Віддати шану, вклонитися світлій пам’яті  цієї непересічної людини приїхало чимало людей з багатьох міст, районів – мабуть, декілька сот. Серед них – учасники Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів, яку впродовж 12 років очолював Іван Миколайович, представники Будівельної палати України, Конфедерації будівельників України, менеджери відомих будкомпаній, потужних заводів і фірм, колишні управлінці з Київської міськдержадміністрації, деякі ексміністри та їхні заступники, однодумці, друзі покійного.

Саме в будівельній галузі знайшов себе після довголітньої державної служби Іван Салій.

Він постійно жив будівництвом, переймався ним по справжньому. Проводив то “круглі столи”, то влаштовував гострі дискусії, то мчав у відрядження. Будував нові плани. Завжди енергійний, наполегливий. Постійно паргнув бути на хвилі часу.

Він завжди бачив “гарячу” проблематику, яка його “не відпускала”, спонукала до дій, навіть рішучих. І він часто брався за перо, звертаючись з відкритими листами до Президента України, Глави Уряду, керівника Мінрегіонбуду, Генерального прокурора, глави МВС… Завжди пропонував свої рішення виходу з кризи, підказував як зробити, щоб галузь запрацювала на повну, щоб вийшла із стагнації, щоб нарешті ліквідувати клас “смотрящих” – цих паразитів, які тотально – за будь-якої влади! – “обсідали” прибуткові підприємства, кар’єри і жерли, жерли…

Йому боліло, що у нашій країні вже стало традицією “віджимати” успішні підприємства, займатися рейдерством, брати хабарі “з будмайданчиків”, розподіляти квоти серед “своїх” – про це й писав у зверненнях до вищої влади. Чи “нагорі” чули голос Салія? Дуже рідко. Відповіді на звернення можна було чекати роками!

Між тим, бив на сполох відомий громадянин, президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів. Не забуваймо,  що Іван Салій очолював колись і столицю – упродовж 1992 -1993 років обіймав посаду Представника Президента України у Києві.

А це місто – особлива сторінка у його біографії. Іван Миколайович чимало зробив для рідного Подолу, надто щодо збереження історичного обличчя цього району. Київ Салія ніколи “не відпускав”, хоч той був не при чиновницьких справах. Зі своїм аналітичним розумом і великим життєвим досвідом він добре знав чим живе місто, що потрібно мегаполісу, що заважає, чому так багато тут навскіс, не так, не по європейськи. Він не набивався ні в радники керівництва столиці, ні в консультанти…

Його не кликали, а він і не йшов. Просто писав… статті, книжки. Говорив і про сотні будинків-розвалюх Києва, і про кадровий “цирк”, і про сумну долю київських заводів-грандів.

Писав ручкою, не користувався комп’ютером. Постійно робив нотатки в зошитах-блокнотах. Якось розповідав мені, що під час відрядження до Німеччини з приводу енергоефективності побував на тамтешніх підприємствах, слухав лекції фахівців і старанно конспектував, як студент. Привіз “гору” записів. Він добре знав проблематику галузі, фахово дискутував навіть з досвідченими виробничниками.

Мав бунтівний характер, водночас і певний дипломатичний хист. Умів розпізнавати, хто є хто. Шкодував, що так мало часу прислужився Києву на посаді керівника. І мабуть, не розкрився тут сповна, не показав свій великий потенціал. Очевидно, “не вписався” в кадрову обойму нових облич, тих, хто крутився біля президентів, хто був більш “ручним”, стриманішим на гостре слово. Тоді якраз зароджувався олігархат, “завгоспи” парламенту брали до рук бразди правління, “свої” приступали до великого дерибану країни.

А Салій був Салієм. Написав низку книжок. Серед них – тритомник «Від утопії до утопії: 100 років експериментів. Досить ілюзій». Перший том побачив світ два роки тому. А цьогоріч – третій… Його прийняли до Національної спілки письменників, до журналістської Спілки. Він казав, що торує свою стежку у Слові. З роками виробив власний стиль, шукав свіже, незаштамповане слово.

Свою останню книгу автор закінчує таким побажанням: “Успіхів вам, нам, Україні!”.

Спочивайте з миром, Іване Миколайовичу. Земля Вам пухом. Пам’ятаємо, сумуємо.

Леонід Фросевич

Сообщение Сьогодні Київ попрощався з Іваном Салієм появились сначала на Український репортер.

А й справді. Колись, ще в компартійні часи, Салій кинув виклик самому Володимиру Щербицькому, компартійному правителю України, запропонувавши йому публічні дебати, мовляв нехай народ «розсудить». Щербицький злякався, відмовившись від словесного двобою на очах громади.

«Іван Салій ще у ті часи був неручним для влади. І коли бачив фальш, то про це й говорив,  згадуває колишній головний редактор «Вечірнього Києва» Віталій Карпенко. – До речі, Салій був єдиним, хто на бюро Київського міському Компартії виступив на захист «Вечірки», яка стала народною трибуною, та її редактора – проти цькування, переслідування».

На зорі Незалежності Іван Миколайович очолив столицю – його було призначено Представником Президента України у Києві. Тримав у руках цю булаву недовго – упродовж 1992 -1993 років.

А потім були інші посади… І майже завше – на публіці. Весь час намагався активно заявити про себе, так би мовити не випадаючи з громадсько-політичних процесів.

В останній період життя Іван Миколайович знайшов себе на чолі громадської організації – Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів (12 років тримав у руках бразди правління). Написав низку книжок. Серед них – тритомник «Від утопії до утопії: 100 років експериментів. Досить ілюзій». Перший том побачив світ два роки тому. А цьогоріч – третій…

Книга  – про “героїв нашого часу, успішних промисловців, які продираються крізь хащі та редути чиновницького свавілля і будують заводи, житло, інфраструктуру”. У 2018-му Івана Миколайовича  прийняли до лав Національної спілки письменників України.

Знаю, що він дуже пишався своїм спілчанським квитком, його захопило Слово, бажання сказати те, що в серці, на душі.

Він часом був різким у висловлюваннях, якщо це стосувалося принципових речей. Говорив про бедлам у країні, містах, писав про це і у численних публічних зверненнях на адресу керманичів країни. Його критичне мислення відображалося у кожному виступі. Бив на сполох: скрізь , у вітчизняних галузях, – «смотрящі», дорогу дають – кумам, сватам, братам, буяють окозамилювання, рапортоманія, показуха.

Наприклад, про  урядовців писав: «Більша половина міністрів – нуль!»

Відверто сказав і про так звану еліту: «Вони називають себе лідерами… Який «лідер»?! Лідер – це народ, це ми з вами!». «Наша політична еліта за сто років така ж, як і київське «Динамо» – ніби грає, але забивають нам».

 Звичайно, йому пекло на душі за стан справ у Києві. Цитую:

«Слухаючи Віталія Кличка про те що Київ стає «туристичною меккою», хочу йому сказати: «Віталію, приїдьте у Париж і зайдіть у тамтешні музеї, подивіться хоча б, які там меблі. А потім, розкажете, яку «мекку» ви створюєте». 700 будинків-розвалюх у Києві! На Хрещатику історична будівля Центрального гастроному (біля мерії!) скоро впаде».

Побажання міській владі від Салія:  «Не кіоски ставте, а станції метро будуйте!».

Ще спостереження від Салія:

«Потрібно перевернути «пісочний годинник» благополуччя чиновників, вони повинні нести матеріальну відповідальність за створення проблем бізнесу і кожному громадянину, бо вони слуги народу за народні кошти».

Іван Миколайович не ображався, що до його порад столична влада не прислухалася, що його не запрошували для консультаційних обговорень проблемних питань у Києві, що він в головному офісі на Хрещатику начебто зайвий. Але  все одно це його дещо обпікало, і я відчував це під час розмов з ним, особливо нещодавно. Салій мав надію, що осінні вибори багато у чому змінять бедлам у столиці. Тепер не побачить, чи справдилися надії…

Його постійно за живе зачіпала ситуація у країні, тому й запитував:

«Де наші провідні галузі: приладобудування, електроніка? Натомість ресторани та кафешки виростають». «Серед народу є набагато розумніші люди ніж ті, що при владі». «Чим більше демократії, тим більше охорони».

На повен голос говорив про стагнацію в будівельній галузі, відсутність державних інфраструктурних об’єктів, окрім доріг, спад продажу житла, замороження державних житлових програм, корупційну активність чиновників, ДАБІ та силовиків. Вердикт: «галузь хвора, громадськість услужлива, влада осторонь. А народ в розвалюхах і «норах» проживає…»

Салій вважав, що «29 років управлінській і політичній еліті України не вистачило, аби здолати корупцію, як наслідок – тотальна деградація моралі, культури бізнесу і політичний психоз на виборах…»

«Задурили народ конкурсами на посади, так званими «прозорими» підходами в оцінюванні кандидатів, а насправді кадрові призначення відбуваються в інтересах тих, хто краде, хто незаконно збагачується».

У своїй останній книзі «Від утопії до утопії…» Іван Миколайович написав: «Я радію і пишаюся, вважаю своє життя повноцінним, хоча суспільство, кияни з мене віддачу могли б отримати більшу, бо не дали сповна само реалізуватися в служінні їм». Зізнався, що у цій книзі він «пізнає сучасників, історичні постаті та події, пізнає себе і фактично сповідується».

Спочивайте з миром, Іване Миколайовичу. Земля вам пухом.

Редакція «Українського репортера» висловлює щирі співчуття родині Івана Миколайовича. Сумуємо від цієї гіркої втрати.

Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение Не стало Івана Салія. У своїй останній книзі він написав, що “фактично сповідується” перед усіма появились сначала на Український репортер.

Парцхаладзе виступив на міжнародному інвестиційному форумі “EE Real Estate Forum & Project Awards 2019″. Ця промова не пройшла повз увагу Івана Салія. який відгукнувся гострим коментарем на адресу Парцхаладзе. Цитуємо:

“Відверто. Як Ваш прихильник і колега, я довгенько терпів УРА – переможна дезінформація!, що ми, будівельна галузь України, «стрімко наближаємось до показників розвинених країн».

Насправді, в галузі стагнація, відсутність державних інфраструктурних об’єктів, окрім доріг, спад продажу житла, відсутність державних житлових програм, корупційна активність чиновників, ДАБІ та силовиків.

1. Дійсно, за січень-жовтень 2019 року до відповідного періоду 2018 року індекс будівельної продукції склав 120,8%, у структурі якого зросли, навіть в рази, частки: будівництва шляхів – до 13,5%, капітального ремонту – до 16,5%, поточного ремонту – до 8,0%, нежитлового будівництва зросла до 27,1%, інженерних споруд в цілому – до 53,0%.

2. А ось частка житлових будівель склала лише 19,9%, і тренд падіння уже кілька кварталів. Жовтень до вересня 2019 року – житлове будівництво 91,3%.

А за 6 місяців 2019 року Мінрегіон вихвалявся – плюс 50,6% введеного в експлуатацію житла, але з них 1411,1 тис.кв.м – це житло давним-давно збудоване і лише тепер «узаконене». Та й за що звітували і пишались: 58% від загальної площі квартир – це будинки одноквартирні.
До чого тут міністерство?

3. Валовий внутрішній продукт, частка будівництва.
2018 рік поквартально: 1,7%, 2,2%, 2,2%, 3,1% – сумарно за 2018 рік – 2,3%.
2019 рік: І квартал – 2,1%, ІІ квартал – 2,5%.

Це ганебні відсотки, бо за ІІ квартал 2019 року у структурі ВВП частка освіти – 4,9%, держуправління та оборона – 6,9%, операції з нерухомим майном – 6,7%…

4. Забудьте про індекс Doing Business. Який неймовірно зріс, але корупція теж зросла, і теж неймовірно.

5. Згадайте про «Еліта-центр», афери Войцехівського, приватних інвесторів «Укрбуду», або Гостиний двір і 700 недобудов у Києві – як туристичну візитівку, про «хрущовки» – 20 років боротьби, а все на нулі.

6. ДБН – їх, гармонізованих до європейських, обмаль, і стратегій теж обмаль.

7. Ринковий нагляд, тобто якість будівництва, зруйнували свідомо і злочинно.

8. Є про що інформувати:
за 9 місяців 2019 року обсяги виробництва: цегла керамічна – мінус 1%, елементи конструкцій збірних – мінус 2%, товарний бетон – плюс 2%, цемент – мінус 1%, керамічна плитка – мінус 7%.

9. 2018 рік – обсяг будівництва в Україні – 4,3 млрд.євро, Болгарія – 6 млрд.євро, Румунія – 9 млрд.євро, Польща – 50 млрд.євро, Німеччина – 351 млрд.євро.

Галузь хвора, громадськість слабоаналітичноуслужлива, влада осторонь. А народ в розвалюхах і «норах» проживає.

Гуртуймося!

Іван САЛІЙ, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

З виступом Лева Парцхаладзе можна ознайомитись за посиланням: https://propertytimes.com.ua/novosti/prezident_kbu_lev_partshaladze_dolya_budivelnoyi_galuzi_u_vvp_dosyagla_45

Сообщение Іван Салій гостро “пройшовся” по виступу Парцхаладзе на інвестфорумі появились сначала на Український репортер.

Вінницька область будується:

– обсяги будівництва за 2018 рік – 5,5 млрд.грн., за 6 місяців 2019 року – 3,7 млрд.грн.;
– введення житла в експлуатацію за 2018 рік – 224 тис.кв.м, за 6 місяців 2019 року – 130 тис.кв.м;
– введення житла в експлуатацію на 1 мешканця за 2018 рік – 0,14 кв.м (по Україні – 0,21 кв.м, Київська область – 0,87 кв.м, м. Київ – 0,43 кв.м, Запорізька область – 0,04 кв.м, Донецька та Луганська області – 0,01 кв.м).

Оціночно: найбільш облаштований, комфортний обласний центр, населення -приблизно 360 тисяч осіб.
Будують і розвивають – будівельники!

Головний будівничий у Вінниці – Гіренко Тимофій Миколайович, генеральний директор концерну «Поділля», віце-президент Будівельної палати України. На столичних зібраннях Будівельної палати України у Героя України Петра Степановича Шилюка він помірковано активний, мудрий і загадковий. Його особистість викликає у мене, і як у віце-президента Будівельної палати України, і як у письменника, цікавість. В потужному товаристві визначних будівельників не сперечається, але акценти завжди розставляє доречно і винятково спокійно.

Зустрів делегацію Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів по-товариськи, обговорили увесь спектр розвитку-стагнації будівельного комплексу України. Говорить настільки тихо, що я поцікавився, чи він справді ніколи не кричить, не лихословить: «Як же Ви керуєте, як вони слухаються»?

Виявляється, слухають, бо достатньо одного погляду професіонала: просвітленого власника, який обраховує і сплачує таку зарплату, що їхати до Польщі економічного зиску немає, до того ж у Польщі і працювати по 12 годин потрібно, і перекурів-теревенів обмаль.

Я був зачарований і отримав підтвердження: в регіонах є керівники, які не гірше підготовлені, аніж у столиці чи уряді. Таких людей потрібно чути, бачити і підтримувати.

І місцева влада Вінниці його не гнобить, але і він не здається: «Я вам подарував два дитячі садочки – досить…». Я так зрозумів, що за «своїх – вінницьких» у центральній владі «своїм – вінницьким» полегшень не було. Сподіваються на нову владу: «Ми самі здатні управляти та розвиватись».

І це можливо у Вінниці – земельна ділянка в кілька десятків га на десяток років забудови – плануй комфорт, естетику, доступні ціни.

Вінниця має (Київ – не має) свій технопарк – розпочав працювати завод з виготовлення сонячних батарей, будуть виготовляти лижі та лижне спорядження.
***
Вінниця зберігає через віки (140 років) забальзамоване тіло геніального хірурга М.І. Пирогова, склеп, церкву та дзвіницю над ним, аптеку, сад, в якому він особисто посадив понад 2000 фруктових дерев. (Перша ребальзамація відбулась лише через 65 років!). Музей відкрили в 1947 році, а рішення про створення музейного комплексу було прийнято у 1944 році! (Важливо, що німецькі загарбники не руйнували усипальницю). Історія і люди в усі часи – різні, і це потрібно усвідомлювати.

***

А ще Вінниця щовечора являє «спектакль» з фонтанами, музикою, освітленням та лазерним шоу від «Рошен». В Києві новою домінантою стане скломіст В. Кличка.
Вдячний Гіренку Тимофію Миколайовичу, Очеретному Андрію Михайловичу та Воротнюку Володимиру Леонідовичу за дружнє спілкування та теплий прийом! Слава будівельникам!

Іван САЛІЙ, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, віце-президент Будівельної палати України 

Фото із сайту koncern-podillya

Сообщение Іван Салій: за «своїх – вінницьких» у центральній владі «своїм – вінницьким» полегшень не було появились сначала на Український репортер.

“Шановний Олексій Валерійович!

Вітаю з високим визнанням та довірою.

Бажаю успішної місії.

Засвідчую – знання та масштаб мислення встигли набути, досвід та навички відшліфує практика та повсякденні виклики.

Прошу розглянути та врахувати в діяльності Уряду, концентровано викладені пропозиції учасників Зборів Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів від 19.09.2019 року:

1. Наголошувалось – будівництво базова галузь розвитку країни і потрібно за себе боротись. Збільшити обсяги будівництва в 3-5 разів – необхідно і можливо.

2. Будівельники – істинні патріоти, драйвер успішних реформ та трудової зайнятості.

3. В країні управлінська ентропія, кадрова невизначеність, гряде лібертаріанство.

4. Закликали всіляко сприяти моральному оздоровленню влади, протистояти корупційним та рейдерським схематозам за участі чиновників та силовиків.

5. Підтримали: «Інвестиціям зелену доріжку», як добрі наміри нової влади. Але тут важливо реально захистити вітчизняних виробників, дати їм шанс розвитку.

6. Наголосили не завдяки діджиталізації розвивається країна, а завдяки нам будівельникам, бо це щохвилинний контроль процесів. Відділення людини від події призводить до безкарності та відповідальності. Діджиталізація – це методика знеособлення відповідальних осіб.

7. Бажали очевидного – потрібні дешеві гроші, а іпотека під 2-3% як в Європі, у Фінляндії взагалі – 1%.

8. Жахнулись: на залізниці – колапс та безнадія, і без перспектив: вагонів обмаль, але завантажені, наприклад цементом, під розвантаження не подаються по 20 і більше діб. Пальне – дефіцит, електровози-тепловози – обмаль, не ремонтуються. Дарницький вузол і по Київській області – робітників немає – ганебно низька зарплата при золотих ґудзиках і декомунізації підстаканників від верхніх менеджерів-«реформаторів»: управляти та відповідати нікому. Усі в «реформах».

Також учасники зборів схвалили розробку та впровадження для учасників Спілки Кодексу етики.

P.S. Ви вписали уже себе в когорту видатних земляків-Чернігівщини – Л. Кучма, І. Плющ, В. Масол, В. Бойко, І. Данкевич …Тепер далека Городня, як свідчення неефективних реформ останніх 30-ти років та батьківщина лідерів України.

З повагою і надією Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Салій І.М.”

Сообщение Іван Салій закликає прем’єра Олексія Гончарука протистояти корупційним та рейдерським схематозам появились сначала на Український репортер.

“Через 28 років… з початку.

Тоді – в 1990 році – 373 комуністи було обрано до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Уже в 1991 році меншість з відомих письменників та поетів, націонал-демократів та різночинців, які виявилися трибунами, мотивованими ідеєю незалежності України, утворила Народну раду із 126-ти депутатів (фактично фракцію).

Комуністична більшість сформувала лише «групу 239».

Були ідеологічні протиріччя, протистояння, масові демонстрації та мітинги…

Але ідея суверенності об’єднала: 24 серпня 1991 року за Акт проголошення незалежності України проголосували 346 депутатів, проти – 1, утрималось – 3, не голосували – 12.
Україна виплекала в оновленій Верховній Раді і державотворців, і інтелектуальний потенціал.

Тепер – 2019 рік – від партії «Слуга народу» у Верховній Раді 254 депутати, близько 60%, – більше ніж у «Групі 239». Буде круто, якщо за доленосні закони та постанови у Верховній Раді буде 300-400 голосів.

Тепер усе простіше і зрозуміліше: склалась практика багатопартійності та фракцій, ринкова економіка хоча і малоефективна, в Європі розчиняємось…

Тепер нові очікування від нового парламенту – кардинальне оновлення філософії і практики державотворення, економіка, успішність та ефективність.

Та і нові виклики – мораль та етика влади і бізнесу, масштабне рейдерство, «чорні» реєстратори, корупція, які без участі чиновників і силовиків неможливі.

Будівництво – драйвер економіки, кожному урядовцю і політику – по інфраструктурному об’єкту, піартесь на побудованому, а зупинки будівництва, підприємства – то диверсія проти економіки України.

Завдання: за 5 років збільшити обсяги будівництва в 3-5 разів. А поки що обсяги будівництва у червні 2019 року порівняно до червня 2018 року 100,2%.

Впевнений, скоро у новій Верховній Раді і новому Уряді з’являться таки державні мужі замість «рішал», з’являться нобелівські лауреати і ленінські стипендіати успішних реформ.
Нова сторінка у новій Україні!

З Днем Незалежності!

Іван САЛІЙ, депутат І та ІІІ скликань Верховної Ради України

Фото: Build Portal

Сообщение Іван Салій: “Впевнений, скоро у новій Раді і новому Уряді з’являться державні мужі замість «рішал» появились сначала на Український репортер.

“Міць держави – економіка. Будівництво – драйвер економіки в усі часи і у всіх народів.

В урочистостях задумаємося, що потрібно для розвитку будівельного комплексу України:

1. Влада та управлінська еліта повинні усвідомити – Україна будує вкрай мало: на 4,2 млрд. євро в 2018 р., коли в Болгарії – 6,0 млрд. євро, Румунії – 9,0 млрд., Польщі – 50,0 млрд. Частка будівництва у валовому внутрішньому продукті ганебна – 2,3%. Потенціал зростання в 3-5 разів.

За 4-5 років ми можемо досягнути масштабів Польщі, тільки старт ніяк не проголосимо.

1. Всебічно і чесно аналізувати стан галузі:

в 2018 р. нового житла введено – -11,1%, і в Києві теж –24,5%, це свідчить, що житло не продається, сповзає в смарт-квартири, тобто «хрущовки» нашого часу.

Бравурне зростання будівництва за 6 місяців 2019 р. до відповідного періоду 2018 р. – 121%, а насправді за червень 2019 р. в порівнянні з червнем 2018 р. зростання всього – 100,2%, а до травня – 101,4%.

Коли зросло виробництво цегли зросло на 1%, товарного бетону – +4%, виробів з гіпсу – +3%, сухих сумішей – +13%, одночасно зменшилось виробництво цементу – -2%, блоків з цементу – 3%, навіть керамічна плитка – -1%.

Галузь тупцює на місці.

1. Ліквідувати, як зайву, посаду віце-прем’єра з будівництва.
2. Призначити міністра будівництва – не фотографа…
3. Призначити міністра житлово-комунального господарства – не школяра…
4. Зосередитись на економіці і зростанні в рази бюджетів країни і місцевих органів, щоб з’явились бюджети розвитку.
5. Реанімувати програми доступного житла.
6. Розпочати будівництво масштабних інфраструктурних об’єктів: не ямковий ремонт, а залізницю в 300-400 км/год, метро та мости, розв’язки 2-х і 3-х рівневі, знести застаріле житло, вести реставрацію тощо.
7. Повернути із чужини 5-6 млн. працездатних, ініціативних і талановитих українців додому.
8. Будівельники самі повинні позбутись звички будувати без повного обсягу дозвільних документів.
9. Не допускати, як сьогодні в Києві: 150 ризикових об’єктів житлового будівництва, а ще 700 недобудов.
10. Конкурувати в межах Кодексу ділової етики.

Словом, шановні колеги та друзі, зі святом і нових звершень!

З повагою президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

І.М. САЛІЙ

Відеоінтерв’ю з Іваном Салієм:

https://youtu.be/TR7h9N6cNqo

Сообщение Іван Салій закликає колег всебічно і чесно аналізувати стан галузі. Сьогодні – День будівельника появились сначала на Український репортер.

“Відкрите звернення

Де ті Черкаси?

Чому позивач звернувся саме в Черкаський суд Соснівського району з позовом, що ТОВ «Бетон Комплекс» не знаходиться за юридичною адресою, не має жодних виробничих потужностей, а його працівники є номінальними особами?

Чому не в Києві?

СБУ та Генпрокуратура не побачили в Києві майна і виробничих потужностей на заводі «Бетон Комплекс», який працює з 1970 року, має успішний трудовий колектив в 700 чоловік, сплатив у 2018 році податків 100,0 млн.грн.

СБУ і Генеральна прокуратура в Києві в умовах розвою ІТ виявила «курячу сліпоту» – не побачили ПБГ «Ковальська», де працює 4100 чоловік і сплачено 411,0 млн.грн. податків за попередній рік.

«Мишина возня» проти керівництва якогось агрохолдингу – як наслідок, арешт рахунків потужного підприємства в столиці. Абсурд!

Друзі силовики! Вам, як громадянам України, не личить втрачати здоровий глузд, заскакувати за червону межу: ви в своїх рейдерських паперах та схемах копирсаєтесь роками, а зарплату вам забезпечують цілодобово працюючі заводи і без вихідних.

Зупиняти завод, будову для силовиків є неприпустимим – це злочинна дія.

Держава – то економіка, а економіка – то завод, будмайнчик, кар’єр та поля-лани.

Все інше – надбудова, яка надає послуги, витрачаючи додану вартість від реального виробництва.

ПБГ «Ковальська» – підприємство бездоганної репутації, інноваційний лідер, працює принципово «по-білому», тут робітникам гідна увага і соціальний пакет, гарантована якість виробів.

ТОВ «Бетон Комплекс» захистить себе, як захистила себе від шантажу СБУ компанія «Тарян Груп» (Артур Мхітарян), як захистила себе від надуманих зборів компанія «Керамейя» (Іван Телющенко).

Виявляється, право на чесний, прозорий та ефективний бізнес потрібно виборювати не лише у рейдерів, а і у державних «слуг».

Сподіваюсь, епоха гідності таки настала 21.07.2019 року.

Не здаваймось!

Борімось!

З повагою президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів І.М. Салій

Читайте також:

• Як Генпрокурор зупиняв в Одесі будівництво і що з того вийшло
• Будівельникам потрібна реальна допомога, а не наскоки силовиків. Іван Салій про ситуацію з Укрбудом (+відео)
• Іван Салій виступив з відкритим зверненням до Президента Зеленського
• Іван Салій виступив з відкритим та відвертим зверненням до керівників держави
• Іван Салій – генпрокурору: “Сьогодні “смотрящі” – безжально вимогливі і нечувано жадібні”

https://youtu.be/TR7h9N6cNqo

Сообщение Іван Салій радить силовикам не втрачати здоровий глузд і не заходити за червону лінію появились сначала на Український репортер.

І влада, а фактично Мінюст, робили це свідомо, зі злим умислом. Свідомо проводили псевдореформи з реєстром та реєстрацією, з нотаріатом та нотаріусами, породили «чорних» нотаріусів та «чорних» реєстраторів на одну добу.

І це не все. Рішення Антирейдерської комісії Степана Кубіва (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) фактично рейдерські. Це потурання організованим злочинним групам.

У будь-якій сільраді створюються віртуальні комунальні підприємства без кваліфікованих кадрів, бо де там їх взяти, і реєстратори з села працюють на усю Україну. Жах. Повноваження не на район, не на область, а на всю територію держави. Очевидні злочинні «реформи» буяють. Кожен власник тепер Кожен власник тепер кожен день повинен перевіряти реєстри, бо рейдери не сплять.

Захисти власність – адресують до СУДУ. А це півтора роки слухань.

І це тоді, коли правоохоронна система може повернути право власності за тиждень – арешт майна і передача в управління попередньому власнику.

І це тоді, коли нерухомість перепродається за одну ніч і «реформатори» це добре знають.

Звичайно, від таких доповідей 10 липня 2019 року серце «в бинтах»: до того ж, вони ще не знають, що після кожної реформи ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція) та зміни керівництва, державна корупція стає більш філігранною та зростає. І вже оголошено про нову реформу…

І все-таки здорові сили Україна має.

Форум «Бізнес проти знищення держави. Аналіз проблем. Висновки. План дій», який масштабно організувала громадська організація «Бізнес-варта» як «Громадський аудит Уряду» вселяє надію на майбутні і правильні зміни.

Інна Бернацька (Нотаріальна палата України)  проілюструвала жахи нашої дійсності і голосно заявила про бажання очищення лав нотаріусів, хоча Мінюст тут не активний, саморегулюванню не сприяє.

«Ми, нотаріуси, не хочемо бути інструментами рейдерства!»

Реєстратори теж за очищення та зміну законів і положень, не бачать злого умислу, «недогляділи».

Влада, зазвичай, і сюди не прийшла. Нова – формується, а «реформатори» зайняті в рейдерстві: узаконює схеми, права злочинців, підроблені документи, підписи, збори.

«Бізнес-Варта» вся в боротьбі, виїжджає на заводи і до фермерів, ризикує… але «… не вирішено майже нічого…».

Я аплодую і пишаюсь, що наші хворі суспільство і влада – дворова команда Європи, змогли народити «Бізнес-Варту» з її намірами створити: «Регіональні представництва «Бізнес-Варти» як фільтри добропорядності на місцях та кузню продержавницької генерації громадянського суспільства».

А далі обговорення вантажних залізничних перевезень, автомобільного та річкового транспорту.

Подумалось, якщо молодь така смілива та змістовна, то чого мені ховатись?

Тому власні нотатки з форуму оприлюднюю.

Україна має шанс в молоді!

Хоч я і за синергію усіх поколінь.

Іван САЛІЙ, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів

На цю тему:

• Іван Салій – генпрокурору: “Сьогодні “смотрящі” – безжально вимогливі і нечувано жадібні”

Сообщение Свавілля і рейдерство. «Реформи» з 2014 року появились сначала на Український репортер.

Лист адресовано Президенту України Володимиру Зеленському, прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України Славоміру Новаку, голові Асоціації міст України Віталію Кличку, а також Смілянській міській раді, Черкаським обласній та міській радам.

Цитуємо:

“ЛІБЕРТАРІАНСТВО УЖЕ Є!

Черкаси – Сміла – Кропивницький – Сміла – Миронівка

Від «слуг народу» почули новацію – лібертаріанство. Воно уже є – на дорогах і у відсутності загальнодержавних масштабних інфраструктурних будівництв!

Сміла. Жах, страховище і ганьба! Там немає влади, ні «смотрящих-рішал», ні бандитів? Був би хоч хтось, то одну із мільйонів ям на дорогах залатав би.

Немає асфальту – засипте щебенем, битою цеглою, піском чи бетоном залийте, вкрийте «соломою», чи передвиборчою гречкою самозваних президентів та депутатів, наприклад Тимошенка Юрія Володимировича.

Ну хоч щось зробили б!

На біл-бордах – «Лідерство – це відповідальність», «Черкащани – довіряйте своїм!». Діючий нардеп турбується, то хоча б біля власного біл-борду ями залатав.

Жодної лопати асфальту ніхто не кинув.

Вдумливий і поважний Голова Ради директорів Конфедерації будівельників України О.С. Ротов, поки читав на узбіччі біл-борд «ДУМАЙ!», то язик прикусив, диски авто погнуло…
Легківки, джипи та вантажівки і в 20 км/год. не в змозі оминути це рясне ластовиння ям. Навіть В. Кличко на велосипеді їх би не об’їхав…

Показові Ради регіонального розвитку Петра Порошенка, декомунізація і «Томос» обминули Смілу, а включення «президентського тепла» тамтешніх чиновників не змобілізувало.
Тому доречно було б Голові Асоціації міст України Віталію Кличку проводити зібрання мерів міст не в курортній Одесі чи у Харківського мера, а у Смілі.

Київ міг би знову, як у 2018 році, «вийти на дороги», хоча б ями дозасипати, а то зосередились на «торфодобуванні» та заміні мосто-скла, а столиця могла б Смілі подарувати Чилер – «чайник» для штопання ям литим асфальтом.

Пане Володимире, на сьогодні любимий народом Президенте! Утримайтесь в апогеї слави та надії!

А лібертаріанство є лише на Марсі, бо там – ландшафт Сміли.

З повагою президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, кандидат економічних наук, випускник Смілянського технікуму харчової промисловості І.М. Салій”

Фото: Іван Салій завжди відвертий у спілкуванні з журналістами.

Фото: “Український репортер”

Сообщение Іван Салій виступив з відкритим та відвертим зверненням до керівників держави появились сначала на Український репортер.