А потім Ілля воював на Донбасі, захищав нашу землю від кремлівської банди. Нещодавно російські найманці його викрали, намагалися перевезти на територію РФ. На шастя, ці плани перекреслила СБУ. Пропонуємо вам інтерв’ю з Іллею Богдановим.

– Можливо, вам ще важко логічно аналізувати все, що сталося протягом останнього тижня, але все ж таки, як вам вдалося вижити? Як розумію, СБУ з 12 листопада, тобто з того моменту, коли вас викрали, вже почала спецоперацію. І давно «вела» колишнього харківського депутата Росоху разом із його угрупованням. Певно, були почуті й ваші заяви про стеження. Тож як вас викрали?

– Мене відвезли до Росохи кілька людей. Я вже був знайомий із ним. Він назвався бізнесменом і хотів спонсорувати мою справу, та так спритно, що навіть я зі своєю підвищеною пильністю не насторожився. Росоха – дуже тонкий психолог, та й вигляд має такий, що я нічого не запідозрив. Він ходив зі мною в кафе, фотографувався, розмовляв про різне.

Цей чоловік дуже досвідчений. Помічник прокурора сказав, що раніше Росоха входив до організованого злочинного угруповання, і суддя, який розглядав ту справу, раптово тоді помер, а справу закрили. Це людина, яка брала участь у вбивствах та багатьох інших жахливих речах. Тож його могли «вести». Але я не можу розкривати деталей слідства, бо його ще не закінчено.

– Отже, Росоха заздалегідь готував пастку для вас?

– Так, ще за тиждень до цього. А «брали» мене вже інші люди, відвезли на квартиру в центрі Києва. Росоха там мене сфотографував і відправив знімок до російського ГРУ. Це відразу було ясно, тому що розмова з ГРУ відбувалася по гучному зв’язку, і я чув про всі їхні угоди, всі деталі їхнього плану. На тому кінці дроту Росоху хвалили, давали вказівки, щоб він продовжував мене накачувати наркотиками, тримав зв’язаним, а в разі невдачі – застрелив. Із Києва мене повезли на схід. Як з’ясувалося, до Харкова. Потримали там, познущалися А звідти вже – до кордону, щоб передати в Росію.

– Чим вас накачували?

– Мені кололи клофелін і ще щось, якусь суміш. Схопили мене 12 листопада в обід, на голову натягнули балаклаву. Її потім не знімали, тож я мало що бачив, відсотків на 30, бо її неправильно наділи. Бачив черевики Росохи, коли він мене фотографував. Розумієте, я не новачок, до цього вже пережив два замахи. Спочатку мене намагалися викрасти, потім спробували вбити в Києві. Я добре навчений. Раніше я служив у Дагестані, в умовах контртерористичної операції, у мене гарний нюх. А цього Росоху я взагалі не відчув. І якби не СБУ, він би так зробив, що я був би уже в Росії або на тому світі.

– Ви раніше здогадувалися, що саме ГРУ і ФСБ стежать за вами?

– Звичайно. Я помічав за собою стеження, були різні сюжети, і звертався з цього приводу до кого лише міг, але мало хто відреагував. Коли я розповів про все у деталях Грицаку, він був вражений і сказав, що вживе заходів і такого більше не допустить ні з ким. Незадовго до викрадення невідомий мені чоловік на машині з луганськими номерами приїхав на мийку, де я працював, і раптом почав дарувати ноутбук. Ще й фотографуватися зі мною. З’ясувалося, що цей ноутбук був напханий апаратурою для стеження. Тож я його відразу в ломбард відніс.

– Якісь погрози надходили раніше?

– Погрози надходили через соцмережі, і не тільки, виникали якісь люди з Росії, намагалися кудись затягнути. У мене таке життя, що я більш ніж два тижні на одному місці не мешкаю. І лише завдяки цьому я ще живий. Я давно зрозумів, що за мною стежать російські спецслужби і про це весь час говорив у своїх інтерв’ю. Але коли почув на власні вуха розмову по телефону Росохи з грушниками, то фізично відчув, яка на мене машина російських спецслужб насувається. На тому кінці дроту був як мінімум полковник. І я зрозумів, що це дуже серйозно, і якщо не цього разу, то наступного спецслужби Росії мене все одно знищать. Мене це дуже вразило. Було морально тяжко. Вони між собою говорили: «Ну, якщо не вийде доставити «посилку» на місце, то необхідно його «задвухсотити». Як? А як хочеш, ми тобі за це ще грошей накинемо!».

Знаєте, я брав участь у воєнних конфліктах, був у гарячих точках, але все це дитячий садок порівняно з тією ситуацією, коли ти лежиш з мішком на голові й почуваєшся безпорадним. Тобі можуть легко вколоти наркоту або перерізати горло. Це реально страшно. На війні набагато простіше. Але я все ж таки зосередився.

Потім була ще одна ситуація: коли ми вже опинилися на кордоні, то будь-яка диверсійно-розвідувальна група з того боку нас могла би легко грохнути, раз плюнути. Я добре розумів, що це далеко не кінець.

За півтора місяця до замаху я анонсував свою книжку про спецслужби Росії, яку зараз пишу. Саме з нею я і пов’язую цей замах. Про ФСБ не писав ніхто. Крім Литвиненка, якого вбили навіть у Лондоні. А я анонсував, зняв відео, написав, що розкрию всі методи російських спецслужб, форми прихованої війни.

– Ви брали участь у боях за Донецький аеропорт, воювали у підрозділі Правого сектору?

– Так, був спочатку в 5-му підрозділі, потім в 15-му, а згодом перейшов до 7-го.

– Але все ж таки пов’язуєте своє викрадення саме з цією книжкою?

– Це можливо. Я був оперуповноваженим прикордонної служби, яка в Росії підпорядкована ФСБ, старшим лейтенантом. У мене за плечима інститут. Я займався оперативною роботою, був особисто знайомий із першим заступником директора ФСБ, генералом Кулішовим, я йому особисто доповідав. Мені навіть довелося відправляти свого агента в Грузію до Саакашвілі – далекий родич мого агента був його особистим пілотом. Тобто я знаю про різні речі й таємниці, тож збираюся найближчим часом цю книжку завершити, описати все, що там у спецслужбах РФ відбувається і яку таємну війну в Україні вони ведуть. Я думаю, що це стане у пригоді майбутнім службовцям українських спецслужб.

– Коли саме ви зрозуміли, що СБУ контролює ситуацію? Дорогою до Харкова чи на шляху до кордону, коли проводилася спецоперація із захоплення угруповання, яку було знято на відео?

– Я не все можу сказати, бо слідство ще триває. Але відео, яке усі бачили, знято не в момент захоплення злочинного угруповання, а коли проводився слідчий експеримент. Однак є записи телефонних переговорів, які не оприлюднено, тобто тих, які я чув, коли був на волосок від смерті.

– Що будете робити далі?

– З моїми знаннями, умінням я повинен якось реально протистояти цим нелюдам. І тепер знаю, як правильно вчинити, щоб мій досвід став у пригоді – буду працювати на безпеку України.

Розмову вела Анна ІВІНСЬКА

Відеосюжет про затримання викрадачів Іллі Богданова дивитися тут

Сообщение Ілля Богданов: “Я розповім, яку таємну війну веде російська ФСБ в Україні” появились сначала на Український репортер.

Сьогодні, 18 листопада, глава СБУ Василь Грицак під час брифінгу розповів, що викрадення Богданова замовили головне управління Генштабу ЗС РФ та ФСБ Росії.

СБУ має платіжні доручення, що підтверджують переказ коштів з території Росії – це гроші організатору за викрадення людини, стверджує Василь Грицак.

А на Богданова “полював” українець, якого кілька років тому завербували росіяни. Він – підприємець, колишній депутат Харківської облради. Допомагали йому двоє громадян України, нині вони у СІЗО.

Грицак каже, що Богданова і раніше намагалися ліквідувати. Так, торік у лютому співробітники СБУ затримали кілера, який мав застрелити його з гвинтівки.
Цього разу Богданова хотіли переправити до РФ, а після допиту вбити. СБУ “зламала” ці плани – оперативна група у Харкові звільнила колишнього офіцера ФСБ.
Нагадаємо, що Богданов раніше служив у ФСБ, у 2014 році перейшов на бік України. Він публічно виступив проти путінського режиму, воював за Україну на сході.

Степан ПЕТРУЧЕНКО

Сообщение На Іллю Богданова “полювали” злочинці із ФСБ появились сначала на Український репортер.