Відомий український поет Дмитро Павличко вважає, що на території Військового ліцею імені Богуна, де нещодавно стояв пам’ятник Суворову, треба увічнити пам’ять хороброго козацького полковника, наказного гетьмана Івана Богуна.

У творчому доробку Дмитра Васильовича є поема “Іван Богун”. На його думку, Богун ще не має справжнього і великого пошанування в Україні.

Ось що пише поет у поемі про Богуна:

“Ми думку вчуємо його — болящу совість,
І каяття, і жаль, і перемоги — вщерть, і сумнівів печаль, і слави тимчасовість,
І подаровану свободу — справжню смерть”.

Про спір Богуна і Хмельницького:

“Не вільно, гетьмане, єднатися з Москвою

Народу нашому, бо москалі – раби,

Ми в їхньому багні потонем з головою,

Задушимось, помрем од рабства і ганьби!”

“…Дуритиме тебе вєлічество могола

Московського два дні, а далі ти – слуга.

Віддай йому Чигрин і все, що надовкола,

Всі землі і коня, і навіть батога”.

В історії є свідчення, що Іван Богун радив Богданові Хмельницькому: ти не маєш права об’єднуватися з москалями. А той відповів: немає іншого виходу.

Польські джерела стверджують, що польські верховоди, з яким Богун воював, тим не менш називали його найвидатнішим лицарем. Бо знали, що він ніколи не залишав своє військо, завжди був з ним, не боявся нікого і завжди перемагав.

«Непоступливість Богуна щодо угод Богдана Хмельницького, а потім щодо подібних угод його сина Юрія з Москвою відома, – зазначає у передмові до поеми Дмитро Павличко. – Мені як людині, що перебувала з Богуном в уяві своїй перед самою його смертю, чути боління його душі, яка переживала московське гноблення як найстрашніше, невідворотнє горе рідного народу.

Головним політичним мотивом діяльності Богуна була переконливість у тому, що Україна повинна спиратися завжди тільки на власні сили. Дарована сусідами-«визволителями» свобода – це загибель України. Іван Богун, щоб тільки не вписатися в історію свого народу як зрадник, воліє вмерти і вмирає від ворожої кулі».

Дмитро Павличко називає Богуна «найголовнішим воїном козацької доби за нашу незалежність».

Леонід ФРОСЕВИЧ

Відео: виступ Дмитра Павличка під час презентації книжки “Грім у січні”, 2017 

https://www.facebook.com/ukrreporter/videos/1134202130119369/

Сообщение Іван Богун – Хмельницькому: ти не маєш права об’єднуватися з москалями (+відео) появились сначала на Український репортер.

А нещодавно відомий український поет Дмитро Павличко під час презентації книжки “Грім у січні” сказав:

Я не заспокоюся доти, доки в Києві буде стояти Суворов з шабелькою!

Дмитро Васильович вважає, що треба увічнити пам’ять наказного гетьмана Івана Богуна.

І ось, як стало відомо медійникам, адміністрація ліцею імені Івана Богуна запланувала демонтаж пам’ятника. Сьогодні “генералісимуса” затулили великим банером із зображенням Богуна.

“Український репортер” зателефонував поетові Дмитрові Павличку й повідомив цю новину.

–  Звичайно, я тішитимуся, якщо зніматимуть Суворова, – розповів Дмитро Васильович. – А щодо Івана Богуна… Пам’ятник йому може бути дуже оригінальним, є багато малюнків на цю тему. Бачу Богуна на коні. Спорудити належало б у центрі міста, адже Іван Богун — одна із центральних наших постатей, він був великим політиком. Поляки називали його найвидатнішим лицарем, бо він ніколи не залишав своє військо, завжди був з ним, не боявся нікого і завше перемагав. Це ж він сказав Хмельницькому, що той не має права об’єднуватися з москалями, бо ми — різні народи. В історії української армії немає вищого воєначальника за Івана Богуна”.

Ось що пише поет у поемі про Богуна:

“Ми думку вчуємо його — болящу совість,
І каяття, і жаль, і перемоги — вщерть, і сумнівів печаль, і слави тимчасовість,
І подаровану свободу — справжню смерть”.

Інформація про Івана Богуна з сайту Київського військового ліцею міста Києва:

ІВАН БОГУН (р. н. невідомий – 17 (27) лютого 1664 р.)

Іван Богун (Федорович) – видатний український військовий і державний діяч. Достовірних відомостей про початок життєвого шляху Івана Богуна майже немає, відомо тільки те, що він можливо походив з українського шляхетського роду.

Уперше ім’я Івана Богуна згадується у документах часів козацько-селянського повстання 1637-1638 рр. Також відомо, що у 1641-1645 рр. він брав участь у походах на турецьку фортецю Азів та очолював козацькі загони, які успішно охороняли від кримських татар переправи через Сіверський Донець.

У 1648-1657 рр. Іван Богун брав активну участь у Визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Під час цієї війни він обіймав посади наказного гетьмана (літо 1651 р.), полковника кальницького (1649,1653 рр.), вінницького (1651,1654 рр.).

Особливо Іван Богун відзначився у битвах під Зборовим (серпень 1649 р.), Вінницею (лютий-березень 1651 р.), Берестечком (червень-липень 1651 р.), Монастирищем (березень 1653 р.), Сучавою (вересень 1653 р.) а також під час оборони Умані (січень 1655 р.).

У 1657 р. новий гетьман України Іван Виговський відлучає Івана Богуна від безпосереднього командування військами і доручає йому ведення переговорів зі Швецією, Польщею та Московією. Але вже у 1658 р. Іван Богун знову повертається на військову службу і бере активну участь у придушенні антигетьманського заколоту. Цього ж року Івана Богуна було призначено полтавським полковником, але вже через кілька місяців він полишив цю посаду і став полковником паволоцьким.

У 1659-1662 рр. Іван Богун брав активну участь у боротьбі між старшинськими угрупуваннями. Саме завдяки його активній діяльності гетьманську булаву отримав Юрій Хмельницький. У 1662 р. його було захоплено у польський полон. Але вже у 1663 р. Івана Богуна було звільнено і призначено наказним гетьманом Правобережної України.

У листопаді 1663 р. Іван Богун бере участь у поході польського короля Яна-Казиміра на Лівобережну Україну. Але вже на початку 1664 р. його було заарештовано за підозрою у співробітництві з Московією. 17 лютого 1664 р., після короткого слідства, Іван Богун і декілька його спільників були розстріляні поляками.

Фото Олексія ІВАНОВА

Сообщение У Києві демонтують пам’ятник Суворову появились сначала на Український репортер.