У ній візьмуть участь керівники Інтерполу 194-х країн-членів цієї організації. Рішення на Генеральній Асамблеї приймаються голосуванням країн-учасниць, кожен делегат має право на один голос.

Після спроби перевороту в Туреччині 15 липня 2016 року Інтерпол цієї країни направив документи до Генерального секретаріату Інтерполу в Ліоні (Франція) з проханням дати згоду (так зване виставлення червоних карток) на затримання тисяч людей на різних континентах.

Однак ці документи не мали юридичного обгрунтування. Незважаючи на це, турецька сторона наполегливо зазначала, що її вимоги не належать до сфери політичних чи військових злочинів, а лишень до сфери терористичних злочинів. Анкара навіть направляла до Ліону делегації, щоб переконати в цьому Генеральний секретаріат. Тим не менш їй не вдалося домогтися прийняття своїх вимог. Тому що згідно зі статтею 3 Конституції Інтерполу, забороняється займатися розслідуванням військових, політичних, релігійних та расистських злочинів.

Крім того, Туреччина внесла записи до відповідної бази даних Інтерполу щодо певних осіб про те, що їхні паспорти «втрачені» або «вкрадені». Однак від цих людей не надходило жодних заяв щодо загублених чи вкрадених паспортів, відтак ці дані були незаконно внесені до бази даних турецьким Інтерполом, який хотів поставити політичних опонентів у скрутне становище.

Враховуючи ці обставини, у штаб-квартирі Інтерполу в Ліоні запровадили обмеження на внесення даних із Туреччини.

Очевидно, що уряд Туреччини буде із шкіри пнутися, використовуючи всі можливості та засоби держави, у тому числі скористається перевагами проведення у Стамбулі сесії Генеральної Асамблеї, щоб переконати своїх співрозмовників випустити «червоні повідомлення» про необхідність затримання в різних країнах опонентів, зазначають незалжені експерти та міжнародні оглядачі.

Більше того, заступник міністра закордонних справ Явуз Селім Киран, звернувши увагу на важливість майбутньої сесії Генеральної Асамблеї, 3 червня 2021 року заявив: «Інтерпол не виконує своїх зобов’язань щодо екстрадиції до нашої країни та покарання людей, яких ми запитували. В рамках нашої роботи з Інтерполом ми стикаємося з такими проблемами, як відхилення наших запитів на випуск «червоних повідомлень» та запитів на екстрадицію, видалення наших «червоних повідомлень», а також обмеження Інтерполу на внесення турецькою стороною інформації до Бази даних вкрадених та втрачених проїзних документів (SLTD) .

На цьому засіданні, будучи стороною, яка приймає у себе учасників, ми докладно розповімо про наш підхід щодо боротьби з терористичними угрупованнями, в першу чергу з FETО. З цієї точки зору ця сесія надасть нам таку можливість».

Глава турецького департаменту Інтерполу Лютфі Чічек також заявив, що делегати, які візьмуть участь у сесійному засіданні, запрошені на цю подію разом зі своїми сім’ями, що для них підготовлена культурна програма.

Водночас це рішення Анкари викликає сумніви і є поспішним: у країні поглиблюється економічний спад, кількість випадків зараження Covid-19 збільшилася до 32-х тисяч на день. Туреччина не передає інформацію про боротьбу з коронавірусом відповідно до стандартів, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), тому ВООЗ неодноразово виносила попередження на її адресу. Іншими словами, зустріч за участю великої кількості людей у Туреччині несе собі певні ризики.

Є ймовірність того, що делегати, перебуваючи під враженням від презентацій, позбавлених об’єктивності, і відчувши рівень гостинності, не бачачи повної картини усього того, що відбувається в Туреччині, швидше за все, проголосують за прийняття вимог влади цієї країни.

Якщо на сесії Генеральної Асамблеї буде прийнято рішення про задоволення вимог, це означатиме, що в подальшому запити Туреччини щодо випуску «червоних повідомлень» будуть прийняті, і що Туреччина зможе вводити інформацію до відповідних баз даних Інтерполу на свій розсуд.

За такого розвитку подій стануть можливими випуски «червоних повідомлень» щодо послідовників руху Хізмет та опозиціонерів по всьому світу через внесення неправдивої інформації про «втрату» або «крадіжку» проїзних документів. Відтак люди не зможуть подорожувати, і у разі випуску «червоного повідомлення» вони можуть зіткнутися з ризиком затримання та видворення до Туреччини.

Відомо, що Анкара намагається певним чином переступити через цю позицію Інтерполу, який відхилив її вимоги про розшукові заходи, що включають майже тисячу підозрюваних, вважаючи їх безпідставними. Зазначається, що більшість осіб у цьому списку пов’язані з Робітничою партією Курдистану (РПК).

Крім того, до нього були додані також члени руху Гюлена, члени лівоцентристських груп, а також учасники ісламістських воєнізованих угруповань, як, наприклад, ІДІЛ. Кожна зі 110 справ про фізичний міжнародний тиск з боку турецької держави, підготовлені Freedom House, містить звинувачення в тероризмі.

Стокгольмський центр свободи (Stockholm Center for Freedom (SCF)) опублікував доповідь з цього питання. У цій доповіді, яка стосується всіх, хто проживає за межами Туреччини або збирається залишити країну, на конкретних прикладах пояснюється як Анкара зловживає системою Інтерполу. Наголошується: «Засідання Генеральної Асамблеї Інтерполу, скасоване у 2020 році через коронавірус, відбудеться в Стамбулі з 20 по 25 листопада 2021 року.

Оскільки жодна країна не запропонувала свою кандидатуру, Туреччина була єдиною країною-претендентом на проведення засідання. Турецький уряд розглядає засідання Генеральної Асамблеї Інтерполу як слушний випадок. Режим використовуватиме це засідання як можливість пропаганди проти своїх опозиціонерів, буде застосовано стратегію лобіювання керівництва Інтерполу турецькими методами».

Також важливим пунктом доповіді є такий: «Інтерпол не дозволяє Туреччині, що втратила довіру, випускати повідомлення щодо політичних опонентів. Однак уряд продовжує свою тактику збирання розвідданих, ускладнюючи поїздки через позначки в базах даних Інтерполу про крадіжку або втрату паспорта, створюючи проблеми з документами».

У доповіді наводяться приклади функціонування механізмів Інтерполу, а також того, як Туреччина зловживала ними в різних ситуаціях. Містяться також політичні рекомендації щодо запобігання в майбутньому зловживанням системою автократичними режимами з метою переслідування своїх опонентів.

У доповіді акцентовано і на такій важливій тезі: «Зважаючи на зростаючу кількість спроб зловживання механізмами з боку урядів, які використовують репресивні заходи, Інтерпол безперечно потребує розробки нових способів забезпечення функціонування організації в рамках своїх повноважень і не залучення до транснаціонального тиску».

Удар по авторитету Інтерполу

Увагу багатьох людей у різних країнах привернула примітна доповідь, пов’язана з Інтерполом. У ній зазначається, що 89-та щорічна сесія Генеральної асамблеї Інтерполу, яка відбудеться в Стамбулі 23-25 ​​листопада 2021 року, стане «серйозним ударом по авторитету організації».

У доповіді вашингтонського дослідницького центру «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation) зроблено дуже негативні заяви на адресу Туреччини. Зокрема, у доповіді під назвою «Основні пріоритети для США на засіданні Генеральної асамблеї Інтерполу в 2021 році – Спадщина» зазначається: «Той факт, що Генеральна асамблея Інтерполу відбудеться в Стамбулі в 2021 році, завдасть серйозного удару по авторитету організації і погано позначиться на репутації членів Інтерполу, які проголосували за надання цієї честі Туреччині».

Доповідь також містить думку експертів, згідно з якою Ердоган збирається використовувати засідання у своїх корисливих цілях. Повідомляється, що урядом Туреччини були підготовлені презентації та сфабриковані документи на підставі заяв, взятих турецькою поліцією у так званих учасників спроби державного перевороту 15 липня 2016 року із застосуванням сили та погроз.

Крім того, як повідомляє Bold Medya, представники ердоганівського режиму, використовуючи підрозділи Інтерполу, підступно і незаконно доставили людей, викрадених з Бахрейну в 2016 році, до Туреччини.

У доповіді, що містить дані про порушення прав людини в Туреччині, також стверджується: «Після 15 липня 2016 року в Мурата Аджара, професора в галузі радіології Відділення радіології Університету імені короля Хамада, розташованого в Бахрейні, а також його дружини та двох маленьких синів було анульовано паспорти. У серпні 2016 року з ініціативи посла Туреччини Хатуна Демірера поліція Інтерполу Бахрейну від імені посольства конфіскувала паспорти Аджара та його родини».

Сообщение Анкара зробить спробу переконати Інтерпол узятися за переслідування політичних опонентів появились сначала на Український репортер.

Як пише “Європейська правда“, про це йдеться в офіційному повідомленні організації.

“Інтерпол” зазначає, що розіслав попередження правоохоронцям у 194 країнах світу.

“Зараз, коли все більше вакцин від коронавірусу наближаються до стадії затверження та глобального розповсюдження, головне завдання – гарантувати безпеку ланцюжка постачання… У час, коли уряди готуються розгортати вакцинацію, злочинні організації готуються втрутитися або зірвати постачання”, – йдеться у повідомленні Інтерполу.

Відтак правоохоронців у всьому світі закликають заздалегідь підготуватися до можливих видів кримінальної діяльності, пов’язаних з вакциною від коронавірусу.

В “Інтерполі” припускають, що з поступовим відновленням активніших подорожей – що, ймовірно, буде супроводжуватися вимогою негативного тесту на коронавірус – злочинці ймовірно спробують продавати і підробки тестів.

Нагадаємо, Британія стала першою країною у світі, яка схвалила коронавірусну вакцину Pfizer/BioNTech для широкого використання.

Pfizer/BioNTech та Moderna вже подали свої вакцини для часткового затвердження у ЄС та США.

Сообщение Інтерпол попереджає про спроби крадіжок вакцини від коронавірусу та її підробки появились сначала на Український репортер.

«Мельничука звільнили з-під варти. За рішенням прокурора на підставі повідомлення центрального органу Інтерполу про призупинення заявки Росії та її перегляд щодо затримання Мельничука», – сказав Погорельцев.

Колишнього народного депутата, екс-командира батальйону «Айдар» Мельничука затримали 1 березня у Греції. У Фейсбуку Мельничук повідомив, що його затримали на болгарсько-грецькому кордоні за запитом Росії (спрацювала «червона картка» Інтерполу). До Греції він їхав з дружиною, яка перебуває на сьомому місяці вагітності, та дев’ятимісячним сином.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Генеральним секретаріатом Інтерполу після звернення українського бюро Інтерполу було прийнято рішення про перегляд запиту РФ щодо оголошення у розшук і затримання Мельничука. 2 березня Погорельцев повідомив, що 3 березня у Греції прокурор має зустрітися з Мельничуком й ухвалити рішення щодо його звільнення або арешту.

Читайте також:

• Затриманого у Греції екс-комбата Мельничука привезли до суду
• Затримання екскомбата Сергія Мельничука. Знову Інтерпол підігрує Путіну

Сообщение Сергія Мельничука звільнили з-під арешту появились сначала на Український репортер.

Про це повідомив директор Департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев, – пише Еспресо.

Він уточнив, що надає інформацію станом на 12.00.

“Сергія Мельничука доставлено до суду міста Салоніки. Його стан здоров’я задовільний, він забезпечений усім необхідним”, – сказав Погорельцев.

Водночас, він зазначив, що зустріч Мельничука з прокурором наразі не розпочалася, оскільки прокуратура при суді міста Салоніки очікує на необхідні документи від Національного бюро Інтерполу в Греції.

Також до суду прибули консул України в Салоніках, адвокат і дружина Мельничука з дитиною.

“На прохання консула затриманому було дозволено поспілкуватися з родиною”, – повідомив Погорельцев.

При цьому консульством України в Салоніках надається необхідне сприяння та допомога дружині та малолітній дитині затриманого.

“Позиція сторони захисту ґрунтується на тому, що, відповідно до повідомлення Генерального секретаріату Інтерполу, відомості щодо розшуку Сергія Мельничука, розміщені в обліках цієї міжнародної правоохоронної організації, було заблоковано у зв’язку з перевіркою на відповідність правилам Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол), зокрема, через політичну вмотивованість такого розшуку. Зазначене повідомлення Генерального секретаріату Інтерполу було направлено на адреси національних бюро Інтерполу усіх країн-учасниць Міжнародної організації кримінальної поліції”, – повідомив Погорельцев.

Читайте також:

• Затримання екскомбата Сергія Мельничука. Знову Інтерпол підігрує Путіну

Сообщение Затриманого у Греції екс-комбата Мельничука привезли до суду появились сначала на Український репортер.

Це було зроблено на підставі документів Інтерполу, відповідно до запиту Росії. Про це відразу ж розповів у Фейсбуку Мельничук, розмістивши відео про це. За його словами, він перебуває у відділку з дружиною, яка на сьомому місяці вагітності і з дев’ятимісячним сином.

Як пише на своїй сторінці блогер Ярослав Бонаренко,  знову маємо справу із спецоперацією ФСБ, яка традиційно сфальшувала дані. Ще у 2016 году ФСБ “засмітила” Європу “липою” про розшук Мельничука начебто за “убийство 20 граждан российской федерации на территории РФ в ростовской области… Сергей Мельничук имеет 2 российских паспорта, поэтому его должны доставить в россию…”.

Між тим, вже стала типовою ситуація, коли Інтерпол підігрує Путіну. Нещодавно на це звернули увагу народні депутати України, однак парламент відмовився розглядати дане питання.

https://www.facebook.com/SergiyMelnuchykKombatAidar/videos/2641316332766134/

Сообщение Затримання екскомбата Сергія Мельничука. Знову Інтерпол підігрує Путіну появились сначала на Український репортер.

Про це Громадському радіо повідомили у Міністерстві закордонних справ України.

Нині ж у пенітенціарних закладах Польщі перебувають семеро українців у зв’язку із запитами про їхню екстрадицію до Російської Федерації. Ще трьом українцям, які також розшукуються російською стороною, суд обрав запобіжний захід у вигляді заборони залишати територію Польщі.

В українському МЗС додали, що видачу російській стороні чотирьох громадян України було унеможливлено. Яким чином, у відомстві не пояснили.

Так само там не пояснили, де перебувають ще п’ятеро затриманих.

Як розповіли у МЗС, підставою для підготовки запитів про екстрадицію, здебільшого, була підозра затриманих громадян у причетності до вчинення правопорушень – торгівля зброєю, контрабанда наркотичних засобів, розбійні напади.

Водночас, як раніше повідомив Громадському радіо представник Уповноваженого з прав людини Андрій Мамалига, йдеться про затримання у Польщі добровольців і учасників АТО.

«Нібито Польща заявляє, що їх видавати не буде, але й відмовляється їх звільняти. Таким чином, запущений так званий екстрадиційний механізм, який чітко виписаний у відповідних конвенціях. З одного боку Польща каже: «Ми виконуємо взяті на себе міжнародні зобов’язання, в тому числі — перед Росією». А з іншого боку — «Ми підтримуємо Україну у її боротьбі проти Росії». Для того, щоб це вирішити, потрібно ухвалити політичне рішення — ви все-таки підтримуєте Україну, чи виконуєте міжнародні зобов’язання», — заявляв Мамалига.

Як повідомлялося, 9 листопада у Польщі на прикордонному пункті Дорогуськ за запитом Росії затримали співробітника секретаріату Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Ігоря Мазура.

Відразу після затримання Мазура Міністерство внутрішніх справ направило подання про вилучення ветерана з розшуку Інтерполу.

14 листопада Мазур повернувся в Україну.

Сообщение У Польщі через запити РФ про екстрадицію відправили до в’язниць сімох українців появились сначала на Український репортер.

“У липні 2019 року під час спільної спецоперації правоохоронці Німеччини та Інтерполу ідентифікували та затримали наркоділка під час використання документів, отриманих на інші анкетні дані з метою переховування від правосуддя”, – повідомляє сайт СБУ.

СБУ затримала мешканця Одещини під час спроби ввезення в Україну 1 кг героїну ще у 2012 році. Однак зловмисник, скориставшись рішенням суду про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, втік з країни і переховувався закордоном.

Наркоторговця оголосили в розшук по лінії Інтерполу.

Наразі затриманого повернули на територію України.

СБУ оголосила йому про підозру. Суд обрав зловмиснику запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування триває.

Сообщение СБУ з Інтерполом затримали наркоторговця, якого розшукували вісім років появились сначала на Український репортер.

«Президентом Інтерполу обрано представника Южної Кореї.!!!!!! Кандидатура Росії відхилено. Ця битва виграна. Дякую усім!! Слава Україні!» – написав у Твіттері керівник МВС Арсен Аваков.

Кім Чон Ян у 2015 році був призначений віце-президентом Інтерполу, який представляє Азію у виконавчому комітеті організації, а з осені цього року тимчасово виконував обов’язки її президента.

Таким чином, кореєць обійшов росіянина Олександра Прокопчука, кандидатура якого викликала обурення багатьох країн.

Зокрема, Україна та Литва пригрозили вийти з Інтерполу, якщо на його чолі стане росіянин.

Фото twitter.com/AvakovArsen

На цю тему також читайте: 

• «Мати такого родича – це ще той компромат для ФСБ». Українські дипломати заступилися за Ігоря Прокопчука
• Інтерпол хоче очолити ворог. Чи зупинить світ банду Путіна?

Сообщение В Інтерполу новий керівник. І це не росіянин появились сначала на Український репортер.

«За весь час після початку російської збройної агресії не мали місця жодні дії, які могли б скомпрометувати постійного представника України при ОБСЄ Ігоря Прокопчука. Так само, як і завдати шкоди національним інтересам України. Його щоденна самовіддана робота в ОБСЄ говорить сама за себе та заслужила на високу оцінку з боку наших друзів і партнерів», – ідеться в заяві МЗС.

Підтримав колегу і заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

«За більше ніж 25 років роботи в МЗС України я зустрічав лише з десяток послів, які були б настільки віддані справі захисту інтересів України, як мій добрий колега і приятель Ігор Прокопчук. Все, що він зробив і ще зробить як посол, як професіонал, потребує Україна на міжнародній арені», – написав дипломат у Фейсбуку.

На його думку, те, що український дипломат Ігор Прокопчук є родичем Александра Прокопчука, якого Росія висунула на посаду очільника виконкому Інтерполу, має більше хвилювати російське ФСБ.

«Адже мати такого родича як Ігор Прокопчук – це ще той компромат», – зауважив Сергій Кислиця.

Він додав: «Серед українських дипломатів були і зрадники, і мімікрічі, і просто флюгери, але я був і залишаюся високої думки про Посла Ігоря Прокопчука. А деяким українським ЗМІ раджу зайвий раз перевіряти і зважати перед публікацією смажених інсинуацій».

Фото з Фейсбук-сторінки Сергія Кислиці

На цю тему також читайте:

• Інтерпол хоче очолити ворог. Чи зупинить світ банду Путіна?

Сообщение «Мати такого родича – це ще той компромат для ФСБ». Українські дипломати заступилися за Ігоря Прокопчука появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє МВС.  Тривають широкі консультації щодо обрання глави Інтерполу, який зможе у повному обсязі протидіяти гібридним загрозам та міжнародній злочинності.

«Всі ми добре знаємо, як Росія зловживає можливостями Інтерполу для боротьби та переслідування політичних опонентів. Не можу допустити думки, що ми можемо повернутися до трагічної історії 1938 – 1945 років, коли міжнародною поліцейською організацією керували Гейндріх та Кальтенбруннер, а штаб-квартиру після аншлюсу Австрії перенесли до Берліну. Перспектива для агресора Росії очолити Інтерпол – гібридна загроза для всього світу», – зазначив Арсен Аваков.

Вибори нового глави Інтерполу пройдуть 21 листопада. Переобрати голову міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол мають після того, як наприкінці вересня зник глава цієї поліцейської організації Мен Хунвей, який згодом з’явився в Китаї, де відносно нього ведеться розслідування у справі про корупцію.

Фаворитом на виборах нового глави Інтерполу називають генерал-майора російської поліції Олександра Прокопчука. Він з 2006 по 2011 роки був заступником начальника Національного центрального бюро Інтерполу МВС Росії, а потім очолив цю організацію. У 2016 році генерал-майор став віце-президентом Інтерполу.

На сторінці у Фейсбуку Аваков написав:

Малюнок Андрія ПЕТРЕНКА

Сообщение Інтерпол хоче очолити ворог. Чи зупинить світ банду Путіна? появились сначала на Український репортер.