відносини з Україною.

Чому саме Навроцький?
Для лідера партії “Право і справедливість” (“ПіС”) Ярослава Качинського нинішні президентські вибори виглядали як ставка “пан або пропав”.

У 2023 році “ПіС” за результатами парламентських виборів втратила владу, а на додачу – монополію на правому політичному фронті, де її все більше тіснить набагато агресивніша “Конфедерація”.

Від повного розгрому партію рятував лише президент Анджей Дуда, який регулярно накладав вето на ініціативи уряду Дональда Туска.

Поразка ще й на президентських виборах могла би поставити питання про необхідність заміни очільника партії, а головне – суттєво ослабила б “ПіС”, зробивши партію потенційною здобиччю для “Конфедерації”.

Ярослав Качинський особисто приймав рішення про кандидатуру та стратегію “ПіС” на президентських виборах. Тоді, наприкінці минулого року, це завдання здавалося абсолютно нереалістичним – будь-який кандидат від партії Туска “Громадянська платформа” мав рейтинги, ледь не вдвічі вищі, аніж у будь-якого політика з “ПіС”.

Зрештою Качинський зробив свою ставку, зробивши ключовою вимогою те, що кандидат має не бути пов’язаний із “ПіС” та її урядом та за можливістю сприйматись як незалежний кандидат.

Ці аргументи й привели до вибору Кароля Навроцького, який не лише був безпартійний, а й на нинішню посаду директора Інституту національної пам’яті його було призначено завдяки частині голосів депутатів нинішньої коаліції.

При цьому той факт, що погляди Навроцького часто є відмінними від “ПіС” і більш подібними до програми “Конфедерації”, також виглядали як можливість залучити у другому турі голоси виборців цієї партії.

Ці переваги у розрахунках Качинського переважили побоювання через занадто неоднозначне минуле кандидата (тим більше, що про багато “скелетів у шафі” на той момент не було відомо).

Зрештою, ці розрахунки повною мірою спрацювали.

Невдачі уряду Туска били по рейтингах Рафала Тшасковського, тоді як проблеми попередніх урядів ніяк не вплинули на рейтинги Навроцького.

А формальна непричетність до “ПіС” спростила вибір для виборців ультраправих Славоміра Менцена та Гжегожа Брауна, які посіли у першому турі третє та четверте місця.

Ще одна складова успіху Навроцького – зміна ситуації у світі.

Повернення Дональда Трампа у Білий дім стало поштовхом для багатьох європейських ультраправих та консерваторів. Тим більше – у новій американській адміністрації залюбки демонстрували їм підтримку.

Втім, цієї підтримки виявилося недостатньо, щоб забезпечити прихід ультраправих до влади у Німеччині та Румунії. Але у Польщі це вийшло.

Попри те, що провладний кандидат Рафал Тшасковський не відзначився критикою на адресу Трампа (на відміну від міністра закордонних справ Радослава Сікорського, який також претендував на висування від партії Туска), це не завадило тезі, що з неконсервативним президентом на відносини Польщі та США чекатиме занепад.

Зрештою, у “Громадянській платформі” свідомо пішли на ризик, висунувши кандидатом у президенти ліберала, який на посаді мера Варшави підтримував заходи ЛГБТ і навіть конфліктував із католицькою церквою.

За президента-демократа у США це могло би і не бути проблемою. Але не за президентства Трампа.

Зрештою, Дональд Трамп особисто підтримав Навроцького, прийнявши його у Білому домі 1 травня та побажавши успіху.

А між першим та другим турами до Польщі прибула міністерка внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, яка напряму агітувала за Навроцького.

І нарешті, базовий електорат “ПіС” показав подібність до MAGA-американців в усьому, що стосується критики їхнього кандидата.

Ще до висунення Навроцького кандидатом у президенти було відомо про його знайомства з кримінальним світом та неонацистським середовищем.

А протягом виборчої кампанії стало відомо, що Кароль Навроцький працював сутенером у Сопоті, а зовсім нещодавно отримав право власності на квартиру, не виконавши зобов’язання перед її попереднім власником-пенсіонером.

Втім, помилкою команди Тшасковського стало те, що вони зробили ставку саме на компромат проти свого опонента, не запропонувавши цікаву візію майбутнього Польщі.

Проте так чи інакше, як і у випадку з Трампом, компромат проти Навроцького був настільки щільним та потужним, що врешті-решт перестав працювати.

Чи стане перемога Навроцького “початком кінця” уряду Дональда Туска та стартом реваншу “ПіС”? Не виключено, проте й жодним чином не гарантовано.

Польща – парламентська держава, і повноваження президента досить обмежені. В тому числі – й можливість розпуску Сейму та оголошення дострокових виборів.

Наразі така можливість існує лише у разі винесення уряду вотуму недовіри (а для цього потрібна втрата коаліцією більшості мандатів), а також неспроможності уряду прийняти держбюджет до кінця року.

Не випадково вже стало відомо, що Дональд Туск планує поставити на голосування вотум довіри своєму уряду – насамперед для того, щоб показати наявність стійкої більшості. Якщо уряд вистоїть – то питання дострокових виборів буде зняте з порядку денного щонайменше до кінця року.

Проте просто продемонструвати вотум довіри буде недостатньо. Більшість оглядачів солідарна в оцінці, що нинішні вибори стали “червоною карткою” для Дональда Туска. І прем’єру буде дуже непросто знайти вихід із цієї кризи.

Також напевно можна стверджувати, що одразу після оголошення результатів цих виборів у Польщі вже почалася підготовка до виборів парламентських.

Чи то строкових, які мають пройти восени 2027 року, чи то дострокових.

Новий президент має блокувати всі важливі ініціативи уряду, щоб максимально ослабити його перед парламентськими виборами. Збільшуючи тим самим шанси на реванш “ПіС”.

Але в цьому Ярослава Качинського та його партію може чекати неприємний сюрприз.

Щонайменше за двома позиціями (ставлення до України та обов’язкової вакцинації) позиція Кароля Навроцького є суттєво радикальнішою за “ПіС” та більш подібною до поглядів “Конфедерації”.

Тож сподівання, що новий президент стане слухняною лялькою в руках “ПіС”, можуть виявитися занадто ідеалістичними. Не можна навіть виключити того, що новий президент почне зближення з “Конфедерацією”.

І тоді його перемога стане для “ПіС” справді пірровою.

Проте за будь-яких розкладів Навроцький може виявитися сполучною ланкою між “ПіС” та “Конфедерацією”. Тим самим збільшуючи можливість створення ними коаліції у наступному скликанні Сейму.

Така загроза стає особливо небезпечною, зважаючи, що останні соціологічні опитування свідчать: якби дострокові парламентські вибори відбулися зараз, то до Сейму потрапили б лише три політсили: партія Туска, “ПіС” та “Конфедерація”.

А тому перспектива отримати в комплект до антиукраїнського президента ще й такого самого прем’єра – цілком імовірна.

Варто визнати очевидне – Україна зазнала втрат у відносинах із Польщею ще до завершення там виборчої кампанії.

Наприклад, через загрозу перемоги Навроцького Єврокомісія довго зволікала з обговоренням нового формату двосторонньої торгівлі з Україною після завершення 5 червня дії автономних торгових преференцій.

Зволікала до такої міри, що довелося тимчасово повертатися до умов, які діяли до 2022 року. Проте тепер, після перемоги Навроцького, домовитися про поступову лібералізацію торгівлі з ЄС стане набагато складніше.

Попри те, що такі переговори з ЄС належать до компетенції уряду, той факт, що Польща вже увійшла у новий виборчий цикл, змушуватиме Туска проводити більш критичну щодо України зовнішню політику.

Особливо в таких питаннях, як торгівля аграрною продукцією.

Зрештою, Славомір Менцен, чий електорат у своїй більшості підтримав у другому турі саме Навроцького, вже нагадав про взяті майбутнім президентом зобов’язання. За словами Менцена, його виборці очікують, “що цього разу буде інакше” і що цього разу президент Польщі “не поставить інтереси України на один щабель з нашими власними”.

“Думаю, ви пам’ятаєте, що перемогли завдяки мільйонам голосів людей, які не голосували за вас у першому турі… Вам вдалося переконати моїх виборців дуже конкретними деклараціями, підписаними зі мною в Торуні”, – додав він.

Нагадаємо, що серед підписаних Навроцьким зобов’язань є гарантія не відправляти польські війська в Україну та заблокувати вступ України до НАТО.

Залишається лише сподіватися, що перемога Навроцького не створить проблем для військової підтримки України. Принаймні, переможець виборів раніше уникав заяв про припинення військової підтримки Києву, навіть заради залучення ультраправих виборців Гжегожа Брауна.

Щоправда, можна припустити, що почастішають заяви, що Київ має “відплатити борг” за цю допомогу – від поступок у політиці пам’яті до пільг для польського бізнесу на українському ринку.

Ще одна проблемна сфера – відносини у сфері політики пам’яті.

Кароль Навроцький зробив політичну кар’єру на “антибандерівських” (а часто – просто антиукраїнських) тезах і, скоріш за все, буде робити такі заяви й на новій посаді.

До цього треба бути готовими, а одночасно – до того, що росія активізує провокації у цій сфері.

Також напевно можна стверджувати, що вибори вже негативно вплинули на становище української громади у Польщі, зробивши цілком прийнятними для топполітиків критичні заяви щодо українців.

Скоріш за все, ця тенденція матиме продовження, адже виборча кампанія у Польщі не завершується.

Усе це вимагає від України перегляду стратегії відносин із Польщею.

Потрібно відходити від романтичних гасел 2022 року до раціонального діалогу, в якому акцент робиться на тому, що добрі відносини та співпраця вигідні Варшаві так само, як і Києву.

А для чинного польського уряду нинішня поразка має стати сигналом: загравання з антиукраїнськими тезами та намагання сподобатися ультраправому електорату не ведуть до перемоги.

То, можливо, готуючись до набагато важливіших парламентських виборів, краще обрати інший шлях?

Європейська правда

Сообщение Польський Трамп. Які проблеми та виклики несе перемога Кароля Навроцького? появились сначала на Український репортер.

Про це він написав у соцмережі X.

Кароль Навроцький відреагував на допис Менцена, де той запросив обох переможців першого туру на розмову, під час якої проситиме їх “підписати декларацію, яка відповідатиме очікуванням його виборців”.

Серед пунктів документа, щодо яких Менцен пропонує кандидатам дати зобов’язання – відмова відправляти польські війська в Україну та відмова від підписання закону про ратифікацію приєднання України до НАТО у майбутньому.

“Я приймаю запрошення і готовий до підписання тих пропозицій. А решту обговоримо у пана на Youtube-каналі. До зустрічі”, – відповів Менцену Навроцький.

Кандидат від партії влади Рафал Тшасковський ще кілька місяців тому висловлювався за членство України в НАТО і ЄС, але нещодавно заявив, що Україна має бути “буферною зоною”.

Нагадаємо, за підсумками першого туру виборів 18 травня у другий тур вийшли мер Варшави Рафал Тшасковський від партії влади з 31,36% та директор Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує опозиційна партія “ПіС”, з 29,54%.

Сообщение Кандидат у президенти Польщі Навроцький не підтримуватиме вступу України до НАТО появились сначала на Український репортер.

Ці дані наводить Polsat News.

Наразі залишилося підрахувати голоси з окремих комісій у двох воєводствах: Поморському (99,48%) і Мазовецькому (99,95%).

Згідно з офіційними даними, Тшасковський перемагає у першому турі із результатом 31,2% голосів. Однак його відрив від Навроцького (29,7%) є мінімальним.

Кандидат від антиукраїнської партії “Конфедерація” Славомір Менцен здобуває 14,8% голосів.

Це означає, що Тшасковський і Навроцький зустрінуться у другому турі, який відбудеться 1 червня.

Дані зі 100% дільниць за кордоном показують, що там переміг Рафал Тшаскофський – 36,82% голосів, на другому місці опинився Менцен – 16,58%, Кароль Навроцький отримав 16,07% голосів за кордоном.

У двох найбільших округах – у США та Канаді – переміг Кароль Навроцький. У країнах Західної Європи переможцем є Рафал Тшасковський.

Орієнтовна явка склала 66,8%. Якщо ці дані підтвердяться, це буде найвищий результат явки у першому турі президентських виборів з 1990 року. Кращий результат був зафіксований лише двічі у другому турі: у 1995 році (68,23%) та 2020 році (68,18%).

Остаточні результати першого туру Національна виборча комісія має оприлюднити в понеділок або вівторок.

Про виборчу компанію у Польщі та останні тижні перед першим туром можна почитати у статті Вибори на тлі антиукраїнських заяв: чому новий президент Польщі вже не буде другом України

Сообщение Вибори в Польщі: між двома головними кандидатами – мінімальний відрив появились сначала на Український репортер.