Про це повідомляє ГОРДОН.

“Я записався в тероборону. Я чекав, що буде штурм Києва безпосередньо першого дня, відповідно, я був на позиціях”, – сказав Пономарьов.

Але пізніше разом із соратниками він запустив проект “Утро февраля” – це сторінка у Facebook та YouTube-канал, – за допомогою якого інформує росіян про те, що відбувається в Україні.

“Чому “Утро февраля”? Лютий – тому що почалася війна, ну ще й тому, що лютим закінчилася Перша світова і повалили самодержавство. Ми дуже сподіваємося, що цим закінчиться і ця війна також”, – пояснив Пономарьов.

Він переконаний, що боротьба на інформаційному фронті – це також складник війни, і Путін часто використовує цей інструмент.

“Мені здається, що [зараз] це буде корисніше… Але якщо ворог перейде далі в наступ, отже, повернемося до такого методу спротиву”, – сказав політик.

Нагадаємо, що Пономарьова двічі – у 2007-му і 2011 році – обирали депутатом Держдуми РФ за списками партії “Справедливая Россия”. Він був єдиним депутатом Держдуми, який голосував проти анексії Криму Росією у 2014 році. Улітку 2014 року політик покинув РФ: спочатку переїхав у США, потім – в Україну.

У 2015 році проти нього порушили кримінальну справу про допомогу у розтраті коштів інноваційного центру “Сколково” (політик брав участь у його створенні) та заочно заарештували. У 2016 році Держдума позбавила Пономарьова депутатського мандата. Офіційно – за “систематичні прогули засідань, невиконання робочих обов’язків та втрату зв’язку з виборцями”.

У 2019 році набув українського громадянства, зараз живе у Києві.

Сообщение Ілля Пономарьов, колишній депутат Держдуми Росії вступив до лав тероборони Києва появились сначала на Український репортер.

Наступного тижня розповідати, як Янукович зрадив Батьківщину, прийдуть  постійний представник України при ООН Володимир Єльченко та президент Петро Порошенко.

Сьогодні ж допитують колишнього депутата Державної думи РФ Іллю Пономарьова.

Росія активізувалася через підготовку Угоди про Асоціацію

Він заявив, що Росія почала активно втручатися у справи України з вересня 2013 року, а в березні 2014 року стартувала військова операція, спрямована на захоплення української території.

За словами екс-депутата Держдуми, це було напрямки пов’язано з підготовкою Угоди про Асоціацію між ЄС і чотирма пострадянськими країнами – Україною, Молдовою, Грузією та Вірменією.

Кремль поставив завдання: євроасоціація не повинна бути підписаною й Україна має залишитися у сфері російського впливу.

Пономарьов розповів, що політичні контакти з Україною доручили встановлювати команді Владислава Суркова, а команда віце-прем’єра РФ Ігоря Шувалова мала знайти спосіб підтримати Януковича економічно й фінансово. З української сторони основним переговорником був Олександр Янукович – старший син екс-президента.

Гроші для режиму Януковича

Крім звичних кредитів і пільгової ціни на газ, росіяни вигадали нову схему, пов’язану з державними єврооблігаціями й інсайдерською торгівлею акціями. Загалом обсяг вкладень у режим Янукович для збереження його влади та курсу на інтеграцію з РФ мав скласти $15 млрд.

Водночас народні протести на Майдані проти відмови від євроасоціації непокоїли Кремль. Від Януковича вимагали більш жорстких заходів для придушення Євромайдану.

Пономарьов заявляє, що Янукович фактично отримав від російської влади $1 млрд завдяки продажу державних облігацій України на фондовому ринку РФ.

Після того, як стало зрозуміло, що Янукович не втримає владу, Росія почала втілювати план з анексії Криму.

Росіяни почали захоплювати Крим 23 лютого

Пономарьов розповів, що 22 лютого президент РФ Володимир Путін у Сочі ледь не потрапив у авіакатастрофу – в його гелікоптера була жорстка посадка. Він це сприйняв як замах з боку іноземних спецслужб. Того ж дня Янукович утік з України, і Путін вважав, що навколо змова.

У ніч з 22 на 23 лютого 2014 року Путін на вузькій нараді в Кремлі з першими особами держави наказав анексувати Крим. Разом із ним було п’ятеро людей, більшість виступали проти прямої анексії Криму, схилялися до перевіреного у Південній Осетії сценарію.

Путін наполіг на безпосередній анексії. 23 лютого процедуру було запущено, і 27 лютого перші “зелені чоловічки” з’явилися в Криму.

Керувати “віджимом” українського півострова доручили міністру оброни Сергію Шойгу (силова частина операції) і Владиславу Суркову (політичні питання). З боку Міноборони процесом безпосередньо займався Олег Белавінцев, а в Суркова працювала команда політтехнологів.

Після вагань і переговорів у Кремлі вирішили зробити ставку на Сергія Аксьонова як на місцевого проросійського лідера. Кримські татари одразу називалися основною силою, яка протистоятиме поглинанню півострова з боку Росії.

Зрештою Гіркіну-Стрєлкову дали команду силоміць зібрати депутатів Верховної Ради Криму, щоб вони призначили референдум і запустили процедуру анексії.

“Лист Януковича”

На 1 березня 2014 року скликали позачергові збори російських сенаторів – членів Ради Федерації. За словами Пономарьова, напередодні засідання він спілкувався з трьома сенаторами, і ніхто з них не знав, для чого їх збирають.

Під час засідання голова Ради Федерацій Валентина Матвієнко заявила, що був запит на використання збройних сил на території України. Це обґрунтовувалося захистом прав людей у Криму, проте було сказано “на території України”, тобто не уточнювалося, де саме буде застосовуватися сила.

Про надходження листа від Януковича з проханням ввести війська повідомив представник комітету по Конституційному законодавству.

За словами Пономарьова, він його не демонстрував, але зачитував. Назвав його зверненням. Підкреслив, що легітимний президент України підтримує звернення президента РФ і просить застосувати війська на території України для захисту громадян України. Далі сказав, що цього листа достатньо для Ради Федерації для прийняття рішення і звернення до президента РФ.

Під час засідання Ради Федерацій у 2014 році ніхто з сенаторів не бачив цього листа. Сам Пономарьов побачив його навесні від свого друга, який працює в російській місії ООН. Лист було набрано не на бланку, а на звичайному папері, містилися підпис президента України Януковича і  дата 1 березня 2014 року.

Пономарьов припускає, що цей лист було узгоджено між російською владою і оточенням Януковича.  На його думку, “лист Януковича” відіграв ключову роль у вторгненні “зелених чоловічків” до Криму. 3 березня Віталій Чуркін оприлюднив його на Радбезі ООН, щоб виправдати дії РФ.

Анексія Криму

Рада Федерації дала дозвіл на введення військ до Криму, а військові отримали завдання захопити органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та військові частини.

На той час на території півострова вже діяли численні загони “зелених чоловічків”, яких російські ЗМІ подавали як добровольців – борців з “бандерівцями” і київською “хунтою”.

Те, що відбувалося, колишній депутат Держдуми називає актом агресії проти України, який згодом призвів до розриву зв’язків з Україною, збройного конфлікту на Донбасі, міжнародної ізоляції Росії та економічної кризи.

Пономарьов розповів, що спочатку вважав так званий “референдум” у Криму легітимним, як такий, що відображає погляди жителів півострова. Пізніше, коли дізнався про подробиці військової операції від її безпосередніх учасників, змінив думку.

Війна на Донбасі

Ілля Пономарьов заявив, що Олександр Янукович із власної кишені фінансував початковий етап збройного конфлікту на Донбасі і створення незаконних збройних формувань, які мали б протистояти офіційному Києву.

Він був змушений це робити, оскільки його батько фактично провалив узяті на себе (і щедро оплачені) зобов’язання перед Росією залишитися президентом України, щоб утримати Україну в сфері впливу Москви і не допустити зближення з ЄС і НАТО.

З часом він втратив контроль над ситуацією на Донбасі, куди з усіх куточків Росії рушили прихильники “русского мира”, щоб будувати “Новоросію”.

Тим часом Оболонський райсуд Києва дав згоду на допит у справі про держзраду Віктора Януковича лише 16 зі 138 свідків, яких заявляла сторона захисту.

Нагадаємо, в Оболонському райсуді Києва Януковича судять за звинуваченням у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 (поплічник – одна з категорій співучасника злочину), ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків), ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій) Карного кодексу України.

Паралельно ще одну кримінальну справу проти Януковича розглядає Печерський райсуд Києва. Тут його судять за організацію вбивств учасників Революції Гідності. Справа нараховує 93 томи. Сьогодні там розглядають клопотання Генпрокуратури про дозвіл на спеціальне досудове розслідування стосовно Януковича у справі про розстріли на Майдані.

Сообщение Екс-депутат Держдуми Пономарьов розказав, як Янукович здав Україну, а Росія “віджала” Крим появились сначала на Український репортер.

Саме цього дня, у січні 2009 року, в Москві були застрелені правозахисник, адвокат Станіслав Маркелов і журналістка Анастасія Бабуріна. Вони йшли тротуаром і розмовляли, і в цей час убивця відкрив по них вогонь з пістолета.

Під тиском громадськості згодом були затримані двоє злочинців. До сих пір не спростовано версію, що кілерами диригували посередники, які наближені до Кремля. У своїх матеріалах Бабуріна досліджувала теми зрощення ультраправих організацій та владних структур, ксенофобії та расизму.

Щороку правозахисники та соціальні активісти разом з усіма небайдужими проводять такі мітинги; діє “Комітет 19 січня”. Виступають проти ультраправого насилля, ксенофобії, терору, говорять про ризики та загрози для демократичного суспільства.

Цього разу до Києва приїхав і виступив на мітингу відомий політик, екс-депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов. За проукраїнську позицію його переслідують в РФ. Тому він — персона нон грата для Кремля. Серед знаних українських громадських діячів наші кореспонденти побачили на цьому зібранні Володимира Чемериса, в минулому — співкоординатора акції “Україна без Кучми”.

Фото на головній сторінці: Ілля Пономарьов (ліворуч) і Володимир Чемерис
Світлана КОВАЛЬОВА
Фото Кирила ХМІЛЬОВА

Сообщение Чемерис і Пономарьов виступили на мітингу проти терору появились сначала на Український репортер.