Про це пише Bloomberg.

Співвласниця земельної ділянки Анна Тордіс Гудмундсдоттир повідомила, що вже отримала дві пропозиції від потенційних покупців. Вони кажуть, що зацікавлені у розвитку цього місця для туризму.

Тордіс Гудмундсдоттир є однією з 19 спадкоємців, які спільно володіють фермерським господарством Храун — саме там розташований вулкан.

Фахівці прогнозують, що цей вулкан може залишатися активним протягом багатьох років. Після його активізації землевласники працювали з владою, щоб забезпечити доступ до нового популярного туристичного місця. Власники заявляли, що не мають наміру обмежувати пішохідний рух по своїй землі — якщо це не загрожуватиме безпеці людей.

В Ісландії закони дозволяють землевласникам стягувати платню за вхід на свою приватну територію, навіть якщо на ній є визначні природні пам’ятки. Однак прем’єр-міністерка країни Катрін Якобсдоттір повідомила, що хоч держава не планує купувати землю, але новим власникам не дозволять обмежувати доступ громадськості до ділянки.

«Держава вкладає кошти в забезпечення будівництва та доступу, але попередньою умовою є забезпечення доступу громадськості», — сказала Якобсдоттір.

Нагадаємо, виверження вулкана Фаградальсф’ядль розпочалося наприкінці березня. До цього він не був активним протягом 900 років.

У країні є 32 вулканічні системи, які вважаються активними, що є найбільшою кількістю в Європі. У країні відбуваються виверження в середньому кожні п’ять років.

Острівна держава розташована на Серединно-Атлантичному хребті — тріщині на дні океану, що розділяє Євразійську та Північноамериканську тектонічні плити. Зміщення цих плит частково відповідає за інтенсивну вулканічну активність Ісландії.

Сообщение Продається вулкан появились сначала на Український репортер.

Фото робіт опубліковані на сайті дизайнерки та в її Instagram.

Під час пандемії дизайнери з усього світу активізувалися та почали створювати унікальні маски для обличчя різноманітних кольорів, фактур та стилів.

Серед цього різноманіття є й такі, вигляд яких наводить жах. Саме такі моделі створює 27-річна дизайнерка з Ісландії Ірурарі Йоханнсдоттір. На в’язаних масках, створених нею, зображені величезні губи, зуби і об’ємні язики (іноді навіть кілька одночасно).

На деяких масках роти нагадують людські, на інших — схожі на монстрів. Їх авторка жартує, що вони потрібні задля того, що “спонукати людей триматися подалі”.

Під кожним фото дизайнерка нагадує, що ці маски були зроблені нею задля розваги під час карантину. Вони не захищають від хвороб і не продаються.

“Ці маски не захищають. Я не робила їх для продажу. Я просто зв’язала їх. Залишайтеся в здоровому глузді і, будь ласка, бережіть себе”, — наголосила вона.

Сообщение Злякати коронавірус: дизайнерка з Ісландії в’яже захисні маски незвичного дизайну (+фото) появились сначала на Український репортер.

У повідомленні МЗС сказано, що ці заходи вжиті на знак солідарності з позицією Великої Британії у справі про отруєння екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки.

При цьому МЗС Ісландії зазначає, що футбольна збірна точно приїде на першість світу.

Через отруєння Скрипалів члени британського уряду і королівської родини відмовились від поїздки на Мундіаль до Росії. Про скасування візиту на церемонію відкриття чемпіонату світу також заявив президент Польщі Анджей Дуда й очільниця МЗС Австралії Джулі Бішоп.

Бойкотує футбольну першість й Україна: матчі не покажуть по телебаченню, журналістам не допоможуть отримати акредитацію, а для вболівальників не викупили квоту квитків, щоб не їхали до держави-агресора.

Нагадаємо, що чемпіонат світу з футболу відбудеться в РФ з 14 червня по 15 липня 2018 року.

Сообщение Влада Ісландії бойкотуватиме Мундіаль у Росії появились сначала на Український репортер.

Експерти попереджають, що на країни з холодним кліматом і невисокими тарифами на електрику, в тому числі й на Україну, чекає наплив майнерів. Водночас поширення “ферм” із вирощування біткойнів потягне за собою зростання вартості електроенергії для всіх категорій споживачів.

Досвід Ісландії

В Ісландії споживання електроенергії з боку майнінгових центрів уже в цьому році перевищить енергоспоживання всього населення країни. Зараз в Ісландії мешкають лише 340 тисяч людей, а електроенергія виробляється в основному з відновлювальних джерел.

Річне енергоспоживання країни становить майже 700 гігават-годин (гВт*год). На всі існуючі і заплановані майнінгові проекти (робота комп’ютерів і систем охолодження), за підрахунками експертів, буде потрібно 840 гВт*год.

Сповільнити цей процес найближчим часом навряд чи вийде. До Ісландії постійно приїжджають потенційні інвестори та представники компаній, які збираються відкривати такі центри.

Привабливість Ісландії для майнерів є наслідком низьких тарифів на електроенергію: приблизно 3/4 енергії виробляють ГЕС, ще чверть – геотермальні станції. У порівнянні з країнами ЄС, електроенергія тут практично безкоштовна, саме тому майнери і почали освоювати острів.

Однак паралельно зі зростанням споживання змінюється і кон’юнктура ринку електроенергії: якщо в 2016 році зростання вартості 1 кіловат-години (кВт*год) становило 9,2%, то в 2017-му – вже 16,8%. Тож якщо два роки тому ціни на електрику в Ісландії можна було порівняти з країнами СНД, то в 2017 році за цим показником вона вже випередила країни Східної Європи (Чехія, Польща, Словаччина).

Досвід КНР і Канади

Про схожі труднощі торік писали китайські ЗМІ. У низці регіонів КНР малі гідроелектростанції стали продавати дешеву електроенергію майнінговим компаніям на збиток населенню. Особливо відчутно це стало ближче до зими у період низької води.

У зв’язку з цим Сичуаньська електромережева компанія направила повідомлення майнінговим підприємствам про те, що ГЕС під її управлінням перестануть постачати їм електроенергію.

Невдалий досвід залучення майнерів отримала і Канада. У січні багато спеціалізованих видань писали про те, що провінція Квебек може стати справжнім клондайком для вирощувачів біткойнів. У цьому регіоні зосереджено 40% всього водного потенціалу Канади.

Держкомпанія Hydro-Quebec заявила про намір активно освоювати місцевий гідропотенціал, а також оголосила про запровадження з 1 квітня 2018 року вигідних тарифів для великих споживачів: при середній ціні для жителів Квебека в $4,56 за кіловат-годину, для компаній, споживання яких перевищить 500 кіловат-годин, буде діяти ціна в $2,58.

Однак лише за тиждень компанія отримала таку кількість запитів від потенційних споживачів, що вирішила знизити активність у цьому питанні. Тепер компанія має намір обмежити підключення майнерів до своїх потужностей.

Де вигідно вирощувати біткойни

Майнінг є вкрай енерговитратним процесом, і хоча енергоспоживання майнінгових ферм знижується з виходом нових моделей і розвитком технологій, через стрибок кількості майнінгових ферм споживання електрики за фактом постійно зростає.

У середньому майнінг поглинає 20 000 гігават-годин на рік, або 0,1% від всієї електрики, виробленої у світі. Це майже дорівнює енергоспоживанню такої країни, як Ірландія.

Агентство Bloomberg минулого тижня опублікувало рейтинг країн, найбільш привабливих з точки зору майнерів. Лідерами стали Канада, Китай, Швейцарія й Ісландія, де електроенергія найдешевша, а клімат при цьому не спекотний. Найменш привабливими країнами назвали Австралію, Уганду, Японію і Велику Британію.

Найдорожчою країною для майнінгу є Південна Корея – там виробництво одного біткойна коштує $26 170. У Китаї ж вартість майнінгу 1 біткойна при середніх тарифах складе $3 172, що майже в дев’ять разів дешевше.

Уже найближчим часом поширення майнінгу призведе до зростання тарифів на електроенергію, і далеко не всі держави будуть підтримувати майнінг на своїй території, вважають експерти. Скоріш за все, інженери підуть шляхом вдосконалення блокчейн-технологій.

Сообщение Вирощування біткойнів загрожує світу зростанням тарифів на електроенергію появились сначала на Український репортер.