“Я буду голосом поляків, які хочуть нормальної Польщі, Польщі, прив’язаної до своїх цінностей”, – заявив він у своїй інавгураційній промові. Про це пише ВВС.

Навроцький заявив, що буде реалізовувати свою передвиборчу програму “План XXI” і прагнутиме, аби Польща була амбітною, стала місцем реалізації проривних проєктів.

“Я буду голосом народу, вірним своїй програмі. Голосом тих, хто хоче суверенної Польщі, яка є в Європейському Союзі”, – сказав президент. Водночас додав: “Ми більше не можемо бути підсобним господарством наших західних сусідів чи всього ЄС”.

Кароль Навроцький також наголосив, що підтримуватиме всі зусилля з модернізації польської армії і закликав до зміни конституції країни.

1 червня у другому турі виборів Кароль Навроцький переміг з мінімальним відривом свого суперника, мера Варшави Рафала Тшасковського. Обидвох підтримали понад 10 мільйонів виборців, Навроцького – 50,89%, Тшасковського – 49,11% виборців.

42-річний історик і політик Кароль Навроцький до вступу на посаду президента чотири роки очолював Інститут національної пам’яті Польщі. У 2017–2021 роках був директором музею Другої світової війни в Гданську.

Кароль Навроцький досліджував антикомуністичну опозицію в Польщі, організовану злочинність в Польській Народній Республіці та історію спорту.

На виборах 2025 року він став висуванцем правоконсервативної партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського, яка програла парламентські вибори у 2023 році. Партія зробила ставку на маловідомого політика – і не помилилася.

Виборці вважали його “своїм хлопцем”, який розуміє, чим живе простий поляк, і який стане для них опорою у часи, сповнені потрясінь та невизначеності.

На посаді директора Інституту національної пам’яті Навроцький рішуче взявся за демонтаж монументів комуністичного режиму – перш за все, пам’ятників радянським солдатам на військових кладовищах. За його власним визнанням, він санкціонував знесення понад чотирьох десятків таких об’єктів.

У лютому 2024 року МВС hосії через ці дії оголосило Кароля Навроцького у розшук. У відповідь під час виборчої кампанії він називав це рішення росіян “найбільшим компліментом у своєму професійному житті”.

Зовнішні орієнтири нового президента
Навроцький виступає за збереження Польщею членства в Євросоюзі, водночас він – противник поглиблення європейської інтеграції, а тим більше перетворення ЄС на “наддержаву”.

У виступі в Національних зборах під час інавгурації він заявив: “Сьогодні нам потрібні великі плани, великі інвестиції, нам потрібно пробудити прагнення польської нації, бо ми більше не можемо бути підсобним господарством наших західних сусідів чи всього ЄС”.

Навроцький, як і належить польському правому політику, під час виборчої кампанії критикував міграційну політику ЄС та виступав проти “Зеленого курсу” ЄС, солідаризуючись у цьому з польськими фермерами.

Крім того, Навроцький виступає проти заміни польського злотого на євро.

Ключовим зовнішньополітичним партнером Польщі у баченні Навроцького є США, причому саме США Дональда Трампа. Тому на дебатах ще перед першим туром президентських виборів Навроцький обіцяв, що свій перший закордонний візит на посаді президента він здійснить саме до Вашингтона, з проміжною посадкою у Ватикані.

Та й сам Трамп бачить у Навроцькому найближчого до його політичних позицій політика в Польщі, про що нагадав у пості в соцмережі Truth Social.

Ставлення Навроцького доvМоскви визначається не лише тим, що російський МВС оголосив його у розшук за руйнування радянських пам’ятників. Навроцький належить до політичного табору Ярослава Качинського, а той має особливий рахунок до кремля. У середовищі електорального ядра “Права і справедливості” поширеною є теорія про те, що російська влада причетна до авіакатастрофи під Смоленськом, внаслідок якої у квітні 2010 року загинув брат-близнюк лідера цієї партії, тодішній президент Лех Качинський.

Під час передвиборчих дебатів на Super Express на запитання про дипломатичні відносини з рф він відповів, що “жодна країна не повинна підтримувати дипломатичні відносини з таким бандитом і злочинцем, як путін”.

Навроцький та Україна
У своїй передвиборчій кампанії про Україну Кароль Навроцький висловлювався досить жорстко.

Він постійно порушував питання Волинської трагедії й називав “визнання провини” Києвом обов’язковою передумовою для подальшого руху України в ЄС та НАТО. Водночас політичні оглядачі вважали, що цю тему він використовував передусім задля мобілізації свого електорату, граючи на емоціях поляків.

Наприкінці липня Володимир Зеленський вітав по телефону Кароля Навроцького з перемогою. Він назвав цю розмову “хорошою”.

“Для нас дуже важливо, щоб Польща продовжувала допомагати Україні. Адже ми захищаємо не лише себе, а й усю нашу Європу, і зокрема Польщу”, – написав президент у телеграмі. Він також повідомив про домовленість обмінятися візитами і визначити “формати взаємодії, які дадуть реальний результат для наших країн”.

Володимир Зеленський не повідомив, чи йшлося під час розмови про болісні для обох країн історичні події. Проте речник Навроцького це підтвердив: “Навроцький наголосив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань”.

Щодо російсько-української війни, то Кароль Навроцький виступає за подальшу підтримку України. З іншого боку, зазначають оглядачі, за кожної зручної нагоди він казав, що Україна недостатньо дякує Польщі за підтримку і допомогу і що Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи.

Кароль Навроцький обіцяв, що як президент “зробить все, щоб підтримати Україну у військовому плані”, але водночас наголошував, що не допустить перетворення Польщі на “вторинний ринок для українських товарів”.

Новий президент також заявляв, що його країна продовжуватиме підтримувати українців, які перебувають у Польщі, але зауважував, що “до поляків не можна ставитися у власній країні гірше, ніж до іммігрантів”.

Сообщение Навроцький склав присягу президента Польщі. Чого від нього чекати появились сначала на Український репортер.

Про це стало відомо телеканалу CNN.

Чотири роки тому Трамп пропустив інавгурацію Джо Байдена, відмовившись визнати його перемогу. Проте Байден виявив, що Трамп все ж дотримався однієї президентської традиції, залишивши йому лист на столі в Овальному кабінеті.

Хоча його точний зміст ніколи не був розкритий, Байден пізніше описав його як “дуже щедрий”.

Люди з його оточення розповіли, що Трамп вирішив написати свій лист тому, що він був вражений листом, який колишній президент Барак Обама залишив для нього, коли він вступив на посаду.

У понеділок Трамп і Байден матимуть кілька спільних моментів, включаючи спільну поїздку в президентському лімузині по дорозі до Капітолію на інавгурацію.

Момент може бути незручним з огляду на те, що в неділю Трамп у своїй передінавгураційній промові присвятив левову частку тому, щоб розгромити спадщину свого попередника.

Напередодні своєї інавгурації Трамп вчергове пообіцяв завершити війну в Україні та запобігти Третій світовій війні.

За даними CNN, Трамп доручив своїм помічникам організувати дзвінок путіну найближчими днями після інавгурації.

Сообщение Байден залишить лист Трампу, дотримуючись сучасної президентської традиції появились сначала на Український репортер.

В понеділок, 13 січня, прессекретар путіна пєсков вкотре заявив, що “жодної предметної підготовки” до зустрічі Трампа та путіна немає, не дивлячись на те, що Сербія та Швейцарія вже запропонували провести цей саміт у них.

В українському МЗС заявляли, що нічого нового в планах Трампа зустрітися з путіним немає, а головне зараз – це зустріч Трампа та Зеленського. В ідеалі, вона має відбутися до зустрічі Трампа з путіним. Проте, за інформацією видання Euractiv, “ключове занепокоєння серед дипломатів ЄС – що Трамп буде вести двосторонні переговори з путіним через голови європейців”. Предметних дискусій між керівництвом ЄС і майбутньою Адміністрацією Трампа щодо модальності переговорів і кількості залучених сторін ще не було.

Деякі європейські високопосадовці публічно заявляли, що насправді Трамп і його команда не мають конкретного дієвого плану щодо врегулювання війни росії проти України, крім ідеї організувати саміт Трамп-путін на камери. Невизначеною залишається доля подальшої військової допомоги Україні з боку США на 2025 рік, та чи буде це пов’язано зі згодою Києва вести прямі переговори з москвою. До того ж, як пише Financial Times, в ЄС побоюються, що Трамп може скасувати частину санкцій проти росії, які запроваджувала Адміністрація Байдена, особливо протягом останніх місяців під кінець своїх повноважень.

Тож, як бачимо, одразу після інавгурації Трампа 20 січня, Україна та ЄС постануть перед низкою проблем, які треба буде терміново вирішувати.

Свіже опитування Gallup свідчить, що у 2024 році лише 35% людей у країнах-членах НАТО схвалювали лідерство США в Альянсі. Це найнижчий показник за всі чотири роки роботи Адміністрації Байдена. Схоже, що дається взнаки перемога Трампа на виборах 5 листопада та доволі квола політика команди Байдена на міжнародній арені. Хоча у 2020 році, коли перший президентський термін Трампа добігав кінця, лише 18% опитаних у країнах-членах НАТО схвалювали лідерство США в Альянсі.

ЄС готується до зменшення ролі й першості США в геополітичних альянсах за другого “пришестя” Трампа. Та й він цього не приховує, погрожуючи не захищати американських союзників по НАТО в разі зовнішньої військової агресії, якщо вони не збільшать свої оборонні витрати до 5% ВВП. А щодо війни росії проти України, під час скандальної пресконференції у Мар-а-Лаго 7 січня, Трамп знову повторив, що ця війна набагато більше зачіпає Європу, ніж США, бо їх розділяє океан, тому Америка не має витрачати на це стільки мільярдів.

Водночас, врегулювання війни росії проти України Трамп визначив своїм головним зовнішньополітичним пріоритетом. За словами його радника з нацбезпеки Майка Волтца, неможливо укласти угоду, якщо немає діалогу з іншою стороною. Тобто, з москвою. Саме тому одразу після інавгурації Трампа 20 січня слід чекати спроб нової американської Адміністрації встановити контакт із кремлем, щоб домовитися про зустріч на найвищому рівні. Адже вони впевнені, що зможуть домовитися з путіним хоча б про встановлення режиму припинення вогню.

Саме майбутні переговори й відчайдушне бажання Трампа якнайшвидше домовитися з путіним за будь-яку ціну і є одним із головних викликів не лише для України, а й для країн Центрально-Східної Європи, які безпосередньо межують із росією та білоруссю. В ЄС побоюються, що для досягнення тимчасової угоди з москвою Трамп може скасувати частину санкцій проти росії, особливо проти “Газпромбанку” (через це у листопаді 2024 року рубль впав до найнижчого від 2022 року рівня), російського “тіньового флоту” танкерів, а також “Сургутнафтагазу” та “Газпромнафти”, які є головними продавцями російської нафти.

У статті для Politico старший науковий співробітник Hudson Institute Люк Коффі зазначає: хоч Трамп і прагне покласти край війні, не зрозуміло, як він досягне цього справедливим способом, який призведе до тривалого миру. Експерт зазначає, що кращий вихід – це, звичайно, надати Україні зброю та ресурси, необхідні для виходу на міжнародно-визнані кордони України 1991 року. Але через свій нерішучий підхід, США завжди надавали допомогу лише для виживання, а не для перемоги.

“Це не провина України. Це колективна провина Америки та європейських союзників. Проте, так як зростають спекуляції, як може виглядати досягнуте Трампом врегулювання, треба враховувати два моменти: Україна має відчувати, що будь-яке врегулювання є справедливим; також Україна повинна відчувати себе в безпеці від майбутніх нападів росії”, – підкреслює Люк Коффі.

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас висловила надію, що США продовжать підтримку України, бо не в інтересах Вашингтона, щоб москва стала “найсильнішою в світі”. Водночас, за її словами, ЄС готовий перебрати на себе керівництво допомогою Києву, якщо Америка більше не захоче цього робити. Про це Кая Каллас сказала минулого тижня під час останнього за каденції Адміністрації Байдена засідання “Рамштайну” в Німеччині. Його доля після інавгурації Трампа, до речі, теж невідома. Можливо, нова американська Адміністрація не захоче зберігати лідерство в “Рамштайні”. Тоді, швидше за все, керівництво цим форматом допомоги Україні, що об’єднує 57 країн, перейде до НАТО.

Так само невизначена доля й нового пакету збройної допомоги Україні з боку США. Із попереднього на $61 млрд, який Конгрес ухвалив у квітні 2024 року після майже 7 місяців його блокування особисто Трампом, залишилося близько $4 млрд, які Адміністрація Байдена не встигне використати до 20 січня. Тож, першим тестом для України буде рішення Трампа продовжити надавати зброю Україні на ці $4 млрд, що залишилися, поки триватимуть його спроби встановити контакт із кремлем і домовитися з путіним, або ж заморозити ці кошти, поставивши подальшу допомогу Україні на паузу. Нагадаємо, що 9 січня США оголосили про надання військової допомоги Україні на $500 млн – останньої за президентства Джо Байдена.

Найбільш скандальною й неоднозначною заявою Майка Волтца в інтерв’ю ABC News стало фактично звинувачення України в тому, що ми не знижуємо призовний вік до 18 років. За його словами, якщо українці просять весь світ бути повністю за демократію, треба, щоб вони самі були повністю за демократію.

“Інша річ, яку нам треба буде забезпечити, – це справжня стабілізація ситуації на полі бою. І одна з речей, яку ми будемо вимагати від українців, – що вони мають реальні проблеми з живою силою. Зараз їхній призовний вік — 26 років (насправді 25 років – ред.), а не 18. Я не думаю, що багато людей це усвідомлюють. Вони могли б залучити сотні тисяч нових солдатів. Йдеться про стабілізацію лінії фронту, щоб ми могли укласти певну угоду”, – зазначив Майк Волтц.

Напрочуд дивно це чути від майбутнього радника Трампа з нацбезпеки, який ще рік тому критикував Адміністрацію Байдена за надто повільну й недостатню збройну допомогу Україні. Адже для стабілізації фронту однієї переваги в живій силі недостатньо. Потрібна перевага в зброї над противником. Тому, не зовсім зрозуміло, як вони намагатимуться домовитися з путіним із позиції “миру через силу” (улюблений слоган Трампа – ред.), достатньо не озброївши Україну.

У статті “Україна втрачає позиції на полі бою, бо команда Трампа просуває припинення вогню” CNN зазначає, що в найближчі місяці перед Києвом постане важкий вибір з огляду на повернення Трампа до Білого дому, бо сумнівно, що американська військова допомога й надалі надходитиме так швидко, як зараз.

“У Києві уряд чекає та спостерігає за сигналами з москви та Вашингтона та майже щодня повторює своє бажання справедливого миру. Будь-яка думка про повернення території, захопленої росією, відкладена на невизначений термін. Як мінімум, москва вимагатиме, щоб Україна поступилася територією, яку вона втратила, й відмовилася від прагнення вступити до НАТО, що Трамп вважає провокацією для росії”, – йдеться в статті CNN.

Під час пресконференції у Мар-а-Лаго 7 січня Трамп заявив, що може зрозуміти “її (росії – ред.) почуття” щодо членства Києва в НАТО. “росія протягом багатьох років говорила, що ви ніколи не зможете залучити Україну до НАТО. Це було наче викарбувано в камені. А Байден сказав, що ні, вони повинні мати можливість вступити до НАТО. Так росія має когось просто в себе на порозі. Я можу зрозуміти їхні почуття з цього приводу”, – заявив Трамп.

Щоправда, за словами прем’єрки Італії Джорджі Мелоні, яка 11 січня мала зустріч із Трампом у Мар-а-Лаго, США не залишать Україну сам-на-сам у війні з росією. “Чесно кажучи, я не передбачаю відходу Трампа від України. Я не бачу цього в його заявах. Я завжди стверджувала, що єдиний спосіб змусити росію сісти за стіл переговорів — створити складну ситуацію полі бою. Перший президентський термін Трампа показав, що він має здатність поєднувати дипломатію і стримування, цього разу буде так само. Залишити Україну на цьому етапі було б помилкою”, – підсумувала Мелоні.

Сообщение Що буде після інавгурації Трампа? Головні проблеми, які постануть перед Україною появились сначала на Український репортер.

“Ми не можемо цього зробити. Це не наша справа”, — заявив президент Андрес Мануель Лопес Обрадор журналістам на пресконференції.

Мексика є членом Міжнародного кримінального суду, який видав ордер на арешт путіна. При цьому росія не є членом МКС.

Нагадаємо, Мексика надіслала запрошення російському диктатору путіну на інавгурацію новообраного президента країни Клаудії Шейнбаум.

Після цього Україна офіційно попросила Мексику заарештувати путіна, якщо він візьме участь у церемонії. Мексиці нагадали про ордер на арешт путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом ООН.

Сообщение Мексика відповіла на запит України щодо арешту путіна появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє Reuters.

“Запрошення росії взяти участь в інавгурації президента Шейнбаум було направлено президенту путіну. Він вирішить, чи братиме участь у церемонії сам, чи призначить іншу високопоставлену особу для цього від свого імені”, – сказав представник посольства Мексики.

Міністерство закордонних справ Мексики пізніше повідомило Reuters, що уряд надіслав дипломатичні ноти всім країнам, з якими він мав відносини, а також міжнародним організаціям, членом яких вона є, із запрошенням на інавгурацію Шейнбаум.

Ордер на арешт путіна
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт путіна, звинувативши його у військовому злочині – у незаконній депортації сотень дітей з України після того, як рф почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Виходячи з цього Мексика, як підписант Римського статуту, має заарештувати путіна після прибуття на територію країни.

Додамо, що раніше путін хотів взяти участь у саміті БРІКС, який проходив у серпні 2023 року у ПАР. В останній момент Південна Африка, де навіть розглядали можливість прийняття спецзаконопроекту для того, щоб убезпечити путіна від арешту на власній территорії через ордер МКС, все ж попросила путіна не приїжджати на саміт БРІКС.

Сообщение Мексика запросила путіна на інавгурацію нового президента появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Байдена привів до присяги голова Верховного суду Джон Робертс. Перед цим була виголошена молитва, а відома співачка Леді Гага виконала державний гімн США.

Байден виголошує свою інавгураційну промову, яка, як очікується, триватиме близько 20 хвилин.

Дональд Трамп не був присутній на церемонії. Він вже залишив Біли дім і попрямував до резиденції у Флориді. Замість нього присутній віцепрезидент Майк Пенс.

Через пандемію коронавірусу і підвищені заходи безпеки церемонія не була схожа на жодну попередню в американській історії.

Понад 25 000 військовослужбовців Національної гвардії перебувають у Вашингтоні, щоб забезпечити безпеку інавгурації і столиця фактично заблокована. Заходи були посилені через штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня.

Команда Байдена закликала людей залишатися вдома, і 200 000 квитків, які зазвичай продаються на інавгурацію, скоротили до 1000 лише для членів Конгресу, колишніх президентів і високопосадовців.

На Національній алеї у Вашингтоні, де розміщені Капітолій та найбільш визначні пам’ятки США, кілька днів тому встановили 200 тисяч прапорів, що символізуватимуть американців, які не зможуть бути присутні на інавгурації.

Церемонія завершиться опівдні (19:00 за Києвом). Команда Байдена вже підготувала низку указів, яке новий президент підпише в перший день на посаді.

Сообщение Джо Байден склав присягу і став 46-м президентом США появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляють відеотрансляції “Голосу Америки”, “Радіо Свободи”.

Церемонія проходить у столиці США Вашингтоні.

Поклавши руку на Біблію, 78-річний демократ Байден складе присягу на вірність американському народу і стане найстарішим президентом в історії США.

У якості віцепрезидента до присяги буде приведена також 56-річна Камала Гарріс, ставши першою жінкою на цій посаді.

За традицією, Байден провів ніч перед інавгурацією в Blair House, офіційному гостьовому будинку президента, напроти Білого дому в центрі Вашингтона.

Інавгурація Байдена через пандемію коронавірусу і підвищені заходи безпеки не буде схожа на жодну попередню церемонію в американській історії.

Команда Байдена закликала людей залишатися вдома, і 200 тисяч квитків, які зазвичай продаються на інавгурацію, скоротили до 1 000 лише для членів Конгресу, колишніх президентів і високопосадовців.

В день інавгурації у Вашингтоні буде 21 тисяча солдатів Національної гвардії, багато з яких озброєні. Військові побудували навколо Капітолію “зелену зону”, де звели паркан з колючого дроту.

Сообщение У США розпочинається церемонія призначення нового президента Джозефа Байдена (+відео) появились сначала на Український репортер.

Обраний президент США Джо Байден заплакав під час своєї промови у штаті Делавер, сенатором від якого він був. Відповідне відео опубліковано на каналі політика в YouTube у вівторок, 19 січня.

У рідному штаті Байден виступав перед від’їздом до Вашингтона на інавгурацію, захід відбувався в Центрі Нацгвардії, названого на честь померлого сина Байдена — Бо. Майбутній президент розчулився після того, як висловив подяку своїй сім’ї та друзям.

“Це трохи емоційно для мене. Ми пройшли всю мою кар’єру, пройшли через хороші й погані часи, і я хочу подякувати вам за все”, — сказав Байден, після чого витер сльози.

Обраний президент додав, що після його смерті штат назавжди залиться в його серці, як і в серцях усіх Байденів.

Старший син Джо Байдена — Бо Байден — помер від раку мозку у віці 47 років у 2015 році. Він мав юридичну освіту, служив у Нацгвардії, зокрема в Іраку. Коли Джо Байден був сенатором штату Делавер, його старший син був генеральним прокурором штату.

Існувала думка, що після того, як Байден стане віце-президентом з приходом у Білий дім Барака Обами у 2008 році, Бо Байден посяде місце свого батька в сенаті. Але він вирішив займатися юриспруденцією.

До цього, під час автокатастрофи в 1972 році Джо Байден втратив дружину і дочку.

Нагадаємо, що на інавгурації Байдена глядачів замінили 200 тисячами американських прапорів. Рішення було викликано пандемією коронавіруса і неможливістю традиційної для цього заходу великої кількості гостей.

Нагадаємо, у вівторок, 19 січня, напередодні церемонії складання Байденом присяги президента, Федеральне бюро розслідувань США попередило правоохоронні органи країни про загрозу зриву інавгурації.

Сообщение Джо Байден розплакався перед від’їздом на інавгурацію (+відео) появились сначала на Український репортер.

Про це повідомляє ВВС.

Президент у супроводі першої леді Меланії Трамп вертольотом попрямував на авіабази Ендрюс, де очікується коротка церемонія прощання перед останнім президентським рейсом до Палм-Біч.

Трамп вже давно заявив, що не буде присутній на інавгурації нового президента. Цим він порушив багаторічну традицію.

Останнім президентом США, який пропустив інавгурацію свого наступника, був Ендрю Джонсон, якому теж оголошували імпічмент і який відбув один термін відразу після вбивства Авраама Лінкольна.

На церемонії інавгурації буде присутній віцепрезидент Майк Пенс, який, за даними американських ЗМІ, не поїде на церемонію прощання Трампа.

Як відомо, 20 січня відбудеться інавгурація обраного президента США Джо Байдена. Через пандемію коронавірусу і підвищені заходи безпеки церемонія не буде схожа на жодну попередню в американській історії.

Сообщение Дональд Трамп залишив Білий дім (+відео) появились сначала на Український репортер.

Згідно з повідомленням, вивчення звинувачень, висунутих на адресу Дональда Трампа Палатою представників, почнеться в Сенаті 20 січня о 13:00 за місцевим часом (20:00 за Києвом), якщо тільки всі 100 членів верхньої палати законодавчого органу не вирішать інакше.

Згода всіх сенаторів буде потрібна і для того, щоб прийняти рішення про паралельний розгляд справи про імпічмент Трампа, а також розгляд і затвердження кадрових призначень Байдена і реалізації його законотворчих ініціатив.

Таким чином, кадровий і законодавчий порядок денний Байдена, по всій видимості, вступить в Сенаті в пряме зіткнення з процесом імпічменту Трампа.

Нагадаємо, 11 січня представники Демократичної партії, яких у Палаті представників більшість, внесли резолюцію “Про імпічмент Дональда Джона Трампа, президента Сполучених Штатів Америки, за особливо тяжкі злочини та проступки”. Відповідну резолюцію підписали щонайменше 218 демократів.

А вже 13 січня Палата представників США оголосила імпічмент президенту Дональду Трампу. Він став першим главою держави в історії, якому імпічмент оголосили вдруге. За проголосували 232 конгресмени, а проти – 197.

Сообщение Сенат США почне розглядати імпічмент Трампа через годину після інавгурації Байдена появились сначала на Український репортер.