Про це повідомив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Юрій Лупенко.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2023 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1208,78 грн, тобто на 24,4 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 972 грн.

Вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки за традиційним рецептом (700 г борошна, 6 шт. яєць, 150 г вершкового масла, 300 г молока, 400 г цукру, 40 г дріжджів, 200 г ізюму) – складе 169,88 грн. за 1 кг, що на 26,8 % більше вартості паски 2022 року. Це зумовлено різким зростанням цін на основні складові: яйця (+92 %), цукор (+20,5 %), масло вершкове (21,9 %) та ізюм (+16,7 %), пояснив науковець. Ціни на борошно і дріжджі залишилися на рівні минулого року. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться ще дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

У 2023 році, на відміну від попередніх років, ціна на яйця зросла на рекордні 92 % і становила в середньому 68,15 грн. (65-75 грн. за десяток), тоді як ціни на решту складових святкового кошика зросли на 9,4 %–38,4 % порівняно з рівнем цін початку квітня минулого року, зазначив Юрій Лупенко,

Найдорожчими складовими великоднього кошика, зауважив він, традиційно залишаються м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 175 грн. (340-400 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 219,50 грн. (425-459 грн. за 1 кг). Подорожчало і сало (0,5 кг) – до 110 грн. з розрахунку 210-300 грн. за 1 кг. Порівняно з 2022 роком вартість буженини збільшилася на 31 %, домашньої ковбаси – на 9,4 %, а сала – на 38,4 %.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 189,50 грн. (375,00-457,50 грн. за 1 кг), за вершкове масло (0,5 кг) – 171,25 грн. (68,50-72,38 грн. за пачку 200 г), за м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 87,50 грн. (30-38 грн. за пачку 200 г).

Ціна хріну (250 г) складе 16 грн. (14–22 грн.) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100-150 г) – 2 грн.

У разі доповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино, – його вартість зросте до 1463,28 грн. Це на 20,9 % перевищує вартість минулорічного кошика такого ж складу у 1210 грн, зауважив Юрій Лупенко.

Таке зростання зумовлене ціновою ситуацією на ринках сезонних овочів, пояснив науковець. Порівняно з 2022 роком ціна на овочі зросла на 1,1-25,0 %: томати тепличні (0,5 кг) – до 48 грн. (85-100 грн. за 1 кг), огірки (0,5 кг) – до 75 грн. (140-165 грн. за 1 кг). Ціна на яблука залежить від сорту і зросла в середньому на 15 % – 11,5 грн. за 0,5 кг (20-27 грн. за 1 кг).

За пляшку церковного вина «Кагор» доведеться заплатити в середньому 120 грн. (80-135 грн. за пляшку).

Зростання вартості великоднього кошика однозначно спричинене наслідком воєнних дій – суттєвими грошовими та матеріальними втратами вітчизняної економіки і українських сімей, скороченням виробництва, здорожчанням енергоносіїв, ускладненнями внутрішнього переміщення продукції, невизначеністю багатьох людей навіть у найближчих планах, пояснив Юрій Лупенко.

Нинішній, надзвичайно важкий період історії загартовує український народ у боротьбі за свою державу, свою незалежність і обов’язково завершиться Перемогою над російським агресором, підсумував Юрій Лупенко.

Сообщение Великодній кошик у 2023 році подорожчав на чверть появились сначала на Український репортер.

Про це свідчать розрахунки центру “Інститут аграрної економіки“.

За даними центру, у 2021 році вартість великоднього кошика – за середніми цінами по Україні станом на березень – складе близько 780 грн. Так, за розрахунками науковців, цього року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 25,8% (160 грн.) дорожче, ніж торік.

Зазначається, що вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – складе близько 120 грн./кг. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче залежно від складових і оздоблення.

“Зростання вартості паски зумовлене кількома причинами. З одного боку, це подорожчання яєць, цукру, борошна і вершкового масла, з іншого – зростання цін на зернові культури та тваринницьку продукцію через зменшення світового врожаю зернових, збільшення вартості енергоресурсів, а також сплеск цін на продукти харчування через запровадження карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу”, – цитує пресслужба слова директора ННЦ Лупенка.

Крім того, за його словами, яйця здорожчали на 90% – до 38 грн./десяток. Також зросли в ціні м’ясні продукти: домашня ковбаса – 130 грн./500 г та буженина – 135 грн./500 г з розрахунку 230-280 грн./кг. Порівняно з 2020 роком вартість буженини збільшилася в середньому по Україні майже на 22,7%, а домашньої ковбаси – на 10,2%. Сало обійдеться у 50 грн./500 г з розрахунку 90-132 грн./кг.

Зазначається, що серед молочних продуктів найбільше коштуватимуть твердий сир – 120 грн./500 г та вершкове масло – 114 грн./500 г. М’який сир обійдеться у 58 грн./500 г.

Ціна хріну залишилася на рівні минулого року – 14 грн./250 г.

У пресслужбі додали, що у разі наповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідорами, огірками, яблуками, червоним вином, – його вартість зросте до 963 грн., що на 20,2% (162 грн.) дорожче, ніж у минулому році.

“Таке зростання зумовлене ціновою ситуацією на ринках сезонних плодів, зокрема яблук, а також збільшенням ціни на плодові вина”, – зазначили в ННЦ.

Так, ціна яблук порівняно з 2020 роком зросла на 42,9% – 10 грн./500 г. Середня ціна на овочі в Україні лишилася на рівні минулого року: томати тепличні коштуватимуть 25 грн./500 г, а огірки – 28 грн./500 г.

Пляшка церковного вина “Кагор”, в середньому, обійдеться у 120 грн.

Лупенко додав, що загальна вартість великоднього кошика у 2021 році складає 6-7% середньомісячної зарплати працюючого українця та 10-22% середньої пенсії, тобто є доступною для переважної більшості громадян.

Як повідомлялося у ЗМІ, оптові ціни виробників продуктів, напоїв і тютюнових виробів у березні 2021 року в порівнянні з березнем минулого року зросли на 30,3%

У березні 2021 року середнє значення Індексу продовольчихцін ФАО склало 118,5 пункту, що на 2,1% вище рівня минулого місяця. Це найвище значення даного індексу з червня 2014 року.

Читайте також:

• Зеленський анонсував “пакет жорстких заходів” проти підняття цін на продукти (+відео)

Сообщение За рік Великодній кошик в Україні подорожчав на чверть появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».

Так, три кілограми салату «Олів’є» з ковбасою коштуватиме у 159,37 грн. Найдорожчими інгредієнтами буде ковбаса — 70 грн. за пів кілограма, зелений горошок — 32,50 грн. за 0,5 кг, 200 г солоних огірків — 16,50 грн., шість яєць — 14,50 грн. та 180 г майонезу — 12,50 грн. За цибулю, моркву та картоплю доведеться у середньому заплатити 13,37 грн.

Півтора кілограма «Оселедця під шубою» обійдуться у 120,37 грн. Лише за 0,5 кг філе оселедця доведеться заплатити у середньому 100 грн. Решта коштів піде на майонез, моркву, буряк, цибулю та картоплю.

За підрахунками інституту, на 10-30% за рік зросла вартість м’ясних продуктів. Загалом вартість 2,5 кг м’ясних продуктів обійдеться у 394, 50 грн. Пів кілограма ковбаси «Салямі» коштуватиме 89,50 грн., підчеревини копченої — 100 грн., биток зі свинини — 110,0 грн. М’ясо птиці на кінець року є найдешевшим серед інших видів м’яса. За кілограм курячого філе у середньому доведеться заплатити 95 грн.

Пів кілограма оселедця обійдеться у 100 грн., 300 грамів твердого сиру — 66 грн., пачка вершкового масла — 38 грн. Овочі загалом коштуватимуть 182,3 грн., найдорожчим за 0,5 кг буде солодкий перець — 52,50 грн. А фрукти обійдуться у 104 грн., зокрема за два кілограми мандаринів доведеться заплатити 70 грн.

Кілограм білого хліба коштуватиме 24,95 грн., а шоколадні цукерки — 170 грн. за кілограм. «Артемівське» ігристе вино обійдеться, як оселедець, — у 100 грн., коньяк «Шабо» 5-річної витримки — 170 грн. Соки, вода, газовані напої обійдуться у 76,60 грн.

Також сім’ї, які можуть придбати делікатеси, додатково заплатять 470 грн. Баночка червоної ікри (120 г) коштуватиме 250 грн., а 200 г червоної риби — 220 грн. Тоді вартість їжі для святкування підвищиться до 2176,09 грн.

Отже, для українців вартість бюджетного новорічного столу буде 1916,78 грн. Вечеря з делікатесами жителям столиці обійдеться у 2426,78 грн.

Сообщение Скільки цьогоріч для українців коштуватиме новорічний стіл? появились сначала на Український репортер.

Інститут аграрної економіки дізнався, чи українці, які переважно виступають проти купівлі-продажу землі, насправді мають намір її купувати та продавати.

На запитання «Чи збираєтеся ви продати свій земельний пай у разі запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення?», ствердну відповідь дали 10,4% власників земельних паїв. Іще 23,1% не визначилися. І 66,5% поки що не готові продавати свої наділи.

Це означає, що пропозиція сільськогосподарських угідь на ринку землі (якщо його таки запровадять), становитиме від 1,5 млн. до 2,8 млн. га.

Цікавий момент – хоча ідею націоналізації всіх земель підтримують 3,9% громадян, від свого власного паю на користь держави готові відмовитися тільки 0,4%.

Водночас бажання придбати земельні ділянки виявили 48,5% опитаних землекористувачів. Але, коли це питання було сформульовано дещо інакше, кількість охочих зросла до 65%.

Це свідчить про те, що потенційно попит на землю може бути дуже високим.

Микола СЕРДЮК

На цю тему читайте також:

• Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає
• Дослідження: прихильність українців до мораторію на продаж землі — не примха, а раціональність
• Вітчизняні рантьє: краще отримувати мало, ніж обробляти землю самому
• Продавці землі захочуть уп’ятеро більше, ніж готові пропонувати покупці

Сообщение Дослідження: попит на ринку землі значно перевищить пропозицію появились сначала на Український репортер.

Серед опитаних власників земельних паїв практично немає тих, хто готовий продати їх по $500 за гектар (таких набралося лише 0,9%). Невисока частка й тих, хто хотів би продати свій пай за $1000 (менше 4%).

Тим часом більше половини опитаних землекористувачів (54%) спроможні заплатити за гектар не більше $1000, а 32% — навіть не більше $500.

Близько 40% власників паїв уважають, що ціна гектара має перевищувати $6 тис. 36% указали конкретну ціну, і середній показник сягає $12,8  тис. Тобто селяни добре розуміють цінність землі.

Та чи виправдаються їхні очікування при укладанні угод купівлі-продажу, надто з огляду на вкрай низьку купівельну спроможність українців?

Прийнятна ціна суттєво нижча, ніж розраховують власників паїв. Лише кожен шостий землекористувач (15,3%) має намір заплатити $2500 за 1 га. А викласти за гектар понад $6 тис. (тобто стільки, скільки очікує чи не більшість продавців) готові тільки 8,6% потенційних покупців.

Микола СЕРДЮК

Попередні матеріали про дослідження Інституту аграрної економіки читайте тут:

• Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає
• Дослідження: прихильність українців до мораторію на продаж землі — не примха, а раціональність
• Вітчизняні рантьє: краще отримувати мало, ніж обробляти землю самому

Сообщение Продавці землі захочуть уп’ятеро більше, ніж готові пропонувати покупці появились сначала на Український репортер.

Респондентам запропонували відповісти на питання, за яких умов мораторій можна зняти. Виявилося, що більшість (близько 70%) переконані — заборону можна анулювати, якщо належним чином виконати підготовчу роботу.

37,5% вважають, що для цього потрібне повне законодавче та нормативне урегулювання обігу таких земельних ділянок.

19,4% переконані, що необхідно запровадження обмеженого, чітко регульованого обігу земель за участі спеціальних агенцій (на зразок SAFER у Франції, регіональної організації з управління землями (Landgesellschaft) у Німеччині тощо) або земельних комісій, створених на місцях. Повноваження таких комісій поширюватимуться в межах територіальних громад, де знаходиться земельна ділянка.

4,5% бажали б, щоб діяло обмеження розміру землеволодіння однією особою, а також обмеження суб’єктного складу покупців.

І тільки 19,4% впевнені, що все повинно залишитися як є!

Саме крізь призму цих відповідей і потрібно дивитися на інші дані — те, що 58% опитаних за наявних умов проти запровадження купівлі-продажу землі. Ще 7,5% роблять зауваження, що в цілому підтримують цей крок, але сьогодні не на часі. 16,3% кажуть, що бачать в ринку земель і переваги, і недоліки. І тільки 18% підтримують запровадження купівлі-продажу земель.

Все це свідчить про те, що влада просто впритул не бачить реальних інтересів селян, і не збирається їх захищати. Замість того, щоб підготувати юридичне поле, ресурси вкидаються в шалений інформаційний тиск на суспільну свідомість. Натомість громадяни демонструють неочікувану зрілість у своїх судженнях. І це велике інформаційне перекручення, коли раціональність видають за примхи.

Микола СЕРДЮК

Примітка.  Це соціологічне дослідження Інституту аграрної економіки мало на меті з’ясувати, як ставляться українці до ринку землі.
Але від багатьох інших опитувань воно відрізняється радикально, перш за все двома ознаками.  Перша:  надзвичайно масштабне. Достатньо сказати, що в організації і проведенні анкетування взяли участь 24 наукові установи системи Національної академії аграрних наук. Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. В цілому дослідженням охоплено 520 сільських та 25 міських населених пунктів.
Друга дуже важлива ознака – збирали думки людей, які мають свої кровні інтереси в цьому питанні. Це власники земельних паїв, спадкоємці, що отримали землю (серед них – мешканці міста), землекористувачі (орендарі), керівники фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, представники територіальних громад.

Першу частину матеріалу “Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає” читайте тут:

• Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає

Сообщение Дослідження: прихильність українців до мораторію на продаж землі — не примха, а раціональність появились сначала на Український репортер.

Достатньо сказати, що в організації і проведенні анкетування взяли участь 24 наукові установи системи Національної академії аграрних наук (НААН). Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей. В цілому дослідженням охоплено 520 сільських та 25 міських населених пунктів.

Друга дуже важлива ознака – збирали думки людей, які мають свої кровні інтереси в цьому питанні. Це власники земельних паїв, спадкоємці, що отримали землю (серед них – мешканці міста), землекористувачі (орендарі), керівники фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, представники територіальних громад.

«Український репортер» буде регулярно наводити дані з цього наукового дослідження, адже деякі з його результатів не тільки повчальні, а й розкривають глибокий пласт проблем.

За вільний ринок землі – тільки 3,3%

Агресивна інформаційна кампанія як західних гравців, так і вітчизняних прихильників економічного лібералізму зазнала вразливої поразки: значна більшість українців боїться і не бажає відкритого ринку землі сільгосппризначення.

На запитання «Яким би Ви хотіли бачити у майбутньому обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні?» чверть респондентів (24,5%) висловилися за те, що земля не повинна продаватися і купуватися. За так званий «вільний» ринок без обмежень виступає лише 3,3% опитаних.

Чому так сталося, можна зрозуміти з розподілу інших голосів. 23,1% вбачають обіг земель виключно в контексті орендних земельних відносин – тобто їх більш-менш влаштовує нинішня схема, і вони бояться, що зміна правил вдарить по ним. Кожен десятий (10,7%) взагалі пропонує залишити все без змін.

5,6% переконані, що землю мають викупити територіальні громади. Ще близько 4% розмірковують над можливістю націоналізації усіх земель. Таку позицію можна, мабуть, пояснити проявами патерналізму, і недостатньою винагородою, яку отримують ці люди за свою землю в сьогоднішніх умовах.

Водночас майже третина (31,0%) респондентів є прихильниками запровадження ринкового обігу земель. Утім з багатьма великими «але». Наприклад, 10,9% вважає, що землю можна продавати тільки громадянам України. Ще 7,4% пропонують додати до списку обраних фермерські господарства.

Близько 9% респондентів висловилося за те, що обіг можливий, якщо купівля земельних ділянок здійснюватиметься громадянами України, фермерськими господарствами та селозберігаючими (бюджетоформуючими) підприємствами за участі місцевих територіальних громад.

Іншими словами, багато хто боїться появи на нашій землі іноземних гравців. Чому так? Тому, що люди бачать приклади роботи великих агрохолдингів. Сучасне сільське господарство – високотехнологічне, і не потребує значної кількості робочої сили, тим більш некваліфікованої. Чим більш розвинений і потужний агровиробник – тим менше він прив’язаний до місцевої робочої сили, до села, до громади. Дуже часто його інтереси як мінімум не співпадають з мріями селян.

Тому цілком зрозуміло, що українці досить реалістично ставляться до зміни правил: вони розуміють, що великі гравці будуть акумулювати в своїх руках величезні латифундії, і життя пересічного селянина від того не стане краще.

Розвиток агровиробництва – це не завжди розвиток села. Як зняти це протиріччя – держава поки що не відповідає.

Микола СЕРДЮК

Фото “Українського репортера”

Сообщение Чому земля лякає українців. Масштабне дослідження, яке вражає появились сначала на Український репортер.