Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.

Він передав свою картину з циклу «Виходять мрії з берегів» для розміщення на станції «Академік Вернадський».

Подія відбулася у Музеї історії міста Києва, де триває виставка робіт митця «Іван Марчук. Пробудження».

Експозиція діятиме до 9 листопада.

Оскільки з початку повномасштабного вторгнення художник живе у Відні, його приїзди до України стають особливою подією.

«Я мріяв, щоб мої картини були на всіх континентах. Останнім лишилася Антарктида», — зазначив Іван Марчук.

Полотно з автографом художник передав очільнику Національного антарктичного наукового центру Євгену Дикому.

«Для нас велика честь отримати цей подарунок. І його картини, і наші дослідження — маркери, за якими Україну впізнають у світі», — підкреслив Дикий.
За його словами, картину доставлять на станцію «Вернадський» до кінця 2025 року.

Гості заходу відзначали, що на полотні можна навіть розгледіти силует пінгвіна.

Сообщение Художник Іван Марчук подарував свою картину для українських полярників появились сначала на Український репортер.

Про це повідомила керівниця музею Діана Попова.

Організатори поставили за мету показати нові грані в творчому доробку знаного митця. Основні віхи його біографії представлено через впізнавані серії робіт митця.

«Космічна містерія життя» – це мандрівка життєвим і мистецьким шляхом художника: з чого починався Іван Марчук, як відбувалось його професійне становлення, хто мав найбільший вплив на творчість, що змушувало його приймати доленосні життєві рішення та не припиняти писати навіть у важкі часи переслідувань і заборон.

15 циклів автора – 15 різних Марчуків в одному музейному просторі. Понад 180 полотен генія сучасності – від ранніх картин 60-х років минулого століття, ключового циклу майстра «Голос моєї душі» до акварельних композицій, створених художником за останні два роки під час вимушеної еміграції через повномасштабне вторгнення росії.

Роботи для експозиції надали сім музеїв України та більше 20 приватних колекціонерів. Така співпраця дозволила продемонструвати повне зібрання відомих творів митця, а також тих, що раніше ніколи не були представлені на широкий загал.

Виставка відкривається 7 серпня. Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 7.

Сообщение У Києві покажуть «космічну містерію життя» художника Марчука (+відео) появились сначала на Український репортер.

Це найдорожча ціна, яку будь-коли сплачували за полотна живих українських митців, йдеться у новинах.

“Сад спокуси” пішов з-під молотка під час благодійного аукціону “Art can help”, організованого аукціонним домом Goldens.

“Цей натюрморт та ще 26 предметів мистецтва, нагадаємо, виставили на продаж, щоб підтримати ЗСУ. 50% з виручених коштів аукціону, що завершився 3 червня передадуть нашому фонду”, – говорять волонтери.

Автор полотна 86-річний Іван Марчук сподівається, що власник картини отримає насолоду від твору.

“Також маю задоволення від причетності до благородної місії підтримати нашу армію й країну у годину великого лиха, коли вирішується питання бути чи не бути українській культурі й українцям”, – написав Іван Марчук на своїй сторінці в день аукціону.

Читайте також:

• Художник Іван Марчук: такий неймовірний і завжди інакший
• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)

Сообщение Картину “Сад спокуси” Івана Марчука продали на благодійному аукціоні за рекордних 120 тисяч доларів появились сначала на Український репортер.

Червень 2020-го, остання декада місяця. Нібито звичайний літній день у столиці, але для мене це не зовсім так. Крокую Пушкінською, на зустріч з неймовірним: митцем, мислителем і співрозмовником, від якого завжди можна почути нову інформацію, несподівану, та завжди цікаву і оригінальну. Іван Марчук був не те що у доброму , а в чудовому настрої. Щойно я переступив поріг майстерні, прорік: «Заходь, присядь у моє крісло, і будь добрий – сховай записники і інше причандалля. Давай поговоримо хоч раз як нормальні люди…».

Півтори години пролетіли, як завше, непомітно. Слухати пана Івана, то суще задоволення. Мова велася на різні теми, не оминули і живописну. Митець започаткував новий цикл робіт, назву ще не присвоїв їм (Біле і Чорне. – А.Б.), але, одна картина вже завершена, а друга – в процесі письма. Біла і чорна барви, вічний двобій, протистояння, а може, – злагоджене існування?.., навряд, усе-таки день то є день, а ніч, то ніч.

Білість снігів, білі хустки на головах українських жінок, білий синонім чистого, сорочки з Решетилівки – «білим по білому» і монохромні картини Анатолія Лавренка так само. Білий – особливий… Символізує духовність, цілісність. Білим «очиститися» можна, це як ковток чистого повітря, що дає життєву силу і снагу. Одяг медиків теж білим позначений…

На відміну від білого, чорний асоціюється з темними, зловорожими силами. Колір мороку, смерті, депресія забарвлена теж чорним. Та попри усі негативи приписувані цій барві, то і колір чорнозему, загадковий, українська ніч замальована темно – синьо – чорними пасмугами, чорний споріднений урочистості, але синонім траурних подій…

Іван Марчук на життєвих шляхах-дорогах долав безліч перешкод і бар’єрів. Попри усе, ступав твердо, рівно тримав спину, не гнувся під ударами долі, бо має сильну вдачу. Вперто торував свою «лінію» в живописі. Був спокійний, коли його свідомо не помічали. Залишився спокійним і тоді, коли на всі лади почали вихваляти, бо володіє даром внутрішньої величі духу. Не любить світської метушні, тому радіє коли випадає нагода втекти з Києва до Канева, де має будинок. Канів, то особлива місцина, там на вічному спочинку перебуває найбільший з українців і енергетика там могутня.

Світає, пан Іван прямує до великої ріки, занурюється у її води, плаває, тішиться життю, у нього є це вміння. Залюблено спостерігає, – як без поспіху, велично, випливає, сходить Сонце, дійство щоразу інакше, ото диво з див… Можливо тоді відпочиває душею, хоча я не знаю, чи відпочиває взагалі колись цей великий працелюб?!..

Арнольд Бьоклін схилявся до думки, що: «Картина повинна що – небудь розповідати, примушувати глядача думати, як вірш, і залишати йому враження як музичний фрагмент».
Ніколи живопис і поезія не були символом «Ми». Завжди тільки «Я» мало велике значення. Справдешня радість чи гіркий сум, чари і святість, дають можливість творцеві бути піонером. Тяжкий пошук одинака, така надлюдська працездатність, до сьомого поту на чолі, відкривають браму її високості Малярства…

Амброз Бірс, герой твору Артура Мейчена казав: «Чаклунство і святість – ось єдині реальності». Він же продовжив: «Магія виправдовує себе в дітях: вони їдять скоринку хліба і п’ють воду із значно більшою радістю, ніж та, яку відчуває епікуреєць…».
Як віднайти гармонію, спочатку в собі, а потім поширити довкола… Гармонія, то і злагода, узгодження. То сила, що підганяє мозаїчні частинки, одну до іншої, згуртовує їх в цілісне мозаїчне панно. Прабатьки наші називали цю силу – Ладо, Лад. Марчукові і це вдається. Шлях Майстра, його життєва програма – служити Світлу, Добру, Красі.

Зупинімо свої взори на одній роботі із циклу «Виходять мрії з берегів», картина без назви…
Герман Гессе у знаменитому романі ставив наголос: «… У своїй Грі в бісер ми розкладаємо ті твори мудреців і художників на їхні складові частини, виводимо з них правила стилю, схеми мистецьких форм, вишукано тлумачимо їх і орудуємо цими абстракціями, наче будівельники цеглинами…».

Отже, основні барви картини – біла, чорна, червона, десь менше синя. Прориваються де – не – де відтінки біло – сірого, синьо – чорного. Кольори переходять, органічно перетікають – один в другий, другий в третій, четвертий… Така собі круговерть, думаю, то загальна картина того, що відбувається на планеті Земля. Зникла ієрархія, усталеність, немає гармонії у взаєминах: Людина і Природа, Він і Вона, розбурхані стихії, як в довкіллі, так і в єстві людському. Бо ж не випадково, в різних країнах трапляються лиха: паводки, землетруси, урагани, пожежі. В окремих державах, зокрема більшовицьких, влада намагалася підкорити Природу, а вона цього не прощає. Степан Процюк в одному з творів дає тлумачення: «Механістичність світу, де уже немає інь і янь, лише гурії і самці із кастрованим теплом була реальністю, від якої не сховаєшся…».

Темною ознакою наших днів є відмова від окремих табу. До прикладу, «право» на смерть, за власним бажанням, або право на шлюби однієї статі. Евтаназія намагається відмінити заповідь: «Не убий», руйнує божественний порядок буття. Те ж саме і щодо сексуальної розбещеності, одностатеві шлюби – це руйнація сім’ї, народу, розірвання зв’язків з Вищими Силами (Богами). Переважання тілесних пристрастей і споживацьких над духовними, робить людину примітивною, породжує розгубленість і хаос. Зникає бажання зростати духово, інтелектуально, відсутність спраги до знань дарує невігластво, часом ініціативне, гасить світло, і тоді навіть світловий день видається як присмерк.

Поет Андрій Охрімович в одному з віршів писав про людей, яким в нікуди нема ніякої дороги, та про…

«Місто мало димарів багато,
Вони диміли і кіптявили білий сніг…».

В ряді робіт живописця, переважно абстрактних, присутня завуальована філософія Сходу… В Тибеті багато монументів присвячених законам Природи, аналог ікон у християн. Вони називаються чортенами, мають однакову форму, найвищий сягає 16 м, знаходиться у Лхасі, в ньому влаштовані одні з воріт міста. Квадрат символізує твердь землі, на котрій – шар води, а на ній встановлений конус вогню, на вершині – тарілочка повітря, а ще вище – свідомість (ефір). Сходинки знання дозволяють досягнути кожного з цих елементів… Колесо життя символізує вічний цикл: народження – життя – смерть – дух – народження…

Один з найзагадковіших письменників ХХ століття Г. Ф. Лавкрафт попереджав: «Як на мене, нездатність людського розуму співвідносити між собою все, що лише містить у собі наш світ – це велика милість. Ми живемо на безтурботному острівці невідання посеред чорних морів безкінечності, і далекі плавання нам недоступні. Науки, працюючи кожна у своєму напрямку, до цих пір особливої шкоди нам не завдали. Але в один чудовий день розсварені пізнання будуть зведені воєдино, і перед нами відкриються такі жахаючі обрії реальності, так само як і наше власне страшне становище, що ми або втратимо здоровий глузд від цього одкровення, або втечемо від смертоносного світла у світ і спокій нового темного середньовіччя…».

Зустріч завершилася, вийшов на вулицю, спекотний день вже не докучав, на душі погідно, затишно, вміє Іван Марчук передати іншому заряд життєлюбства, він багато чого вміє… Прийшла думка, що задля того, аби стати тим, ким він став, був змушений не просто писати добре, а і значно краще і самобутніше від кого б то не було… Продовжувати бути самим собою, чи це не місія, котру виконує велет світового мистецтва?..

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.

Сообщение Художник Іван Марчук: такий неймовірний і завжди інакший появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення від 17 червня.

До судового бар’єра покликала Київська міська рада. Вона незадоволена тим, що підприємство не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 8 лютого 2010 року, тобто несповна платить кошти.

Йдеться про 65 соток в центрі столиці за адресою Михайлівська площа,1. Цільове призначення ділянки – будівництво, експлуатація та обслуговування багатофункціонального культурного центру «Музей художника Івана Марчука» на Андріївському узвозі. Але ж музей ще не збудовано!

З 2016 по 2019 рік орендар сплатив за ділянку тільки 35 тисяч гривень. Відтак Київська міська рада нарахувала 4,8 млн грн боргу з оренди, а також 3 % річних та інфляційні втрати.
Відповідач заперечував проти позову, вказуючи, що невиконання зобов’язань за договором спричинено діями інших осіб, зокрема, міської влади, також Міністерства культури України.

Були надані докази тривалого непогодження проектної документації, невиконання Київрадою та Міністерством культури України задекларованих намірів щодо участі у створенні музею. Але суд вважає, що це не може слугувати підставою для невиконання умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідачі пояснювали суду, що орендар неодноразово звертався до влади з проханням щодо зменшення орендної плати, зокрема, у зв’язку з неможливістю розпочати будівництво музейного комплексу, тривалим погодженням дозвільної документації, зростанням вартості робіт тощо.

Суд зменшив на 50% інфляційні нарахування та відсотки. У підсумку стягується 4,8 млн грн заборгованості орендної плати, 472 тис. грн інфляційних втрат і 126 тис. грн 3% річних і 90 тис. грн судового збору.

Засновниками ТОВ «Виставковий центр-музей художника Івана Марчука» є 84-річний Іван Марчук (1%) і «Благодійний фонд художника Івана Марчука» (99%).

Керівником ТОВ «Виставковий центр-музей художника Івана Марчука» є Михайло Поживанов, який був народним депутатом 2,4,5 і 6 скликань.

До речі, в короткому інтерв’ю “Українському репортерові” Іван Марчук одного разу сказав, що нашій країні заважає внутрішня заздрість.  За його словами, “вона руйнує все: життя, плани… Зрештою, націю. Це – як іржа, яка знищує твердий метал”.

ВАРТО ЗНАТИ: творчий доробок митця налічує близько 5000 творів. Народний художник України Марчук провів понад 150 персональних і близько 50 колективних виставок. У 2005 році Президент України Віктор Ющенко обіцяв створити всесвітньовідомому художникові музей його картин на Андріївському узвозі в Києві. Було навіть закладено капсулу на місці майбутньої споруди, однак досі музей не створено. Перший музей художникові 2010 року створили його земляки в рідному селі Москалівці, який відкрили за участі Івана Марчука.

Один із коментарів у Фейсбуку щодо судового спору:

Фото: Укрінформ

Відеоінтерв’ю Івана Марчука “Українському репортерові”:

Сообщение Столична влада стягує мільйони гривень з музею славетного художника Марчука. А музей ще не збудовано появились сначала на Український репортер.

Серед видатних діячів культури, яким було призначено довічну державну стипендію значиться Марчук Іван Степанович – 1936 року народження, український художник, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Раніше, ще на початку 2018 року ГО “Всеукраїнський демократичний форум” виступила з ініціативою надати всесвітньо відомому українському художнику Івану Марчуку довічну стипендію Президента України. Громадські активісти зібрали необхідні документи і подали заявку

Іван Марчук – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесний громадянин міст Києва й Тернополя. Статті про українського митця ввійшли до найавторитетніших енциклопедій світу, а його творчий метод “пльонтанізм” –  до підручників академічних мистецьких установ. Доробок митця налічує близько 5 000 творів. Художник провів понад 150 персональних і близько 50 колективних виставок.

Читайте також:

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)

Сообщение Івану Марчуку надали довічну державну стипендію як видатному діячу культури появились сначала на Український репортер.

«І буде диво! Виставка генія Івана Марчука в Чикаго. Унікальна техніка, неповторні миті на гостинці життя. Зустріч з маестро Марчуком і відкриття виставки всесвітньо відомого майстра відбудеться 28 червня 2019 року в Українському Національному Музеї», – повідомляє ukrainianpeople.us.

Як відомо, Іван Марчук – український живописець, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Шевченка, який у 2007 році потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, що був укладений британською газетою «The Daily Telegraph».

У 1989 році Іван Марчук був змушений емігрувати за кордон. Тривалий час мешкав у Австралії, Канаді та США, у 2001 році після теракту 11 вересня у Нью-Йорку повернувся до України.

Іван Марчук є членом наукової ради Міжнародної академії сучасного мистецтва в Римі, яка прийняла його до лав «Золотої гільдії», що є першим випадком визнання українського художника інституцією такого рівня.

Доробок митця налічує близько 5000 творів. Іван Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

Ця техніка через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню.

Виставки уродженця Тернопільщини Івана Марчука завжди мають велику популярність.

“Український репортер” повідомляв, що  4 квітня персональна виставка народного художника України Івана Марчука «Ivan Marchuk:

Paintings» відбулася в Українському інституті Америки і стала першою за останні 18 років у Нью-Йорку:

• В США пройде виставка відомого українського художника Івана Марчука (+відео)

Про Івана Марчука читайте також:

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)

Сообщение У Чикаго пройде виставка Івана Марчука появились сначала на Український репортер.

На ретроспективній виставці за океаном глядачі зможуть побачити роботи різних періодів видатного майстра. Захоплюючі роботи художника запропонують його шанувальникам, глибокі філософські міркування над його життєвими пошуками, найбільш ранніх спогадів, що повторюються мріями і пророчими видіннями.

Підкреслюючи високу увагу до деталей і високоточної майстерності, авторські роботи Марчука виконані в складній оригінальній техніці, яка створена зі сотень переплетених тонких ліній або ниток, що посилює ілюзорний ефект видимої глибини, яскравих емалеподібних поверхонь і багатих градацій світла. На початку своєї кар’єри він назвав цю манеру малювання “пльонтанізм”, неологізм, походить з українського слова “плести”.

Нагадаємо, Іван Марчук у 1989 році змушений був емігрувати за кордон. Тривалий час мешкав у Австралії, Канаді та США, у 2001 році після теракту 11 вересня у Нью-Йорку повернувся до України.

Виставки Марчука завжди мають шалену популярність, зокрема останню його ретроспективу пейзажів у Національному музеї “Київська картинна галерея”, яка тривали три тижні відвідало понад 15 тисяч осіб, що стало рекордом для музею за останні роки.

Інтерв’ю “Українського репортера” з Іваном Марчуком: 

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)

Сообщение В США пройде виставка відомого українського художника Івана Марчука (+відео) появились сначала на Український репортер.

У літературно-меморіальному музеї Тараса Шевченка в селі Шевченкове відкрилася виставка народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Марчука, яка зберігається в фондах Шевченківського національного заповідника міста Канева.

Про це повідомляє у Фейсбуці Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».

Іван Марчук – у числі сотні геніїв, які створюють багатовимірний образ світу і, випереджаючи час, визначають напрямки і перспективи розвитку постіндустріальної цивілізації.

У доробку художника близько 5000 картин. За півстоліття творчої діяльності він провів понад 150 монографічних та 100 колективних виставок в Україні та за її межами.

Унікальна виставка діятиме до 2 квітня.

Сообщение На батьківщині Тараса Шевченка відкрилася унікальна виставка Івана Марчука появились сначала на Український репортер.

В експозиції представлено роботи одного з 13 творчих циклів художника – «Пейзаж». Вона містить близько 60 полотен, створених протягом 1972–2019 років.

«Перебуваючи у пошуках власного творчого стилю, у 1972 році митець для передачі одухотвореності природи винайшов власну цілком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від діалектного слова «пльонтати» – плести, переплітати), котра балансує на межі рукотворного і технологічного і через складність філігранного виконання і трудомісткість практично не підлягає повторенню», – повідомляється на сторінці музею у Фейсбуку.

Дизайнер одягу Лідія Лущик представить на вернісажі п’ять авторських розробок за мотивами творчого циклу художника «Кольорові прелюдії».

Виставка працюватиме до 3 лютого з 10.00 до 17.30 (квитки можна придбати до 17.00). Вихідні дні: понеділок, четвер.

Фото з Фейсбук-сторінки Івана Марчука

Про Івана Марчука також читайте: 

• Художник Іван Марчук: «Нашу націю руйнує заздрість» (+відео)
• Івану Марчуку повертають картини
• Художник Марчук живе за чорним календарем

Сообщение «Земля моя – краса моя». У Київській картинній галереї відкривається виставка Івана Марчука появились сначала на Український репортер.