“З приводу подій в Кагарлику та аналогічних в інших містах вбачаю декілька факторів, які призводять до таких трагедій. Основний – відсутність реальних реформ у всій правоохороній системі, СБУ, прокуратурі, поліції та особливо у судовій системах. Все що до цього називали реформами, насправді було фікцією, зміною вивісок. Ці системи побудовані під ручне управління президентів, міністрів, різного рівня владних чинуш, а відтак в діяльності превалюють не конституційні норми, закони та посадові інструкції, а право впливовішого за посадою, зв’язками чи іншими можливостями.

Як наслідок, в таких умовах дуже добре приживаються всі негативні явища з 1990-х років – корупція, вимагання, “кришування”, вседозволеність, не обов’язковість дотримуватись законів… І все це покривається круговою порукою, в тому числі судами.

Трагедія в Кагарлику – не випадковість. Там, очевидно, як і в багатьох інших правоохороних структурах, було середовище вседозволенності не перший рік, інакше таке ніколи б не сталося. Якщо найближчим часом керівництво держави не займеться реально реформуванням цих інституцій, нас чекає ще не одне потрясіння, а пану Авакову, за каденції якого під час “реформування” поліції сталося стільки трагедій, та ще і не розслідуваних, пора б і честь мати подати рапорт про відставку.

Микола ДВОРНИК

Фото: “Український репортер”

Коментар з Фейсбуку:

Про подію в Кагарлику читайте також:

• Методи роботи деяких поліцейських в Кагарлику: допит, побиття, згвалтування
• «Садизм у чистому вигляді», – начальник поліції Київщини про злочини правоохоронців у Кагарлику
• Злочини в Кагарлику: ось так буде з кожним поліцейським, хто порушить закон

Сообщение Замість справжніх реформ правоохоронних органів – фікція, зміна вивісок. Роздуми після події в Кагарлику появились сначала на Український репортер.

Про це Геращенко написав у Фейсбуці. Він розмістив також фото підзрюваних у злочинах, які нині сидять за гратами:

“Ось так буде з кожним, хто, надівши погони і отримавши владу, порушить закон і вчинить злочин. На фото – колишні співробітники поліції, обґрунтовано підозрювані в зґвалтуванні, тортурах і побитті, – Микола Кузів та Сергій Сулима у слідчому ізоляторі.

Попереду їх чекає суд і справедливе покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін”.

За словами Геращенка, “реакція поліції на повідомлення про насильство і тортури в Кагарлицькому відділенні поліції була блискавичною”.

Повідомлення з лікарні про насильство і тортури щодо потерпілої надійшло в Обухівський відділ поліції в неділю о 18:47.

О 19:15 правоохоронці встановили особи підозрюваних у злочині співробітників поліції.

О 19:40 вони були затримані і на місце злочину були викликані слідчі ДБР.

О 8:00 начальник Національної поліції Ігор Клименко підписав наказ про розформування Кагарлицького відділу поліції, відсторонення всього його керівництва і відсторонення начальника Обухівського районного відділу поліції.

О 10:23 ранку понеділка прес служба Національної поліції зробила заяву про факт насильства і тортур і про затриманні підозрюваних.

Антон Геращенко також написав, що, на відміну від цих двох негідників, у поліції служать десятки тисяч правоохоронців, які сумлінно захищають Закон, розкривають злочини, оберігають спокій громадян, ризикуючи своїм життям і здоров’ям.

Сообщение Злочини в Кагарлику: ось так буде з кожним поліцейським, хто порушить закон появились сначала на Український репортер.

За попередньою інформацією, в ніч з 23 на 24 травня 2020 року оперуповноважений у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка – одягав протигаз, застосовував кайданки та здійснював постріли з табельної зброї над головою. Після цього кілька разів зґвалтував потерпілу.

Крім цього, правоохоронці застосували фізичну силу відносно чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділення поліції. Погрожуючи потерпілому зґвалтуванням, вони ставили його на коліна, били по голові дубинками, одягали протигаз та стріляли із пістолета над головою. Потерпілий отримав переломи ребер та носу.

Слідчі ДБР готують повідомлення про підозру затриманим, вирішується питання про обрання відносно них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Проводяться невідкладні слідчі (розшукові) дії з метою отримання всіх доказів, а також встановлюється причетність до вчинення кримінального правопорушення інших осіб.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює прокуратура Київської області. Оперативний супровід – Київське обласне управління ДВБ Нацполіції.

Досудове розслідування здійснюється за фактами зґвалтування (ч. 1 ст. 152 Кримінального кодексу України), катування (ст. 127 Кримінального кодексу України) та перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України).

Начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов написав з цього приводу на своїй сторінці у Фейсбуку:

«Двоє працівників поліції познущалися над чоловіком та жінкою прямо в поліцейському відділенні. Садизм у чистому вигляді.

Два «виродки», які за свою службу у правоохоронних органах нічого суттєвого не зробили, не розкрили жодного резонансного злочину та не затримали жодного небезпечного злочинця.

Один з них сьогодні звільнений з поліції за порушення службової дисципліни, яке скоїв напередодні. Другий був вже «на виході», мав дисциплінарне стягнення – неповна посадова відповідність.

Саме вони, просто «плюнули» в обличчя усім поліцейським, які у цілодобовому режимі ведуть боротьбу зі злочинністю, охороняють публічний порядок, намагаються завоювати довіру і підтримку громадян у правоохоронній діяльності.
Відверто – соромно та огидно!

Відмежовуйте цих «покидьків» від Національної поліції України, вони не варті того, щоб їх навіть ототожнювали з нею.

Вдячний працівникам поліції, які після отримання повідомлення по лінії 102 та спілкування із жінкою, без вагань встановили місце знаходження і затримали «колег» для передачі слідчим ДБР. Їхніми стараннями злодіі будуть знаходитися в ізоляторі тимчасового тримання.

Ми повинні виявляти злочинців у своїх лавах, без різниці якою формою, або маскою прикриваються ці люди. Це і є справедливість. Скоїв – відповідай!!!

Перші управлінські та кадрові рішення вже прийняті.

Низку поліцейських буде притягнуто до кримінальної та дисциплінарної відповідальності. Деякі керівники будуть звільнені із займаних посад.

Не дивлячись ні на що, ми зобов’язані продовжувати «чистити» систему від подібних «негідників», таврувати їх і показувати усім, що правопорушник обов`язково предстане перед Законом.

Зараз більше цензурних слів у мене немає…”

Сообщение «Садизм у чистому вигляді», – начальник поліції Київщини про злочини правоохоронців у Кагарлику появились сначала на Український репортер.

МВС повідомляє: до поліції надійшла інформація – за медичною допомогою звернулася жінка, 1994 року народження, із повідомленням про побиття та зґвалтування. З її слів, до цих правопорушень причетні співробітники поліції.

Вказане повідомлення відразу почали відпрацьовувати співробітники Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції. Першочергова перевірка підтвердила причетність поліцейських до побиття та зґвалтування жінки, яку напередодні доставляли у відділ поліції для пояснень з приводу крадіжок майна.

Внутрішня безпека Нацполіції затримала двох співробітників Кагарлицького відділу поліції у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, вони перебувають в ізоляторі тимчасового тримання.

Уся інформація передана до Державного бюро розслідувань. Розпочато кримінальне провадження за статтею 152 Кримінального кодексу України.

Голова Національної поліції України Ігор Клименко звільнив поліцейських, які підозрюються у скоєнні злочину, відсторонив від виконання службових обов’язків керівництво відділу та прийняв рішення про розформування підрозділу і переатестацію всього особового складу Кагарлицького відділу.

За наказом начальника Головного управління Національної поліції у Київській області у Кагарлик відряджені представники обласного управління поліції, які здійснюватимуть керівництво місцевим відділом. Це – співробітники управління карного розшуку, слідчого управління та управління превентивної діяльності на чолі із помічником начальника ГУНП Дмитром Литвином, який виконуватиме обов’язки начальника місцевої поліції. Їхнє завдання – організація роботи та забезпечення належної правоохоронної діяльності в регіоні.

Весь особовий склад Кагарлицького відділу поліції виведено поза штат для подальшої атестації кожного працівника.

Сообщение Методи роботи деяких поліцейських в Кагарлику: допит, побиття, згвалтування появились сначала на Український репортер.

“33-річному чоловіку діагностували проникаючі ножові поранення грудної клітки та черевної порожнини. На жаль, врятувати його життя  лікарям не вдалося, він помер на операційному столі. 31-річний молодший брат під час бійки отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудей”, – повідомляє поліція Київщини. Убивць шукають правоохоронці.

Друге вбивство бійця АТО сталося у Броварах у ніч на суботу, 21 жовтня. Тіло 36-річного чоловіка з численними ножовими пораненнями знайшли біля нічного клубу, який розташовується у приміщенні трикотажної фабрики.

Вбитим виявився учасник війни на Донбасі, боєць 11-го батальйону “Київська Русь”, голова  ГО “Рідний край” Руслан  Яцик.

Він пішов на фронт у травні 2014 року і обороняв Дебальцеве, Чигар і Донецький аеропорт.

За підозрою у вбивстві ветерана поліція оголосила в розшук місцевого жителя Ростомяна Левона Гагиковича, 1986 року народження.

Сообщение На Київщині за останні три дні вбили двох ветеранів АТО появились сначала на Український репортер.

Як повідомляв “Український репортер”, у липні на позачерговій сесії райради депутати переважною більшістю голосів (21 із 31 присутнього) прийняли рішення про відставку уже колишнього очільника РДА. У розмові з авторкою цих рядків Віктор Коляда сказав, що вважає це рішення несправедливим, а сприяв його прийняттю місцевий підприємець, депутат Київської облради. Читайте тут.

Кореспондентка “Українського репортера” зателефонувала екс-голові Кагарлицької райдержадміністрації й поцікавилася, чи не змінив він своєї думки щодо його звільнення з посади, і попросила поділитися подальшими планами.

Віктор Миколайович не виявив бажання розповідати про своє майбутнє, проте ще раз наголосив на тому, що його звільнили безпідставно, і зазначив, що він став жертвою інтриг непорядних людей, які, на жаль, є в оточенні і Президента України Петра Порошенка, і голови обласної державної адміністрації Олександра Горгана.

– Я понад два роки керував районом, за цей час не мав жодної скарги на свою роботу, жодних зауважень до себе як керівника з боку районних депутатів, – говорить Віктор Коляда, – а зі мною вчинили так, як це робили “трійки” в 1937 році. І все тому, що я не дав роздерибанювати район.

За словами екс-очільника Кагарлицької райдержадміністрації, однією з причин його звільнення з посади було розходження думок з керівниками облдержадміністрації і, зокрема, згадуваним уже депутатом облради Віталієм Карлюком щодо створення в Кагарлицькому районі об`єднаних територіальних громад.

Як відомо, офіційно на Кагарличчині затверджено дві ОТГ – Ржищівську і Кагарлицьку. Віктор Коляда пропонував переглянути це рішення і залишити одну об`єднану територіальну громаду – Кагарлицьку, мотивуючи це тим, що таким чином можна зберегти показники району, вони будуть значно кращими, ніж тоді, коли буде створено ще одну ОТГ.

– Крім того, мене ще й “підставили” з будівництвом басейну, – продовжує свою розповідь екс-очільник Кагарлицької РДА, – звинувативши у недоцільному використанні коштів на цей об`єкт, при тому приховали всю документацію райради і облдержадміністрації про те, що на басейн було виділено з обласного і районного бюджетів 55 мільйонів 485 тисяч гривень.

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Завершення скандалу в Кагарлику. Голова РДА офіційно звільнений появились сначала на Український репортер.

З’ясуємо, чому заварилася каша. Кореспондентка “Українського репортера” поспілкувалася з деякими дійовими особами.

З особистої розмови з Віктором Колядою авторці цих рядків стало відомо, що на посаду керманича району претендував підприємець, який народився і виріс у Кагарлику, мав тут агробізнес, але продав його і став постійно мешкати в Києві – йдеться про депутата Київської облради від БПП Віталія Карлюка.

– Я розумію, що Віталій Іванович добре знає район, а я тут – людина прибула, працював довгий час на Сквирщині, а до того, до виходу на пенсію за станом здоров`я, служив у армії кадровим офіцером, – розповідає Коляда. – Очоливши адміністрацію, уже з перших днів роботи намагався бути насамперед добрим господарником, бо звик працювати саме так, а не інакше.

Я не належу до жодної з партій і навіть не висловлюю своєї симпатії жодній політичній силі, бо для мене головне – люди, їхні нелегкі будні, проблеми, яких, на жаль, в країні досить багато, а особливо в периферійних районах.

Мій співрозмовник каже, що не привів із собою жодної людини з інших районів, сформував команду лише з місцевих жителів, депутатів райради. І робив усе можливе, щоб налагодити роботу різних служб.

– Насамперед із метою економного витрачання електроенергії ми переробили систему освітлення в приміщеннях райдержадміністрації та управління соціального захисту, зробили все таким чином, щоб уночі працювало лише аварійне освітлення, – продовжує розповідь Віктор Миколайович. – Далі я зрозумів, що левова частка бюджетних коштів, передбачених на теплопостачання, просто вилітає у трубу.

Тобто у нас є підприємство “Кагарликтепломережа”, яке перебуває в управлінні і власності Київоблради. Користуватися його послугами для Кагарлика задорого, тому було вирішено встановити власні модульні котельні. Одну з них розмістили на даху адмінприміщення. І відразу зрозуміли, що витрати на опалення лише по цьому одному будинку зменшилися на 40 відсотків.

А ще Коляда облаштував на другому поверсі адмінбудинку галерею слави, де розмістили фотографії учасників АТО з міста і району, щоб люди знали своїх героїв.

У травні нинішнього року в Кагарлику з’явилися міні-футбольне поле зі штучним покриттям, тенісний корт та 2 комплекти силових тренажерів. Понад один мільйон гривень за клопотанням голови РДА було виділено на них з обласного бюджету.

Усе це позитивні моменти в роботі очільника Кагарлицької РДА. Тож природно виникає питання: а за що ж тоді йому висловили недовіру депутати райради?

– Все почалося з того, що в Кагарлику купив підприємство з виготовлення комбікорму директор Узинського цукрового заводу, що в сусідньому Білоцерківському районі, Олександр Моісеєнко, – веде розповідь Коляда. – Потім він ще й зареєстрував Кагарлицьку промислову компанію, створив близько 70 робочих місць. Я підтримав Олександра Юрійовича, як підтримую всіх підприємців, які працюють у районі, сплачують податки до бюджету, надають спонсорську допомогу, – не більше і не менше.

Проте районом поповзли чутки, нібито Моісеєнко хоче забрати у підприємця Віталія Карлюка, який, як я уже говорив, хотів, щоб його призначили головою Кагарлицької райдержадміністрації, паї, які йому надали люди в оренду за договором. І нібито я йому в цьому сприяю. Це нісенітниця, бо яким чином Моісеєнко чи хтось інший може розірвати договір, завірений за всіма юридичними вимогами?

Далі у розповіді Віктора Коляди ми почули про такий факт. На одну із сесій райради завели групу осіб кавказької зовнішності, які поводилися нахабно, шуміли. Нібито ці люди прийшли захистити директорку підприємства, яке реєструє надання в оренду земельних паїв, і яка, на думку депутата облради Віталія Карлюка, винна у махінаціях із землею.

– До цього інциденту я не маю жодного стосунку, але Карлюк і його люди звинуватили в цьому саме мене, – стверджує Віктор Коляда.

До речі, громадяни кавказької зовнішності фігурують і на сторінці Віталія Карлюка у Фейсбуку. Карлюк аргументує, чому було висловлено недовіру голові Кагарлицької РДА Коляді. За його словами, у село Стави приїхали озброєні кавказці, які представилися бійцями “Грузинського легіону”, і місцевий фермер Сігал тут же позбувся 650 га орних земель. “Такий фінт пройшов в окремо взятому селі, і Коляда нагнути вирішив уже весь район. Тепер він просто завів озброєних кавказців на сесію райради, ті зайняли президію, почали ображати депутатів, погрожувати їм і записувати їхні прізвища. Такого у нас в районі навіть у 90-ті не було”.

З цього одкровення депутата облради можна зробити висновок: якщо такі інциденти були, то ними мають займатися правоохоронні органи. А Віталій Карлюк про це жодним словом не обмовився. Хоча викликає сумнів, що і справді серед білого дня в мирне село вриваються озброєні кавказці.

Кореспондентка “Українського репортера” зателефонувала у Ставівську сільську раду. Секретар ради Оксана Скаба розповіла, що справді у селі було з’ясування стосунків між місцевою фермершею, керівницею ТОВ “Агромарс” Мариною Сігал та власником Кагарлицького комбікормового заводу Олександром Моісеєнком.

Мешканці Ставів підтримали Марину Анатоліївну, не пустили чужі трактори на орендовані нею поля. Про громадян кавказької зовнішності, та ще й озброєних, про “Грузинський легіон” і те, що вони забрали у власника аграрного підприємства 650 гектарів землі, секретар сільради не чула.

Викликає сумнів опис іще одного “факту злодіянь” Віктора Коляди, який подає його опонент на своїй сторінці у Фейсбуку: “Інший приклад з селом Леонівка. Приїхав туди інвестор (не рейдер, зауважте, про що буде нижче), готовий вкладати гроші і створювати робочі місця. Орендували свиноферму, завезли свиней, бізнес працює, і в район надходять справно податки. Що робить Коляда?

Приїжджає до інвестора і вимагає особистої “мзди”. Ті кажуть – ми ж податки згідно із законом платимо. В результаті їм зробили “по закону”. За місяць сказали забиратися з села, інакше свині здохнуть, а ферми згорять. Все. Інвестор поїхав. Круте управління районом, правда?”

Якось непереконливо все це. Чи зверталися до правоохоронних органів? Як вони відреагували?

Тим часом

На сайті “Киеввласть” розміщено інтерв`ю з головою Кагарлицької районної ради Іваном Семцовим, в якому згадуються і події, про які пише на своїй сторінці у Фейсбуку Віталій Карлюк. Так, очільник кагарлицьких депутатів зазначає наступне: “Торік був гучний скандал між ТОВ “Роза-Л” і ТОВ “Агромарс”. В останніх закінчувався договір на оренду паїв, а селяни відмовилися його продовжувати через невиконання умов договору. На ті землі почала претендувати “Роза-Л”. Кожен із претендентів привіз якусь свою “армію” людей зі зброєю. Нам із головою райдержадміністрації довелося просити правоохоронні органи розібратися у ситуації, щоб вони один одного не повбивали”.

З цих рядків зрозуміло, що земельний конфлікт був, і не такий уже й мирний, як про це говорить секретар Ставівської сільської ради Оксана Скаба. Проте, за словами Івана Семцова, очільник Кагарлицької РДА допомагав голові райради його усувати, а не був (за версією Віталія Карлюка) одним із організаторів конфлікту.

Ось такий він, неспокійний Кагарлик… А коли ж настане на цих благодатних землях спокій?

Алла ТОПЧІЙ

Сообщение Як у Кагарлику депутати і чиновники з’ясовують стосунки появились сначала на Український репортер.

Кагарлик – невеличке патріархальне містечко на Київщині, батьківщина авторки цих рядків. Порівняно із сусіднім Обуховом, де за останні десятиліття постали цілі масиви сучасних висотних будинків, тут, здається, нічого не мінялося протягом багатьох років. Хіба що ялини в центрі міста та біля споруди райдержадміністрації зміцніли, виросли, стали більш лапатими й пухнастими та на кількох двоповерхових будиночках з`явилися вивіски: “АТБ”, “Фора”, “Приватбанк”…

Проте молодий вітер змін повіяв і на Кагарлицький район, віддалений на майже 70 кілометрів від центру столичної області. Тут також обговорюють створення об`єднаних територіальних громад, медичну реформу, зокрема входження в Південний госпітальний округ із центром у Білій Церкві. Проте, на жаль, нічого гарного від цих перемін жителі Кагарличчини не чекають. У цьому переконалася і кореспондентка “Українського репортера”, яка побувала в центральній районній лікарні, поспілкувалася з її керівництвом, лікарями та пацієнтами.

Перше враження про районну медичну установу було непоганим. Звичайно, немає тут сучасних, з євроремонтом приміщень, обладнаних найновішою апаратурою. Проте в основному старі, одноповерхові будиночки різних відділень лікарні виглядають дуже ошатними, видно, що медицину в Кагарлику очолює господар.

– Наш головний лікар Віктор Миколайович Кулініченко подбав про те, щоб навіть старі будинки, яким уже понад 40 чи 50 років, а то й більше, відремонтували, вікна, двері, підлогу, де необхідно, замінили, облицювали стіни зовні для утеплення, – говорить Василь Лакатош, який працює заступником головного лікаря центральної районної лікарні з медчастини, а нині на час відпустки свого керівника виконує обов’язки головлікаря. – Звичайно, що лікарні значно допомагали представники місцевої влади та спонсори, але ж вони, на жаль, самі не прийдуть, їх треба знайти, переконати, добитися з їхнього боку згоди на підтримку, і якби не зусилля керівника лікарні, то нічого б цього не було.

Проте не все залежить від головного лікаря і місцевого керівництва. Як відомо, кошти на медичну діагностичну та іншу апаратуру виділяють з державного бюджету. Чим далі від центру – тим менше отримують її районні лікарні. За словами Василя Лакатоша, у лікарні є три рентгенапарати, і всі вони не лише морально застарілі (працюють за допомогою плівки), а й часто виходять із ладу.

– Ми постійно їх ремонтуємо, а на нові багато разів давали заявку в Департамент охорони здоров`я обласної державної адміністрації, обіцяють надати, але поки що лише одні обіцянки, – продовжує розповідати виконувач обов`язків головного лікаря. – А про апарати МРТ, комп`ютерної томографії вже й говорити не доводиться, адже ми розуміємо, що така апаратура надходитиме лише в центр госпітального округу, тобто в Білу Церкву.

Медичну реформу і рішення приєднати Кагарлик до Південного госпітального округу Василь Васильович вважає такими, що є нині не на часі. Кагарлицькі медики, знаючи, які на Київщині дороги, побоюються, що хворий може просто не доїхати до Білої Церкви. Крім того, за словами Василя Лакатоша, автомобілі швидкої старі, їм понад десять років, іхній стан ненадійний.

– Я вважаю: якщо вже й неможливо уникнути медичної реформи і поділу території на госпітальні округи, то хотілося б, щоб у Кагарлику, нехай і в меншій кількості, не на 150 ліжок, а хоча б на 50, все ж таки залишалися всі основні відділення: терапевтичне, неврологічне, гінекологічне, хірургічне, пологове, – говорить кагарлицький начмед.

Василь Васильович запевняє, що можливості для кваліфікованої медичної допомоги хворим Кагарлицького району в лікарні є, хоча, звичайно, їхній медичний заклад має низку типових для периферійної лікарні проблем. Насамперед, як і скрізь, бракує кадрів.

– Нещодавно пішов на заслужений відпочинок терапевт, якому було вже понад 70 років, а замінити цього фахівця ніким. Тож і залишається місце вакантним. Також потрібний лікар акушер-гінеколог.

Всі інші фахівці є, але це, в основному, люди хоч і працездатного, але все ж пенсійного віку. Через кілька років і вони змушені будуть піти. А молодь іти на роботу в Кагарлицьку лікарню не хоче – хто їде шукати собі кращої долі до Києва, хто стає сімейним лікарем, а в стаціонарному відділенні лікарні працювати важко і відповідальність велика, чого не скажеш про заробітну плату лікарів, – ділиться невеселими думками очільник кагарлицьких медиків.

Проте, за словами Василя Лакатоша, лікарня забезпечена необхідними медикаментами, сироватками – є від правця, сказу, щоправда, від зміїного укусу немає, але таких випадків у Кагарлику, на щастя, не було. Первинну допомогу в лікарні надають хворим безкоштовно, проте далі пацієнт, на жаль, змушений лікуватися за власний кошт. Хоча, як запевнив начмед, у лікарні є резервний запас ліків, які безкоштовно надають пацієнтам, у яких немає коштів на лікування.

Авторка цих рядків поспілкувалася з хворими, серед яких були і люди дуже літнього віку, і з мізерною пенсією, інваліди другої і першої груп, проте ніхто не сказав, що їх лікують за рахунок резервного фонду медзакладу чи хоча б зі знижками.

За порадою Василя Лакатоша кореспондентка “Українського репортера” насамперед побувала в неврологічному відділенні лікарні, адже воно вважається одним із найкращих у медичному закладі. І справді – це досить ошатний одноповерховий будиночок. Біля входу в будівлю – невеличка альтанка. Авторка цих рядків розговорилася з немолодою жінкою, яка на той час там відпочивала. Вона назвалася жителькою села Переселення Валентиною Петрівною. З`ясувалося, що її чоловік Григорій Іванович Клименко лікується тут від інсульту.

– Лікування дуже дороге, за 10 днів ми витратили 3000 гривень. Лише за 5 ампул необхідно заплатити 400 гривень. Народ просто кинутий на вимирання. Якби не діти, які нам оплатили лікування, не знаю, де б ми знайшли такі кошти, – бідкається жінка.

За словами Валентини Петрівни, люди тут працюють чуйні, і лікарі кваліфіковані, і кухарі. Проте що вони можуть зробити, адже в лікарні немає навіть найнеобхіднішого – мила, туалетного паперу. Простирадлам, подушкам, ковдрам уже, мабуть, піввіку, ліжка такі, що ось-ось розваляться. Кагарлицькі хворі ніколи не бачили в супі хоча б якогось шматочка м`яса, до каші навіть рибу ніколи не подають.

В одній із палат жінка годує з ложечки уже немолодого чоловіка. Вона назвалася Надією Миколаївною з Кагарлика.

– У мого чоловіка це вже третій інсульт. Ми тільки-но виписалися з реанімації. Ліки всі самі купуємо. Просила – хоча б тяжко хворим інвалідам дали якусь знижку. Так ні. Тож і витрачаємо 800–1000 гривень за день. А пенсія у нас з дідом по 1300 гривень – ось і живи як хочеш, – говорить жінка, а на очах у неї бринять сльози.

Молодий хлопець Олександр Зайченко з Черняхова потрапив у лікарню зі струсом мозку. Лежить тут п`ятий день. На щастя, за його лікування платить сестра. Хлопець не може сказати, скільки воно коштує, проте розуміє, що немало.

А ось пацієнт хірургічного відділення, що назвався жителем Кагарлика Ігорем, чітко зазначив:

– Я пройшов лікування підшлункової залози і за тиждень заплатив три з половиною тисячі гривень. Це при тому, що не користувався ліками аптеки при лікарні, бо тут вони дуже дорогі.

На вигляд пан Ігор – людина працездатного віку і середнього достатку. Можливо, для нього ця сума – не така вже й велика. А ось жінці зі Стайок, яка навіть не назвалася, можна лише поспівчувати.

– У мене тут в лікарні син лежить, епілепсія в нього. За чотири дні витратила чотири тисячі гривень. Не лише ліки за власний кошт купую, а й вату, бинти, шприци, крапельниці. Можливо, багатий і більше заплатить, а для мене це непосильно, – зізнається мати хворого чоловіка.

З усього видно, що ця жінка віддає за лікування сина останнє. Вдягнена вона в дуже стару, багато разів прану сукню, таке ж і взуття. І тут в авторки цих рядків цілком природно виникло запитання: а яким же таким малозабезпеченим треба бути, щоб нарешті отримати в лікарні ліки з резервного фонду, про який говорив виконувач обов`язків головного лікаря Кагарлицької ЦРЛ Василь Лакатош?

Трохи поодаль від хірургічного відділення в Кагарлицькій лікарні, в одноповерховому будиночку, розміщено терапевтичне. Біля нього затишно, зелено, ростуть квіти, стоять лавочки. На одній із них, на видному місці, висить… дуже брудний матрац, з усього видно, що він підмочений і виставлений, щоб просушитися.

– На цьому матраці померло вже, мабуть, чоловік із 150, – сумно жартує середнього віку чоловік.

Він назвався жителем села Тернівка Леонідом, інвалідом другої групи. Чоловік перебуває на плановому лікуванні. Витратив за раз, зайшовши в аптеку, 500 гривень. Проте не цей факт його турбує, а те, що у терапевтичному відділенні старі подушки і простирадла, драні ковдри, ліжка такі, що ось-ось розваляться. Ніби це не лікувальний заклад, а якийсь притулок для безхатченків.

Зайшовши в одну з палат терапевтичного відділення лікарні, авторка цих рядків побачила простору кімнату, тісно заставлену ліжками, застеленими старими-престарими ковдрами з дірками. Та й самі ліжка були такими, що й лягати на них страшно. Лише одне з них було зайнято пацієнткою. Це була немолода, дуже виснажена хворобою жінка, яка назвалася жителькою села Липовець Ніною Петрівною Руденко.

– Я лікуюся тут від анемії, – розповідає вона, – всі ліки свої, ось сьогодні дід приніс ампули для уколів на 1300 гривень.

Кореспондентка “Українського репортера” підмітила, що більшість пацієнтів Кагарлицької лікарні – літні люди. Але це не тому, що молодь в Кагарлику дуже здорова і не потребує лікарської допомоги. А тому, що її тут просто мало.

– Ось я приїхала в Кагарлик до травматолога, бо руку забила, – розповідає жителька села Слобода, 82-річна Марія Петрівна Литвин, – однак травматолог у відпустці, а іншого – немає. Ось так, ніхто не хоче тут жити, ніхто не хоче працювати ні в селі, ні в Кагарлику. Старі люди вимирають, а молодь шукає кращого життя.

Не лише медичним обслуговуванням, а й долею свого рідного Кагарлика стурбована і завідувачка неврологічного відділення Тетяна Володимирівна, яка навіть прізвища свого не схотіла назвати, бо говорила не як посадова особа, а як людина, якій справді болять негаразди краю, в якому вона народилася і працює.

– Триста років у нас працював цукровий завод, гримів далеко за межами Кагарлика, а то й України. І що тепер? Він – банкрут, розтягли завод усі, хто тільки міг, а людям тепер ніде працювати, ні за що жити, – ділиться своїми невеселими міркуваннями лікарка.

Що ж до медичної реформи, яку нині обговорюють і лікарі, і пацієнти, то, на думку завідувачки неврологічного відділення Кагарлицької ЦРЛ, нічого доброго вона не принесе ні медикам, ні хворим. Насамперед тому, що немає для цього достатньої матеріально-технічної бази. І певності, що вона буде, – також немає.

Алла ТОПЧІЙ

Про медичну реформу і стан медицини на Київщині читайте також тут:

Медична реформа: Макарів отримає від неї… що з воза впало

тут:

Обухівська лікарня: обдерті, поїдені грибком стіни…

і тут:

Допотопний рентген Бородянки

Сообщение Медична реформа: у Кагарлику ні хворі, ні медики нічого доброго від неї не чекають появились сначала на Український репортер.

Саме так і робив керівник комунального підприємства, опікуючись районною аптекою. Він незаконно нарахував собі 300 тисяч гривень премії, повідомила прокуратура області.

Правоохоронці стверджують, що завідувач центральної районної аптеки зобов’язаний був погодити нарахування премії з районною держадміністрацією. Проте самостійно підписував накази про своє преміювання, після чого бухгалтер нараховував зловмиснику заробітну плату.

Прокуратура пред’явила обвинувачення (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України.

В ході досудового розслідування правопорушник відшкодував завдану комунальному підприємству шкоду, сплативши понад 300 тисяч гривень.

Підготувала Світлана КОВАЛЬОВА

Сообщение В Кагарлику головний аптекар виписав собі премію на 300 тисяч появились сначала на Український репортер.