Сьогодні журналістам «Українського репортера» митець розповідає про те, як йому «перекривали кисень» у радянські тоталітарні часи, шкодує, що монументальні картини історичного жанру виявилися не затребувані у новітній період Незалежності, дивується, навіщо товстосуми замовляють художній розпис своїх палаців, приватних церков, розмірковує про долю нашого стражденного народу.

Завтра, 21 вересня, в Національному музеї Тараса Шевченка відкривається антивоєнна, миротворча виставка Олександра Мельника “Бачу справи твої, людино!”.

Як зазначається у прес-релізі виставки, упродовж багатьох років художник своїми творами намагається донести до глядача правдиву історію України. Історична тематика в його творчості нерозривно пов’язана з проблемами війни і миру. Митець з гострим відчуттям людських страждань, боляче переживаючи несені війнами впродовж віків трагедії його роду, народу, світу, не може тримати в собі біль багатьох поколінь. Його відчуття, переживання, роздуми проявляються у сповнених людським горем полотнах, на яких застигли трагічні образи минулого (“Діяння Андрія Боголюбського на Русі”, “П’єта”) і сьогодення (“Спломенілий цвіт”, “На згарищі”). Але художник не просто передає страшні картини війн, він не може змиритись із приреченістю людства на безкінечні війни, що врешті можуть призвести до самознищення (“Самоспалена планета. Попередження”). Своїми творами автор намагається знайти неторований шлях, по якому людство може відійти від прірви приреченості (“Надія”, “Крок”). У його образах віра в незнищенність людського життя (“Неспалима”), в світлу долю майбутніх поколінь (“Мрія”, “Відродження”).

Виставка надзвичайно актуальна в час жахливої, безумної загарбницької війни росії проти України, що загрожує перерости в Третю світову. Кожен твір художника спонукає задуматись над долею людства, людської цивілізації, надихає працювати заради зупинення цієї війни, запобігання розв’язанню війн у майбутньому, побудови системи міжнародних відносин, що гарантували б мирне співіснування народів. Художник закликає до дієвих заходів на шляху творення гуманної цивілізації, усвідомлюючи свою малість і безсилля проти воєнного чудовиська – Голіафа сучасності, вірить у силу об’єднаних людей, що прагнуть миру.

Виставка відкривається в Міжнародний день миру 21 вересня о 18-й годині. Експонуватиметься до 7 жовтня з 10.00 до 18.00. Вихідні: понеділок, вівторок. 29 вересня – санітарний день.

Під час відкриття виставки відбудеться прем’ра документальної кінокартини режисера Станіслава Литвинова “Олександр Мельник. Бачу справи твої, Людино!” за участі знімальної групи. Авторка сценарію – Андріана Біла, оператор-постановник – Олексій Собчук, аерозйомка – Михайло Шелест.

Світлана КОВАЛЬОВА, Леонід ФРОСЕВИЧ

Сообщение Завтра у Києві відкривається унікальна художня виставка “Бачу справи твої, людино!” появились сначала на Український репортер.

Журналістам «Українського репортера» Світлані Ковальовій та Леоніду Фросевичу одними із перших пощастило побачити це полотно у його творчій майстерні. За словами Олександра Івановича, цією картиною він прагне показати, як дорого коштує наша Перемога в одвічній боротьбі українського народу. Щоб ми завжди пам’ятали тих, хто віддав своє життя за Незалежність України. У сьогоднішній війні з московитською ордою ми обов’язково переможемо, переконаний митець, член Національної спілки художників України.

Олександр Мельник – із когорти тих, хто живе по совісті і завжди говорить правду. Якою б вона не була. Ми, журналісти, добре знаємо, що він завжди закликав, в тому числі владу, жити, як велить сумління, не кривити душею, він був у гущі революційного Майдану разом зі своєю картиною «Бачу справи твої, людино!».

Багато українців обізнані з його творчістю, адже Олександр Іванович упродовж багатьох років є фундатором і активним учасником Всеукраїнської художньої виставки “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників”. До речі, наприкінці 2022-го цю популярну експозицію “Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників” було присвячено 300-річчю видатного українського філософа, мислителя, поета Григорія Сковороди. Для експозиції виставковий комітет відібрав 293 роботи вітчизняних митців з різних куточків країни, а також з-за кордону.

Нагадаємо, що цей знаний проєкт Олександр Мельник започаткував 2004 року; за весь період на десятьох бієнале експонувалося більше трьох тисяч робіт. Якби їх зібрати разом, то можна було б реально створити в Україні гарний музей-галерею історичної картини.

Художник  Мельник твердо і непохитно стоїть на стежині об’єктивного змалювання дійсності, справжньої ролі тих чи інших персонажів з минувшини. Його мистецтво – це винятково правдиве висвітлення в художніх образах історії України, що віками перекручувалася колонізаторами, різними чужинецькими зайдами, окупантами. Йому й досі болить, що раніше усі ці україноненависники в історичних працях, художній літературі, зображували себе «героями», «визволителями» всіх пригноблених, а українців – «зрадниками» свого ж народу, «малоросами». Тому завдання справжнього митця – винятково правдиве зображення дійсності.

Олександр Іванович – із когорти справжніх. Такими високоморальними інтелектуалами має пишатися нація!

Він бачить знакові події багатопланово, багатофактурно, показуючи їх на великих полотнах немов історичний твір з низкою глав. І це яскраво простежується у його картинах. Він творить з великою вірою у всеперемагаючу силу правди. Власне, кожен із його творів – правдива історія на полотні, немов сповідь душі художника.

Сообщение Війна і ціна Перемоги очима художника Олександра Мельника (+відео) появились сначала на Український репортер.

Отже, зустрічаймо чергову всеукраїнську бієнале, вже десяту за ліком. Нагадаємо, що цей проєкт було започатковано 2004 року для відродження, а по суті створення, жанру історичної картини в Україні. Для того, щоб в творах мистецтва була передана правдива, нефальсифікована імперією, наша історія, сповнена величних, героїчних сторінок і страшних трагедій.

Цьогорічну виставку присвячено 300-річчю видатного українського філософа, мислителя, поета Григорія Сковороди. “Для експозиції виставковий комітет відібрав 293 роботи вітчизняних митців з різних куточків країни, а також з-за кордону, – розповідає куратор проєкту, відомий художник Олександр Мельник. – Однак навіть вже після цього до нас ще надходили художні роботи, отож загалом у залах представлено понад триста картин.

Цей проєкт було започатковано 2004 року, за весь період на десятьох бієнале експонувалося більше трьох тисяч робіт. Якби їх зібрати разом, то можна було б реально створити в Україні гарний музей-галерею історичної картини. Сьогоднішня тема бієнале була запланована ще до 2022 року, отож ще до початку широкомастабної війни художники узялися за роботу… А у лютому – Україну атакував ворог.

І ось – Григорій Сковорода у війні… Образ мислителя дивиться на глядача часом з-поміж зафіксованих на полотнах руїн, з полум’я війни. Він стоїть на весь зріст поруч із захисниками Маріуполя. І все це на тлі багатовікової нашої історії.

– Нинішня виставка є дивовижною, – коментує для “Українського репортера” лауреат Шевченківської премії, народний художник України Володимир Прядка. – Дивлюся на роботи митців і відчуваю себе щасливим, що я дожив до того моменту, коли мистецтво процвітає. І вони, московити, нас ніколи не переможуть!

– Мені дуже приємно, що тут є роботи багатьох моїх колишніх учнів, – говорить народний художник України, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Віра Іванівна Баринова-Кулеба. – Тема 300-річчя Григорія Сковороди на цьому бієнале є вельми продуманою. Переконана, що ніде у світі подібної виставки немає і бути не може. Тому що усі ці роботи пропущені (малювалися) через душу художника, кожного автора.

Докладніше про художню виставку читайте в наступних матеріалах “Українського репортера”.

Експозиція триватиме з 2 по 25 грудня щодня, крім вівторка, з 12.00 до 18.00.

Сообщение Нинішня художня виставка у Києві є дивовижною. Ніде у світі подібної не побачите появились сначала на Український репортер.

Проєкт було започатковано 2004 року для відродження, а по суті створення, жанру історичної картини в Україні. Для того, щоб в творах мистецтва була передана правдива, нефальсифікована імперією, наша історія, сповнена величних, героїчних сторінок і страшних трагедій.

Лише перша виставка пройшла в галереї мистецтв Києво-Могилянської академії. Всі наступні, за рішенням з’їзду НСХУ, проводилися Дирекцією виставок спілки у Центральному будинку художника.

Від першої виставки до цієї виставковий комітет включав у експозицію твори наших видатних митців, що вже, на жаль, відійшли: Василя Забашти, Валентина Задорожного, Івана Литовченка, Бориса Довганя, Миколи Стороженка, Галини Севрук, Людмили Семикіної, Веніаміна Кушніра, Віктора Гонтарова, Володимира Федька, Віктора Григорова, Олександра Бородая, Олександра Івахненка, Миколи Данченка… Вони задали високий рівень і створили авторитет бієнале у мистецькому середовищі.

В усіх цих виставках беруть найактивнішу участь Феодосій Гуменюк, Володимир Прядка, Володимир Пасівенко, Анатолій Кущ, Аліса Забой, Вадим Петров, Сергій Савченко, Богдан Ткачик, Микола Білик, Василь Корчинський, Володимир Гарбуз, Оксана Полтавець-Гуйда, Наталя Литовченко, Марина Соченко… Вдруге долучається Михайло Гуйда.

Високий рівень підтримали талановиті учні Миколи Стороженка: Олесь Соловей, Андрій Коваленко, Ольга Ковтун, Микола Кутняхов, Костянтин Косаревський… та Віктора Гонтарова: Олег Омельченко, Олександр Сердюк, Катерина Ткаченко…

Олесь Соловей вже й своїх учнів та й інших студентів Національної академії мистецтв і архітектури залучає до участі в проєкті.

“Цьогорічну виставку ми давно вирішили присвятити 300-річчю Григорія Сковороди. Виставком відібрав 42 твори на теми життя і творчості філософа. Та війна внесла свої корективи в плани митців. Їхні переживання трагедії і подвигу народу втілились на полотнах, писаних під час ракетних обстрілів, вимкнень електроенергії та опалення, деким в евакуації, а то й в окупації… Тож образи великого мислителя дивитимуться на глядача часом з-поміж зафіксованих на полотнах руїн, з полум’я війни. Він стоятиме на весь зріст поруч із захисниками Маріуполя. І все це на тлі багатовікової нашої історії, в яку ви зможете зануритись, переходячи із зали до зали, – зазначає куратор проєкту, відомий хужожник Олександр Мельник.

– На всіх десяти бієнале, з 2004-го по 2022 рік, виставлено 2189 творів, що висвітлюють наше минуле. Започатковуючи проєкт, ми мріяли про створення галереї-музею мистецтва історичного жанру, що сприяв би вихованню патріотизму, формуванню ідентичності, утвердженню державності.
На жаль, держава, що на законодавчому рівні відмовилась від ідеології, відвернулась від нашої творчості.

Художники пишуть великі історичні полотна без надії, що вони будуть закуплені. Митці беруть на себе державні функції, самотужки, своїм коштом проводять заходи державного значення. Але якщо державної, громадської, меценатської підтримки й далі не буде, проєкт урветься”.

Виставка триватиме з 2 по 25 грудня, щодня, крім вівторка, з 12.00 до 18.00.

Нагадаємо, що у 2020 році на попередній виставці у залах Центрального будинку художників було розміщено більше двохсот робіт вітчизняних митців, присвячені утвердженню духовної незалежності України.

За матеріалами прес-релізу.

Сообщение У Києві відкривається велика художня виставка історичної картини появились сначала на Український репортер.

Виставка має назву «Неспалима. З глибини століть. Незборима» і свідчить про винятково правдиве заглиблення у знакові, колосальної ваги події в історії нашого народу – від сивої минувшини до сьогодення.

Читайте також: Історичні картини, як передова музейного фронту.  У Києві – особлива художня виставка (+відео)

Експозиція дає змогу вкотре заглибитися у нашу історію, сказав під час відкриття виставки мистецтвознавець, громадський діяч Богдан Горинь.

Він вважає, що роботи митців «спростовують нісенітниці та брехню злочинця світового масштабу – путіна», який заперечує нашу історію та й взагалі відмовляє Україні у праві на існування.

Богдан Миколайович каже, що в генах росії є щось успадковане від монголо-татарської орди, яка розширювала свої території загарбницьким шляхом, вбивствами мільйонів людей. На його думку, заспівом до сьогоднішньої розкішної виставки є картина Олександра Мельника «Діяння Андрія Боголюбського на Русі» – ось звідси й бере початок історія ненависті, злоби, агресії, загарбницьких війн московії.

Сообщение Богдан Горинь: «Виставка у Києві спростовує брехню злочинця світового масштабу» (+відео) появились сначала на Український репортер.

Отже, в Національному музеї літератури України відкрилася виставка трьох знаних українських митців-побратимів, які працюють в жанрі історичної картини. Свої твори на широкий загал представили знані художники: Олександр Мельник, Василь Корчинський та Олесь Соловей.

-Увійшовши до зали, моя душа аж стрепенулася – я відчув величезне духовне задоволення від робіт моїх друзів, колег, які дуже багато працюють на благо культури нашої країни, – говорить Народний художник України, професор Володимир Прядка.

До цих слів варто додати такий відомий факт: сьогоднішні винуватці свята, себто троє знаних митців, є творцями та постійними експонентами Всеукраїнської бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників», яка відбувається один раз на два роки за підтримки Дирекції Національної спілки художників України вже понад 18 років.

Засновником і куратором цього проекту є Олександр Мельник, а Василь Корчинський і Олесь Соловей у даній благородній і вельми потрібній справі є його помічниками та однодумцями.

У пресрелізі до сьогоднішньої виставки читаємо, що Олександр Мельник – «художник-монументаліст, оперує великими площинами і узагальненими образами, його герої неначе зійшли з епічного стінопису.

Живопис митця аскетичний й водночас ритмічно виразний, сповнений внутрішньої мелодики, де все чітко підпорядковано ідейній структурі картинної площини. Знаковими в його доробку є «Діяння Андрія Боголюбського» , «Кому дари?», «Дзвонар» та «Неспалима», кожен з цих творів – сповідь душі автора, його очі які пронизують закличним вогнем– пам’ятай про діяння історії нашої!»

Художнику повсякчас болить, що стільки різних діянь та страждань пережив наш працьовитий народ. В одному з інтерв’ю (ще довоєнному) Олександр Іванович говорив про це так:

«Понад три століття знищували українську еліту, інтелігенцію. Починаючи з часів Батурина, наші нещастя – від сусідів, Росії. Навіть з давніших часів, адже коли Андрій Боголюбський з половцями знищив Київ, що вже татарам тут нічого було робити. Літописи пишуть, що тоді палили церкви, ґвалтували і вбивали людей. І тягнеться це все до цих пір…»

Але Україна є неспалимою! Про це й свідчить нова робота Олександра Івановича під такою ж назвою.

Під час виставки художник розповів автору цих рядків про деякі аспекти творчого задуму:

– Торік, влітку, я задумав написати три «Мадонни»: «Неспалима», «На попелищі», «Щаслива». І цьогоріч, в лютому почав писати «Щасливу», Малюнок вже й зробив. Пишу… роблю усмішку, а Мадонна виходить наче сумною. Якраз рашисти розпочали бомбардування Києва, вікна дрижать у майстерні. Отож відставив убік цю роботу…

І на одному дусі написав «Неспалиму». Зараз пишу вже «Щасливу» (точніше, вже написав)… У цей же воєнний період Олесь Соловей написав картину «Незборима», а Василь Корчинський – «Біженці».

Побратим пана Олександра Василь Корчинський – художник графік, живописець, майстер витинанки. Читаємо про митця, що його «авторському стилю властива декоративність, наповненість колірних сполучень локальних витончених нюансувань, його образи тяжіють до узагальненості та лапідарності вислову.

На виставці глядачам представлено: «Охоронці степу», «З глибини століть», «Свідки мого дитинства», «Війна. Біженці», а також витинанки: «Савур-Могила», «Чумацький шлях», тощо. Творчість мистця є авторським діалогом з архетипами і кодованими смислами джерел українського народного мистецтва».

Спілкуючись у виставковому залі з Василем Леонтійовичем, мені, журналістові, захотілося більше дізнатись про його вельми потужну роботу «Савур-могила».

– Колись, коли я ще був малим, тато приніс з бібліотеки книжку казок. І там було про Савур-могилу, – розповідає художник. – Це був десь третій клас у школі… Я читав цю казку і вона мене вразила. Отож ще з тих пір щось запало в душу і мені завжди у творчості хотілося зробити щось глибинне, яке б відповідало якомусь символу… Бо казка сама по собі є символом…

Намагаюся робити якісь знакові, символічні речі, тобто ота давнішня залюбленість у народну творчість в мені якось нуртує, вимагаючи ось такого загального сказання, загального форматування історії, бачення. Мене не цікавить якась деталь, наприклад, хтось когось убив – мене цікавить загальне полотно. Ще можу сказати, що оця знаковість не дає і відхилитися у творчості, зійти на манівці.

Ось у мене є багато таких тем, які давно, десятиліттями у мені нуртують, але я ніяк не можу їх розкрити. Наприклад, спів жайворонка. Я в дитинстві слухав цей спів годинами! Водночас не бачив саму пташку. І це було єднання неба і землі. Як розкрити таку тему – спів жайворонка?

А жайворонок і пшеничне, житнє поле – це вже символ України. І от як сказати про це? Поки що не знайшов відповіді для себе. А формально написати картину я не можу. Отак і «Савур-могила»… Вона народжувалася, була в різних варіантах, але народилася ось так. І це, як мені здається, є найвдалішим варіантом.

– У витинанках Василя Корчинського – дух української історії, – вважає відомий мистецтвознавець Богдан Горинь. – Вони є надзвичайно цікавими.

Зрештою, в усіх творах, що представлені в експозиції, прочитується дух нашого героїчного народу, говорить голова Київської організації Національної спілки художників України Микола Кутняхов.

Безумовно, у кожного з трьох художників, є свій стиль, свій почерк, водночас є і те, що їх об’ єднує – правдиве відображення історичної дійсності, глибоке закорінення в українське тло, з тим, щоб на полотні, в художніх образах навіки були закарбовані правдиві події, без перекручень та фальсифікацій.

Про це також говорив у виступі на відритті виставки Богдан Горинь, акцентувавши увагу на блискучій майстерності і Олександра Мельника, і Василя Корчинського, і Олеся Соловея.

Богдан Горинь каже, що Олесь Соловей (талановитий художник -живописець, монументаліст) захоплює не тільки прекрасними пейзажами, портретами, але й певним переформатуванням своєї творчості відповідно до сьогоднішньої воєнної доби.

І вже постають нові, дивовижної міці та ваги роботи митця історичного жанру: «Степи мої запродані…», «Незборима».

І як не погодитися з народним артистом України Тарасом Компаніченком, який влучно сказав, що «троє митців тягнуть цього плуга – пишуть нашу правдиву історію в жанрі історичної картини. Слава вірним синам України!»

Леонід Фросевич

На фото (зліва направо): Василь Корчинський, Тарас Компаніченко, Олександр Мельник, Олесь Соловей.

Фото «Українського репортера»

Сообщение Історичні картини, як передова музейного фронту. У Києві – особлива художня виставка (+відео) появились сначала на Український репортер.