Що придумали в Кремлі цього разу? Нібито В’ятрович, використовуючи своє службове становище, з листопада 2014 року й дотепер «систематично заперечує військові злочини країн гітлерівської осі у роки Другої світової війни», зокрема приналежність «українських націоналістів до військ СС та участі у військових злочинах проти мирного населення».

Зазначимо, що Інститут національної пам’яті, який очолює В’ятрович, реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу.

Читайте також:

• В’ятрович: «Національний пантеон може бути біля арки Дружби народів»

Сообщение Путінському режимові знову не подобається політика українця Вʼятровича появились сначала на Український репортер.

Як нагадують в Українському інституті національної пам’яті (УІНП) в цьому районі в січні 1918 року точилися бої українських підрозділів із більшовицькими заколотниками.

Пам’ятна дошка роботи скульптора Василя Маркуша виготовлена коштом столичної мерії. Урочисте вшанування Симона Петлюри відбулося з ініціативи та підтримки УІНП.

На церемонії відкриття Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук наголосив, що Симон Петлюра розумів важливість для держави мати власне військо.

І, за його словами, хлопці й дівчата, які зараз на передовій, допомагають завершити роботу, яку розпочав історичний діяч.

«Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують узяти реванш. І важливо, щоб у цей переломний рік ми зберегли свій курс – на вступ до НАТО та Євросоюзу.

Я сподіваюся, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України», – зазначив Ігор Гордійчук.

На відкритті пам’ятної дошки були присутні міністр культури Євген Нищук, директор УІНП Володимир В’ятрович, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники мерії, Міноборони та Генштабу ЗСУ.

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького виконав «Марш нової армії України». А лідер гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко заграв «Пісню про Петлюру» із нової платівки «Пісні Української революції».

Фото www.memory.gov.ua

Сообщение У столиці відкрили дошку пам’яті Петлюри, котрий розумів, як важливо державі мати свою армію появились сначала на Український репортер.

Як інформує Український інститут національної пам’яті, його встановлять на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, де в січні 1918 року точилися бої підрозділів армії УНР з більшовицькими заколотниками.

«Це ще один важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років. Але не достатній. У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу», – відзначив голова УІНП Володимир В’ятрович.

Автор пам’ятної дошки, яку виготовлено зусиллями КМДА, – скульптор Василь Маркуш.

22 травня цього року виповнюється 140 років від дня народження Симона Петлюри.

На цю тему також читайте: 

• Чи поставлять на місці Щорса бронзову постать Петлюри?
• У Вінниці відкрили пам’ятник Петлюрі

Сообщение У столиці увічнять постать Симона Петлюри. Поки що барельєфом – пам’ятник на черзі появились сначала на Український репортер.

Як передає «Український репортер», Павло Подобєд зазначив на сайті інституту:

«Цей випадок не лише закликає нас до реакції на рівні Міністерства закордонних справ але водночас знову піднімає надзвичайно важливе питання – створення Українського національного пантеону.

Посилення заходів безпеки, яких можна б було вжити на кладовищі Вальдфрідгоф щодо охорони могили Степана Бандери, – це лише часткове вирішення проблеми. Чи навіть більше – відтермінування нового акту вандалізму, які щоразу заохочуються Москвою і її прихильниками».

Працівники УІНП переконані, що системним вирішенням проблеми щодо опіки над похованнями видатних українців стало б перенесення їх в середмістя Києва, до Меморіалу українських героїв – Українського національного пантеону.

«Тут можна було б урочисто перепоховати Симона Петлюру, Павла Скоропадського, Степана Бандеру і цілу низку інших визначних українців, які наразі поховані за межами України», – йдеться в коментарі УІНП.

Але створення меморіалу затримується через брак політичної волі, констатують в інституті. І закликають якнайшвидше скликати організаційний комітет, який займеться роботою над його створенням.

Фото memory.gov.ua

Сообщение Інститут національної пам’яті: на створення Українського пантеону бракує політичної волі появились сначала на Український репортер.

Відповідні зміни до закону про Інститут національної пам’яті підтримали 388 депутатів (проти – 25, утрималися п’ятеро), повідомляє Польське радіо.

Тобто скасовано положення, що набрали чинності 1 березня – відповідно до них кожен, хто звинуватив би поляків у причетності до злочинів, які коїла нацистська Німеччина, міг бути позбавлений волі.

Аби якнайскоріше розглянути це питання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, така норма не враховувала міжнародних реалій, і взагалі «почала діяти контропродуктивно».

Сообщение Польський парламент скасував скандальні положення закону про Інститут національної пам’яті появились сначала на Український репортер.

Далі голова Верховної Ради Андрій Парубій виступив перед народними депутатами й окреслив пріоритети роботи парламенту на восьму сесію.

Зокрема, заявив, що народні депутати мають ухвалити блок законів про національну безпеку й оборону, закон про створення антикорупційного суду, блок євроінтеграційних законів, призначення очільників Національного банку, Центрвиборчкому, уповноваженого з прав людини та голови рахункової палати.

Парубій нагадав, що на попередній сесії Верховна Рада ухвалила закон про деокупацію Донбасу, і цього тижня його мають розблокувати.

Після закінчення виступів керівників фракцій парламент почав розглядати проект постанови №7163-П від “Опозиційного блоку” про скасування рішення Верховної Ради від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”.

Автори постанови посилалися на порушення регламенту під час голосування 18 січня. Підтримати її Верховна Рада не змогла – скасування “деокупаційно-реінтеграційного” закону підтримали лише 37 депутатів.

Сообщение Верховна Рада знову працює: дали “зелене світло” закону про деокупацію та відповіли на “антибандерівський закон” у Польщі появились сначала на Український репортер.

Польські сенатори більшістю голосів прийняли пакет поправок, запропонований рухом Kukiz’15, до закону про Інститут національної пам’яті.

Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк до трьох років за вживання виразу “польські табори смерті” й інші висловлювання, які можуть бути інтерпретовані як спроба виставити поляків співучасниками злочинів нацистської Німеччини. Таке ж покарання передбачено за пропаганду “бандерівської ідеології” (іншими словами – українського націоналізму) і заперечення “Волинської різанини”.

За що насправді проголосував Сенат

Що насправді означає цей законопроект, пояснив екс-нардеп, а нині політолог Віктор Уколов. За його словами, “Сенат Польщі схвалив закон. Тепер на території Панства не можна говорити:

Про те, що Освенцім був біля Кракова, а квартири, звідки євреїв забирали до газових камер, найчастіше забирали собі поляки.

Про те, що в організації Голокосту гітлерівці мали досить помічників серед місцевого населення і в результаті у самій Німеччині загинуло удвічі менше єврейського населення (у відсотковому значенні до всього єврейського населення країни), ніж у Польщі.

Про те, що єврейське повстання у Варшавському гетто поляки не підтримали і цим дали німцям утопити повстанців у крові, а потім польське повстання через рік у Варшаві повторило його долю.

Про те, що 11 серпня 1945 року у Кракові поляки напали на євреїв через чутки, що ті, начебто, крадуть християнських дітей (як вам рівень культури і освіти у 20-му сторіччі?). Тисячний натовп переслідував євреїв. Дивом вдалося уникнути масових вбивств. 5 євреїв були вбиті роздратованим натовпом поляків.

Про те, що 4 липня 1946 року поляки вчинили погром у місті Kielce проти євреїв, що дивом вижили в ході війни, бо, кажуть, не хотіли повертати їм колишнє житло. На фото пам’ятник жертвам погрому, в результаті якого озвірілими поляками було вбито 42 людей, у тому числі вагітних жінок і дітей.

А українцям треба навіки забути згадувати про політику пацифікації і концентраційний табір у Березі-Картузькій поблизу Бреста, де утримували противників цієї політики. Здебільшого українців.

Ми також не повинні говорити про знищені українські села на Волині, а лише каятися і просити вибачення за спалені польські села”, – такий допис Уколов опублікував у Фейсбуку.

Закон спрямований проти українців?

Голова Українського інституту національної пам”яті Володимир В’ятрович вважає, що новий закон про Інститут національної пам’яті, схвалений вчора сенатом Польщі, спрямований в першу чергу на українців, які мешкають зараз у цій країні.

“Ось що читаємо в обґрунтуванні:
“Беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму й адепти світогляду, опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах”.

Наступний шмат тексту неменш цікавий – виявляється, закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив –  реакція України, Ізраїлю, США) та підтримати “справді демократичні спільноти в Україні”. Зважаючи на те, що в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, стає зрозуміло, кого збираються підтримувати польські політики”, – пояснює В’ятрович.

“Мені дуже шкода, що дружня нам Польща, криміналізуючи дослідження ефемерного «українського» колабораціонізму з Гітлером та згадки про злочини поляків під час Другої світової війни не лише проти українців, а й проти євреїв, ще більше ізолює себе і в ЄС, і в міжнародній політиці, фактично виправдовуючи фашизм. Маємо зробити все, щоб підтримати ті тверезі голоси у Польщі, які стримують її остаточне перетворення на маргінальну проросійську маріонетку”, – коментує польський закон народний депутат Ганна Гопко.

“Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміну «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди.

Завжди виступали і будемо виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Польщею, але не сприймаємо мови заборон і обмежень, та поділяємо занепокоєність наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи”, – написав у Твіттері міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Президент Петро Порошенко, який лише нещодавно мав бесіду щодо розбіжностей в трактуванні спірних моментів історії з президентом Польщі Анджеєм Дудою, вже заявив, що ухвалений польським Сеймом закон щодо заборони так званої “бандерівської ідеології” не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

pic.twitter.com/EfAUJQ9eJq

— Петро Порошенко (@poroshenko) February 1, 2018

Чому йдемо “з Бандерою” в Європу, а Польща проти?

Сообщение Сенат Польщі заборонив “бандерівську ідеологію” і заперечення “Волинської різанини”. Реакція України (+відео) появились сначала на Український репортер.

Серед інших свят туди включили і 8 березня, коли відзначатимуть День боротьби за права жінок. Щоправда, цей день буде святковим, але не вихідним, тому жінки прийматимуть квіти та підніматимуть келихи з шампанським на робочому місці. Що цікаво, 1 травня (День праці) буде вихідним, як і 14 жовтня – День захисників України.

Відпочивати пропонують і на День пам’яті та примирення (8 травня), День Конституції (28 червня) і День незалежності (24 серпня). Водночас 9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – доведеться йти на роботу.

До списку традиційних свят хочуть додати День Святої Трійці і Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Щоправда кутю доведеться їсти на роботі.

Другий день після Нового року, Різдва, Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

Українці відмовились робити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) святковими вихідними.

Неробочий святковий день пропонують не переносити на понеділок, якщо він припадає на суботу або неділю (окрім традиційного для православних Різдва 7 січня).

4 вересня відзначатимуть День Державного Прапора України. Саме цього дня у 1991 році підняли синьо-жовтий прапор над Верховною Радою України.

Загалом в Україні буде 12 державних свят, 12 міжнародних і 7 традиційних. Будуть і скорботні дні, коли проводитимуть жалобні заходи, хвилини мовчання, прибиратимуть з телеефіру комедії, еротику та гумористичні передачі, а на екрані ставитимуть свічку:

• День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого;
• День чорнобильської трагедії – 26 квітня;
• День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
• День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня;
• День пам’яті жертв політичних репресій – перша неділя листопада;
• День пам’яті жертв Голодомору – геноциду Українського народу та масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.

Сообщение Без 8 березня, але з 1 травня: В’ятрович написав новий календар свят появились сначала на Український репортер.